Траєкторія розвитку діджиталізації в реаліях 2022 р.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Траєкторія розвитку діджиталізації в реаліях 2022 р.

Сучасна Україна активно реалізує діджиталізаційну трансформацію суспільства. Динамічно збільшується кількість інтернет-користувачів у країні. За результатами моніторингу Інституту соціології НАН України, у 2021 р. близько 4/5 українців віком від 18 років зазначали, що є користувачами Інтернету. За двадцять років країна пройшла шлях вагомого збільшення кількості інтернет-користувачів: від 4,3% користувачів Інтернету у 2002 р. до 79,9% у 2021 р. (рис. 1).

Протягом останніх років активна діджиталізація відбувалася в усіх регіонах країни. Зауважимо, що Західний регіон, який протягом тривалого часу відставав від інших регіонів за темпами нарощування кількості інтернет-користувачів, у останні роки також демонстрував вагоме підвищення цього показника.

Кількість інтернет-користувачів зростала в усіх вікових групах - як серед молоді віком від 18 до 29 років (98,2%), так і серед українців середньої групи від 30 до 55 років (93,2%) та старшої вікових групи віком від 56 років (55,2%). Динамічно збільшувалась кількість користувачів Інтернету в усіх типах поселення (великі міста (89,2%), маленькі містечка (82%), село (73,4%) (рис. 2).

Рисунок 1. Динаміка кількості користувачів Інтернету в Україні, %

Рисунок2. Користувачі Інтернету в різних типах поселення, 2021 р., %

Саме в останні роки відбувалось і активне нарощування інтернет-користування в сільській місцевості. Велась активна діяльність щодо формування потужної інфраструктури в сільській місцевості задля забезпечення сільських мешканців якісним інтернет-зв'язком.

Протягом останніх років відбулась і інтенсифікація ін- тернет-активності українців. Наразі переважна більшість українських користувачів (84,5%) зазначали, що користуються Інтернетом декілька разів на день. Така інтенсивність користування мережею розширює можливості онлайн-взаємодії різних соціальних суб'єктів. Активно зростало використання задля долучення до інтернет-мережі можливостей мобільного Інтернету, тобто доступу до мережі за допомогою мобільних пристроїв (смартфонів, планшетів тощо). За результатами моніторингу Інституту соціології НАН України, 2021 р. близько 60% українців вказували, що користуються мобільним Інтернетом. А соціологічне опитування, проведене КМІСом у липні 2022 р., засвідчило, що в умовах війни кількість українців, які користуються Інтернетом, не знизилась, а навпаки, значно збільшилась. Так, за результатами дослідження, 88% респондентів зазначили, що користуються Інтернетом, у т. ч. 79% роблять це щодня або практично щодня. Три чверті респондентів зауважили, що мають смартфон. Дослідження 2022 р. також демонструє високу онлайн-активність українців. Так, зокрема, 78% серед усіх опитаних вказали, що за останні 7 днів вони використовували месенджери для спілкування [Демократія, права і свободи громадян та медіаспоживання в умовах війни, 2022: с. 11].

Про потужну діджиталізацію українського суспільства та високий рівень онлайн-взаємодії різних соціальних суб'єктів свідчать і результати міжнародних досліджень. Так, за міжнародними дослідженнями ООН, сучасна Україна належить до групи країн із високим індексом розвитку електронного урядування EGDI. Тобто має високі субіндексні показники: наявності інформаційної служби та наявності розширеної інформаційної служби - Індекс онлайн-сервісів OSI (Online Service Index); надання транзакційних послуг і пов'язаних послуг; кількості інтернет-користувачів на 100 мешканців, кількості абонентів мобільного зв'язку на 100 мешканців, кількості фіксованих телефонних ліній на 100 мешканців, кількості бездротових широких підключень і кількості абонентів фіксованого широкого підключення на 100 мешканців - Індекс телекомунікаційної інфраструктури TII (Telecommunication Infrastructure Index); а також рівня грамотності дорослого населення, середньої кількості років навчання, а також валовий комбінований коефіцієнт охоплення початковою, середньою і вищою освітою, очікуваної кількості років шкільного навчання - Індекс людського капіталу HCI (Human Capital Index). Підвищення індексного показника розвитку електронного урядування (EGDI) в країні в першу чергу відбувається за рахунок зростання показників Індексу телекомунікаційної інфраструктури TII (від 0,3802 у 2014 р. до 0,5942 у 2020 р.) та Індексу онлайн-сервісів OSI (від 0,2677 у 2014 р. до 0,6824 у 2020 р.) [United Nations E-Government Surveys, 2020].

Ще більш динамічні зрушення фіксуються за додатковим показником - індексом електронної участі ЕРІ (E-Participation Index), який вираховується на базі фіксації показників трьох рівнів електронної участі (е-участі): е-інформація (e-information) - фіксація рівня забезпечення участі шляхом надання громадянам публічної інформації та доступу до інформації без або на вимогу; е-консультація (e-consultation) - фіксація рівня залучення громадян до внесення та обговорення питань державної політики й послуг; е-прийняття рішень (e-decision-making) - фіксація рівня розширення прав і можливостей громадян шляхом спільного розроблення варіантів політики та спільного виробництва компонентів послуг і надання послуг. У 2020 р. Україна посіла 46-е місце за індексом електронної участі ЕРІ серед 193 країн світу, у 2018 р. Україна перебувала на 75-му місці [United Nations E-Government Surveys, 2020: с. 315]. Наразі Україна входить до групи країн із дуже високим індексом електронної участі (ЕРІ).

Така динамічна діджиталізація країни стала можливою завдяки активній діяльності основних агентів української діджи- талізації - ІТ-активісти (ІТ-спеціалісти), е-активна громадськість, міжнародні організації та установи, держава (владні структури). У процесі активної діджиталізаційної трансформації країні можна визначити декілька етапів, які відтворюють переважання трансформаційної активності певних агентів [Бойко, 2020].

На першому самоорганізаційному (низовому) етапі провідними агентами реалізації діджиталізаційних трансформацій виступали ІТ-активісти та громадські е-активісти. Наступним етапом діджиталізаційних трансформацій в Україні став міжнародний етап. Провідними агентами зрушень на цьому етапі стали міжнародні організації та структури, які ініціювали цілу низку міжнародних програм і донорської підтримки е-громадськості щодо розширення можливостей е-активності та е-взаємодії, реалізації елементів електронної демократії, електронного урядування в країні.

Наступним етапом діджиталізаційних трансформацій країни, який наразі триває, став етап активної інституціоналізації діджиталізаційних трансформацій України (етап впровадження). Він пов'язаний з появою та активною діяльністю таких владних і законодавчих структур, як Міністерство цифрової трансформації України і Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації та активізацією держави як основного агента діджиталізаційних трансформацій у країні.

Саме протягом останніх років держава почала виступати потужним агентом діджиталізаційних процесів в Україні. Міністерство цифрової трансформації України, яке очолив М. Федоров, наймолодший міністр за всю історію сучасної України, було створено наприкінці 2019 р. Саме ця структура акумулювала зусилля держави щодо реалізації активної діджиталізаційної трансформації країни.

Основна діяльність держави в рамках активізації діджиталізаційних процесів спрямовується на створення умов забезпечення якісного інтернет-доступу в усіх куточках країни, розширення можливостей залучення до користування Інтернетом різних верств населення; активізацію онлайн-діалогу держави з різними соціальними суб'єктами (державні структури, бізнес, громадянське суспільство, громадяни). Це і широкий е-доступ до публічної інформації, і відкриття державних баз даних в онлайн-форматі (відкриті дані), і організація е-системи публічної закупівлі в державному секторі, і запровадження елементів електронного урядування та електронної демократії (електронні послуги, електронні запити, електронні звернення, електронні петиції, громадські електронні бюджети тощо).

Серед найбільш успішних ініціатив держави в рамках діджиталізаційної трансформації суспільства стало переведення в онлайн-формат широкого кола державних послуг. З огляду на дані Державної служби статистики України це та онлайн- опція, яка демонструє потрійне зростання. Переведення взаємодії держави (влади) із громадянами, бізнес структурами в онлайн-формат стало нагальною потребою в умовах ко- від-пандемії, коли більшість фірм та організацій, вищих навчальних закладів і шкільних закладів вимушені були перейти в онлайн-формат діяльності, роботи та навчання.

Вимушена активізація онлайн-формату функціонування (робота, навчання тощо) для великої кількості громадян стала позитивним кроком, поштовхом для освоєння діджиталізаційних пристроїв і підвищення залученості українців до використання можливостей Інтернету. А також поштовхом для державних органів і структур - нагальною необхідністю розширення онлайн-сервісів, які б давали змогу забезпечувати повноцінний діалог влади з громадянами в умовах відсутності можливостей здійснювати такі взаємодії в офлайн-форматі. Така ситуація сприяла активній роботі владних структур, зокрема Міністерства цифрової трансформації України спільно з іншими Міністерствами та відомствами, а також ІТ-волонтерів щодо створення, вдосконалення та розвитку єдиного онлайн-порталу отримання державних послуг «Дія» («Держава і я»). «Дія» - це мобільний застосунок, який містить цифровізовані документи. Це глобальний електронний державний сервіс публічних послуг, який можуть використовувати громадяни задля реалізації взаємодії з органами влади в онлайн-форматі.

Портал «Дія» був запущений наприкінці 2019 р. Однією з перших послуг, які стали доступними громадянам - можливість реєстрації транспортних засобів та отримання посвідчення водія в онлайн-форматі. Згодом кількість доступних онлайн-сервісів суттєво збільшилась, охопивши усі соціальні сфери: освіта, охорона здоров'я, сім'я, соціальний захист, безпека та правопорядок, підприємництво, нерухомість, будівництво тощо. Звичайно, портал від початку створення мав певні вади та недоліки (складний механізм ідентифікації та авторизації, складності долучення та використання тощо), що викликало недовіру громадян та вагання щодо користування даним сервісом. Проте постійне вдосконалення сервісу, ситуація в країні, яка актуалізувала потребу громадян у переході на онлайн-формат взаємодії, зробили цей застосунок реальним дієвим інструментом взаємодії держави з громадянами.

Можна констатувати, що у 2022 р. Україна увійшла потужною діджиталізаційно розвиненою країною. Країною, що має дієву можливість реалізації онлайн-формату суспільної взаємодії. У реаліях року діджиталізаційні можливості держави стали одним з основних каналів активізації суспільної комунікації та взаємодії. Причому ця активність відбувається в різних сферах, які актуалізувалися в умовах війни в країні та об'єднали різних агентів діджиталізаційної трансформації (держава, бізнес, ІТ-спільнота, громадяни, міжнародні організації та громадськість тощо).

Завдяки спільним зусиллям держави, громадян та ІТ-секто- ру створено потужну «ІТ-армію», яка воює на новому сучасному кіберфронті, протидіючи кібератакам на державні установи, відстежуючи дезінформаційну активність, розвінчуючи фейкову інформацію. На фейсбук-сторінці Міністерства цифрової трансформації зазначається, що ІТ-армія паралізувала понад 4000 онлайн-ресурсів лише за два тижні. Це, зокрема, сайт групи Вагнера, яка збирає російських в'язнів для війни в Україні; ресурси молодої гвардії «Єдиної Росії», яка здійснює свою діяльність і на окупованих територіях; сайти «воєнторгів» РФ; сайти з продажу автоінструментів; пропагандистські ЗМІ [Фейсбук-сторінка Міністерства цифрової трансформації України, 2022].

У 2022 р. створено чат-бот «еВорог», який активізується через застосунок «Дія» і дає змогу збирати інформацію для ЗСУ про місце знаходження та пересування ворога (скупчення та переміщення колон техніки, позиції артилерії, радіолокаційні станції, склади з боєприпасами, транспортування техніки залізницею, польові аеродроми для гвинтокрилів, розташування керівного складу ворожих військ, дислокацію або місця проживання окупантів із геопозицією). Потужна цифровізація країни стала ефективним інструментом фіксації ворожих злочинів, а новітні технології забезпечують можливість ідентифікувати їх виконавців через інтернет-мережу. Чат-бот «єВорог» дає змогу збирати інформацію про колаборантів і російських убивць, які чинили злочини в Ірпіні, Бучі, Гостомелі. А також надсилати повідомлення в ДСНС про нерозірвані ракети та інші ворожі вибухонебезпечні снаряди. Від початку війни вже понад 364 тис. українців скористалися цим чат-ботом.

В умовах війни створена державою єдина онлайн-платформа «Дія» є ефективним інструментом взаємодії держави з громадянами. Це стосується і можливостей використання онлайн-документів (закордонний паспорт, ковід-сертифікати, довідка внутрішньо переміщеної особи тощо). Перелік доступних документів постійно оновлюється. В умовах війни, коли багато українців втрачають свої домівки та вимушені тікати на інші, більш безпечні території, інколи без жодних документів, застосунок «Дія» стає подекуди єдиним джерелом отримання власних документів, ідентифікації особи.

Застосунок «Дія» в сучасній складній ситуації в країні постійно оновлює свої сервіси з огляду на актуальні проблеми громадян. Сьогодні застосунок вводить сервіси, які допомагають громадянам вирішувати нагальні проблеми, що виникають в умовах війни. Це і реєстрація пошкодженого майна, і отримання статусу безробітного, і отримання компенсації за втрату роботи, і автоматична реєстрація на отримання грошової допомоги ООН для внутрішньо переміщених осіб, і кредит на житло для внутрішньо переміщених осіб. У застосунку також створено сервіс «життєві події та ситуації», який дає змогу отримати інформацію щодо того, «куди звертатися та як діяти у випадку приємних та не дуже, очікуваних або несподіваних подій та ситуацій» [Портал Дія, 2022]. Завдяки його використанню реалізовується збирання фінансових пожертвувань як для потреб армії, так і для гуманітарної підтримки. Сформовано нову опцію «Допомогти армії», головне вікно країни для грошових внесків на підтримку України, які дають змогу громадянам активізувати свої дії щодо допомоги державі в умовах війни.

Можливості взаємодії з державою реалізуються не тільки в застосунку «Дія». Держава розширює поле своєї взаємодії з громадянами, активізуючи свою діяльність і в соціальних мережах (Фейсбук, Інстаграм, Телеграм тощо), що значно збільшує можливості діалогу влади з громадянами по всій території України та поза її межами. Ефективність дії державної платформи дає змогу ініціювати і міжнародні ініціативи, зокрема щодо визнання можливостей її використання поза межами України. Це має спростити перебування за кордоном українців, які, тікаючи від війни в пошуках прихистку, полишили територію держави.

В умовах війни активізувалась і підтримка міжнародних агентів діджиталізації. Наразі взаємодія держави з міжнародною, зокрема ІТ-спільнотою, дає змогу вирішувати і питання забезпечення надійного інтернет-зв'язку у воєнних умовах, коли відбувається пошкодження та знищення інфраструктури, яка забезпечує мобільний зв'язок та інтернет-доступ. Йдеться про співпрацю з І. Маском з надання доступу до Інтернету Starlink. Зауважимо, що Starlink - це проєкт американської компанії SpaceX, а саме розробка високопродуктивної супутникової платформи, що дає змогу у будь-якій точці світу надавати доступ до широкосмугового якісного Інтернету. Крім терміналів Starlink, на запит Міністерства цифрової трансформації України від початку війни І. Маск також постачає потужні акумулятори - системи зберігання енергії Tesla Powerwall, які можуть заряджатися від сонця. Саме вони допомагають зберігати зв'язок навіть в умовах знеструмлення цілих регіонів, зокрема на Харківщині, Чернігівщині, Донеччині, Миколаївщині.

Завдяки міжнародній підтримці зростає і реалізація проєкту «Армія дронів». За чотири місяці роботи платформи United24 громадяни понад 110 країн світу вже долучилися до допомоги Україні. Наразі пересічною міжнародною спільнотою вже зібрано понад 180 млн доларів [Фейсбук-сторінка Міністерства цифрової трансформації України, 2022]. Зібрані кошти йдуть на рахунки Міністерства оборони, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства інфраструктури, допомагаючи в закупівлі медичного обладнання, потужних дронів-розвідників.

Відповіддю на активні онлайн-ініціативи, активізацію взаємодії держави з різними соціальними суб'єктами в онлайн-форматі, інтенсифікацію онлайн-діалогу з громадянами сьогодні стала висока оцінка діджиталізаційних кроків держави громадянами України. Так, зокрема, результати опитування Gradus Research, проведеного серед українців, які, рятуючись від війни, виїхали за межі України та здобули можливість порівняти устрій життя в Україні та за кордоном (переважно це європейські країни), засвідчують високу оцінку діджиталізаційних трансформацій українського суспільства. Так, 37% респондентів вважають, що є кращою в Україні порівняно з за кордоном «діджиталізація державних сервісів, доступу до державних послуг онлайн», 32% опитаних українців вважають, що є кращою в Україні «діджиталізація комерційних сервісів, можливість зручно отримувати необхідне онлайн» [Порівняння життя, 2022: с. 3].

Гнучкість і мобільність онлайн-взаємодії дає змогу миттєво реагувати на нові суспільні виклики та формувати подальші кроки держави в умовах динамічних процесів, що відбуваються сьогодні в Україні, впливаючи на життя кожного громадянина. Тож, в умовах війни держава активно інтенсифікує діалог з громадськістю в онлайн-форматі задля поліпшення можливостей вирішення нагальних проблем. Більше того, держава зменшує дистанцію такого діалогу, деформалізує його, активізуючи можливість встановлення зворотного зв'язку з усіма агентами діджиталізаційної активності та взаємодії.

Протягом 2022 р. відбувається активізація усіх агентів діджиталізації. І держави, і ІТ-сектору, і міжнародних організацій та структур, і пересічного громадянина. Проте держава залишається основним агентом, який ініціює та інтенсифікує активність і взаємодію різних агентів діджиталізації в поточних екстраординарних обставинах.

Джерела

діджиталізаційний інтернет

United Nations E-Government Surveys. (2020). URL: https://www. un-ilibrary.org/content/periodicals/2411829x

Бойко, Н. (2020). Інтернет як соціальний ресурс демократизації сучасного українського суспільства: монографія. Київ: Інститут соціології НАН України. 256 с.

Фейсбук-сторінка Міністерства цифрової трансформації України. (2022). URL: https://www.facebook.com/mintsyfra

Портал Дія. (2022). URL: https://diia.gov.ua/

Демократія, права і свободи громадян та медіаспоживання в умовах війни. (2022). URL: https://www.kiis.com.ua/materials/ pr/20220817_z/

Порівняння життя (2022). Що українці, які виїхали, оцінили у своєму житті у рідній країні. URL: https://gradus.app/documents/229/ Living_abroad_Ukrainians_have_appreciated_the_way_of_life_in_ Ukraine_ua.pdf

Размещено на Allbest.ru