Соціально-педагогічні методи розвитку лідерських якостей майбутніх соціальних працівників

SOCIAL AND PEDAGOGICAL METHODS OF DEVELOPING LEADERSHIP QUALITIES OF FUTURE SOCIAL WORKERS

Modern conditions require a high level ofprofessionalism and continuous professional development from future social workers. Personal characteristics of a specialist, such as the development of leadership qualities, affect the effectiveness of the functioning of the management system, the sphere of social work. In our society, there is an urgent need to develop the leadership qualities of future social workers. An effective way of their actualization and development is the use of socio-pedagogical methods.

Key words: student of higher education, leadership, social worker, socio-pedagogical methods, efficiency, solutions.

Актуальність проблеми

лідерство соціальна робота педагогічний

В сучасних умовах розвитку держави та громадського суспільства потрібно не просто оновлювати традиційні методи та способи державно-управлінських відносин, а й наповнювати новим змістом професійну діяльність майбутніх соціальних працівників. Для підвищення ефективності суспільного розвитку також необхідно розвивати людський потенціал, зокрема, розвивати його професійно, чітко та якісно виконувати функціональні обов'язки та постійно удосконалювати професійні знання та вміння.

Сучасні умови потребують від майбутніх соціальних працівників високого рівня професіоналізму та безперервного професійного розвитку. На ефективність функціонування системи управління, сфери соціальної роботи впливають не лише організаційна структура та зовнішні фактори, й особисті характеристики фахівця, такі як розвиток лідерських якостей. Так як кількість осіб в Україні, які мають ознаки обмеження життєдіяльності, зростає з кожним роком (Савостікова, 2022), в нашому суспільстві існує нагальна потреба в підготовці майбутніх соціальних працівників, при цьому особливу увагу приділити формуванню лідерських якостей. Ефективним способом актуалізації та розвитку лідерських якостей є застосування соціально-педагогічних методів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема виховання лідерів, створення умов для розвитку лідерських здібностей та формування соціально активної особистості розглядалась такими відомими педагогами і психологами, як І. Бех, І. Іванов, А. Лутошкін,

А.Макаренко, С. Мудрик, Л. Новикова, І. Підласий, В. Сухомлинський. Впровадження інноваційних методів навчання в освітній процес вищої школи та їхній вплив на розвиток особистісних якостей майбутнього фахівця досліджували О. Абдалова, А. Алексюк, І. Доброскок, В. Ільїна, Г. Коваль, В. Коцур, В. Кремень, С. Нікітчина, П. Саух, Н.,Сидоренко, С. Шевченко та інші. Рівень розвитку лідерських якостей майбутніх соціальних працівників свідчить про недостатню практичну реалізацію цього питання в освітньому процесі.

Мета статті - визначити ефективні соціально- педагогічні методи розвитку лідерських якостей майбутніх соціальних працівників та необхідність їх впровадження в освітній процес.

Виклад основного матеріалу дослідження

Соціальні зміни, що останнім часом досить активно здійснюються в Україні, зумовлюють значущість такої сукупності якостей особистості, яка дає змогу людині бути соціально активною, швидко пристосовуватися до швидкозмінних умов життя, виявляти цілеспрямованість і підприємливість, віднаходити оптимальні рішення в нестандартних ситуаціях (Коваль, 2015). Так як, сучасне суспільство характеризується наростанням постійних змін і глибокими соціальними трансформаціями, які часто іменують «суспільною турбулентністю», то в таких умовах зростає роль соціального працівника як виду професійної діяльності. У світлі наявних тенденцій суспільного розвитку - глобалізації, демократизації, інформатизації, технологізації та піднесенні ролі особистості - лідерство набуває нового контексту (Розвиток лідерського потенціалу, 2017).

Проблема лідерства в соціальній роботі є однією із найбільш дискусійних питань, до специфіки якого досі немає усталеної думки. Соціологи, психологи та політологи відзначають значущість феномену лідерства для сучасного суспільства. Особливо актуальною дана проблема є у воєнний період, оскільки формується нова культура, що потребує оновлення моделей поведінки лідерів з урахуванням змін зовнішнього середовища. Зміна соціально-економічних умов життя неминуче призводить до появи нових угрупувань, які потребують лідерів. Оскільки традиційне керівництво вже зазнало чималих змін, сучасні дослідження лідерства мають підвищувати ефективність нових видів управління в усіх сферах суспільного життя.

У контексті нашого дослідження розглянемо поняття «лідертво». На думку Р Дафта, лідерство - це взаємовідносини між лідером і членами групи, які чинять вплив один на одного і спільно прагнуть реальних змін і досягнення результатів, що відбивають загальну мету. Дж. Террі трактує лідерство як вплив на групи людей, який спонукає їх до досягнення спільної мети. К. Бланшар зазначає, що лідерство як партнерство, має на увазі взаємну довіру між двома людьми, які працюють разом для досягнення загальних цілей. П. Друкер визначає, що лідерство - це міжосо- бистісна взаємодія, що проявляється в певній ситуації за допомогою комунікаційного процесу і спрямована на досягнення специфічної мети або цілей (Палагнюк, 2021). Аналізуючи дані визначення можемо надати власне трактування поняттю: «лідерство» - це вплив на групу людей під час міжособистісної взаємодії, спрямований на досягнення мети, шляхом координації спільних зусиль.

У сучасних умовах для створення освітньої моделі підготовки соціальних працівників необхідно одночасно враховувати як світові тенденції розвитку освіти, що взаємопов'язані з процесами глобалізації, інтеграції у єдиний освітній простір, так і стрімкого розвитку технологій та інновацій в освіті та соціальній роботі, що з постійне оновлення знань, навичок та умінь. Виявлення соціально-педагогічних ідей розвитку освіти, світових освітніх тенденцій та тенденцій університетської освіти надають нам змогу обґрунтувати наслідки їх впливу, можливість творчого застосування при організації підготовки соціальних працівників та оновлення її змісту (Савельчук, 2016).

Як показує досвід, здобувачі освіти, які орієнтовані на отримання керівної чи управлінської посади, не володіли необхідними ком- петенціями під час навчання, що в результаті перешкоджає їх просуванню по службі. Визначення ефективних соціально-педагогічних методів розвитку лідерських якостей та впровадження їх в освітній процес може подолати цю проблему. Здійснювати підготовку фахівців слід так, щоб негативні соціальні прояви суспільства не знижували їх мотивацію до змін.

Відповідно до інформації Директорату розвитку ринку праці та умов оплати праці Міністерства економіки України майже до кожної спеціалізації розроблений професійний стандарт. На сьогодні, згідно з реєстром професійних стандартів затверджені:

- професійний стандарт «Директор (закладу) установи надання соціальних послуг;

- професійний стандарт «Соціальний менеджер»;

- професійні стандарти «Фахівець із соціальної допомоги вдома», «Фахівець із соціальної роботи», «Соціальний працівник (допоміжний персонал)»;

- професійні стандарти «Соціальний працівник», «Соціальний робітник».

Варто зазначити, що затверджені стандарти не передбачають формування лідерської компетентності, хоча там згадуються деякі її складові, такі як міжособистісні навички, критичне мислення, вирішення проблем, самоуправління та організаційне управління (Horishna, 2019).

Розвиваючи лідерські якості здобувачів освіти, слід звертатися не тільки до професійного стандарту, а й до особливостей професії. Розвиток компетенцій та здібностей відбувається у три етапи:

- допомога в отриманні знань;

- розвинути розуміння як ці знання можна використовувати;

- прояснити чому ці знання є необхідними.

Вища школа покликана не лише передавати знання та вміння, а й розвивати світогляд, переконання, цінності, особливості поведінки майбутніх соціальних працівників. Навчально- виховний процес наразі має бути орієнтований на розвиток студентів-лідерів (Волківська, 2016).

В процесі навчання студентам, як правило, пропонують опанувати матеріал, відповідний контексту їх майбутньої професії, що не достатньо сприяє розвитку лідерських якостей. На нашу думку, варто актуалізувати лідерський потенціал здобувачів вищої освіти шляхом набуття практичних навичок міжособистісної взаємодії, що стимулюватиме їх до більшої активності та прояву своїх сильних сторін. Досвід, фактичні знання та вміння, компетенції, які не просто були застосовані одноразово, а добре закріплені, цінуються в кожній професії незалежно від посади.

Для розвитку лідерського потенціалу необхідно створити у вищій школі відповідні умови:

- сприяти лідерству в університетському середовищі;

- залучати студентів для суспільно-корисної діяльності;

- визначити ефективні соціально-педагогічні методи розвитку лідерства майбутніх соціальних працівників та активно їх впроваджувати тощо.

Під час розгляду соціально-педагогічних досліджень та при засвоєнні дисциплін ми нерідко зустрічаємось з поняттям «метод». Методи - це способи взаємопов'язаної діяльності викладача та здобувача вищої освіти, які вимагають позитивного соціального досвіду та сприяють соціалізації.

Найбільш розповсюдженими методами в соціально-педагогічній діяльності є переконання та виправляння. Переконання - це впевненість в істинності і справедливості своїх знань, внутрішнє прагнення здобувача освіти до власних дій і вчинків. Виправлення - це формування у студентів певних вмінь і звичок, що потребують багаторазових дій та повторів.

Особливу групу складають методи заохочення та покарання. Відношення до них є неоднозначним: від необхідності застосування покарання до повної їх заборони. Проте ці методи ще досі широко використовуються у викладацькій діяльності. Заохочення і покарання мають спільну мету: сформувати необхідні особисті якості поведінки і характеру здобувача освіти.

Методи формування свідомості, такі як наприклад, бесіда, розповідь та лекція є постійними, проте, як показало дослідження - малоефективними. В часи інновацій вони вважаються здобувачами вже застарілими та не цікавими, тому сприяння розвитку лідерських якостей там мінімальне.

Будь-яке практичне заняття буде ефективнішим, ніж активне обговорення питання. Це сприяє розвитку цілеспрямованості, комунікабельності, вмінню переконувати і доводити власну думку.

Рольова гра дозволяє відтворити найбільш близьку до реальності ситуацію. Програючи різні ситуації, майбутній соціальний працівник відчуває себе впевненіше у реальній життєвій ситуації. Ділова гра дозволяє відпрацювати можливі професійні ситуації, обмінюватись думками та знаннями між майбутніми фахівцями (Карманенко, 2018).

Проведене нами дослідження показало, що найбільш ефективним соціально-педагогічним методом виявився тренінг - навчання досвідом. Він надає можливість поділитись і обмінятись своїми думками та поглядами, а також спільно попрацювати на пошук рішення, проявивши себе та свої здібності. Більше того він здатен формувати та розвивати необхідні навички, вміння та якості, що робить його ідеальним методом розвитку лідерства. Тренінг сприяє формуванню лідерської Я-концепції, розвиває позитивне самосприйняття, сприяє формування відповідальності та лідерського світогляду.

Висновки та перспективи подальших досліджень

В умовах сьогодення гостро постала проблема підготовки лідерів соціальної сфери. Вирішення даної проблеми беззаперечно підвищить якість підготовки майбутніх соціальних працівників, які розвиватимуть соціальну роботу та впроваджуватимуть інноваційні соціальні послуги. Виконання цього завдання залежить від майстерності викладачів, їх вмінь встановлювати контакт зі здобувачами освіти, сприяти їх впевненості у собі і своїх можливостях.

В ході дослідження ми дійшли висновку, що не всі соціально-педагогічні методи на достатньому рівні сприяють розвитку лідерських якостей майбутніх соціальних працівників. Першу позицію займає тренінг, другу - рольові та ділові ігри, а найменш ефективними виявились бесіда, розповідь та лекція.

Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у вдосконаленні існуючих методів розвитку лідерських якостей майбутніх соціальних працівників.

Література

лідерство соціальна робота педагогічний

1. Волківська, Д. А. Соціально-педагогічні умови розвитку лідерського потенціалу студентського активу університету. Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Соціально-педагогічна. 2016. Вип. 26. С. 27-36.

2. Залучення молоді до розвитку громадянського суспільства: тренінговий посібник / Палагнюк Ю. В., Луша- гіна Т. В., Акімова Т. Ю., Костєва Т. Б. та ін. ; під заг. ред. проф. Ю. В. Палагнюк, Т. В. Лушагіної. Миколаїв : Вид-во: Ємельянова Т. В., 2021. 165 с.

3. Карманенко, В. В. Форми і методи формування лідерських якостей у студентів економічних університетів. Збірник наукових праць Херсонського державного університету. Педагогічні науки. 2018. Вип. 82(3). С. 98-101.

4. Коваль Г. В. Професійна соціалізація державних службовців в умовах реформування державної служби в Україні. Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування. 2015. № 2. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Ttpdu_2015_2_5

5. Розвиток лідерського потенціалу національної гуманітарно-технічної та управлінської еліти : монографія / за редакцією О. Г. Романовського та О. С. Пономарьова. Харків : ФОП Мезіна В. В., 2017. 292 с.

6. Савельчук, І. Б. Підготовка соціальних працівників за сучасних умов: інноваційні тенденції. Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка. Педагогічні науки. 2016. 1(83), С 117-122.

7. Савостікова, К. Інклюзивна освіта в реаліях українського суспільства. Науково-методичний, інформаційно- освітній журнал «Вересень». 2022. Том 1. № 92. С. 105-111. DOI: https://doi.Org/10.54662/veresen.1.2022.09

8. Horishna, N., Slozanska, H., Soroka, O., & Romanovska, L. (2019). Exploring the leadership skills of pre-service social work students: implications for social work education. Problems of Education in the 21st Century, 77-5, 598-615.

REFERENCES

1. Volkivska, D., (2016). Sotsialno-pedahohichni umovy rozvytku liderskoho potentsialu studentskoho aktyvu univer- sytetu [Socio-pedagogical conditions for the development of the leadership potential of the university's student assets]. Zbirnyk naukovykh prats Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Seriia : Sotsialno- pedahohichna, 26, 27-36. [in Ukrainian].

2. Palahniuk, Yu., Lushahina, T., Akimova, T. & Kostieva, T. (Eds.). (2021). Zaluchennia molodi do rozvytku hroma- dianskoho suspilstva: treninhovyi posibnyk [Involvement of youth in the development of civil society: a training manual]. Vyd-vo : Yemelianova T. V. [in Ukrainian].

3. Karmanenko, V., (2018). Formy i metody formuvannia liderskykh yakostei u studentiv ekonomichnykh universyte- tiv [Forms and methods of formation of leadership qualities among students of economic universities]. Zbirnyk naukovykh prats, Pedahohichni nauky, 82(3), 98-101. [in Ukrainian].

4. Koval, H., (2015). Profesiina sotsializatsiia derzhavnykh sluzhbovtsiv v umovakh reformuvannia derzhavnoi slu- zhby v Ukraini [Professional socialization of civil servants in the context of civil service reform in Ukraine]. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia i mistsevoho samovriaduvannia, 2. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttpdu_2015_2_5 [in Ukrainian].

5. Romanovskoho, O., & Ponomarova, O., (2017). Rozvytok liderskoho potentsialu natsionalnoi humanitarno-tekh- nichnoi ta upravlinskoi elity: Monohrafiia [Development of the leadership potential of the national humanitarian-technical and managerial elite : monograph]. FOP Mezina V. V. [in Ukrainian].

6. Savelchuk, I., (2016). Pidhotovka sotsialnykh pratsivnykiv za suchasnykh umov: innovatsiini tendentsii [Training of social workers under modern conditions: innovative trends]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu im. Ivana Franka. Pedahohichni nauky, 1(83), 117-122. [in Ukrainian].

7. Savostikova, K., (2022). Inkliuzyvna osvita v realiiakh ukrainskoho suspilstva [Inclusive education in the realities of Ukrainian society]. Naukovo-metodychnyi, informatsiino-osvitnii zhurnal «Veresen», 1(92), 105-111. [in Ukrainian].

8. Horishna, N., Slozanska, H., Soroka, O., & Romanovska, L. (2019). Exploring the leadership skills of pre-service social work students: implications for social work education. Problems of Education in the 21st Century, 77-5, 598-615.

Размещено на Allbest.ru