Модель функціональної організації багатофункційного реабілітаційного центру для військовослужбовців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модель функціональної організації багатофункційного реабілітаційного центру для військовослужбовців

Оксана Моркляник ¹, Христина Паляниця ²

Національний університет "Львівська політехніка", Львів 1 д-р арх., доцент кафедри архітектурного проектування, 2 студентка кафедри архітектурного проектування

Анотація

Війна з росією, що триває з 2014року, стала індикатором відсутності спеціалізованих багатофункційних реабілітаційних центрів для військовослужбовців. Тематика формування таких закладів в Україні є особливо актуальною. У статті здійснено огляд науково-теоретичних досліджень, присвячених розвитку реабілітації військовослужбовців в Україні та за кордоном. Простежено світовий досвід проєктування реабілітаційних центрів для військових-учасників бойових дій та окреслено чинники впливу на формування таких об'єктів.

Специфіка функціональної організації багатофункційного реабілітаційного центру передбачає виконання обґрунтованих дій для забезпечення цілісності об'єкта в цілому. На підставі аналізу потреб військовослужбовців сформульовано цілі проєкту, а відтак і набір необхідних функціональних блоків з урахуванням особливостей архітектурно-планувальної організації реабілітаційного центру. Така особливість залежить від ідеї спеціалізованого реабілітаційного центру, а саме забезпечення комплексної реабілітації в просторі одного об'єкта: медичної, фізичної, психологічної, соціальної та військово-професійної.

Ключові слова: функціональна організація, багатофункційний реабілітаційний центр для військовослужбовців, багатофункційність, комплексна реабілітація.

Oksana Morklyanyk¹, Khrystyna Palianytsia²

Lviv Polytechnic National University, Lviv 1 Sc.D. of Archotecture, associate professor of the Department "Architectural Design"

² Student of the Department "Architectural Design" e

MODEL OF THE FUNCTIONAL ORGANIZATION OF THE POLY-FUNCTIONAL REHABILITATION CENTER FOR MILITARY PERSONNEL

The war with Russia, which has been ongoing since 2014, has become an indicator of the lack of specialized mixed-used rehabilitation centers for military personnel. The issue of the formation of such institutions in Ukraine is particularly relevant. The article reviews scientific and theoretical research devoted to the development of rehabilitation of military personnel in Ukraine and abroad. The world experience of designing rehabilitation centers for military personnel- participants in hostilities was analyzed and the influencing factors on the formation of such facilities were outlined.

Постановка проблеми

Російсько-українська війна розпочалась навесні 2014 р. і на цей час триває вже 10-й рік. Відтоді тисячі громадян України стали на захист свободи держави і ціною власного життя боронять її. На жаль, кількість військовослужбовців, які отримують поранення на фронті різного ступеня важкості, з кожним днем зростає. Окрім якісної медичної допомоги, вони потребують подальшої комплексної реабілітації для відновлення життєвих функцій та можливості повноцінної інтеграції в суспільство.

Необхідність розробки та реалізації нових проєктів багатофункційних реабілітаційних центрів є актуальною проблемою та важливим соціальним завданням в контексті сьогодення, оскільки більшість існуючих реабілітаційних закладів не спеціалізуються на відновленні фізичного та психологічного здоров'я саме військовослужбовців. Застосування принципу багатофункційності в проєктуванні реабілітаційного центру для військовослужбовців є можливістю реалізації всіх аспектів відновлення здоров'я захисника: медичного, фізичного, психологічного, соціального та військовопрофесійного. Такий підхід є комплексним рішенням в сучасних умовах дефіциту території міста для нового будівництва, значної щільності забудови, високих цін на земельні ділянки та постійного зростання транспортного навантаження. Інтеграція раціонального розподілу та оптимального поєднання функцій з метою найкращого функціонування реабілітаційного центру для військовослужбовців є актуальним науково-теоретичним завданням в сучасному контексті.

Аналіз розвитку системи реабілітації військовослужбовців в Україні, особливості та проблеми її організації від початку російсько-української війни у 2014 р. та теперішній стан реабілітації захисників в умовах повномасштабної війни висвітлені у книзі "Реабілітація військовослужбовців в Україні..." (Реабілітація військовослужбовців в Україні. Загальні проблеми та особливості організації під час воєнного стану, 2022). У праці висвітлено положення Воєнно-медичної доктрини України, прийнятої у 2018 р., яка змінила вектор розвитку реабілітації учасників бойових дій. Роль державних органів в процесі відновлення здоров'я військових, наявність фінансування та благодійних проектів з реабілітації проаналізовано у дослідженні "Гарантована психологічна допомога.." (Якимець, Печиборщ, Вороненко, Якимець, Печиборщ, Никоненко, Слабкий, 2023).

У дослідженні С.В. Базарного визначено ключові напрями реабілітації учасників бойових дій, наголошено на соціальному факторі в процесі відновлення здоров'я та сформульовано специфіку військового середовища як соціального колективу (Базарний, 2020). Автор розглядає медичну, фізичну, психологічну та військово-професійну реабілітації як складові соціального відновлення, визначає ключові завдання психологічної реабілітації військовослужбовців та засоби їх розв'язання - психологічні, медико-біологічні та організаційно-педагогічні.

Основні завдання центрів соціально-психологічної реабілітації військовослужбовців окреслено у роботі А.П. Чапляка та ін. (Чапляк, Романів, Надь, 2018). Зокрема, акцентовано на важливості участі організаційних структур - органів охорони здоров'я, центрів зайнятості, соціального захисту, ветеранських спілок у розробці цілісної моделі соціальної адаптації військовослужбовців та формуванні реабілітаційних просторів.

Дослідження психологічної складової реабілітації висвітлено у працях М.І. Кулакевича (Кулакевич, 2022), С.В. Базарного (Базарний, 2020), Р.П. Попелюшка (Попелюшко, 2015). Автори наголошують на послідовності психологічної реабілітації військовослужбовців-учасників бойових дій та пропонують використання сучасних нестандартних психотерапевтичних методик, зокрема бібліотерапії, естетотерапії, музикотерапії глинотерапії, іпотерапії, каністерапії, таласотерапії, що в комбінації з традиційними методами дозволять досягти позитивного ефекту в процесі відновлення психологічного здоров'я захисників та їх інтеграції в суспільство. У дослідженні М. І. Кулакевича (Кулакевич, 2022) описано вплив природного та створеного людиною садово-паркового ландшафту на психоемоційний стан військовослужбовців, зазначено важливість природної колористики та елементів рослинності у ландшафтотерапії як методу лікування (Кулакевич, 2022). Автор виділяє декомпресію як первинний етап соціально-психологічної реабілітації військовослужбовців, що передбачає діагностування та психоемоційне розвантаження, відновлення відчуття безпеки особистості.

Окремо варто виділити закордонні дослідження, присвячені розвитку реабілітації військовослужбовців. Зокрема, у праці Sayer N. A. та ін. на прикладі США проаналізовано статистику потреб військовослужбовців у реабілітаційних заходах залежно від одержаних поранень на фронті (Sayer, Cifu, McNamee, Chiros, Sigford, Scott, Lew, 2009). Зроблено висновок, що найбільше допомоги потребують воїни з посттравматичним стресовим розладом (далі в тексті ПТСР), травмами головного мозку та пораненням кінцівок.

У книзі Vervill R. висвітлено розвиток реабілітації військовослужбовців США в розрізі історичних подій - війн та збройних конфліктів від середини XIX ст. і дотепер (Verville, 2009). Автор аналізує вдосконалення системи й методів надання допомоги бійцям та чинники, що стали рушієм прогресу військової медицини на території США.

На основі досвіду військовослужбовців України, США, Ізраїлю у праці О.М. Соколової та ін. (Соколова, Васюк, Радиш, 2015) наголошено на важливості впливу ПТСР не лише на військовослужбовця, а й на його близьке оточення. Автори окреслюють фактори вразливості, що збільшують ймовірність розвитку ПТСР, пропонують шляхи допомоги захисникам у подоланні цієї проблеми.

Огляд американського досвіду проєктування реабілітаційних центрів для учасників бойових дій здійснено у роботі А.Й. Пекера, В.О. Голубова (Пекер, Голубов, 2021). У праці визначено особливості та цілі проєктування реабілітаційних центрів на території США, наведений зразок функціональної організації на прикладі сучасного центру відновлення для ветеранів в Пало-Альто.

Всебічним та найбільш комплексним дослідженням реабілітації військовослужбовців на цей час є монографія Ю.Л. Бриндікова (Бриндіков, 2018). У праці охарактеризовано основні напрями реабілітації - медичний, фізичний, психологічний, соціальний, педагогічний; розглянуто основні теоретичні і практичні методи відновлення здоров'я захисників та представлено потенціал розвитку спеціалізованих реабілітаційних центрів в Україні. Автор формулює мету реабілітаційних заходів - відновлення здоров'я, психоемоційного стану і працездатності військовослужбовців, та пропонує впровадження сучасних методів терапії, обґрунтовуючи їх ефективність. У роботі визначено важливість безперервності реабілітаційних дій на прикладі прогресивної системи США та досвіду організації реабілітації військовослужбовців в країнах Європи та Ізраїлю. Ю.Л. Бриндіков пропонує методику проєктування реабілітаційного простору, розподілену на чотири рівні надання допомоги бійцям, що передбачає створення багатофункційного терапевтичного середовища для комплексної реабілітації (Бриндіков, 2018).

Реабілітація учасників бойових дій у державах з потужною системою оборони є важливим соціальним завданням та виявом пошани до ветеранів, про що свідчить приклад європейських країн, США та Ізраїлю. У США реабілітація військовослужбовців розвивається вже понад століття. Протягом цього часу досліджено потреби ветеранів, сформовано комплекс реабілітаційних методів, визначено напрями відновлення здоров'я військових (Verville, 2009).

Після війни у В'єтнамі уряд США ініціював створення системи з центрів підтримки ветеранів в кожному місті з метою надання психологічної допомоги військовослужбовцям та їхнім сім'ям, а також сприяння у подальшому працевлаштуванні ветеранів або їхньої перекваліфікації (Хоменко, Гуменюк, Король, Цема, Михайлусов, Майданюк, Тертишний, Попова, 2021). Сьогодні система реабілітації військовослужбовців у США успішно функціонує. Міністерство у справах ветеранів США займається спорудженням нових та реконструкцією існуючих реабілітаційних центрів, організовуючи тендери та архітектурні конкурси, фінансуючи проєктні роботи та будівництво.

Основним правилом у процесі проєктування реабілітаційних центрів для ветеранів у США є індивідуальний проєктний підхід з врахуванням кліматичних, місцевих та містобудівних умов, створення відкритого простору функціональних зон сприяння соціальній активності відвідувачів (Пекер, Голубов, 2021). Одним із таких прикладів є сучасний реабілітаційний центр для військових з політравмою та вадами зору при Міністерстві у справах ветеранів США (VAPA) у Пало-Альто, Каліфорнія. Завершений у 2020 р., центр був спроєктований SmithGroup і The Design Partnership LLP (Department of Veterans Affairs, 2010). Простір будівлі сприяє руху маломобільних пацієнтів завдяки тактильності оздоблюваних матеріалів, що забезпечує навігацію та підсилення орієнтирів (U.S. Development of Veterans Affairs, 2014).

В Ізраїлі, як в державі що перебуває в стані збройного конфлікту, реабілітація військовослужбовців впроваджена та апробована, як і в США. Одним із прикладів сучасного реабілітаційного центру для військових є комплекс в Беер-Шеві, спроєктований архітектурною фірмою KimmelEshkolotArchitects і завершений в 2011 р.

Аналіз прикладів закордонного досвіду проєктування сучасних реабілітаційних центрів для військовослужбовців свідчить про особливість таких закладів, що полягає у поєднанні клінічного лікування з фізичним та психологічним відновленням. Важливим аспектом, що сприяє постійному розвитку реабілітації військовослужбовців за кордоном, є підтримка держави через фінансування відповідними міністерствами розробки та реалізації проєктів реабілітаційних центрів.

Архітектурно-містобудівні чинники полягають в обґрунтуванні розташування реабілітаційного центру в структурі міста, його безпосереднього взаємозв'язку з наявними центрами громадського обслуговування у визначених радіусах доступності; об'ємно-просторового вирішення будівлі, функціонального наповнення об'єкта та величині його типологічного ряду [16]. У процесі проєктування у сформованому урбаністичному середовищі ключовим чинником є контекст певного середовища.

Композиційними чинниками реабілітаційного центру є сприйняття архітектурного об'єкта, що залежить від кута зору та відстані до нього; часово-просторовий хід за допомогою "кривої вражень" відображає ефект від побаченого навколишнього середовища; визначення композиційної структури обраної території проєктування.

Природно-кліматичні чинники полягають в обґрунтуванні архітектурного рішення з врахуванням наявного ландшафту щодо форми будівлі для її гармонійного інтегрування в існуюче природне середовище або створення контрасту з ним. Клімат району ділянки впливає на конфігурацію будівлі, вибір типів конструкцій; рельєф задає особливості об' ємно-планувальної структури та формотворення об'єкта спеціалізованого реабілітаційного центру.

Соціально-психологічними чинниками, що впливають на формування реабілітаційного центру, є зростання кількості поранених військовослужбовців, необхідність психологічної допомоги воїнам з фізичними травмами та ПТСР; реінтеграція в соціум і професійну діяльність учасників бойових дій, розширення наявного спектра та форм надання реабілітаційної допомоги.

Наявність державних програм фінансування, проведення архітектурних конкурсів є економічними чинниками, які визначають запит на проєктування реабілітаційних центрів для військовослужбовців, а надалі й тривалість реалізації таких проєктів, їх економічну доцільність, рентабельність та ефективність.

Аналіз чинників завершується виконанням комплексної оцінки умов проєктування та розробленням первинної концепції реабілітаційного центру для військовослужбовців. На цьому етапі важливо визначити та врахувати особливості архітектурно-планувальної організації таких об'єктів, що безпосередньо залежать від основної ідеї реабілітаційного центру - відновлення здоров'я, фізичного, психоемоційного стану і працездатності військовослужбовців-учасників бойових, їхня соціальна адаптація.

Виконання вимог щодо інклюзивності будівлі, розроблення тактильного та візуально виразного, ергономічного дизайну приміщень реабілітаційного центру забезпечує безбар'єрність та людиноцентричність будівлі центру. Якісна взаємодія функціональної, планувальної, просторової, комунікаційної та візуальної структур формує морфологію об'єкта. Зв'язок екстер'єру з інтер'єром та навколишнім середовищем здійснюється через вибір композиційних засобів, колористики, використання елементів озеленення в благоустрої та інтер'єрі будівлі. Дотримання будівельних норм у проєктуванні реабілітаційного центру, а особливо норм пожежної безпеки, є запорукою безпечного перебування відвідувачів у реабілітаційному центрі. Важливим аспектом є розмежування середовища реабілітаційного центру на приватний та спільний реабілітаційний простір композиційними засобами (Гнатюк, 2018).

Відтак можна сформулювати особливості архітектурно-планувальної структури у процесі проектування багатофункційних реабілітаційних центрів, а саме: створення людиноцентричного адаптативного середовища з відкритим безбар'єрним доступом до усіх функціональних блоків та зв'язком з навколишнім ландшафтом.

Відповідно до опитування серед ветеранів та діючих військовослужбовців, 53,8 % з них в майбутньому потребує підтримки у зміцненні здоров'я. Аналіз статистичних даних періоду проведення АТО/ООС виявив, що поранені з ушкодженнями кінцівок становлять 56,7-62,6 % (Хоменко, Гуменюк, Король, Цема, Михайлусов, Майданюк, Тертишний, Попова, 2021). Ці показники свідчать про необхідність медичної реабілітації, що є первинною і важливою складовою відновлення здоров'я військового і передбачає комплекс діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів для відновлення функціональних систем організму.

Частина військовослужбовців потребує комплексної госпітальної реабілітації, що полягає у важливості лікувального процесу в комплексі з фізичним та психологічним відновленням. Після травми, наслідком якої стало порушення опорно-рухового апарату або втрата кінцівки, необхідно забезпечити максимально можливе відновлення фізичного стану та працездатності військовослужбовця методами фізіотерапії - за допомогою роботизованих систем ходьби, екзоскелетів та роботорукавичок і надалі - фізичними вправами, механотерапією, гідрокінезіотерапією, масажем, плаванням, що в комплексі сприяють відновленню опорно-рухового апарату.

Військовослужбовець, що бере безпосередню участь у бойових діях, переживає сильний стрес, адже постійно ризикує власним життям та здоров'ям для захисту Батьківщини, є свідком поранення або загибелі бойових побратимів та цивільного населення. Такий досвід часто стає причиною психологічної травми або ПТСР. У цьому випадку захиснику потрібна фахова психологічна допомога. Військові рідко самі звертаються до психологів, оскільки не відчувають потрібного рівня довіри чи розуміння, як спілкуванні з бойовими товаришами (Соколова, Васюк, Радиш, 2015). Саме тому бійцям потрібна психологічна допомога від людей, які найкраще їх зрозуміють, тобто від професійних військових психологів, які брали безпосередню участь у бойових діях, ветеранів, людей, які пережили ПСТР, проте залишилися вмотивованими для навчання й подальшої допомоги військовослужбовцям. реабілітація військовослужбовець бойовий

На думку дослідників, окрім перебування в колі близьких людей, військовослужбовець потребує й інших методів соціальної реабілітації, зокрема естетотерапії, що передбачає апеляцію до органів чуття людини та сприйняття навколишнього середовища (Базарний, 2020). Бібліотерапія, що відбувається в процесі прочитання книг, допомагає активізувати мозок, покращує пам'ять, лікує від депресії та безсоння. Музикотерапія здійснюється через прослуховування музики або виконання музичних творів на інструментах, що знижує рівень тривоги, покращує координацію рухів та пам'ять. Ландшафтотерапія полягає у спостеріганні за природою, перебуванні людини на свіжому повітрі в процесі прогулянки і чинить заспокійливий ефект, покращує естетичне сприйняття, оскільки найбільш сприятливими та заспокійливими для людського ока є кольори середньохвильового спектра - зелені відтінки, що переважають в природі (Попелюшко, 2015). Арт-терапія - це методика лікування та реабілітації за допомогою художньої творчості, що є ефективною при ПТСР та інших травмах, оскільки дає змогу самоідентифікації та реалізації через створення візуальних та об'ємних образів, зображення мрій та почуттів (Бриндіков, 2018). У процесі малювання чи скульптури активізується абстрактно-логічне та образне мислення, знижується рівень психологічної напруги та стресу.

Військово-професійна реабілітація та повернення військовослужбовця до нормального життя є завершальним етапом реабілітації, що полягає у відновленні професійних навичок захисника, якщо повернення до військової справи є неможливим, перекваліфікації, що потребує сприяння з боку служби зайнятості та військкомату (Чапляк, Романів, Надь, 2018).

Аналіз потреб діючих військовослужбовців та ветеранів визначає основні цілі проєкту реабілітаційного центру для військовослужбовців, а саме (див. рисунок):

- медична реабілітація - для відновлення стану здоров'я військового за допомогою діагностики та лікування;

- фізична реабілітація - для функціонального відновлення організму військовослужбовця, що передбачає виконання фізичних вправ та механотерапію;

1. Гнатюк Л.Р. (2018). Засоби дизайну у формуванні інтер'єру реабілітаційних центрів / Л.Р. Гнатюк, Ю. Шевель // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції "Актуальні проблеми сучасного дизайну". м. Київ, 20 квітня 2018, Київ: КНУТД, Том 2. С. 141-143.

2. Базарний С.В. (2020). Соціальна реабілітація військовослужбовців. Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету: [збірник]. - Одеса: Видавничий дім "Гельветика", Вип. 32. С. 152-157.

3. Бриндіков Ю.Л. (2018) Реабілітація військовослужбовців учасників бойових дій в системі соціальних служб: теоретико-методичні основи: монографія /Ю.Л. Бриндіков. - Хмельницький. 388 с.

4. Кулакевич М. І. (2022). Декомпресія учасників бойових дій: етапи, умови, психологічні техніки. Філософсько-соціологічні та психолого-педагогічні проблеми підготовки особистості до виконання завдань в особливих умовах (1 грудня 2022 р.). Міністерство оборони України, Національний університет оборони України. Київ: НУОУ. С. 137-141.

5. Попелюшко Р.П. (2015). Особливості психологічної реабілітації учасників бойових дій засобами природничої рекреації / Р.П. Попелюшко // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. / Нац. акад. пед. наук України, Ін-т психол. ім. Г.С. Костюка. Київ, Т. ХІ : Психологія особистості. Психологічна допомога особистості. Вип. 13. - С. 198-207.

6. Пекер А.Й., Голубов В.О. (2021). Аналіз зарубіжного досвіду проектування реабілітаційних центрів для військовослужбовців. Архітектурний вісник КНУБА, Вип. 22-23. С. 46-52. DOI: https://doi.org/10.32347/25198661.2021.22-23.46-5215.

7. Реабілітація військовослужбовців в Україні. Загальні проблеми та особливості організації під час воєнного стану (2022). Київ. ВД "Професіонал", 406 с.

8. Соколова О.М., Васюк Н.О., Радиш Я.Ф. (2015). Реабілітація військовослужбовців: термінологія, класифікація, принципи та особливості (до проблеми державного регулювання реабілітації особового складу збройних сил України). Інвестиції: практика та досвід. № 23. С. 148-155.

9. Хоменко І. П., Гуменюк К.В., Король С.О., Цема Є. В., Михайлусов Р.М.,Майданюк В.П., Тертишний С.В., Попова О.М. (2021). Визначення провідного виду уражень військовослужбовців у сучасних військових конфліктах. Хірургія вогнепальних поранень та бойової травми. Харківська хірургічна школа № 2(107). С. 128-133 DOI: https://doi.Org/10.37699/2308-7005.2.2021.23

10. Чапляк А.П., Романів О. П., Надь Б.А. (2018). Основні напрямки реабілітації учасників бойових дій. Україна. Здоров'я нації. No 3/1(51). С. 59-61.

11. Якимець В.М., Печиборщ, В. П., Вороненко, В. В., Якимець, В. В., Печиборщ, О. В., Никоненко, А. В., & Слабкий, Г.О. (2023). Гарантована психологічна допомога та реабілітація військовослужбовців - складова національної безпеки. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, (3), 41-50. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2022.3.13435

12. Department of Veterans Affairs. (2010). Office of Construction & facilities Management. Design guide. Mental health facilities. - 318 с.

13. Sayer N. A., CifU D. X., McNamee S., Chiros C. E., Sigford B. J., Scott S, Lew H. L.(2009). Rehabilitation needs of combat-injured service members admitted to the VA Polytrauma Rehabilitation Centers: the role of PM&R in the care of wounded warriors. PM R;1(1):23-8. https://doi.org/10.1016/j.pmrj.2008.10.003

14. Verville R. (2009). War, politics, and philanthropy: the history of rehabilitation medicine. Baltimore: University Press of America. 290 с.

15. U.S. Development of Veterans Affairs. (2014). Office of Construction & facilities Management. PolytraumaRehabilitationCenterDesignGuide 12. с. 214-217 https://doi.org/10.1002/9781118378168.ch4

16. Zeidler E. H. (1983). Multi-use architecture in the urban context, Stuttgard.

17. References

18. Hnatyuk L. (2018). Design tools in the formation of the interior of rehabilitation centers / L. Hnatyuk, Yu. Shevel // Actual problems of modern design: a collection of materials of the International Scientific and Practical Conference (April 20, 2018, Kyiv): in 2 - Kyiv: KNUTD, Vol. 2. P. 141-142

19. Bazarny S. V. (2020). Social rehabilitation of military personnel. Scientific notes of the International Humanitarian University: [collection]. - Odesa: Helvetica Publishing House, Vol. 32. - P. 152-157.

20. Bryndikov Yu. L (2018). Rehabilitation of military personnel participating in hostilities in the system of social services: theoretical and methodological foundations: monograph / Yu. L. Bryndikov. - Khmelnytskyi, 2018. - 388 p.

21. Kulakevich M. I. (2022). Decompression of combatants: stages, conditions, psychological techniques. Philosophical-sociological and psychological-pedagogical problems of preparing an individual to perform tasks in special conditions (December 1, 2022). Ministry of Defense of Ukraine, National University of Defense of Ukraine. Kyiv: NUOU, P. 137-141.

22. Popelyushko R.P. (2015). Peculiarities of psychological rehabilitation of combatants by means of natural recreation / R.P. Popelyushko // Actual problems of psychology: coll. of science pr. / Nats. Acad. ped. of Sciences of Ukraine, Institute of Psychol. named after H. S. Kostyuk. Kyiv, T. XI: Personality Psychology. Psychological assistance of the individual. Vol. 13. P. 198-207.

23. Peker A. Y., Golubov .O. (2021). Analysis of foreign experience in designing rehabilitation centers for military personnel. KNUBA architectural bulletin, Vol. 22-23. P. 46-52. DOI: https://doi.org/10.32347/2519-8661.2021.2223.46-5215.

24. Rehabilitation of military personnel in Ukraine. General problems and peculiarities of the organization during martial law. (2022) Kyiv. VD "Professional". 406 p.

25. Sokolova O. M., Vasyuk N. O., Radysh Y. F. (2015). Rehabilitation of military personnel: terminology, classification, principles and features (to the problem of state regulation of rehabilitation of personnel of the armed forces of Ukraine). Investments: practice and experience. No.. 23. P. 148-155.

26. Khomenko I. P., Gumenyuk K. V., Korol S. O., Tsema E. V., Mykhailosov R. M., Maidanyuk V. P., Tertyshnyi S. V., Popova O. M. (2021). Definition the leading type of damage to servicemen in modern military conflicts. Surgery of gunshot wounds and combat trauma. Kharkiv Surgical School No.. 2(107). P. 128-133 DOI: https://doi.org/10.37699/2308-7005.2.2021.23

27. Chaplyak A. P., Romaniv O. P., Nagy B. A. (2018). Main areas of rehabilitation of combatants. Ukraine. The health of the nation. No.. 3/1(51). P. 59-61.

28. Yakimets V. M., Pechyborshch, V. P., Voronenko, V. V., Yakimets, V. V., Pechyborshch, O. V., Nikonenko, A. V., & Slabky, G. O. (2023). Guaranteed psychological assistance and rehabilitation of servicemen is a component of national security. Bulletin of social hygiene and health care organizations of Ukraine, (3), 41-50. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2022.3.13435

29. Department of Veterans Affairs. (2010). Office of Construction & facilities Management. Design guide. Mental health facilities. 318 p.

30. Sayer N. A., Cifu D. X., McNamee S., Chiros C. E., Sigford B. J., Scott S, Lew H. L. (2009). Rehabilitation needs of combat-injured service members admitted to the VA Polytrauma Rehabilitation Centers: the role of PM&R in the care of wounded warriors. PM R, 1(1):23-8. https://doi.org/10.1016/j.pmrj.2008.10.003

31. Verville R. (2009). War, politics, and philanthropy: the history of rehabilitation medicine. Baltimore: University Press of America; 290 с.

32. U.S. Development of Veterans Affairs. (2014). Office of Construction & facilities Management. PolytraumaRehabilitationCenterDesignGuide 12. с. 214-217 https://doi.org/10.1002/9781118378168.ch4

33. Zeidler E. H. (1983). Multi-use architecture in the urban context, Stuttgard.

Размещено на Allbest.ru