Соціокультурні складові російської агресії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціокультурні складові російської агресії

Борінштейн Євген Руславович

доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, м. Одеса

Сучасний світ розвивається та трансформується в глобальному соціокультурному полі. Тому значний інтерес уявляють дослідження соціокультурної динаміки, соціокультурних трансформацій сучасного суспільства. На мій погляд, ці процесі будуть більш зрозумілими завдяки застосування соціокультурного, аксіологічного та екзистенційного підходів. Соціокультурний підхід має на увазі осмислення соціокультурних процесів як взаємодоповнюючих та співіснуючих у складній та суперечливій єдності [1].

Але, як мені здається, більш точнішим буде розглядати соціокультурний підхід в контексті розгляду суспільства як єдності культури і соціальності, де культурне продукується соціальним, а соціальне - культурним, трансформованих діяльністю людини. Ця єдність та рівноправність соціального і культурного і утворює ціле - соціокультурне, - властивості якого не виводяться з характеристик частин і аналізуються в єдиній системній площині, що й зроблено автором [2; 3; 4].

Тому особистість при соціокультурному підході розглядається як система відносин між соціумом і культурою в контекстуальній полі норм і цінностей. Засновник соціокультурного підходу П. Сорокін систему цих відносин у площині соціальної і культурної динаміки [5]. Звідти соціокультурний підхід продукує та логічно доповнюється аксіологічним, заснованим на системному аналізі цінностей, норм, ідеалів і смислів, які розглядаються в контексті соціокультурної динаміки. Динаміка сучасного суспільства, пов'язана з реалізацією нормоціннісної системи особистості та досліджувалася Д. Беллом, Д. К. Гелбрейтом, П. Друкером, К. Мангеймом, Е. Тоффлером, А. Туреном, Е. Фроммом, Ф. Фукуямою, Ю. Хабермасом та іншими. Але у сучасному суспільстві особистість та соціум можуть бути успішними в повному смислі цього поняття тільки в свобідному демократичному суспільстві, тому соціокультурний і аксіологічний підходи не можуть бути реалізовані без екзистенційного підходу, який допомагає знайти сенс, прийняти відповідальність за своє життя, відчувати себе вільно і відкрито по відношенню до світу.

Але, на жаль, всі здобутки суспільства XXI століття були перекреслені російською агресією. Яке є нелогічною за своєю суттю та порушує всі морально-етичні норми, що людство продукувало на протязі епох.

На мій погляд, у сучасній російській агресії не має ідеології, вона не переслідує ніяких цілей крім однієї, це - знищення українського народу завдяки безглуздому бажанню диктатора продовжити своє існування, а російського суспільства - не бути кращому самому, а не дати бути кращим іншим. Такому явищу підходить термін «шизофашизм» («шизофренічний фашизм»). Автором терміну є російський вчений Михайло Епштейн [6]. Під шизофашизмом розуміється «фашизм під маскою боротьби з фашизмом».

Фашизм є цілісним світоглядом, «що з'єднує расову теорію, імперіалізм, націоналізм, ксенофобію, великодержавність, антикапіталізм, антидемократизм, антилібералізм», а у рф він трансформується у ши-зофашизм як «розколений світогляд, свого роду карикатура на фашизм, але серйозна, небезпечна, агресивна карикатура» [7, с. 584].

На жаль, саме Україна потерпає від тієї карикатурної форми буття, що пропонує рф. Сама сутність соціокультурної еволюції людства полягає в систематичному витісненні крайніх форм насильства (війна, терор, вбивства) з життя людини і заміщення їх перетвореними формами примусу (право, справедливість, мораль). Російське суспільство навіть забуло уроки історії, коли регенерація архаїчних форм насильства, його легітимізація в рамках екстремістських течій і рухів, в кінцевому підсумку призводили до колапсу колишньої системи соціокультурних і політико-правових зв'язків, розпаду чи заміни не тільки соціокультурної системи, але і держави самої по собі.

Соціокультурними складовими російської агресії є не тільки війна, терор, вбивства. Відбувається натуралізація насильства, зростає соціокультурна напруженість у світі. Завдяки чому виникає своєрідний ефект звикання до насильства, перетворення його в елемент буденного. Ця обставина веде до зростання випадків так званого невмотивованого, спонтанного насильства. Порушується моральний дискурс суспільства та особистості. соціокультурний російська агресія

Що може протиставити Україна та світ цьому варварству? Рецепт складний і простий одночасно. Простий, тому що вільне демократичне суспільство, як свідчить історія, завдяки перемагає. Тому трансформаційні соціокультурні процеси завжди є більш продуктивними, ніж флуктуаційні. Складний, оскільки кожну мить гинуть люди, а кожна людина - це індивідуальна соціокультурна суперсистема, якої більше не існує.

Продукування агресія веде до ще більшої агресії. Тому перемога Україна, що для всього світу буде краще, повинна статися якнайшвидше, і важливо, щоб ця агресія не була без наслідків. Обов'язково повинен відбутися трибунал стосовно російської держави, щоб ніяка країна не мала на увазі повторити цю шизофашистьку агресію.

Література

соціокультурний російська агресія

1. Каган М.С. Гражданское общество как культурная форма социальной системы. Социально-гуманитарные знания. 2000. № 6. С. 47-61.

2. Борінштейн Є.Р. Особливості соціокультурної трансформації сучасного українського суспільства: Монографія. Одеса: Астропринт, 2006. 400 с.

3. Борінштейн Є.Р. Трансформаційні процеси в суспільстві: навчально-методичний посібник. Одеса: ВМВ, 2014. 50 с.

4. Борінштейн Є.Р. Соціокультурна толерантність у сучасному українському суспільстві. Глобальні проблеми сучасності у контексті історико-філософського знання. Матеріали Міжнародної наукової конференції. 15-16 квітня 2016 року. Одеса: ПНПУ ім. К. Д.Ушинського, 2016. С. 13-27.

5. Сорокин П.А. Социальная и культурная динамика. М.: Астрель, 2006. 1176с.

6. «Расступайся, Орда идет!» Философ об истоках российской агрессивности. Вебсайт. URL: http://www.severreal.org > filosof-ob-istokah-rossijskoj... (дата звернення: 18.04.2022).

7. Проективный словарь гуманитарных наук. М.: Новое литературное обозрение, 2017. 616 с.

Размещено на Allbest.ru