Політична свідомість суспільства, що воює

Таблиця 14

Відповіді населення України на запитання «Зараз я буду зачитувати Вам різні твердження, а Ви скажіть, наскільки Ви згодні чи не згодні з ним», липень 2023 р., %

Дослідження показало, що більшість українців погоджуються з популістськими ідеями народоцентризму (йдеться про підтримку тверджень «народ набагато мудріший за політиків, тому політики повинні слідувати тільки волі народу» та «часто думка простих людей важливіша, ніж думка професійних політиків та експертів»). Поряд з тим ставлення українців до антиелітарних ідей виявило певні суперечності. Так, твердження «нашою країною повинні керувати люди з народу, а не представники правлячої еліти»,здобуло майже абсолютну підтримку серед населення. Однак щодо подібного до попередньої ідеї за змістом, але інакше сформульованого твердження «я хотів би, щоб мене в політиці представляв пересічний громадянин, а не досвідчений політик» думки населення розділилися. Цю суперечність можна пояснити тим, що в дихотомії «люди з народу - представники правлячої еліти» виразніше підкреслюється абстрактний антиелітарний антагонізм, вибір між якими ні до чого не зобов'язує, натомість, коли йдеться про власне представництво у політиці, люди більш раціонально визначають свій вибір між «пересічним громадянином» і «досвідченим політиком».

Такий вияв популізму, як маніхейська безкомпромісність у тлумаченні політики простежується менш виразно в українському суспільстві. Хоча майже половина населення погодилися з твердженням «компроміс у політиці - це, насправді, торгівля власними принципами», однак не набуло підтримки популістське твердження «у політиці важливішим є результат, навіть якщо він отриманий з порушенням законодавства». Очевидно, що моральний аспект порушення процедури законодавства не викликає ентузіазму навіть попри необхідність досягнення результату.

Для з'ясування соціально-демографічних детермінант популістських орієнтацій був застосований метод множинної лінійної регресії. Як залежна змінна використовувався усереднений сумарний індекс популістських орієнтацій. При обчисленні цього індексу кодовим позиціям шкали кожного з семи показників (відповідно до порядку нумерації варіантів відповідей) присвоєно значення від 1 бала (низький рівень підтримки популізму) до 5 балів (високий рівень підтримки популізму). Сума значень у балах усіх семи показників усереднюється діленням на 7. Відтак значення усередненого сумарного індексу можуть варіюватисяв межах від 1 до 5. Отже, за результатами 2023 р. індекс популістських орієнтацій дорівнював 3,47, що означає підвищений рівень підтримки популізму в суспільстві.

Як незалежні змінні були виокремлені такі чинники, як: 1) стать; 2) вік; 3) рівень освіти; 4) оцінка фінансового становища сім'ї;5) тип населеного пункту; 6) макрорегіональне розмежування; 7) мова спілкування у родині.

У таблиці 3.15 представлені стандартизовані р-коефіцієнти регресійного аналізу для індексу популістських орієнтацій. Отже, лише вік, рівень освіти, оцінка фінансового становища родини та тип населеного пункту дають статистично значущі (у таблиці позначені зірочками*) асоціації з індексом популістських орієнтацій у очікуваному напрямі. Зокрема, схильність до популістських трактувань політичного життя зростає зі збільшенням віку, зменшенням розміру населеного пункту, зниженням рівня освіти та зниженням рівня фінансового становища сім'ї.

Якщо ранжувати відносну силу взаємозв'язку між незалежними та залежною змінними за стандартизованими р-ко- ефіцієнтами, то формально їх можна розмістити так: рівень освіти (-0,139), вік (0,117), фінансове становище сім'ї (-0,104) та тип населеного пункту (-0,055). Характерно, що результати регресійного аналізу показали відсутність впливу таких детермінант, як стать, макрорегіональне розмежування та мова спілкування у родині.

Отже, високий рівень підтримки українцями популістських ідей навіть за надзвичайних умов несе в собі ризики в післявоєнному відновленні конкурентного політичного життя, коли вже чинний політичний істеблішмент вважатиметься «традиційним» і «корумпованим». Позитивним є те, що певні популістські ідеї вже не користуються підтримкою серед українців. Зокрема, заради досягнення результату більшість населення вже не схвалює порушення законодавства, як, наприклад, на кшталт відомого схвалення більшістю населення розпуску Президентом В. Зеленським парламенту у 2019 р.

Таблиця 15

Детермінанти популістських орієнтацій українців, множинна лінійна регресія, 2023 р.

Примітка. Записи в таблиці - стандартизовані P-коефіцієнти (бета) із t-статистикою в дужках.

Статистична значущість коефіцієнтів: * p <.05, ** p <.01, *** p <.001.

Попри існування підвищеного рівня підтримки популізму в суспільстві, його зумовленість не відтворюється регіональними чи етномовними розмежуваннями. Тобто феномен популізму як потенційна проблема для демократизації суспільства не буде підсилюватися соціальними розколами такого ґатунку. Як і в розвинених демократичних країнах, підтримка популізму в Україні зосереджена насамперед серед верств населення, які є економічно незахищеними, тобто серед людей, які проживають у малих населених пунктах, менш освічених, старшого віку, з фінансовими проблемами.

Висновки

Наразі громадяни усвідомили власні соціально-психологічні ресурси в контексті своєї залученості до опору ворогові й віднаходять оптимальну та ефективну роль для досягнення перемоги у війні, зберігаючи національну єдність, про що свідчить відсутність макрорегіональних і мовних розколів. Феномен широкої підтримки влади має тимчасовий характер. Після закінчення російсько-української війни ставлення до владних інститутів може змінитися. Перехід до мирного, повсякденного життя зумовить інші виклики, зокрема, відновлення економіки, повернення біженців, розбудова зруйнованої інфраструктури і розв'язання різноманітних соціальних проблем. Тобто ініціативи влади, не пов'язані з війною, люди сприйматимуть та оцінюватимуть незалежно від популярності цієї влади під час війни. Післявоєнна довіра до владних інститутів залежатиме від їхньої здатності відповідати тим політичним і соціальним змінам, на які вже налаштований український соціум.

Виходячи з того, що післявоєнна відбудова неодмінно актуалізує відчуття зубожіння та загострить соціальну невдоволеність, спокуса простих політичних рішень, які не обтяжені складними процедурами представницької демократії, може бути підтримана прошарком людей з низьким соціоекономічним статусом. Тому, попри підтримку демократичного устрою, поряд з цим можуть актуалізуватися популістські прагнення українців.

Джерела

Резнік, О. (2023). Ставлення українців до влади під час повно- масштабної війни. Сайт Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. 13 липня 2023. URL: https://dif.org.ua/article/stavlennya- ukraintsiv-do-vladi-pid-chas-povnomasshtabnoi-viyni

Резнік, О., Козловський, О.(2021). Уявлення про державні інститути України у масовій свідомості населення. Українське суспільство: моніторинг соціальниг змін. 30 років незалежності, 8 (22), 259-267.

Фонд «Демократичні ініціативи» (2016). Реформи в Україні: громадська думка населення-2016. 11 липня 2016 р. URL: https://dif.org.ua/ article/reformi-v-ukraini-gromadska-dumka-naselennya

Центр Разумкова (2022). Політичні підсумки 2022 року: оцінка громадянами ситуації в країні та дій влади, довіра до соціальних інститутів (грудень 2022 р.). URL: https://razumkov.org.ua/napriamky/ sotsiologichni-doslidzhennia/politychni-pidsumky-2022-roku-otsinka- gromadianamy-sytuatsii-v-kraini-ta-dii-vlady-dovira-do-sotsialnykh- instytutiv-gruden-2022r

Центр Разумкова (2023a). Оцінка громадянами ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів, політиків, посадовців та громадських діячів (травень 2023 р.). URL: https://razumkov.org.ua/napriamky/ sotsiologichni-doslidzhennia/otsinka-gromadianamy-sytuatsii-v-kraini- dovira-do-sotsialnykh-instytutiv-politykiv-posadovtsiv-ta-gromad skykh-diiachiv-traven-2023r

Центр Разумкова (2023b). Оцінка громадянами ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів, політиків, посадовців та громадських діячів, ставлення до окремих ініціатив органів влади (липень 2023 р.). URL: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni- doslidzhennia/otsinka-gromadianamy-sytuatsii-v-kraini-dovira-do- sotsialnykh-instytutiv-politykiv-posadovtsiv-ta-gromadskykh-diiachiv- stavlennia-do-okremykh-initsiatyv-organiv-vlady-lypen-2023r

Школа політичної аналітики НаУКМА (2019). Презентація результатів опитування «Хвиля популізму в Україні: правда чи вигадка?». URL: https://spa.ukma.edu.ua/wp-content/uploads/2021/09/results_sur- vey_populism.pdf

Школа політичної аналітики НаУКМА (2020). Презентація результатів опитування «Подвійні стандарти: що українці думають про реінтеграцію окупованих територій». URL: https://spa.ukma. edu.ua/wp-content/uploads/2021/09/pres-121120-Donbas-Crimea- populism.pdf

Шульга, М., Потєхін, О., Бойко, Н., Парохонська, О., Шульга, Т. (1998). Правляча еліта сучасної України: аналітична доповідь № 10. Київ.: Інститут соціології НАН України.

Akkerman, A., Mudde, C., Zaslove, A. (2014). How Populist Are the People? Measuring Populist Attitudes in Voters. Comparative Political Studies, 47 (9), 1324-1353.

Ash, K., Shapovalov, M. (2022). Populism for the ambivalent: antipolarization and support for Ukraine's Sluha Narodu party. Post-Soviet Affairs, 38 (6), 460-478.

Democratic Initiatives Foundation (2022). No to Russia's Aggression: the Public Opinion of Ukrainians in February 2022. URL: https://dif.org. ua/en/article/no-to-russias-aggression-the-public-opinion-of-ukrainians- in-february-2022

Haran, O., Burkovskiy, P. (2019). Ambivalence of public opinion as the base for populism in the 2019 presidential campaign. В: Л. Й. Зуб- рицька (ред.), Популізм і громадянське суспільство: межі перетину. Тези виступів наукової конференції, 24 березня 2019 р. (сс. 13-14). Київ: Кафедра політології НаУКМА.

KIIS, (2022). Readiness to Resist Russian Interventionists Grows in Ukraine: Results of a Telephone Survey Conducted on February 5-13, 2022. URL: https://www.kiis.com.ua/?lang=eng&cat=reports&id=1099 &page=1

Kulyk, V. (2016). National Identity in Ukraine: Impact of Euromaidan and the War. Europe-Asia Studies, 68 (4), 588-608.

Reznik, O. (2023). The willingness of Ukrainians to fight for their own country on the eve of the 2022 Russian invasion. Post-Soviet Affairs, 39 (5), 329-346.

Spruyt, B., Keppens, G., Van Droogenbroeck, F. (2016). Who Supports Populism and What Attracts People to It? Political Research Quaterly, 69 (2), 335-346.

Stanley, B. (2008). The thin ideology of populism. Journal of Political Ideologies, 13 (1), 95-110.

Размещено на Allbest.ru