Дослідження вихованості соціальної зрілості старшокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження вихованості соціальної зрілості старшокласників

Солнцева Олена Анатоліївна здобувач вищої освіти поза аспірантурою, завідувачка Одеського обласного центру практичної психології та соціальної роботи, кафедра психології соціальної роботи та інклюзивної освіти, КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради», м. Одеса

Анотація

У статті репрезентовані результати дослідження вихованості соціальної зрілості старшокласників. Проаналізовано сутність поняття «соціальна зрілість» в наукових джерелах. У цьому зв'язку було уточнено, що соціальна зрілість є інтегральною якістю особистості, і характеризується цілісністю, соціальною спрямованістю поведінки в усіх сферах життєдіяльності та розглядається як явище, яке відображає розвиток та виховання її певних соціальних якостей, соціальних норм і цінностей як учасника суспільних відносин.

Обґрунтовано та визначено основні структурні компоненти соціальної зрілості якими є інформаційно-пізнавальний, мотиваційно-ціннісний, емоційно-вольовий, операційно-дієвий, що складаються з ґрунтовних знань про соціальні процеси, явища і соціально значущі якості, цілеспрямовано виховуються в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти, проявляються через ціннісне ставлення до явищ суспільної дійсності та норм і правил поведінки, прийнятих у суспільстві. Визначено методи діагностичного дослідження рівнів вихованості соціальної зрілості старшокласників. Репрезентовано результати діагностичного дослідження рівнів вихованості соціальної зрілості старшокласників за визначеними структурними компонентами.

Встановлено, що важливими суспільними сферами життєдіяльності за визначенням старшокласників є безпека та незалежності громадян, розвиток технологічної та інформаційної сфер життя, рівень громадянської активності в суспільстві. Доведено, що серед якостей соціально зрілої особистості старшокласників домінують соціальна активність, соціальна відповідальність, самостійність й толерантність.

Перспективи подальших досліджень зазначеної проблеми вбачаються у розробці методичних рекомендацій щодо виховання соціальної зрілості старшокласників. соціальна зрілість освіта

Ключові слова: соціальна зрілість, показники соціальної зрілості, старшокласники, виховання, вихованість, діагностика.

Solntseva Olena Anatoliyvna Applicant outside the postgraduate degree of Doctor of Philosophy, Head of the Odesa Regional Center of Practical Psychology and Social Work, The Department of Psychology, Social Work and Inclusive Education, of the Odesa Regional Academy of in-Service Education of the Odesa Regional Council, Odesa

RESEARCH ON EDUCATION OF SOCIAL MATURITY OF HIGH

SCHOOL STUDENTS

Abstract. The article presents the results of the study of education of social maturity of high school students. The essence of the concept of "social maturity" in scientific sources is analyzed. In this connection, it was specified that social maturity is an integral quality of an individual, and is characterized by integrity, predictability, social orientation of behavior in all spheres of life and is considered as a phenomenon that reflects the development and education of its certain social qualities, social norms and values as a sub object of social relations.

The main structural components of social maturity, which are information- cognitive, motivational-value, emotional-volitional, operational-active, are substantiated and defined, consisting of thorough knowledge of social processes, phenomena and socially significant qualities, purposefully formed in the educational process of general secondary education institutions , is manifested through a valuable attitude to the phenomena of social reality and the norms and rules of behavior accepted in society. The methods of diagnostic study of the levels of upbringing and social maturity of high school students are defined. The results of a diagnostic study of the levels of education and social maturity of high school students according to the defined structural components are presented.

It was established that the important social spheres of life according to the definition of high school students are the safety and independence of citizens, the development of technological and information spheres of life, the level of civic activity in society. It has been proven that social activity, social responsibility, independence and tolerance dominate among the qualities of a socially mature personality of high school students.

Prospects for further research of the mentioned problem can be seen in the development of methodical recommendations for raising the social maturity of high school students.

Keywords: social maturity, indicators of social maturity, high school students, education, upbringing, diagnosis.

Постановка проблеми

В умовах швидкопливності життя нині одним з провідних запитів сучасного суспільства э необхідність виховання молоді, здатної до активного включення в соціальне життя країн, які втілюють свій потенціал і ставлять перед собою завдання саморозвитку та відповідають загальнолюдським й національно-культурним цінностям. Цей новий вимір особистості вказує на необхідність розвитку нового типу особистості, який здатний повністю використати свої здібності й одночасно сприяти прогресу суспільства, в якому людина створює гармонійні стосунки з собою й світом навколо неї, прагне самовдосконалення та саморозвитку.

Останнім часом спостерігається збільшений інтерес до поняття особистісної зрілості у педагогіці та психології, оскільки це поняття є важливим для розгляду людини як активного й продуктивного учасника суспільного життя. Однією з актуальних проблем сучасної педагогіки є розвиток внутрішніх, суб'єктивних аспектів соціальної зрілості. Визначення та дослідження характеристик особистісної зрілості стають ключовими завданнями у даному контексті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема соціальної зрілості, розробки її внутрішніх, суб'єктивних основ стає в ряд актуальних проблем сучасної педагогіки. Наукові розвитки різних аспектів соціальної зрілості особистості набувають актуальності і привертають науковий інтерес саме в контексті виховання соціальної зрілості старшокласників.

Дослідження наукових джерел та педагогічної практики дозволило виокремити особливо важливі для нашої роботи праці вітчизняних та зарубіжних науковців, які розкривають суть та різнобічність поняття соціальної зрілості.

Педагогічні аспекти проблеми соціальної зрілості відображені в наукових розвитках досвідчених вітчизняних науковців, а саме І. Беха, І. Булах В. Кременя, В. Білоусової, Г. Яворської, Т. Комара, А. Герасимчук, О. Шияна, 0.Михайлова, теоретичні і методичні засади відображені в трудах В. Г ончаренко, 1.Зязюна, О. Сухомлинської, К. Журби, Н. Ткачова, В. Демінської, дослідження становлення соціальної зрілості особистості розглянуто Я. Галетою, Л. Канішевською, М. Радулом, І. Сопівняк, М. Школьною, В. Ягодніковою [1]. Так, проблему розвитку та виховання соціальної зрілості розглянуто в працях зарубіжних науковців, а саме А. Адлера, Е. Долла, Е. Еріксона, Г. Гартмана, Дж. Келлі, Л. Колберга, А. Маслоу, Г. Олпорта, К. Роджерса, Ж.П. Сартра, В. Франкла, Е. Фромма, Р. Харре, К. Хорні, К. Левіна, Л. Філіпса, К. Холла, П. Якобсона та ін. [2].

Проте проблема визначення і аналізу виховання соціальної зрілості в наукових доробках представлена недостатньо розгорнуто.

Метою статті є висвітлення результатів дослідження виховання соціальної зрілості старшокласників.

Виклад основного матеріалу

Для нашого дослідження необхідним є визначення поняття та сутності соціальної зрілості. У наукових вислідах соціальна зрілість визнається одним із сутнісних утворень особистості і пояснюється такими усталеними загальнонауковими категоріями, як буття, свідомість, діяльність, середовище, культура.

Так, в енциклопедії освіти «соціальна зрілість» визначається як рівень сформованості умінь, знань, етичних якостей та установок, що є достатнім для відповідального, вправного, добровільного виконання всього комплексу соціальних ролей, притаманних дорослому [3].

Більшість дослідників вважають, що соціальна зрілість - не є функцією лише одного віку. Багато в чому її сформованість і прояви залежать від умов, у яких росте й виховується дитина. Тому вже підлітки й старшокласники відрізняються достатньою соціальною зрілістю, у той час як деякі дорослі у своїх поглядах і установках щодо важливих аспектів людських відносин залишаються дітьми [1].

Досліджуючи феномен соціальної зрілості, В. Радул визначає її як активну життєву та громадянську позиції, досягнення гармонії виховання та самовиховання, прагнення самої особистості до швидкого досягнення соціальної зрілості. За його думкою, моделлю соціальної зрілості є взаємозв'язок між самореалізацією та соціальною відповідальністю. Дослідник наголошує на тому, що соціальна зрілість проявляється у соціальній активності, самовизначенні та соціальній відповідальності. За В. Радулом, соціальна зрілість представляє собою процес розкриття та розвитку потенційних можливостей особистості, що забезпечує формування таких характеристик особистості, які впливають на саморегуляцію її поведінки та міжособистісні відносини [4].

У контексті вивчення теоретичних засад означеної проблеми необхідно відмітити, що поняття соціальна зрілості людини співвідноситься зі становленням її як особистості, особливо в старшому підлітковому віці, до якого відносяться старшокласники. Якісні зміни, що відбуваються в інтелектуальній, поведінковій та емоційній сферах особистості підлітка породжують новий рівень його самосвідомості, потреби у самоствердженні та спілкуванні [5].

За ресультатами дослідження І.О. Данченко запропонувала авторське бачення поняття соціальної зрілість студентів та її структурних компонентів, що складаються з ґрунтовних знань про соціальні процеси, явища і соціально значущі якості, цілеспрямовано формуються в освітньому процесі закладів освіти, проявляється через ціннісне ставлення до явищ суспільної дійсності та правил і моделей поведінки, прийнятих у соціумі [6].

Таким чином, можемо зробити висновок, що у психолого-педагогічних дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців переважає інтегральний підхід до визначення рівня вихованості особистості, суть якого полягає у виокремленні критеріїв та показників, що відповідають певному ступеню вираженості вихованості соціальної зрілості.

Розглянувши основні підходи дослідників до структури соціальної зрілості особистості, слід відмітити багатогранність теорій, концепцій, поглядів, яка пояснюється складністю об'єкта вивчення, рівнем і конкретними умовами розвитку педагогіки, впливом інших наук, вимогами практики. Так, дослідницею Л. Канішевською доведено, що основними компонентами в структурі соціальної зрілості є когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінково- діяльнісний [7].

Спираючись на наукові здобутки вчених, а саме Я. Галети, І. Данченко, Л. Канішевської, Т. Комар, В. Радула, І. Сопівник, М. Школьної, Г. Яворської, В. Ягоднікової та ін., нами були визначені наступні структурні компоненти соціальної зрілості, якими є інформаційно-пізнавальний, мотиваційно- ціннісний, емоційно-вольовий, операційно-дієвий [8].

Розглянемо детальніше інформаційно-пізнавальний компонент саме тому що характеристики інформаційно-пізнавального компоненту відіграють важливу роль у вихованні соціальної зрілості, та відображають знання про соціальні процеси, явища і соціально значущі події, знання про прояви соціальних якостей, що є основою соціальної зрілості.

Сутність критеріїв та показників соціальної зрілості зводиться до врахування докладених особистістю зусиль. Науковці відзначають що критерії соціальної зрілості особистості відображають певні рівні інтелектуальної, емоційної, вольової та поведінкової сфер її розвитку [8].

Інформаційно-пізнавальний компонент передбачає наявність відповідних змістових категорій починаючи від запам'ятовування і відтворення інформації, яка стосується соціуму та соціальних відносин, явищ або процесів до уміння аналізувати соціальні явища або процеси.

За визначенням дослідників інформаційно-пізнавальний аспект соціальної зрілості включає в себе здатність передбачати розвиток подій, виявляти помилки та пропуски, відрізняти факти від їх наслідків, оцінювати значення результатів діяльності, а також розуміти важливість різних соціальних явищ і процесів для себе, для інших та для суспільства в цілому. Це також охоплює обґрунтування соціальних проблем, явищ, фактів, дій, що виникають у процесі взаємодії між особистістю і суспільством, а також вміння оцінювати соціальну діяльність та використовувати знання в конкретних соціальних умовах і ситуаціях, застосовувати соціальні правила, закони та принципи [9,10].

Сутність визначеного нами інформаційно-пізнавального компонента полягає в розумінні інформації та відтворення її в процесі включення в соціальні відносини, проявлення інтересу до соціальних процесів явищ та подій у сферах життєдіяльності людини, знання про суспільство, усвідомлення сутності соціальних ролей, знання про прояви соціальних якостей, таких як самостійність, соціальна активність, соціальна відповідальність, комунікативна толерантність.

Спираючись на вищезазначене та залежно від прояву сукупності визначених критеріїв та показників зазначених компонентів нами були диференцьовані такі рівні вихованості соціальна зрілість як високий, достатній, низький. Також були визначені три рівня, за умов наявності всіх ознак відповідності компоненту рівень вихованості соціальної зрілості розглядався нами як високий коли була наявна половина чи більше половини ознак від загальної кількості, рівень вважався задовільним при наявності половини чи більше половини ознак від загальної кількості, при наявності ознак менше половини - рівень вихованості вважався низьким.

Для того щоб дослідити рівні вихованості старшокласників за означеним компонентом була здійснена організація педагогічного експерименту в якому прийняли участь старшокласники закладів загальної середньої освіти Дніпропетровської, Хмельницької, Миколаївської та Одеської областей, було задіяно 236 учнів 10-11 класів. З них експериментальна група становила 119 учнів, контрольна група - 117 учнів.

З метою вивчення рівня вихованості соціальної зрілості старшокласників за інформаційно-пізнавальним компонентом нами був визначений комплекс діагностичних методик і методів, за допомогою яких вимірювалися окремі показники. Так були використані опитувальник визначення ставлення старшокласників до суспільних сфер життєдіяльності людини та анкета визначення соціально важливих якостей соціальної зрілості старшокласниками.

За опитувальником визначення ставлення старшокласників до суспільних сфер життєдіяльності людини учням було запропоновано обрати один із варіантів відповіді у кожній із суспільних сфер, а саме соціальні, економічні та політичні процеси та явища, освітні та навчальні процеси, розвиток науки та культури, розвиток технологічної та інформаційної сфер життя, збереження та захист людської гідності, прав людини, безпека та незалежність громадян, рівень громадянської активності в суспільстві.

Результати опитування свідчили про те що високий рівень зацікавленістю суспільними сферами життєдіяльності людини виявлені у 22,02% - ЕГ та 21,74% - КГ, як показано на діаграмі 1.1.

Показники 65,56% - ЕГ, 62,23% - КГ свідчили про виявлення зацікавленості соціальними, політичними, економічними, освітніми, інформаційними, культурними, та іншими процесами, явищами та подіями не в повній мірі, що відповідає достатньому рівню ставлення старшокласників до суспільних сфер життєдіяльності людини.

Показники 12,42% - ЕГ та 16,03% - КГ свідчили про те, що респонденти не проявили зацікавленість до соціальних, політичних, економічних, освітніх, інформаційних, культурних, та інших процесів, явищ та подій, що відповідало низькому рівню ставлення старшокласників до суспільних сфер життєдіяль¬ності людини.

За результатами аналізу ставлення старшокласників до суспільних сфер життєдіяльності людини по окремим сферам можемо констатувати, що респонденти виявили достатній рівень ставлення до таких сфер як безпека та незалежності громадян 73,1% - ЕГ, 83,8% - КГ, розвиток технологічної та інформаційної сфер життя 80,7% - ЕГ, 69,3% - КГ, рівень громадянської активності в суспільстві 78,2% - ЕГ, 70,9% - КГ. Ці суспільні сфери є важливими та посіли домінуючі позиції у ставленнях старшокласників до суспільно важливих сфер життєдіяльності.

Для дослідження розуміння сутності соціально важливих якостей соціальної зрілості зі старшокласниками було проведено опитування за розробленим нами опитувальником. Так учням було запропоновано надати відповіді на наступні 6 запитань: «Які якості ви вважаєте важливими для соціально зрілої особистості?», «Що на вашу думку є поняття «самостійність?», «Який зміст ви вкладаєте в поняття «соціальна активність?», «Що на вашу думку є поняття «соціальна відповідальність?», «Який зміст ви вкладаєте в поняття «толерантність?», «Чи зацікавлені ви виховувати вищезазначені якості у себе?».

Як показали данні дослідження найвищий рівень обізнаності щодо соціально важливих якостей соціальної зрілості старшокласники мали до соціальної активності ЕГ - 49,6% та соціальної відповідальності КГ - 58,1%, пріоритетними якостями учні вважали самостійність ЕГ - 47,0%, КГ - 49,6% та толерантність ЕГ - 43,7%, КГ - 45,3%.

Аналіз результатів свідчить про те, що ЕГ - 47,0%, КГ - 49,6% респондентів виявили достатній рівень знань щодо сутності такої соціальної якості, як самостійність. Відповідаючи на питання вони назвали такі ознаки самостійності як вміння брати відповідальність за себе і свої дії, приймати рішення, ставити та досягати власної мети, докладаючи зусилля, навіть в неочікуваних ситуаціях, здатність визначити свої потреби та задовільнити їх.

На високому рівень виявились знання про соціальну відповідальність в ЕГ - 27,7%, КГ - 21,4% учасників експерименту, які виявили аргументовані знання щодо сутності цього поняття, визначили оцінку власних намірів та вибору поведінки щодо суспільних норм та правил.

Аналіз результатів дослідження соціальної активності довів що ЕГ - 33,3% , КГ - 29,1% старшокласників виявили високий рівень знань про дану соціальну якість. Для них характерними є розуміння сутності цієї соціальної якості, але не завжди використовують своїх можливостей для допомоги іншим.

Зазначимо, що високий рівень знань про сутність поняття «толерантність» виявили ЕГ - 37,8 %, КГ - 45,3% старшокласників. Вони назвали такі ознаки цієї соціальної якості як розуміюче ставлення до людини, ввічливе ставлення з повагою до інших та їхнього вибору.

Загальні результати дослідження інформаційно-пізнавального компонента показали що достатній рівень мають 56,59% - ЕГ та 53,12% - КГ, на високому рівні знаходяться 27,44% - ЕГ та 25,55% - КГ, низький рівень посіли 15,97% - ЕГ, в КГ ці показники мали більше значення 21,33%.

Висновки

Були обґрунтовані та виокремили основні компоненти соціальної зрілості, детально розглянутий інформаційно-пізнавальний компонент, рівні його вихованості, методи діагностичного дослідження та його результати. Данні дослідження свідчать про виявлення зацікавленості старшокласниками такими суспільними сферами як безпека та незалежності громадян, розвиток технологічної та інформаційної сфер життя, рівень громадянської активності в суспільстві. Ці суспільні сфери виявились важливими та посіли домінуючі позиції у ставленнях старшокласників до суспільно важливих сфер життєдіяльності.

Одержані результати свідчать, що серед якостей соціально зрілості старшокласників домінують соціальна активність, соціальна відповідальність, самостійність та толерантність. Тобто, серед зазначених якостей респонденти вказали людські чесноти, продуктивну комунікацію та спільнодію, позитивне налаштування до партнера по спілкуванню, здатність приймати та поважати індивідуальні особливості людей, проявлення емпатії у процесі комунікації, намір приймати рішення та нести за них відповідальність, сприймання людини такою яка вона є, незалежно від індивідуальних, психофізиологічних або інших особливостей. Саме ці якості визначають рівень вихованості соціальної зрілості старшокласників. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці методичних рекомендацій щодо виховання соціальної зрілості старшокласників.

Література:

1.Дідик Н. М. Феномен особистісної зрілості в інтерпретації українських дослідників. Молодий вчений. 2014. № 1 (03). С. 130-145.

2.Данченко І. О. Формування соціальної зрілості студентів вищих аграрних навчальних закладів: монографія. Харків: Видавництво Іванченка І., 2018. 238с.

3.Енциклопедія освіти. Під загал. ред.В. Г. Кремень, В. І. Луговий, О. М. Топузов, С. О. Сисоєва, О.І. Ляшенко та ін. Київ: Юрінком Інтер, 2021. 1144 с.

4.Радул В.В. Становлення соціальної зрілості молодого вчителя (теорія і практика): автореф. дис. д-ра пед. наук. Київ, 1998. 36 с.

6.Савчин М. В. Вікова психологія / М. В. Савчин, Л. П. Василенко. Київ: Академвидав, 2011. 368 с.

7.Данченко, І. О. Структурні компоненти соціальної зрілості студентів вищих аграрних навчальних закладів. Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально- виховного процесу в школі та ВНЗ, 2017. 2 (18), 30-40.

8.Канішевська Л. В. Теоретико-методичні основи виховання соціальної зрілості старшокласників загальноосвітніх шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності: дис. ...д-ра. пед. наук: 13.00.07. Київ, 2011. 512 с.

9.Солнцева О.А. Структурні компоненти соціальної зрілості особистості. Педагогічна наука і освіта у сучасному вимірі: проблеми та перспективи розвитку: Матеріали V Всеукраїнської науково-практична конференція (м. Одеса, 20 травня 2023 р.). Одеса, 2023. С. 67-72.

10.Галета Я. В., Бабенко Т. В., Ляшенко Р. О. Актуалізація феномена інформаційна культура як фактор формування соціальної зрілості особистості в умовах інформатизації суспільства. Рідна школа. 2019. № 2. С. 29-33.

11.Пасніченко А. Е. Психологія пізнавальної сфери особистості: відчуття, сприймання, мислення: курс лекцій. Чернівці: Місто, 2013. 316 с.

References:

1.Didyk, N. (2014). The phenomenon of personal maturity in the interpretation of Ukrainian researchers [Fenomen osobystisnoi zrilosti v interpretatsii ukrainskykh doslidnykiv] A young scientist, 1 (03). P. 130-145 [in Ukranian].

2.Danchenko, I. (2018). Formation of social maturity of students of higher agricultural educational institutions [Formuvannia sotsialnoi zrilosti studentiv vyshchykh ahrarnykh navchalnykh zakladiv]: monograph, 238p. [in Ukranian].

3.Kremen, V., Lugovoi, O., Topuzov, S., Sysoeva, O. Lyashenko (2021). Encyclopedia of education [Entsyklopediia osvity] Kyiv: Yurinkom Inter,. 1144 p. [in Ukranian].

4.Radul, V. (1998). Formation of social maturity of a young teacher (theory and practice): autoref. thesis Dr. Ped. of science, 36 p. [in Ukranian].

5.Savchyn, (2011). M. Savchyn Age psychology [Vikova psykholohiia] Kyiv: Akademvydav, 368 p. [in Ukranian].

6.Danchenko, I. (2017). Structural components of social maturity of students of higher agricultural educational institutions. Psychological and pedagogical foundations of humanization of the educational process in schools and universities, 2 (18), 30-40. [in Ukranian].

7.Kanishevska, L. (2011). Theoretical and methodological foundations of social maturity education of high school students of comprehensive boarding schools in extracurricular activities: diss. ...Dr. ped. Sciences: 13.00.07. Kyiv, 512 p. [in Ukranian].

8.Solntseva, O. Structural components of social maturity of the individual. Pedagogical science and education in the modern dimension: problems and prospects of development: Materials of the 5th All-Ukrainian scientific and practical conference (Odesa, May 20, 2023). Odesa, 2023. P. 67-72. [in Ukranian].

9.Galeta, Y., Babenko, T., Lyashenko, R. (2019). Actualization of the phenomenon of information culture as a factor in the formation of social maturity of an individual in the conditions of informatization of society [Aktualizatsiia fenomena informatsiina kultura yak faktor formuvannia sotsialnoi zrilosti osobystosti v umovakh informatyzatsii suspilstva]. Native school, 2, 29-33.

10.Pasnichenko, A. (2013). Psychology of the cognitive sphere of personality: sensation, perception, thinking: a course of lectures [Psykholohiia piznavalnoi sfery osobystosti: vidchuttia, spryimannia, myslennia: kurs lektsii]. Chernivtsi national University named after Yu. Fedkovicha. Chernivtsi: City, 316 c. [in Ukranian].

Размещено на Allbest.ru