Стратегії та виклики інтеграції внутрішньо переміщених осіб у територіальних громадах в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний університет

Стратегії та виклики інтеграції внутрішньо переміщених осіб у територіальних громадах в умовах воєнного стану

Шапошникова І.В. Докторка соціологічних наук, професорка, декан факультету психології, історії та соціології, Пристай І.Р. Аспірант кафедри філософії, соціології та соціальної роботи

м. Івано-Франківськ, Україна

Анотація

В умовах воєнного стану в Україні значно зросла кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що ставить перед територіальними громадами нагальну потребу у розробці та впровадженні ефективних стратегій їхньої інтеграції. Це дослідження передбачає висвітлення ключових стратегій та викликів, які асоційовані з процесом адаптації ВПО у нових соціально-економічних умовах розвитку територіальних громад. Мета статті полягає в аналізі різноманітних підходів до інтеграції ВПО, ідентифікації основних перешкод та розробці рекомендацій для покращення політик та практик на місцевому та національному рівнях. Особлива увага приділяється визначенню ефективності існуючих стратегій соціальної інтеграції, доступу до ринку праці, житла, освіти та медичного обслуговування. Для досягнення основних завдань дослідження використовується комплексний підхід, що об'єднує як кількісні, так і якісні методи дослідження. Узагальнені результати наявних анкетувань, глибинних інтерв'ю з ВПО, проведених представниками місцевої влади та громадських організацій, що дозволяє отримати всебічне розуміння проблематики. Результати показують, що ефективна інтеграція ВПО залежить від комплексного підходу, який включає соціальну підтримку, доступ до житла, освіти, роботи, та медичних послуг. Виявлено, що співпраця між урядовими та недержавними організаціями є ключовою для успішної інтеграції в громаді ВПО та уникнення їхнього відторгнення. Аналіз виявив, що незважаючи на існування різноманітних ініціатив, велика кількість ВПО все ще стикається зі значними труднощами у процесі інтеграції. Зокрема, недостатність житлових ресурсів, обмежений доступ до роботи та професійної перепідготовки, а також бар'єри в соціальній адаптації стають критичними перепонами соціальної інтеграції та адаптації ВПО у громадах. Водночас, ефективне вирішення цих проблем можливе за умови залучення широкого кола зацікавлених сторін і впровадження цілеспрямованих програм підтримки. Дослідження підкреслює важливість розробки інклюзивних політик та програм, комплексних стратегій інтеграції, які враховують специфічні потреби ВПО та сприяють їх соціальній та економічній інтеграції у приймаючі громади, включають поліпшення законодавчої бази, розширення доступу до основних послуг та створення умов для соціальної адаптації та економічної активності ВПО. Рекомендується зміцнення міжсек- торальної співпраці та підвищення рівня усвідомлення потреб ВПО серед громадянського суспільства. Ключові слова: внутрішньо переміщені особи; суспільні перетворення; інтеграція; територіальні громади; воєнний стан; соціальна адаптація; стратегії адаптації; вимушена міграція; ринок праці; російсько-українська війна; військовий стан. стратегія територіальний громада

Abstract

STRATEGIES AND CHALLENGES OF INTEGRATING INTERNALLY DISPLACED PERSONS INTO TERRITORIAL COMMUNITIES IN CONDITIONS OF MARTIAL LAW

Iryna Shaposhnykova

Doctor of Sociological Sciences, Professor, Dean of the Faculty of Psychology, History and Sociology, Kherson State University, Ivano-Frankivsk, Ukraine

Ihor Prystai

Postgraduate Student, Department of Philosophy, Sociology and Social Work, Kherson State University, Ivano-Frankivsk, Ukraine

In the context of martial law triggered by recent global conflicts, there has been a significant increase in the number of internally displaced persons (IDPs), presenting an urgent need for territorial communities to develop and implement effective integration strategies. This study aims to highlight key strategies and challenges associated with the process of adapting IDPs to the new socio-economic conditions of territorial communities. The goal is to analyze various approaches to the integration of IDPs, identify major obstacles, and develop recommendations for improving policies and practices at both the local and national levels. Special attention is given to determining the effectiveness of existing social integration strategies, access to the labor market, housing, education, and healthcare. To achieve the set objectives, a comprehensive approach that combines both quantitative and qualitative research methods is used. The inclusion of surveys, in-depth interviews with IDPs, representatives of local authorities, and civil organizations, as well as a detailed analysis of successful cases from various regions, allows for a comprehensive understanding of the issues. The results show that effective integration of IDPs depends on a holistic approach that includes social support, access to housing, education, employment, and medical services. It has been found that cooperation between governmental and non-governmental organizations is key to successful integration. The analysis revealed that despite the existence of various initiatives, a large number of IDPs still face significant difficulties in the integration process. Specifically, a lack of housing resources, limited access to employment and professional retraining, as well as barriers in social adaptation, become critical factors. However, effective resolution of these issues is possible through the involvement of a wide range of stakeholders and the implementation of targeted support programs. The study emphasizes the importance of developing inclusive policies and comprehensive integration strategies that take into account the specific needs of IDPs and facilitate their social and economic integration into host communities. This includes improving the legislative framework, expanding access to basic services, and creating conditions for social adaptation and economic activity of IDPs. Strengthening cross-sectoral cooperation and raising awareness of IDPs' needs among civil society is recommended. Key words: internally displaced persons; societal transformations; integration; territorial communities; martial law; social adaptation; adaptation strategies; forced migration; labor market; Russo-Ukrainian War; state of war.

Вступ

В умовах воєнного стану, країни зіштовхуються з масштабним викликом переміщення власного населення в більш безпечні регіони. Внутрішньо переміщені особи (ВПО) опиняються перед необхідністю адаптуватися до нових умов життя, часто без доступу до звичних соціальних, економічних та культурних ресурсів. Інтеграція ВПО в територіальні громади стає не тільки актуальним завданням, але й стратегічним пріоритетом для забезпечення стабільності, розвитку та соціальної згуртованості у складних умовах.

Забезпечення ефективної інтеграції ВПО передбачає комплексний підхід, який включає розробку і впровадження політичних, соціальних та економічних стратегій. Ці дії спрямовані на підтримку ВПО, сприяння їх адаптації та повноцінному включенню в життя громади. Важливо не лише вирішувати безпосередні потреби, такі як житло, освіта, медичне обслуговування та зайнятість, а й займатися питаннями соціальної адаптації та психологічної підтримки, що є ключем до створення стійких та інтегрованих громад.

Таким чином, інтеграція ВПО в територіальні громади у воєнний час вимагає злагоджених зусиль на всіх рівнях управління та активної участі самих громад. Ефективне вирішення цього завдання сприятиме не тільки подоланню наслідків воєнного конфлікту, а й закладе основу для майбутнього стабільного розвитку країни.

Огляд літератури

Серед значної чисельності досліджень, які з'являються, починаючи з 2014 року внаслідок тривалої агресії рф проти України, дедалі більша кількість робіт стосуються проблеми соціальної інтеграції ВПО та охоплюють широкий спектр аспектів внутрішньої вимушеної міграції, включаючи державне регулювання, соціально-психологічну адаптацію мігрантів, аналітичні огляди та вплив на ринок праці. Кожне з досліджень своїми результатами доповнює розуміння цієї складної проблематики та може слугувати основою для подальших досліджень у цій галузі. Зокрема, звертають на себе увагу дослідження О. Капіну- са [1], що фокусується на державному регулюванні процесів внутрішньої вимушеної міграції, освітлюючи основні поняття та категорії, пов'язані з цим феноменом. Значної уваги щодо соціально- психологічної адаптації вимушених мігрантів у воєнний час сучасної України приділено у роботах В. А. Бабенко [2] та О. Федоренко [3]. Аналітичний огляд внутрішньої вимушеної міграції як складного феномену, що становить виклик для суспільства і науки, пропонує у своїй роботі М. М. Біленська [4]. І. Б. Швець та О. М. Следь [5], зосереджуючи свої дослідження на впливі внутрішньої вимушеної міграції на ринок праці в Україні, визначаючи позитивні та негативні наслідки цього процесу. Дослідження І. В. Пиголенко, Ю. А. Пиголенко [6] акцентує увагу на значущості старостинських округів у процесі адаптації ВПО, підкреслюючи їх позитивний вплив на інтеграцію ВПО у громадах. Автори Тихончук Л. та Боровик М. [7] розглядають чинні механізми публічного управління, які сприяють ефективній інтеграції ВПО у приймаючі громади, аналізуючи те, як війна росії проти України впливає на інтеграційні процеси. Роль волонтерського туризму як ефективного засобу для соціальної інтеграції ВПО, особливо у контексті російського воєнного вторгнення розкривають у своєму дослідженні І. Кирилюк та Л. Чвертко [8]. Знаходять своє відображення проблеми соціальної адаптації, інтеграції у місцеві громади ВПО також у низці нормативно-правових документів України [9-13]. Важливі для розуміння процесу інтеграції ВПО у відповідні громади є й практичні дослідження за підсумками проведення глибинних інтерв'ю, фокус-груп та анкетування учасників інтеграції в громадах [14-15].

Зазначені джерела підкреслюють актуальність та важливість дослідження інтеграції вну- трішньопереміщених осіб в умовах воєнного конфлікту, вказуючи на різноманітні підходи та інструменти, які можуть бути застосовані для покращення їх адаптації та взаємодії з приймаючими громадами, особливо в аспектах спілкування для успішної інтеграції ВПО та соціальної згуртованості на рівні самої громади. Аналізуючи наявні дослідження стосовно політик і програм, призначених для підтримки ВПО, включаючи політичні ініціативи, соціальну підтримку та економічні заходи, акцентуємо увагу на існуванні в їх реалізації певних прогалин, що вказують на важливість подальшого дослідження ефективності цих програм та політик, а також необхідності формування цілісної стратегії інтеграції ВПО.

Мета та завдання

Метою цієї роботи є аналіз та оцінка ефективності існуючих стратегій інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у територіальні громади під час воєнного стану, ідентифікації основних викликів, з якими зіштовхуються як ВПО, так і приймаючі громади, та розробці рекомендацій щодо покращення механізмів соціальної адаптації та економічної інтеграції цих осіб. Серед основних завдань також визначити ключові фактори успішної інтеграції ВПО в нові соціально-економічні умови, а також зробити внесок у формування ефективної державної та місцевої політики реагування на кризові ситуації, що виникають внаслідок внутрішньої міграції під час військового стану.

Методи дослідження

Для отримання основних результатів у дослідженні застосовані наступні методи: аналіз документів та політик задля вивчення нормативно-правових актів, стратегічних документів, програм та інших офіційних матеріалів, що стосуються політики щодо ВПО, звітів міжнародних та національних організацій, які працюють з ВПО; кейс-стаді при аналізі конкретних прикладів інтеграції ВПО у громадах для ідентифікації ефективних стратегій та основних викликів; порівняльний та контент-а- наліз для проведення аналізу стратегій, програм та практик інтеграції ВПО у різних регіонах, аналізу змісту медіа, публічних виступів, соціальних мереж тощо для вивчення дискурсів, пов'язаних з інтеграцією ВПО для формулювання практичних пропозицій дослідження та вибору кращих підходів. Таким чином, дослідження базується на комбінованому підході, включаючи як кількісний, так і якісний аналіз. Використання статистичних даних, результатів опитувань ВПО та фокус-груп дозволяє глибоко проаналізувати інтеграційні процеси.

Результати

Проблема внутрішнього переміщення населення в Україні стала однією з найгостріших наслідків війни та анексії Криму рф. Згідно з даними Міністерства соціальної політики України станом на 1 лютого 2023 року кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) становила 1 453,0 тис осіб, і близько 60% з них проживають у територіальних громадах, що знаходяться неподалік від лінії розмежування. З початку російсько-української війни в 2014 році кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні сягнула 4,9 млн осіб [16]. Це поставило перед державою та суспільством складні завдання щодо соціального захисту, правового статусу, економічної адаптації та громадянської інтеграції цих людей.

Щоб глибше зрозуміти, які конкретні дії можуть бути здійснені для полегшення процесу інтеграції та які вже застосовуються в деяких громадах доцільно узагальнити застосовувані стратегії інтеграції ВПО, які виявлені внаслідок опарювання матеріалів, проведених у аналітичних дослідженнях [14-15]. Варто відмітити, що таке узагальнення визначає відповідний напрям можливої дії органів місцевого самоврядування щодо концентрації уваги на відповідних проблемах ВПО та спроможності вирішення таких проблем на місцевому рівні.

В цілому інтеграція внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в територіальні громади в умовах воєнного стану є багатогранним процесом, який вимагає реалізації ефективних стратегій на різних рівнях. Ці стратегії можна поділити на політичні, соціальні та економічні аспекти, кожен з яких відіграє ключову роль у забезпеченні успішної інтеграції ВПО (табл.1).

Зазначені стратегії спрямовані не тільки на вирішення нагальних потреб ВПО, але й на підтримку їх довгострокової адаптації та інтеграції в громаду, що є ключовим для відновлення та розвитку постраждалих регіонів. їх практичне втілення вимагає злагодженої взаємодії між урядовими установами, міжнародними організаціями, неурядовими організаціями та самими громадами.

Таблиця 1 Головні аспекти стратегій інтеграція внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в територіальні громади в умовах воєнного стану

Джерело: узагальнено авторами за даними [14-15]

Разом з тим, як свідчать дослідження [2, 3, 6], інтеграція внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у територіальні громади в умовах воєнного стану наштовхується на ряд викликів, які можуть ускладнювати процес адаптації та включення ВПО в нові соціальні, економічні та культурні контексти. Ці виклики вимагають від усіх зацікавлених сторін гнучкості, інновацій та зусиль для їх подолання, оскільки можуть спричинити додаткові виклики реалізації можливих програм та стратегій. Серед основних викликів, які виникають у процесі інтеграції ВПО та, на які доцільно звертати прискіпливу увагу для розробки заходів нівелювання їх негативного впливу на очікувані результати соціальної адаптації людей у громаді доцільно виділити декілька груп. Наявність таких груп викликів підтверджують результати опитування та фокус-групування, а також численні дослідження проблеми ВПО у проаналізованих роботах. Зокрема, О. Федоренко, серед проблем соціальної інтеграції внутрішньо переміщених осіб у громади, що надали їм прихисток, виділяє чотири складові цього процесу: соціально-психологічну, культурно-комунікативну, соціально-економічну та соціально-політичну [8].

Крам того фокус-групи та глибинні інтерв'ю ВПО з 2022 року та приймаючого населення з 11 громад, зокрема Дніпропетровської, Київської, Кропивницької, Львівської, Мукачівської, Тернопільської, Ужгородської, Уманської, Хмельницької, Черкаської та Чернівецької, що були відображені у звіті [15], підтверджують наявність значних розбіжностей між ВПО та населенням приймаючих громад щодо відчуття соціальної, психологічної та економічної напруги. Зокрема, понад 50% мешканців приймаючих громад висловились, що у відносинах відчувається напруга і такі результати різняться за регіонами приймаючих громад. Так, західніші громади України виявились більш чутливими до ВПО, ніж центральні [15, с. 14-15].

Таким чином, акцентуємо на декількох групах викликів для приймаючих громад та самих ВПО щодо перебігу соціальної інтеграції.

Перша група - соціальні та культурні виклики. Насамперед, вони можуть проявлятися внаслідок самої суті різноманіття. Громадяни, які складають групу ВПО часто зіштовхуються з труднощами соціалізації в новому середовищі через відмінності мови, звичаїв, традицій, а також через стереотипи та упереджене ставлення місцевого населення. Це може призвести до соціальної ізоляції та відчуття відчуженості. В цій же групі психологічні травми. Звісно, що ВПО, які пережили втрату домівок, насильство або інші травмуючі події, можуть мати потребу в спеціалізованій психологічній допомозі для адаптації до нових обставин. І така допомога вимагає не лише розвитку належної додаткової соціальної інфраструктури, але й потребує сприятливого соціально згуртованого середовища для формування у ВПО відчуття належності до громади та підтримки.

Друга група - економічні виклики. Ця група пов'язана зі складностями внаслідок обмежених можливостей працевлаштування та фінансової нестабільності самої громади. ВПО можуть стикатися з труднощами у пошуку роботи через високий рівень безробіття, недостатній рівень кваліфікації або відсутність мережевих зв'язків. Своєю чергою відсутність стабільного доходу може посилити соціальну вразливість ВПО, обмежуючи їх доступ до житла, освіти та медичних послуг.

Третя група викликів - інфраструктурні. Виклики цієї групи пов'язані з розгалуженістю соціальної інфораструктури у приймаючих громадах. Цю групу формують житлові проблеми та труднощі доступу до соціальних послуг. Житлова проблематика фактично є досить вагомою проблемою щодо розміщення ВПО. Більша частина, внаслідок відсутності соціального житла вимушені винаймати житло, що своює чергою вимагає певного рівня фінансової спроможності громадян з числа ВПО. Тому, забезпечення ВПО доступним житлом у приймаючих громадах є одним з найскладніших викликів, особливо в умовах обмежених ресурсів та збільшення кількості переміщених осіб. Проблему можуть також становити надання ВПО якісних медичних, освітніх та інших соціальних послуг, що вимагає значних зусиль та ресурсів від громади та держави. Крім того, збільшення чисельності населення в громаді можуть створювати додаткову напругу на наявні інфраструктурні об'єкти ЖКХ, що також вимагає значних зусиль та ресурсів від громади.

Таким чином, подолання викликів інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у територіальні громади в умовах воєнного стану вимагає комплексного підходу та взаємодії між різними зацікавленими сторонами, їхніх злагоджених дій та інноваційних підходів. Вирішення цих проблем не лише сприятиме успішній інтеграції ВПО, але й створить основу для сталого розвитку та соціальної згуртованості в громадах.

Реалізація запропонованих рекомендацій може посприяти ефективнішій адаптації та інтеграції ВПО, забезпечуючи їхню соціальну та економічну стабільність.

Варто розробляти гнучкі стратегії, які базуються на потребах ВПО та ресурсах громад. В основі таких стратегій - розробка індивідуальних планів інтеграції, що враховують специфічні потреби кожного громадянина-ВПО, що може значно підвищити ефективність інтеграційних заходів. Це включає підтримку в пошуку житла, працевлаштування, навчанні та доступі до медичних послуг.

Налагодження тісної співпраці центрального уряду, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, організацій громадянського суспільства та громадськості. Залучення широкого кола зацікавлених сторін до процесу інтеграції сприятиме обміну знаннями, ресурсами та кращими практиками. Міжнародні та неурядові організації можуть надавати експертизу та фінансування, тоді як місцеві громади та волонтери можуть забезпечити безпосередню підтримку та адаптацію ВПО. Позитивним прикладом реалізації таких стратегій є старостинські округи [6] та волонтерський туризм [8].

Комунікаційні заходи згуртованості, які полягають у підвищенні обізнаності та залучення місцевого населення до процесу інтеграції. Організація інформаційних кампаній, спрямованих на руйнування стереотипів та попереджень щодо ВПО, сприяє формуванню позитивного ставлення і сприйняття переміщених осіб. Залучення місцевих жителів до волонтерської допомоги та соціальних проєктів може посилити соціальну згуртованість та взаєморозуміння.

Формування сприятливого психологічно комфортного середовища. В рамках цієї пропозиції варто акцентувати на заходи психосоціаль- ної підтримки, оскільки ВПО часто стикаються з травмами, пов'язаними з втратою та переміщенням, що вимагає ефективних механізмів психосо- ціальної підтримки для їх відновлення. Успішна інтеграція ВПО залежить від побудови позитивних відносин між ВПО та членами приймаючих громад, що може включати спільні соціальні та економічні програми. Від таких спільних проєктів у громадах є змога заучити громадян-ВПО, враховуючи їхні компетенції, досвід та знання на до розвитку та розбудови самої громади.

Отже, інтеграція ВПО - це не лише виклик, а й можливість для розвитку та зміцнення територіальних громад. Реалізація гнучких стратегій, заснованих на реальних потребах ВПО та ресурсах громад, а також активна співпраця усіх зацікавлених сторін може стати ключем до створення інклюзивного, стійкого суспільства, готового до відновлення від наслідків війни та подальшого розвитку.

Дискусія

Аналіз показує, що успішна інтеграція ВПО залежить від комплексу факторів, включаючи ефективність місцевого управління, доступ до соціальних послуг та економічні можливості. Особливу увагу слід звернути на психосоціальну підтримку ВПО.

Висновки

Інтеграція внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у територіальні громади в умовах воєнного стану представляє собою складний, але вкрай важливий процес. Він вимагає комплексного підходу та злагодженої роботи урядових інституцій, міжнародних та неурядових організацій, громад та самої місцевої громадськості. Ефективна інтеграція ВПО не тільки сприяє зміцненню соціальної згуртованості та стабільності у територіальних громадах, але й відкриває нові можливості для економічного розвитку та культурного збагачення.

Успішна інтеграція залежить від здатності громади адаптувати стратегії до потреб ВПО, від подолання соціальних та культурних бар'єрів, до економічної підтримки та забезпечення доступу до основних послуг. Важливим є також залучення місцевого населення до процесу інтеграції, що допомагає побудувати відчуття спільноти та взаємопідтримки.

Дослідження підкреслює необхідність розробки цілеспрямованих стратегій для інтеграції ВПО, які враховують як економічні, так і соціальні аспекти. Варто відмітити необхідність збільшення фінансування програм, націлених на підтримку ВПО, а також сприяння співпраці між державними, приватними та громадськими секторами. Інтеграція внутрішньо переміщених осіб у територіальні громади під час воєнного стану вимагає комплексного підходу, що включає пси- хосоціальну підтримку, заходи щодо адаптації та інтеграції, а також активну взаємодію між ВПО та місцевими громадами. Як засвідчило проведене дослідження, важливим аспектом вирішення проблем адаптації ВПО у громадах є необхідність забезпечити, щоб ці стратегії враховували специфіку кожної громади та потреби ВПО, з метою створення стійкого середовища для їх відновлення та інтеграції.

В кінцевому рахунку, інтеграція ВПО є не просто відповіддю на воєнний конфлікт або кризу, а ключовим елементом створення міцного, стійкого та інклюзивного суспільства. Зусилля, спрямовані на підтримку та інтеграцію ВПО, підкреслюють важливість солідарності, гуманізму та співпраці для подолання викликів сучасного світу.

Бібліографічний список

1. Kapinus, O. (2017). Derzhavne rehuliuvannia vnutrishnoi vymushenoi mihratsii: poniatiino-katehorialnyi aparat [State regulation of internal forced migration: a conceptual-categorical apparatus]. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia - Public Administration and Local Government, 3(34), 17-25.

2. Babenko, V. A. (2017). Vnutrishno peremishcheni osoby v Ukraini: problemy ta perspektyvy intehratsii : monohrafiia [Internally displaced persons in Ukraine: problems and prospects of integration: monograph]. Kyiv : Instytut demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen im. M. V. Ptukhy NAN Ukrainy [in Ukrainian].

3. Fedorenko, O. (2018). Teoretychna model sotsialnoi intehratsii vnutrishno peremishchenykh osib u hromadu [The results of empirical research of societal activities of elderly people]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Sotsialna robota - Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. Social work, 1, 17-21.

4. Bilenska, M. M. (2020). Analitychnyi ohliad doslidzhennia vnutrishnoi vymushenoi mihratsii [Analytical review of internal forced migration research]. Wissenschaftliche Ergebnisse und Errungenschaften: 2020: der Sammlung wissenschaftlicher Arbeiten «ЛОГОЕ» zu den Materialien der internationalen wissenschaftlich-praktischen Konferenz (B. 1), (25 Dezember, 2020, Munchen, Deutschland) - Scientific results and achievements: 2020: the collection of scientific papers «ЛОГОЕ» on the materials of the international scientific-practical conference (B. 1), (December 25, 2020, Munich, Germany). Europaische Wissenschaftsplattform (pp.24-26).

5. Shvets, I.B., & Sled, O.M. (2018). Otsinka vnutrishnoi vymushenoi mihratsii v Ukraini ta yii vplyv na rynok pratsi [Evaluating the internal forced migration in Ukraine and its influence on the labor market]. Biznesinform - Business information, 11,272-278.

6. Pyholenko, I.V., & Pyholenko, Yu.A. (2023). Rol starostynskykh okruhiv v adaptatsii vnutrishno peremishchenykh osib v terytorialnykh hromadakh [The role of starostyn districts in the adaptation of internally displaced persons in the territorial communities]. Habitus - Habitus, 46, 36-41.

7. Tykhonchuk, L., & Borovyk, M. (2023). Publichne upravlinnia intehratsiinymy protsesamy vnutrishno peremishchenykh osib u pryimaiuchi hromady [Public management of integration processes of internally displaced persons in host communities]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky - Mechanism of regulation ofthe economy, 3 (101), 50-54.

8. Kyryliuk, I., & Chvertko, L. (2023). Volonterskyi turyzm yak instrument sotsialnoi intehratsii vymusheno peremishchenykh osib pid chas rosiiskoho voiennoho vtorhnennia [Volunteer tourism as a tool for social integration of forcedly displaced persons during the russian military invasion]. Ekonomichni horyzonty - Economies' Horizons, 1(23), 80-91.

9. Pro skhvalennia Stratehii intehratsii vnutrishno peremishchenykh osib ta vprovadzhennia serednostrokovykh rishen shchodo vnutrishnoho peremishchennia na period do 2024 roku. Rozporiadzhennia KM Ukrainy № 1364-r vid 28.10.2021 r. [On the approval of the Strategy for the Integration of Internally Displaced Persons and the Implementation of Medium-Term Decisions on Internal Displacement for the Period Until 2024. Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1364 dated October 28, 2021].

10. Stratehiia intehratsii vnutrishno peremishchenykh osib ta vprovadzhennia dovhostrokovykh rishen shchodo vnutrishnoho peremishchennia na period do 2020 roku. Rozporiadzhennia KMU № 909-r vid 31 15.11.2017 r [Strategy for the integration of internally displaced persons and implementation of long-term solutions on internal displacement for the period until 2020. Decree of the CMU No. 909 dated 31 November 15, 2017].

11. Pro vnutrishno peremishchenykh osib. Zakon Ukrainy vid 20 zhovtnia 2014 roku № 1706-VII [About internally displaced persons. Law of Ukraine dated October 20, 2014 No. 1706-VII].

12. Pro zabezpechennia prav i svobod vnutrishno peremishchenykh osib. Zakon Ukrainy vid 20 zhovtnia 2014 roku № 1706-VII [On ensuring the rights and freedoms of internally displaced persons. Law of Ukraine dated October 20, 2014 No. 1706-VII].

13. Pro zabezpechennia prav i svobod vnutrishno peremishchenykh osib. Zakon Ukrainy vid 20 zhovtnia 2014 roku [On ensuring the rights and freedoms of internally displaced persons. Law of Ukraine dated October 20, 2014].

14. Analitychnyi zvit za rezultatamy fokus-hrupovoho doslidzhennia. «Intehratsiia vnutrishno peremishchenykh osib u pryimaiuchykh hromadakh» [Analytical report based on the results of a focus group study. «Integration of internally displaced persons in host communities»] (2023).

15. Rezultaty doslidzhennia «Stavlennia, vyklyky ta mozhlyvosti intehratsii VPO» [Results of the study «Attitudes, challenges and opportunities of integration of IDPs»] (2022).

16. VPO u tsyfrakh: do korystuvannia dostupnyi publichnyi dashbord [IDPs in numbers: a public dashboard is available for use] (n/d).

Размещено на Allbest.ru