Паралінгвістичні засоби вираження емоцій у соціальних мережах (на матеріалі англійської та німецької мов)

Досліджено паралінгвістичні засоби вираження емоцій у соціальних мережах, використання яких у сучасній мережевій комунікації набуло широкої популярності. Матеріалом дослідження слугували дописи у різних соціальних мережах англійською та німецькою мовами.

Рубрика Социология и обществознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2023
Размер файла 748,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Паралінгвістичні засоби вираження емоцій у соціальних мережах (на матеріалі англійської та німецької мов)

Горбаченко А.Л., асистент кафедри іноземних мов, факультетів психології та соціології Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Рябокучма Т.О., старший викладач кафедри німецької мови, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

Анотація

Стаття присвячена дослідженню паралінгвістичних засобів вираження емоцій у соціальних мережах, використання яких у сучасній мережевій комунікації набуло широкої популярності. Ілюстративним матеріалом дослідження слугували дописи у різних соціальних мережах англійською та німецькою мовами. У ході здійснення наукової розвідки було з'ясовано, що емоційне наповнення тексту під час спілкування у соціальних мережах передається шляхом використання знаків пунктуації, різних варіацій шрифту та смайлів. У статті запропоновано визначення паралінгвістики як науки, що є підрозділом семіотики, предметом вивчення якої є позамовні явища, що, у поєднанні з вербальними засобами, здатні передавати змістовну інформацію у процесі мовної комунікації. Виокремлено паравербальні засоби спілкування в усному мовленні, а саме: просодику (темп мови, тембр, висота і гучність голосу) та екстралінгвістику (паузи, сміх, плач, кашель, зітхання та інші звуки, які людина відтворює за допомогою голосу). У письмовому мовленні, зокрема у спілкуванні в соціальних мережах, визначено особливі паравербальні засоби, які також здатні відтворити цілий спектр емоцій. До останніх віднесено смайли, які допомагають комунікантам боротися з беземоційністю сприйняття інформації у соціальних мережах, надають змогу простіше сприймати емоції співрозмовника та передавати власні; використання пунктуації та варіації шрифту. Смайли є зображеннями, які універсальні для розуміння. Доведено, що перш, ніж використати смайл, потрібно точно знати його значення та усвідомлювати контекст потенційного вжитку. Досліджено, що такі парамовні засоби, як використання пунктуації та варіації шрифту, можуть вживатися тільки як допоміжні по відношенню до вербальних засобів передачі інформації і можуть лише додавати експресивні відтінки до змісту повідомлення, а саме: у спілкуванні в соціальних мережах три крапки передають уповільнений темп мовлення або довгі паузи; тире в Інтернет-комунікації вживається для привернення уваги до найважливішої інформації; виділення тексту великими літерами або особливим типом шрифту передає висоту голосу, або звертає особливу увагу на написане.

Ключові слова: паралінгвістика, комунікація, невербальні засоби, смайл, соціальні мережі, варіації шрифту, розділові знаки.

Summary

Horbachenko A., Riabokuchma T. Paralinguistic means of expressing emotions in social networks (based on the English and German languages)

The article is devoted to the study of paralinguistic means of expressing emotions in social networks, the use of which has become extremely popular in modern Internet communication. Posts in different social networks in English and German have become the illustrative material of the study. It was found that the emotional content of the text during communication in social networks is transmitted through the use of punctuation marks, different font variations and smileys. It was determined that paralinguistics is a science that is a subdivision of semiotics, the subject of which is the study of nonverbal phenomena that, in combination with verbal means, are able to convey meaningful information in the process of communication. Non-verbal means of oral communication have been singled out, namely: prosody (tempo and pitch of speech, timbre) and extralinguistics (pauses, laughter, cough, and other sounds that a person reproduces with the help of voice). In written speech, in particular in communication in social networks, special non-verbal means have been defined, which are also able to reproduce a whole range of emotions. They include smileys, which help communicators deal with the emotionless perception of information in social networks, and also make it possible to perceive the interlocutors' emotions and convey them more easily; the use of punctuation marks, and font variations. Smileys are images that are universal for understanding. It has been proven that before using a smiley, you need to know exactly its meaning and be aware of the context of its potential use. The study found that such paralinguistic means as the use of punctuation marks and font variations can only be used as the additional ones in relation to verbal means of information transmission and can only add expressive undertone to the content of the message, namely: in communication in social networks, an ellipsis conveys a slower pace of speech or longer pauses; a dash in the Internet communication is used to emphasize the most important information; the use of capital letters conveys the pitch of speech or draws special attention to what is written.

Key words: paralinguistics, communication, non-verbal means, smiley, social networks, font variations, punctuation marks.

Постановка проблеми

паралінгвістичний емоції соціальна мережа

У сучасному світі існує надзвичайно багато форм, засобів та способів спілкування, значна частина яких пов'язана з можливостями глобальної мережі Інтернет. Сьогодні всесвітня мережа Інтернет надає користувачам можливість спілкуватися навіть, якщо вони знаходяться далеко один від одного. Комунікація у соціальних мережах має багато позитивних рис, зокрема здатність спілкуватися будь-де і будь-коли, можливість відкладеної відповіді, відчуття захищеності і приватності. Однак, існують і негативні сторони такої діяльності, до яких, зокрема, належить проблема розуміння емоцій співрозмовника [1, с. 170] та вираження власних почуттів. Емоційне наповнення тексту, яке в усному мовленні виражається через застосування певної інтонації, пауз та тембру голосу, під час спілкування у соціальних мережах передається шляхом використання знаків пунктуації, різних варіацій шрифту та смайлів. Відтак, останні допомагають подолати беземоційність сприйняття у процесі віртуального спілкування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що царина вивчення паралінгвістичних засобів вираження емоцій у соціальних мережах виявляється малодослідженою. Здебільшого науковці приділяють увагу або дослідженню Інтернет-комунікації вцілому [1; 2; 3], або саме позамовним засобам спілкування в усному та писемному мовленні (зокрема для вираження емоцій) [4; 5; 6].

Мета статті полягає у виявленні та аналізі паравербальних способів передачі емоційного стану комунікантів у соціальних мережах.

Виклад основного матеріалу дослідження

Людське спілкування як окремий тип діяльності вирізняється комплексною та багатоаспектною природою [4, с. 110]. Т. В. Модестова наголошує на тому, що базовими цілями міжособистісного спілкування у сучасному світі є ефективна реалізація спільної діяльності; успішний планомірний вплив на інших учасників комунікаційного процесу; продуктивний обмін інформацією; створення позитивного емоційного бекграунду у процесі спілкування. Зрозуміло, що досягнення таких цілей передбачає використання не лише вербальної складової у процесі спілкування, а й різних засобів, до яких належать міміка, жести, тон, положення тіла тощо [4, с. 111]. Іншими словами, ефективна комунікація передбачає використання невербальних, або ж паралінгвістичних, засобів.

З метою втілення своїх комунікаційних намірів, мовці досить часто звертаються до паралінгвістичних (позамовних) одиниць. Термін «паралінгвістика» функціонує у лінгвістичній літературі уже досить давно, хоча достеменно невідомо, хто саме ввів його у науковий обіг. Зважаючи на це, з'явилося декілька різних визначень поняття «паралінгвістика», які відрізняються шириною охоплення того, що саме входить у це поняття. У науковій розвідці під терміном «паралінгвістика» пропонуємо розуміти науку, яка є підрозділом семіотики, предметом вивчення якої є позамовні явища, що, у поєднанні з вербальними засобами, здатні передавати змістовну інформацію у процесі мовної комунікації. Варто зазначити, що призначення паравербальної комунікації полягає у тому, аби викликати у партнера певні відчуття та емоції, що необхідні для досягнення цілей комунікації і намірів мовця [5, с. 44].

Важливою також є проблема забезпечення емоційних потреб комунікантів. До таких потреб, зокрема, належать потреби у розумінні, співчутті, заохоченні тощо. Застосування необхідних невербальних засобів полегшує створення позитивної емоційної обстановки і, відповідно, підвищує ефективність спілкування [4, с. 114].

До паравербальних засобів спілкування здебільшого відносять просодику (темп мови, тембр, висота і гучність голосу) та екстралінгвістику (паузи, сміх, плач, кашель, зітхання та інші звуки, які людина відтворює за допомогою голосу) [5, с. 44-45].

Однак, зазначені засоби доречно розглядати лише під час вивчення усного мовлення. У письмовому мовленні, зокрема у спілкуванні в соціальних мережах, неможливість використання зазначених парамовних прийомів компенсується особливими паравербальними засобами, які також здатні відтворити цілий спектр емоцій.

Одними з таких засобів є смайли. Саме вони допомагають комунікантам боротися з беземоційністю сприйняття інформації у соціальних мережах. Смайли надають змогу простіше сприймати емоції співрозмовника та передавати власні. Смайли є зображеннями, які універсальні для розуміння. Історія смайлів починається, коли у 1982 році професор американського університету Карнегі-Меллон Скотт Фалман (англ. Scott Elliot Fahlman) запропонував використовувати для позначення усмішки у друкованому тексті двокрапку, дефіс і дужку - :- ). Цей набір символів отримав офіційну назву «смайл» (англ. smiCey) і відтоді й донині став невід'ємною чактиною Інтернет-комунікації [7].

Сонєю упіверсальністю смайли завдячують своїй іконічній природі. Своїм виглядом смайли нагкдують обличчя, які зображають певні емоції. Саме тому їх так легко розуміти і сприймати представникам різних культур, етнічних, соціальних чи вікових груп тощо. Звідси випливає, про головною комунікативною тлрктивістю смайлів є однакове сприйняття усіма учасниками спілкунання у конкретній ктмунікативній ситуації.

Для прикладу, американська співачка Тейлор Свіфт (англ. Taylor Swift) дуже часто використовує смайли у своїх дописах у соціальній мзрежі Twitter, аби поділитися своїми емоціями з фоловерами: Thanks for all the beautiful wishes today!! I spent my 33rd birthday in the studio of course ¦ ¦ Wouldn t have it any other way. Love уouf Love you guys so much. Stay sparkly out there %[8], 38 =ппи=ез=тхтазоренрк=каоажр=в==

Найпопулярнішими смайлами у соціальних мережах виявляються наступні (приклади наведено із використанням текстових символів) [9]:

:) - веселий вираз обличчя;

:-) - звичайна посмішка;

;) - посмішка з підморгуванням;

:-)) - радість, сміх;

:-D - гучний, тривалий сміх;

)) - дуже сильний сміх (очі не видно від сміху);

:-O - здивування;

:-* - поцілунок;

:( - похмурий вираз обличчя, сум;

:-( - сильний смуток, незадоволеність;

:_( - плач, сльози.

Проте, у сучасній Інтернет-комунікації значно частіше використовують «малюнки-смайли», які зображають людей (у тому числі загальноприйняті жовті смайли-обличчя), їжу, природні явища, будівлі тощо. Окремі месенджери навіть пропонують використовувати рухливі картинки у якості засобів паралінгвістики.

До того ж, використання смайлів сприяє подоланню мовного бар'єру і налагодженню комунікації між представниками різних народів. Наприклад, якщо хтось із співрозмовників не може підібрати необхідну лексичну одиницю, уміло підібраний смайл стане виходом із такої ситуації.

Зовсім нещодавно уважалося, що смайли доречно вживати тільки у неофіційній комунікації, а застосування смайлів у спілкуванні з діловими партнерами розглядалося, як прояв низького рівня культури ділового спілкування. Однак, розвиток ринкових відносин у сучасному світі сприяє дедалі активнішому використанню смайлів у бізнес-комунікації в соціальних мережах (рис. 1).

Необхідно звернути увагу на те, що недостатньо лише обрати смайли за власним смаком. Першочергову роль має відігравати саме розуміння значення того чи іншого смайлу, адже у різному контексті вони можуть сприйматися та інтерпретуватися по-різному. Особливо це правило важливе під час міжкультурної комунікації, адже, хоча смайли здебільшого є універсальними, вони все ж можуть по-різному трактуватися представниками різних культур [11, с. 288]. Наприклад, більшість людей вважає, що смайл, зображений на рисунку 2, означає щастя, однак, насправді це не так, адже він передає емоцію полегшення. А смайл, що показано на рисунку 3, не означає плач, як бзгато ато вважає, натомість, він ниражає сонливістз. Смайл я рисунку 4 знввім не означає зліств, а передає відчуття тріумфу [12].

Рис. 1. Використання смайлів у бізнес-комунікації в соціальних мережах [10]

Рис. 2. Полегшення

Рис. 3. Сонливість

Рис. 4. Тріумф

У0 той час, як смайли, яо паралінгвістичні засоби айран ження емоцій, є самостійними носіями смислової інформації, такі парамтвні засоби, як використання пуннтуоціі' те варікції шрифту можуть використовуватися лише яи допоміжні по відношенню до вербальних засобів передачі інформації і можуть лише додавати евспресивні відтінка до ємісту позідомлення.

Розглядаючи особливу пунктуацію, яка використовується для передачі емоцій, варто еазначити, що во на не зкнотди підпорядковуйся ивгальноприйнясим мовним пртвилам. Для при кладу, а спілкуванні в соці вланин мережте іноді використовується кома поряд з трьома крапками, що передає уповільнений земп мввленмк Іноді .лапок иожв бути і більше, іцо є озавкою довшин пауз. Наприклад, швейцарська ковпанія з вираВництва колметики “Weloda” в одному зі своїх доп исів у соціальній мережі Instagram, пропннуючи користувачам покрокову інструкцію, як зуобити новоє)(чниіО ]:тo,^аl.|кунoк свіо-ми руками, використовує вкінці допису три крапки разом зі смайлом, що є яскравим проявом паралінгвістики: Und jetzt: amimden imd abwarten... м [13].

Ризи із Інпеунет-спілкувонні викорисзоаується для акрвнтування на найважливішій інформації, прквернення уваги до неї. Наприклад: Ave been narrating a FASCINATING podcast on the first influencer - the one and only Elieabeth 'Taylor [14]. Як бачимо, у запропонованому прикладі, окрім нире, викортстано ще один паралінгвістичний прийом, н соме виділезня таксту великими літерами. Така варіація шрифту пе-едає висоти голосу, або ж має на меті звернення уваги на написане, роблячи на нзому акцент. Іще; одним прикладом може слугувати наступний допис американської співачки Кеті Перрі (англ. Katy Perry і у соціальній мережі Twitter (оригінальний шрифт збережено): ШШЄ YOU RSQDY TO PLOY!!! [14]. Цей приклад одразу поєднує такі паралінгвістичні засоби, як великі літери, особливий шрифт тексту, а також нетрадиційне використання розділових знаків, метою чого є передача емоцій надзвичайного щастя та приємного хвилювання.

Висновки

Відтак, використання паравербальних засобів вираження емоцій у мережевій комунікації набуло у сучасному світі широкої популярності. У процесі спілкування в соціальних мережах, емоційне наповнення тексту передається зазвичай смайлами, знаками пунктуації та варіаціями шрифту. Загалом, такі паралінгвістичні засоби вираження емоцій застосовуються в Інтернет-комунікації поряд з вербальними, утворюючи цілісне інформативне повідомлення. Паралінгвістичні засоби вираження емоцій не лише впливають на емоційний стан комунікантів у соціальних мережах, а й сприяють підвищенню комунікативної цінності їхніх повідомлень, збільшують число каналів сприйняття і передачі інформації, допомагають спрямовувати процес декодування ішфзсорееісі.и.іії у те чи інше русло, сприяють створенню позитивної атмосфери спілкування.

Перспективи подальших пошуків у даному науковому напрямку. У зв'язку з тим, що інноваційні технології розширили функціональний потенціал лінгвальних засобів у віртуальному просторі, відкриваються нові перспективи дослідження паралінгвістичних засобів в Інтернет-спілкуванні, зокрема дослідження позамовних особливостей жанрів англомовного та німецькомовного Інтернет спілкування - коментарів, дописів у соціальних мережах, повідомлень у чатах тощо.

Література:

1. Шинкаренко О. Г Особливості спілкування у соціальних мережах. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/18764/1/33.pdf (дзна звернення: 23.12.2022).

2. Коган К. М. Соціальні мережі як елемент нового соціального середовищі. Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. 2014. Вип. 16. С. 61-71.

3. Лащук Ю. Особливості віртуального наукового спілкування: кульрологічоиіі контекст. Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. 2010. Вип. 27. С. 87-93

4. Модестова Т. В. Вербальні та невербальні аспекти міжособистісної комунікації у сучасному контексті. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2014 №1 (22). С. 109-115.

И Ковалинська І. Невербальна комунікація : навч. посіб. Київ : Київський! університет імені Бориса Грінченка, 2014. 289 с.

6. Калито А.А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційноно висловлювання : монографія. Київ : Видавничий центр КДЛУ 2001. 351 с.

7. The Man Who Brought a :-) to Your Screen. Bloomberg. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/2001-04-22/the-man-who- brought-a-to-your-screen (дата звернення: 23.12.2022).

8. Taylor Swift, Twitter. URL: https://twitter.com/taylorswift13 (дата звернення: 23.12.2022).

9. Спілкування в мережі Інтернет з використанням смайликів. Способи спілкування. URL: http://virtyalspeak.blogspot.com/p/blog- page_9348.html (дата звернення: 23.12.2022).

10. Sliould you use emojis in business communication? Pumble. URL: httpe ://pumble . com/blog/emojis-business-communication/ (дата звернення: 23.12.2022).

Брлотаєва А. Комунікативна роль культури смайлів у соціальних мережах. Соціально-гуманітарні аспекти розвитку сучасного суспільства : матеріали ІХ Всеукраїнської наук. конф., 15-16 квітня 2021 р. Суми : Сумський державний університет. С. 285-289.

12. Улюблені смайли можуть мати відмінне значення від того, яке ви їм приписуєте. Детектор медіа. URL: https://ms.detector.media/ sotsmerezhi/post/13341/2015-05-26-ulyubleni-smayly-mozhut-matyvidminne-znachennya-vid-togo-yake-vy-im-prypysuiete/ (дата звер-нення: 23.12.2022).

13. Weleda. Instagram. URL: https://www.instagram.com/weleda_ag/ (дата звернення: 23.12.2022).

14. Katy Perry. Twitter. URL: https://twitter.com/katyperry (дата звернення: 23.12.2022).

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Теоретичний аналіз впливу спілкування та прояву емоцій в соціальних мережах на особистість. Характеристика основних умов виникнення, поширення і використання соціальних мереж у формуванні нового соціального середовища здійснення соціальних зв’язків.

    курсовая работа [5,4 M], добавлен 08.12.2022

  • Структура вербального спілкування: мова - універсальний засіб, її види; голосові характеристики усного мовлення. Класифікація невербальних видів комунікації: жести і пози; кінесика, проксеміка, контакт очей; паралінгвістичні та екстралінгвістичні засоби.

    курсовая работа [79,0 K], добавлен 24.05.2012

  • Історія дослідження соціальних девіацій. Визначення та види соціальних відхилень: правопорушення, злочинність, пияцтво, наркоманія, проституція, самогубство. Злочинність як вид делінквентної поведінки. Теорії взаємовпливу різних форм соціальних девіацій.

    курсовая работа [41,5 K], добавлен 29.01.2011

  • Дослідження поняття особистості, з точки зору соціології, яка розкриває механізми її становлення під впливом соціальних факторів, її участь у змінах та розвитку суспільних відносин, вивчає зв’язки особистості і соціальних груп, особистості і суспільства.

    реферат [33,1 K], добавлен 23.09.2010

  • Суть соціальних інститутів. Економіка, політика і сім’я як соціальні інститути. Зміст поняття "соціальна організація". Типи соціальних організацій. Роль соціальних інститутів і соціальних організацій у житті суспільства. Функції у суспільстві.

    контрольная работа [33,5 K], добавлен 24.03.2004

  • Дослідження теоретичних та практичних аспектів розвитку творчого потенціалу майбутніх соціальних працівників у процесі вивчення курсу "Основи комунікації в соціальній роботі". Розгляд поняття "творчий потенціал особистості" та його основні компоненти.

    статья [69,7 K], добавлен 27.08.2017

  • Дослідження соціальних конфліктів в соціології. Теоретичні підходи до дослідження конфліктогенності. Підхід К. Томаса до вивчення конфліктних явищ. Особливості інверсії профспілок у пострадянський період. Аспекти соціальних конфліктів на підприємстві.

    дипломная работа [569,5 K], добавлен 12.06.2004

  • Сутність програмного регулювання соціальної сфери. Класифікація державних соціальних програм та методологія їх розробки. Загальні підходи до оцінки ефективності соціальних програм. Порівняльний аналіз міських цільових програм міст Одеси та Луганська.

    курсовая работа [61,4 K], добавлен 07.03.2010

  • Програмування як інструмент реалізації соціальної політики, класифікація соціальних програм. Методичні підходи до оцінювання ефективності соціальних програм. Особливості застосування соціальних програм в сучасних умовах розвитку українського суспільства.

    реферат [28,0 K], добавлен 04.06.2013

  • Статус, як позиція людини, що визначає її положення у суспільстві. Соціальний та особистісний статус. Ранги статуса. Приписаний і природжений статус. Теорії соціальних ролей. Систематизація соціальних ролей за Т. Парсонсом. Структура соціальних ролей.

    реферат [20,5 K], добавлен 22.01.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.