Вивчення ризикових форм поведінки, які характеризують спосіб життя студентів-медиків

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Кафедра загальної гігієни з екологією

Вивчення ризикових форм поведінки, які характеризують спосіб життя студентів-медиків

Касіян О.П., к.м.н., доцент

Матисік С.І., асистент

Анотація

У статті проведено оцінку основних тенденцій ризикових форм поведінки студентів-медиків VI курсу за результатами добровільного анонімного анкетного опитування. Розраховували відсоток осіб, які дали відповідь на запитання анкети та середню похибку відносного показника. Опрацювання результатів здійснювали за допомогою статистичної програми Microsoft Excel. Результати досліджень засвідчили, що серед студентів-медиків зустрічаються випадки використання поведінкових факторів ризику таких, як зловживання тютюновими виробами, наркотичними засобами, алкоголем, а також поширене тривале використання гаджетів, не зважаючи на шкідливий вплив цих чинників на здоров'я. Студенти надають перевагу тютюнопалінню та вживанню алкогольних напоїв у компанії друзів (21,49% та 52,07% відповідно) та для зняття стресу (16,53% та 33,88% відповідно). Однак, більшість респондентів ніколи не палили (35,54%) чи декілька разів пробували палити (36,36%), а також не використовували наркотичних засобів (90,91%).

Ключові слова: фактори ризику, тютюнопаління, наркотичні засоби, алкоголь, гаджети, анкетування.

Стан здоров'я молоді є необхідною умовою і визначальним моментом благополуччя суспільства і його прогресивного розвитку [1, 3, 7]. В сучасних складних соціально-економічних реаліях молодь не захищена від ризикових форм поведінки, включаючи зловживання алкоголем, тютюновими виробами та наркотичними засобами [5-10]. Поведінкові фактори ризику, які характеризують спосіб життя людини та становлять домінуючу групу факторів, що впливають на її здоров'я, в основному проявляються у відповідь на стресові життєві ситуації [1, 2, 4, 5]. Часті стресові ситуації сьогодення на тлі довготривалого використання гаджетів та надмірного напливу інформації, систематичного недосипання, не відповідності нормам матеріально-побутових умов проживання та відсутності умов організації побуту, несвоєчасного прийому їжі та не дотримання принципів раціонального харчування тощо спричиняють значний вплив на здоров'я підростаючого покоління [1,2, 6, 7].

Необхідність поглибленого вивчення стану здоров'я студентського контингенту зумовлена труднощами психофізіологічної адаптації до умов навчання, наростанням обсягу інформації, необхідністю підтримки активності в оволодінні професійними знаннями, а також високою поширеністю серед молоді чинників ризику [1-4, 10]. Механізми релаксації, форми дозвілля, яким надають перевагу студенти, вкрай недостатні для компенсації витрат нервової, психічної енергії, необхідних для благополучного навчання [1-3]. Негативні наслідки неправильної організації життєдіяльності студентської молоді протягом декількох років навчання суттєво впливають на стан їх здоров'я та найчастіше проявляються збільшенням кількості захворювань [4, 6, 7].

Метою роботи стало вивчення основних тенденцій вживання тютюнових та наркотичних виробів, алкоголю, використання гаджетів серед студентів-медиків за результатами добровільного анонімного анкетного опитування.

Матеріали та методи. Проведено анкетування 121 студента (29 хлопців та 92 дівчат) VI курсу медичного факультету ЛНМУ імені Данила Галицького. Розроблена анкета включала 42 питання, серед яких питання стосовно ставлення студентів до тютюнопаління, вживання алкогольних напоїв та наркотичних засобів, тривалості та умов використання комп'ютера і мобільного телефона тощо. Розраховували відсоток осіб серед хлопців, дівчат та усіх респондентів загалом, які дали відповідь на запитання анкети (%) та середню похибку відносного показника (m). Статистичне опрацювання отриманих результатів здійснювали із застосуванням критерію Стьюдента за програмою Microsoft Excel.

Результати та обговорення

Проаналізувавши дані анкетування щодо тютюнопаління, встановлено, що серед опитаних респондентів чоловічої статі постійно палить 20,69%, час від часу палить 13,79%, а кинули палити та намагаються кинути 10,34% та 3,45% відповідно, ніколи не палили та декілька разів пробували палити по 24,14%. Серед опитаних респондентів жіночої статі постійно палить та намагається кинути палити по 2,17%, палить час від часу 17,39%, ніколи не палили 39,13%, декілька разів пробували палити 40,22% (табл. 1).

Таблиця 1

Досвід тютюнопаління серед респондентів

Результати анкетування засвідчили, що більшість усіх респондентів загалом ніколи не палили (35,54%), або декілька разів пробували палити (36,36%). Водночас найбільший відсоток усіх опитаних респондентів палить у компанії друзів: 21,49% (20,69% хлопців та 21,74% дівчат), або для зняття стресу: 16,53% (27,59% хлопців та 13,04% дівчат); 3,26% дівчат палить для іміджу, а 6,90 % опитаних хлопців відчувають залежність від тютюнопаління (табл. 1). Серед респондентів 3,31 % визнали, що палять впродовж 1 року, 2,48% - 2 роки, 4,96% - 3 роки, 0,83% - 4 роки, 7,44% - 5 років, по 2,48% - 6 та 8 років, 1,65% - 9 років та 0,83% - 10 років.

Аналіз анкетних даних щодо вживання студентами-медиками наркотичних засобів засвідчив, що більшість респондентів обох статей (90,91%) ніколи їх не вживали (89,66% хлопців та 91,30% дівчат). Проте, 3,45% хлопців та 4,35% дівчат визнали, що вживають наркотичні засоби рідко, 3,45% хлопців та 1,09% дівчат - час від часу, а 1,09% дівчат - часто. Серед опитаних, які визнали факт використання наркотичних засобів, 6,90% хлопців та 4,35% дівчат зазначили, що вживають їх у колі друзів; по 1,09% дівчат вживають їх на самоті, на вечірках чи у будь-якому місці (табл. 2).

Таблиця 2

Досвід вживання наркотичних засобів серед респондентів

Результати анкетування щодо вживання респондентами алкоголю свідчать, що ніколи не вживали пива 13,79% хлопців та 21,74% дівчат, вина 13,79% хлопців та 4,35% дівчат, горілки 17,24% хлопців та 30,43% дівчат та енергетичних напоїв 55,17% хлопців та 58,70% дівчат.

В результаті досліджень щодо зловживання студентами-медиками алкогольних напоїв встановлено, що найбільша кількість опитаних респондентів обох статей надає перевагу вживанню вина 1-3 рази на місяць (44,63%) або рідше, ніж 1 раз на місяць (40,49%). Більше половини опитаних хлопців та дівчат визнали, що вживають алкогольні напої “за компанію” (51,72% хлопців та 52,17% дівчат), а також серед причин вживання алкоголю респонденти вказали відповідь - “для зняття стресу” (21,14% хлопців та 36,96% дівчат) та “для розслаблення” (3,45% хлопців) (рис.).

Рис. Ступінь визнання респондентами причин вживання алкоголю

поведінковий ризик студент медик здоровий спосіб життя

За результатами анкетного опитування щодо терміну користування гаджетами встановлено (табл. 3), що загальна тривалість перебування за комп'ютером у значної частини студентів-медиків (47,11%) складає понад 4 години (55,2% хлопців та 44,6% дівчат). Серед респондентів використовують комп'ютер 2-4 години 27,60% хлопців та 20,70% дівчат, а до 2 годин - 17,20% хлопців та 34,80% дівчат.

Результати досліджень засвідчили, що найтриваліші розмови по мобільному телефону (понад 30 хвилин) серед студентів-дівчат складають 20,65%, в той час, як серед хлопців лише 13,80%. Натомість, значна частина респондентів, як хлопців (34,48%), так і дівчат (33,70%), розмовляють по мобільному в середньому 5-10 хвилин. Короткий термін спілкування по телефону (менше 5 хвилин) більше характерний для хлопців (34,50%) у порівнянні із дівчатами (21,70%) (табл. 3).

Таблиця 3

Тривалість використання гаджетів

Висновки

Результати анкетування вказують, що постійно палить 6,61% респондентів, час від часу палить 16,53% опитаних. Проте, найбільший відсоток усіх опитаних студентів ніколи не палили (35,54%), або декілька разів пробували палити (36,36%).

Найбільший відсоток усіх респондентів надає перевагу палінню у компанії друзів (21,49%) та для зняття стресу (16,53%). Серед опитаних шестикурсників 7,44% вказали термін паління - 5 років, що співпадає із терміном навчання у вищому навчальному закладі.

Анкетні дані свідчать, що більшість студентів обох статей ніколи не вживали наркотичних засобів (90,91%). Проте, серед опитаних виявлено хлопців та дівчат, які визнали факт вживання наркотиків рідко (4,13%), час від часу (1,65%) та часто (0,83%) в основному у колі друзів (4,96%).

Серед анкетованих найбільший відсоток студентів надають перевагу вживанню вина 1-3 рази на місяць (44,63%) і рідше 1 разу на місяць (40,49%). Алкогольні напої студенти у більшості випадків вживають у компанії друзів (52,07%) та для зняття стресу (33,88%),

За результатами анкетування встановлено, що значна частина опитаних студентів-медиків велику кількість часу проводить за гаджетами. Зокрема, 47,11% респондентів понад 4 години на день користуються комп'ютером, а 19,0% студентів понад 30 хвилин на добу розмовляють по мобільному телефону.

Таким чином, результати анкетного опитування засвідчили, що серед студентів-медиків зустрічаються випадки використання поведінкових факторів ризику таких, як зловживання тютюновими виробами, наркотичними засобами, алкоголем, а також значною мірою поширене тривале використання гаджетів, не зважаючи на шкідливий вплив цих чинників на організм людини.

З метою формування здорового способу життя у сучасних студентів, засад відповідального ставлення до власного життя та здоров'я необхідно проводити дослідження, спрямовані на виявлення шкідливих звичок та з'ясування причин їх використання. Пропагування здорового способу життя серед студентів-медиків повинно стати одним із пріоритетів їх професійної діяльності.

Список використаних джерел

1. Андрійченко Т., Вакуленко О., Волков В., Дзюба Н., Коляда В., Комарова Н., Пєша І., Тілікіна Н. (2019) Формування здорового способу життя молоді. Навчально- методичні рекомендації. (2-ге вид.). Київ: Бланк-Прес.

2. Андросюк В.Г., Галустян О.А., Малоголова О.А., Мотлях О.І., Юрченко-Шеховцова Т.І. (2019) Здоровий спосіб життя та профілактика адиктивної поведінки неповнолітніх. Київ: Наукова лабораторія з проблем психологічного забезпечення та психофізіологічних досліджень ННІЗДН НАВС.

3. Балакірєва О.М., Бондар Т.В., Даниленко Г.М., Левін Р.Я., Нгуєн Н.-М. К., Павлова Д.М., Пивоварова Н.П., Сакович О.Т., Флярковська О.В., Шевченко С.Л. (2019) Соціальна обумовленість та показники здоров'я підлітків та молоді: за результатами соціологічного дослідження в межах міжнародного проекту «Здоров'я та поведінкові орієнтації учнівської молоді». моногр. О. М. Балакірєва (ред.); ЮНІСЕФ, ГО «Укр. ін-т соц. дослідж. ім. О. Яременка». - Київ: Поліграфічний центр «Фоліант» ISBN 978-966-8474-93-4

4. Балакірєва О.М., Павлова Д.М., Нгуєн Н-М.К., Левцун О.Г., Пивоварова Н.П., Сакович О.Т., Флярковська О.В. (2019) Куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед підлітків, які навчаються: поширення й тенденції в Україні: за результатами дослідження 2019 року в рамках міжнародного проекту «Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин - ESPAD». Київ: ТОВ «Обнова компані». ISBN 978-617-7239-36-8

5. Зарудна О.І., Зарудна Д.О., Абухажар О.П., Караневич М.І., Легка Л.Л. (2018) Проблема шкідливих звичок у підлітків. Медсестринство, (3), 15-18.

6. Качур О.Ю. (2022) Задачі системи громадського здоров'я по формуванню у населення відповідального ставлення до особистого здоров'я Україна. Здоров'я нації, (1), 37-41. ISSN 2077-6594

7. Міхєєва Л.П. (2011) Особливості формування здорового способу життя у молодого покоління Освіта регіону, Серія «Політологія, психологія, комунікації», (3), 318-322.

8. Яременко О., Балакірєва О., Вакуленко О. (2000) Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи. Київ: Український ін-т соціальних досліджень.

9. A policy on alcohol for Europe and its countries. Reducing the harm done by alcohol Bridging the Gap principles [Electronic resource]. (2004) Brussels, Eurocare.

10. Mental health: facing the challenges, building solutions: report from the WHO European Ministerial Conference [Electronic resource]. (2005) Copenhagen: WHO Regional Office for Europe.

Размещено на Allbest.Ru