Кар’єрні орієнтації як прояв професійної ідентичності особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

КАР'ЄРНІ ОРІЄНТАЦІЇ ЯК ПРОЯВ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Гушель В.А.

бакалавр психології, Київський університет імені Бориса Грінченка

Аннотація

Питання професійної ідентичності особистості є актуальним у зв'язку з проблемами професійного навчання, адаптації, ефективності трудової діяльності та професійного розвитку особистості в цілому.

Важливим періодом становлення професійної ідентичності та кар'єрних орієнтацій особистості є її період навчання у закладі вищої освіти. Окреслення кар'єрних цілей, індивідуальне планування кар'єри на етапі професійної підготовки визначає успішність подальшого особистісно-професійного розвитку особистості. У статті представлено теоретичний аналіз проблеми професійної ідентичності та кар'єрних орієнтацій особистості, результати емпіричного вивчення типів кар'єрних орієнтацій сучасної молоді.

Ключові слова: кар'єрні орієнтації, професійна ідентичність, ідентичність, професійне навчання, якорі кар 'єри.

CAREER ORIENTATION AS A MANIFESTATION OF PROFESSIONAL IDENTITY OF THE PERSONALITY

Hushel V. A.

bachelor of psychology, Borys Grinchenko Kyiv University

Summary. The issue of the personality's professional identity is relevant in connection with the problems of professional education, adaptation, the effectiveness of work and professional development of the individual as a whole. An important period of formation of a professional identity and career orientations is period of study at a higher education institution. Defining career goals, individual career planning at the stage of professional education determines the success of further personal and professional development of the individual. The article presents a theoretical analysis of the problem of professional identity and career orientations of the individual and the results of the empirical research of the modern youth's types of career orientations.

Key words: career orientations, professional identity, identity, professional education, career anchors.

молодь кар'єрні орієнтації професійна ідентичність

Постановка проблеми. Питання професійної ідентичності є однією з важливих проблем у сучасній психології. Система вищої освіти в Україні орієнтована на професійну підготовку молоді на засадах компетентнісного підходу. Проте за сучасних умов в державі, ця задача викликає певні труднощі через те, що молоді люди часто після закінчення закладу вищої освіти обирають роботу зовсім не за тим фахом, який здобули, і нерідко - навіть не в межах самої держави України, а за її кордоном.

Проблема ускладнюється ще й тим, що сьогодні змінилися й обставини у сфері професійної зайнятості. Якщо раніше вона відрізнялася стабільністю, гарантованістю, довготривалістю, то тепер їй притаманний тимчасовий характер контрактів, відсутність стабільних гарантій, непередбачуваність, самоконтроль і самостійне управління своєю кар'єрою. На ринку праці зараз дуже затребувані особи, що здатні до реалізації свого особистісного та професійного потенціалу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Перш ніж перейти до з'ясування сутності поняття професійної ідентичності, варто визначити зміст поняття ідентичності. У психології дана дефініція виникла завдяки Е. Еріксону, який зазначав, що ідентичність - це внутрішня психосоціальна тотожність, яка дозволяє особистості приймати себе у всьому багатстві своїх відносин з навколишнім світом і визначає її систему цінностей, ідеали, життєві плани, потреби, соціальні ролі з відповідними формами поведінки [5]. Він також досліджував соціально-психологічні механізми та способи формування ідентичності у процесі дорослішання людини [2].

Над проблемою професійної ідентичності працювали такі науковці, як Е. Зеєр, Ю. Поваренков, О. Єрмолаєва, Л. Шнейдер, І. Кон, М. Абдуллаєва, С. Максименко, І. Хамітова, Е. Еріксон, Дж. Марсіа, А. Уотерман та ін. [4].

Так, Л. Шнейдер дала чітке визначення, що це психологічна категорія, яка відноситься до усвідомлення своєї приналежності до певної професії, певної професійної спільноти. Тобто, це можна пояснити як певне самовизначення у професійній спрямованості. Т. Березіна визначала, що формування професійної ідентичності відбувається у закладах вищої освіти [1] у процесі здобуття знань, інтеріоризації набутих знань, практико орієнтованій діяльності, використанні активних методів роботи для освоєння професії.

Багато дослідників стверджують, що професійна ідентичність розвивається під час фахового навчання студентів, коли й окреслюються кар'єрні орієнтації майбутніх фахівців. Ефективне розгортання професійної кар'єри фахівця-початківця та становлення його професійної ідентичності суттєво визначається змістом його кар'єрних орієнтацій.

Вивчення кар'єрних орієнтацій як ключового компоненту професійного розвитку особистості висвітлено у працях С. Джанеряна, Е. Зеєра, Є. Клімова, А. Маркової, Л. Почебут, С. Рубінштейна. Психологи Л. Почебут та В. Чикер поняття «кар'єрні орієнтації» трактують як певний сенс, який особистість вкладає під час реалізації кар'єрних цілей, це індивідуальне поєднання та послідовність атитюдів, пов'язаних з досвідом і активністю у сфері роботи, протягом всього життя [3]. На думку Є. Зеєра, кар'єрні орієнтації - це спрямованість особистості, що включає такі компоненти, як мотиви, ціннісні орієнтації, професійну позицію та самовизначення [6].

Американський дослідник Е. Шейн, який працював у напрямках психології менеджменту та організаційної психології, розробив концепцію «якорів кар'єри», які, на його думку, позначають уявлення, цінності, мотиви, навички що зумовлюють вибір кар'єри. Він виділив такі типи кар'єрних орієнтацій, як: професійна компетентність (бути професіоналом, майстром своєї справи), менеджмент (управляти людьми, проектами, бізнес-процесами і т. д.), автономія (головним у роботі є свобода та незалежність), стабільність роботи (найважливіше - надійна робота на довгий період часу), стабільність місця проживання (перевагою є мінімум переїздів та відряджень, головне - це жити в своєму місті), служіння (важливо втілювати у роботі свої ідеали та цінності), виклик (вирішувати унікальні задачі, робити неможливе - можливим), інтеграція стилів життя (збереження гармонії між сформованим особистим життям та кар'єрою), підприємництво (створення нових організацій, товарів, послуг).

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Як уже було сказано вище, одним із важливих періодів становлення професійної ідентичності та розвитку кар'єрних орієнтацій особистості є її період навчання у закладі вищої освіти. Саме в цей час відбувається активний процес постановки кар'єрних цілей, індивідуальне планування кар'єри, що визначає успішність подальшого кар'єро-професійного розвитку особистості.

Тому наступним етапом нашої роботи стало емпіричне вивчення даної проблеми. Нами було розроблено та апробовано авторський опитувальник, в якому містилися питання, що сприяли виявленню думки молодих людей з урахуванням актуальних проблем сучасної України.

Мета статті. Метою нашої статті є теоретичне обґрунтування поняття професійної ідентичності та кар'єрних орієнтацій особистості, дослідження типів кар'єрних орієнтацій сучасної молоді.

Методи, спрямовані на досягнення окресленої вище мети: загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо), емпіричні (опитування, тестування) та методи обробки отриманих даних.

Виклад основного матеріалу. У дослідженні кар'єрних орієнтацій взяли участь 62 студенти 1-го курсу (переважно жіночої статі) спеціальності «Філологія» Київського університету імені Бориса Грінченка, яким було запропоновано заповнити електронну форму опитувальника, розробленого у форматі Google Forms. Запитання в основному були сформульовані так, щоб молоді люди мали можливість обрати 1 або 2 варіанти відповідей.

Ми поцікавилися в студентів, чи існує, на їхню думку, в сучасної молоді проблема визначення цілей та планування кар'єри, на що 85,5 % опитаних відповіли, що за нинішніх умов життя проблема визначення цілей та планування кар'єри є актуальною. Такий результат доводить важливість обраної нами теми проекту, а також свідчить про те, що багато хто з молодих людей вже на початку навчання у ЗВО замислюється стосовно того, яким буде їхнє майбутнє, чим вони будуть займатися впродовж свого життя.

Наступне питання стосувалося того, що для опитуваних є найбільш важливим у їх майбутній професії. Більшість з опитаних (61,3 %) орієнтовані на високу заробітну плату, 40,3 % студентів вбачають у своїй майбутній професії можливість для особистісної самореалізації, 37,1 % - прагнуть за допомогою своєї майбутньої професії досягти певного високого статусу та успіху. Також виявилося, що стабільність роботи (6,5 %) та можливість кар'єрного зростання (6,5 %) не є пріоритетними для сучасної молоді. Отже, такі результати свідчать про орієнтацію молоді на досягнення успіху, матеріальне благополуччя та можливість самореалізації.

Далі ми визначали провідні мотиви, які спонукали молодих людей обрати відповідну спеціальність, і як змогли побачити, багато хто з опитаних студентів обрав свою спеціальність відповідно до своїх власних інтересів, умінь та знань (67,7 % - особистісний інтерес, 61,3 % - відповідність моїм здібностям та інтересам), 24,2 % студенти робили свій вибір, зважаючи на ситуацію на ринку праці. Це може свідчити про те, що вони робили свій вибір, керуючись внутрішньо - особистісними характеристиками.

На формування кар'єрних орієнтацій впливають макросоціальні, мікросоціальні, та особистісні фактори. Тому в рамках нашого дослідження студентам було поставлено запитання «Що вплинуло на формування ваших кар'єрних орієнтацій?»

Рис. 1. Фактори, що вплинули на формування кар'єрних орієнтацій студентів

Як бачимо, більша кількість студентів зазначила, що саме знання та уявлення про себе вплинули на формування їх кар'єрних орієнтацій в першу чергу. Окрім запропонованих варіантів відповідей, молоді люди мали можливість дати свій варіант. Так, один зі студентів (1,6 %) відповів «Більше не політика та престижність, а скоріше вимога та місце часу». Отже, можна стверджувати, що формування кар'єрних орієнтацій більшої частини з опитаних відбувалося під впливом особистісних факторів.

Зважаючи на те, що багато молодих людей в Україні після закінчення навчання в університеті йде працювати далі не за фахом, ми поставили студентам відповідне питання. Виявилося, що лише чверть студентів спрямовані на роботу за фахом і більше половини (51,6 %) майбутніх фахівців зважатимуть на обставини: зовнішні (29 % - залежно від зміни ситуації в Україні), або внутрішні (22,6 % - залежно від зміни власних професійних інтересів). Така невизначена позиція молодих людей відповідає сучасним умовам кар'єри (такі як: кілька сфер діяльності впродовж життя, можливість людини самою керувати своїм кар'єрним зростанням, орієнтування на зовнішній, а не внутрішній ринок праці тощо) та значною мірою залежить від тих соціальних проблем, які є в Україні і впливають на професійний розвиток особистості.

Нам також було важливо дізнатися думку студентів щодо причин міграції молодих людей за кордон у пошуках праці. Більша кількість опитаних вважають, що молодь виїжджає з країни через відсутність нормального заробітку в Україні (61,3 %). Трохи менша кількість респондентів вказала інші варіанти: відсутність перспектив професійного та особистісного зростання на Батьківщині (43,5 %), нестабільна політична та економічна ситуація в державі (41,9 %) та орієнтація на закордонну якість життя (38,7 %). Логічним було дізнатися наміри студентів щодо перспективи роботи за межами України. Результати свідчать про те, що 71 % першокурсників розмірковують над цим питанням, а 17,7 % опитаних вже остаточно вирішили виїхати за кордон. То ж більшість студентів демонструють доволі гнучку позицію в цьому питанні та вважать досить ймовірним варіант виїзду працювати за межі країни.

Зі студентами було також проведено методику «Якорі кар'єри» Е. Шейна (переклад та адаптація В. Чикер та В. Вінокурова). Молоді люди мали оцінити 41 твердження за 10-бальною шкалою, після чого відбувався підрахунок балів згідно з ключем і визначався переважаючий тип кар'єрної орієнтації (причому могло вийти й так, що в однієї особи переважаючими виявлялися декілька типів кар'єрних орієнтацій). Отримані результати представлені в таблиці 1:

Табл. 1

Кар'єрні орієнтації студентів за результатами методики «Якорі кар'єри» Е. Шейна (%)

Як бачимо, більше, ніж у половини опитаних студентів найвищу рейтингову позицію має така кар'єрна орієнтація як «стабільність роботи» (у 57,5 % молодих людей вона виявилася на першому місці з-поміж інших 9-ми). Сутність даної кар'єрної орієнтації за Е. Шейном полягає в тому, що люди, орієнтовані на неї, відчувають потребу в безпеці, захисті та можливості прогнозування і будуть шукати постійну роботу з мінімальною вірогідністю звільнення. Вони дуже цінують соціальні гарантії, які може запропонувати роботодавець, і, як правило, їх вибір місця роботи пов'язаний саме з тривалим контрактом і стабільним становищем компанії на ринку. Відповідальність за управління своєю кар'єрою такі люди перекладають на наймача.

Також провідними орієнтаціями досліджуваних нами студентів є «автономія» та «інтеграція стилів життя». Так, «автономія» характеризується Шейном як прагнення особистості звільнитися від організаційних правил, вимог та обмежень. У людей з переважаючою даною орієнтацією яскраво виражена потреба все робити на свій розсуд, самим вирішувати, коли, над чим і скільки працювати. «Інтеграція стилів життя» за Шейном свідчить про бажання особистості більшою мірою задовольнити загальні життєві цілі й збалансувати кар'єру та сім'ю. Отже, можемо констатувати, що студенти насамперед прагнуть задовольнити всі свої потреби, орієнтуються на те, щоб робота не утискала їхню особистісну свободу дій, давала можливість для самореалізації та саморозвитку. На думку опитаних студентів, саме орієнтація «стабільність місця роботи», може забезпечити стабільність заробітку, а відтак - особистісну та фінансову безпеку і незалежність.

Даний результат певною мірою збігається з відповідями студентів на запитання нашого опитувальника щодо пріоритетів у майбутній професії. Молоді люди виявляють високий рівень вияву особистісної свободи в процесі своєї професійної самореалізації, що підтверджує висока позиція такої кар'єрної орієнтації, як «автономія». Здебільшого це можна пояснити тим, що студенти (особливо першокурсники) не мають чіткого уявлення про годинний робочий графік і ще не зустрічалися з цим у робочій сфері. Переважаюча кар'єрна орієнтація «інтеграція стилів життя» свідчить про те, що студенти прагнуть так організувати свій час, щоб розподілити його і на навчання, і на творчу самореалізацію, і на відпочинок. У сучасних студентів значно зміщені акценти з наполегливої навчальної діяльності і засвоєння професійних навичок, на прагнення спробувати себе всюди і в усьому.

Орієнтація «професійна компетентність» виявилася на передостанньому місці. За Шейном, вона характеризує людей, які прагнуть бути майстрами своєї справи, для яких особливо важливий успіх у професійній сфері, в якій вони шукають визнання своїх талантів. Низька рейтингова позиція за даним типом орієнтації може свідчити про хитку спрямованість молодих людей на майбутню професію. Даний результат підтверджується також відповідями студентів на запитання опитувальника, коли 51,6 % опитаних вказали, що робота за фахом після закінчення вузу буде залежати від зовнішніх або внутрішніх обставин. Оскільки в опитуванні брали участь студенти 1-го курсу, то у них ще може бути відсутнє усвідомлення того, що діловий успіх багато в чому визначається професійними досягненнями і спирається на розвиток професійних компетентностей.

На останніх рейтингових позиціях для студентів виявилася також кар'єрна орієнтація «стабільність місця проживання». Її суть, за Шейном, полягає у тому, що людині важливіше залишитися на одному місці проживання, ніж отримати підвищення або нову роботу у новій місцевості. Переїзд для таких людей є неприйнятним, і навіть часті відрядження є для них негативним фактором при розгляді пропозиції щодо роботи. Такий результат знаходить певне підтвердження у відповідях молодих людей на запитання опитувальника, коли 17,7 % студентів вже вирішили працюватися за кордоном і 71 % опитаних мали такі думки, але ще не прийняли остаточне рішення.

Висновки та пропозиції. Отже, отримані результати дозволяють зробити висновок, що опитані нами студенти не мають чітко вираженого спрямування на набуття професійної компетентності, а орієнтовані на узгодження кар'єри та особистого життя. Зважаючи на те, що підготовка майбутніх фахівців нині базується на дотриманні компетентністного підходу, можемо констатувати наявність певної суперечності між тим, чого прагнуть студенти, і тим, що їм пропонує заклад освіти. Можливо, такий результат можна пояснити також і тим, що тестуванням були охоплені студенти-першокурсники, які ще не до кінця визначилися зі своїми професійними цілями та планами.

Варто звернути увагу на те, що сучасна кар'єра характеризується тим, що людина впродовж розгортання професійного циклу може змінювати кілька сфер діяльності, а не обирати професію на все життя. Тому орієнтація студентів на прояв автономії та незалежності дає їм як майбутнім фахівцям можливість самим керувати своєю кар'єрою, навчатися впродовж життя і змінювати як фах, так і професію. Молоді люди прагнуть займатися справою, яка їм подобається, задовольняє їх основні потреби і не заважає самореалізації. Прагнучи автономії та незалежності у своїх діях, студенти водночас бажають отримати роботу, яка буде приносити стабільний заробіток та надійність постійного робочого місця. Виражена кар'єрна орієнтація на стабільність місця роботи не узгоджується з низькою рейтинговою позицією кар'єрного спрямування молоді на стабільність місця проживання. Таким чином, молоді люди демонструють гнучкість своєї позиції, якщо майбутня робота дозволяє їм виявляти автономію і незалежність своїх дій, але в межах стабільної позиції на робочому місці.

Виходячи з отриманих результатів, можемо сказати, що досліджені нами студенти 1 -го курсу перебувають на етапі осмислення професійної ідентичності. Цей період пов'язаний з адаптацією до нової соціальної ролі студента, а також із нечітким визначенням кар'єрних орієнтацій. Перспективами подальших досліджень вважаємо вивчення кар'єрних орієнтацій як прояву професійної ідентичності студентів старших курсів.

Список літератури