Соціально-психологічні аспекти вивчення геноциду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Соціально-психологічні аспекти вивчення геноциду

Солнишкіна Аліна Анатоліївна кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології, соціальної роботи, публічного управління та адміністрування факультету медичних технологій діагностики та реабілітації



Анотація

Дана стаття - науковий аналіз концепцій геноциду.

Класифікація дозволяє розширити розуміння причин та наслідків геноциду.

Публікація містить теоретичні підходи та досвід спеціалістів - практиків.

Соціологічні аспекти дослідження геноциду дозволяють вивчити особливості виключення тієї чи іншої соціальної групи та подальшої нормалізації та виправдання злочинів.

В рамках вивчення методів соціальної роботи важливим є прояви посттравматичного стресового розладу та копінг-стратегії подолання кризових станів тих, що вижили після геноциду в той чи інший історичний період. Важливими аспектами дослідження є технології соціальної реабілітації.

Соціальний захист та супровід жертв насилля є актуальним в сучасній науці.

Наукова стаття охоплює широкий спектр методів репрезентації проблем геноциду при імплементації міждисциплінарних знань в освітньому процесі.

Соціально - психологічні наслідки та уроки геноциду аналізуються в статті.

Авторка статті використовує досвід зарубіжних дослідників та ділиться діючими та успішними методами соціально-психологічної допомоги.

Дані методи потребують ретельного вивчення та впровадження.

Важливим аспектом вивчення є повернення жертв геноциду у життя після завершення бойових дій.

Ментальне здоров'я, робота із психологічними травмами та подолання посттравматичного стресового розладу - напрямки сучасної соціальної роботи в українських реаліях .

Авторка наукової публікації ділиться досвідом викладання тем, які стосуються вивчення соціально-психологічних аспектів вивчення геноциду для майбутніх соціальних працівників.

Стаття репрезентує аналітичну модель, за допомогою якої студенти отримують знання та практичні навички із вивчення світового та вітчизняного досвіду з досліджень соціально-психологічних аспектів геноциду.

Ключові слова: соціальний контекст поняття геноцид, жертви геноциду, трансгенераційні травми, соціально-психологічна допомога жертвам геноциду.



Abstract

Solnyshkina Alina Anatolyivna Candidate of sociological sciences, PhD, Associate Professor of the Chair of sociology, social work, public management and administration of Faculty of medical technologies of Diagnostics and Rehabilitation, Oles Honchar Dnipro National University

SOCIAL AND PSCYHOLOGICAL ASPECTS OF GENOCIDE STUDIES

An article represents scientific analysis of conceptions of researches of genocide.

Classification helps to expand understanding of reasons and consequences of genocide.

Scientific publication contains theoretical approaches and experience of specialists in practical field.

In the frames of studying of methods of social work is very important to study manifestations of the posttraumatic stress disorder and coping-strategies of overcoming of crisis situation of survivors of genocide at different historical periods.

Crucial aspects of social work are technologies of social rehabilitation of victims of crimes and violence.

Social protection and social support of victims of violence are important in modern science.

Scientific publication covers a wide spectrum of methods of representation of problems of genocide during implementation of interdisciplinary knowledge to the educational process.

Social and psychological consequences and lessons of genocides are analysed in this article.

This publication is essays on future researches and creating of models of representation of reliable and verified information concerning problems of genocide.

An author of this article represents experience of foreign researchers and shares with effective and active methods of social and psychological aid. These methods need implementation and learning.

Important aspects of studying of social aspects are returning of victims of genocide after finishing of war.

Mental health, working with psychological traumas and overcoming of posttraumatic stress disorder are directions of social aid in Ukrainian realities.

The author of the scientific publication shares her experience of teaching topics related to the study of social and psychological aspects of genocide for future social workers.

The article presents an analytical model that helps students gain knowledge and practical skills in studying the world and national experience in researching the socio-psychological aspects of genocide.

Keywords: social context of concept of genocide, victims of genocide, transgenerational traumas, social and psychological aid to the victims of genocide.



Постановка проблеми

Повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну в 2022 році призвело за собою масові вбивства та катування українського цивільного населення та військовополонених, блокада міст, руйнування житлового фонду, знищення культурних, освітніх установ та медичних закладів та релігійних споруд, порушення прав людини, зухвале ігнорування норм міжнародного гуманітарного права, вимушена міграція українців за кордон.

Наукового осмислення та практичного впровадження потребують соціально-психологічні та соціально-економічні наслідки російської агресії.

Ефективне кризове втручання, надання компетентної юридичної, соціально-психологічної матеріальної допомоги потребує об'єднання широкого кола спеціалістів.

Світова наукова спільнота разом із кваліфікованими експертами практиками об'єдналися для фахових розслідувань злочинів проти українського народу.

Українські вчені ефективно працюють в напрямку реалізації програм соціальної та психологічної допомоги, адаптації та реабілітації з 2014 року у тісній співпраці із волонтерськими та неурядовими організаціями.

Вивчення світового досвіду та історичного контексту стане в нагоді при створенні соціальних програм реабілітації, адаптації та соціально- психологічної допомоги людям, які постраждали від наслідків війни.

Впровадження

Метою даної наукової статті є комплексний науковий аналіз концепту геноциду, його різновиду та наслідків та особливостей вивчення в соціально- психологічному контексті.

Завданнями статті виступають:

1). концептуалізація вивчень в світовій та вітчизняній практиці досліджень геноциду в соціально-психологічному контексті;

2). ознайомити наукову спільноту із особливостями викладання гострої і складної теми та впровадження міждисциплінарних знань в освітній процес для майбутніх соціальних працівників - студентів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

Аналіз досліджень та публікацій

Рафаєль Лемкін в книзі «Axis Rule in Occupied Europe” («Правління країн Осі в окупованій Європі: закони окупації, аналіз правління, пропозиції до змін») визначає поняття «геноцид» як координований план дій, які мають мету руйнування основ життя та функціонування національних груп [1].

В 1944 році Рафаель Лемкін поєднав грецьке слово genos (рід, раса, плем'я) та латинське слово cide (вбивство).

Лемкін наголошував, що геноцид має дві фази:

. руйнування національних, соціальних та культурних паттернів пригноблених груп;

. нав'язування національних зразків та шаблонів мислення та поведінки групою, яка пригноблює.

Лемкін називав геноцид «синхронізованою атакою» та «координованим планом щодо різноманітних дій» [2].

Серед багатьох критичних аспектів концептуалізації Рафаелем Лемкіним геноциду, можна виділити наступні фактори:

а) . геноцид - це багатогранне явище, це напад та насильство над базовими елементами людського буття;

б) . геноцид не обов'язково містить в собі фізичне вбивство, це може бути і цілеспрямована заборона діяльності, знищення культури та релігії певної соціальної групи, примусова асиміляція;

в) . вивчення природи геноциду потребує об'єднання зусиль мультидисциплінарної команди спеціалістів для того, щоб виявити та зрозуміти ризики геноциду, протидіяти йому та в майбутньому захищатися від нього [2, p 156-157].

Лео Купер вважав, що випадки геноциду проти расових, етнічних, релігійних груп є результатами політичних конфліктів. На його погляд, поняття «геноцид» визначається, як руйнування та знищення політичних груп та класів [1, p. 60].

Завдяки науковцю Джонсу ми маємо розгорнуту класифікацію видів геноциду:

Класоцид - навмисне винищення соціального класу;

Демоцид - масові вбивства громадян, даний тип злочинів поєднує в собі геноцид, політицид та масові казні;

Елітоцид - вбивства керівництва, освічених прошарків суспільства;

Екоцид - масове знищення флори і фауни, злочинне отруєння забруднення атмосфери;

Феміцид або фемініцид - тендерне насильство та злочини проти жінок на підгрунті ненависті;

Г ендерцид - знищення людей за ознакою статі;

Лінгвоцид - комплекс заходів політичного та адміністративного спрямування, що спрямовані на викорінення мови, свідоме знищення мови як головної ознаки етносу;

Меморіцид - руйнування пам'яті та винищення минулого певної групи людей;

Омніцид - знищення всього живого на землі;

Політицид - масові вбивства, спрямовані на політичну групу;

Урбіцид - термін, який вигадав Майкл Муркок для визначення «насильства над містом», матеріальне знищення міських територій [1].

Джонс зазначав, що при вивчені будь-якого типу геноциду треба брати до уваги такі фактори, як: структурна агресія або насильство, деструктивні відносини які є частиною та прямими наслідками економічних або соціальних систем.

Окремо стоїть термін, запропонований дослідником Удайякумаром в 1995 році, який в світовій науці має назву poorcide («в різних джерелах - геноцид бідних, «бідноцид») - знищення бідних людей через причини структурної бідності [1].

Дослідження геноциду на думку Удайякумара повинні містити розуміння та ретельне вивчення структурного насильства як механізму впровадження геноциду.

Центральну роль у вивченні геноциду у працях дослідниці в галузі філософії Клаудії Кард грає концепція соціальної смерті [1].

«Соціальна смерть не є обов'язково геноцидом. Проте геноцид - це соціальна смерть».

Соціальна смерть має різноманітні прояви та типи походження (рабство, хвороба, вигнання, ізоляція тощо.

Геноцид це найгостріша та найкризовіша форма соціальної смерті. Продукування соціальної смерті в спільноті людей є центральним злом геноциду.

Також важливим компонентом концепції Клаудії Кард було поняття вітальної енергії та сили перед навалою зла.

Дослідниця просить мати на увазі, що вбивство груп людей це не є головних при акті геноциду. Адже існують форми, які фізично не вбивають людей, вони можуть руйнувати зв'язки, відносини, соціальні структуру та соціальну пам'ять, які є життєво необхідними.

Дослідник Шоу визначав геноцид як «особливий соціологічний злочин». Він вважав, що природою досліджень поняття геноциду маніпулюють. Дослідження геноциду перекручується в бік злочинця [2].

В соціально-психологічному контексті дослідження даної проблематики вчений Стауб зазначає, що під час геноциду певним групам створені умови, які фруструють базові людські потреби.

Суспільство нормалізує насильство, яке дає політичні та владні можливості, створюються нові норми та з'являються нові цінності які акцептуються та виконуються [5].

Мультидисциплінарні вивчення проблем геноциду: соціально- психологічний підхід.

Довгий час необхідність дослідження проблеми геноциду нівелювалася в соціологічній науці.

Але завдяки соціологам Хелен Фейн, Зігмунту Бауману та вже згаданому нами Лео Куперу були відкриті двері до соціологічного підходу до вивчення проблематики геноциду [2].

Завдяки вищезгаданим соціологам була здійснена соціальна категоризація в цьому складному питанні.

Соціологи стверджували, що не існує єдиної формули, завдяки яким геноцид спалахує та поширюється.

Для ранніх досліджень соціологічного аналізу важливі два напрямки:

. Вивчення факторів, причин та умов, за яких певна група людей стає out-group («поза-групою»);

. Які умови призводять до того, що жорстоке поводження та приниження людей, переростають в геноцид.

На думку Хелен Фейн, риск проявів геноциду збільшується, якщо політичні еліти адоптують нову формулу чи наратив для того, щоб виправдати та утвердити їх політичний контроль [2, p.164-165]..

Описуючи наслідки геноциду та шукаючи шляхи надання ефективної кризової допомоги та соціальної підтримки жертвам масового насилля, вчені робили акцент на трансгенераційних травмах [3].

Співробітниці Університету Кларка (США) Джоанна Рей Волхардт та Мішель Тволлі досліджували наслідки геноциду в контексті потреб жертв геноциду [4].

Проаналізовані американськими вченими джерела та свідчення очевидців та тих, хто вижив доводять той факт, що жертви намагалися тривалий час не піднімати цю тему навіть в своїй родині.

Дослідниці Волхардт та Тволлі аналізують соціально-психологічні уроки геноциду в Руанді [4].

Один із важливих уроків полягає в необхідності пам'яті або «ніколи не забудемо». Даний урок фокусується на колективній відповідальності стосовно пам'яті в контексті історичної віктимізації. Цей урок має багато обґрунтувань, адже у створені меморіальної культури та місць пам'яті для нащадків повинні приймати участь і влада, і населення, і ті, що вижив та переніс геноцид. Загальновідомий трикутник «Жертва - Очевидець - Злочинець» є дуже нестійкою в умовах бойових дій, кордони цих ролей є крихкими та рухливими [5]. геноцид соціальний стресовий розлад

В Руанді жертви та кривдники продовжували тривалий час жити поруч, і це призвело в певних випадках до ретравматизації [4].

Впровадження знань про генезис, причини та наслідки та соціально- психологічні аспекти геноциду в освітній процес.

В 2020 році авторка статті прийняла участь в Літній Школі зі студій Голокосту в Україні Центру перспективних досліджень Голокосту імені Джека, Джозефа і Мортона Манделів Меморіального музею Г олокосту США.

В 2022 році під час повномасштабного вторгнення, завдяки отриманими знанням та дослідницькій стипендії цього центру авторка статті розробила та поступово впроваджує в життя наукові заходи із висвітлення та дослідження соціально-психологічних аспектів питання геноциду.

При викладанні цих гострих, важких, сензитивних тем використовується історичний контекст, соціально-психологічний аналіз, міжнародний та світовий досвід соціально-економічної допомоги жертвам геноциду, методи соціально-психологічної адаптації та реабілітації.

Під час проведення занять використовуються технології дискусійних кіноклубів, соціальних читань, переглядів музейних колекцій. Впровадження цих технологій в освітній процес вже довело свою ефективність.

За допомогою Таблиці № 1 можна дізнатися про теми, які пропонуються для вивчення та методи вивчення соціально-психологічних аспектів дослідження геноциду.

Матеріали, зібрані в Таблиці 1 представляють собою аналітичну модель вивчення соціально-психологічних аспектів дослідження наслідків геноциду, класичні та інноваційні методи їх вивчення.

Таблиця 1. Особливості вивчення соціально-психологічних аспектів дослідження геноциду (приклад із навчання студентів спеціальності «Соціальна робота».

№	Тема	Методи	Завдання
1	Робота із травмою	Г еноцид в контексті інтергенераційної травми поколінь: комплексний підхід	А). Спільне читання глибинних інтерв'ю із книжки Міколая Грінберга «Я звинувачую Аушвіц». Б). Обговорення інтерв'ю з Робертом Джеєм Ліфтоном в збірці Кеті Карут «Почути травму. Розмови з провідними спеціалістами з лікування катастрофічних досвідів.
2	Жінки та діти під час геноциду. Репрезентація соціальних та психологічних проблем осіб, які вижили у Голокості.	Свідчення жертв Голокосту (Український та Європейський контексти)	Спільне читання щоденника Етті Гіллесум «Без озлоблення, без ненависті» (1941-1943)
3	Соціально-психологічні наслідки геноциду. Соціальна робота із сиротами: напрямки та методи реабілітації.	Ознайомлення із науковими статтями в галузі соціально- психологічної реабілітації жертв геноциду	Перегляд та обговорення фільму «Діти Ундерміру» режисера Майкла Сємюелса.
4	Соціальні працівники та напрямки їх роботи під час Г олокосту	Біографічний метод	Християнська соціальна працівниця Ґертруд Люкнер
5	Соціальні та благодійні організації: історія та сьогодення	Аналітичний та порівняльний аналіз	Напрямки та методи соціально-психологічної роботи в соціальних та благодійних організаціях під час війн. Діяльність The Blue Card
6	Сучасні соціальні організації та фонди із допомоги жертвам геноциду	Аналітичний та порівняльний аналіз	Спільнота Загреба The Jewish Community of Zagreb (JCZ)
7	Соціально-психологічна робота в часи повномасштабного російського вторгнення	Презентації міжнародних та вітчизняних організацій	UNICEF Safe the children International Rescuee Comitee створити презентації з діяльності цих організацій за напрямками: Цільові групи Форми роботи Проекти
8	Мігранти та біженці: програми соціально- психологічної адаптації та реабілітації	Вивчення соціально- психологічних методик. Професійна адаптація та реабілітація	Дослідження діяльності організацій, які працюють із біженцями: історичний та сучасний контексти
9	Соціально-психологічна адаптація людей, які постраждали від війни	Розробка та захист проектів	Написання командою проектних пропозицій за схемою: . Актуальність проекту; Б). Інновації у вирішенні соціально-психологічної проблеми; . Мета та завдання; Г). Цільові аудиторії; Д). Бенефіціари; Є). Заходи проекту; Ж). Соціальний вплив проекту; Д). Бюджет проєкту; З). Очікувані результати .
10	Соціально-психологічна реабілітація ветеранів бойових дій	Ознайомлення із практичними методами	А). Практичні вправи та рекомендації із керівництва для польових психологів «Сила дихання: соматичні засоби психологічного відновлення» (автори Катя Кольцьо, Марта Пивоваренко, Марта Ковальова) Б). Представлення в форматі PechaKucha (доповідь із 20 слайдів, кожен слайд демонструється 20 секунд)

Отже, всебічне вивчення соціальних аспектів в досліджені соціально- психологічних наслідків геноциду із обговоренням методів та історичного досвіду є актуальною потребою підготовки представників соціально- психологічного напрямку в умовах сьогодення.

Важливим є ретроспективний аналіз відновлення, повернення до мирного життя, возз'єднання з родинами після завершення війн.

Також за допомогою листів, щоденників та музейних архівних матеріалів досліджуються копінг-стратегії виживання в таких складних умовах.

Зараз авторка наукової публікації зі студентами активно вивчає технології соціальної роботи із травмами та посттравматичним стресовим розладом.

Дані вивчення та проведення історичних паралелей допоможуть конкретизувати напрямки в умовах сьогодення та покращити шляхи реабілітації та адаптації в українському суспільстві під час російської агресії та вторгнення в 2022 році.

Студенти ознайомилися із матеріалами Славенки Дракуліч - хорватської письменниці та журналістки Славенки Дракуліч, яка в своїй роботі «Вони б і мухи не скривдили» піднімає документи розгляду справ Міжнародного кримінального трибуналу в Гаазі щодо воєнних злочинів у колишній Югославії [6].

Студенти знайомляться із документами Міжнародного гуманітарного права, а саме: Женевською Конвенцією про захист населення під час війни, Женевською Конвенцією про поводження із військовополоненими.

Захист прав людини є одним із ключових напрямків соціальної роботи в умовах військової агресії.

При впровадженні наукових заходів планується віртуальна подорож меморіальними музейними комплексами.

Надання важливих знань майбутнім фахівцям соціальної сфери з метою вдосконалення технологій роботи із врахуванням історичного досвіду - є актуальним в умовах сьогодення.

Нині студенти знайомляться із практичними розробками організації Health and Human Rights Info (HHRI) щодо етичних принципів роботи із жертвами насильства та правил консультування [7].

В науковій літературі, присвяченим актуальним аспектам соціальної роботи та соціально-психологічного супроводу, увага приділяється технологіям роботи із вразливими категоріями населення, навичкам консультування та пере направлення.

Дослідники із Університету Південної Каліфорнії (США) Дональд Міллер, Бет Мейеровіц, Лорен Енж і науковець із Руанди досліджують соціальний захист, соціальну допомогу та життєві стратегії сиріт після геноциду в Руанді.

Турбота про ментальне здоров'я, посттравматичний стресовий розлад осиротілих руандійців, які вижили після трагічних подій в Руанді, утворюють значний пласт в масиві наукових досліджень.

Науковці описують особливості представництва інтересів та адвокації захисту прав сиріт. Провідну роль в цьому приділяють недержавним організаціям соціального спрямування.

Соціальна підтримка дітей - сиріт, повернення до школи, соціально- психологічний супровід жертв насилля - основні аспекти соціальної роботи [8].

На даному етапі разом із студентами третього - четвертого курсів постійно відстежуємо новини, щодо соціального захисту українських дітей пільгових категорій в умовах повномасштабної російської війни.

Отже, комплексний підхід є дуже актуальним для вивчення соціально- психологічних концепцій геноциду.



Висновки

Робота із жертвами геноциду потребуватиме професіоналізму, дотримання етичних стандартів, а також надання кваліфікованої соціальної та психологічної допомоги.

Переважна більшість наукових публікацій соціально-психологічного напрямку стосуються саме життя після війни, попередження ретравматизації, впровадження технологій соціально-психологічної реабілітації, адаптації до нових умов.

Подальші дослідження авторка статті планує пов'язати із дослідженням аспектів соціально-психологічної реабілітації та життя в післявоєнні часи.

У важкі часи дегуманізації, нехтування нормами міжнародного права, в часи жорстокості необхідна допомога із відновлення, з представництва інтересів, із задоволення потреб та захисту прав, а також надання кваліфікованої психологічної підтримки.

Для професійного вивчення соціально-психологічних досліджень геноциду студенти повинні знати: історичний контекст, особливості надання психологічної роботи та здійснення соціальної допомоги жертвам бойових дій, ознаки геноциду, його прояви.

Студенти повинні вміти застосовувати на практиці соціально- психологічні технології надання допомоги в воєнні часи, використовувати досвід інших країн та розвивати співпрацю із вітчизняними та зарубіжними громадськими організаціями.

Мультидисциплінарний підхід до вивчення соціально-психологічна аспектів роботи із жертвами геноциду має пріоритет в умовах сьогодення.

Розроблена аналітична модель вивчення соціально-психологічних аспектів досліджень геноциду дозволяє систематизувати знання в цій сфері.

Також важливо вшановувати пам'ять загиблих та виховувати повагу у молодого покоління.



Література

1. Bojan Zalec (2013). Genocide as social death: A comparative conceptual analysis. ANTROPOLOGICAL NOTEBOOKS. Slovene Anthropological Society, 19 (2), 57-66

2. Charles H. Anderson (2015). Genocide: perspectives from the social sciences. Working Papers 1508, College of the Holy Cross, Department of Economics, 151-188.

3. Johanna Ray Vollhardt and Michal Bilewicz (2013). After the Genocide: Psychological Perspectives on Victim, Bystander, and Perpetrator Groups. Journal of social issues. Vol.69, No1, 1-15

4. Johanna Ray Vollhardt and Michele Twali (2019). The Aftermath of Genocide: Divergent Social Psychological Processes Among Victim and Perpetrator Groups. / Confronting Humanity at its Worst: Social Psychological Perspectives on Genocide (Ed.: L. Newman). Oxford University Press, P. 252-287

5. Johanna Ray Vollhardt and Maggie Campbell-Obaid (2016) . The Social Psychology of Genocide and Mass Atrocities. A. Miller The social psychology of good and evil (2- nd ed), 159-184.

6. Славенка Дракуліч (2018). Вони б і мухи не скривдили. Київ.Видавничий дім Комора. 188с.

7. Mental health and gender-based violence. Helping survivors of sexual violence in conflict - a training manual (2016). Health and Human Rights Info, 196 p.

8. Lauren C Ng, Naphtal Ahishakiye, Donald E. Miller, Beth E. Meyerowitz (2015) Life After Genocide: Mental Health, Education, and Social Support of Orphaned Survivors. International Perspectives in Psychology: Research, Practice, Vol. 4, No. 2, 83-97

References

1. Bojan Zalec (2013). Genocide as social death: A comparative conceptual analysis. ANTROPOLOGICAL NOTEBOOKS. Slovene Anthropological Society, 19 (2), 57-66

2. Charles H. Anderson (2015). Genocide: perspectives from the social sciences. Working Papers 1508, College of the Holy Cross, Department of Economics, 151-188.

3. Johanna Ray Vollhardt and Michal Bilewicz (2013). After the Genocide: Psychological Perspectives on Victim, Bystander, and Perpetrator Groups. Journal of social issues. Vol.69, No1, 1-15

4. Johanna Ray Vollhardt and Michele Twali (2019). The Aftermath of Genocide: Divergent Social Psychological Processes Among Victim and Perpetrator Groups.

5. / Confronting Humanity at its Worst: Social Psychological Perspectives on Genocide (Ed.: L. Newman). Oxford University Press, 252-287

6. Johanna Ray Vollhardt and Maggie Campbell-Obaid (2016) . The Social Psychology of Genocide and Mass Atrocities. A. Miller The social psychology of good and evil (2- nd ed), 159-184.

7. Slavenka Drakulich (2018). Vony b i mukhy ne skryvdyly. Kyiv. Vydavnychyi dim Komora, 188 s. [ In Ukrainian]

8. Mental health and gender-based violence. Helping survivors of sexual violence in conflict - a training manual (2016). Health and Human Rights Info, 196 p.

9. Lauren C Ng, Naphtal Ahishakiye, Donald E. Miller, Beth E. Meyerowitz (2015) Life After Genocide: Mental Health, Education, and Social Support of Orphaned Survivors. International Perspectives in Psychology: Research, Practice, Vol. 4, No. 2, 83-97

Размещено на Allbest.ru