Зовнішня міграція українців до та після повномасштабної агресії (порівняльний аналіз)

Освіта дітей. Діти трудових мігрантів довоєнного періоду залишалися вдома в Україні та навчалися у школі за місцем проживання. Водночас серед мігрантів воєнного періоду третину становили діти, саме їх українці намагалися убезпечити в першу чергу. За даними ЮНІСЕФ, в середині 2022 р. серед українських біженців, які виїхали за кордон, понад 2 млн становили діти [1]. Гостро постало питання захисту прав українських дітей, позбавлених домівки і звичного укладу життя, зокрема реалізації їхнього права на освіту.

У країнах Європейського Союзу, куди потрапила переважна більшість українських біженців, наявна система безоплатної шкільної освіти. Право на освіту в державних школах мають всі діти, які перебувають на території країни, незалежно від громадянства, походження, ситуації та обставин, за яких вони перебувають в країні. У деяких країнах діти з України мають право на соціальну допомогу - безоплатне харчування та допомогу у придбанні необхідного навчального приладдя. Викладання в школах ведеться державною (місцевою) мовою, в деяких країнах (наприклад, у Латвії, Литві, Грузії) наявні школи, де навчання проходить українською або російською мовами. У відповідь на потребу українських дітей у деяких школах були сформовані класи з викладанням українською мовою (йдеться про окремі випадки переважно у великих містах).

Українських дітей зараховують до певного класу за віком, де викладання ведеться державною мовою. Англомовні або (рідше) російськомовні вчителі та учні допомагають дитині перекладати навчальні матеріали з місцевої мови. Поширеним є варіант, коли дітей зараховують до так званих “адаптаційних класів”, де протягом року акцент роблять на вивченні державної мови. Протягом першого семестру діти вивчають місцеву мову 25 годин на тиждень, у другому семестрі крім мовних занять вводяться інші предмети. Таким чином, за рік діти опановують місцеву мову на рівні, достатньому для того, щоб продовжити освіту з ровесниками у “звичайному класі” і бути здатними складати державні іспити. (Щоправда при такому варіанті діти фактично пропускають один рік за програмою).

Частка дітей-біженців навчається он-лайн в українських школах, що є допустимим за законодавством європейських країн. При цьому місцева влада прагне проводити політику залучення якнайбільшої кількості дітей до традиційної очної освіти в місцевих школах. Таке прагнення ґрунтується на слушній думці, що така модель навчання сприяє кращій інтеграції дітей у новій країні, допомагає почуватися впевненіше, робить дітей та їхні потреби видимими, у цілому очне навчання сприяє більшій безпеці дитини. Відвідування школи є важливим для успішної соціалізації дітей, у школі вони можуть спілкуватися з однолітками, заводити дружні зв'язки, що є невід'ємною частиною нормального соціального життя та психологічного благополуччя. У школах працюють штатні фахівці - психологи, які за необхідності можуть надавати психологічну підтримку та реагувати у випадках, коли є підстави припускати можливе психологічне, фізичне або сексуальне насильство над дитиною. Школа має зв'язок із соціальними службами, які можуть долучитися за необхідності.

На практиці трапляються різні причини, через які діти не прагнуть відвідувати школу і батьки не вважають це рішення оптимальним. Так, багато дітей навчаються он-лайн в українських школах, оскільки їхні сім'ї планують якнайшвидше повернутися в Україну і не бачать сенсу піддавати дитину додатковому стресу інтеграції. Мають місце і випадки, коли діти старшого підліткового віку не відвідують школу (або залишаються на онлайн -навчанні), тому що їм потрібно доглядати молодших братів і сестер, поки батьки на роботі. Проте такі випадки є радше винятком, ніж правилом.

Інформаційно-правова забезпеченість. Серед українців добре розвинута культура використання глобальної мережі, різноманітних застосунків, що відкривають доступ до електронних джерел інформації (зокрема, з використанням месенджерів). Завдяки цьому українські біженці могли в умовах війни швидко отримувати інформацію про ситуацію за місцем проживання, оповіщення про необхідність евакуюватися, про шляхи евакуації, місця збору біженців, порядок і правила релокації, про те, яка при цьому надається поміч. Наявність документів в електронному форматі у застосунку Дія спрощувала ідентифікацію та перетин кордону.

Якщо говорити про країни Євросоюзу, то сьогодні інформацію про можливості, доступні українським біженцям, можна знайти в інтернеті, отримати в будь -якій державній установі або у представників НУО (волонтерів), які працюють з українцями. Механізми надання допомоги вимушеним переселенцям є прозорими, наявна велика кількість доступних способів отримати необхідну консультацію, роз'яснення. Крім офіційної інформації на сайтах органів влади, великий розвиток здобули тематичні сайти, соціальні мережі, групові чати і канали месенджерів, YouTube-канали, на яких вже самі мігранти діляться доступною інформацією, власним досвідом вирішення певних питань, дають поради своїм співвітчизникам: як отримати допомогу, доступ до певних послуг, оформити документи тощо.

Як приклад можна навести діяльність інтернет-порталу “Українці в Польщі” (Ukrainian in Poland) - найпопулярнішого ресурсу для українських біженців у Польщі. Портал створили польські фахівці, але наповнюють його контентом українські мігранти. На цьому порталі можна дізнатися, наприклад, як отримати польські водійські права, як краще знайти стоматолога, на яку допомогу від міжнародних організацій українцям можна розраховувати, де знайти роботу, прочитати роз'яснення законів і правових процедур Ukrainian in Poland. URL: https://www.ukrainianinpoland.pl/uk/ Ставлення українців, які зараз перебувають на території України, до українських біженців у Європі. КМІС. 11.11.2022. URL: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1160&page=7.

Незважаючи на доступність інформаційних джерел, чимало українських громадян, що перебувають за кордоном, і сьогодні потребують певної інформаційної підтримки, зокрема, юридичного супроводу (консультування). Представники соціально вразливих груп стикаються з труднощами у доступі до адміністративних послуг, оформленні допомоги, з дискримінацією¹¹. Більшість переміщених осіб не мають закордонних паспортів, це становить проблему релокації до ЄС, де краще функціонують програми допомоги.

Після року перебування за кордоном для українських біженців актуальними є різноманітні аспекти інтеграції до соціального середовища в країні перебування. Простежується еволюція надання інформаційної підтримки біженцям з боку НУО та волонтерів - змінюється зміст і характер інформування. Якщо на початку війни українським переселенцям насамперед розповідали про те, як отримати прихисток і матеріальну допомогу на перший час, то тепер вони часто потребують юридичного консультування у питаннях, пов'язаних з довгостроковим перебуванням в країні та економічною активністю. Чимало українців у Польщі звертаються до громадських організацій, які допомагають біженцям з таких питань:

- легалізація перебування, зокрема, отримання дозволу на тимчасове проживання;

- реєстрація придбаного автотранспорту;

- реєстрація бізнесу (приватного підприємця або підприємницької діяльності);

- отримання статусу податкового резидента, оскільки для багатьох минуло 6 місяців після перетину державного кордону Польщі.

На шляху до працевлаштування українським мігрантам трапляються перешкоди, у тому числі бюрократичного характеру, подолання яких потребує допомоги (надання певних адміністративно-юридичних послуг) з боку української влади. Так, українці у Великій Британії, які хочуть влаштуватися на роботу до шкіл або дитячих садків, стикаються з проблемою отримання спеціальних документів, зокрема, довідки про відсутність судимості. У системі британського правосуддя немає записів щодо біженців з України, а українські сертифікати через війну важко отримати Британська статистика: понад 40% українських біженців, які приїхали на початку війни, знайшли роботу. BBC News Україна. 27.08.2022. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-62701655.

Працевлаштування. Інтеграція мігранта в нове соціальне середовище передбачає набуття економічної самостійності: легальне працевлаштування, здобуття стабільного джерела доходів, здатність орендувати житло та забезпечити себе необхідним. Значна частка українських біженців (переважно жінки) продемонстрували спроможність за короткий термін знайти роботу і підвищити рівень економки країни перебування. Станом на початок березня 2023 р. в країнах ЄС було працевлаштовано понад один млн українських біженців з близько 4 млн зареєстрованих (третина яких - неповнолітні діти) Саєнко В. У Польщі підрахували, скільки українців перетнули польський кордон за рік війни. УНІАН. 11.04.23. URL: https://www.unian.ua/economics/other/u-polshchi-pidrahuvab-skilki-ukrajinciv- peretnuli-polskiy-kordon-za-rik-viyni-12214341.html. Вражає швидкість, з якою здатні адаптуватися українці до нових умов. У лютому 2023 р. Міністр сім'ї та соціальної політики Польщі М. Малонґ повідомила, що з початку війни близько 900 тис. біженців з України були працевлаштовані в Польщі 80 % польських компаній працевлаштували українців. MonitorInfo. 23.05.2023. URL:

https://monitor-press.info/uk/news/19617-80-polskix-kompanii-pracevlastuvali-ukrayinciv. Слід враховувати, що статус тимчасового захисту в Польщі отримали близько 1,5 млн біженців з України, з них дітей близько 500 тис. Відповідно до цих даних, експерти Міграційної платформи EWL дійшли висновку, що майже всі біженці працездатного віку з України, які виявили бажання працювати в Польщі, знайшли роботу Давигора О. Майже половина українських біженців планують залишитися в Польщі надовше - дослідження. УНІАН. 18.03.23. URL: https://www.unian.ua/economics/finance/mai-zhe-polovina- ukrajinskih-bizhenciv-planuyut-zalishitisya-v-polshchi-nadovshe-doslidzhennya-12183339.html.

За даними опитування, проведеного серед роботодавців Польщі, переважна більшість польських компаній (80%) працевлаштовували українських громадян.

Більшість опитаних роботодавців (66%) заявили, що працівники з України швидко адаптувалися до нових умов роботи і не мали труднощів з акліматизацією. На думку 7% опитаних роботодавців, громадяни України відчули такі труднощі, але “незначною мірою”, і лише 2% респондентів вказали, що українці “значною мірою” відчули труднощі з адаптацією 80% польських компаній працевлаштували українців..

У серпні 2022 р. Бюро національної статистики (ONS) Великої Британії повідомило, що четверо з десяти українських біженців, які приїхали до цієї країни, вже знайшли роботу Результати повторного вибіркового опитування, проведеного ONS.. Частка українських біженців, які працювали у квітні 2022 р. була 9%, а на початку серпня вже становила 42%. Близько 37% респондентів заявили, що мають достатньо грошей, щоб прогодувати себе протягом наступних трьох місяців, порівняно з 26%, які мали таку впевненість у квітні Погоріла І. У Британії влаштувалися на роботу понад 40% українських біженців - статистика. УНІАН. 27.08.2022. URL: https://www.unian.ua/society/u-britaniji-vlashtuvalisya-na-robotu-ponad-40ukrajinskih-bizhenciv-statistika-11957115.html. Це є безумовним свідченням успішної інтеграції українців в західне суспільство. Проте одним з наслідків успішної інтеграції є збільшення кількості осіб, які прагнуть залишитися в країні перебування - назавжди або на тривалий час після війни. І чим більше часу проходить з моменту виїзду за кордон, тим менше бажання у мігрантів повернутися додому.

Крім того, деякі дослідники зауважують, що виявлено ознаки зацікавленості деяких держав, які межують з Україною, у стимулюванні імміграції українців та їхньому укоріненні на новому місці [11].

Бачення свого майбутнього. За результатами опитування, проведеного Міграційною платформою EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету, у березні 2023 р. майже половина біженців (45%) з України планували залишитися в Польщі на рік або кілька років після закінчення війни. (У березні 2022 р. про таке бажання заявляли 31% опитаних). Крім того, 6% респондентів висловили однозначний намір не повертатися додому. Тільки третина (32%) опитаних біженців виявили намір якомога швидше повернутися в Україну. Чимало респондентів (16%) не мають чітких планів щодо повернення додому Давигора О. Майже половина українських біженців планує залишитися в Польщі надовше - опитування..

На думку авторів дослідження, досить великий відсоток мігрантів, які планують залишитися в Польщі довше, - це результат ефективної роботи польського суспільства та роботодавців, центральних і місцевих органів влади країни, які впоралися з прийняттям, забезпеченням основних потреб, адаптацією законодавства та професійною активізацією біженців з України. За даними опитування, проведеного міжнародною компанією Gremi Personal, що за останні пів року кількість українських біженців, які збираються залишатися в Польщі після завершення війни, зросла вдвічі. У жовтні 2022 р. таких було 17%, а в березні 2023 р. - 38%. “Деяким вже немає куди повертатися - це переважно люди зі Сходу та Півдня України, чиї будинки знищені російськими окупантами. Багато людей вже адаптувались у Польщі, влаштувалися на роботу та віддали дітей у польські школи. Деякі жінки побудували стосунки з поляками і вже не хочуть розлучатися”, - пояснює представник Gremi Personal А. Джоболда Маджумдар О. Настрої змінилися. Скільки біженців повернуться в Україну з Польщі: опитування.

РБК-Україна. 12.04.2023. URL: https://www.rbc.ua/rus/travel/nastroyi-zminilisya-skilki-bizhentsiv-

povemutsya-1681306811.html.

Водночас, аналізуючи результати соціологічних досліджень, слід зважувати, що біженці, які беруть участь в опитуваннях, не завжди в змозі проаналізувати всю сукупність змінних чинників, що впливатимуть на їхні рішення. Дискомфорт від перебування поза домівкою, в незвичних умовах може з часом згладжуватися, а може й загострюватись - це не в останню чергу залежить від політики країн, які надають українцям притулок [12]. Українських мігрантів в Європі, США та Канаді приймають значно тепліше і щиріше, ніж вихідців з країн Азії, Африки й Латинської Америки. На думку деяких дослідників, це пояснюється багатьма позитивними показниками - високим рівнем освіченості українців, їхньою належною вихованістю, природною толерантністю, володінням іноземними мовами, працелюбністю, відкритістю до спілкування, готовністю поділитися власними навичками (фаховими, кулінарними, побутовими) тощо [13].

Європейські уряди і бізнес об'єктивно зацікавлені в тому, щоб українські громадяни залишилися в країнах перебування, оскільки їх інтеграція вже принесла відчутний позитивний імпульс для місцевих економік. Українці активно інтегруються в європейський ринок праці і сплачують податки. Зокрема, з початку повномасштабної війни, за оцінками Center for Migration Research at the University of Warsaw, українці в Польщі заплатили 10 млрд злотих (близько 2,4 млрд дол.) податків, що істотно перевищує обсяги наданої біженцям допомоги Заражевська С. Не такі вже й біженці. Українці витрачають за кордоном $1-2 млрд на місяць та

заплатили $2,4 млрд податків у Польщі. Головне зі звіту НБУ..

За даними дослідження Національного банку України, попри додаткове навантаження, яке мігранти зумовлюють для фінансових систем країн перебування, у довгостроковій перспективі вони можуть стати активними учасниками ринку праці, з позитивним впливом на бюджет і економічне зростання. За розрахунками Національного банку України, додатковий внесок українських мігрантів у щорічні темпи зростання ВВП Чехії, Польщі та Естонії становитиме близько 1,2 п.п. на рік, у ВВП Угорщини, Латвії, Словаччини, Литви та Румунії - майже 0,8 п.п.

Т ам само.. Слід враховувати, що запит на українську робочу силу з боку європейських роботодавців не вичерпався: певні галузі готові прийняти сотні тисяч нових робітників з України. Українські мігрантки певною мірою задовольнили попит на роботу у сферах послуг і виробництві. Натомість у транспортній та будівельній галузях Польщі відчувається нестача персоналу, оскільки на роботу потрібні чоловіки. За даними Польської асоціації роботодавців будівельної галузі, чисельність громадян України, зайнятих на будівництві, за роки війни скоротилася на дві третини (у 2022 р. вона становила 127 тис. осіб). Крім того, Польщі не вистачає близько 150 тис. професійних водіїв. Через це транспортна та логістична галузь стикається з проблемами функціонування Роботу знайшли понад мільйон біженців. Як українці заповнили прогалини на ринку праці Польщі. Бізнес. 11.04.2023. URL: https://biz.nv.ua/ukr/markets/ukrajinci-zapovnili-deficit-kadriv-narinku-praci-v-polshchi-kim-voni-zdebilshogo-pracyuyut-50317078.html. Отже, після завершення війни Україні доведеться активно конкурувати з європейськими роботодавцями за трудові ресурси.

Хоча за всіма ознаками пік воєнної міграції пройдено, ризик подальшого виїзду населення України за кордон зберігається. Новий міграційний потенціал формується завдяки молодому поколінню. За даними Київського міжнародного інституту соціології, в разі продовження війни на невизначений період лише 42,9% опитаних українців планують (бачать) майбутнє своїх дітей та онуків в Україні Лише половина українців планує майбутнє своїх дітей в Україні у випадку збереження військової загрози. КМІС. 9.06.2022. https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1118&page=12.

Висновки

Зовнішня міграція з України у передвоєнний та воєнний періоди кардинально відрізняються за причинами, обставинами та соціально-демографічною структурою. Відповідно, кардинальних змін потребує вся міграційна політика української держави, яка має враховувати нові реалії. Якщо раніше головною метою було створення умов для повернення в Україну чоловіків-заробітчан, де на них чекали сім'ї, то тепер “родинний якір” в особі дружини і дітей перемістився за кордон. Завдання міграційної політики істотно ускладнилися. Необхідно терміново розробити нові стратегії міграційної політики з урахуванням наявних реалій та ризиків, розпочати реалізацію заходів, спрямованих на повернення мігрантів вже зараз.

Головними стимулами для повернення мігрантів в Україну є надання житла та роботи. Насамперед, слід зосередити увагу на вихідцях з південних і східних регіонів, які проживали на території, що опинилися в окупації, чиє житло було зруйноване. Житловий фонд можуть скласти квартири і будинки, збудовані за державні кошти та цільових грантів, отриманих від іноземних партнерів, а також куплені на вторинному ринку житла. Деякі експерти висловлюють сумнів щодо ефективності програми виплати компенсації українцям за пошкоджене або знищене майно.

Трудові мігранти довоєнного періоду часто працювали нелегально, вахтовими методами і не були глибоко інтегровані в країні перебування. У них переважно було відсутнє соціальне страхування, вони мали проблеми з доступом до медичних послуг, перебували під загрозою депортації. Воєнні мігранти 2022-2023 рр. опинилися в іншій ситуації. Країни-реципієнти (насамперед, держави Євросоюзу та інші західні країни) створили для українських біженців сприятливі умови для задоволення базових потреб та адаптації. Сьогодні переважна більшість українських мігрантів перебуває на етапі інтеграції в новий соціум, коли для них актуальності набули завдання, пов'язані з перспективою довгострокового проживання у країні перебування.

Значна частка дітей біженців за кордоном продовжують онлайн -навчання в українських школах. Навчання за українською програмою, спілкування з українськими педагогами, перебування в україномовному середовищі підтримує зв'язок з домівкою, відтворює національну ідентичність дитини, не дозволяє втратити “коріння”. Рішення батьків відмовитися від онлайн -навчання на користь відвідування дитиною місцевої школи часто має символічне значення і свідчить про те, що родина вирішила не повертатися до України після війни і пов'язує своє майбутнє з країною перебування. Українське суспільство має бути зацікавленим в тому, щоб якомога більше школярів за кордоном продовжували онлайн-навчання в Україні. Доцільно створити спеціальний освітній центр, який на новому рівні забезпечить процес онлайн-навчання, робота якого не залежала б від повітряної тривоги, аварійних відключень електроенергії, а також враховувала ту обставину, що на даний час чимало українських дітей-біженців перебувають в країнах з іншим часовим поясом (Канада, США). Новий центр онлайн-навчання має використовувати новітні медіа-технології для викладання і засвоєння знань.

Високий показник працевлаштування українських біженців свідчить про їхню конкурентоздатність на ринку праці, здатність адаптуватися до нових соціальних і економічних умов. Все це є наслідком ефективної інтеграції українців в країнах перебування, їхнього укорінення. Досить успішною є інтеграція українських дітей. Багато з них навчаються в місцевих школах з державною мовою викладання, заводять друзів, відкривають для себе нові можливості в розвинутих країнах Євросоюзу, будують плани на майбутнє в цих країнах. Після війни Україні доведеться конкурувати за трудові ресурси з іншими європейськими країнами, оскільки можливий виїзд чоловіків на роботу до ЄС. Вже зараз необхідно інвестувати кошти (державні або міжнародних організацій) у будівництво житла, транспортної та соціальної інфраструктури. Будівельникам необхідно забезпечити заробітну плату на рівні, близькому до зарплат у відповідній галузі Польщі.

Одним з наслідків успішної інтеграції українських мігрантів стало збільшення кількості осіб, які прагнуть залишитися в країні перебування. На сьогодні близько третини українських біженців у Польщі виявляють бажання залишитися в цій країні після війни. Тільки третина опитаних біженців у Польщі виявили намір якомога швидше повернутися в Україну. Необхідно надати можливості для безоплатної перекваліфікації мігрантів, що повертаються з огляду на поточну ситуацію на ринку праці; спільно з міжнародними партнерами створити фонд для надання пільгових кредитів колишнім біженцям для відкриття власного бізнесу в Україні; сформувати мережу бізнес-інкубаторів для підтримки бізнесових ініціатив.

Європейські уряди і бізнес об'єктивно зацікавлені в тому, щоб українські громадяни залишилися в країнах перебування, оскільки їх інтеграція вже принесла відчутний позитивний імпульс для місцевих економік. Незважаючи на масштабну міграцію, запит на українську робочу силу з боку європейських роботодавців не вичерпався: певні галузі готові прийняти сотні тисяч нових робітників з України.

Українські жінки та діти, інтегровані в країні перебування, можуть стати центрами тяжіння для українських чоловіків (членів родини) після війни. Формуються передумови того, що возз'єднання деяких родин може відбутися не в Україні, а за кордоном, що не жінки з дітьми приїдуть додому, а навпаки, чоловіки виїдуть за кордон до них.

Терміново необхідна принципово нова міграційна політика, яка враховує сучасні реалії та спрямована на:

- забезпечення соціального захисту українських громадян, які перебувають за кордоном;

- реалізацію трудових прав і прав людини українців, недопущення їх дискримінації, перетворення на жертв работоргівлі та сексуальної експлуатації;

- забезпечення прийнятних умов для проживання дітей мігрантів, реалізацію їхнього права на освіту;

- стимулювання повернення мігрантів, зокрема, створення умов для працевлаштування на внутрішньому ринку праці, забезпечення житлом осіб, які втратили його через війну.

Убачається доцільним провести дослідження, спрямоване на вивчення причин та обставин, через які мігранти в своїх планах відмовляються повертатися в Україну або відтерміновують своє повернення на тривалий час після закінчення війни, дослідити наявність передумов для післявоєнної зовнішньої міграції, можливого виїзду чоловіків до своїх родин (дружин і дітей) за кордон після завершення війни.

Список використаних джерел

1. World Migration Report 2022. International Organization for Migration. 2023. URL: https://publications.iom.int/books/world-migration-report-2022

2. Міграційні процеси в Україні: сучасний стан і тенденції. Київ: Міністерство освіти і науки України, 2022. URL: http://pnpu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/03/robota_10.pdf

3. Безуглий П.Г. Чинники та наслідки міграційного руху в Україні. Політичне життя. 2018. № 3. С. 4-9. https://doi.org/10.31558/2519-2949.2018.3.1

4. Українське суспільство: міграційний вимір (Національна доповідь). Київ: Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, 2018. 396 с. URL: https://www.idss.org.ua/arhiv/Ukraine_migration.pdf

5. Національне дослідження з питань міграції, торгівлі людьми та інших форм експлуатації. Київ: Міжнародна організація з міграції, 2022. URL: https://ukraine.iom.int/uk/resources/natsionalnedoslidzhennya-z-pytan-mihratsiyi-torhivli-lyudmy-ta-inshykh-form-ekspluatatsiyi-mihrantiv

6. Зовнішня трудова міграція населення України: статистичний бюлетень. 2015-2017. 2017. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/11/Arch_ztm.htm

7. Логвінова М.О. Суспільно-географічні особливості вимушених міграцій у прикордонних регіонах Східної України. Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2021. URL: https://old.karazin.ua/docs/work/dysertatsii/logvynova-dysertatsia.pdf

8. The Refugee Brief. 11 March 2022. Refugees Brief. UNHCR. URL: http s://data2. unhcr. org/en/situations/ukraine

9. Вплив повномасштабної війни на міграцію українців: як масштаби переміщення оцінюють держава Україна та міжнародні організації. Громадянська мережа ОПОРА. 15.02.2023. URL: https://www.oporaua.org/report/viyna/24523-vpliv-povnomasshtabnoyi-viini-na-migratsiiu-ukrayintsiv-iak-masshtabi-peremishchennia-otsiniuiut-derzhava-ukrayina-ta-mizhnarodni-organizatsiyi?gclid= CjwKCAjwsvujBhAXEiwA_UXnAAJ5uY69B-TwCX0VEVQ113_SDWgiE5rS94_ k3smihvvBM2NOzrp5shoCaRcQAvD_BwE

10. Пищуліна О., Юрчишин В., Маркевич К., Міщенко М., Добровольський Д. Соціальноекономічні та гуманітарні наслідки російської агресії для українського суспільства. Київ: Центр Разумкова, 2022. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2022_Gum.pdf

11. Семенкова М.А. Особливості міграційних процесів під час збройного конфлікту на Cході України і їх вплив на безпекове середовище. Київ: Національний університет оборони України, 2020. https://doi.org/10.15421/342024

12. Вплив міграції на соціально-економічну ситуацію в Україні: аналіт. доп. / за ред. В. Потапенка. Київ: НІСД, 2023. 33 c. https://doi.org/10.53679/NISS-analytrep.2023.01

13. Рендюк Т. Вимушена міграція в умовах російсько-української війни та її негативні наслідки для генофонду України. Доповідь на дискусійній платформі “Культур-антропологічні аспекти наслідків російської військової агресії проти України”. 2022. URL: https://www.nas.gov.ua/UA/ Messages/Pages/View.aspx?MessageID=9149

References

1. World Migration Report 2022. (2023). International Organization for Migration. URL: https://publications.iom.int/books/world-migration-report-2022

2. Migration processes in Ukraine: current state and trends. (2022). Kyiv: Ministry of Education and Science of Ukraine. URL: http://pnpu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/03/robota_10.pdf [in Ukrainian]

3. Bezuglyi, P.H. (2018). Factors and implications of the migration movement in Ukraine. Political Life, 3, 4-9. https://doi.org/10.31558/2519-2949.2018.3.1 [in Ukrainian]

4. Ukrainian society: migration dimension (National report). (2018). Kyiv: Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. URL: https://www.idss.org.ua/arhiv/Ukraine_migration.pdf [in Ukrainian]

5. National study on migration, human trafficking and other forms of exploitation. (2022). Kyiv: The International Organization for Migration's. URL: https://ukraine.iom.int/uk/resources/natsionalne-doslidzhennya-z-pytan-mihratsiyi-torhivli-lyudmy-ta-inshykh-form-ekspluatatsiyi-mihrantiv [in Ukrainian]

6. External labour migration of the population of Ukraine: statistical bulletin. 2015-2017. (2017). URL: https://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/11/Arch_ztm.htm [in Ukrainian]

7. Lohvinova, M.O. (2021). Socio-geographic features of forced migrations in the border regions of Eastern Ukraine. Kharkiv: V.N. Karazin Kharkiv National University. URL: https://old.karazin.ua/docs/ work/dysertatsii/logvynova-dysertatsia.pdf [in Ukrainian]

8. The Refugee Brief. (2022, March 11). Refugees Brief. UNHCR. URL: https://data2.unhcr.org/en/ situations/ukraine

9. The impact of a full-scale war on the migration of Ukrainians: how the scale of displacement is assessed by the state of Ukraine and international organisations. (2023, February 15). Civil Network "OPORA". URL: https://www.oporaua.org/report/viyna/24523-vpliv-povnomasshtabnoyi-viini-na-migratsiiu-ukrayintsiv-iak-masshtabi-peremishchennia-otsiniuiut-derzhava-ukrayina-ta-mizhnarodniorganizatsiyi?gclid=CjwKCAjwsvujBhAXEiwA_UXnAAJ5uY69B-TwCX0VEVQ113_SDWgiE5rS94_k3smihvvBM2NOzrp5shoCaRcQAvD_BwE [in Ukrainian]

10. Pushchulina, O., Yurchyshun, V., Markevych, K., Mishchenko, M., Dobrovolskyi, D. (2022). Socio-economic and humanitarian consequences of russian aggression for Ukrainian society. Kyiv: Razumkov Centre. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2022_Gum.pdf [in Ukrainian]

11. Semenkova, M.A. (2020). Peculiarities of migration processes during the armed conflict in the West of Ukraine and their impact on the security environment. Kyiv: The National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi. https://doi.org/10.15421/342024 [in Ukrainian]

12. Potapenko, V. (Ed.). (2023). The impact of migration on the socio-economic situation in Ukraine: an analytical report. Kyiv: The National Institute for Strategic Studies. https://doi.org/10.53679/ NISS-analytrep.2023.01 [in Ukrainian]

13. Rendiuk, T. (2022). Forced migration in the conditions of the Russian-Ukrainian war and its negative consequences for the gene pool of Ukraine. Report on the discussion platform "Cultural-anthropological aspects of the consequences of Russian military aggression against Ukraine". URL: https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=9149 [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru