Діджиталізація українського суспільства: досвід зрушень останніх десятиліть

Аналіз характеристик респондентів, які володіють комп'ютером, за типом поселення засвідчує, що кількість тих українців, які «вміють працювати на комп'ютері, іноді користуються» в усіх поселенських групах приблизно однакова - «велике місто» (46,9%), «невелике місто» (43,7%), «село» (44,6%). Кількість користувачів, які «постійно використовують у роботі» комп'ютер, зростає по всій країні. За результатами того ж опитування їх частка серед киян становить 54,7%, у великих містах таких 40,3%, у невеликих містах 36,5%, серед сільського населення 22,6%. Водночас результати дослідження засвідчують, що більшість громадян, які «не вміють і ніколи не користуються» комп'ютером, мешкають саме в сільській місцевості (32,8%), а найменше таких - у столиці (7,9%).

Навички володіння комп'ютером залежать від освітнього рівня респондентів, а також від їх вікових характеристик. Сукупна частка тих респондентів, хто зазначив, що «постійно використовує комп'ютер у роботі», тих, хто «іноді користується» ним, і тих, хто обрав варіант відповіді «вмію працювати на комп'ютері», доволі висока у більшості у вікових і освітніх групах. Своє вміння користуватися комп'ютером окреслюють: 36,3% українців з повною вищою освітою (57,2% постійно використовують комп'ютер у своїй роботі); 48,3% українців з середньою спеціальною освітою (24,8% постійно використовують комп'ютер); 26,9% респондентів з початковою, неповною середньою освітою (9% постійно використовують комп'ютер). Доволі помітну диференціацію маємо і за віковими ознаками - «вміють працювати на комп'ютері» або «іноді користуються» близько 43% у віковій групі від 18 до 25 років та 50% у групі від 26 до 55 років; 51,2% у віковій групі 56-65 років; 17% респондентів віком понад 65 років. Натомість поміж молоді у віковій групі до 25 років фіксується найбільший відсоток респондентів, які «постійно використовують у роботі» комп'ютер - 55,6%.

Аналіз показників рівня комп'ютерної грамотності засвідчив практичну відсутність регіональних відмінностей. Так, в усіх регіонах країни окреслили своє уміння користуватися комп'ютером близько 70% респондентів. Водночас слід зауважити, що Західний регіон виявляв найбільший відсоток респондентів, які зазначали, що «не вміють і ніколи не користуються» комп'ютером - 26,6%. У Центральному регіоні - таких респондентів 22%, у Східному регіоні - 18,8%, у Південному - 17,2%.

Розвиток технологій сприяв поширенню більш мобільних технічних пристроїв, зокрема планшетів та ноутбуків. За даними Державної служби статистики України, на кінець 2018 року в країні в середньому на 100 домогосподарств припадало 37 одиниць персональних комп'ютерів, 34,5 ноутбуків, 18,9 планшетів. Відсоток домо- господарств, які мають персональний комп'ютер у великих містах сягнув 45,3%, у малих містах та сільській місцевості - 37,6% і 24,7% відповідно. Ноутбуки та планшети мають 43,9% і 24% жителів великих міст відповідно, 30,6% і 17,7% жителів невеликих міст, 20,1% і 10,4% жителів сільської місцевості [Наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування, 2019: с. 14].

Діджиталізаційна активність сьогодні детермінується й використанням мобільного зв'язку. За даними Державної служби статистики України, на кінець 2018 року в країні в середньому на 100 до- могосподарств припадало 202,6 мобільних телефони. Переважна більшість дорослого населення України зазначали, що користються мобільними телефонами. Так, відсоток домогосподарств, які володіють мобільними телефонами, у великих містах сягнув 98,8%, у малих містах і сільській місцевості - відповідно 97,3% і 95,9% [Наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування, 2019: с. 14].

За даними Державної служби статистики України, обсяг реалізації послуг у сфері телекомунікації за 2019 рік (останній рік наведення статистичної інформації на сайті Державної служба статистики України) фіксує найбільші показники реалізації послуг у сфері надання рухомого (мобільного) зв'язку (37 595,5 млн грн без ПДВ) та інтернет-послуг широкосмугового доступу (13 340,0 млн грн без ПДВ), тоді як, наприклад, обсяг реалізації послуг фіксованого телефонного зв'язку не перевищує 4560, 4 млн грн без ПДВ. А кількість абонентів рухомого (мобільного) зв'язку налічує 53 933,6 тис., кількість абонентів Інтернету налічує 26 066,8 тис. [Державна служба статистики України, 2019].

Окреслені статистичні дані презентують потужний розвиток дід- житалізаційних процесів в українському суспільстві на фоні інших телекомунікаційних процесів. Загалом населення країни демонструє доволі високий рівень володіння комп'ютером, використання мобільного зв'язку та отримання інтернет-послуг.

Мешканці України активно користуються новітніми інформа- ційно-комунікапійними технологіями. На мапі сучасної України розподіл користування послугами Інтернету в різних областях країни має такий вигляд (рис.1).

Рисунок 1. Частка населення, яке повідомило, що за останні 12 місяців користувалось послугами Інтернету*

*Джерело: Доступ домогосподарств України до Інтернету у 2019 році (за даними вибіркового опитування домогосподарств, проведеного у січні 2020 року). Статистичний збірник. Державна служба статистики України. Київ, 2020. С. 23.

Аналіз становища щодо користування Інтернетом у сучасному українському суспільстві, за результатами мониторингового дослідження Інституту соціології НАН України, демонструє постійне зменшення кількості дорослого населення країни, що «не мають потреби і ніколи не користуються» Інтернетом, та динамічне збільшення кількості українців, які активно долучаються до користування всесвітньою мережею (рис. 2).

Результати дослідження 2019 року засвідчують, що близько 78,6% респондентів визнають себе користувачами всесвітньої мережі. Поступове зменшення кількості українців, які зазначали, що «не мають потреби і ніколи не користуються Інтернетом», наочно засвідчує позитивні зрушення в інформатизаційній свідомості українців. Ця група серед українців у 2013 році втратила свою найбільшу чисельність. Опитування 2013 року засвідчило, що до цієї групи входили переважно особи з початковою або неповною середньою освітою (75,8%); а також особи літнього віку (середній вік - близько 57 років) і особи, які проживають у сільській місцевості (62,6%). Означені групи населення продовжують зоставатись найбільш вразливими групами населення стосовно користування Інтернетом і зараз, проте наразі ці показники мають неухильну тенденцію до значного зменшення.

Рисунок 2. Динаміка розподілу відповідей на запитання «Чи користуєтесь Ви Інтернетом?», %

У 2019 році серед тих респондентів, які зазначали, що «не мають потреби і ніколи не користуються» Інтернетом, продовжували зоставатися найбільш чисельною групою ті респонденти, що мешкають у сільській місцевості. Хоча, наголосимо, що їх кількість у 2019 році порівняно з 2013 роком зменшилась майже втричі до 23% (серед жителів невеликих міст - 12,7%, серед жителів великих міст - 18%, серед киян - 5,9%).

За освітніми та віковими показниками серед респондентів продовжує зберігатися співвідношення, яке фіксувалось протягом усього досліджуваного періоду. У 2019 році вказували, що «не мають потреби і ніколи не користуються» Інтернетом 30,9% українців з початковою і неповною середньою освітою, 23,3% українців із середньою спеціальною освітою, 7,5% українців із повною та неповною вищою освітою. За віковим показником - вказували, що «не мають потреби і ніколи не користуються» Інтернетом 1,2% - у віковій групі від 18 до 25 років, 2,6% - у групі від 26 до 35 років, 5,3% - у групі від 36 до 45 років, 14,8% - у групі від 46 до 55 років, 29,4% - у групі від 56 до 65 років, 57,4% - у групі понад 65 років. Поряд з тим дослідження демонструє, що кількість респондентів, які не мають потреби користування Інтернетом, в усіх вікових групах неухильно зменшується. Причому аналіз засвідчує, що значно посилились ці тенденції протягом останніх 2-3 років, до того ж у старших вікових групах у першу чергу. Так, у 2016 році цей показник у групі понад 65 років становив 78,4%, тобто за три роки відбулось його зменшення у більш як на 20%.

За результатами моніторингового дослідження, активно долучаються до переваг користування Інтернетом як молодь, так і особи середнього віку, і групи літніх українців (рис. 3).

Проте аналіз результатів мониторингового дослідження вікових характеристик засвідчує, що динаміка такого зростання у старших вікових групах має позитивний, проте хвилеподібний характер, що може бути пов'язано і з економічними чинниками (матеріальний стан), і з соціальними потребами групи. Наприклад, підвищення потреби спілкування із рідними за певних соціально-політичних умов, яке ми спостерігали у 2015 році, може стимулювати підвищення необхідності долучення до Інтернет-мережі.

За типом поселення аналіз характеристик користування Інтернетом засвідчує, що в Україні великі міста та столиця давно вже перестали бути єдиними осередками активного інтернет-користування. Активне збільшення кількості користувачів Інтернету фіксується і в сільській місцевості, і у маленьких містах. Наразі зростання кількості користувачів відбувається доволі динамічно в усіх типах поселень (рис. 4).

Рисунок 3. Користувачі Інтернету в різних вікових групах, %

Рисунок 4. Користувачі Інтернету в різних типах поселень, %

«Село» і «невелике місто» впродовж останніх років активно продовжують нарощувати кількість інтернет-користувачів. Водночас дещо уповільнюється збільшення кількості користувачів мережі у великих містах та у столиці України. У Києві найбільше зростання кількості користувачів Інтернету порівняно з попереднім роком було зафіксовано 2005 року, у великих містах така ситуація зафіксована у 2012 році. У сільській місцевості такий стрімкий стрибок зростання кількості користувачів, відколи більше 45% жителів села стали користувачами, було зафіксовано у 2014 році, і показник користування попереднього року було перевищено на 19% (26,9% у 2013 році).

У 2019 році «село» продовжує демонструвати найбільше нарощування кількості інтернет-користувачів порівняно з іншими типами поселення. Загалом кількість користувачів Інтернету в сільській місцевості активно зростає від 2010 року. На сьогодні розрив між селом та іншими типами поселення не перевищує 10%. Три чверті селян зазначили у 2019 році, що є користувачами мережі.

Аналіз регіональних характеристик долучення громадян країни до користування Інтернетом у всіх регіонах засвідчує неухильне зростання кількості користувачів (рис. 5).

Рисунок 5. Користувачі Інтернету в різних регіонах України, %

діджиталізаційний суспільство

За результатами моніторингового дослідження до 2019 року, найменший відсоток користувачів інтернет-мережі фіксувався у Західному регіоні країни. Проте протягом останніх років саме цей регіон здійснив найбільше нарощування інтернет-користування, збільшивши у регіоні відсоток користувачів від 2015 року до 2019 року з 56,1% до 71,1% і наздогнавши інші регіони за цим показником.

Дослідження 2021 року продемонструвало збільшення кількості користувачів Інтернету до 83,9% серед дорослого населення та зменшення кількості українців, які зазначають, що «мають потребу, але не мають можливості користуватися» Інтернетом до 2,7%.

Сьогодні можна констатувати присутність у мережі переважної більшості дорослого населення України. Більш як три чверті українців (83,9%) користуються Інтернетом.

Розгляд тендерних розбіжностей долучення до Інтернету сьогодні засвідчує тендерну рівність користування мережею, демонструючи приблизно рівну кількість користувачів мережі як серед чоловіків, так і серед жінок. Фіксуються такі гендерні показники користувачів в Україні, які засвідчують відсутність значущих відмінностей щодо присутності жінок і чоловіків (рис. 6).

Проте дослідження 2020 року засвідчує значущість відмінностей показників користування Інтернетом за рівнем освіти. Освітній рівень українців значуще впливає на їх долученість до Інтернету. Найбільший відсоток користувачів Інтернету продовжує фіксуватися серед українців з вищою освітою - 91,2% українців з вищою освітою є користувачами Інтернету. Серед українців з середньою спеціаль- ною освітою зазначають, що користуються Інтернетом 76,9%, серед українців з повною загальною середньою освітою - 60,9%, серед громадян з неповною середньою освітою - 42%.

Рисунок 6. Користувачі Інтернету за тендерними ознаками, 2020 рік, %

Аналіз даних мониторингового дослідження засвідчує, що, попри вагому позитивну динаміку долучення до користування новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями, яка спостерігається серед усіх соціально-демографічних груп українського суспільства, сьогодні все ще спостерігаються певні ознаки діджиталізаційної нерівності серед певних соціальних груп.

Найвразливішими верствами українського населення продовжують залишатись особи, які мають початкову або неповну середню освіту; особи літнього віку; мешканці сільської місцевості. Матеріальне становище пересічних українців також має певний вплив на імовірність долучення до мережі. Результати дослідження 2020 року засвідчують, що користувачі Інтернету переважають у всіх окреслених за матеріальними ознаками групах, проте їх кількість у групах з низькими матеріальними статками значно нижча, аніж у групах з високими матеріальними статками. Зазначають, що користуються Інтернетом 61,9% респондентів, які оцінюють матеріальне становище своєї сім'ї як «злиденне»; 66%, які оцінюють матеріальне становище сім'ї як «бідне»; 87%, які оцінюють матеріальне становище сім'ї як «середнє», і 85,3% - як «заможне». Рівень матеріального становища може впливати на якість інтернет-доступу та користування (швидкість, програмне забезпечення тощо), кількість часу перебування в мережі, користування мобільним інтернет-доступом, доступність використання різних інтернет-застосунків тощо, і, відповідно, зменшувати можливість якісного використання усіх тих можливостей і переваг, які надає Інтернет сучасній людині діджи- талізованого світу.

Активність долучення до діджиталізаційних процесів демонструють і тенденції збільшення інтенсивності користування засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Аналізуючи поселенські відмінності інтенсивності користування звичайним (стаціонарним) телефоном порівняно з мобільним телефоном, можна констатувати, що в селі значно відрізняється співвідношення цих показників від інших поселенських груп. Близько 33,5% мешканців сільської місцевості користуються звичайним телефоном, мобільним телефоном - 85,2%. У Києві це співвідношення відповідно становить 94,4% і 61,6% респондентів. Ситуація відмови від стаціонарного телефону та перехід на користування виключно мобільними засобами зв'язку поступово посилюється та демонструє перспективну можливість долучення сільських мешканців до інформаційно-комунікаційних технологій за допомогою сучасних мобільних пристроїв.

Зростає й тенденція до регулярного інтенсивного користування мережею. Сьогодні переважна більшість українських інтернет-ко- ристувачів зазначають, що користуються мережею декілька разів на день. Висока інтенсивність користування інтернет-мережею дає змогу підвищувати якість використання Інтернету, реалізуючи його можливості у різних сферах діяльності, зокрема і при соціально- громадянській взаємодії (рис. 7).

Рисунок 7. Розподіл відповідей на запитання «Як часто Ви користуєтесь Інтернетом?», 2020 рік, %

Аналіз засвідчує, що такий показник інтенсивності користування мережею переважає серед користувачів різних соціально-демографічних груп (освіта, вік, регіон, тип поселення) - у кожній з них більша частка опитаних використовують мережу переважно «декілька разів на день» і демонструють динамічне зростання впродовж останнього часу (рис. 8).

За даними нашого дослідження, 2020 року відсоток користувачів, які зазначали, що користуються послугами Інтернету «декілька разів на день», становив 84,5%. Висока інтенсивність користування мережею, яку демонструють більш як три чверті дорослого населення України, дає змогу підвищувати якість використання Інтернету.

Рисунок 8. Динаміка користування Інтернетом «декілька разів на день» серед дорослого населення України, %

Характеристика переважних місць використання Інтернету в Україні фіксує абсолютний пріоритет домашнього використання мережі, такий варіант найчастіше обирають у всіх соціально-демографічних групах населення України. Крім того, зростає кількість користувачів мобільного Інтернету. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій стимулює збагачення новими технічними пристроями. У суспільстві відбувається нарощування популярності айфонів, смартфонів, планшетів тощо, які постійно вдосконалюються, розширюючи можливості використання Інтернету та детермінуючи більш якісний рівень користування мережею. З'являється можливість отримувати інтернет-доступ з мобільних пристроїв у будь-якому місці. І українці починають використовувати мережу все активніше. Аналіз динаміки особливостей користування Інтернетом, з огляду на тип доступу користувачів до мережі, демонструє тенденцію до поступового зменшення кількості користувачів виключно фіксованим каналом доступу до мережі і поступове зростання кількості користувачів мобільного Інтернету. Так, у 2016 році зазначали, що користуються Інтернетом з «мобільного пристрою (мобільний телефон, смартфон, планшет тощо)» більше чверті інтернет-користувачів (27,1%). У 2021 році порівняно з 2016 роком відсоток користувачів мобільного Інтернету зріс більш як удвічі (59,6%).

Таблиця 2

Динаміка розподілу місць користування Інтернетом в Україні,% *