Використання реєстрових даних у статистичних дослідженнях зайнятості

Размещено на http://allbest.ru

Размещено на http://allbest.ru

ВИКОРИСТАННЯ РЕЄСТРОВИХ ДАНИХ У СТАТИСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ЗАЙНЯТОСТІ

Л.Г. Ткаченко,

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник,

Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України,

За даними Міністерства цифрової трансформації, в Україні налічується понад 350 державних реєстрів, з яких близько 200 містять персональні відомості про населення. Створення реєстрів відбувалося за вузьковідомчим підходом, без належної уваги до інформаційної цінності цього ресурсу. Програма розвитку державної статистики до 2023 року визначає розширення доступу органів державної статистики до адміністративних даних та реєстрів одним із ключових напрямів зменшення звітного навантаження на респондентів. Інституційну основу для розширення такого доступу виробників офіційної статистики, у тому числі до індивідуальних даних реєстрів, передбачає Проект Закону України “Про офіційну статистику” (зареєстрований Верховною Радою України 02.09.2021 р. № 5886).

Стаття ставить за мету розкрити можливості використання реєстрових даних у статистичних дослідженнях зайнятості, зокрема даних реєстру застрахованих осіб, який адмініструє Пенсійний фонд України Масштаб відомостей про застрахованих осіб постійно зростає, однак їх використання в аналітичних і статистичних цілях досі обмежене.

З початку 2021 р. щоквартальний розподіл працівників за розмірами нарахованої заробітної плати формується за даними реєстру застрахованих осіб, що дало змогу істотно скоротити навантаження на респондентів державного статистичного спостереження “Обстеження підприємств із питань статистики праці”. Перехід на альтернативне джерело даних не порушив загальні пропорції й тенденції розподілу працівників за розмірами заробітної плати, проте посилив залежність отримання статистичної інформації від регуляційних змін адміністративних процедур. Так, зміни у формі та періодичності фіскальної звітності підприємств призвели до збільшення терміну очікування публікації даних про розподіл працівників за розмірами нарахованої заробітної плати на два місяці. Інтенсифікація використання реєстрових даних у виробництві офіційної статистики потребує розширення повноважень Державної служби статистики України щодо практичної участі в провадженні політики розвитку публічних реєстрів.

Реєстрові дані Пенсійного фонду України здатні істотно розширити перелік короткострокових та додаткових статистичних показників зайнятості та заробітної плати, особливо в частині структурних розподілів для аналізу диференціації та нерівності Для поглиблених досліджень пропонується напрацювати стандартизовані процедури, спрямовані на формування репрезентативної вибірки реєстрових даних, які у вигляді деперсоніфікованих мікроданих будуть доступні широкому колу дослідників

Ключові слова: адміністративні дані, реєстр, реєстрові дані, зайнятість, заробітна плата, єдиний соціальний внесок, Пенсійний фонд України, моніторинг.

реєстрові дані статистичні дослідження застраховані особи

Вступ. Швидкий розвиток цифрових технологій і комунікацій, їх активне впровадження в діяльність органів влади зумовлюють зростання ролі електронних публічних реєстрів як інформаційного ресурсу, зокрема як джерела статистичних даних Повноваження та завдання створеного у вересні 2019 р. Міністерства цифрової трансформації охоплюють, серед іншого, формування та реалізацію державної політики у сфері відкритих даних, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та їх інтероперабельності, тобто інформаційної взаємодії В Україні налічується понад 350 державних реєстрів, з яких близько 200 містять персональні відомості про населення [1] Більшість реєстрів створювалися за вузьковідомчим принципом і довгий час залишалися закритими й недоступними для статистичних та аналітичних цілей З метою систематизації інформаційних потоків та підвищення ефективності управлінських рішень Міністерство цифрової трансформації розпочало повний аудит державних реєстрів, включаючи оцінку їхньої наповненості, якості даних та потенційних корупційних ризиків [2] Надзвичайно важливо використати цю активність як нагоду для максимального розкриття інформаційних можливостей реєстрів щодо забезпечення статистичних потреб.

Програма розвитку державної статистики до 2023 року визначає розширення доступу органів державної статистики до адміністративних даних та реєстрів одним із ключових напрямів зменшення звітного навантаження на респондентів Перелік заходів з виконання Програми у цій сфері містить, зокрема, такі пункти:

- внесення змін до методології щодо розрахунку індексу вартості робочої сили з урахуванням адміністративних даних щодо нарахувань на заробітну плату;

- визначення механізму інформаційної взаємодії між виробниками статистичної та адміністративної інформації, необхідної для забезпечення моніторингу Цілей Сталого Розвитку до 2030 року на державному рівні;

- розширення використання адміністративних даних для виробництва статистичної інформації, зокрема інвентаризація адміністративних даних, перегляд методології та звітно-статистичної документації з урахуванням можливості використання адміністративних даних, у тому числі на регіональному рівні;

- створення інтегрованої системи короткотермінової статистики підприємств з питань праці, промисловості, будівництва, роздрібної торгівлі та інших послуг [3].

Водночас Програма розвитку державної статистики до 2023 року та заходи до неї апелюють переважно до більш звичного й широкого терміна “адміністративні дані”. Про використання реєстрів (крім підвідомчого реєстру статистичних одиниць) згадується лише один раз і без конкретики, що може свідчити про недооцінку їх інформаційного потенціалу Пропонована стаття ставить за мету розкрити можливості використання реєстрових даних у статистичних дослідженнях зайнятості, передусім даних реєстру застрахованих осіб, який адмініструє Пенсійний фонд України.

Матеріали та методи. Стаття базується на аналізі законодавчо-нормативних та науково-дослідницьких матеріалів зазначеної тематики Нещодавно прийнятий Закон України “Про публічні електронні реєстри”, крім юридичного визначення термінології та норм регулювання діяльності у сфері реєстрів, окреслює рамки взаємодії реєстрів і використання реєстрових даних Стаття 33 Закону прямо вказує: “У межах, визначених законом або іншим актом законодавства, згідно з яким створено відповідний реєстр, реєстрові дані можуть використовуватися для формування звітності, аналітичних, статистичних та інших матеріалів, крім випадків, визначених законодавством” [4]. Ця норма підсилює інституціональну спроможність реєстрових даних, проте може виявитися недостатньою для полегшення доступу до них.

Стаття 16 чинного Закону України “Про державну статистику” ще в редакції 2001 р. передбачає повноваження органів державної статистики погоджувати методологію та звітну документацію, пов'язану зі збиранням і використанням адміністративних даних, та обов'язок відповідальних органів безкоштовно надавати адміністративні дані на вимогу органів державної статистики [5]. Однак на практиці передача адміністративних даних зводиться у кращому випадку до подання жорстко регламентованих агрегованих даних, які неможливо використати для поглибленого аналізу Це збіднює інформаційну цінність адміністративних даних і не дає змоги відчути інструментальних переваг реєстрових даних.

Проєкт Закону України “Про офіційну статистику” (зареєстрований Верховною Радою України 02.09.2021 р. за № 5886) також не акцентує на реєстрах, застосовуючи ширший термін “адміністративні дані”. Кроком вперед можна вважати положення частини 5 статті 8 законопроєкту, яка передбачає право виробників офіційної статистики на безкоштовний доступ до всіх адміністративних даних та можливість отримання як узагальнених, так і індивідуальних даних [6] Це розширює можливості виробників офіційної статистики формувати запит на всі адміністративні дані, необхідні для продукування інформації, передбаченої планом державних статистичних спостережень, та нарешті відкриває доступ до мікроданих реєстрів на умовах збереження конфіденційності, що можна вважати якісно новим етапом статистичної роботи з адміністративними даними.

Науково-методичні підходи до організації системи реєстрів та їх використання у статистичних цілях отримали розвиток у роботах колективу науковців Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України. Цикл із трьох монографій містить огляд міжнародних рекомендацій та аналіз досвіду країн Європи зі створення й використання реєстрів [7], огляд існуючих в Україні реєстрів, що містять інформацію про населення [8], приклади та пропозиції для використання електронних реєстрів в аналітичних дослідженнях соціальної політики [9]. Окрема увага приділяється аналізу міжнародного досвіду використання електронних реєстрів при проведенні переписів населення [10]. Напрями використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування для статистичних цілей аналізувалися нами ще десять років тому [11].

Для ілюстрації узгодженості статистичних даних, отриманих із традиційних статистичних спостережень та з реєстрів, використовується табличний метод.

Результати та обговорення. Реєстр Пенсійного фонду України є наочним прикладом історії розвитку національних державних реєстрів та їх (не)залученості у процес виробництва статистичних даних. Система персоніфікованого обліку відомостей про сплату страхових внесків у Пенсійному фонді України запроваджена у 1998-2000 рр. і з 1 липня 2001 р. запущена у промислову експлуатацію У 2002 р до Пенсійного фонду передали функції з призначення й перерахунку пенсій, а для реалізації цих функцій створена відповідна електронна база відомостей про пенсіонерів [12]. У 2011 р. на базі системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду створений Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування, який складається з реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників (останній у 2013 р. було передано у ведення податковим органам, разом з функцією збирання єдиного соціального внеску). Нині реєстр застрахованих осіб - один із найпотужніших державних реєстрів, де зберігаються відомості про кожну людину, за яку було сплачено хоча б один страховий внесок або яка отримала хоча б одну виплату із системи державного соціального страхування у період після 2000 р.

Перелік відомостей, які вносяться до реєстру застрахованих осіб, постійно розширюється. Так, після прийняття нової редакції Закону України “Про зайнятість населення” (2012 р.) до реєстру почали вносити відомості про освіту, професію та посаду застрахованих осіб. З 2018 р. розпочато роботу з оцифрування архіву паперових пенсійних справ (так звана ретроконверсія), що дасть змогу створити повну електронну картку на кожного пенсіонера, включаючи детальні відомості про трудову кар'єру впродовж усього життя Упродовж найближчих п'яти років така інформація в повному обсязі має бути зібрана також за всіма працюючими застрахованими особами Прийнятий у 2021 р. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі” [13] передбачає перехід від паперових до електронних трудових книжок Усі записи про трудову діяльність відтепер мають обліковуватися в електронній формі у реєстрі застрахованих осіб; усі раніше зроблені записи паперових трудових книжок мають бути оцифровані й також внесені до реєстру застрахованих осіб Для цього роботодавець або сам працівник мають надіслати скановані копії чи електронні записи трудових книжок через особистий електронний кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду або подати ці документи шляхом відвідування місцевого відділення Пенсійного фонду Упродовж 2019-2021 рр. у Пенсійному фонді створено електронний реєстр листків непрацездатності, у вересні 2021 р. завершився перехід до е-лікарняних.

Отже, масштаб відомостей про застрахованих осіб постійно зростає як із плином часу та потоку клієнтів, так і з розширенням переліку характеристик, що збираються. Пенсійний фонд України має величезний потенціал реєстрових даних для поглиблених статистичних досліджень практично за всім спектром питань ринку праці. Але масштаби використання цих даних в аналітичних і статистичних цілях не змінюються пропорційно накопиченню їхнього обсягу. У своїх квартальних і річних звітах фонд публікує лише дуже стислу інформацію про чисельність застрахованих осіб, на користь яких сплачено внески, їхній розподіл за статусом у зайнятості та розподіл найманих працівників за розмірами заробітної плати [12].

Крім прямого призначення (персоніфікований облік пенсійних прав, обчислення та перерахунок пенсій), реєстрові дані використовуються здебільшого для організаційно-контролюючих заходів, зокрема верифікації та моніторингу державних виплат, перевірки доходів громадян, які звернулися за житлово-комунальними субсидіями чи іншими видами соціальної підтримки, що надаються на умовах перевірки доходів. Починаючи з грудня 2017 р. , Пенсійний фонд України на постійній основі здійснює аналітичну роботу з виявлення ознак використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю. Інформаційна довідка за результатами аналізу містить, зокрема, дані про динаміку чисельності застрахованих осіб з виокремленням деяких категорій (фізичні особи - підприємці; наймані працівники; особи, які працювали неповний робочий час; особи, які виконували роботи за угодами цивільно-правового характеру; особи з інвалідністю), а також про розподіл найманих працівників за розмірами заробітної плати [12]. Відповідно до своєї мети, ця довідка має вузький фіскально-організаційний характер та надає інформацію у жорстко агрегованому вигляді. Хоча Пенсійний фонд декларує амбіції щодо розвитку внутрішньої аналітики та моделювання, мета такої роботи фокусується передусім на бюджетно-фінансових потоках і показниках.

Спроби розширити аналітичні можливості реєстрових даних Пенсійного фонду здійснювалися неодноразово. Так, Міністерство соціальної політики ще у 2013 р. планувало запровадити моніторинг створення нових робочих місць, спираючись на повідомлення роботодавців, які вони надсилають Пенсійному фонду щодо прийому на роботу працівників. Незважаючи на затверджену методику [14], моніторинг, однак, не був реалізований, принаймні його результати жодного разу не оприлюднювалися Тобто використання реєстрових даних Пенсійного фонду ускладнене навіть для відомчих потреб, а для статистичних цілей вони довгий час залишалися практично закритими.

З початку 2021 р. в рамках угоди щодо взаємообміну інформаційними ресурсами Пенсійний фонд почав передавати Державній службі статистики дані про щоквартальний розподіл працівників за розмірами нарахованої заробітної плати, сформований за інформацією реєстру застрахованих осіб. Хоча форма передачі даних поки що залишається традиційною для адміністративних даних - у вигляді готових шаблонних таблиць з високим ступенем агрегації, - цей приклад використання реєстрових даних для цілей поточної трудової статистики можна вважати проривним досягненням. Реєстр як альтернативне джерело інформації дав змогу істотно скоротити навантаження на респондентів державного статистичного спостереження “Обстеження підприємств із питань статистики праці”, оскільки формування розподілу працівників за визначеними інтервалами зарплат потребувало додаткових розрахунків на підставі даних первинного обліку [15].

Щоб зберегти порівнянність даних, для побудови розподілу сукупність застрахованих осіб береться в тих самих рамках, що й в обстеженні підприємств з питань статистики праці: штатні працівники, яким в останньому місяці кварталу оплачено 50% і більше робочого часу, на підприємствах - юридичних особах з кількістю працівників 10 і більше осіб. Зіставлення щоквартальної динаміки у 2020 та 2021 рр. дає змогу переконатися, що перехід на реєстрові дані не позначився на пропорціях розподілу загалом по Україні (табл. 1, складено автором за даними [16]). Відмінності за структурною часткою груп з найнижчими зарплатами (до 7000 грн) пов'язані з підвищенням з 01.01.2021 р. розміру мінімальної заробітної плати з 5000 грн до 6000 грн. Структурні частки середніх груп розподілу (зарплати розміром від 7000 грн до 15000 грн) залишалися практично незмінними. Частки груп з найвищими зарплатами демонстрували тенденцію до зростання, незважаючи на сезонні коливання Тобто перехід на альтернативне джерело даних не порушив загальні пропорції й тенденції розподілу працівників за розмірами заробітної плати.

Таблиця 1

Розподіл працівників за розмірами нахованої заробітної плати в Україні* (%)

*У 2020 р. розмір мінімальної заробітної плати становив 5000 грн, з 1 січня по 30 листопада 2021 р. - 6000 грн.

Крім безумовного позитиву, цей кейс показав також уразливість переходу від державних статистичних спостережень на адміністративні дані, а саме, посилення залежності виробників статистичної інформації від змін регулювання адміністративних процедур. За збігом обставин якраз у 2021 р. було запроваджено об'єднану звітність роботодавців зі сплати єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб У зв'язку з цим персоніфіковані відомості про працівників стали надходити до реєстру застрахованих осіб не щомісяця, а раз на квартал (з розбивкою по місяцях) і в значно пізніший термін, тобто оперативність даних реєстру була порушена. Як наслідок, строки публікації розподілу працівників за розмірами заробітної плати довелося змістити майже на два місяці З огляду на незручності, пов'язані з недостатньою оперативністю оновлення відомостей реєстру застрахованих осіб (зокрема через брак інформації для нарахування лікарняних, допомоги по безробіттю тощо), уряд ініціював перехід об'єднаної звітності з квартального на щомісячний період, але ці зміни поки що лишаються в стані законопроєкту [17].

Наразі функціонування реєстру застрахованих осіб регулюють щонайменше три закони, а крім них - постанова Кабінету Міністрів України, постанова правління Пенсійного фонду України, наказ Міністерства фінансів [18], і зміна кожного з цих документів може мати наслідки для виробників статистичної інформації На нашу думку, у Державної служби статистики України повинно бути більше повноважень щодо практичної участі в провадженні політики розвитку публічних реєстрів, включаючи погодження законодавчих змін у цій сфері

Висновки та рекомендації. Використання реєстрових даних потребує якнайширшої імплементації у виробництво офіційної статистики Реєстрові дані Пенсійного фонду України можутьстати, зокрема, інформаційною базою для таких короткострокових та/або додаткових статистичних показників зайнятості:

• чисельність і структура застрахованих осіб, включаючи статево-віковий та освітньо-професійний профілі;

• мобільність та трудова кар'єра, зокрема стабільність місця роботи, частота та тривалість перерв у зайнятості;

• розподіл за розмірами заробітку з акцентом не на середніх величинах, а на аналізі диференціації та нерівності (аналіз квантильних розподілів, ризики бідності працюючих тощо);

• характеристики зайнятості застрахованих осіб залежно від ознак підприємства - платника єдиного внеску (вид економічної діяльності, юридичний статус, розмір підприємства тощо);

• умови праці та охорона здоров'я на робочому місці (наявність несприятливих факторів виробництва та пов'язаних пільг, результати атестації робочих місць тощо);

* моніторинг становища уразливих категорій населення на ринку праці (молодь, люди з інвалідністю, особи старшого віку, інше).

Для поглиблених статистичних досліджень зайнятості та ринку праці, пенсійної системи та інших пов'язаних тем потрібен доступ до мікроданих реєстрів на умовах гарантування конфіденційності. Доцільно також передбачити регулярне формування репрезентативних вибірок, які у вигляді деперсоніфікованих мікроданих будуть доступні широкому колу дослідників Для цього Державна служба статистики та профільні науковці мають розробити стандартизовані процедури формування вибірки з реєстрових даних. Напрацювання таких стандартизованих процедур із можливістю підключення даних інших доступних реєстрів автор розглядає як напрям подальших досліджень.

Список використаних джерел

I. Мінцифри планує через “Дію” інформувати громадян про доступ до їхніх персональних даних у держреєстрах. Інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна”. 25.06.2020. URL: https://ua. interfax. com. ua/news/general/671037. html

2 В Україні оцінили стан державних реєстрів і найбільш поширені корупційні зловживання з ними. Офіційний вебсайт Міністерства цифрової трансформації України. 19.07.2021. URL: https://thedigit.al. gov ua/news/v-ukraini-otsinili-stan-derzhavnikh-reestriv-i-naybilsh-poshireni-koruptsiyni-zlovzhivannya-z- nimi

3 Програма розвитку державної статистики до 2023 року: затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 222, станом на 24.12.2019 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/222-2019-%D0%BF#Text

4. Про публічні електронні реєстри: Закон України від 18.11.2021 р. № 1907-IX. URL: https://zakon rada gov ua/laws/show/1907-20#Text

5. Про державну статистику: Закон України від 17.09.1992 р. № 2614-XII, станом на 01.12.2021 р. URL: https://zakon. rada. gov ua/laws/show/2614-12/ed20220211#Text

6. Про офіційну статистику: Проект Закону України від 02.09.2021 р. № 5886. URL: https://ips. ligazakon. net/document/JI05888A?an=3&lang=ua

7 Електронні реєстри: європейський досвід створення та використання: кол. монографія / за ред. О. М. Гладуна; НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи. Київ, 2021. 271 с. URL: https://idss. org. ua/arhiv/registers. pdf

8 . Електронні реєстри: стан в Україні: кол. монографія / за ред. О. М. Гладуна; НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи. Київ, 2021. 636 с. URL: https://idss. org. ua/arhiv/registers3 pdf

9 Електронні реєстри: напрями використання: кол монографія / за ред О. М. Гладуна та М.В. Пугачової; НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи. Київ, 2021. 364 с. URL: https://idss.org.ua/arhiv/registers2.pdf

10. Пугачова М. В., Гладун О. М., Виноградова М. В. Використання систем електронних реєстрів при проведенні переписів населення. Статистика України. 2020. № 4. С. 32-44. Doi: 10.31767/su.4(91)2020.04.04

II. Ткаченко Л. Г. Інформаційні можливості Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Статистика України. 2012. № 1. С. 59-62.

12 Пенсійний фонд України. Портал Електронних Послуг. URL: https://www. pfu. gov ua

13 . Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі: Закон України від 05.02.2021 р. № 1217-IX. URL: https://zakon.rada.gov ua/laws/show/1217-20#Text

14 Про затвердження Методики моніторингу створення нових робочих місць: Наказ Міністерства соціальної політики України від 23.09.2013 р. № 611. URL: https://zakon. rada. gov ua/laws/show/z1749- 13#n13

15 Стандартний звіт з якості державного статистичного спостереження “Обстеження підприємств із питань статистики праці”: схвалено рішенням Комісії з питань удосконалення методології та звітної документації, протокол від 07.02.2020 р. № КПУМ/2-20. Офіційний вебсайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat. gov ua/suya/st_zvit/2020/zv_OPSP. doc

16 . Розподіл кількості штатних працівників за розмірами нарахованої їм заробітної плати, за видами економічної діяльності Офіційний вебсайт Державної служби статистики України URL: http://www. ukrstat. gov ua/operativ/operativ2018/gdn/rkpzp/rkpzp_ed/arh_rkpzp_ed_u. htm

17 Уряд схвалив зміни до Податкового кодексу України в частині встановлення місячної звітності зі сплати єдиного внеску і податку на доходи фізичних осіб Міністерство соціальної політики України 29.09.2021. URL: https://www. kmu. gov ua/news/uryad-shvaliv-zmini-do-podatkovogo-kodeksu-ukraymi-v- chastini-vstanovlennya-misyachnoyi-zvitnosti-zi-splati-yedmogo-vnesku-i-podatku-na-dohodi-fizichnih-osib

18 Аналіз поточного стану державних електронних реєстрів та оцінка потенційних корупційних ризиків / К. Чижик та ін. ГО “Офіс ефективного регулювання”. URL: https://tapas. org. ua/wp-content/ uploads/2021/07/Zvit_Analiz-potochnogo-stanu-reestriv-_UA. pdf

L. H. Tkachenko,

PhD in Economics, Senior Scientific Employee, Leading Researcher,

Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine

The Use of Registries Data in Statistical Studies of Employment

According to the Ministry of Digital Transformation there are more than 350 state registries in Ukraine of which about 200 contain personal information about the population. The creation of registries was based on a narrow departmental approach without due attention to the information value of this resource. The State Statistics Development Programme until 2023 identifies expanding the access of state statistics bodies to administrative data and registries as one of the key areas for reducing the reporting load on respondents The draft Law of Ukraine “On Official Statistics” (registered by the Verkhovna Rada of Ukraine on September 2, 2021 № 5886) provides an institutional basis for expanding such access for producers of official statistics including to individual registries data.

The article aims to reveal the possibilities of using registries data in statistical studies of employment, in particular the data from the registry of insured persons which is administered by the Pension Fund of Ukraine. The scale of information about insured persons is constantly growing but their use for analytical and statistical purposes is still limited. The scale of information about insured persons is constantly growing but their use for analytical and statistical purposes is still limited.

Since the beginning of 2021 the quarterly distribution of employees by the number of gross wages has been formed by the registry of insured persons which has significantly reduced the load on respondents of the state statistical observation “Survey of Enterprises on Labor Statistics”. The transition to an alternative data source did not break the general proportions and trends in the distribution of employees by wages groups but increased the dependence of obtaining statistical information on regulatory changes in administrative procedures. Thus, the changes in the form and frequency of companies' fiscal reporting led to an increase in the waiting period for the publication of the distribution of employees by wage groups by two months. The intensification of the use of registries data in the production of official statistics requires the expansion of the powers of the State Statistics Service of Ukraine for practical participation in the policy for the development of public registries.

The registries data of the Pension Fund of Ukraine can significantly expand the list of short-term and additional statistical characteristics of employment and wages especially in terms of structural distributions for the analysis of differentiation and inequality. For in-depth research it is proposed to develop standardized procedures aimed at forming a representative sample of the registries data which will be available in the form of depersonalized microdata to a wide range of researchers.

Key words: administrative data, registry, registries data, employment, wages, unified social contribution, Pension Fund of Ukraine, monitoring.

Размещено на Allbest.ru