Сексизм та упередження проти жінок у гуморі англомовного середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Сексизм та упередження проти жінок у гуморі англомовного середовища

Воробйова Світлана Віталіївна старший викладач кафедри іноземних мов

Анотація

Ця стаття досліджує питання сексизму та гендерного упередження у гуморі, особливо в англомовному середовищі. Сексизм та стереотипи про жінок у гуморі є актуальними темами, які відображають соціокультурні та гендерні проблеми сучасного суспільства. Сексизм та упередження проти жінок - це форми дискримінації, ущемлення та стереотипізації, які спрямовані проти жінок на підставі їхньої статі або гендерної ідентичності. Сексизм - це систематична дискримінація або приниження осіб на підставі їхньої статі. Сексизм може виявлятися в різних аспектах життя, включаючи рівність в оплаті, доступ до можливостей, уявлення про ролі гендерів і багато іншого. Упередження проти жінок - це погляди, упередження та стереотипи, які призводять до нерівних умов для жінок у порівнянні з чоловіками. Це може виявлятися у формі ущемлення, обмежень у кар'єрному розвитку, сексуального насильства та інших проявах нерівності. Сексизм і упередження проти жінок є серйозними проблемами, які стосуються прав людини та соціальної справедливості. Боротьба проти цих явищ включає в себе освіту, свідомість та законодавчі заходи для забезпечення рівності статей і покінчення з дискримінацією на гендерній основі. Сексизм та упередження проти жінок в гуморі часто поширюють стереотипи, образи та дискримінацію, а головною метою анекдотів має бути розвага та розважальність, не ушкоджуючи відчуття гідності та гідності жінок чи інших груп. У статті розглядаються такі аспекти як відповідальність та критика, а саме зроблено розгляд проблеми, коли гумор може сприяти поширенню стереотипів та сексизму і можливих наслідків для суспільства; зміни в гуморі, було розкрито позитивні зміни у сучасному гуморі, спрямовані на боротьбу з сексизмом та упередженнями, і роль феміністського гумору. Стаття висвітлює важливу тему в контексті культурного розвитку та рівноправ'я статей та надає читачам поглиблене розуміння впливу гумору на суспільну свідомість та ставлення до гендерних питань.

Ключові слова: анекдот, гендер, гумор, жінка, мова, сексизм, стереотип, упередження.

Abstract

Vorobiova Svitlana Vitaliivna Senior Lecturer, Department of Foreign Languages, Kharkiv National Automobile and Highway University

SEXISM AND PREJUDICE AGAINST WOMEN IN THE HUMOUR OF THE ENGLISH-SPEAKING ENVIRONMENT

This article explores the issue of sexism and gender bias in humor, especially in the English-speaking world. Sexism and stereotypes about women in humor are relevant topics that reflect the socio-cultural and gender issues of modern society. Sexism and prejudice against women are forms of discrimination, disadvantage and stereotyping that target women on the basis of their sex or gender identity. Sexism is the systematic discrimination or humiliation of people on the basis of their gender. Sexism can manifest itself in many different aspects of life, including pay equality, access to opportunities, perceptions of gender roles and more. Bias against women is the attitudes, prejudices and stereotypes that lead to unequal conditions for women compared to men. This can manifest itself in the form of harassment, restrictions on career development, sexual violence and other forms of inequality. Sexism and prejudice against women are serious human rights and social justice issues. The fight against these phenomena includes education, awareness and legislative measures to ensure gender equality and end gender-based discrimination. Sexism and prejudice against women in humor often spreads stereotypes, images and discrimination, and the main purpose of jokes should be to be entertaining and entertaining without damaging the dignity and worth of women or other groups. The article addresses such aspects as responsibility and criticism, namely, the problem of when humor can contribute to the spread of stereotypes and sexism and the possible consequences for society; changes in humor, revealing positive changes in contemporary humor aimed at combating sexism and prejudice, and the role of feminist humor. The article highlights an important topic in the context of cultural development and gender equality and provides readers with an in-depth understanding of the impact of humor on public consciousness and attitudes towards gender issues.

Keywords: anecdote, gender, humor, woman, language, sexism, stereotype, prejudice.

Постановка проблеми

Боротьба з сексизмом та упередженнями проти жінок триває протягом століть, з цією проблемою стикається весь світ. Її подолання є важливою метою для створення справедливого суспільства. Існують кілька способів, які можна використовувати для боротьби з цими проблемами, як то освіта та підвищення свідомості (проведення інформаційних кампаній та навчальних програм, спрямованих на усвідомлення шкідливих стереотипів та поведінки, які підтримують сексизм); підтримка рівних можливостей (забезпечення рівних умов і можливостей для жінок у всіх сферах життя, включаючи робочий ринок, політику та освіту); активне протидіяння дискримінації (впровадження законодавства, що забороняє дискримінацію на основі статі та інших ознак); використання медіа та гумору, саме цьому пункту присвячене дослідження (залучення медіа до боротьби з сексизмом, публікація позитивних та різноманітних образів жінок; визначення та публічне осудження сексистського гумору та анекдотів); підтримка жіночих рухів (підтримка та участь у жіночих рухах та організаціях, які працюють над рівністю та боротьбою з сексизмом); підтримка чоловіків-феміністів (сприяння активному участю чоловіків у феміністському русі та в боротьбі з сексизмом); підкреслення важливості партнерства між статями у досягненні рівності та багато інших способів. Боротьба з сексизмом та упередженнями проти жінок вимагає спільних зусиль усіх сфер суспільства, від уряду та організацій до індивідуальних осіб, починаючи з усвідомлення цих проблем і відмови від сексистських переконань та поведінки.

Дослідження сексизму та упереджень проти жінок залишаються актуальними, оскільки ці проблеми залишаються серйозними в сучасному світі. Через велику кількість факторів це питання залишається критично важливим для покращення стану рівності гендерів та забезпечення гідного статусу жінок у сучасному світі. Розглядаючи в цьому руслі гумор, треба зазначити, що гумор є важливим аспектом культури, він є невід'ємною частиною суспільства. Якщо гумор містить сексизм або упередження, це може впливати на стереотипи та переконання глядачів чи читачів. Сексизм у гуморі все ще широко поширений. Чимало комедіантів і телепередач використовують гендерно упереджені анекдоти та жарти як частину свого матеріалу. Неправильно спрямований гумор може сприяти укріпленню стереотипів та упереджень. З урахуванням цих факторів, дослідження сексизму та упереджень проти жінок у гуморі англомовного середовища є дуже актуальними і корисними для розвитку більш рівних та об'єктивних норм та стандартів в гумористичній індустрії та суспільстві загалом.

Наукові та практичні аспекти дослідження сексизму та упереджень проти жінок у гуморі англомовного середовища включають різні аспекти, які допомагають розуміти, аналізувати і боротися з цими проблемами. До наукових аспектів відносимо аналіз текстів та контенту; соціологічні підходи; психологічні аспекти; медіа і культурологію; лінгвістику. До практичних аспектів відносимо: свідому продукцію гумору; гумор як засіб освіти; активну реакцію громадськості; політику та законодавство; гендерне навчання. Ці наукові та практичні підходи сприяють розумінню, боротьбі та зміні упереджень та сексизму в гуморі англомовного середовища, сприяючи створенню більш об'єктивного та рівного гендерного простору.

Таким чином, ця проблема актуальна та потребує уваги та досліджень, як у наукових, так і в практичних аспектах. Важливо вдосконалювати гумор та медіа, щоб вони були більш об'єктивними, і вирішувати ці проблеми в рамках більших ініціатив з підвищення гендерної свідомості та рівності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сексизмом та упередженням проти жінок у гуморі англомовного середовища присвячена достатньо велика кількість робіт [1; 2; 3; 4; 5], так як ця проблема у гуморі залишається актуальною, і існують активні дослідницькі та активістські групи, які продовжують досліджувати цю тему та вплив сексизму у гуморі на суспільство [2]. Зазвичай такі дослідження розглядають різні аспекти, включаючи психологічні наслідки, вплив на громадську свідомість, роль медіа та культури, а також можливості для зміни та покращення в цій галузі [4].

Незважаючи на те, що проблема сексизму та упереджень проти жінок у гуморі англомовного середовища була предметом обговорення та досліджень протягом багатьох років [2], є кілька аспектів, які залишаються невирішеними або піддані подальшим дослідженням. Сюди відносимо вплив на аудиторію; Інтернет та соціальні медіа, так як дуже важливо вивчати вплив сексизму та упереджень у гуморі в цих контекстах; реакція аудиторії; гендерне різноманіття в гуморі та інше. Ці невирішені аспекти вимагають подальшого дослідження та розв'язання, і вони можуть стати основою для майбутніх наукових досліджень та практичних ініціатив для боротьби з сексизмом та упередженнями проти жінок у гуморі англомовного середовища.

Метою статті є комплексний аналіз сексизму та упереджень проти жінок у гуморі англомовного середовища, куди відносимо кілька ключових цілей: розуміння самої проблеми (однією з основних цілей цього дослідження є отримання глибшого розуміння проблеми сексизму та упереджень проти жінок у гуморі. Дослідження допомагає визначити, наскільки поширені ці явища та як вони проявляються); аналіз впливу на суспільство (стаття дозволяє визначити, як сексизм у гуморі впливає на громадську свідомість, уявлення про гендер та ставлення до гендерних питань); підтримка гендерної рівності (дослідження слугує для підтримки руху за гендерну рівність та боротьбу з упередженнями проти жінок, зокрема у гумористичному контенті). Ці мети спрямовані на поліпшення розуміння та свідомості щодо проблем сексизму та упереджень проти жінок у гуморі та на розвиток конструктивних стратегій для зміни стану речей у цій сфері.

Виклад основного матеріалу

Сексистський гумор створює контекст, який виправдовує вираження упереджень щодо жінок. Доказано, що чоловіки з вищим рівнем ворожого сексистського ставлення висловлюють переконання які виправдовують гендерний статус-кво більшою мірою після впливу сексистського гумору порівняно з нейтральним гумором або негумористичним сексистським матеріалом [2; 3; 4; 5].

Зокрема, учасники-чоловіки з вищим рівнем ворожого сексизму повідомили про більше сприйняття поточних гендерних відносин та більшу згоду з суспільним знецінення жінок після прочитання сексистських жартів, ніж після прочитання нейтральних (не сексистських) жартів або не гумористичних сексистських матеріалів [3; 5].

Існує два концептуально різних виміри сексизму: перший це ворожий сексизм, що характеризується антагоністичним ставленням до жінок, особливо до тих, хто кидає виклик традиційним гендерним ролям; другий - доброзичливий сексизм, який складається з позитивного ставлення до стереотипних рис жіночої «доброти» [4].

Зростаюча кількість досліджень свідчить про те, що сексистський гумор сприяє вивільненню упереджень щодо жінок серед чоловіків з високим рівнем ворожого сексизму, але не доброзичливого сексизму [3; 5]. Сексистський гумор та вираження упереджень щодо жінок загалом складається з чотирьох положень які окреслюють механізми, за допомогою яких сексистський гумор заохочує вираження упередження щодо жінок. По-перше, гумор активує розмовне правило легковажності, щоб переключитися зі звичайного буквального, серйозного мислення для інтерпретації повідомлення на некритичне «гумористичне мислення», яке тривіалізує його предмет. Таким чином, сексистський гумор передає імпліцитне мета-повідомлення про те, що, в цьому контексті можна ставитися до дискримінації менш серйозно, більш безтурботно, легковажним чином. Виявлено, що учасники-чоловіки вважали випадки дискримінації за ознакою статі нешкідливими і прийнятними, коли вони сприймали ці випадки як гумористичні. Подруге, сексистський гумор викликає спільне розуміння його мета- повідомлення лише тоді, коли реципієнт схвалює його, тобто переключається на некритичне гумористичне мислення для його інтерпретації. Реципієнти, які переключаються на несерйозне сприйняття гумору, мовчки погоджуються із загальним розумінням (соціальною нормою) того, що в даному конкретному контексті прийнятно висміювати дискримінацію щодо жінок. Підтримуючи це припущення, виявлено, що сексистський гумор підвищує толерантність до сексистської події, і цей ефект послаблюється, коли учасники отримували інструкції інтерпретувати гумор так само, як вони інтерпретували б серйозне, не гумористичне повідомлення. По-третє, відповідно до теорії диспозиції, люди повинні з більшою ймовірністю інтерпретувати сексистський гумор у некритичному гумористичному мисленні в тій мірі, в якій вони мають сексистські установки. Дійсно, існують вагомі докази того, що люди некритично сприймають сексистський гумор, якщо вони мають сексистські погляди до жінок. Нарешті, оскільки сексистські люди особливо схильні інтерпретувати сексистський гумор у некритичному гумористичному мисленні, вони з більшою ймовірністю сприймають і погоджуються з новою упередженою нормою, що виникає в безпосередньому соціальному контексті, і використовувати цю норму, щоб керувати своїми власними реакціями на жінок [5].

Крім того, виявлено, що чоловіки з високим рівнем ворожого сексизму повідомляли про більшу толерантність до сексистського гумору. Коли респондентів попросили уявити себе в ролі менеджерами, які зробили сексистські зауваження новій співробітниці, вони повідомили, що відчували себе менш погано, коли вперше прочитали сексистські жарти, ніж тоді, коли вони читали не-сексистські жарти або не-гумористичні сексистські висловлювання. Цей ефект був опосередкований новоствореною упередженою нормою (сприйняттям того, що інші в безпосередньому контексті толерантно ставляться до сексистських висловлювань) [5].

Сексистський гумор отримує силу сприяти вираженню упереджень щодо жінок через амбівалентності ставлення суспільства до жінок. Починаючи з феміністичного руху 1970-х років, сексистські норми все більше поступаються місцем нормам гендерної рівності. Оскільки нові егалітарні норми створюють тиск на неупередженість, люди, які дотримуються стійких сексистських поглядів, як правило, пригнічують свої упередження; вони не можуть відкрито висловлювати ці ставлення, не ризикуючи наразитися на соціальні репресії або не відчуваючи самоспрямованого негативного впливу, наприклад, таких як розчарування та сором. Вони висловлюють упередження тільки тоді, коли відчувають себе вільними від таких обмежень або загроз (наприклад, у контексті сексистського гумору).

Виправдання суспільного сексизму є теорія системного виправдання, що припускає те, що люди мотивовані захищати статус- кво в суспільстві, включаючи соціальну нерівність [4]. Сприйняття існуючого соціального устрою як справедливого або легітимного мінімізує невизначеність та загрозу. Таким чином, сексистські люди можуть мінімізувати загрозу та невизначеність, створені новими не- сексистськими соціальними нормами, через переконання, які виправдовують гендерну нерівність на суспільному рівні.

Крім того, оскільки нові егалітарні норми створюють тиск, сексистські люди, як правило, цензурують або приховують свої переконання, щоб виправдати систему, і висловлюють їх лише тоді, коли відчувають мінімальний ризик соціальних репресій.

Сучасні дослідження продемонстрували, що сексистський гумор може мати згубні соціальні наслідки [2; 3]. Ряд якісних досліджень свідчить також про те, що сексистський гумор дійсно сприяє виправданню сексизму в суспільстві [1; 4]. Сексистські жарти слугують соціальній/політичній меті, висловлюючи опір правам жінок та гендерній рівності. Сексистський гумор зміцнює соціальну систему, яка тривіалізує та просуває сексизм. Теоретично обґрунтовано, що сексистський гумор допомагає підтримувати сексистський соціальний порядок [4; 5].

Аналізуючи суспільний сексистських гумор, у тій мірі, в якій учасники мали вороже сексистське ставлення, вони повідомили про більшу підтримку переконань, які виправдовують сексизм у суспільстві (прийняття гендерного статус-кво), після сексистських жартів, ніж після нейтральних жартів або негумористичних сексистських висловлювань. Ці висновки нелегко пояснити, якщо не брати до уваги унікальний впливу гумору як засобу передачі приниження.

Сексистський гумор також заохочує висловлення згубних переконань, які виправдовують соціальну систему гендерної нерівності серед тих, хто має високий рівень ворожого сексизму. Таким чином, сексистський гумор не тільки впливає на взаємодію на міжособистісному рівні; він також сприяє формуванню ширшої соціальної структури.

Сексистський гумор об'єктивує та тривіалізує жінок, що сприяє ієрархічному становищу жінок як підлеглих чоловікам у суспільстві. За допомогою сексистського гумору чоловіки одночасно принижували жінок і створювали ширшу соціальну (організаційну) структуру, яка стверджувала їхнє домінування та владу над жінками. Проведений аналіз дозволяє припустити, що сексистський гумор сприяє встановленню таких гендерних дисбалансів шляхом мовчазного утвердження переконань, які виправдовують соціальну систему, що ставить жінок у несприятливе становище. Сексистські жарти підривають симпатію до жінок та прав жінок і відкидають їх як таких, що не заслуговують на увагу.

Отож, можна зазначити, що сексистський гумор руйнує упередження не лише у ставленні до окремих жінок, але і у цілому по відношенню навіть до самих себе [6].

Розглядаючи сексизм проти жінок в англомовних анекдотах можна побачити чітку дискримінацію жінок, як наприклад:

«A blonde walks into an appliance store and says: “I would like to buy that TV, please ”.

The store clerk replies: “I'm sorry, we don't do business with blondes”.

So she stormed off back to her house and dyed her hair black. The next day, she went back to the same store and said: “I would like to buy TV, please.”

The store clerk once again replies, “Sorry, we don't do business with blondes.”

The blonde replied: “How did you know I was blonde?”

The clerk says: “Because that's a microwave, not a TV”» [7].

Анекдоти про блондинок - дуже примітивні. Дискримінувати жінок за кольором волосся є досить дивним, адже це не має жодного відношення до правди. Жартівливий ефект цього анекдоту передається за допомогою гіперболізації. В житі, випадки коли жінка не може відрізнити телевізор та мікрохвильову піч навряд чи існують. Проте, досить часто жінки погано розбираються у техніці, автомобілях. Таким чином, можна говорити про те, що анекдот перебільшує вказаний вище аспект.

«There are 17 blonds standing outside a disco but they could not get in.... the sign said, "Must be 18 to enter"» [7].

Ще один анекдот про блондинок, котрий висміює їх дурнуватість. Сімнадцять жінок з світлим кольором волосся не могли увійти до клубу, побачивши табличку «тільки з 18». Абсурдність цього анекдоту полягає у тому, що блондинки зрозуміли цю табличку не як вікові обмеження для входу до клубу, а як обмеження по віку.

В текстах англомовних анекдотів досить часто можна зустріти блондинок, як головних героїв, і завжди вони асоціюються з неосвіченістю жінок.

«What do UFO's and smart blondes have in common ... you keep hearing about them, but never see any» [8].

У даному прикладі розумних блондинок порівнюють з НЛО, про яких всі говорять проте ніхто не бачив. Таким чином робиться висновок, що розумних блондинок не існує. Тобто якщо дівчина має світлий колір волосся їй одразу приписуються характеристики розумово обділеної особистості, яка апріорі не може бути розумною, оскільки таких просто не існує. Гумористичний ефект досягається саме за допомогою методу порівняння, порівнюючи жінок з інопланетними мешканцями, існування яких не доведено науково.

«How do you make your wife do anything for you?

Answer: Take away her Credit Card» [7].

У цьому жарті висміється жінка з іншого боку, як жадібна та меркантильна, говориться про те, що якщо ви хочете спонукати жінку до яких-небудь дій, то в неї треба забрати кредитку карту. Таким чином, жінка може зробити щось хороше для свого чоловіка, лише маючи для цього матеріальний стимул. Висміюється жіноча любов до грошей та матеріальна залежність жінок від своїх чоловіків.

«Two men are talking. The first says: "I got married because I was tired of eating out, cleaning the house, doing the laundry and wearing shabby clothes."

- "Amazing," said the second, "I just got divorced for the very same reasons"» [9].

У цьому анекдоті порівнюються причини одруження та розлучення, і проводяться паралелі між ними. Один чоловік говорить, що він одружився, оскільки йому набридло харчуватися у ресторанах чи кафе, прибирати вдома та займатися іншими домашніми стравами самостійно. Таким чином, причиною його одруження було перекинути всі ці справи на свою дружину, ніби то це її обов'язки - обслуговувати чоловіка. Так, досить велика кількість чоловіків, вважаться що всі ці справи - це обов'язок жінки. Інший же чоловік сказав, що він розлучився по цій же причині, тобто навіть у шлюбі, його жінка не виконувала хатніх завдань, що призвело до такого результату. Тобто, обидва чоловіки, до шлюбу відносяться лише як до способу перекласти домашню роботу на свою жінку.

«Q: Why are hurricanes normally named after women?

A: When they come they're wild and wet, but when they go they take your house and car with them» [9].

У цьому жарті жінок порівнюються з ««hurricanes» - ураганами. Таким чином, їх асоціюють зі стихійними лихами, котрі несуть для людства лише негаразди. Висміюється жіноча сварливість та агресивність. А також, висміюється жадібність та меркантильність жінок, які як ураган забирають із собою все. Мається на увазі, що при розлучені жінка відбирає у чоловіка все спільно нажите: будинки, машини, інше майно та гроші. Проте у загальному випадку при розлучені все спільно нажите майно розподіляється порівну між подружжям по закону.

« - What is a woman doing when she stares at a blank piece of paper?- Reading her rights» [8].

Говориться про те, що всі жіночі права зображені на аркуші паперу, проте цей аркуш пустий. Таким чином, робиться натяк на те, що жінка зовсім не має ніяких прав. Тобто, жінка це не особистість з власними думками, бажаннями, правами та обов'язками. Всі права належать лише чоловікам. Сміховий ефект передається абсурдністю ситуації, ніби жінка зовсім нічого не значить в суспільстві. Проте, як нам всім відомо права та обов'язки належать кожній людині та гарантовані правовими актами кожної держави.

«- Why a handgun is better than a woman?

-You can buy a silencer for a handgun» [7].

В цьому анекдоті висміюється сварливість жінок, їх балакучість. Використовується порівняльний ефект. Жінку порівнюють з пістолетом, і приходять до висновку, що пістолет краще, оскільки можна купити глушник, що в рази знизить гучність пострілу. А коли жінка говорить, а ще гірше - свариться, то гучність її голосу ніяким образом не можливо знизити. Сварливі жінки досить часто виступають приводом для жартів, проте деяким чином це можна списати на більш високу емоційність жінок, на відміну від чоловіків. Також, це можна списати на ігнорування чоловіками прохань своїх жінок, що змушує останніх, підвищувати тон розмови, щоб бути почутими.

«What are the three quickest ways of spreading a rumour (or gossip):

Telegram; Telephone; Tell a woman» [7].

В цьому прикладі жінок порівнюють з засобами зв'язку та соціальними мережами, говорячи що вони так же швидко можуть поширювати різноманітну інформацію та плітки. Таким чином, акцентується увага на жіночих якостях, таких як: балакучість, нестриманість, невміння берегти інформацію в тайні. сексизм стереотип дискримінація

Жінок часто вважають хронічними балакунами, котрі завжди розповідають новини, плітки та інформацію про інших людей.

«A man inserted an 'ad' in the classifieds: "Wife wanted".

The next day he received a hundred letters. They all said the same thing:

- "You can have mine"» [8].

У цьому анекдоті говориться, що один чоловік розмістив оголошення, що він шукає жінку, а вже наступного дня отримав сотню листів від чоловіків, у яких вони пропонували йому забрати свою жінку. Таким чином, в цьому анекдоті до жінки відносяться як до речі, яку можна продати, віддати чи передоручити комусь іншому. І більш того, лише на одне оголошення відкликнулося близько ста чоловіків, які б хотіли позбутися своєї дружини віддавши її комусь іншому.

Отже, даний анекдот показує зневагу до жінок, яких не цінують та не люблять, і з радістю віддадуть її комусь при першій же можливості. Таке ставлення до жінок є недопустимим та викликає госте обурення.

Висновки

Проаналізувавши сексизм та упередження жінок у гуморі англомовного середовища треба сказати, що сексистський гумор об'єктивує та тривіалізує жінок, він сприяє ієрархічному становищу жінок як підлеглих чоловікам у суспільстві. За допомогою сексистського гумору чоловіки одночасно принижують жінок і створюють ширшу соціальну (організаційну) структуру, яка стверджує їхнє домінування та владу над жінками.

В англомовних анекдотах дискримінація жінок проявляється через іронію, сарказм, порівняння, гіперболізацію, гру слів, парадокс та інші засоби. Роблячи висновок щодо сексизму та упереджень проти жінок у гуморі англомовного середовища треба зазначити, що ця проблема залишається актуальною та серйозною, незважаючи на деякі позитивні зміни в останні роки. Незважаючи на те, що гендерна рівність стає все важливішою в сучасному суспільстві, сексизм у гуморі продовжує існувати та впливати на сприйняття гендерних питань та стосунків між чоловіками та жінками.

У цілому, сексизм у гуморі залишається важливою проблемою, і дослідження та обговорення цієї теми важливі для того, щоб досягти більшої гендерної рівності та розуміння в сучасному суспільстві.

Перспективами подальших розвідок у даному напрямі можуть стати медійні платформи, оскільки соціальні мережі та Інтернет змінили спосіб поширення гумору, важливо вивчати вплив сексизму у гуморі на цих платформах і способи, якими він може поширюватися та впливати на глядачів.

Література

1. Lakoff R. Language and Woman's Place. London, 1973. 80 p.

2. Fausto-Sterling A. Myths of gender: biological theories about women and men. New York, 1992. 310 p.

3. Baron-Cohen S. The essential difference: men, women and the extreme male brain. London, 2003. 263 p.

4. Tannen D. You Just Don't Understand: Women and Men in Conversation. New York, 1991. 243 p.

5. Basow S. A. Gender stereotypes and roles. New York, 1992. 447 p.

6. Raskin V. Semantic Mechanisms of Humor. Boston, 1985. 281 p.

7. Meiers M., Knapp J. 5600 jokes for all occasions. New York, 1980. 605 p.

8. Rayner S. The Midnight Feast Joke Book. London, 2003. 96 p.

9. Rees N. Humorous Anecdotes. Oxford, 1971. 98 p.

References

1. Lakoff R. Language and Woman's Place. London, 1973. 80 p.

2. Fausto-Sterling A. Myths of gender: biological theories about women and men. New York, 1992. 310 p.

3. Baron-Cohen S. The essential difference: men, women and the extreme male brain. London, 2003. 263 p.

4. Tannen D. You Just Don't Understand: Women and Men in Conversation. New York, 1991. 243 p.

5. Basow S. A. Gender stereotypes and roles. New York, 1992. 447 p.

6. Raskin V. Semantic Mechanisms of Humor. Boston, 1985. 281 p.

7. Meiers M., Knapp J. 5600 jokes for all occasions. New York, 1980. 605 p.

8. Rayner S. The Midnight Feast Joke Book. London, 2003. 96 p.

9. Rees N. Humorous Anecdotes. Oxford, 1971. 98 p.

Размещено на Allbest.ru