Громадські професійні об’єднання як третій сектор у системі інституцій громадянського суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ГРОМАДСЬКІ ПРОФЕСІЙНІ ОБ'ЄДНАННЯ ЯК ТРЕТІЙ СЕКТОР У СИСТЕМІ ІНСТИТУЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Костицький В.В.

доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, Заслужений юрист України, президент Асоціації українських правників, професор

Київського національного університету імені Тараса Шевченка м. Київ, Україна

Життя сьогоднішньої цивілізації характерне розширенням комунікаційних зв'язків між людьми, між людьми і державою у рамках громадянського суспільства. Громадянське суспільство є протилежністю суспільству традиційному. Традиційне суспільство засноване на ототожненні владних відносин і відносин власності, корпоративності і заздалегідь визначеного статусу членів цього суспільства. Громадянське суспільство, будучи результатом європейсько- американського розвитку, засновано на плюралізмі, в основі якого лежить принцип самовизначення особистості, що обумовило розвиток і формування ліберальної держави.

Вченими відзначається, що громадянське суспільство існує в державі як для обмеження егоїстичних антисоціальних поривів окремих осіб, так і для виконання тих загальних функцій по захисту і розвитку соціуму, на які сил стихійної самоорганізації поки явно не вистачає. Можна, звичайно, оспорювати придатність самого поняття громадянського суспільства до поточного стану стовпотворіння «інтересів» навколо залишків радянської спадщини, однак не можна заперечити того факту, що дане суспільство, громадянське або ні, відповідає на прогресуюче ослаблення і самоізоляцію влади узурпацією функцій останньої.

Громадянське суспільство як глобальне утворення також є побічним продуктом дій (або бездіяльності) держав. Урядові інститути іноді виступають у ролі каталізаторів дій глобального громадянського суспільства, наприклад організуючи глобальні конференції, подібні глобальному форуму 1992 р. у Ріо-де-Жанейро і наступним конференціям у Пекіні і Каїрі, іноді вступають у протиріччя із намірами суб'єктів громадянського суспільства, перешкоджаючи етнічним переміщенням, як це було у 2016-2018 роках у Західній Європі, що потерпала від масового переселення мешканців Близького Сходу, Азії та Африки.

Взаємодія між глобальним капіталізмом і громадянським суспільством відбуваються в двох пунктах. У першому - суспільство реагує на ринок у приватній і суспільній сферах: консьюмеризм, атомізація, ерозія суспільних служб, державоцентричні моделі демократії. В другому - суспільство реагує на такі соціально - економічні наслідки капіталізму, як бідність, нерівність, нестабільність. Деякі дослідники висловлюють сумніви у тому, чи можуть потенційно деструктивні ринкові сили належати до категорії глобального громадянського суспільства. У цьому виявляється традиція, закладена ще А. Грамши, поділи громадянського суспільства, як області неприбуткових недержавних організацій, і ринку, як сфери виробництва й обміну з метою отримання прибутку. Навряд чи це виправдано [1].

По-перше, це допускає, що глобальне громадянське суспільство змогло б функціонувати без грошей і механізмів обміну. По-друге, самі ринки завжди є особливою формою суспільних і політичних взаємодій. Тому глобальне громадянське суспільство не змогло функціонувати без ринкових сил.

У свою чергу, сучасний капіталізм не може існувати без інститутів глобального громадянського суспільства. Жодний бізнес (у тому числі і глобальний) не може існувати без наявності неринкового оточення громадянського суспільства, у якому цей бізнес укорінений.

Звідси і потреба і необхідність дослідження громадянського суспільства як системи, яку зараз вчені подають через концепцію трьох секторів:

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування (владний публічний сектор);

- сфера бізнесу (приватний сектор);

- недержавні некомерційні громадські об'єднання.

На нашу думку, структура громадянського суспільства більш складна, окрім трьох варто говорити про четвертий сектор - політичні партії, а також про п'ятий сектор - сфера релігії, інституційне оформлення якої має свої особливості, що виділяють п'ятий сектор з-поміж інших. Яскравим прикладом тут є діяльність Всеукраїнської Ради церков і релігійних організація, яка об'єднує предстоятелів усіх релігійних напрямків і церков України - православних, греко- католиків, католиків, протестантів, іудеїв, мусульман.

Недержавні громадські об'єднання сьогодні об'єднують людей за різними критеріями, у числі яких виділимо основні властивості (принципи) громадянського суспільства (це особлива суспільна автономна сфера, відокремлена від держави і сім'ї; громадянське суспільство побудоване на принципах рівності та свободи; громадянське суспільство створене за принципом плюралістичної демократії; громадянське суспільство здатне до саморозвитку.

Дякуючи виділенню у якості окремого сектору саме професійних громадських об'єднань можемо говорити і про основні функції громадянського суспільства: сприяння громадянам у їх вільному розвитку і самореалізації; досягнення державно-громадського консенсусу і компромісу щодо спільних інтересів і загальних благ; здійснення громадянського контролю за державним і приватним сектором; гарантії реалізації прав і свобод людини і громадянина. Сьогодні поруч із політичним партіями громадські професійні об'єднання долучені до процесів диверсифікації влади [2].

Окрім цього, сам третій сектор інституційного оформлення структури громадянського суспільства є складним, потребує детальнішого дослідження, охоплює кілька напрямків:

- громадсько-політичні об'єднання (Грін-Піс, Міжнародна амністія);

- професійні громадські об'єднання (Асоціація українських правників, Асоціація українських правників Америки, Асоціація стоматологів);

- благодійні об'єднання (Фонд 3000, Зелений хрест);

- багатопрофільні громадські об'єднання (світова мережа Ротарі- клубів, Єврейський діловий клуб у місті Києві);

- напівзакриті або закриті бізнесові громадські об'єднання, у яких членство обмежено або вступом до інтелектуальної еліти, або статками членів (Англійський діловий клуб у місті Києві);

- творчі професійні і багатопрофільні спілки (Спілка журналістів України, Спілка письменників України);

- тимчасові громадські об'єднання, створювані для вирішення конкретних проблем (протидія порушення розміщення сельбищних об'єктів та об'єктів промислової забудови).

Ймовірно, що перерахувати усі види таких громадських об'єднань - справа непроста і невдячна. Для нашого дослідження важливо констатувати, що громадські об'єднання - представники третього сектору - одні із найактивніших учасників державно-громадського партнерства, постійно у діалозі з державою та муніципалітетами, фактично обслуговують сферу комунікації громадянського суспільства та публічної влади.

Одним із типових прикладів активної роботи третього сектору є діяльність Всеукраїнського громадського об'єднання «Асоціація українських правників», яка створена у травні 1991 року на установчому з'їзді у м. Івано-Франківську. За тридцятилітню історію свого існування Асоціація українських правників виокремилася у третьому секторів інститутів громадянського суспільства як потужний лобіст демократії, науково-обґрунтованої правотворчості. У її доробку - участь членів Асоціації в розробці та ухваленні Конституції України 1996 року, участь у підготовці і реалізації завдань судово-правової реформи, підготовка і всеукраїнське обговорення проекту нової редакції Конституції України у 2016-2018 роках. Можна сказати, що діяльність Асоціації українських правників - багатогранна і системна. Тут і питання правотворчості, і участь у розвитку юридичної наук, проведення багатьох щорічних наукових і науково-практичних конференцій, проведення Всеукраїнського конкурсу на краще юридичне видання. Окремо варто сказати про роботу Асоціації із молоддю. Окрім щорічної конференції «Соціологічні проблеми права очима молодих вчених» тут Міжнародний студентський саміт, у якому беруть участь талановиті студенти із України, США, Польщі, Словакії, Румунії, Казахстану та інших країн. Асоціація українських правників готувала багато експертних висновків як щодо обговорюваних у Верховній Раді України законопроектів, так і щодо конкретних резонансних судових справ. За участю Асоціації українських правників видається науково- практичний журнал «Соціологія права», включений до видань категорії «Б» Міністерством освіти і науки України та до міжнародної бази обліку наукових праць «Індекс Копернікус».

Сьогодні громадські об'єднання професійного характеру, у тому числі і Асоціація українських правників, вступають у діалог не тільки із публічним сектором громадянського суспільства, але й з приватним сектором. Співробітництво держави і суспільства включає з'єднання суспільних і приватних можливостей для виробництва суспільних благ, що ні приватний, ні публічний суспільний сектор не може робити самостійно. Крім того, необхідно переходити до виробництва нових суспільних благ. Суспільні інститути і мережі неурядових організацій можуть допомогти в поширенні інновацій за межі місцевого рівня. Вони залишаються не тільки осередками співробітництва людей за професійними інтересами, але й потужними майданчиками державно- громадського партнерства, без якого сьогодні важко уявити функціонування держави, життя громадянського суспільства.

громадянський суспільство приватний благо

Література

1. Костицький В. В. Партнерство правової держави і суспільства в умовах глобалізації. Соціологія права. 2011. № 1. С. 19-23.

2. Костицький В.В. Розподіл влади у правовій державі та соціально-нормативне закріплення ідеї свободи і демократії. Соціологія права. 2011. № 2. С. 3-6.

Размещено на Allbest.ru