Особливості функціональної тривимірності політики інтеграції біженців у приймаюче іспанське суспільство

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості функціональної тривимірності політики інтеграції біженців у приймаюче іспанське суспільство

А.В. Ватаманюк

Анотація

У статті автор розглядає специфіку соціальної інтеграції біженців в Іспанії. Досліджується розробка, впровадження та фінансування різних урядових програм, які спрямовані на ефективний інтеграційний процес, що покращить співіснування корінного населення та біженців. Виходячи з цієї точки зору, в дослідженні пропонується розглянути особливості через які просувається інтеграція біженців в Іспанії в контексті структурного, соціального та культурного рівнів інтеграції.

Ключові слова: Іспанія, біженці, соціальна інтеграція біженців, політика інтеграції, інтеграційні програми.

A. Vatamanyuk

PECULIARITIES OF THE FUNCTIONAL THREE-DIMENSIONAL REFUGEE INTEGRATION POLICY INTO THE HOST SPANISH SOCIETY

It is widely believed in the European Union that the Union cannot be realized as an area of freedom, security and human rights without the integration of immigrants and refugees. Simultaneously with such intentions there are serious doubts about the final, joint and effective measures that should be implemented for the effective integration of immigrants taking into account the social profitability of investments. біженець соціальний інтеграція

Key words: Spain, refugees, social integration of refugees, integration policy, integration programs.

У Європейському союзі поширена думка, що без інтеграції іммігрантів та біженців, Союз не може бути реалізований як простір свободи, безпеки та захисту прав людини. Одночасно, з такими намірами, виникають і серйозні сумніви стосовно остаточних, спільних та ефективних заходів, які варто впроваджувати для ефективної інтеграції іммігрантів зважаючи на соціальну рентабельність інвестицій.

Ефективним інструментом для розвіювання цих сумнівів є аналіз соціального впливу програм, спрямованих на інтеграцію мігрантів та біженців. Щоб правильно оцінити вплив інтеграційних програм, варто розглянути більш детальніше їх створення, впровадження та контроль.

Зазвичай, рішення щодо інвестиції в інтеграцію, мають тенденцію прийматись на основі очікувань. Реалізація запланованих дій і їх правильне фінансове управління, пов'язані з оцінкою після того, як програми були виконані, нажаль не завжди відповідають сучасним реаліям. Але тим не менше, хоча ці запобіжні заходи підтверджують зручність і правильність програми, загальна стурбованість з приводу їх ефективності зберігається. В основному, інтеграція іммігрантів та біженців охоплює велику різноманітність аспектів і обумовлено еволюцією дуже широких соціальних процесів, вплив яких часто рухає інтеграцію за рамки програм.

На основі таких програм автор ставить за мету розглянути різні аспекти їх реалізації щоб краще проаналізувати теперішню ситуацію спрямовану на вирішення питання ефективності інтеграційного процесу. Крім того, автор ставить перед собою завдання розділити і описати особливості процесу інтеграції біженців в іспанському суспільстві на сучасному етапі.

Для досягнення поставлених завдань були застосовані наступні методи дослідження: аналіз конкретних ситуацій (case studies), пов'язаних з біженцями та політикою інтеграції в Іспанії; та порівняльно-історичний метод, де проводиться порівняльний аналіз інтеграційних програм Іспанії.

Отже, щоб детально описати всі аспекти і не впадати в надмірне узагальнення, основні принципи, які використовуються у формулюванні змісту інтеграції у всіх програмах, запропоновані вже в роботі Фрідріха Гекманна та Домініка Шнаппера "Інтеграція іммігрантів в європейські суспільства" (Heckmann and Schnapper eds., 2003). Автори праці, розділили всі завдання, які були б необхідні для інтеграції на чотири рівні.

Перший з яких, це структурний рівень, який є основним об'єктивним підґрунтям всієї соціальної взаємодії. Він включає законодавчу базу, економічну організацію та житлово- побутові умови. Наступний рівень - це культурний, який показує використання повсякденних знань, за допомогою яких збільшується коло знайомих людей в повсякденному житті. Цей рівень особливо важливо для іммігрантів та біженців, так як дає здатність виражати себе, та в першу чергу розуміти загальні речі. Він становить суб'єктивну основу соціальної взаємодії. Соціальний рівень, демонструє взаємодію в суспільстві та готовність мігранта чи біженця туди інтегруватись. І останній рівень ідентифікації, демонструє позитивне саморозуміння людей щодо свого місця в суспільному житті (Heckmann and Schnapper eds., 2003.)

Виходячи з цієї точки зору, в дослідженні пропонується розглянути особливості через які просувається інтеграція біженців в Іспанії в контексті перших трьох рівнів. Четвертий рівень, автор не розглядає, так як це наслідок досягнення трьох попередніх рівнів, і залежить він в більшій мірі від самих біженців, так як саме вони повинні довести до кінця процес, що веде до інтеграції на зазначеному рівні.

Особливості політики інтеграції ефективні в конкретних соціальних програмах і сприяють структурній, культурній та соціальній інтеграції іммігрантів, та будуть розглядатись в цьому дослідженні, як одні з позитивних практик інтеграції, з метою визначити в них характеристики, що дозволяють їм досягти своєї ефективності. І все ж, щоб краще обгрунтувати привласнення найменування "передовий досвід", автор розглянув практики, щодо використання основних рівнів інтеграції на міжнародному рівні, по більш конкретним критеріям, які будуть доречні для впроваджені в Іспанії.

У своєму досліджені ми аналізуємо переважно три речі. По-перше, чому саме ці три рівні увійшли до основи, на якій створюються та реалізуються всі соціальні програми по інтеграції біженців у іспанське суспільство. По-друге, розглянемо цілі, з якими вони починають впроваджувати політику інтеграції та соціальні заходи, спрямовані на підтримку знедолених верств населення. І по-третє, буде охарактеризовано критерії, які зазвичай використовуються для визначення досягнень як позитивних практик інтеграції.

Обсяг програм або проектів в контексті політики інтеграції Іспанії, спрямованих на інтеграцію біженців, а також наприклад, кількість державних або приватних організацій, які фінансують їх на території Іспанії, дуже великий. Тому основною цілю є проаналізувати критерії, якими вона була розмежована. До уваги було взято чотири аспекти для розмежування досягнень, спрямованих на інтеграцію іммігрантів:

• Територіальне охоплення;

• Юридичні можливості;

• Терміни виконання дій, які будуть враховуватися;

• Типи проектів, в яких братиме участь.

Що стосується першого - територіального охоплення - було визначено, що тільки на національному рівні будуть враховуватись проекти, що субсидуються Головним Департамент Соціальних Послуг (далі IMSERSO), і на рівні Автономних співтовариств, з великою кількістю іммігрантів та біженців (Каталонія, Мадрид, Андалусія) (Aparicio and Tornos, 2015). Також, до попередньо вказаних автономних співтовариств, було додано Мурсію. Так як, через великий обсяг іммігрантів та біженців, які у співвідношенні чисельної кількості стосовно корінного населення, та у порівнянні з іншими містами, в основному розміщені в сільській місцевості, що дозволяє припустити, що впроваджені там методи інтеграції іммігрантів могли мати характер який відрізняється від поширених в міських районах.

Основні програми, які були включені для розгляду та аналізу даного дослідження в контексті політики інтеграції стосовно іммігрантів та біженців були розроблені та впровадженні в 2001-2004 роках (JFundaciфn mвs vida, 2017). Всі наступні програми, які розроблялись і впроваджувались, були лише оновленням попередніх програм та постійно адаптувались то конкретних часових реалій та політичних програм правлячих партій.

Відповідно до критеріїв, викладених вище, в якості першого кроку, автор розглядає зв'язок з державними та приватними організаціями в автономних спільнотах Андалусії, Каталонії, Мадрида і Мурсії та IMSERSO для планування та оцінки програм, спрямованих на інтеграційний процес біженців. І в результаті цього аналізу було виявлено що із 49 запрошених до співпраці приватних організацій, свою згоду дали 30 установ, що показало позитивну тенденцію готовності іспанського суспільства до впровадження швидкого та ефективного інтеграційного процесу для біженців (Aparicio and Tornos, 2015).

Готові до співпраці приватні установи, допомагали державним організаціям впроваджувати та реалізовувати проекти по інтеграції біженців в іспанське суспільство. Їх допомога складалась із збору інформації стосовно іммігрантів та біженців, із часткового фінансування та із надання кваліфікованої допомоги (юридичної, психологічної і т.д.). Слід зазначити, що збір такої інформації займало важливе місце у подальшій роботі проектів інтеграції, і не всі приватні установи мали змогу вільно мати доступ до всіх видів інформації. Наприклад, враховуючи політичну нестабільність та національний поділ у Каталонії, збір інформації щодо біженців сповільнював процес інтеграції, та унеможливлював повноцінне впровадження всіх проектів інтеграційної політики, через свої автономні політичні напрямки.

Тенденція показує, що всі задіяні автономні співтовариства намагаються адаптувати свою нормативно-правову базу для ефективного введення політики інтеграції на своїй території. Наприклад, автономна спільнота Мадрид централізувала лінію фінансування, компетентну в питаннях імміграції та біженства, яка підпорядковується асоціації соціальних служб, а Головне управління імміграції та співробітництва, в цілях розвитку волонтерства, закликало субсидувати некомерційні організації для розробки програм з підвищеною увагою до іммігрантів та біженців.

У Каталонії, наприклад, джерелом допомоги були гранти, які надавав офіс Генерального секретаріату з питань еміграції та імміграції в Іспанії, проте ці гранти імміграційного секретаріату не покривають всі фінансові витрати. Це пов'язано з децентралізацією Каталонського плану інтеграції, яка змушує свої округ мати власні лінії фінансування.

У випадку Андалусії фінансовою допомогою для біженців були субсидії, які надавались Центральними службами Андалусії, приватним особам і громадські організації. Але, як і в Каталонії, сюди не входять всі фінансові витрати, тому частина витрат змушені були на себе прати самі провінції Каталонії.

Що стосується автономного співтовариства регіону Мурсія, необхідно сказати що, як і в випадку з Мадридом, повноваження щодо надання субсидій централізовані і підпорядковані Міністерству праці, споживання та соціальних справ, яке здійснює свої повноваження через Головне управління імміграційних, через Волонтерських установи та інші організації.

На державному рівні основним джерелом збору інформації для ефективного впровадження політики інтеграції стосовно біженства є Головний Департамент Соціальних Послуг (IMSERSO). Також, IMSERSO може використовувати волонтерські фінансові надходження та надавати субсидії малозахищеним іммігрантам та біженцям. До його обов'язків відносять навіть підписання угод з регіональними адміністраціями, що у свою чергу, зазвичай генерую гранти на приватні і державні організації. Доказом вище сказаного є співпраця з автономними співтовариствами Андалусії, Каталонії, Мадрида і Мурсії. IMSERSO виступає навіть фінансовим донором деяких програм організованих за ініціативою Європейського Союзу, наприклад проект 2018 року "Рівний" (Fundacion mвs vida, 2017).

Проект, має на меті: розширити мережу співпраці на всіх рівнях: не тільки для участі з іншими організаціями в європейських проектах, але і для співпраці, яка може виникнути на національному рівні; надайте престиж організації, яка займається впровадженням політики інтеграції. Це допомагає впроваджувати інноваційні елементи в інтервенції організацій, будучи здатними служити джерелом натхнення або передачі передового досвіду, доповнюючи або завершуючи діяльність організації.

В ході дослідження теми інтеграції біженців в приймаюче іспанське суспільство, варто зауважити, що одним із методів ефективного просування соціальних проектів були існують різні радіопрограми і телебачення, метою яких було інформування та підвищення обізнаності населення про феномен імміграції та кризу біженства, а також, інформування іммігрантів та біженців про перешкоди які можуть випливати в процесі їх інтеграції в суспільство Іспанії. Завдяки цьому обидві сторони в більшій мірі позитивно реагували на проблему біженства. Іспанське населення, представлене волонтерами, організаціями та різними установами допомагало соціально, фінансово та психологічно адаптуватись до нових умов життя, а іммігранти та біженці у свою чергу поступово інтегрувались в соціум.

Розглядаючи вище вказанні позиції в статті стосовно політики інтеграції, автор спробував відібрати ті програми, які можна було б віднести до позитивних практик інтеграції. Виокремлюючи різні напрямки програм спрямованих на ефективність інтеграції, їх варто поділити на наступні категорії:

- Первинне обстеження та лікування. В цій категорії програми спрямовані на первинний огляд та лікування за новоприбулими іммігрантами та біженцями. Програми, також, спрямовані на задоволення основних потреб, таких як харчування, грошову допомогу, перша медична допомога. На приклад автономне співтовариство Андалусії мають гуманітарні обов ' язкові допомоги для всіх біженців які прибувають Середземним морем та Атлантичним океаном;

- Юридична або/та соціальна допомога, консультації та рекомендації. Сюди входять всі державні гранти, волонтерські акції та інші види допомог організовані Головним Департамент Соціальних Послуг, державними організаціями, автономними регіонами Андалусії, Каталонії, Мадрида і Мурсії та асоціаціями фінансування яких йде від IMSERSO та тих самих чотирьох автономії, які активно беруть участь у впровадженні політики інтеграції щодо біженства. Їх допомога, в основному спрямована на інформування біженців про їх права і різні правові аспекти, які їх можуть цікавити. Також, сюди входить обов'язкове інформування біженця про соціальну допомогу, на яку він маєте право та інформування в тих питаннях, які вони необхідні йому для орієнтації в новому середовищі;

- Проживання або розселення. Ця категорія включає дії, спрямовані на полегшення доступу до житла для іммігрантів та біженців, та на його оренду чи навіть купівлю. Вона включає обов'язкове розміщення біженців в тимчасових притулках;

- Трудова інтеграція, включає дії, спрямовані на допомогу іммігранту чи біженцю в пошуках роботу, а також адаптуватися до робочого середовища і уникати дискримінація на роботі;

- Програми гендерної рівності враховують ставлення до жінок зважаючи на релігійну та національну приналежність. Дану гендерну категорію розглядаються в різних планах інтеграції, так як через насилля та рабство вони потребують особливої уваги. Програми також включають психологічний супровід постраждалих жінок, дітей та чоловіків після насилля та рабства;

- програми що стосуються дітей, неповнолітніх, молоді та сімей. Сюди входять: всі шкільні програми надання базової обов'язкової освітидітям; дії, спрямовані на супровід неповнолітніх без опікунів та дітей постраждалих від рабства та/або насилля; підвищення кваліфікації або зміна кваліфікації; трудова інтеграції молоді; повне консультування щодо воз'єднання сім'ї;

- Інформованість про співіснування. В цю категорію входять дії, спрямовані на усунення бар'єрів та сприяння мирному співіснування між корінним населення і групами іммігрантів та біженців, в основному, через краще взаємне розуміння один одного;

- Соціальна інтеграція, враховує соціокультурні аспекти. Їі розглядають в програмах які охоплювати декілька дій, які співпадають з попередніми категоріями, так як вони спрямовані на повне інтегрування біженця та іммігранта. Наприклад, трудову інтеграцію чи підвищення кваліфікації можуть розглядати як один із методів соціальної інтеграції;

- Освіта, включає всі навчальні заходи, спрямовані на надання біженцям та іммігрантам інформації щодо іспанської культури, традицій та історії. Розраховані програми на навчання інструкторів для таких курсів викладання. Звичайно, в першу чергу, перевагу надають курсам що стосуються вивченню іспанської мови і регіональних мов, якщо це автономії де такі мови існують.

Головним критерієм ефективності програм інтеграції біженців, є успішне проходження ними даних програм. В результаті чого пройшовши всі три основних рівня інтеграції, біженець може свідомо перейти на четвертий основний і останній рівень самоідентифікацію в іспанському суспільстві.

З одного боку, політика інтеграції біженства в приймаюче іспанське суспільство розрахована на отримання правової та соціальної інформації прохачам притулку, для

розуміння що соціальна інтеграція є обов'язковою умовою для перебування біженців на території Іспанії. А з іншого боку, в контексті міжнародних договорів, Іспанія зобов'язана надавати базову допомогу прохачам притулку та іммігрантам.

Кожна автономія Іспанії, яка співпрацює з Головним Департаментом Соціальних Послуг, має на мені реалізувати свої власні концепції програм для швидкої інтеграції біженців, враховуючи свої регіональні особливості, культурні звички, чи ставлення корінного населення до прохачів притулку. Наприклад в Мурсії основним критерієм, який визначає рівень інтеграції біженця в суспільстві це обізнаність культурних традицій. У Мурсії зазвичай фінансова база програм по соціальній інтеграції складається з двох частин. Перша частина - прийом біженців, надання тимчасового притулку та першої медичної допомоги. А друга частина вже полягає в загальній соціальній інтеграції, як надання освіти та трудова інтеграція. Цікавим є те що, на загальну соціальну інтеграцію виділяється майже дві третини від загальної суми, тоді як фінансування програм з надання житла та програм стосовно гендерної рівності взагалі не передбачають.

Автономна спільнота Андалусії також приділяє велику увагу прийому біженців та наданні тимчасового притулку і першої медичної допомоги, а соціальну інтеграцію, не уявляють без знання мови, культури і традицій Іспанії. Проте, тут передбачено і фінансування програми розрахованих на надання постійного житла та допомога з працевлаштуванням.

Розглядаючи фінансування в Мадриді, можна сказати що основна частина фінансів спрямована на програми, які сприяють покращенню співіснування корінного населення та біженців. Особливо це можна спостерігати в мультикультурній столиці Іспанії, з початком міграційної кризи ХХІ століття. У порівнянні з Мурсією, в Мадриді добре фінансуються програми які забезпечують базову навчальну освіту дітей та перекваліфікацію іммігрантів та біженців. Активно пропагується здоровий спосіб життя для молоді, ведеться соціальний супровід малозабезпечених сімей, та надається постійна психологічна та юридична допомога постраждалим жінкам біженцям та жінкам іммігрантам від насилля та рабства.

Що стосується Каталонії то основна фінансова частина припадає на навчання дітей та дорослих, а також на трудову інтеграцію іммігрантів та біженців. уряд Каталонії найбільшу необхідність для співіснування бачить через призму соціальної інтеграції та самоусвідомлення.

Якщо ми тепер подивимося на розвиток та фінансування різних типів програми, можна помітити, що в цілому знизився обсяг фінансування програм, спрямованих на надавати правової інформації.

Висновок можна зробити такий, що програми передбачені політикою інтеграції Іспанії, переважно спрямованні на задоволення первинних потреб біженця, на надання базових знать стосовно іспанської мови та культурних традицій та на працевлаштування, для того щоб біженець мав змогу самостійно оплачувати житло. В результаті чого спостерігається тенденція до зменшення фінансування програм що забезпечують безкоштовне житло для біженців, проте програми по будівництву дешевого житла в Іспанії з кожним роком набирають все більше фінансових можливостей. Вигоду з цього мають обидві сторони. Біженці та іммігранти отримують можливість через трудову інтеграцію краще інтегруватись в іспанське суспільство, а Іспанія у свою чергу, отримує робочу силу, та за рахунок економії фінансових допомог біженцям, може розвивати інші урядові програми.

Бібліографічний список

1. Aparicio, R. and Tornos, A., 2015. Buenaspmcticas de integraciфn de los inmigrantes (estudio exloratorio en la comunidad de Madrid, Cataluna, Andalucia y comunidad de Murcia). [online] Available at:

2. <https://www.imserso.es/InterPresent1/groups/imserso/documents/binario/bpintinmig.pdf

3. [Accessed: 02 April 2020].

4. Fundacion mвs vida, 2017. Nuestros proyectos en la Uniфn Europea. [online] Available at: <https://www.fundacionmasvida.org/union-europea/> [Accessed: 02 April 2020].

5. Heckmann, F. and Schnapper, D. eds., 2003. The Integration of Immigrants in European Societies : National Differences and Trends of Convergence. Reprint 2016. Berlin : De Gruyter - De Gruyter Oldenbourg.

6. Конвенция о применении Шенгенского соглашения от 14 июня 1985 г. между Правительствами государств экономического союза Бенилюкс, Федеративной Республики Германии и Французской Республики о постепенной отмене проверок на общих границах, 1990. [онлайн] Доступно:

7. <http://cyberpeace.org.ua/files/konvencia_pro_zastosuvanna_sengens_koi_ugodi.pdf> [Дата звернення: 02 квітня 2020].

8. Лавер, О. 2017. Глобальні проблеми людства початку ХХІ ст. (на прикладі біженців, вимушених переселенців та нелегальних мігрантів). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, 1, c. 89-99.

9. References

10. Aparicio, R. and Tornos, A., 2015. Buenas pmcticas de integraciфn de los inmigrantes (estudio exloratorio en la comunidad de Madrid, Cataluna, Andalucia y comunidad de Murcia). [online] Available at:

11. <https://www.imserso.es/InterPresent1/groups/imserso/documents/binario/bpintinmig.pdf

12. [Accessed: 02 April 2020].

13. Convention implementing the Schengen Agreement of 14 June 1985 between the Governments of the States of the Benelux Economic Union, the Federal Republic of Germany and the French Republic on the gradual abolition of checks at their common borders, 1990. [online] Available at: <https://eur-lex.europa.eu/legal-

14. content/EN/ALL/?uri=CELEX%3A42000A0922%2802%29> [Accessed: 02 April 2020].

15. Council of Europe, 1990. Regulation (EU) No 604/2013 of the European Parliament and of the Council of 26 June 2013 establishing the criteria and mechanisms for determining the Member State responsible for examining an application for international protection lodged in one of the Member States by a third-country national or a stateless person. [online] Available at: <https://eur-lex.europa.eu/legal-

16. content/en/ALL/?uri=celex%3A32013R0604> [Accessed: 02 April 2020].

17. Fundacion mвs vida, 2017. Nuestros proyectos en la Uniфn Europea. [online] Available at: <https://www.fundacionmasvida.org/union-europea/> [Accessed: 02 April 2020].

18. Heckmann, F. and Schnapper, D. eds., 2003. The Integration of Immigrants in European Societies : National Differences and Trends of Convergence. Reprint 2016. Berlin : De Gruyter - De Gruyter Oldenbourg.

19. Laver, O. 2017. Hlobalni problemy liudstva pochatku ХХІ st. (na prykladi bizhentsiv, vymushenykh pereselentsiv ta nelehalnykh mihrantiv [Global problems of mankind at the beginning of the 21th century (using the cases of refugees, displaced persons and illegal migrants)]. Scientific Bulletin of Uzhgorod University. Series: History, 1, pp. 89-99.

Размещено на Allbest.ru