Аналіз рівня довіри населення до органів публічної влади як підґрунтя національної безпеки в Україні

Правосуд Олександр Євгенійович аспірант кафедри права та процесу, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, м. Дніпро

Шевченко Сергій Олексійович доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри управління та адміністрування, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, м. Дніпро

У статті представлено результати застосування методу соціологічного опитування з метою визначення рівня довіри населення до органів публічної влади в Україні. Доведено, що слід використовувати на системній основі даний метод, адже він дозволяє комплексно визначити наявні проблеми під час функціонування органів публічної влади в Україні. Дослідження проводилося в 2 етапи і в його межах було опитано 245 осіб. Респонденти проживали в Дніпропетровській, Київській, Полтавській, Сумській, Харківській і Черкаській областях. Акцентовано, що соціальне невдоволення роботою органів публічної влади становить загрозу для національної безпеки, адже передбачає вияви соціального хаосу, апатії, конфліктів тощо. Установлено, що опитані визнають, що від владних інституцій виходить державна соціально орієнтована політика, а населення, реагуючи на її дієвість, формує рівень національної безпеки країни загалом. Виявлено, що рівень довіри респондентів до органів державної влади центрального рівня є доволі низьким, на противагу помірним оцінкам щодо діяльності регіональних і місцевих органів публічної влади. На цій підставі напоглягається, що сьогодні важливо забезпечувати таку інституціоналізацію та фінансування державної соціально орієнтованої політики, щоб не було виявів настроїв невдоволення серед населення, а також апатії, хаосу тощо, що негативно впливають на систему безпеки, руйнуючи її зсередини. Зважаючи на це, уважаємо, що існує необхідність в удосконаленні організаційно-правового забезпечення державної соціально орієнтованої політики, покликаної формувати та підтримувати рівень довіри населення. Допомогти в цьому може вивчення и аплікація відповідного позитивного досвіду , напрацьованого за кордоном, зокрема в країнах-членах ЄС. Зважаючи на це, уважаємо за необхідне зупинитися більш детально на дослідженні закордонних практик щодо формування та підтримки належного рівня довіри населення до органів публічної влади.

Ключові слова: державна політика, рівень довіри населення, органи публічної влади, Україна.

Keywords: public policy, level of public trust, public authorities, Ukraine.

Сучасні реформи та державна політика в Україні повинні бути соціально орієнтованими та реалізовуватися з урахуванням думки громадськості. Це покликано зумовити поліпшення економічних, соціальних і політичних можливостей громадян, що є одним із пріоритетів нашої держави (безпека людини - безпека країни). Разом із тим вплив зовнішніх і внутрішніх факторів дає змогу стверджувати, що реалізація таких можливостей відбувається синергетично, що негативно позначається на соціальному розвитку та згуртованості, а, відтак, на системі безпеки загалом. Це у свою чергу зумовлює, з одного боку, активізацію участі держави в питанні визначення умов, необхідних для забезпечення дієвої реалізації державної політики, що входить до повноважень органів публічної влади. А з другого - важливість оцінювання цих процесів на системній основі із застосуванням методів соціологічного опитування, що можуть забезпечити комплексність визначення рівня довіри населення до органів публічної влади.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Особливості соціального розвитку та ставлення населення до органів державної влади визначалися в наукових роботах зарубіжних і вітчизняних учених М. Вебера, Е. Гідденса, О. Гірмана, Е. Дюркгейма, О. Крутій, Е. Лібанової, Н. Лумана, С. Майстра, В. Паніотто, А. Помази-Пономаренко, Г. Роуз, А. Селігмена, В. Стрельцова, Ф. Фукуями, Дж. К. Херпфера, П. Штомпки та ін. [1; 2]. Крім того, значним є науковий доробок у сфері національної безпеки, підґрунтям якої є соціальний розвиток і згуртованість. Не применшуючи значних здобутків учених, варто відзначити, що проблемні питання, що виникають останнім часом у сфері реалізації державної політики та діяльності органів публічної влади, зокрема й в Україні, вимагають оновлення підходів до процесу залучення громадськості до цього процесу, а також оцінювання рівня довіри населення до нього. Ураховуючи актуальність зазначеної проблеми, виникає необхідність у поглибленні наукових досліджень вищезазначених питань.

Постановка завдання

Метою наукового дослідження є аналіз рівня довіри населення до органів публічної влади як підґрунтя національної безпеки в Україні.

Виклад основного матеріалу

Існують різні способи збору й оброки інформації щодо стану діяльності органів публічної влади (інституційні, соціологічні, комбіновані тощо). З метою конкретизації проблем забезпечення національної безпеки в Україні на всіх рівнях управління (вищому, центральному, регіональному та місцевому) уважаємо, що слід оцінювати думку громадськості на системній основі шляхом проведення опитувань. З огляду на це автором було взято участь у проведенні соціологічного дослідження на тему «Довіра до публічного управління у сфері національної безпеки в оцінках населення північного, центрального та східного регіонів України». Дослідження проводилося на базі ЗВО за сприяння громадської організації у два етапи: 1) у період з 01 вересня по 10 жовтня 2021 р. (загальна кількість опитаних склала 108 осіб); 2) у період з 12 жовтня по 20 грудня 2021 р. (загальна кількість опитаних склала 137 осіб). Вік опитаних становив від 18 до 65 років.

Об'єктом обох етапів дослідження було населення Дніпропетровської, Київської, Полтавської, Сумської, Харківської та Черкаської областей до діяльності органів публічної влади.

Предметом дослідження була оцінка населення щодо діяльності органів публічної влади (вищих, центральних, регіональних і місцевих) у напрямку вирішення тих чи інших проблем суспільної життєдіяльності. При цьому мету дослідження становило визначення рівня довіри громадськості щодо діяльності органів публічної влади на всіх рівнях управління.

З відповідей респондентів стає зрозуміло, що соціальна безпека є не тільки складовою національної безпеки, а й становить підґрунтя останньої. Власне, на погляд респондентів, безробіття та добробут є найбільш важливими проблемами регіону/міста, в якому вони мешкають, що становлять загрозу безпеці країни. Цьому сприяє бездіяльність чи низька результативність органів публічної влади, що впливає на стан безпеки загалом (запитання № 1) (рис. 1). При цьому більшість опитаних (51 %) під час другого етапу соціологічного дослідження вказували, що їхнє матеріальне становище за останній квартал 2021 р. не змінилося. Ще наявна значна частина респондентів (29 %), які зазначили, що їхнє матеріальне становище погіршилося. Покращення показників добробуту спостегіралося у відповідях 11 % опитаних.

У 2014, 2020 і 2021 рр. серед відповідей респондентів зростає занепокоєння, викликане зовнішньою агресією проти України [1; 2].

Прикметно, що за останні 15 років також значно зросла потреба громадян в інституціях, які спроможні агрегувати, представляти та захищати їхні інтереси. У 2006 р. стурбованість населення щодо відсутності цих інституцій висловлювали 19 % респондентів, у 2016 р. - вже 27 %, а в 2021 р. - 33 %. При цьому у період з 2006 р. по 2021 р. значно збільшилася частка тих, кого турбує доля України (з 17 до 31 %), і така тенденція уважаємо, що буде й надалі посилюватися [там само]. Аналіз відповідей респондентів дає підстави стверджувати, що мешканці вказують на тенденцію в задоволенні, насамперед, особистих первинних потреб (в їжі, здоров'ї, безпеці тощо). Це абсолютно співпадає з тезою загальновідомого вченого Маслоу. Щодо політичних і соціальних проблем, то вони, на думку респондентів, вимагають системного вирішення, що має відбуватися паралельно із задоволенням первинних потреб населення.

Стурбованість за своє фізичне здоров'я та матеріально-фінансовий стан відображається також і на настроях, характерні для респондентів, які брали участь в нашому опитуванні (рис. 2).

З метою більш повноцінного визначення стану соціальної безпеки «для» суспільства та «з його боку» було також досліджено, по-перше, загальний рівень задоволеності життям, а по-друге, рівень впливу органів публічної влади (вищих, центральних і регіональних) на вирішення деяких проблем у

регіоні/місті/селі/селищі. Виявлено, що наявні матеріально-фінансові та психологічні проблеми зумовлюють в опитаних стан невдоволення

регіоні/місті/селі/селищі, де респонденти мешкають. У 2021 році респонденти висловили таку позицію щодо роботи органів публічної влади:

1) зовсім не можуть вплинути (13 %);

2) скоріше не впливають (9 %);

3) вагалися відповісти (18 %);

4) скоріше можуть вплинути (23 %);

5) так, повністю впливають (35 %);

6) не відповіли (2 %).

Очевидно, що громадськість скоріше оптимістично налаштована в оцінюванні діяльності органів публічної влади, надаючи їм «кредит довіри». При цьому помірний рівень довіри респонденти визначають не тільки регіональним і місцевим інституціям, а й окремим персоналіям - Президенту України, Прем'єр-Міністру, міським (сільським, селищним) головам. Загальний розподіл відповідей респондентів наведено на рис. 3.

Рис. 3. Оцінка рівня довіри опитаних до суб'єктів публічної влади (у % до всіх опитаних)

Джерело: авторська розробка

Крім того, опитані вказали на проблеми, які органи публічної влади можуть вирішувати найбільш ефективно (рис. 4).

Варто підкреслити, і з цього ми починали наше дослідження, що оцінювання діяльності органів публічної влади слід проводити на системній основі із застосуванням методів соціологічного аналізу. Це необхідно для більш комплексного визначення наявних проблем у сфері функціонування цих органів і ставлення населення до них. Адже національна безпека є результатом гарантування безпеки населення. Дана робота містить результати соціологічного визначення рівня ставленні населення до діяльності органів публічної влади. Виявлено, що значна частина опитаних уважає, що держава має сприяти підвищенню довіри населення до органів публічної влади. Респонденти в коментарях зазначали, що забезпечити таке підвищення можливо шляхом розширення переліку громадян, яким має надаватися безоплатна (первинна та вторинна) допомога, надання громадським організаціям (що представляють інтереси громадськості) не тільки правової й організаційної підтримки, а також фінансової тощо. У той же час, респонденти відзначають, що головним чинником, що впливає на рівень довіри населення до органів публічної влади, за будь-якого випадку є самі органи публічної влади в конкретній сфері суспільної життєдіяльності.