Нелінійні зміни громадської думки стосовно ЛҐБТ в Естонії та Україні

Размещено на http://allbest.ru

Нелінійні зміни громадської думки стосовно ЛҐБТ в Естонії та Україні Матеріали презентованого у статті дослідження було частково представлено на Міжнародній науковій конференції «Феномен соціальної консолідації у Центрально-Східній Європі: нові реалії та виклики» (26.09.2023, Одеса) та XV національній конференції Литовської спілки соціологів «Vertinanti visuomene: kaip atliepti kokybes ir visuomeninio gerio ilgesj?» (67.10.2023, Klaipeda). Автор дякує колеґам, котрі посприяли підготовці рукопису, а саме: Tarmo Juristo (голова правління Фонду «Ліберальний громадянин»), Мирославу Бінґелю (незалежний консультант), Сергію Сальнікову (головний фахівець з наукових досліджень, Центр громадського здоров'я МОЗ України).

Максим Касянчук, PhD, радник з питань стратегічної інформації, ЄКОМ -- Євразійська коаліція зі здоров'я, прав, ґендерного і сексуального різноманіття, Таллінн (Tallinn, Estonia,); науковий співробітник відділу соціальної експертизи Інституту соціології НАН України Київ

Вступ

Упродовж кількох останніх десятиліть соціальне, політичне та законодавче становище лесбійок, ґеїв, бісексуальних і трансґендерних людей (далі -- ЛҐБТ) суттєво покращилось, а ставлення до цих соціальних груп стало більш сприятливим, проте дискримінація ЛҐБТ та злочини на ґрунті ненависті залишаються поширеними (Annual Review, 2022). Ставлення до ЛҐБТ є добрим предиктором дискримінаційної поведінки та злочинів, базованих на упередженнях (Steffens & Preufi, 2020).

Вимірювання ставлення населення до лесбійок, ґеїв, бісексуальних і трансґендерних людей (ЛҐБТ) почались у США та Західній Європі з 1960-х років, коли у науковій літературі з'явився термін «гомофобія» (за аналогією до якого пізніше виникли ще «біфобія» і «трансфобія») (Herek, McLemore, 2019; Herek, McLemore, 2013). Оскільки далеко не завжди неґативне ставлення до гомоі бісексуальних, а також трансґендерних людей є власне фобією, себто ірраціональним страхом, то пізніше дослідники запропонували інші терміни, такі як сексуальні упередження, гомонеґативність, гетероцентричність сприйняття тощо.

Такі вимірювання здебільшого виконують під час репрезентативних опитувань за національними вибірками, а спектр застосовуваного інструментарію простягається від одиничних питань на кшталт «чи є прийнятною гомосексуальність?» до різноманітних шкал. Концепція ставлення є комплексом трьох компонентів -- коґнітивного, афективного і поведінкового, але крім цього дослідники розрізняють явне та приховане ставлення (Steffens & Preufi, 2020). Національні репрезентативні дослідження фіксують, як правило, явне ставлення через прямі запитання, однак варто мати на увазі, що ці дані можуть викривлятись через соціальну бажаність певних переконань. ґендерний соціальний естонія україна

Історія досліджень ставлення населення або його окремих груп до ЛҐБТ починається в Україні ще до повного її відокремлення від СРСР -- перше запитання «Наскільки ви згодні з твердженням `Гомосексуалісти (sic! -- М.К.) -- це такі ж люди'?» було поставлено у січні 1991 року в рамках опитування (N = 1739) Інституту соціології НАНУ «Політична культура населення України» (28% відповіли ствердно проти 46% незгодних; масиви даних доступні через портал https://ukraine.survey-archive.com). Слід нагадати, що карне переслідування мужолозтва було скасоване в Україні тільки наприкінці 1991 року. Дослідження згодом повторили (N = 1752) у листопаді 1991-го, а результати не змінилися.

Того ж року в жовтні аналогічне запитання Київський міжнародний інститут соціології включив до свого омнібуса (N = 2056) «Взгляды населения Украины на политические проблемы и предпочтения относительно СМИ» та повторив аж у жовтні 2006-го (N = 2000). В обох дослідженнях згодних із твердженням «Суспільство має ставитися до гомосексуалістів (sic! -- М.К.), як до всіх інших людей» було 32% (масиви даних доступні через портал https://ukraine. survey-archive.com).

Аж до 2002 року ці спроби були спорадичними, а дані не є прямо зіставними через суттєві відмінності у формулюваннях запитань (Касянчук та ін., 2022).

Від 2002 року завдяки зусиллям двох ЛҐБТ-організацій (ЛҐБТ-центр «Наш світ» і Центр «Донбас-СоцПроєкт») такі дослідження стають регулярними й порівнюваними.

Так, ЛҐБТ-центр «Наш світ» замовляв їх як частину омнібусів спочатку компанії «ТНС-Україна», а потім КМІСові у 2002, 2007, 2011, 2016, 2022 і 2023 роках (Зинченков та ін., 2011; Сприйняття ЛГБТ, 2022; Сприйняття ЛГБТ, 2023; Ставлення, 2016).

Центр «Донбас-СоцПроєкт» разом з партнерами проводив власні опитування у 2013 (Привалов та ін., 2013), 2016 (Шестаковський та ін., 2016) і 2021 (Касянчук та ін., 2022) роках. Існують також дані українських опитувань на замовлення National Democratic Institute (серпень 2022-го, січень і травень 2023-го , https://www.ndi.org/).

Поряд із цим репрезентативні дані національного рівня із застосуванням інших запитань можна отримати із масивів міжнародних наукових проєктів: Європейського соціального дослідження (з другого по шостий раунд, 2004-2012), опитування Світового дослідження цінностей та Європейського дослідження цінностей (1996 та 2020 роки), опитування компанії Pew Research Center (2002-2019 роки).

Принагідно слід наголосити, що після 1991 року українська академічна соціологія повністю іґнорувала ЛҐБТ-проблематику, наприклад, у жодному із Моніторинґів думок населення України не було запитань щодо ставлення до ЛҐБТ (ризикну твердити, що повне іґнорування існування мінімум 2% населення зумовлюється стигматизованістю цієї проблематики).

Ситуація в іншій пострадянській країні -- Естонії -- є аналогічною. Історія опитувань населення Естонії щодо ставлення до гомосексуальності та ЛҐБТ починається 1989 року (Kotter, 2002), коли було опитано 180 студентів (середній вік 22 роки) двох найбільших ВНЗ Таллінна. 46% респондентів уважали гомосексуальність за хворобу, половина розглядали гомосексуальність як неприродну форму сексуальності, хоча при тому 74% не погодилися з ідеєю ізолювати гомосексуалів від суспільства (Nogel, 1991). За десять років, у 2000-му було проведено наступне опитування, під час якого зібрано 271 анкету мешканців Таллінна (Kotter, 2002). Згідно із результатами, 58% респондентів можна було назвати такими, що мають високі рівні гомофобії.

Дані наступних років щодо ставлення естонського суспільства до ЛҐБТ можна отримати з кількох незалежних джерел -- дослідження Eurobarometer (20062009, 2012, 2015 і 2019 роки), CRONOS (перша та п'ята хвилі), World Values Survey (1996, 2011 і 2018 роки), European Social Survey (від другої до десятої хвилі) (https://www.europeansocialsurvey.org) та регулярні опитування на замовлення Центру з прав людини (назва естонською Inimoiguste keskus, https://humanrights. ee). Крім даних Центру з прав людини деякі інші результати було отримано на замовлення Фонду «Ліберальний громадянин» (назва естонською SA Liberaalne kodanik, https://salk.ee). У кожному з них наступність питань, методики та вибіркових сукупностей дає змогу порівняти зміни ставлення до ЛҐБТ у часі.

Попри накопичений масив даних про зміни ставлення до ЛҐБТ, які відбувалися із плином часу, аналіз їх зводився, як правило, або до констатації змін (наприклад, у звіті КМІСу (Сприйняття ЛГБТ, 2023)), або до крос-секційного розгляду статистичних зв'язків між залежними та незалежними змінними. Такий підхід не є унікальним ані для України, ані для Естонії. До прикладу, дуже детальне дисертаційне дослідження динаміки ставлення до ЛҐБТ населення США з 1998 по 2016 рік (Manley, 2018) також базується на серії крос-секційних аналізів національних опитувань.

У цій статті я пропоную інший підхід до аналізу наявних даних про суспільну підтримку ЛҐБТ -- розглядати суспільство (в нашому випадку українське та естонське) як систему, зміна параметрів якої в часі описується певною математичною моделлю, котра є спрощеним відображенням комплексу реальних процесів.

У такий спосіб системи вивчають у різних сферах знання, а власне математичні моделі є незалежними від того, що саме є предметом вивчення -- розпад атомів у фізиці, швидкість перетворення речовин у хімії, популяційна динаміка в екології чи демографії, закономірності розвитку епідемії COVID-19 чи поведінка виборців. Математичне моделювання суспільних процесів було започатковане в Україні академіком М. Амосовим (Паніотто, 2014).

Вихідні дані

Використовувані в міжнародних і національних наукових проєктах запитання стосовно ставлення населення до ЛҐБТ, а також роки відповідних досліджень систематизовано у табл. 1.

Таблиця 1

Джерела репрезентативних лонґітюдних даних національного рівня стосовно ставлення населення до ЛҐБТ в Естонії та Україні

Як видно, найбільше даних про ЛҐБТ в цілому (інколи ЛҐБТ ототожнюється з ЛҐБ), тоді як проблематика трансґендерності почала виокремлюватися тільки з 2012 року в опитуваннях Eurobarometer. З точки зору охоплюваних тем, для Естонії найбільш різнобічними є дані Центру з прав людини, а для України -- Центру «Донбас-СоцПроєкт».

Водночас у плані протяжності найповнішими для Естонії є дані ESS (2004-2020 роки, 9 точок), Центру з прав людини (2012-2023 роки, 6 точок) і Eurobarometer (2006-2019 роки, 6 точок), а в Україні лідером є ЛҐБТ-центр «Наш світ» (2002-2023 роки, 6 точок) і ESS (2004-2012 роки, 5 точок). Окреме місце в Естонії посідають дані Фонду «Ліберальний громадянин» -- попри їхній обсяг (22 повторювані опитування майже 2% населення країни) охоплюваний час є доволі малим (2021-2023 роки).

У цій статті головну увагу буде приділено даним Центру з прав людини (вони охоплюють період від початку громадського обговорення закону про реєст-роване цивільне партнерство і до моменту ухвалення парламентом країни рі-шення про запровадження ґендерно-нейтрального шлюбу), а також даним ЛҐБТ-центру «Наш світ» (вони охоплюють період від розбудови кланово-олі-гархічної системи, т. з. кучмізму, аж до першого року Великої війни).

Дані інших наукових проєктів можуть бути використані для перевірки моделі на альтерна-тивних часових рядах. У таблиці 2 наведено використані вихідні дані для аналізу і побудови математичної моделі.

Таблиця 2

Дані про ставлення населення України та Естонії до рівноправ'я ЛҐБТ, % [95% ДІ]

Вибір моделі

Найпростішим прикладом уживаних моделей є лінійна реґресія, коли дослідник припускає, що зміна одного параметра моделі пов'язана із пропорційною зміною іншого параметра, причому суто спекулятивно нескінченно велика зміна одного параметра має наслідком іншу нескінченно велику зміну параметра іншого. Очевидно, що в реальних системах зміни обмежені певними границями (наприклад, зміни громадської думки обмежуються інтервалом від 0 до 100% членів досліджуваної сукупності). Саме тому, застосовуючи лінійні моделі, дослідник мусить обов'язково вказати інтервал, у межах якого ця модель має сенс.

Більш поширеними є нелінійні моделі. Водночас їхній математичний апарат є складнішим у зіставленні з лінійними. Нелінійні моделі вимагають також більших зусиль для змістовної інтерпретації отриманих результатів (іншими словами, практично будь-яка сукупність точок на графіку «досліджуваний параметр ~ час» може бути більш чи менш вдало описана якимось математичним рівнянням, інколи дуже екзотичним, проте що саме означає застосоване рівняння і чи можна з його застосуванням щось правдоподібно передбачити, є головною проблемою аналітика).

Процес створення моделі певного процесу може бути як апріорним, так і апостеріорним. У першому випадку на підставі знання про окремі, дрібніші та простіші процеси створюється модель комплексного процесу. Так, якщо ми припускаємо, що групи людей повільно змінюють свою думку, знаємо, що молодь більш ліберально ставиться до ЛҐБТ, ніж старші люди, і знаємо, що життя людини не є нескінченним, то ми можемо припустити, що із плином часу і зміною поколінь ставлення до ЛҐБТ буде дедалі ліберальнішим (JarasiunaiteFedosejeva, 2022). Так само прикладами апріорного моделювання є прогнози поведінки економічних аґентів із застосуванням теорії ігор (Sirbu et al., 2017) або моделювання еволюції суспільних продуктивних сил (Повещенко, Чеховой, 2001).

У випадку апостеріорного створення моделі подібності у поведінці декількох систем дають підставу зробити узагальнення, зокрема застосувати певне математичне рівняння, і в разі його застосовності далі змістовно інтерпретувати окремі компоненти моделі. Прикладом є застосування відомого з популяційної біології рівняння до пояснення закономірностей розвитку епідемії COVID-19 (Lee et al., 2020).

Наявні в Україні та Естонії емпіричні дані про ставлення суспільства до ЛҐБТ є доволі обмеженими як через небажання дослідників займатись стигматизованою темою, так і через брак ресурсів для багаторічного і багаторівневого моніторинґу стану громадської думки. Це призводить до того, що наявні лонґітюдні дані є відповідями на малу кількість стандартизованих питань, супроводжуваних невеликою кількістю соціально-демографічних даних або навіть без них.

Іншими словами, наявні дані зводяться до зміни певного (в кожному науковому проєкті свого) параметра в часі, що за нечисленними винятками не є достатнім для побудови апріорної моделі. Натомість ці дані можуть бути зіставлені як одне з одним (не на рівні відсотків, а саме за характером змін), так і з уживаними в інших царинах людського знання моделями поведінки закритих систем.

З таблиці 2 видно, що в період з 2002 по 2007 рік суспільна підтримка рівних прав для ЛҐБТ в Україні значимо знизилася (від 42 [40-44]% до 34 [32-36]%) і потім залишалася стабільною аж до 2016 року. В період з 2016 по 2022 рік відбулося різке зростання (з 33 [31-35]% до 64 [62-66]%), після чого підтримка впродовж року значимо не змінилася. Хоча правомірною видається гіпотеза про те, що таке різке зростання зумовлене як змінами в методиці опитування (2016 рік -- face-to-face (Ставлення, 2016), 2022 і 2023 роки -- CATI (Сприйняття ЛГБТ, 2022; Сприйняття ЛГБТ, 2023)), так і змінами у ґенеральній популяції через початок масштабних бойових дій, втрату територій та міґрацію населення, проте порівняння з аналогічними даними опитування Центру «Донбас-СоцПроєкт», виконаними у 2016 і 2021 роках тільки face-to-face (Касянчук та ін., 2022) (24 [20-28]% та 35 [31-39]% відповідно), доводить, що зростання почалося раніше, ніж масштабне військове вторгнення Російської Федерації в Україну.

Порівняння з даними National Democratic Institute показує, що висока підтримка під час війни рівних прав для ЛҐБТ не є випадковим результатом одного дослідження. Так само, порівняння даних 2011 (Зинченков та ін., 2011) та 2016 років (Ставлення, 2016) вказує на те, що ані зміна фірми-виконавиці польового етапу (TNS-Ukraine і КМІС відповідно), ані втрата частини територій після 2014 року і, отже, недоступність частини популяції для дослідження не позначилися на результатах (36 [34-38]% та 33 [31-35]% відповідно). Відмінності даних різних опитувань, отриманих практично одночасно (на рисунку 2 це дані Центру «Наш світ» та National Democratic Institute -- 64 [6266]% і 54 [52-56]% відповідно на початку 2022 року та 67 [65-69]% і 65 [63-67]% в середині 2023-го, в усіх випадках польовий етап реалізовував КМІС), показують, що справжній діапазон похибок є ширшим, ніж розраховані ±2%.

Таким чином, спостережуване на початку (між 2002 і 2007 роками) зменшення може бути суто позірним (згідно з даними КМІСу між 1991-м і 2006 роками не змінилася частка згодних із твердженням «Суспільство має ставитися до гомосексуалістів (sic! -- М.К.), як до всіх інших людей»).

Дані для більш стабільної Естонії (не змінювалися ані територія, ані генеральна сукупність, ані методика, ані фірма-виконавиця польового етапу) демонструють (табл. 2) таку картину -- суспільна підтримка права ґеїв і лесбійок на укладення одностатевого шлюбу з 2012-го по 2019 рік не змінювалася (34 [31-37]% і 38 [35-41]% відповідно), тоді як у період з 2019 по 2021 рік значимо зросла (від 38 [35-41]% до 47 [44-50]%), після чого зміни уповільнились. Отже, в обох країнах ми маємо справу із так званими сигмоїдальними кривими, коли період стабільно низької підтримки змінюється нетривалим періодом швидкого її зростання, який у подальшому сповільнюється чи припиняється, і знову підтримка залишається стабільною, але при тому високою.

Сімейство використовуваних у науці сигмоїдальних кривих є дуже широким, а відповідні рівняння відрізняються різною кількістю залучуваних до розрахунків величин (див., приміром, рівняння Бернуллі, Ферґульста-Пірла та ін.).

Доступні дані указують на чотири параметри, які є мінімально необхідними для моделі -- тривалість періоду низької стабільної підтримки, швидкість змін у період інтенсивного зростання, рівень стабільно низької та стабільно високої підтримки. Принагідно зазначу, що рівень стабільно високої підтримки не може бути більшим від 100%. Таким чином, мінімальна математична модель змін описуватиметься рівнянням (1), а зміст його параметрів проілюстровано на рис. 1.

де у -- значення досліджуваної величини (в контексті цієї статті -- суспільної підтримки ЛҐБТ) у певний момент часу t; а і в - відповідно мінімальне та максимальне значення у; k - швидкість змін у період швидкого зростання підтримки; д - час від початку вимірювань до початку швидкого зростання підтримки.

Рис. 1. Загальний вигляд модельної функції та зміст її параметрів

Результати розрахунків та їх обговорення

Статистичні пакети дають можливість знайти теоретичні параметри моделі за відомими емпіричними результатами опитувань (див. табл. 2). Для розрахунків та підготовки ілюстрацій (рис. 2, рис. 3) у цій публікації я використовував статистичний пакет R (R Core Team, 2020).

Рис. 2. Зміни в ставленні населення України щодо рівних прав для ЛҐБТ відповідно до даних Центру «Наш світ», Центру «Донбас-СоцПроєкт» (ДСП) та Національного інституту демократії (NDI). Рисунок створено автором. На рисунку: вертикальні переривчасті лінії показують три ключові моменти новішої історії України; період інтенсивних соціальних протестів (Податковий Майдан, Мовний Майдан, заворушення через вбивство Оксани Макар та зґвалтування у Врадіївці та ін.) показано сірою заливкою. Крива відповідає розрахованій за рівнянням (1) моделі (а = 36%, ]3 = 70%, к = 4% на рік, д = 19 років)

Рис. 3. Зміни в ставленні населення Естонії щодо права ґеїв і лесбійок укладати одностатевий шлюб відповідно до даних Естонського центру прав людини (точки і відповідні 95% ДІ). Рисунок створено автором. На рисунку: вертикальні переривчасті лінії показують моменти прийняття Парламентом Естонії Закону про реєстроване цивільне партнерство та про ґендерно-нейтральний шлюб. Крива відповідає розрахованій за рівнянням (1) моделі (а = 32%, 13 = 66%, к = 4% на рік, д = 11 років)

Із наведених рисунків можна побачити, що дані Естонії на відміну від даних України характеризують середній, нестаціонарний стан -- 2015 рік, одразу після ухвалення Парламентом законодавчої основи для реєстрації цивільних партнерств, період (11 років) стабільно низької підтримки права на шлюб завершився (дані вхопили тільки останній його відтинок); далі аж до 2023 року тривала інтенсивна суспільна і політична дискусія, а підтримка рівних прав швидко збільшувалася; одразу після останнього опитування правляча коаліція трьох ліберальних партій змогла не тільки провести через Парламент прикладні акти до Закону про цивільне партнерство (без них цей інститут практично не функціював), а й змінити дефініцію шлюбу на ґендерно-нейтральну (це означає, що з 1 січня 2024 року шлюб можуть укласти двоє повнолітніх мешканців країни незалежно від їхньої статі).

Проте оскільки суспільство як будь-яка складна система має певну інерцію, то до повної нормалізації інституту одностатевого шлюбу в суспільній свідомості ще потрібен деякий час, тому на рис. 3 не видно максимуму (66%), який згідно з моделлю буде досягнутий на початку 2030-х років.

Дані щодо Естонії, які стосуються періоду до 2012 року, можна отримати з опитувань European Social Survey. Вони показують (рис. 4), що з 2004 року (момент вступу країни до Європейського Союзу) до 2014-го (ухвалення Парламентом Закону про реєстроване цивільне партнерство) ставлення населення країни до ЛҐБТ незначно коливалося довкола середнього значення за шкалою, тоді як з 2014-го зміни на краще уявнилися.

Рис. 4. Середні від відповідей жителів Естонії в дослідженні European Social Survey на питання «Наскільки ви згодні з тим, що ґеї та лесбійки вільні жити так, як вони хочуть?» (шкала від 1 -- повністю незгоден до 5 -- повністю згоден). Рисунок створено автором на основі відкритих даних (ESS, 2004; ESS, 2006; ESS, 2008; ESS, 2010; ESS, 2014; ESS, 2016; ESS, 2020; ESS, 2013). На рисунку: крива візуалізує розраховану за рівнянням (1) модель (а = 3,04, 3 = 3,35, к = 1 пункт на рік, д = 13 років), а вертикальна переривчаста лінія показує момент прийняття Парламентом Естонії Закону про реєстроване цивільне партнерство

Так, стабільний десятилітній період (2004-2014 роки) добре узгоджується з моделлю, яка постулює початковий стабільний період, не зафіксований, на жаль, даними Естонського центру з прав людини.

Таблиця 3

У таблиці 3 наведено результати розрахунків для деяких інших запитань щодо ставлення естонського суспільства до ЛҐБТ. Частина запитань з таблиці 1 не ввійшла до таблиці 3 із двох причин: а) недостатня (менш як шість) для повноцінного моделювання кількість точкових замірів або нетривалий час, упродовж якого зроблено серію досліджень (тобто в суспільстві не встигли відбутися значимі зміни); б) розкид отриманих у дослідженнях різних років значень є або незначним, що також унеможливлює побудову моделі, або таким, що не утворює криву, описувану рівнянням (1).

Розраховані параметри рівняння (1) для змін у часі відповідей на окремі запитання досліджень, проведених в Естонії (%)

Разом із тим варіанти запитань, які містяться в таблиці 3, характеризують всі три компоненти ставлення до ЛҐБТ. Так, коґнітивний компонент відображають запитання «у партнерів однієї статі має бути право / можливість...», «ґеї та лесбійки вільні жити так, як вони хочуть», афективний -- запитання «гомосексуальність є прийнятною», «мене не тривожило б, якби я знав, що вчитель дитини є відкритим ґеєм або лесбійкою», «я б не почував себе некомфортно в компанії, де є ґей / лесбійка», а поведінковий -- «я б щось купив у продавця, про якого знаю, що він є ґеєм або вона лесбійкою», «я б віддав свій голос з кандидата, незалежно від того, чи є він ґеєм або вона лесбійкою», «я б дозволив своїй дитині грати в домі друга/подруги, чиї батьки є гомосексуалами».

З таблиці 3 видно, що початковий період низької стабільної підтримки ЛҐБТ (б) для більшості запитань у середньому становить 11 років, що є зіставним з періодом, який об'єднує одне покоління (приблизно 15 років згідно з (JarasiunaiteFedosejeva, 2022)), а між окремими компонентами ставлення (афективним, коґнітивним і поведінковим) немає значущих відмінностей між параметрами моделей.

Українські дані охоплюють значно триваліший період (2002-2023, тобто 21 рік), тому вони дають можливість побачити не лише довгий початковий період (19 років), коли суттєвих змін не відбувалося, а й період дуже швидких змін (з 2016-го по 2022 рік), які вочевидь потім сповільнилися. Згідно з моделлю максимум суспільної підтримки рівних прав для ЛҐБТ (70%) мав бути досягнутий наприкінці 2020-х років.

Однак інших українських даних, які б охоплювали тривалий період та мали б достатню для розрахунків моделей кількість досліджень, на жаль, немає, так само як немає даних, які б дали змогу побачити окремі компоненти ставлення.

Слід, утім, зазначити, що розроблені моделі мають, так само як будь-які інші моделі, обмеження, головним чином пов'язані з можливістю відкату назад. Якщо для Естонії як економічно і політично стабільної країни з високим рівнем життя населення такий відкат є малоймовірним (навіть у разі перемоги на чергових виборах правопопулістських партій, які декларують намір ввести законодавчі обмеження для ЛҐБТ, інерційність суспільства не дасть змоги підтримці впасти дуже швидко), то для України, яка перебуває у стані війни, такий відкат можливий не тільки в разі втрати державності, а й у випадку перемоги, коли на стан громадської думки впливатимуть мешканці нині окупованих територій, які тривалий час перебували під впливом аґресивної гомофобної пропаґанди, а також нинішні біженці, які будуть змушені підіймати власні міста з руїни.

Питання про те, які саме чинники можуть впливати на зміну громадської думки, далеко виходить за межі пропонованої статті, одначе слід зазначити, що таким чинником не може бути чисельність ЛҐБТ сама по собі, адже, як показують регулярно виконувані в Україні оцінки чисельності гомота бісексуальних чоловіків, а також транс-людей (Касянчук та ін., 2023), вона є стабільною і, відтак, не є статистично пов'язаною зі спостережуваними змінами. Також, як видно з рисунку 2, таким чинником навряд чи є масштабні події, на кшталт тривалої нестабільності та заворушень, революцій, війн тощо.

Одним із можливих чинників може бути збільшення частки людей, котрі мають серед своїх знайомих відкритих ЛҐБТ (так звана гіпотеза контакту), принаймні дані, зібрані на рисунку 5, цьому не суперечать -- як видно, в Естонії за даними Eurobarometer поступово зростала відкритість ЛҐБТ, причому зміни до 2012 року є значними. До 2012 року, згідно з рисунками 3 і 4, ще триває період стабільно низької підтримки ЛҐБТ з боку суспільства, проте вже з 2013-го починається інший період, коли громадська думка швидко змінюється -- гіпотетично можна стверджувати, що 2012 року в Естонії було досягнуто необхідного рівня знайомства звичайних людей з ЛҐБТ-спільнотою.

Рис. 5. Наявність друзів чи знайомих-ЛҐБ за даними репрезентативних опитувань населення Естонії «Eurobarometer» (2007-2019 рр.). Рисунок створено автором за даними https:// europa.eu/eurobarometer/screen/home <https://europa.eu/eurobarometer/screen/home>. На рисунку: крива візуалізує розраховану за рівнянням (1) модель (а = 0%, ft = 26%, к = 4% на рік, д = 2 роки)

Дані, наведені у монографії (Касянчук та ін., 2022), вказують на можливу роль інших чинників, серед яких є збільшення в суспільстві частки соціально активних громадян (себто готових захищати власні порушені права, зокрема через участь у політичних акціях, а також волонтерів).

Насамкінець слід зазначити, яку додаткову цінність має пропонована математична модель. По-перше, вона, як і будь-яка інша, вможливлює передбачення принаймні на найближче майбутнє, яке може бути емпірично перевірене у наступних опитуваннях.

По-друге, вона дає змогу звести низку даних різних років до відносно невеликої кількості параметрів застосованого рівняння.

По-третє, оскільки саме рівняння не залежить від формулювання запитань, його можна застосовувати до різних досліджень не тільки всередині однієї країни, а й у різних країнах.

По-четверте, вона дає змогу поставити інші дослідницькі запитання. Наприклад: Чим саме зумовлюється тривалість початкового періоду стабільно низької підтримки (д)? (Найочевиднішою гіпотезою тут може бути вплив величини країни -- чим більша популяція, тим інертнішою буде система, звісно, можуть бути й інші перевірювані гіпотези.)

Що саме визначає величину швидкості змін громадської думки в період швидкого зростання підтримки (к)?

Або чим саме визначається максимально високий рівень підтримки (ft)? тощо.

І, нарешті, по-п'яте, яка саме змістовна модель інтеракцій між індивідами чи групами може мати наслідком саме такий вигляд моделі математичної? Приміром, у природничих науках відомо, що процес (2), яким можна зобразити найпримітивніший результат змін переконання однієї людини за прикладом іншої, дає власне сигмоїду, параметри якої визначаються частками А і B до початку взаємодії (в термінах досліджень громадської думки це будуть % у вибірці), а також швидкістю змін (себто наскільки швидко одна людина змінить свої погляди під впливом іншої людини).

А + B О 2B(2)

Оскільки було показано (Jarasiunaite-Fedosejeva, 2022), що погляди людей на ЛҐБТ-проблематику хоч і змінюються з часом, проте це відбувається настільки повільно, що вможливлює виокремлення відмінностей між поколіннями, то одним із чинників, які варті досліджень, є кількісний вплив на суспільну підтримку ЛҐБТ міжпоколінної динаміки.

Висновки

Вивчення стану громадської думки щодо ЛҐБТ є новою для української академічної соціології проблематикою, чому стоїть на заваді як її стигматизованість, так і розрізненість наявних кількісних даних. Дані про динаміку цього процесу є ще менш доступними, адже різні наукові проєкти або використовують непорівнювані формулювання запитань, або не надають достатньої кількості порівнюваних у часі даних. Водночас ця проблематика має не тільки прикладне значення як чинник розроблення політики протидії стигмі та дискримінації, але становить також теоретичний інтерес, позаяк засвідчує складні зміни в суспільстві, визначає чинники мікро(зміна установок окремої людини) та макрорівня (вплив окремих спільнот, зміна поколінь, масштабні історичні процеси).

Ґрунтуючись на корпусі отриманих на цей час даних міжнародних і національних досліджень, проаналізовано зміни громадської думки щодо ЛҐБТ у двох пострадянських країнах. Як в Естонії, так і в Україні початковий період стабільно низької підтримки прав ЛҐБТ, який тривав від моменту відновлення Незалежності після радянської окупації до другої половини другої декади XXI століття, змінився періодом відносно нетривалого, але інтенсивного покращення ставлення суспільства до ЛҐБТ-проблематики, а досягнута на початку 2020-х років висока підтримка знову стабілізувалася.

На підставі опублікованих даних репрезентативних національних опитувань населення Естонії та України різних років стосовно ставлення до ЛҐБТ запропоновано апріорну математичну модель зміни громадської думки у двох країнах. Показано, що вона не суперечить іншим наявним дослідженням. Цінність запропонованої сигмоїдальної моделі полягає не тільки в можливостях екстраполяції на найближче майбутнє, а й у тому, що вона дає змогу кількісно досліджувати динаміку суспільних процесів на підставі розрізнених даних і має значний евристичний потенціал, що полягає у вивченні механізмів, які лежать в основі нелінійних змін громадської думки з приводу гострих суспільних проблем, а також можливих відмінностей між суспільствами різних країн.

Обмеженість даних щодо ставлення громадськості двох країн до ЛҐБТ (особливо це стосується України) на разі внеможливлює формулювання емпірично обґрунтованих висновків стосовно чинників, які зумовлюють саме такий характер динаміки громадської думки, проте окремі дані дають підстави припустити, що зміна поколінь та зміни в суспільній репрезентації самих ЛҐБТ відіграють значну роль. Водночас зіставлення динаміки змін із відомими масштабними суспільними процесами (революції, війни тощо) чи змінами законодавства (ухвалення більш ліберальних щодо ЛҐБТ законів), вказує або на відсутність прямого зв'язку зі змінами ставлення до ЛҐБТ, або на слабкі кореляції.

Джерела

Зинченков, А.А., Касянчук, М.Г., Кравчук, А.В., Маймулахин, А.Ю., Остапенко, А.И., & Шеремет, С.П. (2011). Шаг вперёд, два назад: Положение ЛГБТ в Украине в 2010-2011 гг. Київ: Центр «Наш світ».

Касянчук, М., Маліков, В., Рокицька, О., Трофименко, О., Шестаковський, О., & Шеремет, С. (2022). Українське суспільство та ЛҐБТ напередодні великої війни : Національне дослідження ставлення населення України до лесбійок, ґеїв, бісексуальних і трансґендерних людей. Київ: ІС НАНУ, ЦСЕП, ЕҐЗП-Україна, ГО «Асоціація ЛҐБТ “ЛІГА”», Донбас-СоцПроект.

Касянчук, М., Тітар, І., Сальніков, С., & Огороднік, С. (2023). Оцінка чисельності чоловіків, які мають секс з чоловіками, та трансгендерних людей в Україні станом до початку великої війни (2021): Аналітичний звіт за результатами дослідження. Київ: Центр громадського здоров'я МОЗ України.

Паніотто, В. (2014). Амосов і моделювання соціальних процесів. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 199-205.

Повещенко, Г. & Чеховой, Ю. (2001). Математическая модель структурной эволюции общественных производительных сил. Социология: теория, методы, маркетинг, 3, 41-59.

Привалов, Ю., Трофименко, О., Рокицкая, О., & Касянчук, М. (2013). Звіт зарезультатами дослідження: «Опитування громадської думки для визначення суспільного сприйняття ЛГБТ та шляхів його поліпшення». Київ: Центр соціальних експертиз ІС НАН України.

Сприйняття ЛГБТ людей та їх прав в Україні: травень 2022 року: аналітичний звіт. (2022). Взято з: https://gay.org.ua/publications/AReport_NashSvit_May2022.pdf

Сприйняття ЛГБТ людей та їх прав в Україні: травень-червень 2023 року. Аналітичний звіт. (2023). Отримано з: https://gay.org.ua/blog/2023/06/15/spryiniattia-lhbt-liudei-ta-ikh-pravv-ukraini-traven-cherven-2023-roku-analitychnyi-zvit/

Ставлення до людей гомосексуальної орієнтації: лютий 2016. (2016). Отримано з: https:// gay.org.ua/publications/soc-poll2016.pdf

Шестаковський, О., Трофименко, О., Касянчук, М., & Вознесенський, М. (2016). Післяреволюційна Україна: толерантність чи ухил вправо. Київ: ЛГБТ-центр «Донбас-СоцПроект».

Annual Review of the Human Rights Situation of Lesbian, Gay, Bisexual, Trans and Intersex People in Europe and Central Asia: 2022. (2022). Retrieved from: https://www.ilga-europe.org/report/ annual-review-2022/

ESS Round 2: European Social Survey Round 2 Data. (2004). Data file edition 3.6. (2004). Sikt Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research, Norway Data Archive and Distributor of ESS Data for ESS ERIC. https://doi.org/10.21338/NSD-ESS2-2004

ESS Round 3: European Social Survey Round 3 Data. (2006). Data file edition 3.7. (2006). Sikt Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research, Norway Data Archive and Distributor of ESS Data for ESS ERIC. https://doi.org/http://dx.doi.org/10.21338/NSD-ESS3-2006

ESS Round 4: European Social Survey Round 4 Data. (2008). Data file edition 4.5. (2008). Sikt -

Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research, Norway Data Archive and Distributor of ESS Data for ESS ERIC. https://doi.org/http://dx.doi.org/10.21338/NSD-ESS4-2008 ESS Round 5: European Social Survey Round 5 Data (2010). Data file edition 3.4. (2010). Sikt Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research, Norway Data Archive and Distributor of ESS Data for ESS ERIC. https://doi.org/http://dx.doi.org/10.21338/NSD-ESS5-2010 ESS Round 7: European Social Survey Round 7 Data. (2014). Data file edition 2.2. (2014). Sikt Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research, Norway Data Archive and Distributor of ESS Data for ESS ERIC. https://doi.org/http://dx.doi.org/10.21338/NSD-ESS7-2014 ESS Round 8: European Social Survey Round 8 Data (2016). Data file edition 2.2. (2016). Sikt Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research, Norway Data Archive and Distributor of ESS Data for ESS ERIC. https://doi.org/http://dx.doi.org/10.21338/NSD-ESS8-2016 ESS Round 10: European Social Survey Round 10 Data (2020). Data file edition 3.1. (2020). Sikt Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research, Norway Data Archive and Distributor of ESS Data for ESS ERIC. https://doi.org/https://dx.doi.org/10.21338/NSD-ESS10-2020 ESS6-2012. (2013). https://doi.org/10.21338/NSD-ESS6-2012 ESS9-2018. (2020). https://doi.org/10.21338/NSD-ESS9-2018

Herek, G.M. & McLemore, K.A. (2019). Attitudes Toward Lesbians and Gay Men Scale. In: R. Milhausen, J.K. Sakaluk, T.D. Fisher, C.M. Davis, & W.L. Yarber (Eds.), Handbook of sexualityrelated measures, 4th ed. (pp. 637-639). Routledge.

Herek, G.M. & McLemore, K.A. (2013). Sexual Prejudice. Annual Review of Psychology, 64(1), 309-333. https://doi.org/10.1146/annurev-psych-113011-143826

Jarasiunaite-Fedosejeva, G. (2022). Generational attitudes towards homosexuality across Europe: Why individual and country-related factors matter? Global Journal of Sociology: Current Issues, 12(1), 12-30. https://doi.org/10.18844/gjs.v12i1.7354

Kotter, L. (2002). Sexual Orientation Discrimination in Lithuania, Latvia and Estonia. Retrieved from: https://www.lgl.lt/assets/Sexual-Orientation-Diskrimination-2002-ENG.pdf

Lee, S.Y., Lei, B., & Mallick, B. (2020). Estimation of COVID-19 spread curves integrating global data and borrowing information. PLOS ONE, 15(7), e0236860. https://doi.org/10.1371/journal. pone.0236860

Manley, S.P. (2018). Public Opinion regarding LGBT Policies: Determinats, Dynamics, and Consequences of Attitudes in the United States and Europe [PhD]. The University of Texas at Dallas.

Nogel, I. (1991). Facts about Homosexuality in Soviet Russia and current Estonia. In Sexual Minorities and Society: the Changing Attitudes toward Homosexuality in the 20th Century Europe (pp. 115-121). Ajaloo Instituut.

Poushter, J., & Kent, N.O. (2020). The Global Divide on Homosexuality Persists. Retrieved from: https://www.pewresearch.org/global/wp-content/uploads/sites/2/2020/06/PG_2020.06.25_GlobalViews-Homosexuality_FINAL.pdf

R Core Team. (2020). R: A language and environment for statistical computing. R Foundation for Statistical Computing. Retrieved from: https://www.R-project.org/

Runne, E., Grunberg, L., Merusk, K., Pohl, R., & Oblikas, A. (2023). LGBT (04/2023). Retrieved from: https://humanrights.ee/app/uploads/2023/05/2023-04-LGBT-aruanne_avaldamine.pdf Sirbu, A., Loreto, V, Servedio, V.D.P., & Tria, F. (2017). Opinion dynamics: Models, extensions and external effects. In: Understanding Complex Systems (Issue 9783319256566). https://doi. org/10.1007/978-3-319-25658-0_17

Steffens, M.C. & Preufi, S. (2020). Measuring Attitudes Toward LGBT Individuals: Theoretical and Practical Considerations. In: Oxford Research Encyclopedia of Politics. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190228637.013.1176

References

Annual Review of the Human Rights Situation of Lesbian, Gay, Bisexual, Trans and Intersex People in Europe and Central Asia: 2022. (2022). Retrieved from: https://www.ilga-europe.org/report/ annual-review-2022/

Attitudes towards people of homosexual orientation: February 2016. (2016). [In Ukrainian]. Retrieved from: https://gay.org.ua/publications/soc-poll2016.pdf [=Ставлення 2016]

ESS Round 2: European Social Survey Round 2 Data (2004). Data file edition 3.6. (2004). Sikt Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research, Norway Data Archive and Distributor of ESS Data for ESS ERIC. https://doi.org/10.21338/NSD-ESS2-2004

ESS Round 3: European Social Survey Round 3 Data (2006). Data file edition 3.7. (2006). Sikt Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research, Norway Data Archive and Distributor of ESS Data for ESS ERIC. https://doi.org/http://dx.doi.org/10.21338/NSD-ESS3-2006 ESS Round 4: European Social Survey Round 4 Data (2008). Data file edition 4.5. (2008). Sikt Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research, Norway Data Archive and Distributor of ESS Data for ESS ERIC. https://doi.org/http://dx.doi.org/10.21338/NSD-ESS4-2008 ESS Round 5: European Social Survey Round 5 Data (2010). Data file edition 3.4. (2010). Sikt Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research, Norway Data Archive and Distributor of ESS Data for ESS ERIC. https://doi.org/http://dx.doi.org/10.21338/NSD-ESS5-2010 ESS Round 7: European Social Survey Round 7 Data (2014). Data file edition 2.2. (2014). Sikt Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research, Norway Data Archive and Distributor of ESS Data for ESS ERIC. https://doi.org/http://dx.doi.org/10.21338/NSD-ESS7-2014 ESS Round 8: European Social Survey Round 8 Data (2016). Data file edition 2.2. (2016). Sikt Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research, Norway Data Archive and Distributor of ESS Data for ESS ERIC. https://doi.org/http://dx.doi.org/10.21338/NSD-ESS8-2016 ESS Round 10: European Social Survey Round 10 Data (2020). Data file edition 3.1. (2020). Sikt Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research, Norway Data Archive and Distributor of ESS Data for ESS ERIC. https://doi.org/https://dx.doi.org/10.21338/NSDESS10-2020 ESS6-2012. (2013). https://doi.org/10.21338/NSD-ESS6-2012 ESS9-2018. (2020). https://doi.org/10.21338/NSD-ESS9-2018