Синергетичний підхід до трансформації системи соціального розвитку міста

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Херсонський національний технічний університет

Синергетичний підхід до трансформації системи соціального розвитку міста

Козир О.В., аспірант

м. Хмельницький

Анотація

Центральним фокусом даної статі є застосування синергетичного підходу до трансформації системи соціального розвитку міста. В статті зазначено, що соціальний розвиток це нелінійна система, в якій існують потенційні можливості до переходу соціального розвитку в новий якісний стан нового режиму, якому відповідатиме новий тип поведінки системи. Оскільки синергетичний підхід застосовується для ідеалізації нелінійних систем, під час якої можна побачити важливі, навіть парадоксальні властивості, які зазвичай непомітні, бо затіняються чисельними побічними факторами при дослідженні реальних процесів, саме він допоможе виявити основні складові системи соціального розвитку, що будуть впливати на її ефективність та результативність.

На основі цього в статті доведено, що такими складовими є якість життя населення міста та соціальний капітал. У статті до системи інтегральних показників якості життя населення віднесено: тривалість життя, соціальну безпеку, кримінальну безпеку, можливість працевлаштування, рівень доступності освіти, рівень охорони здоров'я, рівень довіри до органів публічної влади. Оцінку якості життя населення міста запропоновано здійснювати в п'ять етапів: на першому етапі, на основі даних таблиці 1, надаються середні значення показників якості життя за визначений період; другий етап припускає побудову лінійної моделі оцінки перспектив зміни показників; на третьому етапі відбувається побудова частотних рядів розподілу відповідей респондентів щодо оцінки рангів впливу показників; четвертий етап містить оцінку синергії показників якості життя; на п'ятому етапі розраховуються оцінки синергії показників якості життя. Оцінку соціального капіталу запропоновано здійснювати на основі оцінки рівня довіри громади міста до: органів публічної влади; місцевих правоохоронних органів; засобів масової інформації та оцінки рівня довіри суспільству. В роботі відмічається, що накопичення соціального капіталу має синергетичний ефект, оскільки дозволяє активізувати суспільство, підвищити самовираження людей і активізувати громадянське суспільство, що у свою чергу сприяє покращенню якості життя через прийняття відповідних рішень органами місцевої влади. Синергетичний ефект соціального розвитку міста досягається за умови дифузійної взаємодії якості життя та соціального капіталу.

Ключові слова: державна політика, соціальна політика, державне управління, публічне управління, соціальний розвиток міста, соціальна сфера, органи публічної влади, якість життя, соціальний капітал, соціальна взаємодія.

Abstract

Synergetic approach to the transformation of the city social development system

Kozyr O.V., Graduate student, Kherson National Technical University, Khmelnytskyi

The central focus of this article is the application of a synergistic approach to the transformation of the city's social development system. The article states that social development is a non-linear system in which there are potential opportunities for its transition to a new qualitative state, a new regime, which will correspond to a new type of system behavior. The synergistic approach is used for the idealization of nonlinear systems.

During idealization, one can see important, even paradoxical properties that are usually invisible, because they are overshadowed by numerous side factors when studying real processes. This approach will help identify the main components of the social development system that will affect its efficiency and effectiveness.

The article refers to the system of integral indicators of the quality of life of the population: life expectancy, social security, criminal security, employment opportunities, the level of access to education, the level of health care, the level of trust in public authorities.

The assessment of the quality of life of the city population is proposed to be carried out in five stages: the first stage: based on the data in Table 1, the average values of the assessments of the state of the quality of life indicators for the specified period are given; the second stage: for each indicator of the quality of life, linear models of the assessment of the prospects for changing the indicators are built; the third stage: at this stage, the frequency series of the distributi on of respondents' answers regarding the evaluation of the ranks of the influence of the indicators are constructed; the fourth stage: includes an assessment of the synergy of quality of life indicators; fifth stage: at this stage, synergy estimates of the indicators of the analyzed quality of life indicators are calculated.

The assessment of social capital is proposed to be carried out on the basis of an assessment of the level of trust of the city community in public authorities; assessments of the level of trust in local law enforcement organizations; assessments of trust in the mass media and assessments of the level of trust in society. The work notes that the accumulation of social capital has a synergistic effect, as it allows to activate society, increase self-expression of people and revitalize civil society, which in turn contributes to the improvement of the quality of life through the concept of appropriate decisions by local authorities. The synergistic effect of the social development of the city is achieved under the conditions of the diffusion interaction of the quality of life and social capital.

Keywords: state policy, social policy, state administration, public administration, social development of the city, social sphere, public authorities, quality of life, social capital, social interaction.

Постановка проблеми

Сучасні реалії соціально-економічного розвитку України вимагають рішення проблем, пов'язаних з підвищенням ефективності та результативності системи соціального розвитку міста. Це зумовлено недостатнім обсягом наявних бюджетних коштів, низьким рівнем розвитку економіки, недосконалістю функціонування багатьох галузей, що є наслідком воєнного стану, який було введено через повномасштабне військове вторгнення з боку російської федерації. Існуюча кризова ситуація в якій опинився соціально-економічний розвиток нашої держави, вимагає пошуку шляхів вирішення наявних проблем соціального розвитку сучасного українського міста через застосування наукових підходів, які стануть основою для адекватної відповіді новим існуючим реаліям. Застосування синергетичного підходу до існуючої системи соціального розвитку міста може стати дієвим інструментом для її трансформації через підвищення ефективності та результативності.

Проблемі вдосконалення системи соціального розвитку держави як цивілізаційного каркасу соціального-економічного розвитку присвячено значну кількість наукових публікацій. Проте, постійні зміни зовнішніх умов існування, форм і методів управління у макро- та мезосистемах, зорієнтоване в основному на досвід країн Європейського Союзу, потребує уточнення та конкретизації методологічних складових, застосування теоретико-категорійного апарату та принципів сучасної наукової парадигми, ядром якої є синергетика до системи соціального розвиту. Саме це визначає актуальність нашого дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Стан розвитку сучасної науки держаного управління характеризується зміною сучасної наукової парадигми. Підтвердженням цього є зміна фокусу в управлінні сучасним містом з державного на публічне управління, при якому взаємодія органів влади з громадськістю будується не на реалізації владних повноважень останніх, а на партнерських відносинах між владою та громадою. З урахуванням цього, все частіше під час дослідження соціальних систем науковці використовують нелінійний підхід, сутність якого полягає у встановленні природи об'єкту, що функціонує у змінних зовнішніх умовах.

Аналіз публікацій [1-12] свідчить про те, що саме синергетика як теорія самоорганізації складних систем може буде застосована для з'ясування необхідних категорії, які потребують удосконалення. Теоретичні основи синергетики було закладено у працях Д. Войта, С. Коломійця, Г. Ніколіса, І. Стенгерса. Г. Хакена та ін. Застосування синергетики до соціально-економічних систем можна побачити у працях В. Альошкіна, О. Павлової, К. Павлова, В. Решетило та ін.

Мета статті полягає в обґрунтуванні можливості застосування синергетичного підходу до соціального розвиту міста для виявлення його складових, дія яких буде забезпечувати його ефективність та результативність.

Виклад основного матеріалу

На протязі всього періоду незалежності України відбуваються процеси реформації та трансформації соціально-економічного розвитку, якій супроводжується переходами до більш високого рівня існування українського громадянського суспільства. Соціальний розвиток як на державному, так і на місцевому рівні є відображенням стану соціальної сфери як об'єкту цілеспрямованого впливу органів публічної влади, метою діяльності яких є вирішення соціальних проблем . Вирішення існуючих проблем соціального розвитку міста можливе із застосуванням сучасних наукових підходів та європейських практик, до яких можна віднести використання синергетичного підходу.

У сучасній науці термін «синергетика» був використаний та обґрунтований Г. Хакеном. Під синергетикою він розумів міждисциплінарний напрямок, що означає самоорганізацію, цілеспрямований процес, під час якого створюється, відтворюється чи вдосконалюється організація складної динамічної системи [1].

Синергетика будується на припущенні, що навколишній світ - це складна система, що самоорганізується і саморозвивається. Вона складається з не менш складних взаємопов'язаних підсистем. З позиції синергетика, соціальний розвиток відбувається так: стабільний стан змінюється нестійким, а потім знову виникає стійкість на деякій час. В результаті нестійкість є стимулом до розвитку.

Тобто в основі синергетичного підходу закладено процес ідеалізації, під час якої можна побачити важливі, навіть парадоксальні властивості, які зазвичай непомітні, бо затіняються чисельними побічними факторами при дослідженні реальних процесів. Нині предметом аналізу синергетики стають різні суспільні явища. Цей напрямок досліджень цілком обґрунтовано проявляє себе в різних модифікаціях як у сфері природничих, так і гуманітарних наук, виявляючи свою функціональну різноманітність [2]. Це дозволяє застосувати синергетичний підхід до трансформації системи соціального розвитку міста.

На думку В. Альошкіна «продуктивним є застосування синергетичного підходу до аналізу самоорганізації соціальних нелінійних систем, узгодження їхніх рушійних сил - мотиваційних спрямованостей соціальних об'єктів на основі певних духовних та культурних цінностей задля досягнення економічної рівноваги між соціальними індивідуумами і державою, котрі разом утворюють цілісну систему» [3, С.].

У тім, соціальний розвиток за визначенням науковців це «нелінійний, нерівноважний, незворотний процес, у якому відбуваються автоколивання, авторегресії, автокаталіз, гетероскедастичність та інші трансформації» [4, С.].

Нелінійність соціального розвитку говорить про наявність потенційної можливості до переходу в новий якісний стану, новий режим, якому відповідатиме новий тип поведінки системи.

Ми погоджуємось з твердженням вчених, що нелінійність соціального розвитку полягає в наступному:

- нелінійність може породжувати флуктуації в соціальній сфері, наприклад, через показники рівня життя, де зростання виробництва спричиняє збільшення обсягу робочих місць, що позитивно впливає на підвищення рівня оплати праці;

- наявність порогу чутливості, наприклад, поріг бідності, де підвищення рівня мінімальної заробітної плати та зниження рівня безробіття буде сприяти зниженню порогу бідності;

- нелінійність сприяє дискретності системи соціального забезпечення, яка формується на державному рівні через відповідні нормативно -правові акти;

- нелінійність передбачає несподіваність змін у перебігу процесів у системі. Оскільки соціальна сфера є нелінійною системою, потрібно обережно спиратися на прогнози, що побудовані на методі екстраполяції, оскільки найменша флуктуація може спричинити досить значне відхилення від побудованого прогнозу [5].

З огляду на те, що синергетична концепція стала безперечним лідером, завдяки своїй унікальній функціональній поліваріантності та притаманної (виключно їй) саморефлексії, це дозволяє застосувати її до процесу пошуку шляхів підвищення ефективності та результативності соціального розвитку.

Особливості соціального розвитку як нелінійної системи полягає в тому, що певні зміни у системи державного управління соціальним розвитком (підвищення рівня державних соціальних стандартів та гарантій) можуть не привести до переходу до нової якості системи соціального розвитку, яка буде сприяти підвищенню рівня та покращенню якості життя населення. синергетичний соціальний місто життя здоров'я освіта

За думкою В. Вірченко та А. Кузьменко, для того, щоб система потрапила в область дії іншого атрактора, необхідно переступити деякі порогові значення цих змін. Тут науковці наводять приклад теорії «великого поштовху», яку розробив X. Лейбенстайн. Наприклад, для того, щоб країна вийшла з кризи, необхідно провести дієві соціальні реформи. Це є доказом твердження: якісна зміна середовища спричиняє появу нових можливостей [5].

Кінцевою метою соціальних реформ є підвищення рівня життя та покращення якості життя, тобто ці два основних індикатора, які демонструють ефективність та результативність соціального розвитку. Зазначені індикатори містять у собі систему показників, взаємодія яких забезпечує досягнення синергетичного ефекту соціального розвитку.

Сутність закону синергії полягає у реалізації принципу емерджентності складних систем: спільна дія кількох складових завжди, чи майже завжди відрізняється від суми окремих складових. Синергетичним ефектом можна вважати посилення результатів спільної діяльності внаслідок збігу набору складових та оптимального поєднання їх характеристик.

Виходячи з того, під синергетичним ефектом соціального розвитку слід розуміти результат спільної дії елементів системи соціального розвитку, що приведе до зміни якісного стану соціальної сфери та траєкторії її розвитку, а також до утримання соціальної сфери на стійкій траєкторії розвитку, незважаючи на екзогенні шоки та ендогенні флуктуації.

Основна складність управління ефектом синергії в системі соціального розвитку полягає в тому, що на відміну від фізичних та економічних систем для яких прийнято адекватні одиниці виміру та кількісні методи оцінки внутрішнього потенціалу, для системи соціального розвитку способи об'єктивної оцінки дуже важко застосувати. Постійна необхідність вирішення практичних завдань управління сучасною системою соціального розвитку змушує дослідників вести активні пошуки у напрямі розробки таких оцінок.

Так, деякі науковці пропонують оцінювати систему соціального розвитку на основі показників якості життя [6]. Зазначена категорія представляє собою систему інтегральних показників, до яких відносяться: умови проживання населення, рівень відпочинку та показники розвитку культури, стан економіки, стан екології, свобода пересувань населення, рівень охорони здоров'я, рівень розвитку промисловості, рівень безпеки життя, існуючи кліматичні умови.

У міжнародних документах в основному використовується термін «життєвий рівень». Так, у статті 25 Декларації прав людини (прийнята і проголошена в резолюції 217A (III) Генеральної Асамблеї від 10 грудня 1948р.) [7] визначено, що кожна людина має право на життєвий рівень, що включає їжу, одяг, житло, медичний догляд і необхідне соціальне обслуговування, та який є необхідним для підтримання здоров'я і добробуту людини та її сім'ї, і право на забезпечення в разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від людини обставини [8].

У зв'язку з цім, до системи інтегральних показників якості життя населення можна також віднести показники: тривалість життя, соціальна безпека, кримінальна безпека, можливість працевлаштування, рівень доступності освіти, рівень охорони здоров'я, рівень довіри до органів публічної влади.

На рівні міста можна сформувати систему показників оцінки якості життя населення, за кожен календарний рік. Через інструменти електронного врядування долучити мешканців міста у якості респондентів, для прийняття участі у зазначеній оцінці. На нашу думку, така система показників має вигляд, представлений у таблиці 1 (табл. 1)

Мешканці міста можуть оцінити якість життя за трьома оцінками:

1 - низька оцінка;

2 - середня оцінка;

2 - висока оцінка.

Таблиця 1

Показники оцінки якості життя населення міста