Інтеграція штучного інтелекту в економіко-правові та соціально-психологічні інститути сучасної України: аналіз стану та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральноукраїнський інститут ПрАТ "ВНЗ "Міжрегіональна Академія управління персоналом", м. Кропивницький

Інтеграція штучного інтелекту в економіко-правові та соціально-психологічні інститути сучасної України: аналіз стану та перспективи

Гавриленко Олена Євгеніївна

кандидат економічних наук

доцент кафедри економіки та управління персоналом

Демешко Юрій Олександрович

кандидат історичних наук, доцент кафедри правознавства

Федоров Олександр Володимирович

кандидат педагогічних наук

доцент кафедри психології та соціально-гуманітарних дисциплін

Зіміна Юлія Олександрівна

старший викладач кафедри психології та

соціально-гуманітарних дисциплін

Анотація

штучний інтелект суспільний буття

В наш час штучний інтелект є важливим компонентом сучасної парадигми цифрової економіки, який з'явився внаслідок створення нових систем обробки та аналізу даних і завдяки своїй функціональності та швидкості виконуваних операцій здатний замінити людський капітал у тих сферах, де людина не в змозі виконувати певні завдання чи не може виконувати їх так ефективно як інструменти штучного інтелекту. Проблема розвитку технологій штучного інтелекту та їх інтеграція в різноманітні сфери та інститути суспільства характеризується суттєвою складністю та багатовимірністю. З одного боку, впровадження штучного інтелекту сприятиме вирішенню актуальних економічних, соціальних, правових, екологічних та деяких інших проблем в умовах цифрової трансформації економіки, з іншого, є досить невизначеною, дискусійною та неоднозначною. Вказана проблема має міждисциплінарний характер та вимагає спільних зусиль науковців різних галузей знань (комп'ютерних, економічних, юридичних, психологічних наук тощо), враховуючи високий рівень її значимості в сучасних складних умовах. Відкритими та дискусійними дотепер залишаються питання уточнення сутності штучного інтелекту, обґрунтування видів та сфер його використання, виявлення переваг та ризиків, які виникають у зв'язку з масовим впровадження штучного інтелекту в різні сфери суспільного буття. Дана стаття покликана розкрити частину названих наукових проблем, зокрема стан та перспективи інтеграції штучного інтелекту в економіко-правові та соціально-психологічні інститути сучасної України. Розглянуто використання штучного інтелекту та його окремих складових у різних областях економіки і маркетингу, права та в соціально-психологічних інститутах, а також результати його впливу. Також, інституційно окреслено основні проблеми та перспективи використання штучного інтелекту у найближчому майбутньому. Як свідчить аналіз ринку праці в Україні та за її межами, штучний інтелект не став чинником зростання безробіття внаслідок звільнення мільйонів працівників через упровадження новітніх технологій, як прогнозували скептики. Навпаки, поширення штучного інтелекту сприяє створенню багатьох нових робочих місць і спеціальностей більш високої кваліфікації. Це явище особливо характерне для ринку праці у сфері інформаційних технологій.

Ключові слова: інтелект, штучний інтелект, штучна свідомість, інформаційні технології, соціальний скоринг.



Havrylenko Olena Evgeniivna candidate of economic sciences, associate professor Department of Economics and Personnel Management, Central Ukrainian Institute of PJSC "Interregional Academy of Personnel Management"

Demeshko Yury Oleksandrovych associate professor of the Department of Law, Candidate of Historical Sciences, Central Ukrainian Institute of Private Joint-Stock Company "Higher Educational Institution "Interregional Academy of Personnel Management"

Fedorov Oleksandr Volodymyrovych Candidate of Pedagogic Sciences (Ph.D), Associate Professor at the Department of the Humanities and Natural and Economic Sciences, Central Ukrainian Institute of the Interregional Academi of Personnel Management

Zimina Yuliya Oleksandrivna senior lecturer of the Department of Psychology and Social and Humanitarian Disciplines, PJSC "Higher Educational Institution" Interregional Academy of Personnel Management" Central Ukrainian Institute

Integration of artificial intelligence into economic, legal, social and psychological institutions of modern Ukraine: analysis of the state and prospects

Abstract

Nowadays, artificial intelligence is an important component of the modern paradigm of the digital economy, which has emerged as a result of the creation of new data processing and analysis systems and, due to its functionality and speed of operations, is able to replace human capital in areas where humans are unable to perform certain tasks or cannot perform them as efficiently as artificial intelligence tools. The problem of developing artificial intelligence technologies and their integration into various spheres and institutions of society is characterized by significant complexity and multidimensionality. On the one hand, the introduction of artificial intelligence will contribute to solving urgent economic, social, legal, environmental and some other problems in the context of the digital transformation of the economy, but on the other hand, it is quite uncertain, controversial and ambiguous. This problem is interdisciplinary in nature and requires joint efforts of scientists from various fields of knowledge (computer science, economics, law, psychology, etc.), given its high level of importance in today's challenging environment. The issues of clarifying the essence of artificial intelligence, substantiating the types and areas of its use, identifying the benefits and risks arising from the massive introduction of artificial intelligence into various spheres of social life are still open and debatable. This article aims at revealing some of the above- mentioned scientific issues, in particular, the status and prospects of integration of artificial intelligence into economic, legal and socio-psychological institutions of modern Ukraine. The author examines the use of artificial intelligence and its individual components in various areas of economics and marketing, law, and socio- psychological institutions, as well as the results of its impact. Also, the main problems and prospects for the use of artificial intelligence in the near future are outlined in institutional terms. According to the analysis of the labor market in Ukraine and abroad, artificial intelligence has not become a factor in the increase in unemployment due to the dismissal of millions of workers due to the introduction of the latest technologies, as predicted by skeptics. On the contrary, the spread of artificial intelligence contributes to the creation of many new jobs and higher-skilled specialties. This phenomenon is particularly characteristic of the labor market in the field of information technologies.

Keywords: intelligence, artificial intelligence, artificial consciousness, information technology, social scoring.



Постановка проблеми

Суспільство ХХІ ст., яке часто називають суспільством 5.0., функціонує в умовах нової, п'ятої, технологічної революції та фактично являє собою новий тип, однією з найяскравіших рис якого є впровадження технологій штучного інтелекту практично в усі традиційні сфери та області суспільного життя - економічну, промислову, правову, соціальну тощо [1, с. 13].

На сучасному етапі використання інтелектуальних технологій та системність їх впровадження в матеріальних сферах буття стають все більш визначальним критерієм розвиненості національних економік. Фахівці стверджують, що вже в найближчій перспективі від ступеня застосування штучного інтелекту залежатимуть привабливість країн і регіонів, концентрація об'єктів високотехнологічного виробництва, а також матеріальних і фінансових ресурсів [2, с. 15]. Зазначені можливості застосування штучного інтелекту вже десятиліття знаходяться в об'єктиві пильної уваги урядів розвинених держав. У їх стратегічних документах (планах, концепціях, стратегіях) найчастіше підкреслюється, що охорона здоров'я, високі індустріальні технології, сільське господарство є секторами з найбільшим потенціалом трансформацій за допомогою штучного інтелекту. Сьогодні практично всі економічно розвинені держави світу розглядають розвиток і впровадження штучного інтелекту як найважливішу стратегію підвищення національної конкурентоспроможності у світі та забезпечення національної безпеки.

Крім зазначеного, розвиток технологій штучного інтелекту є важливим трендом сучасності. В цьому світлі вже понад п'ятдесят країн створили й прийняли до виконання не тільки концепції, але й національні стратегії розвитку штучного інтелекту, в яких окреслили загальні напрями наукових досліджень і бізнесу в цій сфері.

За всієї подібності загальних завдань, принципів і методів досягнення схожих цілей, закордонні підходи не можуть бути ефективно імплементовані в Україні. У грудні 2020 року Кабінет Міністрів України затвердив концепцію розвитку штучного інтелекту до 2030 року. Специфіка сучасного стану та унікальні умови нашої країни, особливо під час дії правового режиму воєнного часу, обумовлюють формування альтернативних шляхів розвитку штучного інтелекту з урахуванням провідних світових практик, що актуалізує наукові дослідження, подібні даному.

При цьому, комплексний аналіз інтеграції штучного інтелекту в економіко-правові та соціально-психологічні інститути сучасної України ще не був предметом окремого наукового дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вагомий внесок у дослідження феномену штучного інтелекту внесли Н. Бостром, R.E. Bellman, R.S. Engelmore, R. Kurzweil, N.J. Nilsson, C. Smith, П. Морхат, В. Ручкін, В.А Фулін, П. Уінстон та ряд інших вчених.

Окремими проблемами розвитку, впровадження та використання технологій штучного інтелекту займалися як зарубіжні (Ч. Беббідж, П. Норвіг, С. Рассел, О. Романко, А. Тьюрінг, Е. Фейгенбаум та ін.) так і вітчизняні дослідники (М. Глибовець, М. Єфремов, Г. Іванченко, А. Матвійчук, Г. Машлій, Г. Мосій, Н. Писаренко, О. Олецький, М. Пельчер, А. Петренко, О. Піжук, О. Подгаєцький, Д. Попов, М. Шаховська, О. Швирков та ін.).

Проте, в сучасному науковому дискурсі навколо проблеми штучного інтелекту досі бракує спеціальних досліджень, присвячених вивченню інтеграції та її особливостям штучного інтелекту в різних сферах і областях суспільного життя сучасної України.

Мета статті - аналіз стану та перспектив інтеграції штучного інтелекту в економіко-правові та соціально-психологічні інститути сучасної української держави.

Виклад основного матеріалу

Базове розуміння феномену штучного інтелекту, яке навіть в наш час не завжди коректно використовується навіть у теоретичних наукових досліджень, доцільно розпочати з тлумачення вихідного поняття «інтелект».

Відповідно до сучасного переважаючого наукового уявлення, інтелект - це функція свідомості людини, яка представлена системою алгоритмів, забезпечує самонавчання відповідно до наявної інформації, набутих знань, правил, законів суспільства та свого власного досвіду, розв'язання на цій основі завдань, що постають перед нею, а також має здатність проводити самодіагностику й обґрунтовувати прийняті нею рішення [3, 4, 5].

Єдиного загальноприйнятого означення штучного інтелекту досі ще не існує. В сучасному міжнародному науково-дослідному полі використовується більше п'ятдесяти визначень та тлумачень даного поняття. Проведений нами контент-аналіз вказаних дефініцій дозволяє умовно поділити їх на три змістовні групи:

штучний інтелект досліджує методи розв'язання таких завдань, які вимагають людського розуміння, що передбачає розвиток способів їх розв'язання з використанням методів аналогії, дедукції та індукції, накопичення базових знань і вміння їх використовувати;

штучний інтелект досліджує методи розв'язання завдань, для яких не існує інших способів розв'язання або розв'язання іншими засобами, або вони надто складні;

штучний інтелект являє собою системи, які можуть навчатися і спроможні замінити в майбутньому інтелектуальні системи людей-експертів.

Виходячи з вище зазначеного уявлення про інтелект людини, в сучасній науковій теорії штучного інтелекту сформувався загальний підхід до його розуміння як до своєрідної «чорної скриньки», якій притаманні наступні характеристики:

- нейроподібність або класична структура, що має спроможність до навчання й самонавчання;

здатність розпізнавати й синтезувати мову та зображення;

наявність штучних органів чуття [6, 7].

Міжнародний стандарт ISO/IEC TR 24028:2020 визначає штучний інтелект як здатність інженерної системи набувати, опрацьовувати та застосовувати знання та вміння [8].

Британська енциклопедія (Encyclopedia Britannica) тлумачить штучний інтелект як «здатність цифрового комп'ютера або робота, контрольованого комп'ютером, вирішувати завдання, зазвичай пов'язані з розумними істотами» [9].

Оксфордський словник (Oxford English Dictionary) пропонує розуміти штучний інтелект як здатність комп'ютерів або інших машин демонструвати або імітувати розумну поведінку, а також як область дослідження, що стосується цього [10].

Всесвітньовідомий інтернет-словник Коллінза (Collins Online Dictionary) пропонує таке визначення як «тип комп'ютерної технології, яка спрямована на те, щоб машини працювали розумним чином, подібно до того, як працює людський розум» та оголосив «штучний інтелект» словом (словосполученням, дефініцією) 2023 року [11].

В сучасній українській науці найбільш комплексне та повне визначення штучного інтелекту запропоноване групою дослідників наукового проекту Інституту проблем штучного інтелекту Міністерства освіти і науки України і Національної академії наук України «Стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні (2023-2030)»: «штучний інтелект - функція штучної свідомості, яка представлена створеною та контрольованою нею системою алгоритмів, забезпечує самонавчання згідно з наявною інформацією, набутими знаннями, правилами, законами суспільства та своїм досвідом, створення на цій основі нових знань для виконання доручень людини, а також здатність проводити самодіагностику й обґрунтовувати прийняті нею рішення» [1, с. 15]. Керівник вказаного проекту А. Шевченко зазначає, що першочерговим завданням у реалізації штучного інтелекту є створення електронної системи, що формує штучну свідомість як модель функціонального апарату свідомості людини. При цьому, штучну свідомість машини науковець розглядає як об'єкт окремого наукового дослідження.

Цілком погоджуючись з відбором і розумінням ключових базових характеристик штучного інтелекту, запропонованими дослідниками наукового проекту «Стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні (2023 - 2030)», тут і надалі в даній статті він буде розумітися саме в такій інтерпретації.

Фахівці пропонують вивчати штучний інтелект через призму його ключових складових:

1) Data science (від англ. «наука про дані, наука аналізу») - процес аналізу інформації для прийняття управлінських рішень, що включає в себе методи збору і обробки інформації, оцінку ризиків, моделювання і прогнозування за допомогою інформаційних і телекомунікаційних технологій;

Machine learning (від англ. «машинне навчання») - складова штучного інтелекту, спрямована на використання статистичних методів уможливлення комп'ютером здатності «навчатися», покращувати продуктивність під час виконання завдань;

Deep learning (від англ. «глибинне навчання») ґрунтується на навчанні ознак даних з метою заміни ручної роботи алгоритмами автоматичного або напівавтоматичного навчання;

Computer vision (від англ. «комп'ютерний зір») - підгалузь штучного інтелекту, яка охоплює теорію, методи та технології створення комп'ютерних машин, що можуть проводити виявлення та стеження за об'єктами [12].

Вкрай важливо зазначити, що насьогодні у світі створено та впроваджено тільки базові та фрагментарні розробки штучного інтелекту, а світова наука перебуває лише на порозі створення його повноцінного варіанту, який буде мати необхідні атрибути людського.

На думку вітчизняних експертів в області дослідження штучного інтелекту, його застосування в Україні обмежується переважно організаціями- лідерами у сферах промисловості, інформаційно-комунікаційних та фінансових технологій, базуючись на закордонних розробках [1, с. 66]. Частина подібних розробок створені в нашій країні, але права інтелектуальної власності на них належать іноземним компаніям.

Найбільш розвиненим сегментом впровадження штучного інтелекту в Україні є його інтеграція в інформаційні технології. Щорічно ринок програмного забезпечення для дослідження і розробки технологій штучного інтелекту зростає та все більше постачальників пропонують різні рішення штучного інтелекту для бізнесу. Так, в Україні, за даними LinkedIn, нараховується понад 2000 інституцій та компаній-розробників програмного забезпечення, що спеціалізуються у сфері штучного інтелекту (наприклад, загальновизнані в світі компанії Grammarly, Reface, Ring Ukraine (SQUAD)). Крім того, за даними Державної служби статистики України, надходження від експорту послуг у сфері телекомунікацій, комп'ютерних та інформаційних послуг (основна область застосовування технології штучного інтелекту) сукупно сягають майже 30% експорту послуг у структурі зовнішньої торгівлі послугами, що значно перевищує імпорт [13, с. 47]. Однак, значна частка фахівців штучного інтелекту задіяна у створенні програмної продукції для замовників закордонного ринку, що гальмує можливості України зі створення власних високотехнологічних розробок.

Як зазначалося раніше, в грудні 2020 року Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію розвитку штучного інтелекту до 2030 року, яка передбачає дев'ять наступних галузей його застосування з відповідними завданнями до них.

Освіта та наука. Основними цілями розвитку штучного інтелекту в освіті визначено:

навчання та підготовка висококваліфікованих фахівців через створення курсів для педагогів щодо роботи з основами штучного інтелекту;

розвиток цифрової грамотності (застосування цифрових інструментів для розв'язання прикладних завдань, пошук інформації в інтернеті, захист персональних даних, медіаграмотність тощо);

стимулювання державою наукових досліджень в галузі штучного інтелекту та підтримка наукового співробітництва з міжнародними дослідними центрами.

Економіка. Реалізація концепції планується через стимулювання розвитку підприємництва в області штучного інтелекту:

поліпшення бізнес-клімату;

забезпечення передбачуваної податкової політики;

розвиток обчислювальної інфраструктури тощо.

Кібербезпека. Планується створення національних інформаційних систем, платформ та продуктів для захисту комунікаційних, інформаційних та технологічних систем.

Інформаційна безпека. Застосування штучного інтелекту сприятиме забезпеченню національних інтересів, передусім, через виявлення, запобігання і нейтралізація інформаційних загроз.

Штучний інтелект у галузі оборони:

в системах командування та управління;

в управлінні озброєнням та військовою технікою;

збір та аналіз інформації під час ведення бойових дій, розвідки, протидії кіберзагрозам у сфері оборони;

аналіз спроможностей військ (сил).

Сфера публічного управління:

використання технології штучного інтелекту для цифрової ідентифікації та верифікації особистості;

для аналізу показників ефективності публічного управління;

для виявлення недобросовісної діяльності чиновників;

Галузь охорони здоров'я - створення (продовження створення) цифрової платформи комплексного медичного обслуговування населення;

Правове регулювання - завдання інтеграції в українське законодавство європейських норм, що поліпшить надання правової допомоги громадянам країни;

Правосуддя - розвиток та вдосконалення наявних технологічних рішень (Електронний суд, Єдиний реєстр досудових розслідувань тощо) [14].

Інтеграція штучного інтелекту в економічні інститути. У 2023 році освітня лабораторія Projector Al Lab провела анкетування серед працівників 150 українських компаній про те, як вони використовують штучний інтелект у своїй роботі. Отримані результати показали, що 51% респондентів відповів, що «час від часу» використовують, 22% - «часто», а 20% - «рідко» або взагалі не користуються. При цьому, найактивнішими користувачами штучного інтелекту серед опитаних компаній стали дизайнери, потім - копірайтери, представники маркетингу та PR, керівники команди й інженери-розробники відповідно. З-поміж переваг штучного інтелекту респонденти виділили збільшення швидкості роботи, допомога у творчості, зменшення рутини, серед недоліків - помилки та неточності у відповідях, ризик загальної безпеки та конфіденційності даних та проблема ймовірної втрати навичок «думати власною головою».

Вже сьогодні технологія штучного інтелекту активно працює в бізнесі. Зокрема, за допомогою різних програм персонал організацій може налагодити швидку взаємодію з клієнтами, найвідомішим і найпоширенішим прикладом чого є використання чат-ботів, що миттєво реагують на запити й швидко відповідають на запитання споживачів. Також, активно застосовуються спам-фільтри, автоматизація рутинних завдань та процесів, класифікація електронної пошти, прогнозування продажів, комплексна аналітика даних, інтелектуальні помічники (наприклад, Siri, Cortana, Google Now та інші), спостереження та контроль за безпекою інформації та підприємства в цілому, інтелектуалізація внутрішньої та корпоративної інфраструктури тощо. Впровадження окремих складових штучного інтелекту поширюється серед власників та менеджменту бізнесу, незважаючи на високу витратність, складність впровадження та ризики використання. В цьому світлі експерти оцінюють ступінь впливу штучного інтелекту та інших інноваційних технологій на економіку більше, ніж вплив політичних ризиків та змін клімату [15].

У фінансовій сфері штучний інтелект допомагає знизити витрати, забезпечує прогнозування; у банківській справі технології штучного інтелекту впроваджуються в управлінні ризиками, прогнозуванні, використання чат- ботів у мобільних банківських додатках для прискорення роботи з клієнтами. Для підвищення інформаційної безпеки використовують технології боротьби з шахрайством, аналізу і попередження загроз на основі створення спеціальних баз даних. Штучний інтелект допомагає при виявленні шахрайства у банківському секторі, а також розробці інвестиційної політики. Банки мають програмні системи на основі штучного інтелекту, які допомагають запобігати відмиванню грошей.

Особливо відчутною є інтеграція технології штучного інтелекту до областей маркетингу та електронної комерції. Тут він активно застосовується для вирішення завдань персоналізації і консультування (так звані розумні боти) клієнтів, їх інтелектуального обслуговування, у сфері персоналізації реклами, розпізнавання образів і зображень, оптимізації таргетингу оголошень в режимі реального часу, в процесі сегментації клієнтів та стейкхолдерів, дослідженні споживчих настроїв, автоматизації веб-дизайну тощо. Вже звичними стали смарт-сервіси аналізу купівельної активності й ефективності маркетингових стратегій, управління закупівлями, розробка персоналізованих програм лояльності, глибока аналітика застосовуються у торгівельній сфері. Н. Писаренко справедливо зазначає, що штучний інтелект змінює сферу маркетингу, надаючи споживачам персоналізований досвід, а також дозволяє підприємствам спілкуватися й краще розуміти своїх клієнтів, що допомагає вирішити яку послугу чи товар клієнт очікує отримати [16, с. 541]. Маркетологи вже використовують технологію штучного інтелекту для виявлення популярних мікротрендів та передбачення тенденцій їх виникнення. Як наслідок, компанії обирають більш точні стратегічні рішення, будують чіткі цілі на перспективу та точніше розподіляють кошти на рекламу. Електронний маркетинг, як однин з найбільш економних та ефективних форм маркетингу, з використанням штучного інтелекту став потужним і дієвим способом комунікації з клієнтами (автоматизовані кампанії електронної пошти, керування даними історії пошуку клієнтів тощо). Також, він дозволяє показувати який саме зміст контенту буде найефективнішим у створенні електронних листів. Фактично, штучний інтелект формує маркетинг майбутнього і має прямий вплив на успішність бізнесу.

Інтеграція штучного інтелекту в правові інститути. Розвиток штучного інтелекту в правовому секторі України та його інтеграція у відповідні правові інститути нашої країни є важливим напрямком, який може поліпшити якість надання правничих послуг, підвищити рівень ефективності правопорядку і сприяти більшій доступності до правничої та юридичної допомоги. Майбутнє правосуддя, безумовно, за технологіями й автоматизацією судових процесів. У штучного інтелекту є величезний потенціал прискорити процес обробки даних, розвантажити роботу судів, зробити її ефективною. При цьому, вкрай вагомим при використанні штучного інтелекту є дотримання фундаментальних принципів, таких як верховенство права, недискримінація, неупередженість, справедливість, безпека та ряд інших.

Одним з таких перспективних напрямів є так зване «електронне правосуддя». Так, відповідно до Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, затверджену Кабінетом Міністрів України 2 грудня 2020 року, правосуддя є пріоритетною сферою для впровадження технологій штучного інтелекту, реалізація якої планується через виконання наступних завдань:

здійснення подальшого розвитку наявних технологій у сфері правосуддя (Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, Електронний суд, Єдиний реєстр досудових розслідувань тощо);

впровадження консультативних програм на основі штучного інтелекту, які відкриють доступ до юридичної консультації широким верствам населення;

попередження суспільно небезпечних явищ шляхом аналізу наявних даних за допомогою штучного інтелекту;

визначення необхідних заходів ресоціалізації засуджених шляхом проведення аналізу наявних даних за допомогою технологій штучного інтелекту;

винесення судових рішень у справах незначної складності (за взаємною згодою сторін) на основі аналізу, здійсненого з використанням технологій штучного інтелекту, стану дотримання законодавства та судової практики [17]. До речі, вітчизняне «електронне правосуддя» як в суто юридичній, так і в етичній площині цілком відповідає нормам, принципам та рекомендаціям міжнародних правових актів, таких як Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (ст. 6 - право розгляду справ незалежним і безстороннім судом) та Етична хартія з використання штучного інтелекту у судовій системі та її середовищі (European ethical Charter on the use of Artificial Intelligence in judicial systems and their environment).

Наявні й інші приклади інтеграції технології штучного інтелекту в інші правові інститути України. Так, Харківським національним університетом радіоелектроніки разом з Головним управлінням національної поліції в Харківській області 2019 року було створено систему RICAS, яка використовується для аналізу кримінального стану, конкретного розслідування, групової злочинності, особливостей профілю та проведення порівняльного аналізу, що направлене на підвищення ефективності оперативно-розшукової діяльності та профілактику і попередження кримінальних правопорушень.

Навіть в умовах повномасштабної війни 15 березня 2023 року Міністр цифрової трансформації М. Федоров повідомив, що в Міністерстві ведеться активна робота з інтеграції системи штучного інтелекту ChatGPT в застосунок «Дія» з метою надання громадянам можливості отримувати відповіді на запитання від штучного інтелекту, що значно підвищить якість та швидкість надання адміністративних послуг. Використання цього досвіду у майбутньому дозволить провести подібну інтеграцію і з судочинством, що дасть змогу особам отримувати необхідну інформацію без звернення до юристів.

Україна, будучи членом Спеціального комітету зі штучного інтелекту при Раді Європи, у 2019 р. приєдналася до Рекомендацій Організації економічного співробітництва і розвитку з питань штучного інтелекту, а у 2021 р. Вища рада правосуддя погодила проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні» та запропонувала запустити пілотний проект із застосування штучного інтелекту на базі одного із судів першої інстанції в частині розгляду адміністративних правопорушень із формальним складом.

Як бачимо, правова система України в цілому окремім її правові інститути розвиваються у напрямку врегулювання відносин стосовно використання та власне застосування штучного інтелекту. Україна має потенціал для розвитку й використання штучного інтелекту, тому його регулювання стає дедалі актуальнішим, особливо враховуючи стрімкий розвиток галузі. Як кандидат на членство в ЄС, Україна повинна гармонізувати національну регуляцію у сфері штучного інтелекту з європейським законодавством. При цьому, на теперішньому етапі розвитку новітніх технологій в Україні надмірно швидкий рух до жорсткого регулювання розробки та використання штучного інтелекту може не лише стримати інновації, але й обмежити застосування певних систем, які зараз є важливими у військовій промисловості. Водночас, повна відмова від стандартів і правил ставить під загрозу права людей, які можуть зазнати шкоди від неконтрольованого використання штучного інтелекту.

Інтеграція штучного інтелекту в соціально-психологічні інститути. За своїм походженням, штучний інтелект є квінтесенцією колективної свідомості людства, яка функціонує через розроблене людиною програмне забезпечення, навчається на даних, вектор збору яких задається людиною, і може генерувати результати (контент, прогнози, рекомендації або рішення) з цілями, визначеними людиною, впливаючи на середовище і людину, з якими штучний інтелект взаємодіє.

Одним з найбільш поширених і водночас дискусійних напрямків інтеграції штучного інтелекту в соціально-психологічну сферу людини є соціальний скоринг. Соціальний скоринг - це алгоритм технології штучного інтелекту, який на основі наборів персональних даних про осіб (від фінансової кредитоспроможності до соціальних чинників), дає оцінку їхньої надійності та кредитоспроможності. Він застосовується у банківській сфері, data- застосунках (наприклад, у Getcontact) та ряді інших електронних платформ. Система соціального скорингу (SCS) передбачає систему нагород і покарань за високі та низькі бали, які називають червоними й чорними списками. Особи з «червоних» списків можуть отримувати, наприклад, розширення доступу до кредитів, а включення до «чорного» списку, натомість, може призвести до обмеження можливостей.

Сьогодні система соціального скорингу, яка базується на технологіях штучного інтелекту, не є настільки розвиненою, щоб завдати значної шкоди для людей, які потрапляють під її перевірку. Проте, разом зі швидким розвитком технологій, використання й впровадження таких систем на державному рівні та в сфері правосуддя, може спричинити низку фундаментальних етичних проблем. Головні занепокоєння виникають в питаннях приватності, дискримінації та помилок в самій системі. Непрозорий характер технологій, що використовуються для соціального скорингу, може призвести до відсутності підзвітності й персональної автономії. Система, в якій люди не знатимуть критеріїв їхнього оцінювання, унеможливлює оскарження будь-яких результатів, створених алгоритмом, та судових рішень, які базуються на них, водночас посилюючи несправедливе ставлення й ставлячи під ризик фундаментальні права людини. Дотримання етичних стандартів при використанні соціального скорингу може бути складним, особливо коли йдеться про системи, які можуть діяти в кількох юрисдикціях.

Для уникнення шкоди необхідно встановити комплексні законодавчі та етичні рамки, які стануть орієнтиром для боротьби з загрозами систем соціального оцінювання. У виявленні ризиків таких систем і боротьбі з ними важливий комплексний підхід [18, с. 86]. Політики, розробники технологій, фахівці з етики й правосуддя та громадськість повинні брати участь у відкритому та постійному діалозі, щоб відповідально формувати траєкторію розвитку цих систем. Під час суспільних обговорень і встановлення заходів щодо боротьби з негативними наслідками соціального скорингу важливо акцентувати увагу на захисті основних прав людини, її приватності, боротися з дискримінацією й упередженням, що лежить в основі побудови справедливого суспільства.

Останнє зауваження, на нашу думку, особливо важливе в контексті підвищення ролі і впливу штучного інтелекту в нашій країні за останні роки. За останнє десятиріччя Україна суттєво зміцнила свої позиції як активний учасник світової спільноти штучного інтелекту. Так, згідно рейтингу Artificial Intelligence Industry in Eastern Europe 2018 компанії Deep Knowledge Analytics, Україна входить до трійки лідерів серед країн Східної Європи за кількістю компаній, що працюють у сфері штучного інтелекту.

Відповідно до даних рейтингу Government AI Readiness Index 2020, який оцінює готовність урядів щодо впровадження штучного інтелекту, Україна посідає 57-е місце серед 172 країн з індексом 49,901. За цим рейтингом Україна має такі показники: бачення - 50 балів, наявність даних - 66,56, етика - 51,27, інноваційність - 41,53, розмір - 22,87, інфраструктура - 41,35, людський капітал - 42,39.

Проблема інтеграції штучного інтелекту в соціально-психологічні інститути сучасного суспільства є вельми актуальною, але й протирічливою і дискусійною. Так, скажімо такі всесвітньовідомі лідери думок як С. Хокінг та І. Маск вважають, що неконтрольоване поширення штучного інтелекту несе значну небезпеку людству. В якості прикладу тут виступає резонансна новина 2017 року про систему чат-ботів компанії Facebook, котра використовувалась для спілкування з живими людьми. Поступово чат-боти почали обмінюватися повідомленнями лише між собою. Зміст цього листування був незрозумілий навіть розробникам ботів, тому таку функцію довелося вилучити з можливостей Facebook для запобігання непередбаченим наслідкам.



Висновки

Як свідчить аналіз ринку праці в Україні та за її межами, штучний інтелект не став чинником зростання безробіття внаслідок звільнення мільйонів працівників через упровадження новітніх технологій, як прогнозували скептики. Навпаки, поширення штучного інтелекту сприяє створенню багатьох нових робочих місць і спеціальностей більш високої кваліфікації. Це явище особливо характерне для ринку праці у сфері інформаційних технологій.

Розвиток штучного інтелекту є закономірним кроком розвитку постіндустріального техногенного суспільства, що характеризується інтенсифікацією процесу інформатизації всіх сфер діяльності людини та суспільства в цілому. Технології штучного інтелекту увійшли у повсякденне життя людини у вигляді інтелектуальних систем, мобільних застосувань та веб-сервісів, які інтенсифікують виробництво, покращують комунікацію, забезпечують корпоративну та особисту безпеку тощо.

Сучасні інтелектуальні системи та методи штучного інтелекту демонструють суттєвий технологічний прорив. Водночас, звертається увага на певні ризики, пов'язані з використанням штучного інтелекту. Можна аргументовано прогнозувати, що в Україні в перспективі розвиток штучного інтелекту призведе до радикальної зміни ринку праці, появи нових професій з одночасним скороченням значної кількості працівників застарілих професій. Водночас, штучний інтелект може дестабілізувати не тільки ринок праці, а й ринок грошей (приклад криптовалюти), технологій, капіталу тощо. Широке впровадження цифрових рішень постійно впливає на збільшення кількості кібератак, у тому числі на інтелектуальні системи.



Література

1. Стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні: монографія / За заг. ред. А.І. Шевченка. Київ: ІПШІ, 2023. 305 с.

2. Рамазанов С.К., Шевченко А.І., Купцова Є.О. Штучний інтелект і проблеми інтелектуалізації: стратегія розвитку, структура, методологія, принципи і проблеми. Штучний інтелект. 2020. № 4 (90). С. 14-23.

3. Aggarwal, C.C. (2021). Artificial Intelligence. Springer International Publishing. DOI: 10.1007/978-3-030-72357-6.

4. Roberto, E., Stanford, В., Levin, L., Schmidt, S. (2020). Artificial Intelligence Applications in Telecommunications and other network industries, Telecommunications Policy, 44(6). DOI: 101977 https://doi.org/10.1016/_j.telpol.2020.101977.

5. Максименко С.Д. Генеза здійснення особистості. Київ : Видавництво ТОВ «КММ», 2006. 240 с.

6. Exarchos, K.P. et al. (2022). Review of Artificial intelligence techniques in chronic obstructive lung disease. Journal of Biomedical and Health Informatics, 26(5), 2331-2338. DOI: 10.1109/JBHI.2021.3135838.

7. Knight, K., Zhang, C., Holmes, G., Zhang, M.-L. (2019). Artificial Intelligence. Second CCF International Conference, ICAI 2019, Xuzhou, China, August 22-23, 2019, Proceedings, Springer Singapore, 2019. DOI: 10.1007/978-981-32-9298-7.

8. ISO/IEC TR 24028:2020 Information technology. Artificial intelligence. URL: https://www.iso.org/ru/standard/77608.html (дата звернення: 25.02.2024).

9. Encyclopedia Britannica. URL: https://www.britannica.com/ (дата звернення: 25.02.2024).

10. Oxford English Dictionary. URL: https://www.oxfordlearnersdictionaries.com/ (дата звернення: 26.02.2024).

11. Collins Online Dictionary. URL: https://www.collinsdictionary.com/ (дата звернення: 26.02.2024).

12. Кузьомко В.М., Бурангулова В.В. Можливості використання штучного інтелекту в діяльності сучасних підприємств. Економіка та суспільство, 2021. №32. DOI: https://doi.org/ 10.32782/2524-0072/2021-32-67. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/808/775 (дата звернення: 27.02.2024).

13. Логвіненко Б.І. Дослідження інструментів штучного інтелекту в управлінні поведінкою економічних агентів у цифровому просторі на підприємствах. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2022. № 15. С. 45-53. DOI: 10.26565/2310-9513-2022-15-05.

14. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2020 р. № 1556-р. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-shvalennya-koncepciyi-rozvitku-shtuchnogo-intelektu-v-ukrayini-s21220 (дата звернення: 27.02.2024).

15. Bengio Yoshua. Learning Deep Architectures for AI. 2019. URL: https://www.researchgate.net/publication/215991023_Learning_Deep_Architectures_for_AI (дата звернення: 28.02.2024).

16. Писаренко Н.В. Інтернет-маркетинг як ефективний інструмент розвитку рекламного ринку та створення і просування бренду. Наукові інновації та передові технології, 2023. 13(27). С.536-550.

17. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні: Розпорядження Кабінету України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text (дата звернення: 28.02.2024).

18. Подоляка А., Колісніченко Р., Полтавець Л. Економіко-правові фактори соціально-психологічної адаптації учасників бойових дій. Науковий журнал Національної академії Національної гвардії «Честь і закон». 2022. Т. 1. Вип. № 80. С. 80-87.



References

1. Strategiya rozvytku shtuchnogo intelektu v Ukrayini (2023) [Strategy for the development of artificial intelligence in Ukraine]. monografiya / Za zag. red. A.I. Shevchenka. Kyyiv: IPShI. 305.

2. Ramazanov, S.K., Shevchenko, A.I., Kupczova, Ye.O. (2020). Shtuchnyj intelekt i problemy intelektualizaciyi: strategiya rozvytku, struktura, metodologiya, pryncypy i problemy [Artificial Intelligence and Problems of Intellectualization: Development Strategy, Structure, Methodology, Principles and Problems]. Shtuchnyj intelekt - Artificial intelligence, 4(90). 14-23.

3. Aggarwal, C.C. (2021). Artificial Intelligence. Springer International Publishing. DOI: 10.1007/978-3-030-72357-6.

4. Roberto, E., Stanford, В., Levin, L., Schmidt, S. (2020). Artificial Intelligence Applications in Telecommunications and other network industries, Telecommunications Policy, 44(6). DOI: 101977 https://doi.org/10.1016/j.telpol.2020.101977.

5. Maksymenko, S.D. (2006). Geneza zdijsnennya osobystosti [The genesis of personal fulfillment]. Kyyiv: Vydavnycztvo TOV «KMM». 240.

6. Exarchos, K.P. et al. (2022). Review of Artificial intelligence techniques in chronic obstructive lung disease. Journal of Biomedical and Health Informatics, 26(5), 2331-2338. DOI: 10.1109/JBHI.2021.3135838.

7. Knight, K., Zhang, C., Holmes, G., Zhang, M.-L. (2019). Artificial Intelligence. Second CCF International Conference, ICAI 2019, Xuzhou, China, August 22-23, 2019, Proceedings, Springer Singapore, 2019. DOI: 10.1007/978-981-32-9298-7.

8. ISO/IEC TR 24028:2020 Information technology. Artificial intelligence. URL: https://www.iso.org/ru/standard/77608.html (application date: 25.02.2024).

9. Encyclopedia Britannica. URL: https://www.britannica.com/ (application date: 25.02.2024).

10. Oxford English Dictionary. URL: https://www.oxfordlearnersdictionaries.com/ (application date: 26.02.2024).

11. Collins Online Dictionary. URL: https://www.collinsdictionary.com/ (дата звернення: 26.02.2024). (application date: 26.02.2024).

12. Kuzomko, V.M., Burangulova, V.V. (2021). Mozhlyvosti vykorystannya shtuchnogo intelektu v diyalnosti suchasnyx pidpryyemstv [Possibilities of using artificial intelligence in the activities of modern enterprises]. Ekonomika ta suspilstvo - Economy and society, 32. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-67. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/808/775 (application date: 27.02.2024).

13. Logvinenko, B.I. (2022). Doslidzhennya instrumentiv shtuchnogo intelektu v upravlinni povedinkoyu ekonomichnyx agentiv u cyfrovomu prostori na pidpryyemstvax [Research of artificial intelligence tools in managing the behavior of economic agents in the digital space at enterprises]. Visnyk Xarkivskogo nacionalnogo universytetu imeni V.N. Karazina - V.N. Karazin Kharkiv National University Bulletin, 15. 45-53. DOI: 10.26565/2310-9513-2022-15-05.

14. Pro sxvalennya Koncepciyi rozvytku shtuchnogo intelektu v Ukrayini [On Approval of the Concept of Artificial Intelligence Development in Ukraine] (2020). Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 02 grudnya 2020 r. №1556-r. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-shvalennya-koncepciyi-rozvitku-shtuchnogo-intelektu-v-ukrayini-s21220 (application date: 27.02.2024).

15. Bengio Yoshua. Learning Deep Architectures for AI. 2019. URL: https://www.researchgate.net/publication/215991023_Learning_Deep_Architectures_for_AI (application date: 28.02.2024).

16. Pysarenko, N.V. (2023). Internet-marketyng yak efektyvny instrument rozvytku reklamnogo rynku ta stvorennya i prosuvannya brendu [Internet marketing as an effective tool for developing the advertising market and creating and promoting a brand]. Naukovi innovaciyi ta peredovi texnologiyi - Scientific innovations and advanced technologies, 13(27). 536-550.

17. Pro sxvalennya Koncepciyi rozvytku shtuchnogo intelektu v Ukrayini [On Approval of the Concept of Artificial Intelligence Development in Ukraine] (2020). Rozporyadzhennya Kabinetu Ukrayiny vid 2 grudnya 2020 r. № 1556-r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text (application date: 28.02.2024).

18. Podoliaka, A., Kolisnichenko, R., Poltavets, L. (2022). Ekonomiko-pravovi faktory sotsialno-psykholohichnoi adaptatsii uchasnykiv boiovykh dii [Economic and legal factors of social and psychological adaptation of children with disabilities]. Naukovyi zhurnalNatsionalnoi akademii Natsionalnoi hvardii «Chest i zakon» - Scientific Journal of the National Academy of the National Guard "Honor and Law". 1(80). 80-87.

Размещено на Allbest.ru