Гендерний підхід до викладання іноземної мови в умовах євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гендерний підхід до викладання іноземної мови в умовах євроінтеграції

Лопатинська І.С.

Дзевицька Л.С.

Зінченко В.М.

Анотація

гендерний рівність фемінізація освіта

Сучасні євроінтеграційні суспільні тенденції природно відбиваються у політично-економічному дискурсі. Зокрема, гендерний аспект набуває ключового значення забезпечення рівних можливостей у впровадженні інституціональної політики гендерної рівності щодо вступу та навчання в університетах. Фемінізація вищих ешелонів політичної, юридичної, економічної та військової влади вплинула на лінгвістичне відображення сучасних суспільно-політичних тенденцій та стала причиною гендерних інновацій. Основоположною моделлю будь-якої професійної діяльності є спілкування, гра, навчання і сама професійна діяльність, ми можемо стверджувати, що формування комунікацій є фундаментальною частиною змісту вищої освіти у сфері гендерної рівності за принципами гуманізації, науковості, безперервності, системності та прогностичності. У роботі порівнюються гендерні традиції та розбіжності, а також вплив гендерних особливостей на сприйняття інформації в процесі вивчення іноземних мов. Розглянуто психолого-педагогічні дослідження, де вивчаються гендерні особливості розвитку та навчання особистості. Так, було розглянуто різницю між дівчатами та юнаками на двох рівнях: когнітивному та психологічному. Зауважено, що, реалізуючи гендерний підхід на заняттях з іноземної мови, викладач повинен мати чітке уявлення про сутність категорій “маскулінність” та “фемінінність”. Вивчено стратегії, спрямовані на раціональну організацію процесу запам'ятовування іншомовного матеріалу, що сприяють розвитку в студентів умінь бачити труднощі в роботі з мовним матеріалом, самостійно виявляти мовні закономірності під час сприйняття іншомовного мовлення, самостійно активізувати мовний матеріал, а також умінь, пов'язаних із самооцінкою та самоконтролем.

Ключові слова: гендер, гендерний підхід, гендерні особливості, мотивація вивчення іноземної мови, дискурсивний аналіз, міждисциплінарний підхід, гендерні інновації.

Lopatynska I., Dzevytska L., Zinchenko V.

Gender approach to teaching a foreign language in the conditions of European integration

Abstract

Modern European integration social trends are naturally reflected in the political and economic discourse. In particular, the gender aspect assumes the key importance of ensuring equal opportunities in the implementation of the institutional policy of gender equality regarding admission and study in universities. The feminization of the highest echelons of political, legal, economic and military power found its influence in the linguistic reflection of modern socio-political trends and became the cause of gender innovations. The fundamental model of any professional activity is communication, play, learning and professional activity itself, we can claim that the formation of communications is a fundamental part of the content of higher education in the field of gender equality according to the principles of humanization, scientificity, continuity, systematicity and predictability. The work compares gender traditions and differences, as well as the influence of gender characteristics on the perception of information when learning foreign languages. The psychological and pedagogical research, which studies the gender specifics of personality development and training, is considered. Thus, the difference between girls and boys was considered on two levels: cognitive and psychological. It is noted that the implementation of the gender approach in foreign language classes means that the teacher must have a clear idea of the essence of the categories “masculinity” and “femininity”. Strategies aimed at the rational organization of the process of memorizing foreign language material have been studied, contribute to the development of students ' abilities to see difficulties when working with language material, independently identify linguistic regularities when perceiving foreign language speech, independently activate language material, as well as skills related to self-esteem and self-control.

Key words: gender, gender approach, gender characteristics, motivation for learning a foreign language, discursive analysis, interdisciplinary approach, gender innovations.

Забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків в усіх сферах суспільного життя, включно з наукою та освітою, є важливою передумовою становлення України як демократичної держави в загальноєвропейському контексті. Рівність прав жінок та чоловіків закріплена Конституцією України, а принципи та інструменти її забезпечення визначені Законом “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, прийнятим у 2005 році. Гендерний аспект набуває ключового значення в розрізі інтернаціоналізації української науки та освіти.

У психологічній науці є чітке розмежування понять: стать (біологічна стать) і гендер (соціальна стать). Стать - це біологічний парадокс, який описує функціональні біологічні відмінності репродуктивних систем живих істот, зокрема людини. Термін “стать” доцільно використовувати для позначення комплексу репродуктивних, соматичних, поведінкових характеристик, які визначають індивіда як чоловіка чи жінку.

Біологічна стать існує об'єктивно, але у свідомості окремої людини представлена як суб'єктивне знання, зумовлене соціальними уявленнями, соціальними стереотипами, культурними зразками поведінки, які пов'язані з належністю до певної статі, практиками спілкування та взаємодії, що враховують різницю між чоловіками та жінками, а також використання статі в соціальних та особистих цілях.

В аспекті стать існує самостійно, незалежно від біологічних особливостей і визначається соціальними та міжособистісними відносинами, де доцільніше використовувати термін “гендер”.

Отже, термін “гендер” застосовується, якщо важливо підкреслити соціально й культурно зумовлені відмінності в поведінці чоловіків і жінок. Це можуть бути відмінності в груповому статусі: домінування (зазвичай у чоловіків), підпорядкування (зазвичай у жінок), виконувані соціальні ролі (материнство, батьківство), рівні соціальної активності (професійна діяльність зазвичай вважається прерогативою чоловіків, а домашня робота - прерогативою жінок), хоча у світі активність багатьох жінок спрямована на ведення домашнього господарства та професійну діяльність.

Є різні погляди на тендерні особливості:

гендер як культурна (гендерна) схема, з якою співвідносить себе індивід певної статі;

гендер як соціальний інститут;

гендер як “комунікативна інтеракція людей”.

У низці психолого-педагогічних досліджень вивчаються гендерні особливості розвитку та навчання особистості. А. Кіріліна зазначає, що гендерні відносини є важливим аспектом соціальної організації. Вони в особливий спосіб виражають її системні характеристики і структурують відносини між суб'єктами комунікації. Так, було розглянуто різницю між дівчатами та юнаками на двох рівнях: когнітивному та психологічному. Дослідження відображають, що на когнітивному рівні під час обробки навчального матеріалу для юнаків важливіше значення має якість матеріалу, ніж обсяг. Гендерні відносини фіксуються в мові у вигляді культурно зумовлених стереотипів, накладаючи відбиток на поведінку людини, в тому числі мовну, і на процеси її соціалізації.

Для юнаків більшою мірою характерна предметно-інструментальна діяльність, також юнаки схильні до самостійної дослідницької та практичної діяльності, вибираючи між можливим та дійсним, частіше схиляються до галузі можливого, відчувають інтерес до віртуальних світів та комп'ютерних технологій. Для юнаків більш типовим є дух змагання та спортивної боротьби.

На психологічному рівні визначається велика залежність юнаків порівняно з дівчатами від майбутньої професійної діяльності, схильність до синдрому змішування ролей. Юнаки в процесі самоствердження бачать мету, тому менш емоційно реагують на зміни навколишньої дійсності [7].

На відміну від юнаків, дівчата в процесі вивчення матеріалу віддають перевагу кількості, більш схильні до вербальної діяльності, виявляють більший інтерес до тем, пов'язаних з особистістю. Дівчата раціональніші у виборі між областями можливого та дійсного. Для дівчат також характерний дух змагання, але між собою.

На психологічному рівні самосвідомість дівчат детермінується міжособистісними відносинами, у процесі самоствердження вони бачать не мету, а засіб, сприйнятливіші до змін навколишньої дійсності, чутливіші і вразливіші [7].

Є твердження, що в юнаків професійне самовизначення зумовлене загальножиттєвою перспективою, в дівчат життєве та професійне самовизначення не пов'язані між собою: самовизначення дівчат, як правило, ситуативне та емоційне, а світогляд менш цілісний проти юнаків. Це явище пояснюється різницею у формуванні Я-образу дівчат і юнаків [5; 6]. Юнаки більш прагматичні у виборі роботи. Вони намагаються вибрати роботу, яка дасть змогу здобути владу, вигоду, незалежність там, де дівчата у професійному плані схиляються до соціальної та артистичної спрямованості.

На думку низки авторів, гендерні особливості необхідно враховувати у процесі навчання іноземної мови [12]. Реалізація гендерного підходу на заняттях з іноземної мови означає, що викладач повинен мати чітке уявлення про сутність категорій “маскулінність” та “фемінінність” [10].

Поняття “маскулінність” і “фемінінність” відтворюють нормативні уявлення про те, якими мають бути чоловіки і жінки, чим вони мають займатися, якою має бути їхня роль у суспільстві. Маскулінність та фемінінність лише опосередковано пов'язані з біологічною статтю особистості, ці категорії є соціальними.

У психологічній науці зустрічаються різні системи виміру маскулінності та фемінінності. Найбільш рання система була розроблена Л. Терманом та К. Кокс-Майлз у 1936 році. До маскулінних рис дослідники зараховували наявність гучного голосу, любов до полювання, непослух у дитинстві, стійкість у перенесенні фізичного болю. Протилежні риси були визнані фемінінними. Ці якості вписувалися в традиційні моделі маскулінності та фемінінності [11].

Оригінальний підхід до визначення маскулінності-фемінінності було розроблено С. Бем, яка проводила дослідження серед американських студентів. За результатами її експерименту було виділено 20 маскулінних, 20 фемінінних та 20 нейтральних якостей. Нейтральні якості були виділені для того, щоб опитувані не здогадувалися про справжню мету опитування.

Маскулінними якостями були визначені такі: віра у себе, схильність захищати власні погляди, незалежність, спортивність, напористість, сильна особистість, схильність до аналізу, здатність до лідерства, схильність до ризику, швидке прийняття рішень, самодостатність, владність, мужність, вміння відстоювати власну позицію, агресивність, схильність вести за собою, змагальність, амбітність (честолюбство).

Фемінінними якостями, на думку студентів, виявилися такі: поступливість, життєрадісність, сором'язливість, ніжність, ласка на лестощі, відданість, жіночність, уміння співчувати, дбайливість, розуміння інших, співчуття, здатність втішити, вміння говорити тихим голосом, теплота, сердечність, м'якість, довірливість, інфантильність, неприйняття лайок, любов до дітей, спокій [2].

Студенти з високими балами за маскулінними якостями та низькими за фемінінними були зараховані до маскулінного типу. До фемінінного типу були зараховані студенти з високими балами за фемінінними та низькими за маскулінними якостями.

Дослідження З.Л. Бем показали, що з 34 до 44 % юнаків мають високі бали як за маскулинними, так і за фемінинними якостями. Також було виявлено від 27 до 38 % одночасно високомаскулінних та високофе- мінінних студенток. Особ, що мають високі показники як за фемінінністю, так і за маскулінністю, С.Л. Бем називає психологічно андрогінними [2].

Термін “андрогінність” не означає безпорожність та уніформізм, це не механічна комбінація маскулінних та фемінінних рис, а здатність до гнучкості у виборі поведінкових ролей (маскулінних чи фемінінних) залежно від обставин [11].

Було виявлено 55 % здобувачів вищої освіти факультету підготовки фахівців Національної поліції з яскраво вираженою маскулінністю та 51 % студентів юридичного факультету спеціальності “Право”, а також виявлено 33 % з високими показниками фемінінності та 29 % з яскраво вираженою маскулінністю. Підготовлена анкета “Стратегії вивчення іноземної мови”. На основі таблиць Д. Колба, Р. Оксорда та Л. Смоулена із 25 стратегій було обрано 7 найбільш значних у процесі навчання мови. Вибір цих стратегій зумовлений трьома компонентами навчальної діяльності студентів: когнітивним, емотивним та комунікативно-мовленнєвим, які видаються автору найбільш суттєвими.

До когнітивної сфери навчальної діяльності зараховано метакогнітивні та загальні когнітивні стратегії, пов'язані з пам'яттю (угруповання, уява, римування, фізичний рух, структурована поведінка, міркування аналіз, резюме, стратегії компенсації нестачі знань, як-от вгадування значень за контекстом, використання передачі синонімів змісту).

До емотивної сфери були зараховані такі стратегії мотивації та самооцінки, прийоми зниження емоційного занепокоєння, подолання мовного бар'єру (“намагаюся розслабитися, коли говорю англійською”, “хвалю себе, коли соромлюся”, “записую свої відчуття в навчальний щоденник”, “обговорюю з іншими свої відчуття”).

З комунікативно-мовленнєвим компонентом навчальної діяльності пов'язані комунікативні (соціальні) стратегії та стратегії вивчення іноземної мови в комп'ютерному середовищі. Ці стратегії, на думку автора, спрямовані на раціональну організацію процесу запам'ятовування мовного матеріалу, сприяють розвитку у студентів умінь бачити труднощі в процесі роботи з мовним матеріалом, самостійно виявляти мовні закономірності під час сприйняття іншомовного мовлення, самостійно активізувати мовний матеріал, а також умінь, пов'язаних із самооцінкою та самоконтролем.

Отримані показники фемінінності (79 % високофемінінних та 62 % високомаскулінних студентів), на нашу думку, зумовлені традиційною орієнтацією вивчення гуманітарних предметів, більш серйозним ставленням до навчання в представників фемінінного типу. Водночас студенти як фемінінного, так і маскулінного типів наголошували на важливості вивчення іноземної мови для реалізації особистих планів.

Наголошується, що метою впровадження та реалізації гендерного підходу, зокрема на заняттях з іноземної мови, є відмова від архаїчної дихотомії “слабка залежна жінка” - “сильний рішучий чоловік” та перехід до різнобічного аналізу соціостатевих ролей. Здобувачам вищої освіти необхідно мати відповідний рівень комунікації у сфері тендерної рівності, який відбивається в якісних моделях поведінки і відповідності соціальних рис “чоловічого” та “жіночого” характеру, що відповідає культурним запитам суспільства.

Видається за необхідне застосувати сучасні технології викладання з використанням інтерактивних методів (тренінги, воркшоп, ділові ігри, дискусії, мінідослідження), при цьому, зважаючи на гендерні особливості, варто застосовувати оригінальні методики, спрямовані на реалізацію гендерного підходу [4; 12], що, на наш погляд, сприяє вихованню як кваліфікованих фахівців людей з адекватним сприйняттям як власної, так і протилежної статі [4].

Використана література

1. Аршава І.Ф. Суб'єктивне благополуччя і його індивідуально-психологічні та особистісні кореляти. Вісник ДНУ. Серія: Педагогіка і психологія. 2012. Вип. 18, т. 20, № 9/1.

2. Боришевський М.Й. Особистість у вимірах самосвідомості. Суми: Видавничий будинок “Еллада”, 2012. 608 с.

3. Життєві домагання особистості: колективна монографія / Титаренко Т.М., Лебединська І.В., Алікіна Н.В. Та ін. Київ: “Педагогічна думка”, 2007. 453 с.

4. Каргіна Н.В. Основні підходи до вивчення психологічного благополуччя особистості: теоретичний аспект. Наука і освіта. 2015. № 3.

5. Канеман Д. Думай медленно Решай быстро / Пер с англ. Москва: Изд. АСТ, 2017. 653 с.

6. Папуча М.В. Внутрішній світ людини та його становлення. Ніжин, 2011. 657 с.

7. Психологія: в схемах, таблицях, коментарях [Текст]: кредитно-модульний курс для студентів юридичних спеціальностей / Крюкова О.В., Лефтеров В.О., Рогозіна М.Ю.; Донецький національний університет, кафедра психології. Донецьк: ДонНУ, 2009. 198 с.

8. Титаренко Т.М. Можливості підтримання та відновлення психологічного здоров'я особистості в умовах довготривалої травматизації. Особистість в умовах кризових викликів сучасності: матер. методол. семінару НАПН України (24 березня 2016 р.). Київ, 2016. С. 42-51. 0,5 д. а. Планова. URL: http://lib.iitta.gov.ua/704987/

9. Титаренко Т.М. Індикатори психологічного здоров'я особистості. Психологічні науки: проблеми і здобутки. 2016. Вип. 9. С. 196-215.

10. Чепелєва Н.В. Самопроектування особистості в дискурсивному просторі. Наукові студії із соціальної та політичної психології: зб. ст. Вип. 31 (34) / НАПН України. Ін-т соц. та політ. психології; ред. рада: М.М. Слюсаревський (голова) та ін.; редкол.: Т.М. Титаренко (голова) та ін.. Київ: Міленіум, 2012.

11. Apolinario-Hagen J. Public acceptability of E-mental health treatment services for psychological problems: A scoping review JMIR Mental Health. 2017. URL: https://goo.gl/CJtbP6.

12. Hyman L. Happiness; Understanding Narratives and Discourses, PalgraveMacmillan, 2014.

13. OttJ. C. Perceptionsof the Natureof Happiness: Cultural, but Relatedto the Dynamics of the Human Mindand the Gratificationof General Needs. February 2017, Volume 18, Issue 1, pp. 313-319.

References

1. Arshava I.F. (2012) Subyektyvne blahopoluchchya i yoho indyvidual'nopsykholohichni ta osobystisni korelyaty [Subjective well-being and its individual psychological and personal correlates] Visnyk DNU. Seriya: Pedahohika i psykholohiya, vyp. 18, t. 20, № 9/1 [in Ukrainian].

2. Boryshevs'kyy, M.Y. (2012) Osobystist' u vymirakh samosvidomosti [Personality in dimensions of self-awareness.]. Sumy: Vydavnychyy budynok “Ellada”. 608 s. [in Ukrainian].

3. Zhyttyevi domahannya osobystosti: kolektyvna monohrafiya [Life harassment of the individual: a collective monograph] / [Tytarenko T.M., Lebedyns'ka I.V., Alikina N.V. Ta in.]. K.: “Pedahohichna dumka”, 2007. 453 s. [in Ukrainian].

4. Karhina, N.V. (2015) Osnovni pidkhody do vyvchennya psykholohichnoho blahopoluchchya osobystosti: teoretychnyy aspekt. [Basic approaches to the study of psychological well-being of the individual: theoretical aspect]. Nauka i osvita. № 3 [in Ukrainian].

5. Kaneman, D. (2017) Dumay medlenno Reshay bystro. [Think slowly Decide quickly] / Per s angl. M.: Izd. AST, 653 s.

6. Papucha, M.V. (2011). Vnutrishniy svit lyudyny ta yoho stanovlennya. [The inner world of a person and its formation]. Nizhyn, 657 s. [in Ukrainian].

7. Psykholohiya: v skhemakh, tablytsyakh, komentaryakh [Tekst]: kredytno-modul'nyy kurs dlya studentiv yurydychnykh spetsial'nostey [Psychology: in schemes, tables, comments [Text]: credit-module course for students of legal specialties] / Kryukova O.V., Lefterov V.O., Rohozina M.Yu.; Donets'kyy natsional'nyy universytet, kafedra psykholohiyi. Donets'k; DonNU, 2009. 198 s. [in Ukrainian].

8. Tytarenko, T.M. (2016) Mozhlyvosti pidtrymannya ta vidnovlennya psykholohichnoho zdorov"ya osobystosti v umovakh dovhotryvaloyi travmatyzatsiyi [Possibilities of maintaining and restoring the psychological health of the individual in the conditions of long-term traumatization]. Osobystist' v umovakh kryzovykh vyklykiv suchasnosti: mater. Metodol. Seminaru NAPN Ukrayiny (24 bereznya 2016 r.) K., S. 42-51. 0,5 d. a. Planova. URL: http://lib.iitta.gov.ua/704987/ [in Ukrainian].

9. Tytarenko, T.M. (2016) Indykatory psykholohichnoho zdorov"ya osobystosti Psykholohichni nauky: problemy i zdobutky: zb. nauk. statey. [Indicators of psychological health of the individual Psychological sciences: problems and achievements: coll.]. Vyp. 9. S. 196-215 [in Ukrainian].

10. Chepelyeva, N.V. (2012) Samoproektuvannya osobystosti v dyskursyvnomu prostori [Self-projection of personality in the discursive space] Naukovi studiyi iz sotsial'noyi ta politychnoyi psykholohiyi: zb. st. Vyp. 31 (34) / NAPN Ukrayiny. In-t sots. Ta polit. Psykholohiyi; 36 [red. Rada: M.M. Slyusarevs'kyy (holova) ta in.; redkol.: T.M. Tytarenko (holova) ta in.]. Kyiv: Milenium [in Ukrainian].

11. Apolinario-Hagen J. (2017) Public acceptability of E-mental health treatment services for psychological problems: A scoping review JMIR Mental Health. URL: https://goo.gl/CJtbP6.

12. Hyman L. (2014) Happiness Understanding Narratives and Discourses, PalgraveMacmillan,

13. OttJ. C. Perceptionsof the Natureof Happiness: Cultural, but Relatedto the Dynamics of the Human Mindand the Gratificationof General Needs. February 2017, Volume 18, Issue 1, pp. 313-319.

Размещено на Allbest.ru