Світові практики публічного управління сферою благоустрою міст

Размещено на http://www.allbest.ru/

Світові практики публічного управління сферою благоустрою міст

Задорожня Ірина

Анотація

Розглянуто світовий досвід публічного управління сферою благоустрою міст. Досліджено сучасні тенденції розвитку благоустрою міст, визначено проблеми сфери благоустрою й озеленення, проаналізовано досвід впровадження сучасних ідей покращення комфортного проживання громадян міст США, Великобританії, Швеції, Німеччини, Франції. Встановлено, що в розвинених державах. питання екологічного стану посідають одне з провідних місць у політичному та громадському житті суспільства. З'ясовано широке коло вимог до сфери благоустрою: соціально - економічні, санітарно-гігієнічні, інженерні та архітектурні.

Вони передбачають виконання певного комплексу заходів щодо екологічного стану та зовнішнього вигляду міст для створення більш комфортних мікрокліматичних, санітарно-гігієнічних й естетичних умов на вулицях, в житлових кварталах, громадських місцях (парках, бульварах, скверах, площами тощо). З огляду на зарубіжний досвід, що основним етапом на шляху до міського комфорту є планування ефективної системи благоустрою міста. Виявлено, що основним напрямом розвитку системи благоустрою у зазначених країнах є розвиток системи озеленення території та класифікація таких територій за рівнями озеленення, оновлення та покращення їх відповідно до затверджених типових схем облаштування вулиць, озеленення, велосипедних доріжок тощо.

Проаналізовано сучасні світові практики публічного управління сферою благоустрою міст та визначено, що в світі вже сформувалася чітка система організації, координації й контролю щодо виконання поставлених завдань між владою та громадскістю згідно з існуючими потребами. Це є прикладом правильної співпраці влади та громадськості та передумовою формування для міст України можливого сценарію для створення власних підходів щодо благоустрою та виявлення основних проблемних питань у зазначеній сфері.

Ключові слова: благоустрій міста, озеленення населених місць, планування, світовий досвід, публічне управління сферою благоустрою.

Abstract

WORLD PRACTICES OF PUBLIC ADMINISTRATION OF THE SPHERE OF LANDSCAPING IN CITY

Zadorozhnya Iryna

The article considers the world experience of public management in the field of urban development. The author studies the current trends in urban development, identifies problems in the field of landscaping, analyzes the experience of foreign cities such as the United States, Britain, Sweden, Germany, France, the introduction of modern ideas to improve the comfort of living. It is established that the issues of ecological status occupy one of the leading places in the political and social life of society in developed countries. It is determined that the field of landscaping covers a wide range of requirements, which include: socio-economic, sanitary, engineering and architectural. They provide for the implementation of a set of measures for the ecological condition and appearance of cities to create more comfortable microclimatic, sanitary and aesthetic conditions on the streets, in residential areas, public places, represented by parks, boulevards, squares and more. Researched foreign experience shows that the main stage on the way to urban comfort is to plan an effective system of urban development. It is established that the main direction of development of the landscaping system in these countries is the development of greenspace expansion and classification of such areas by levels of greenspace expansion, renovation and improvement of areas in accordance with the approved standard schemes of streets, greenspace expansion, bicycle paths, etc. The modern world practices of public management in the field of urban development are analyzed and it is determined that the world has already formed a clear system of organization, coordination and control over the implementation of tasks between government and the public in accordance with existing needs. This is an example of proper cooperation between the government and the public and a prerequisite for the formation of a possible scenario for the cities of Ukraine to create their own approaches to landscaping and identify key issues in this area.

Key words: landscaping of the city, greenspace expansion of settlements, planning, world experience, public administration of the area of landscaping.

Постановка проблеми

Проблемам стану сфери благоустрою у містах з кожним роком влада приділяє все більшої уваги. Це, насамперед, пов'язано з життєдіяльністю населення, що в свою чергу, включає в себе утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарне очищення, збереження об'єктів загального користування та природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів, організацію належного утримання й раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд, об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико- культурного й іншого призначення, створення умов для реалізації прав суб'єктами у цій сфері [1]. Аналіз зарубіжного досвіду публічного управління сферою благоустрою міст є гарним прикладом для збереження, примноження й оновлення зелених зон, тенденцією для формування нових, добре благоустроєних житлових масивів в українських містах у відповідноі до існуючих сучасних потреб.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вітчизняні вчені О. Бабаєвська, А. Бодров, Б. Васильєв та ін. у своїх працях приділяють увагу аналізу механізмів і технологій управління благоустроєм територіальних громад [2]. Окремі питання нормативно-правового регулювання сфери благоустрою висвітлені у роботах О. Ігнатенка, І. Драгана, В. Логвиненка, Н. Олійник [1]. Науковці Є. Пряхін та Є. Щербина наголошують на доцільності адміністративно-правового регулювання й адміністративної відповідальності за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів [1]. Науковиця Я. Палій у своїй роботі узагальнила досвід Німеччини, Данії, Великобританії та Канади щодо вирішення проблеми озеленення міського простору [3]; а В. Очеретний Т. Потапова Д. Кузьміна В. Сологор проаналізували норми озеленення міст на людину в країнах Європи та світу [4]; Ю. Соколан і Л. Кучеренко дослідили практики США, Канади, Франції, Сінгапуру, Гонконгу та Японії стосовно планування системи благоустрою та тенденцій її розвитку. Авторами доведено, що основним етапом планування ефективної системи благоустрою є розробка та затвердження відповідних сертифікатів і стандартів, виокремлено діючі нормативно-правові документи з питань благоустрою відповідно до яких відбувається реконструкція територій [5]. Дослідники О. Євтушенко, Т. Белінська, В. Біялт у своїх публікаціях проаналізували досвід управління у сфері благоустрою та озеленення на прикладі Нью-Йорка, Лондона Парижа, Борна, Брюсселя, Мельбурна та Торонто [6; 7]. На нашу думку, вивчення зарубіжного досвіду у сфері благоустою міст потребує подальшого дослідження, що матиме позитивний вплив на подальший розвиток зазначеної сфери у містах України.

Мета статті полягає в узагальненні зарубіжного досвіду публічного управління у сфері благоустрою міст.

Методи дослідження

У статті були використані загальнотеоретичні і спеціально-наукові методи: історичний, порівняльний, системно-стуктурний та логіко-семантичний. Їх застосування базується на комплексному підході, що дає можливість досліджувати проблеми стану сфери благоустрою у містах.

Виклад основного матеріалу. Екологічна ситуація, яка складається в містах, особливо в столицях, останніми роками стала предметом особливої уваги публічної влади всіх рівнів, політичних партій, громадських рухів, засобів масової інформації та широких верств населення у різних розвинутих країнах світу. Благоустрій та озеленення є найважливішою сферою діяльності державного та комунального господарства, завдяки яким створюються сприятливі умови, які забезпечують високий рівень здорового та комфортного життя населення. Зазначимо, що до об'єктів благоустрою належать різні типи відкритих просторів та їх оточення: парки, сквери, сади, бульвари, площі, вулиці, двори, набережні, пляжі, аквапарки та ін.; зовнішній вигляд фасадів будівель і споруд; тимчасові споруди та їх комплекси - торговельні кіоски, павільйони, стаціонарні лотки, мініринки, літні кафе, автостоянки, гаражні бокси, окремо розташовані об'єкти зовнішньої реклами та ін. [8]. благоустрій озеленення проживання

Розвиток міського благоустрою потребує вирішення нагальних проблем із використанням світових досягнень науково-технічного прогресу, практик, підвищення кваліфікації кадрів тощо. Благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення й озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно- правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму й інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля [8]. Сфера благоустрою охоплює широке коло соціально-економічних, санітарно- гігієнічних, інженерних і архітектурних вимог [1].

Соціально-економічні - передбачають створення сприятливих умов життя населення та раціональне використання міської території.

Санітарно-гігієнічні - створення та забезпечення в населених місцях нормального мікроклімату, чистого повітряного басейну й водного простору, інсоляції приміщень, провітрювання територій забудови.

Інженерні - відповідне інженерне обладнання, організація міського транспорту та дорожньої мережі.

Архітектурно-художні - передбачають створення об'ємно- просторової композиції кожного населеного місця з використанням і збагаченням місцевого ландшафту.

З'ясовано, що у практичній діяльності благоустрій виконує три основні види робіт: планування, забудова й озеленення населених місць. Метою проєктів планування є раціональне розміщення на міській території всіх будівель і споруд, житлових і промислових районів, вулиць, площ, садів і парків, інженерного обладнання та благоустрою. Через масову забудову особливого значення набули питання забезпечення раціонального планування. Розвиток комунального будівництва та благоустрою міст потребує завершення їх електрифікації, газифікації, телефонізації, забезпечення громадським транспортом, водопроводом і каналізацією, проведення системи заходів щодо подальшого оздоровлення умов життя в містах та інших населених пунктах, включаючи їх озеленення, обводнення, боротьбу із забрудненням повітря, ґрунту та води.

Сучасні українські проєктувальники здебільшого орієнтуються на західні практики. Зокрема, набирає обертів тренд вертикального та дахового озеленення. Якщо 10 років тому поодинокі зелені дахи можна було зустріти лише в проєктах преміум-класу, то сьогодні вони впроваджуються в різних класах нерухомості [9]. У світових практиках озеленення міст створюють різні системи садів і скверів на платформах підземних гаражів, дахах, які забезпечують найбільш оптимальні умови для розвитку рослин. Такий підхід збільшує загальну площу зелених насаджень. Ландшафтна архітектура міст налічує багато вдалих прикладів використання відкритого простору над підземними гаражами.

Цікавим є досвід американських міст. Так, в м. Окленд на даху 4-поверхового підземного гаражу створено сад площею 1,4 га, ландшафт якого становлять доріжки вільного планування, квітники, водойми та групи дерев. У цьому ж стилі створено сквер над підземним гаражем у м. Пітсбурзі. Його автор, відомий ландшафтний архітектор Дж. О. Саймондс, створив контраст урбанізованому місту - мальовничий оазис з мікрорельєфом. У м. Каратсу японські архітектори Т. Като та Ц. Накамура для «споглядального» відпочинку створили багатоярусний сквер. У композиції поєднані декоративні стінки, тераси, сходи, фонтани, скульптури та водойми, а для покриття використано кольоровий пісок і гальку. Створення садів на плоских дахах житлових і громадських будівель є прогресивним методом збільшення озеленення міської території , перевагою з точки зору інсоляції і забрудненості повітря, так як на рівні дахів повітря значно чистіше [10]. Отже, озеленення покрівель надає можливість вирішити проблеми оздоровлення навколишнього природного середовища, і як наслідок, поліпшити якість життя населення.

Лондон (Великобританія) є одним із найзеленіших європейських міст, оскільки мешканці дуже серйозно ставляться до проблеми озеленення. У кожному з 32 районів міста діють районні муніципальні ради, які відповідають за озеленення на своїх територіях. Правом виділяти ділянки під забудову наділені комісії цих рад, які займаються благоустроєм підвідомчої території, включаючи влаштування парків, набережних та інших місць загального користування. Лондонські районні ради користуються автономією, мерія й уряд не можуть реалізувати свої будівельні проєкти без їх згоди. Кошти на благоустрій надходять з районних бюджетів - це постійно зростаючий місцевий податок, який встановлюється на місцях. Його ставка є неоднаковою в різних частинах міста, проте зазвичай це біля 150 фунтів [10]. Отже, в місті ніхто не знищує природу, не зводить багатоповерхівки, щоб збагатитись, враховуючи, що ціни на нерухомість є найвищими в світі. Влада міста турбується не стільки про свої прибутки, скільки про людей та їх комфорт, що відчувається в облаштуванні вулиць і будівель, організації громадського транспорту, дитячих майданчиків тощо.

Стокгольм (Швеція) постійно займає перші позиції у списках місць, найкомфортніших для життя як одне з найпрогресивніших міст з точки зору розвитку громадських просторів. «Північна Венеція» прогнозує у найближчі 10 років суттєве збільшення населення. Тому керівництво розробило план розвитку (стратегію) міста до 2030 року, як інноваційного бізнес-центру, простору з рівним доступом усіх без винятку прошарків населення, центру розвитку людської особистості. В місті проживає майже 940 000 громадян, проте лише 31% з них живе у 6-поверхових будинках, розташованих близько один до одного з добре розвиненою транспортною мережею. Ця територія займає 8 % площі всього міста, а решта території розбудована за принципами smart-city (розумного міста), враховуючи зменшення відстаней для пішоходів, доступність транспорту й екологічність [11]. Зазначимо, що міська влада досягла значних успіхів у вирішенні транспортних проблем. Створенні мережі велодоріжок, комфортного громадського транспорту та пішохідних зон за 10 років дозволили знизити рівень викидів двоокису вуглецю (CO2) на чверть. Швецька столиця має не лише чисте повітря, а й водойми, придатні до риболовлі та купання. По всьому місту створені парки, сквери і громадські простори зі спортивними та дитячими майданчиками. На перших поверхах будинків, які виходять на вулицю знаходяться кав'ярні, заклади харчування, магазини та місця для відпочинку й дозвілля. Основні велодоріжки прокладені між пішохідними зонами та припаркованими автівками, щоб забезпечити безпеку для велосипедистів і не заважати автомобілям, що рухаються. Зауважимо, що все це створено за допомогою містобудівної моделі, в основі якої лежить підвищення комфорту життя [11].

У Німеччині діє принцип “природі дозволено все”, тому німці не втручаються в те, що росте природним шляхом і дозволяють рослинності обплітати будинки, рости на дахах, газонах у повний зріст. Дерева ростуть навіть у холі офісного центру, де розташовані кабінети депутатів бундестагу [12]. Гамбург - місто на півночі держави, яке виросло навколо затоки і є одним з найбільших європейських портів і найбагатшим містом країни. Приватні та громадські ініціативи з озеленення й екологічної забудови підтримуються керівництвом міста. У Гамбурзі існує урбан-спільнота, яка захищає права жителів і не дозволяє інвесторам перетворити одне з найбагатших міст Європи у найдорожче. У 2011 р. місто визнане найзеленішим в Європі, у т.ч. за побудову нового району Хафенсіті на місці колишньої промислової зони. У цьому районі було вкладено понад 10 млрд. євро і тому ціни на житло є зависокими, внаслідок чого, будинки є досі напівпорожніми. Будівля університету не є центром життя студентів, так як навколо через високу ренту відсутні недорогі заклади. Молодь їздить туди тільки вчитись, а вільний час проводить у старому портовому районі [13].

З'ясовано, що у плануванні багатьох європейських міст закладено дві основні ідеї: універсальний дизайн і пішохідоцентризм. У Гамбурзі пішоходи та люди з обмеженою мобільністю на першому місці: широкі тротуари від проїжджої частини відокремлені болардами, які роблять з'їзди для візків зручними та різними методами зменшують швидкість автівок у місті. Всі смітники та кнопки виклику світлофору роблять на зручному для людей з обмеженими можливостями рівні. Вулична навігація є також важливим елементом міського простору. Для оптимізації потоків пішоходів і зменшення витрат їх часу на пошук потрібного об'єкту скрізь встановлені зрозумілі вказівники. Кожний вид транспорту має свою емблему, яка використовується по всій Німеччині: U - підземка, S - міська електричка, H - зупинка автобусу чи трамваю. У підземних переходах про напрямок руху до того чи іншого виходу згадується кожні 20 метрів. Через що людина має значно менше шансів заблукати, зупинитися посеред дороги й заважати іншим. Повага до жителя чи гостя міста й акуратність є пріоритетом Гамбургу - всі вивіски виконані в єдиному стилі. Політична реклама акуратно розташована на газоні невеликими дерев'яними ширмами або підвішена на стовпі, але одна, а не 15. Головне завдання будь-якого керівництва міста полягає у боротьбі з візуальним сміттям [13].

Ессен розташоване у Рурській області - найбільший промисловий регіон Німеччини. Колишнє місто шахтарів перетворилося на місто зелених технологій, де 54% території займають великі парки, зелені газони та чисті річки. Встановлено, що першим кроком до лідерства зеленого руху в Європі стало чітке визначення пріоритетних цілей: боротьба зі зміною клімату, сталий громадський транспорт, чисте повітря, зелені насадження, утилізація сміття, розвиток зеленої економіки, енергоефективність будинків тощо. Місто реалізувало кілька масштабних проєктів, зокрема очищення річок Рур та Емшер. За 40 років коли було заборонено купатись, вдалось відновити природний вигляд, бетонну набережну Емшера демонтували і річка рушила у своїх природніх берегах. З'ясовано, що у місті планується створення міжміського велобану, що з'єднає Ессен з Мюльхаймом, загальною довжиною близько 100 км. Користування авто, переважно, є платним, а велобан буде безкоштовним. У місті планують знизити долю автомобілів у загальній міській мобільності до 25%, що значно зменшить рівень викидів парникових газів [14].

Париж (Франція) має багаторічну історію містобудування. Так, у 1853 р. барона Жоржа Ежена Османа було призначено префектом департаменту Сена, й отримавши необмежені повноваження, він знищив значну частку старого міста та збудував Париж заново. Основою стали широкі бульвари, які відмінно прострілювались артилерією, були зручними для проведення парадів та ускладнювали будування барикад. За рахунок широких тротуарів містом комфортно прогулюватись, можна розробляти зручні веломаршрути, відділені бордюром від проїжджої частини. Паризькі вулиці від'єднанні бордюрами від проїжджої частини, де їздить приватний, громадський транспорт і велосипедисти. Цей метод дозволяє більш пасажиромісткому транспорту пересуватись, оминаючи затори. Велику увагу приділено пішоходам, що сприяє розвитку туризму. У Парижі діє єдина система транспортної навігації, багато вказівників для туристів, створена світлова та тактильна навігації [15].

Висновки та напрями подальших досліджень

Отже, для успішного вирішення проблем планування, забудови та благоустрою потрібно впроваджувати архітектурно-планувальні управлінські рішення з урахуванням подальших перспектив розвитку населених пунктів. В українських містах варто приділяти увагу питанням озеленення історично сформованих центрів шляхом реконструкції та розрідження щільно забудованих районів. Саме зелені насадження значно зменшують наявність пилу й диму в повітрі, відіграють роль своєрідного фільтру, впливають на формування мікроклімату, бо впливають на тепловий режим, вологість і ступінь рухомості повітря. Безліч видів декоративних рослин створюють широкі можливості для архітектурних композицій і планування міста взагалом.

Таким чином, досвід інших країн надає широке різноманіття корисних для України прикладів поліпшення рівня життя населення задля успішного розвитку та комфортного існування суспільства. Міжнародна практика демонструє нам пріоритети у публічному управління - оптимальне структурування міських просторів і раціональне використання ландшафтного ресурсу, що в подальшому забезпечує високу організацію комфортного проживання в містах. Це залежить від взаєморозуміння та спільної роботи публічної влади й громадськості. Однак не існує ідеальної моделі благоустрою міст, придатної для всіх країн. Повне копіювання тієї чи іншої моделі може спричинити негативні наслідки для України. Отже, необхідно переосмислити й адаптувати світовий досвід публічного управління сферою благоустрою у містах, що стане чудовим спонуканням до відповідних дій для України на її шляху до розвитку та процвітання.

Список використаних джерел

1. Ігнатенко О. П. Державне регулювання сфери благоустрою населених пунктів : дис. ... д-ра наук з держ. управління : 25.00.02 / Національна академія державного управління при Президентові України. Київ, 2016. 471 с.

2. Бєлінська Т. О. Благоустрій територій міста: актуальні питання управління. Могилянські читання -- 2019: досвід та тенденції розвитку суспільства в Україні: глобальний, національний та регіональний аспекти : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Миколаїв. 2019. Миколаїв, 2019. С. 63-65.

3. Палій Я. І. Програми озеленення міст: світовий досвід та вітчизняні реалії. Соціально-економічні, політичні та гуманітарні виміри національного та місцевого розвитку : матеріали регіон. наук.-практ. конф. м. Полтава, 2018. Полтава, 2018. С. 141-144.

4. Очеретний В. П., Потапова Т. Е., Кузьміна Д. М., Сологор В. М.. Сучасна тенденція скорочення площі зелених насаджень в світі. Сучасні технології, матеріали і конструкції в будівництві. 2017. № 2. С. 69-76.

5. Соколан Ю. С., Кучеренко Л. В. Аналіз досвіду планування системи благоустрою житлових територій при реконструкції. Вісник Хмельницького національного університету, 2021. № 2. С. 17-25.

6. Бєлінська Т. О., Євтушенко О. Н. Європейський досвід благоустрою міст: можливості для України. Лісабонський договір -- 10 років після набуття чинності. Що змінилося у функціонуванні ЄС? : матеріали наук.-практ. конф. м. Миколаїв, 12 груд. 2019. Миколаїв, 2019. С. 136-139.

7. Биялт В.С. Обзор зарубежного опыта управления сферой благоустройства и озеленения территорий. Символ науки, 2020. № 11. С. 51-54.

8. Про благоустрій населених пунктів : Закон України від 10 черв. 2017 р. № 2807.

9. Міській простір: куди потрібно рухатися, аби українські міста ставали комфортнішими.

10. Европейский опыт зеленого благоустройства. Украина коммунальная

11. Благоустрій по-європейськи: Стокгольм. Хмарочос

12. Берлин: город камня и зелени. День

13. Благоустрій по-європейськи : Гамбург. Хмарочос

14. Як з центру важкої промисловості стати Зеленою столицею Європи

15. Благоустрій по-європейськи : Париж Хмарочос

References

1. Ihnatenko, O. P. (2016). Derzhavne rehuliuvannia sfery blahoustroiu naselenykh punktiv [Public regulation of the area of beautification of human settlements]. Doctor's thesis. National Academy of Public Administration under the President of Ukraine. Kyiv [in Ukrainian].

2. Byelins'ka, T. O. (2019). Blahoustriy terytoriy mista: aktual'ni pytannya upravlinnya. [Landscaping of the city: current management issues], Mohylyanski chytannya -- 2019: dosvid ta tendentsiyi rozvytku suspilstva v Ukrayini: hlobalnyy, natsionalnyy ta rehionalnyy aspekty, materialy Vseukrayinskoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Mohyla Readings - 2019: experience and trends in society in Ukraine: global, national and regional aspects, Proceedings of the All- Ukrainian Scientific and Practical Conference]. Mykolayiv [in Ukrainian].

3. Byelins'ka, T. O., Yevtushenko O.N. (2019). Yevropeys'kyy dosvid blahoustroyu mist: mozhlyvosti

4. dlya Ukrayiny [European experience of urban development: opportunities for Ukraine], Lisabons'kyy dohovir -- 10 rokiv pislya nabuttya chynnosti. Shcho zminylosya u funktsionuvanni ES?, materialy naukovo-praktychnoi konferentsii [The Lisbon Treaty is 10 years after its entry into force. What has changed in the functioning of the EU?, Proceedings of the Scientific and Practical Conference]. Mykolayiv [in Ukrainian].

5. Paliy, Ya. I. (2018). Prohramy ozelenennya mist: svitovyy dosvid ta vitchyznyani realiyi [Urban

6. landscaping programs: world experience and domestic realities], Sotsialno-ekonomichni, politychni ta humanitarni vymiry natsionalnoho ta mistsevoho rozvytku, materialy rehionalnoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Socio-economic, political and humanitarian dimensions of national and local development, Proceedings of the Regional Scientific and Practical Conference]. Poltava [in Ukrainian].

7. Ocheretnyy V. P., Potapova T. E., Kuzmina D. M., Solohor V. M. (2017). Suchasna tendentsiya skorochennya ploshchi zelenykh nasadzhen v sviti [A modern tendency of reducing the space of green plants in the world]. Suchasni tekhnolohiyi, materialy i konstruktsiyi v budivnytstvi, 2. 6976. Doi: 10.31649/2311-1429 [in Ukrainian].

8. Sokolan Yu. S., Kucherenko L. V. Analiz dosvidu planuvannya systemy blahoustroyu zhytlovykh terytoriy pry rekonstruktsiyi [Analysis of planning experience of inhabites localities urban beautification in view of reconstruction]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, 2. 17-25.

9. Byyalt, V.S. Ohlyad zarubizhnoho dosvidu upravlinnya sferoyu blahoustroyu ta ozelenennya

10. terytoriy [Review of foreign experience in managing the area of beautification and landscaping]. Symvol nauky, 11. 51-54 [in Russia].

11. Zakon Ukrainy «Pro blagoustriy naselenyh punktiv» [About improvement of settlements].(n.d.).

12. Miskiy prostir: kudy potribno ruhatysya, aby ukrainski mista stavaly komfortnishymy. (2020).

13. Ofitsiinyi sait Property Times [Official site of Property Times].

14. Evropeyskiy opyt zelenogo blagoustroystva. (2013). Ofitsiinyi sait Ukraina kommunalnaya [Official site of Ukraine communal].

15. Blagoustriy po-evropeysky: Stokgolm. (2014). Ofitsiinyi sait Khmarochos [Official site of Skyscraper].

16. Berlin: gorod kamnia i zeleni. (2017). Ofitsiinyi sait Den [Official site of Day].

17. Blagoustriy po-evropeysky: Gamburg. (2014). Ofitsiinyi sait Khmarochos [Official site of Skyscraper].

18. Yak z centru vajkoi promyslovosti staty Zelenouo stolyceuo Evropy. (2018). Ofitsiinyi sait Ekodiya [Official site of Ecodia].

19. Blagoustriy po-evropeysky: Parij. (2014). Ofitsiinyi sait Khmarochos [Official site of Skyscraper].

Размещено на Allbest.ru