Вплив уявлення на публічний конфлікт

аспірант Национальной академії державного управління при Президентові України

Освіта й виховання індивіда, що ґрунтуються на отриманій освіті, може впливати на створення уявлень індивіда, які впливатимуть на прийняття рішень та обрання поведінки в різних ситуаціях, що будуть впливати на конфліктність -- народження та розв'язання чи запобігання конфлікту.

Тому важливо зробити освіту загальнодоступною, орієнтованою на інтереси людей з урахуванням міжнародного права і принципу багатосторонніх відносин. Такі цілі розроблені і задекларовані в Цілях тисячоліття.

Задекларовані Цілі тисячоліття мають досягти мети отримання та використання знань, вироблених та накопичених людством з вільним доступом до джерел інформації та її використання. Інформаційні комунікативні технології дають можливість реалізовувати права і свободи людини, верховенства права, громадянського суспільства, та “можуть дати людству спосіб, яким вони можуть змінити діяльність, взаємини і життя людей і, отже, зміцнити впевненість у майбутньому” [7, р. 5], чим значно зменшать розвиток необгрунтованих уявлень та сприятимуть запобіганню конфліктів.

аспирант Национальной академии государственного управления при Президенте Украины

С развития информационного общества и информационных технологий, продуктом которых является информация и знания, которые стали инструментом при осуществлении выбора, выбора поведения при возникновении и разрешении конфликтов. Информация и знания способствуют формированию отношения субъекта конфликта к объекту конфликта. Именно владение информацией об объекте конфликта и знания, как правило, определяют какую стратегию поведения выберет человек в конкретном конфликте. Индивидуальный и коллективный жизненный опыт дает рецепты оптимального поведения в конфликте.

Образование и воспитание индивида, основанное на полученном образовании, может влиять на создание представлений индивида, которые будут влиять на принятие решений и избрание поведения в различных ситуациях, которые будут влиять на конфликтность -- рождение и решение или предотвращение конфликта.

Поэтому важно сделать образование общедоступной, ориентированной на интересы людей на основе международного права и принципа многосторонних отношений. Такие цели разработаны и задекларированны в Целях тысячелетия.

Задекларированные Цели тысячелетия должны достичь цели получения и использования знаний, выработанных и накопленных человечеством со свободным доступом к источникам информации и ее использования. Информационные коммуникативные технологии позволяют реализовывать права и свободы человека, верховенства права, развитие гражданского общества и “могут дать человечеству способ, которым они могут изменить деятельность, взаимоотношения и жизнь людей и, следовательно, укрепить уверенность в будущем” [7, р. 5], чем значительно уменьшат развитие необоснованных представлений и будут способствовать предотвращению конфликтов.

graduate student of the National Academy of the State management under the President of Ukraine

With the development of the information society and technologies, the product in which this information and knowledge appeared became a tool in making choices, choosing behavior when conflicts arise and resolve. Information and knowledge contribute to the formation of the attitude of the subject of the conflict to the object of the conflict. It is the possession of information about the object of conflict and knowledge, as a rule, determines what strategy of behavior a person will choose in a particular conflict. Individual and collective life experience gives recipes for optimal behavior in conflicts.

Education and upbringing based on the received education can influence the creation of ideas of the individual, which will influence the decision-making and choice of behavior in different situations that will affect the conflict -- the birth and resolution or prevention of conflict.

Therefore, it is important to make education accessible to the interests of the people, taking into account international law and the principle of multilateral relations. Such goals have been developed and declared in the Millennium Goals.

The declared Millennium Goals must achieve the goals of obtaining and using the knowledge produced and accumulated by mankind with free access to sources of information and its use. Information and communication technologies enable the realization of human rights and freedoms, the rule of law, the development of civil society and “can give humanity a way in which they can change the activities, relationships and lives of people and, consequently, strengthen confidence in the future” [7, p. 5], which will significantly reduce the development of unfounded ideas and serve as a safeguard against conflicts and their prevention.

Процес розвитку суспільства невпинний, проте у відносинах постійно виникають конфлікти спричинені різними чинниками, особливо коли вони породжені на базі особистих уявлень людини базованих на системі знань, отриманої інформації, особистих пе- реконань, думок, образів, установок. Уявлення наповнюють сенсом нашу поведінку та соціальні відносини [1-7].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Розробкою теорії уяви належить К. Юнг Р. Вільгельм, Р. Отто, К. Кереньи, А. Корбен, П. Раден, М. Бубер і Г. Шолем, А. Портман: Ж. Дюмезиль, М. Маффесолі. В українській соціології теорія уяви знайшла своє відображення в дослідженнях української школи архети- піки в працях Е. А. Афоніна, О. А. Донченко, О. В. Сушій.

Мета статті

В зв'язку з цим метою нашого дослідження є аналіз впливу уявлень на виникнення, протікання та розв'язання конфліктів, які протікають в епоху глобалізації та розвитку інформаційних технологій, інформаційного суспільства.

Виклад основного матеріалу

Конфлікти з'явилися з першими людськими спільнотами, які представляли собою повсякденні явища, які потребували розв'язання при виникненні конфлікту і інтересів. При зміні умов життя, змінювались і конфлікти.

Описи та засудження конфліктів, притягування суспільної уваги та громадського суспільства до конфліктів знаходили своє відображення в античних творах, потім в мистецтві -- в літературі, в живописі, в скульптурі, в музиці, в танці, в кіно, в театрі та в інших видах мистецтва завжди відображали конфлікти за допомогою відповідних художніх засобів, впливали на формування ставлення до них у глядачів, читачів, слухачів. З моменту своєї появи мистецтво стало служити потужним фактором духовно-практичного освоєння людьми конфліктів, впливати на їх визначення своєї поведінки.

Свою роль у формуванні уявлень та породженню конфліктів відіграє і релігія, яка прогнозовано формує, за рахунок своїх канонів, уявлення та світогляд людини, чим спонукає і виробляє певну поведінку людини, різне бачення та аналіз дій, що визи- вають конфлікт уявлень, які виливаються у конфлікти.

З розвитком інформаційного суспільства та розвитком інформаційних технологій продуктом яких є інформація і знання, які стали інструментом при здійсненні вибору, вибору поведінки при виникненні та розв'язанні конфліктів. Інформація і знання сприяють у формуванні ставлення суб'єкта конфлікту до об'єкта конфлікту. Саме володіння інформацією про об'єкт конфлікту та знання, як правило, визначають, яку стратегію поведінки вибере людина в конкретному конфлікті. Індивідуальний і колективний життєвий досвід дає рецепти оптимальної поведінки в конфліктах.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІТ) є одним з найбільш важливих факторів, що впливають на формування суспільства XXI століття. Їх революційний вплив стосується способу життя людей, їх освіти і роботи, а також взаємодії уряду та громадянського суспільства. ІТ швидко стають життєво важливим стимулом розвитку світової економіки. Вони також дають можливість приватним особам, фірмам і співтовариствам, що займаються підприємницькою діяльністю, більш ефективно і творчо вирішувати економічні та соціальні проблеми. Перед усіма нами відкриваються величезні можливості [6].

Спосіб життя, який випливає з поведінки, базованій на вихованні та набутих знаннях -- визначає спосіб участі у конфліктах. Багато соціологів провели дослідження щодо впливів на виникнення конфліктів в соціумі, які залежать від уявлень суб'єкта конфлікту на об'єкт конфлікту. Одним із напрямків є виникнення нового виду соціології -- це “соціологія уяви”.

Розробка основ “соціології уяви” пов'язана з діяльністю семінару “Еранос”, який був створений Юнгом і його прихильниками. У гуртку “Еранос” в Швейцарії (за іні- ціативвою багатої англійської меценатки і шанувальниці Юнга Ольги Фребе-Каптейн (1881-1962)) зібралася група вчених, яка поставила собі за мету розробляти і розвивати соціокультурну топіку, альтернативну некритичного прогресистського соціологічного позитивізму.

Початковою завданням гуртка був обмін знаннями між інтелектуалами Заходу і Сходу, а також дослідження значення релігій і містичних навчань для західноєвропейської культури. Семінар з повною підставою можна назвати міждисциплінарним, так як його члени цікавилися символами, архетипами, міфами, релігійними теоріями, з одного боку, а з іншого -- філософією, лінгвістикою, соціологією, антропологією, етнології, зоологією, авангардної науковою думкою (в тому числі природничо ) і т. д.

Розробкою теорії уяви в семінарі “Еранос” належить: Р. Вільгельм: китайська думка -- Р. Отто: концепція сакрального -- К. Кереньи: нове відкриття грецької міфології -- М. Еліа- де: міф про вічне повернення -- А. Кор- бен: mundus imaginalis -- П. Раден: фігура трикстера -- М. Бубер і Г.Шо- лем: хасидизм і каббала -- А. Портман: “неотенія” -- В. Паулі: Синхронічності і спин -- Фігури вчених, близьких до проблематики семінару “Еранос” -- Г. Башляр: наука і мрії -- Ж. Дюмезиль : трьохфункціональний гіпотеза соціального класу -- К. Леви-Стросс: Міфологіка -- Ж. Дюран: розробка соціології уяви.

В ході багаторічної роботи міждисциплінарного семінару “Еранос”, сформованого з однодумців Карла Густава Юнга, були розроблені передумови для створення повноцінної соціології уяви. Учасники гуртка “Еранос” підготували теоретичну базу для того, щоб розглянути основні моменти західноєвропейської культури не з боку логосу, як це зазвичай робилося, але з боку міфос -- з боку несвідомого, уяви, mundus imaginalis.

Учасник семінару “Еранос” і продовжувач даної наукової традиції Жільбер Дюран вибудував на підставі праць найбільших європейських інтелектуалів і гуманістів ХХ століття зведену соціологічну теорію. У центрі цієї теорії лежить ідея антропологічних структур уяви.

У підставі теорії Дюрана знаходиться концепція про первинність імажінера (імажінер -- це одночасно уяву, уявне і сам уявляє). Імажінер, який вважався в раціональної традиції проміжним і несамодостатнім явищем, розташованим між зовнішньою реальністю і пізнає суб'єктом, в цій моделі береться за точку відліку і розглядається як базова інстанція, що конструюють і зовнішній світ і пізнає суб'єкта в ході різних траєкторій свого розгортання. Імажінер -- синонім колективного несвідомого і області міфос.

Дюран вводить концепцію антропологічного траекта, під яким розуміється інстанція імажінера як реальності, що передує появі об'єкта і суб'єкта. Траект є весь зміст буття, по ту сторону траекта знаходиться тільки смерть і порожній час, яке наближає траект до смерті. У діалозі зі смертю імажінер заповнює час вмістом. Це і є життя, культура, мир, суспільство.

Імажінер, по Дюрану, складається з двох режимів і трьох груп міфів. Два режиму -- діурну (денний режим) і ноктюрн (нічний режим). Три групи міфів -- героїчні, містичні і драматичні [2].

Вивчення уявлень дозволяє зрозуміти як співвідносяться знання про світ зі змінами в ньому. За допомогою уявлень суб'єкти інтерпретують явища навколишнього світу, надають сенс невідомому об'єкту, події, феномену, роблячи їх зрозумілими. Це орієнтує людей у їхньому фізичному та соціальному світі, організовує їхню поведінку, яка безпосередньо є визначальною при виборі поведінки, яка впливає є визначальною при виникненні і розвитку конфліктів. Тобто, уявлення наповнюють сенсом нашу поведінку та соціальні відносини, вони включають в себе інформацію, переконання, думки, образи, установки щодо нашого об'єкта дослідження, а саме об'єкта та суб'єкта конфлікту, який часто розвивається в публічній площині та стає публічним.

У зарубіжній психології найбільш розробленою є концепція “соціальних уявлень”.

Одним із послідовників Ж. Дюрана є його учень Мішель Маффесолі, який розвиває один із напрямків -- “соціальне уявне” та працює над розвитком “сімбології” -- побудованій на твердженні, що сфера уявного і сфера мислення взаємозв'язані і рівноправні. “Ми мислемо категоріями мови та образами” [3, ст. 77].

Використання М. Маффесолі концепту “соціальне уявне” обґрунтовується на необхідності уловити динаміку соціального життя, що марно очікувати від понять “стереотип” і “соціальна роль”. “Соціальне уявне -- це спосіб розпізнавання групами один одного в процесі диспуту, по ходу якого відбувається тестування та реформування змісту релевантних значень міфів (від понять естетики в мистецтва до дефініцій демократії в політичних науках). Концепт “соціальне уявне” пояснює, чому соціальні групи діють і підтримують єдньїсть навыть в тих випадках коли дислоковані, розсіяні в просторі і часі [3, ст. 80].

М. Маффесолі стверджує, що “людина може знайти себе тільки у відношенніз іншими, тому мій інтерес направлений на те, що об'єднує, а не розділяє”. Те, що об'єднує сьогодні -- це “зачарованість світом” [3, ст. 76], тобто модою і великою зацікавленістю до всього ірраціонального, чудового, того що вражає, разом з тим натуральному.

Підтвердженням цього служать соціальна активність, яка швидко реалізовується в соціальних мережах (Твітер, Фейсбук, Інстаграм, Тік Ток), новини та реклама на телебаченні, Ютуб -- канал. Все це направлене визвати найперше емоцію у користувача, а потім уже використовується для інформування, а також з метою сформувати “соціальне уявне” та набувають силу емоційного приваблення [3, ст. 79].

Такий розвиток “соціального уявного” і спонукають людей робити емоційні висновки та приймати емоційні рішення, які можуть бути піднесені та переростати в спільну ідею для значної соціальної групи, які будуть об'єднуватись навколо породженої ідеї. І все це відбувається публічно в соціальних мережах, теле- грам-каналах.

Народження спільної ідеї в певної соціальної групи об'єднує людей, спонукає на певні дії та як приклад виливаються в “публічні конфлікти”. Явний приклад такого “соціального уявного” спостерігалось при початку подій в листопаді 2013 року в Україні, який породив другий Євромайдан та Революцію Гідності.

Об'єднуючою ідеєю, тобто “соціальним уявним”, стала незгода з політичним рішенням тодішньої влади про відмову від приєднання до європейського вектору розвитку держави, після відмови уряду підписати Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом, що породив конфлікт між бажанням українського громадянського суспільства та позицією влади.

Українська молодь перша продемонструвала свою незгоду з таким рішенням влади, та після побиття студентів на майдані Незалежності у Києві 30.11.2013 року за допомогою соціальних інтернет мереж, якими була розповсюджена інформація про нічні події 30.11.2013. Конфлікт переріс у площину публічності, тобто став “публічним” та об. Хвиля громадських протестів прокотилась усією Україною. За допомогою соціальних мереж конфлікт перейшов у публічну площину та став “публічним” і сколихнув хвилю протестів об'єднавши соціум навколо спільної мети -- цивілізований вибір -- євро- інтеграція та європейський розвиток держави з системою демократичних цінностей.

Формування “соціального уявного” шляхом об'єднання в спільну ідею для значної соціальної групи, що також вилилось в “публічний конфлікт” -- є ідея фальсифікованих виборів в Білорусь, що породило протестний рух громадян, хвилю мирних демонстрацій проти режиму О. Лукашенка. Протести загострилися після президентських виборів 9 серпня 2020 року. Основними цілями є відставка Лукашенка та проведення повторних, чесних виборів президента країни. Ці події в Білорусі явний приклад “публічного конфлікту”, який породжений, за допомогою інформаційних технологій та соцмереж, телеграм каналів, найбільш популярний став Telegram-канал “NEXTA”, публікації якого утримують навколо спільної ідеї значну соціальну групу білоруських громадян, які мають спільну ідею -- чесні президентські вибори, спільної символіки -- біло-червоний-білий прапор, що був офіційним прапором незалежної Білорусі з 1991 по 1995 роки, а також прапором Білоруської Народної Республіки у 1918 році, став символом демократичної опозиції та всіх противників Лукашенка.

Пізніше було зламано сайти національної лотереї, податкового міністерства, біржі, держзакупівель, президента і Генеральної прокуратури Білорусі. Хакери отримали бази даних із персональними даними співробітників ОМОН, КДБ та МВС. Було запущено онлайн-карту із адресами силовиків, причетних до побиття мітингарів. 26 вересня було зламано державні канали і в ефір запустили відео побиття активістів [4].

При такому розвитку подій стає питання правового регулювання Ін- тернет, яке має бути збалансоване між свободою слова та вільного доступу до інтернет ресурсів, без цензури. Та разом з тим постає наступна проблема -- це інтернет, який не є керованою організаційною структурою і юридичною особою та не є суб'єктом правовідносин, у зв'язку з чим немає юридичних взаємин між мережею Інтернет (або її національними сегментами) і державою.

Безпосередня дія нових інформаційних технологій на свідомість людини, насамперед за рахунок значного розширення його когнітивних і комунікативних можливостей. При цьому малопередбаченими є відповіді на питання щодо впливу (безпосереднього або побічного) поширення нових інформаційних технологій на динаміку зміни системи цінностей.

Завдяки ретельному вивченню нових реалій соціального життя проведених М. Маффесолі, типу внутрішньої різнонородності суспільства, інтенсифікації електронного опосередкування публічної комунікації та розвитку наднаціонального виміру соціального життя М. Маф- фесолі звільняється від сприйняття зі тимчасових товариств виключно в перспективі занепаду і деградації [3, ст. 76].

Соціальне життя не являється фіксованим, воно динамічне, і часто -- конфліктне. Нова сила соціальності для М. Маффесолі полягає в силі коммюніті -- в його гнучкості і не уразливості для технік влади на мікрорівнях. [3, ст. 78]. І як це не парадоксально, сили племенні придає технічний прогрес, який робить можливим дистанційне спілкування, швидкість реагування і гнучкість: “... сучасні племена -- це колективності, засновані на ресурсах електронних медія” [5, p. 112].

Сьогодні практично не можливо або досить складно силою змусити людину, а тим більше групу людей, до якихось дій -- значно легше їх в цьому переконати, змінити уявлення. А дозуючи і моделюючі інформаційний простір певного суспільства легко видавати правду за неправду чи напівправду і навпаки. В таких умовах простій людині важко розібратися по суті і легко сприйняти те що подається через доступні засоби отримання інформації.

Тому дуже постає питання захисту приватних інтересів в інформаційному просторі, мережі Інтернет, що базується на принципах той, хто збирає інформацію має довести до відома споживача про те, яка інформація збирається і як передбачається її надходження; а також повинен забезпечити можливість для споживача обмеження використання персональної інформації, що зменшить напругу та забезпечить безпеку.

Для публічного управління важливим аспектом розвитку інформаційних технологій є безпека інформаційних баз даних органів державної влади. Враховуючи досвід Білорусі, сьогодні кібератаки направляються і можуть бути направлені на будь-яку інформаційну базу об'єкта публічного управління чи приватної особи. Тому важливо убезпечити захист баз 70 даних, персональних даних користувачів глобальної мережі Інтернет.

Одним із засобів подолання інформаційних загроз та запобігання публічних конфліктів є освіта. Освіта через яку мають бути впровадженні моральні, демократичні цінності та цілі сталого розвитку шляхом регулювання суспільних і правових відносин суспільства та шляхом досягнення компромісів між суб'єктами конфлікту та узгодження їх інтересів.

Режим доступу: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/998_163

Размещено на Allbest.ru