Загальні установки щодо держави загального добробуту: концепт та особливості вимірювання
Аналіз вимірювання установок щодо держави добробуту в сучасних західних суспільствах. Розробка соціологічного тесту, ґрунтованого на п’яти індикаторах щодо держави: оцінці ефективності, майбутнього, умов життя, історичних досягнень та поточних подій.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.03.2023 |
| Размер файла | 52,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інститут соціології НАНУ
Загальні установки щодо держави загального добробуту: концепт та особливості вимірювання
Сергій Дембіцький,
доктор соціологічних наук, заступник директора
Анотація
добробут суспільство соціологічний
Статтю присвячено результатам розроблення соціологічного тесту «GSR-5», призначеного для вимірювання загальних установок щодо держави загального добробуту.
Проведено теоретичний аналіз вимірювання установок щодо держави загального добробуту в сучасних західних суспільствах. Зроблено висновок про те, що всю сукупність відповідних досліджень можна розподілити на дві категорії -- апріорну (перехід від концепції до наявних вимірювань) та апостеріорну (фокусування на досвіді емпіричних досліджень). При цьому виявлено недостатню увагу до загальних установ щодо держави (як фонового, чи стереотипного ставлення).
Запропоновано соціологічний тест, ґрунтований на п'яти індикаторах щодо держави: оцінці ефективності, оцінці майбутнього, оцінці умов життя, оцінці історичних досягнень та оцінці поточних подій.
З метою подальшої емпіричної валідизації методику було включено в чотири широкомасштабні крос-секційні дослідження з використанням різних методів (CAWI, F2F, самозаповнення, CATI). На підставі отриманих результатів перевірено факторну, критеріальну та конструктну валідність тесту.
Для категоризації установок респондентів, виходячи з їхніх індивідуальних відповідей, використано підхід ідеальних типів. У результаті виокремлено 5 соціальних груп під кутом зору їхнього ставлення до власної держави: виразно негативну, помірно негативну, проміжну, помірно позитивну та виразно позитивну.
Загалом на підставі проведеного аналізу зроблено висновок про можливість використання методики «GSR-5» у соціологічних дослідженнях.
Ключові слова: установки щодо держави загального добробуту, соціологічний тест, валідизація
Аннотация
Сергей Дембицкий
Общие установки в отношении государства всеобщего благосостояния: концепт и особенности измерения
Статья посвящена результатам разработки социологического теста «GSR-5», предназначенного для измерения общих установок в отношении государства всеобщего благосостояния.
Проведен теоретический анализ измерения установок в отношении государства всеобщего благосостояния в современных западных обществах. Сделан вывод о том, что всю совокупность соответствующих исследований можно разделить на две категории -- априорную (переход от концепции к имеющимся измерениям) и апостериорную (фокусирование на имеющемся опыте эмпирических исследований). При этом обнаружено недостаточное внимание к общим установкам в отношении государства (как фоновому, или стереотипному отношению).
Предложен социологический тест, основывающийся на пяти индикаторах в отношении государства: оценке эффективности, оценке будущего, оценке условий жизни, оценке исторических достижений и оценке текущих событий.
С целью дальнейшей эмпирической валидизации методика была включена в четыре широкомасштабных кросс-секционных исследований с использованием различных методов (CAWI, F2F, самозаполнение, CATI). На основании полученных результатов проверены факторная, критериальная и конструктная валидность теста.
Для категоризации установок респондентов на основании их индивидуальных ответов использован подход идеальных типов. В результате выделено 5 социальных групп с точки зрения их отношения к собственному государству: выразительно негативную, умеренно не-тативную, промежуточную, умеренно позитивную и выразительно позитивную.
В целом на основании проведенного анализа сделан вывод про возможность использования методики «GSR-5» в социологических исследованиях.
Ключевые слова: установки в отношении государства всеобщего благосостояния, социологический тест, валидизация
Abstract
Serhii Dembitskyi,
Doctor of Sciences in Sociology, Deputy Director, Institute of Sociology, National Academy of Sciences of Ukraine
The article is devoted to the results of the development of a sociological test «GSR-5», designed to measure general attitudes towards the welfare state.
A theoretical analysis of the measurement of attitudes towards the welfare state in modern Western societies has been carried out. It is concluded that the entire set of relevant studies can be divided into two categories -- a priori (transition from the concept to existing measurements) and a posteriori (focusing on the existing experience of empirical research). At the same time, insufficient attention was revealed to general attitudes towards the state (as a background or stereotypical attitude).
The sociological test is proposed based on five indicators in relation to the state: assessment of effectiveness, assessment of the future, assessment of living conditions, assessment of historical achievements and assessment of current events.
For the purpose of further empirical validation, the sociological test was included in four large-scale cross-sectional studies using different methods (CAWI, F2F, self-completion, CATI). Based on the obtained results, the factor, criterion and construct validity of the test was checked.
The ideal types approach was used to categorize respondents' attitudes based on their individual responses. As a result, 5 social groups were identified in terms of their attitude to their own state: expressively negative, moderately negative, intermediate, moderately positive and expressively positive. In general, based on the analysis, a conclusion was made about the possibility of using the sociological test «GSR-5» in sociological research.
Keywords: attitudes towards the welfare state, sociological test, validation
Основна частина
У класичному розумінні (Т. Маршал) держава загального добробуту -- це будь-яка держава, в якій існує розширене державне законодавство, спрямоване на забезпечення підтримки та послуг, призначених для покращення якості життя людей. Ключовими сферами такого державного втручання є охорона здоров'я, освіта, економічні ґарантії, житлове та соціальне забезпечення [TheHarperCollins, 1991: pp. 552-553]. Держава загального добробуту (як вияв соціального лібералізму) є однією із ключових складових сучасного лібералізму поряд із принципами індивідуальності (individuality), позитивної свободи та економічного управління (economicmanagement) [Heywood, 2017: pp. 48-56].
І хоча сучасні ліберальні держави становлять «єдину родину» західних розвинених країн, їх також можна розділити за відмінними категоріями. Спираючись на погляди сучасного дослідника держав загального добробуту Ґ. Ес- пін-Андерсена, такі держави можна розрізнити принаймні як три типи режимів з огляду на особливості соціальних прав та соціальної стратифікації у них: ліберальні (наприклад, США, Канада та Австралія), корпоративістські (наприклад, Австрія, Франція, Німеччина та Італія) та соціально-демократичні (наприклад, скандинавські країни) [Esping-Andersen, 2006: pp. 167-169]. У цьому значенні соціальні права становлять класичне концептуальне ядро до розуміння держави загального добробуту, а соціальна стратифікація розкриває принципові аспекти державної активності, взаємопов'язаної з ринковими відносинами та роллю сім'ї у соціальному забезпеченні (в розумінні соціальної структури, до якої тяжіють такі держави).
Незважаючи на свій статус молодої демократичної країни, Україну слід розглядати саме в термінах держави загального добробуту. По-перше, вітчизняне законодавство Показовим прикладом тут є «Державний класифікатор соціальних стандартів і норма-тивів», ухвалений Міністерством праці та соціальної політики ще в червні 2002 року. Мета його розроблення полягає у забезпеченні соціальних прав та Гарантій, визначених Консти-туцією України. А до сфер відповідного регулювання належать доходи населення, соціальне обслуговування, житлово-комунальне обслуговування, охорона здоров'я, соціальна робота з дітьми, молоддю та різними категоріями сімей тощо [Державний класифікатор, 2002]. Ін-шими прикладами є законодавство про соціальне страхування [Основи законодавства Укра- їни,1998], соціальні послуги [Закон України Про соціальні послуги, 2019], охорону здоров'я [Закон України Основи законодавства України про охорону здоров'я, 1993] тощо. Нареш-ті, статус держави загального добробуту закріплений у Конституції України (статті 46-56) [Конституція України, 1996]. дає усі підстави ствердно відповісти про наявність правових Гарантій у сфері соціального забезпечення українського населення. По-друге, окремі порівняльні дослідження (наприклад, Європейське соціальне дослідження та Міжнародне соціальне дослідження) емпірично демонструють зіставність соціальної структури українського суспільства із соціальними структурами як європейських постсоціалістичних країн, так і окремих розвинених західних країн за об'єктивними показниками [Симончук, 2018: сс. 122-125], а також позитивні зміни у відповідних оцінках населення [Симончук, 2020: сс. 211-214]. Окремим аргументом щодо віднесення України до держав загального добробуту є розширення типології режимів, запропонованої Ґ. Еспін-Андерсеном, за рахунок колишніх комуністичних країн Європи [Andrebeta, 2001: pp. 341-342].
З огляду на це в нас є підстави говорити про актуальність проведення в Україні досліджень громадської думки, спрямованих на вивчення установок (в англомовних роботах -- attitudes) щодо держави загального добробуту. Відповідна категорія наукових розвідок є головним напрямом соціологічного оцінювання розвинених держав. Власне, в західній соціології не згадуються установки суто щодо держави, натомість йдеться саме про установки щодо держави загального добробуту Огляд відповідної літератури буде здійснений далі. Тут як показовий приклад ми може-мо навести колективну монографію за редакцією Г. Ервасті, Й. Андерсена, Т ФридберГа та К. РинГдала, в якій розглянуто різноманітні аспекти дослідження установок щодо держави загального добробуту [TheFutureoftheWelfareState, 2012]..
Вимірювання установок щодо держави загального добробуту у
сучасних західних суспільствах У цьому випадку ми звертаємося до тих праць, що використовують кількісну методологію та залишаємо поза увагою якісні напрацювання, що, безумовно, мають цінність для побудо-ви ширшого та комплексного методологічного бачення. До таких, наприклад, слід віднести фокус-групові обговорення [Goerres, Prinzen, 2012] та деліберативні форуми [Zimmermann, Heuer, Mau, 2018; Taylor-Gooby, Chung, Leruth, 2018].
Зазвичай дослідники застосовують комплексний підхід до вимірювання установок щодо держави загального добробуту, тобто звертаються одразу до кількох її вимірів. При цьому такі підходи демонструють різний баланс між апріорністю та апостеріорністю. Апріорність у нашому випадку ми розуміємо як тяжіння до наперед визначеної концептуальної моделі, навіть якщо не всі її елементи мають емпіричне втілення у дослідницькому інструментарії. Своєю чергою, апостеріорність позначає вихід на ті виміри держави загального добробуту, які фіґурують серед емпіричних індикаторів, застосованих у конкретному дослідженні.
Прикладом підходу зі значним ухилом в апріорність розуміння вимірів держави загального добробуту є праця Ф. Роосма, Дж. Ґелісена та В. ван Ооршота, в якій запропоновано сім послідовних вимірів [Roosma, Gelissen, Oorschot, 2013]: 1) так звана суміш добробуту (welfaremix), що додатково до держави передбачає інші пов'язані з нею перерозподільні інститути -- ринок, громадянське суспільство та сім'ю; 2) цілі держави, що визначають її політику загального добробуту; 3) розмах -- сфери соціального життя, в яких держава повинна здійснювати перерозподіл; 4) ступінь -- наскільки сильним має бути перерозподіл у вказаних вище сферах; 5) перерозподільний дизайн, що передбачає відповіді на питання про те, хто платить, чому, скільки та за яких умов; 6) процес реалізації та ефективність процедур перерозподілу; 7) наслідки -- установки щодо запланованих та незапланованих результатів функціювання держави загального добробуту.
Іншим дослідженням, що також схиляється у бік апріорного розуміння, є праця Г.-Ю. Андресата Т. Гаєна. Вони називають чотири виміри, емпірично досліджуючи лише перший [Andress, Heien, 2001]: 1) аґреґований, або рівень функціювання (режимів) держави загального добробуту; 2) засоби держави загального добробуту (інститути, програми, актори); 3) очікувані та неочікува- ні ефекти держави загального добробуту; 4) фінансування держави загального добробуту.
Апостеріорні підходи зазвичай є менш деталізованими. До найпоширеніших аспектів розгляду держави загального добробуту у відповідних працях, зокрема, належать:
- установки загального політичного та соціального характеру (позиція на шкалі між крайніми лівими та правими ідеологічними поглядами, загальна підтримка сервісів держави загального добробуту) [Kulmin, 2007: р. 364-365; Goossen, 2020: p. 457; Eger, Breznau, 2017: p. 447];
- установки щодо перерозподілу прибутків і, відповідно, стягнення податків з метою їх збільшення задля поглиблення соціальних сервісів [Eger, Breznau, 2017: p. 446; Hasenfeld, Rafferty, 1989: pp. 1033-1034; Hjerm, Schnabe, 2012: p. 351; Kulmin, 2007: р. 365];
- розмах, бажана роль держави загального добробуту (за що вона повинна відповідати?) та ступінь (якою мірою вона має відповідати?) її втручання до життя суспільства [Bean, Papadakis, 1998; Hasenfeld, Rafferty, 1989: pp. 10331034; Naumann, Buss, Bahr, 2015: p. 86; Kulmin, 2007: рp. 365-367];
- оцінка функціювання держави загального добробуту (наскільки ефективною вона є?) [Roosma, Oorschot, Gelissen, 2014; Kulmin, 2007: pр. 367-368].
Прикладом апостеріорного, але доволі деталізованого підходу є концептуа- лізація індикаторів, представлена у праці Г. Ервасті, Й. Андерсена та К. Ринґл- дала. Ґрунтуючись на даних 4-ї хвилі Європейського соціального дослідження, вони запропонували каузальну модель вимірів держави загального добробуту [Ervasti, Andersen, Ringdal, 2012: p. 9], що включає: 1) економічну ситуацію та соціодемографічні чинники; 2) ризики та ресурси, а також інституційну схему; 3) передумови (predispositions) -- довіру до інститутів, міжособистісну довіру, переконання та соціальні цінності; 4) власне установки (розмах та ступінь, податки та фінансування, альтернативні моделі, шляхи забезпечення послуг, цільові групи, або реципієнти); 5) оцінки виконання завдань, економічних наслідків, моральних та соціальних наслідків.
Отже, існує доволі багато концептуалізацій того, що таке установки щодо держави загального добробуту, а також якими засобами їх слід фіксувати в емпіричних соціологічних дослідженнях. Разом із тим не можна сказати, що вони доволі узгоджені та існує якийсь домінантний підхід до вимірювання вказаного феномену. З цієї точки зору, подальші розроблення є цілком виправданими, особливо якщо вони стосуються тих аспектів, яким не приділяли достатньої уваги.
Загальні установки щодо держави загального добробуту:
мотивація вивчення та конструкт вимірювання
У нашій роботі ми зосереджуємося на особливостях вимірювання загальних установок щодо держави загального добробуту. Останні ми розглядаємо як фонове ставлення громадян до своєї країни. Таке фонове ставлення формується як відповідь на спостереження та оцінку результатів функціювання різноманітних державних інститутів. Водночас сформовані загальні установки щодо держави загального добробуту стають окремим аспектом реальності (в значені одного з дискурсивних елементівДискурс ми розуміємо як особливий спосіб спілкування і розуміння навколишнього світу [Филлипс, Йоргенсен, 2008: с. 18].), який є вихідним пунктом оцінки нових результатів функціювання інституційних об'єктів у державі.
Актуальність вивчення цього аспекту установок щодо держави загального добробуту зумовлюється його соціальною силою, що, як ми вважаємо, веде до формування стійких стереотипів оцінювання власної держави. Ці стереотипи чинять певний підважувальний вплив на соціальний капітал усередині країни [Обществобез доверия, 2014], можуть послаблювати демократичну політичну культуру [Дембіцький, 2019, сс. 134-158] або віру в можливість ліберальної держави виконувати свої ключові завдання [Дембіцький, 2020, сс. 195-208].
Крім цього, не можна сказати, що такі фонові установки, або стереотипні оцінки є частиною концептуалізації сучасних західних авторів. Теоретично найближчою до цього аспекту є праця, в якій розглядається оцінка функцію- вання держави загального добробуту [Roosma, Oorschot, Gelissen, 2014]. Але вона сфокусована на партикулярних сферах такого оцінювання (досягнуті стандарти життя окремих категорій населення, можливості у забезпеченні певних потреб, стан інститутів соціального забезпечення тощо) й не має стосунку до загальних, або фонових уявлень. Натомість у праці С. Калміна взагалі сказано, що питання сприйняття та оцінки ефективності держави загального добробуту не стало об'єктом ретельного вивчення в межах опитувань громадської думки [Kulmin, 2007: р. 367].
Отже, завданням нашої статті є заповнення зазначеної прогалини. Це, своєю чергою, передбачає розгляд теоретичного конструкту, який фіксує феномен основних установок щодо держави загального добробуту, оцінку характеристик відповідної методики вимірювання та особливостей її емпіричного використання, а також аналіз взаємозв'язків цих установок з індикаторами, які висвітлюють феномени, що потенційно є концептуально близькими до об'єкта дослідження.
Конструкт загальних установок щодо держави загального добробуту. Враховуючи гіпотезу про фоновий характер загальних установок щодо держави загального добробуту, ми включили до 'їх складу кожен часовий вимір: минуле, сучасність, майбутнє. При цьому кількісно акцент був зроблений на поточній ситуації, оскільки результати методики мають базуватися переважно на громадській думці щодо актуального стану справ. Отже, для установок щодо минулого та майбутнього власної держави було сформульовано по одному індикатору, а для установок щодо сучасного стану справ -- три (див. табл. 1). повним варіантом методики Ви можете ознайомитися в Додатку 1.
Ми виходили з того, що перелічені індикатори охоплюють різні смислові ас-пекти ставлення до власної держави, але водночас мають стосунок до єдиного феномену, а отже виконують взаємодоповняльну роль в контексті процедури соціологічного вимірювання. З метою перевірки цього припущення було спро- єктовано та проведено низку емпіричних досліджень.
Таблиця 1. Складові теоретичного конструкту загальних установок щодо держави загального добробуту та відповідні емпіричні індикатори
|
Складові теоретичного конструкту |
Емпіричні індикатори |
|
|
Оцінка ефективності держави |
Як Ви оцінюєте ефективність української держави на цьому етапі? |
|
|
Оцінка майбутнього держави |
Що ви думаєте про майбутнє України? |
|
|
Оцінка умов життя |
Якими, на Ваш погляд, є умови життя в Україні для більшості населення? |
|
|
Оцінка історичних здобутків держави |
Що Ви скажете про досягнення та невдачі України, починаючи з 1991 року і до сьогоднішнього дня? |
|
|
Оцінка поточних подій у країні |
Якою мірою Ви задоволені подіями, що відбуваються в нашій країні зараз? |
За назву відповідної методики було обрано «GSR-5»Від словосполучення «узагальнена державна реальність», або англійського -- «generalizedstatereality».. Враховуючи, що фонове ставлення до держави має безпосереднє стосунок до домінувального дискурсу, з позиції якого індивід робить оцінки за вказаними емпіричними індикаторами, за своїм типом методика «GSR-5» є шкалою [Дембіцький, 2019, сс. 268-270], що робить пріоритетним використання валідизації із застосуванням конфірматорного факторного аналізу.
Методи дослідження
Дизайн. Ми спираємося на дані чотирьох крос-секційних досліджень: онлайн опитування Кантар Україна (грудень 2020), опитування естонсько- українського проєкту «Стійка Україна» серед жителів великих міст Півдня та Сходу України (травень 2021), соціологічний моніторинґ «Українське суспільство» Інституту соціології НАН України (листопад 2021), телефонне опитування Соціологічної групи «Рейтинґ» (травень 2022). Характеристики опитувань наведені нижче (див. табл. 2).
Таблиця 2. Характеристики опитувань, результати яких використані для валідизації шкали«GSR-5»*
|
Організація |
Метод збирання даних, охоплення |
N |
Жінки |
Чоловіки |
Середній вік |
|
|
Кантар Україна |
CAWI, онлайн панель, що повторює структуру міського населення віком від 18 до 55 років |
1070 |
52,3% |
47,7% |
48,8 |
|
|
Стійка Україна |
F2Fабо самозаповнення, доросле населення Сум, Харкова, Сєвєродонецька / Лисичанська, Маріуполя, Запоріжжя, Миколаєва, Херсону, Одеси |
3205 |
55,4% |
44,6% |
47,9 |
|
|
ІС НАНУ |
Самозаповнення, репрезентативне опитування дорослого населення України |
1800 |
54,8% |
45,2% |
47,8 |
|
|
СГ Рейтинґ |
CATI, репрезентативне опитування дорослого населення України (використано демографічні параметри дорослого населення, що фіксувалися напередодні війни) |
2000 |
50,7% |
49,3% |
44,8 |
* Ґендерні та вікові параметри наведено до зважування
Інструмент. Окремо слід спинитися на опрацюванні результатів застосування шкали «GSR-5». З метою аґреґації даних використано такий підхід: 1) перевірка факторної валідності; 2) за умови успішності першого етапу розрахунок значень латентної змінної; 3) визначення критеріальних рівнів у розподілі значень латентної змінної та виокремлення відповідних груп респондентів.
Для перевірки конструктної валідності використано широкий набір індикаторів щодо оцінок економічної ситуації, діяльності Президента, показників аномії (шкала аномії Макклоскі та Шаар) та сприйняття цинізму (шкала цинізму з Мінесотського багатофазного опитувальника особистості) у суспільстві, рівня довіри до соціальних інститутів (поліції, прокуратури, судів, Президента, Верховної Ради, уряду, місцевих органів влади), самооцінки соціального статусу, локусу контролю та різних аспектів задоволеності життям, соціального самопочуття (соціологічний тест «Інтеґральний індекс соціального самопочуття -- 20», скорочено -- ІІСС-20), стану здоров'я, матеріального рівня життя.
Також з метою перевірки впливу чинника соціальної бажаності у відповідях застосовано шкалу брехні з Мінесотського багатофазного опитувальника особистості.
Статистичний аналіз. Факторну валідність перевірено на підставі результатів конфірматорного факторного аналізу (ConfirmatoryFactorAnalysis-- CFA) з використанням методу діагонально зважених найменших квадратів (DiagonallyWeightedLeastSquares -- DWLS). Якість факторних моделей оцінювали на підставі значень таких показників:%2; середньоквадратична похибка апроксимації (RMSEA); порівняльний індекс відповідності (CFI); індекс Такера -- Левіна (TLI). За прийнятні граничні значення було прийнято: відношення значення%2 до ступенів свободи (DF) менш ніж 5; RMSEA< 0,05; (CFI, TLI) > 0,95.
Для обґрунтування критеріальної валідності використано критерій незалежності х2.
Конструктну валідність оцінювали засобами кореляційного аналізу з використанням коефіцієнта кореляції Пірсона.
Для опрацювання даних та статистичного аналізу використано мову програмування R(версія 4.0.1, бібліотеки «lavaan» для проведення CFA, «psych» для кореляційного аналізу).
Результати дослідження
Факторна валідність, значення латентної змінної та критеріальні рівні. Оскільки варіанти відповіді за кожним з індикаторів методики «GSR-5» передбачали опцію «Важко сказати», не всі спостереження могли бути використані в аналізі. Щоб збільшити кількість респондентів, відповіді яких можна використати в аналізі, для тих з них, хто дав не більш як дві відповіді «Важко сказати», були обраховані округлені до цілого середні значення за тими індикаторами, які отримали змістовні відповіді. Це дало змогу замінити відповіді «Важко сказати» на відповідні (залежно від індикатора) позитивні, проміжні або неґативні відповіді. Водночас респонденти, які обрали варіант відповіді «Важко сказати» за трьома й більше індикаторами, були виключені з аналізу.
Показники факторної валідності «GSR-5» є повністю прийнятними в усіх проведених опитуваннях (див. табл. 3). Слід зазначити, що в опитуваннях із використанням самозаповнення або комбінованого методу (самозаповнення або F2Fзалежно від ситуації) показники є дещо нижчими, але не гіршими за визначені рівні.
Таблиця 3. Результати оцінювання факторної валідності «GSR-5»
|
Показник |
Кантар |
Стійка Україна |
ІС НАНУ |
СГ Рейтинг |
|
|
N |
1042 |
3082 |
1647 |
1958 |
|
|
х2 |
7,8 |
22,8 |
20,3 |
5,0 |
|
|
df |
5 |
5 |
5 |
5 |
|
|
X2 / df |
1,6 |
4,6 |
4,1 |
1,0 |
|
|
p-value |
0,17 |
0,00 |
0,001 |
0,41 |
|
|
RMSEA |
0,02 |
0,03 |
0,04 |
0,002 |
|
|
CFI |
0,99 |
0,99 |
0,99 |
1,0 |
|
|
TLI |
0,99 |
0,99 |
0,99 |
1,0 |
З огляду на успішні результати факторної валідизації, є достатні підстави використовувати значення латентної змінної, що базуються на відповідях респондентів за всіма п'ятьма індикаторами методики.
Доцільним також є категоризація респондента на базі цих значень. По-перше, це дасть змогу виокремити якісні категорії респондентів, а отже, краще описати стан українського суспільства (за самими значеннями латентної змінної зробити це доволі проблематично). По-друге, порівняти результати різних досліджень, бо в кожному масиві будуть специфічні факторні навантаження, що ускладнює порівняння «сирих» значень латентних змінних.
Для такого виокремлення критеріальних рівнів використано підхід ідеальних типів [Дембіцький, 2019, с. 274]. У цьому випадку він полягає у розрахунку медіанних значень латентної змінної для наперед визначених профілів респондентів, що відповідають ідеальному типу. Ці медіанні значення й використовуються як критеріальні рівні, що розділять різні категорії респондентів в контексті 'їх загальної установки щодо держави загального добробуту.
Ці критеріальні рівні визначаються такими профілями відповідей: 1) за трьома індикаторами фіксуються неґативні відповіді, а за двома індикаторами фіксуються проміжні відповіді; 2) за одним індикатором фіксується неґативна відповідь, а за чотирма індикаторами фіксуються помірні відповіді; 3) за чотирма індикаторами фіксуються помірні відповіді, а ще за одним індикатором фіксується позитивна відповідь; 4) за двома індикаторами фіксуються проміжні відповіді, а за трьома індикаторами фіксується позитивна відповідь. Запропоновані профілі багато в чому базуються на суб'єктивних міркуваннях автора й у подальшому можуть бути покращені.
Ці чотири точки у розподілі значень латентної змінної формують п'ять інтервалів, що визначають п'ять соціальних груп з точки зору їх загальної установки щодо держави загального добробуту:
1) виразно неґативна -- від найменшого значення до першого критеріального рівня (без його включення у цей інтервал);
2) помірно неґативна -- від першого критеріального рівня до другого критеріального рівня (в цей інтервал включається лише перший критеріальний рівень);
3) проміжна -- від другого до третього критеріального рівня (обидва критеріальні рівні включаються в цей інтервал);
4) помірно позитивна -- від третього до четвертого критеріального рівня (в цей інтервал включається лише в четвертий критеріальний рівень);
5) виразно позитивна -- від четвертого критеріального рівня (без його включення у цей інтервал) до максимального значення.
Критеріальна валідність. Розглядаючи критеріальну валідність як очікувану мінливість результатів вимірювання у зв'язку з незалежним фактором, що об'єктивно справляє вплив на досліджуване явище, ми отримали можливість перевірити зміни результатів тесту «GSR-5» до та після початку війни російської федерації проти України. Оскільки після початку війни відбулися безпрецедентні зсуви в показниках громадської думки (про це, зокрема, свідчать опитування Соціологічної групи «Рейтинґ», які проводилися майже з початку війниБільш докладно див.: [ДОСЛІДЖЕННЯ, 2022].), вони мали проявити себе і в такому її аспекті, як ставлення до власної держави.
Враховуючи високі показники факторної валідності, для порівняння показників «GSR-5», ми використали ті п'ять соціальних груп, які можна виокремити за зазначеними вище критеріальними рівнями (див. табл. 4). Додатковим аспектом порівняння є також розподіли за окремими індикаторами методики. Далі ми не наводимо окремо до кожної таблиці результати застосування критерію незалежності%2, оскільки в усіх випадках p< 0,001.
Таблиця 4Розподіл загальних установок щодо держави загального добробуту в Україні відповідно до індикаторів «GSR-5»: до та після війни
|
Установка щодо держави |
Розмір групи,% |
||
|
Листопад 2021(ІС НАНУ) |
Травень 2022(СГ Рейтинґ) |
||
|
Виразно неґативна |
44,3 |
4,4 |
|
|
Помірно неґативна |
11,5 |
14,0 |
|
|
Проміжна |
37,6 |
18,7 |
|
|
Помірно позитивна |
3,7 |
29,2 |
|
|
Виразно позитивна |
2,9 |
33,6 |
Як ми бачимо, до війни установки неґативного характеру значно переважали позитивні. Перших дотримувалася абсолютна більшість опитаних. Після початку війни відбулися кардинальні зміни -- абсолютна більшість опитаних вже дотримувалася установок позитивного характеру, незважаючи на ту складну ситуацію, в якій опинилася Україна. Інтерпретацію цього, на перший погляд, парадоксального факту ми дамо нижче.
Очікувано, що розподіли за окремими індикаторам також здебільшого продемонстрували доволі значні зміни. Суттєво змінилися оцінки ефективності центральних органів влади (див. табл. 5). Якщо до війни відносна більшість респондентів вважали, що центральні органи влади майже не справляються зі своїми обов'язками, й майже стільки ж говорили про їхні часткові успіхи, то станом на травень 2022 року абсолютна більшість із них давали діям влади найвищу оцінку, а кількість тих, хто говорить про часткові успіхи, майже не змінилась.
Таблиця 5. Розподіл відповідей на запитання «Як Ви оцінюєте ефективність української держави на цьому етапі?»: до та під час війни
|
Варіанти відповіді |
Опитування |
||
|
Листопад 2021(ІС НАНУ) |
Травень 2022(СГ Рейтинг) |
||
|
Центральні органи влади майже не справляються зі своїми обов'язками |
44,2 |
3,8 |
|
|
Центральні органи влади частково справляються зі своїми обов'язками |
40,3 |
39,3 |
|
|
Центральні органи влади справляються майже зі всіма своїми обов'язками |
5,2 |
53,7 |
|
|
Важко відповісти |
10,3 |
3,1 |
Ще більш відчутні зміни відбулися у громадській думці з приводу майбутнього України (див. табл. 6). До війни модальною позицією була думка про те, що ситуація залишиться тією самою. Також значна частина опитуваних вважали, що ситуація, найімовірніше, погіршиться. Після російського вторгнення три чверті опитаних, навпаки, сказали, що ситуація стане кращою.
Таблиця 6. Розподіл відповідей на запитання «Що ви думаєте про майбутнє України?»:до та під час війни
|
Варіанти відповіді |
Опитування |
||
|
Листопад 2021(ІС НАНУ) |
Травень 2022(СГ Рейтинг) |
||
|
Скоріше за все, ситуація буде погіршуватися |
35,0 |
6,8 |
|
|
Ситуація не буде погіршуватись, але навряд чи покращиться |
38,0 |
13,3 |
|
|
Скоріше за все, ситуація буде покращуватися |
13,2 |
76,1 |
|
|
Важко відповісти |
13,8 |
3,7 |
Не такі відчутні зміни відбулися щодо оцінок умов життя в Україні (див. табл. 7). Головна зміна стосується того, що абсолютна більшість оцінок змістилася від неґативного спектру (загалом погані умови) до проміжного (загалом задовільні умови). Кількість позитивних оцінок зросла, але несуттєво.
Таблиця 7. Розподіл відповідей на запитання «Якими, на Ваш погляд, є умови життя в Україні для більшості населення?»: до та під час війни
|
Варіанти відповіді |
Опитування |
||
|
Листопад 2021(ІС НАНУ) |
Травень 2022(СГ Рейтинґ) |
||
|
Загалом погані |
52,8 |
27,5 |
|
|
Загалом задовільні |
34,4 |
59,3 |
|
|
Загалом гарні |
4,2 |
8,8 |
|
|
Важко відповісти |
8,7 |
4,3 |
Ще менші зміни, але також позитивного характеру відбулися у громадській думці щодо балансу невдач та досягнень в історії сучасної України (див. табл. 8). Якщо до війни абсолютна більшість опитаних вважала, що переважали невдачі, то після її початку відносна більшість схилилася до думки, що невдачі та досягнення врівноважуються.
Таблиця 8. Розподіл відповідей на запитання «Що Ви скажете про досягнення та невдачі України, починаючи з 1991 року і до сьогоднішнього дня?»: до та під час війни
|
Варіанти відповіді |
Опитування |
||
|
Листопад 2021(ІС НАНУ) |
Травень 2022(СГ Рейтинґ) |
||
|
Переважали невдачі |
52,8 |
29,9 |
|
|
Невдачі й досягнення компенсували одні одних |
34,4 |
43,8 |
|
|
Переважали досягнення |
4,2 |
17,7 |
|
|
Важко відповісти |
8,7 |
8,7 |
Нарешті, найменших і, напевне, непринципових змін зазнали оцінки задоволеності тими подіями, що на момент опитування відбувалися у країні (див. табл. 9). Хоча навіть в цьому аспекті спостерігаються невеликі позитивні зміни. Так, дещо зменшилась кількість незадоволених подіями й тих, хто наскільки задоволений, настільки й незадоволений ними. Відповідно, майже на 10% зросла кількість респондентів, що виказали задоволеність подіями.
Таблиця 9. Розподіл відповідей на запитання «Якою мірою Ви задоволені подіями,які відбуваються в нашій країні зараз?»: до та під час війни
|
Варіанти відповіді |
Опитування |
||
|
Листопад 2021(ІС НАНУ) |
Травень 2022(СГ Рейтинґ) |
||
|
Скоріше незадоволений(-на) |
52,1 |
50,8 |
|
|
Наскільки задоволений(-а), настільки й незадоволе- ний(-а) |
34,7 |
25,7 |
|
|
Скоріше задоволений(-а) |
6,9 |
16,7 |
|
|
Важко відповісти |
6,2 |
6,9 |
Хоча ці зміни логічно випливають із загального розподілу аґреґованих основних установок щодо держави загального добробуту, за змістом вони можуть викликати питання й навіть подив. Попри те, на нашу думку, вони цілком піддаються змістовній інтерпретації, яку ми наведемо далі.
Конструктна валідність. Для перевірки конструктної валідності використано ряд показників економічного, політичного, соціального та особистісного характеру (див. табл. 10). Найтісніші зв'язки (0,42 <r< 0,51) фіксуються з оцінкою поточної економічної ситуації, оцінкою Президента України та довірою до нього, довірою до Верховної Ради та уряду України, а також загальною задоволеністю життям. Дещо слабшими є зв'язки (0,30 <r< 0,39) з довірою до судів, самооцінкою соціального статусу, соціальним самопочуттям та оцінкою матеріального рівня життя сім'ї. Ще меншою щільністю характеризуються зв'язки (0,21 <r< 0,29) з рівнем аномії, довірою до поліції, прокуратури та місцевих органів влади, локусом контролю (інтернальністьvsекстернальність), задоволеністю життям у населеному пункті та самооцінкою стану здоров'я. Найслабші зв'язки (0,09 <r< 0,12) зафіксовані з рівнем цинізму та показниками шкали брехні.
Тут важливо звернути окрему увагу на зв'язок з показниками шкали брехні, який є доволі слабким. Він свідчить про низьку залежність відповідей на індикатори «GSR-5» від бажання респондентів давати соціально схвальні відповіді.
Таблиця 10. Зв'язок значень латентної змінної «GSR-5» із контрольними показниками (r, p< 0,01)
|
Контрольні показники |
r |
|
|
Оцінка поточної економічної ситуації (11-бальна шкала) |
0,49 |
|
|
Оцінка В. Зеленського на посаді Президента України (10-бальна шкала) |
0,51 |
|
|
Рівень аномії (адитивне значення від 0 до 18) |
-0,26 |
|
|
Рівень цинізму (адитивне значення від 0 до 14) |
-0,12 |
|
|
Довіра поліції (5-бальна шкала) |
0,26 |
|
|
Довіра до прокуратури (5-бальна шкала) |
0,29 |
|
|
Довіра до судів (5-бальна шкала) |
0,30 |
|
|
Довіра до Президента (5-бальна шкала) |
0,46 |
|
|
Довіра до Верховної Ради (5-бальна шкала) |
0,42 |
|
|
Довіра до Уряду (5-бальна шкала) |
0,42 |
|
|
Довіра до місцевих органів влади (5-бальна шкала) |
0,29 |
|
|
Самооцінка соціального статусу (7-бальна шкала) |
0,39 |
|
|
Локус контролю (5-бальна шкала) |
0,21 |
|
|
Загальна задоволеність життям (5-бальна шкала) |
0,42 |
|
|
Задоволеність життям у населеному пункті (5-бальна шкала) |
0,29 |
|
|
Соціальне самопочуття (адитивне значення від 20 до 60) |
0,31 |
|
|
Самооцінка стану здоров'я (5-бальна шкала) |
0,23 |
|
|
Оцінка матеріального рівня життя сім'ї (11-бальна шкала) |
0,36 |
|
|
Шкала брехні MMPI(адитивне значення від 0 до 15) |
0,09 |
На окрему увагу заслуговують індикатори соціологічного тесту ІІСС-20, оскільки вони різною мірою пов'язані зі значеннями «GSR-5». З огляду на це були відібрані ті індикатори, які роблять найсуттєвіший внесок у зв'язок між двома методиками (див. табл. 11). Як можна побачити, в контексті соціального самопочуття, загальні установки щодо держави формуються на базі широкого спектру оцінок: 1) інституційної ефективності та ґарантій (необхідна медична допомога, робота, що підходить, юридична допомога для захисту своїх прав та інтересів); 2) узгодженості особистого потенціалу з актуальною ситуацією (уміння жити в нових умовах, упевненість у своїх силах, здоров'я); 3) доступності рекреаційних благ (повноцінне дозвілля, можливість повноцінно проводити відпустку, можливість харчуватися відповідно до своїх смаків).
Таблиця 11. Зв'язок значень латентної змінної «GSR-5» з окремими індикаторами ІІСС-20(r, p< 0,01)
|
Індикатори ІІСС-20: |
r |
|
|
Необхідної медичної допомоги |
0,27 |
|
|
Вміння жити в нових суспільних умовах |
0,24 |
|
|
Роботи, що підходить |
0,24 |
|
|
Повноцінного дозвілля |
0,24 |
|
|
Можливості повноцінно проводити відпустку |
0,22 |
|
|
Можливості харчуватися відповідно до своїх смаків |
0,22 |
|
|
Упевненості у своїх силах |
0,21 |
|
|
Юридичної допомоги для захисту своїх прав та інтересів |
0,21 |
Результати факторної валідизації. Ґрунтовні результати, отримані в різних дослідженнях, дають усі підстави розглядати загальні установки щодо держави загального добробуту як стійку внутрішню властивість, котра, на нашу думку, формується у респондентів у результаті 'їхніх спостережень та оцінок ефективності функціювання держави.
Ця внутрішня властивість є формою домінувального дискурсу, що може поступово змінюватися або еволюційним шляхом, або ж раптово, внаслідок істотних соціальних потрясінь. Фаза соціального розвитку, що існувала до початку війни у 2022 році, характеризувалася суттєвою стабільністю, тому в усіх дослідженнях у 2020 та 2021 роках ми спостерігали, по суті, одну й ту саму модальну ситуацію -- вагоме переважання неґативних оцінок, що цілком узгоджувалося з існуванням в українському суспільстві дотичних неґативних феноменів (низька інституційна довіра, міжособистісна політико-психологічна напруженість, ано- мія тощо). Але після початку війни, а відтак внаслідок значних змін у структурі соціальної дійсності, було зафіксовано суттєву зміну вказаного домінувального дискурсу.
Поряд із тим, незважаючи на однофакторну структуру установок щодо держави загального добробуту, вони являють собою комплексне гетерогенне утворення. Ця особливість робить бажаним змістовний аналіз соціальних спільностей із використанням «GSR-5» як на рівні аґреґованих показників, так і на рівні його окремих індикаторів.
Результати критеріальноївалідизації. Головне питання, яке виникло в рамках критеріальноївалідизації, стосується тих значних позитивних змін, котрі відбулися у відповідях після початку війни. Ми бачимо два взаємодоповняльні пояснення цього феномену.
По-перше, критерії оцінювання, використовувані до та під час війни, є відмінними. Для прикладу візьмемо доволі неочевидні зміни у результатах відповідей на запитання про те, якими є умови життя для більшості населення України. За цим показником стало значно більше відповідей, що умови є загалом задовільними, а також менше відповідей про те, що вони є загалом поганими. Справді, в умовах війни вже відсутність безпосередніх військових дій у місці проживання є суттєвою підставою для оцінки умов життя принаймні на рівні задовільних.
По-другеЦю думку висловив доктор філософських наук Євген Головаха., відбулося переосмислення ролі української держави у житті її громадян. До цього у жителів України було стабільно скептичне, якщо не неґативне ставлення до ефективності держави загалом. Але після початку війни відбулося усвідомлення, що втрата державності позбавить жителів України багатьох важливих благ, що існують у демократичних суспільствах.
З огляду на ці два пояснення подив мають викликати не поточні позитивні оцінки в умовах війни, а ті неґативні оцінки, які фіксувалися у мирний час.
Результати конструктної валідизації. Враховуючи факт спрямованості «GSR-5» на вимірювання явища, яке характерне для макрорівня соціальної взаємодії, цілком логічним є найтісніший зв'язок її значень з оцінками поточної економічної ситуації та успішності діяльності Президента.
Загалом ця закономірність проявляє себе і стосовно інших показників: за вищого рівня соціальної взаємодії, до якого можна віднести той чи той індикатор, спостерігаються більш сильні зв'язки, а чим ближче показник до індивідуальних характеристик, тим слабшим є зв'язок. Як приклад можна навести іншу фундаментальну характеристику суспільства -- рівень цинізму в ньому. Оскільки цей показник характеризує «узагальненого іншого» на рівні повсякденної взаємодії, відповідний зв'язок є доволі слабким.
Схожа ситуація спостерігається і з показниками ІІСС-20. Незважаючи на свою комплексність, аґреґований показник цього тесту не досягає найвищих (порівняно з іншими показниками) значень конструктної валідизації. Передусім це зумовлено тим, що соціальне самопочуття в такому випадку оцінюється з індивідуальної перспективи достатності різних соціальних благ.
На рівні окремих індикаторів ІІСС-20 проявляють себе ті з них, котрі є найважливішими точками поєднання (станом до війни) широкого соціального контексту ефективності держави з індивідуальними соціальними потребами, задоволеність яких може (ця гіпотеза потребує докладнішої перевірки) здійснювати важливий внесок у формування загальних установок щодо держави загального добробуту.
Соціологічний тест «GSR-5» характеризується високими показниками факторної, критеріальної та конструктної валідності. Це, разом з його компактним розміром, робить тест придатним для використання в масових опитуваннях різними методами (F2F, CATI, CAWI). Останнє було підтверджено завдяки використанню інструменту в усіх зазначених видах досліджень.
«GSR-5» також продемонстрував значний потенціал у фіксації діахронних змін громадської думки, які відбуваються через соціальні зрушення загальнонаціонального масштабу. З огляду на це ми припускаємо, що методика може бути використана також для крос-національних порівнянь.
Враховуючи фундаментальний характер загальних установок щодо держави загального добробуту для демократичних суспільств, результати застосування соціологічного тесту «GSR-5» можуть бути покладені в підґрунтя типологічного аналізу сучасних демократичних суспільств. Відштовхуючись від отриманих у пропонованій праці результатів, для побудови ортогональної проєкції в якості другого параметра відповідної типології доцільно використати результати застосування шкали цинізму із Мінесотського багатофазного опитувальника особистості. В такому разі один параметр буде фіксувати ставлення респондентів до власної держави, а другий -- до людей, котрі формують відповідне суспільство. Цю ідею ми розглядаємо як наступне дослідницьке завдання, пов'язане із застосуванням «GSR-5».
Джерела
1. Головаха, Е. (ред.), Костенко, Н. (ред.), Макеев, С. (ред.). (2014). Общество без доверия. Киев: Институт социологии НАН Украины.
2. Дембіцький, С. (2019). Політична культура українського суспільства: тенденції розвитку в умовах новітніх викликів. Київ: Інститут соціології НАН Україна.
3. Дембіцький, С. (2019). Розробка соціологічних тестів: методологія і практики їїзастосу- вання. Київ: Інститут соціології НАН України.
4. Дембіцький, С. (2020). Цивілізаційна суб'єктність України з точки зору соцієтальних цінностей: стан масової свідомості. В: Україна як цивілізаційний суб'єкт історії та сучасності (сс. 195-207). Київ: Ніка-Центр.
5. Державний класифікатор соціальних стандартів і нормативів(2002). Отримано з: https://zakon.rada.gov.Ua/rada/show/v0293203-02#Text
6. ДОСЛІДЖЕННЯ(2022). Отримано з: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/
7. Закон України Основи законодавства України про охорону здоров'я(1993). Отримано з: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2801-12#Text
8. Закон України Про соціальні послуги(2019). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text
9. Конституція України(1996). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text
10. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (1998). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/16/98-%D0%B2%D1%80#Text
11. Симончук, О., Макеєв, С. (2020). Актуальна соціально-класова структура України як чинник цивілізаційної суб'єктності: порівняльна перспектива. В: Україна як цивілізаційний суб'єкт історії та сучасності(сс. 208-220). Київ: Ніка-Центр.
12. Симончук, О. (2019). Соціальні класи в сучасних суспільствах: евристичний потенціал класового аналізу. Київ: Інститут соціології НАН України.
13. Филлипс, Л., Йоргенсен, М.В. (2008). Дискурс-анализ. Теория и метод.Харьков: Гуманитарныйцентр.
14. Andress, H.J., Heien, T. (2001). Four worlds ofwelfare state attitudes? A comparison of Germany, Norway, and the United States. European Sociological Review, 17 (4), 337-356.
15. Andress, H.J., Heien, T. (2001). Four worlds ofwelfare state attitudes? A comparison of Germany, Norway, and the United States. European Sociological Review, 17 (4), 337-356.
16. Bean, C., Papadakis, E. (1998). A comparison of mass attitudes towards the welfare state in different institutional regimes, 1985-1990. International Journal of Public Opinion Research, 10 (3), 211-236.
17. Eger, M.A., Breznau, N. (2017). Immigration and the welfare state: A cross-regional analysis of European welfare attitudes. International Journal of Comparative Sociology, 58 (5), 440-463.
18. Ervasti, H., Andersen, J.G., Ringdal, K. (Eds.). (2012). The future of the welfare state: Social policy attitudes and social capital in Europe.S.l.: Edward Elgar Publishing.
19. Esping-Andersen, G. (2006). Three Worlds of Welfare Capitalism. The welfare state reader, 434454.
20. Goerres, A., Prinzen, K. (2012). Can we improve the measurement of attitudes towards the welfare state? A constructive critique of survey instruments with evidence from focus groups. Social Indicators Research, 109 (3), 515-534.
21. Goossen, M. (2020). The gender gap in welfare state attitudes in Europe: The role of unpaid labour and family policy. Journal of European Social Policy, 30 (4), 452-466.
22. Hasenfeld, Y., Rafferty, J.A. (1989). The determinants of public attitudes toward the welfare state. Social Forces, 67 (4), 1027-1048.
23. Heywood, A. (2017). Political ideologies: An introduction. London: Macmillan International Higher Education.
24. Hjerm, M., Schnabel, A. (2012). How much heterogeneity can the welfare state endure? The influence ofheterogeneity on attitudes to the welfare state. Nations and Nationalism, 18 (2), 346-369.
25. Introduction. Ervasti, H., Andersen, J. G., &Ringdal, K. (Eds.) (2012). The future of the welfare state: Social policy attitudes and social capital in Europe.S.l.: Edward Elgar Publishing.
26. Jary, D., Jary, J. (1991). HarperCollins dictionary of sociology.S.l.: HarperPerennial.
27. Kumlin, S. (2007). The welfare state: Values, policy preferences, and performance evaluations. In: The Oxford handbook of political behavior. (S.l.???)
28. Naumann, E., Buss, C., Bahr, J. (2016). How unemployment experience affects support for the welfare state: a real panel approach. European Sociological Review, 32 (1), 81-92.
29. Roosma, F., Gelissen, J., Van Oorschot, W (2013). The multidimensionality of welfare state attitudes: A European cross-national study. Social indicators research, 113 (1), 235-255.
30. Roosma, F., Van Oorschot, W, Gelissen, J. (2014). The preferred role and perceived performance of the welfare state: European welfare attitudes from a multidimensional perspective. Social science research, 44, 200-210.
31. Taylor-Gooby, P., Chung, H., Leruth, B. (2018). The contribution of deliberative forums to studying welfare state attitudes: A United Kingdom study. Social Policy & Administration, 52 (4), 914-927.
32. Zimmermann, K., Heuer, J.O., Mau, S. (2018). Changing preferences towards redistribution: How deliberation shapes welfare attitudes. Social Policy & Administration, 52 (5), 969-982.
References
1. Golovakha, Ye., Kostenko, N., Makeev, S. (Eds.) (2014). [In Russian]. Society without trust. Kyiv: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine. [=Головаха2014]
2. Dembitskyi, S. (2019). [In Ukrainian]. Political Culture of Ukrainian Society: Tendencies of Development in Terms of New Challenges. Kyiv: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine. [=Дембіцький2019]
3. Dembitskyi, S. (2019). [In Ukrainian]. Development of sociological tests: methodology and practical applications. Kyiv: Institute of Sociology, the National Academy of Sciences of Ukraine. [=Дембіцький2019]
4. Dembitskyi, S. (2020). [In Ukrainian]. The civilizational subjectivity of Ukraine from the point of view of societal values: the state of mass consciousness. In: Ukraine as a civilizational subject of history and modernity(pp. 195-207). Kyiv: NikaTsentr. [=Дембіцький2020]
5. State classifier of social standards and regulations(2002). [In Ukrainian]. Retrieved from: https:// zakon.rada.gov. ua/rada/show/v0293203-02#Text
6. RESEARCH(2022). [In Ukrainian]. Retrieved from: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/Law of Ukraine Basics of the legislation of Ukraine on health care(1993). [In Ukrainian]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/2801-12#Text
7. Law of Ukraine On Social Services(2019). [In Ukrainian]. Retrieved from: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/2671-19#Text
8. Constitution of Ukraine(1996). [In Ukrainian]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text
Подобные документы
Сучасний рівень освіти та медичного обслуговування в Україні. Принципи діяльності держави щодо регулювання процесів у галузях соціальної сфери. Регіональні особливості нормовано-інтегрального показника рівня розвитку соціальної інфраструктури в Україні.
творческая работа [3,8 M], добавлен 01.10.2009Середня тривалість життя громадян України. Вплив на збільшення народжуваності після рішення влади про виділення грошей при народженні дитини. Причини розлучень подружжя. Вплив добробуту народу та економічного потенціалу держави на самосвідомість.
реферат [20,1 K], добавлен 10.06.2011Розгляд конвергенції як обмеженої кількості побічних ефектів глобалізаційного процесу. Сучасна проблема держави загального добробуту і глобалізації. Необхідність створення глобального політичного контролю над світовим ринком. Криза інституційного устрою.
реферат [33,5 K], добавлен 14.01.2011Класифікація зайнятості на ринку праці Полтавського регіону. Три основні проблеми, існування яких потребує змін стратегії сучасної держави загального добробуту. Короткий зміст Конвенції 102. Основні параметри здійснення соціальної політики в суспільстві.
контрольная работа [134,1 K], добавлен 24.12.2010Бідність як соціально-економічне явище. Особливості методики вимірювання бідності населення. Оцінка ефективності заходів державної політики щодо боротьби з даним соціальним явищем. Світовий досвід розв’язання проблеми бідності, шляхи подолання в Україні.
курсовая работа [266,1 K], добавлен 08.05.2015Дослідження щодо відношення опитуваних до лідерства жінки: риси ідеальної жінки-керівника, проблеми при поєднанні трудового і сімейного життя. Організація соціологічного дослідження: вибірка, розробка і логічний аналіз анкети, методика опитування.
курсовая работа [99,2 K], добавлен 22.02.2010Методологія дослідження ставлення студентів до проблеми безробіття. Програма соціологічного дослідження по темі "Молодь і безробіття в Україні". Аналіз відношення молоді до безробітних, думка щодо причин безробіття. Бачення шляхів подолання цієї ситуації.
контрольная работа [302,0 K], добавлен 09.03.2016Спроба з’ясувати роль кооперації щодо формування "нового" жіночого образу як громадсько-активного соціального суб’єкта. Загальний аналіз теоретичних та практичних моделей використання потенціалу жінок в розбудові соціальної та громадської сфери держави.
статья [17,5 K], добавлен 14.08.2017Дослідження історії розвитку соціального проектування. Розбудова незалежної української держави. Формування соціального проектування в ХХ-ХХІ століть. Реформування всіх сфер життєдіяльності суспільства, підвищення стандартів та рівня добробуту населення.
статья [639,5 K], добавлен 19.09.2017Особливості розробки методологічного розділу програми соціологічного дослідження щодо ставлення людини до вивчення іноземної мови. Визначення основних понять за темою дослідження. Обґрунтування вибірки дослідження, розробка і логічний аналіз анкети.
курсовая работа [125,1 K], добавлен 24.02.2010
