2

• Зміст
• 1. Напрямки міжнародного туризму 2
• 2. Довготривалі перспективи: Туризм 2020 р. 7
• 3. Конкурентоспроможність у регіонах міжнародного туризму 9
• Список використаної літератури 12

 1. Напрямки міжнародного туризму

«Туризм 2020» є довготерміновим прогнозом та оцінкою розвитку туризму перших двох декад нового тисячоліття, представленим Світовою організацією туризму. Суттєвим значенням для «Туризму 2020» є кількісні прогнози, зроблені на 25 років, які включають основний 1995 р. і прогнози на 2000, 2010 та 2020 рр. Хоча еволюція туризму за останніх декілька років набула неправильних форм, СОТ забезпечує її довготривалий прогноз на даний момент.

Рис. 2. Країни з найвищим показником туристичних маршрутів у 2002 та 2003 рр., кількість рейсів у мільйонах)

Таблиця 2.

Країни з найвищим показником міжнародних туристичних рейсів за 1998-2003 рр.

(кількість рейсів у мільйонах)

Очевидно, що структурні напрямки, які лежать в основі прогнозу, не зазнали жодних суттєвих змін. Досвід показує, що за короткий проміжок часу періоди швидкого зростання (1995, 1996, 2000 рр.) змінюються періодами повільного зростання (2002 та 2002 рр.). Оскільки темп зростання до 2000 р. фактично переважав прогноз, зроблений щодо «Туризму 2020», очікувалось, що сучасне помірне сповільнення компенсуватиметься довготривалими темпами [10].

2. Довготривалі перспективи: Туризм 2020 р.

«Туризм 2020» СОТ передбачає, що міжнародні рейси до 2020 р. перевищать 1,56 млн. З-поміж цих світових рейсів в 2020 р., 1,2 млн. будуть міжрегіональними та 0,4 млн. - становитимуть ті, що подорожують далекими рейсами. Загальна кількість туристичних рейсів свідчить про те, що до 2020 р. до трьох регіонів, які відвідує найбільша кількість туристів, належатимуть Європа (717 млн. туристів), Східна Азія та Океанія (397 млн.), Північна і Південна Америки (282 млн.), за ними йдуть Африка, Середній Схід і Південна Азія [9].

Таблиця 3.

Країни з найвищими показниками грошових надходжень із міжнародного туризму (у млн. дол. США)

Таблиця 4.

Бачення туризму СОТ: прогноз розвитку закордонного туризму за регіонами світу, що поділені на міжнародні туристичні рейси (в млн.)

Згідно з прогнозами, показник зростання в Східній Азії та Океанії, Південній Азії, на Середньому Сході та в Африці сягне 5% на рік, що порівняно із середнім світовим показником становитиме 4,1%. Передбачається, що показник темпів зростання в найрозвиненіших регіонах Європи та Америки буде нижчим від середнього. Незважаючи на спад із 60% в 1995 р. до 45% в 2020 р., найвища частка світових рейсів належатиме Європі [3].

Впродовж 1995-2020 рр. рівень далекорейсових світових поїздок зростатиме на 5,4% в рік швидше, порівняно з міжрегіональними поїздками, показник яких становить 3,8%. Відповідно, коефіцієнт регіональних поїздок та далекорейсових світових поїздок зміститься з 82:18 в 1995 р. та наблизиться до 76:24 в 2020 р. [8].

Рис. 3. Міжнародні туристичні рейси, 1950-2020 рр.

До 2020 р. 346 млн. туристів відвідають середземноморські країни, що становитиме близько 22 % усіх світових поїздок. Незважаючи на підвищення популярності Середземноморського регіону - найзначнішого світового місця призначення багатьох туристів, за прогнозами, регіональна частка глобального туризму впродовж 1995-2020 рр. зменшиться [5].

3. Конкурентоспроможність у регіонах міжнародного туризму

Незважаючи на нещодавнє стрімке зростання популярності Азії та Океанії, Середземноморський регіон залишається найбільшим світовим туристичним регіоном, що становить 33% світового туристичного маршруту. І хоча наслідки атаки 11 вересня, Палестино-Ізраїльського конфлікту та ситуації в Іраку в деяких країнах помітні й досі (Ізраїль, Єгипет, Сирія, Кіпр та Італія), вони змогли зберегти та навіть зміцнити свої позиції. Це було результатом глобалізації та масштабної популяризації наддержавних туристичних інтересів, а також концентрації, фактично, всіх вирішальних факторів у конкурентоспроможності туристичних напрямків, оскільки, потрібно зазначити, що всі ці фактори є вкрай суттєвими.

Важливі відмінності багатьох природних та антропогенних факторів (клімат, природа, історична та культурна спадщина, розвиток готельної інфраструктури, фольклор, спортивні розваги та товариські місцеві організації тощо) у цьому регіоні позитивно впливають на конкурентоспроможність окремих держав та регіонів.

Нещодавні надходження від туризму в деяких країнах регіону також свідчать про вплив факторів глобальної охорони (небезпечні терористичні змови, катаклізми та катастрофи тощо). Проте очевидним є те, що цей фактор, із туристичної точки зору, є релятивізованим у глобальному контексті стосовно відновлення туристичного маршруту в Єгипет та Туніс після нападів у Балі, сумнозвісних подій у Всесвітньому торгівельному центрі, спроб відновити туризм у Таїланді, Індонезії, на Шрі-Ланці після низки катастрофічних цунамі. Зі свідчень інформативних джерел очевидним є те, що вплив нещодавньої катастрофи є скороминучим [6].

Іншою проблемою міжнародного туризму є зростання конкурентних цін між різними територіями Середземноморського регіону (зокрема Балкан, Малої Азії та Північної Африки). Така боротьба є очевидною та особливо агресивною у випадку з Єгиптом і Тунісом, які конкурують із новими ринками (Хорватією та Герцеговиною), Туреччиною, Грецією та Болгарією - країною на Чорному морі, яка нещодавно доволі вдало повернулась на міжнародний туристичний ринок із дуже привабливими та відносно дешевими туристичними пропозиціями.

Однак довгострокові прогнози свідчать про те, що конкурентна першість Середземноморського регіону має тенденцію до зниження, що частково спричинена зношенням «простих резервів» та збереженням конкурентної позиції завдяки сприятливим кліматичним умовам, а також високим стандартам туристичних послуг. Внаслідок впливу міжрегіональної  конкурентності, орієнтованої на показник туристичного маршруту та прибуток, який призводить до руйнації природнього та культурного середовища, особливо гостро постає проблема зниження конкурентності. У результаті це призводить до зниження її конкурентності на туристичних ринках. Зростання інтересу з приводу туристичних особливостей Польщі (збільшення кількості поїздок до 20% в 2004 р.) свідчить на користь не лише змін у міжнародному туризмі, а й також конкурентоспроможності нашої держави на європейському ринку [7].

Список використаної літератури

1. H. Borne, A. Doliсski, Organizacja turystyki. WSiP, Warszawa, 1998.

2. Compendium of Tourism Statistics. Date 1998-2002; 2004 edition. and World Tourism Barometer, Vol. 2, No 2, June 2004.

3. The GUS, prognosis of Polish Tourism Institute, Warsaw (March 2005).

4. World Tourist Barometer, Vol. 3, No.1 Madrid ,January 2005.

5. «Wiadomoњci Turystyczne» 3/2005.

6. Megatrends of tourism in Europe to the year 2005 and beyond. ETC - ETA.G January 2001.

7. A. Limaсski, J. Ruszkowski, Zmiany w њwiatowym popycie turystycznym w њwietle globalizacji // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - Випуск 5. - Тернопіль, Eкoнoмiчнa дyмкa. - 2002.

8. Year of Tourism statistics -2004 edition WTO Madrid 2004.

9. Tourism in a Global Society WTO, Alexandria Egypt 2003.

10. Tourism 2020 Vision, Vol.4. Europe. WTO Madrid 2004.