Аналіз нозологій та ліків, що застосовуються здобувачами вищої медичної освіти на до- та післядипломному етапі (за результатами соціологічного дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

5

АНАЛІЗ НОЗОЛОГІЙ ТА ЛІКІВ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ЗДОБУВАЧАМИ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ НА ДО- ТА ПІСЛЯДИПЛОМНОМУ ЕТАПІ (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ)

Мета роботи - аналіз нозологій та лікарських засобів (ЛЗ), що застосовуються при самолікуванні здобува- чами вищої медичної освіти.

Матеріали та методи. Наукова робота виконана за результатами соціологічного дослідження із залученням 400 здобувачів освіти на до- та післядипломному етапі у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького.

Purpose of the study is the analysis of nosologies and medicines used in self-treatment by the applicants of higher medical education.

Materials and methods of research.The scientific work performed on the results of a sociological study involving 400 applicants of education at pre- and postgraduate levels at Danylo Halytsky Lviv National Medical University.

Results and discussion. The majority of surveyed (56,50±2,48 %) did not systematically take analgesics, mainly with headache. However, only 4,75±1,06 % questioned with feeling heaviness in the stomach always took enzymes. The vast majority of questioned (79,25± ±2,03 %) had never taken BAAs. It was found out that the respondents took medicines from the groups of non-narcotic analgesics, vitamins and antispasmodic remedies during the last month. The most frequent reasons why surveyed took medications regularly were infectious and gastrointestinal diseases. Extremely rarely questioned with diseases of the musculoskeletal system and the eye took drugs constantly. 29,75±2,29 % respondents had cases of combination of alcohol and drugs. The side effects and high costs of medicines were the most often noted among the factors causing warning of surveyed in pharmacotherapy. A three times lower specific weight of questioned indicated a lack of drugs in pharmacies; lack of knowledge of the mechanism of action and interaction with other medicines. In the overwhelming majority (75,50±2,15 %) medications influenced the quality of their lives by improving well-being and working capacity. However, every 7th respondent had side effects of medicines. In our opinion, the obtained results should serve as the basis for working out a comprehensive model of the program of prevention of negative consequences of self-treatment, first of all among young people.

Conclusions. In our opinion, the obtained results should serve as the basis for working out a comprehensive model of the program of prevention of negative consequences of selftreatment, first of all among young people.

Key words: sociological research, applicants of higher medical education at pre- and postgraduate levels, medicines, self-medication.

самолікування лікарський засіб медична освіта

Вступ

Збереження здоров'я молоді є одним із найактуальніших питань в системі охорони здоров'я (ОЗ) [3,7]. Впродовж навчання та повсякденної діяльності молоді люди оточені багатьма факторами, які негативно впливають на їх здоров'я, одним з яких є неконтрольо- ване та нераціональне приймання лікарських засобів (ЛЗ). Самолікування (С) часто призводить до непоправних наслідків, закінчується загостренням захворювання, у тому числі й летальними випадками [4, 5]. Самолікування стрімко поширюється та, за даними ВООЗ [1], у списку найбільш частих причин смертності посідає п'яте місце після серцево-судинних патологій, онкології, хвороб органів дихання і шлунково-кишкового тракту [2,6].

На нашу думку, доцільно дослідити процес безвідповідального самолікування серед молоді, визначити, які ліки вони приймають, а також, як впливає приймання ліків на якість їх життя (ЯЖ).

Мета роботи - аналіз нозологій та лікарських засобів, що застосовуються при самолікуванні здобувачами вищої медичної освіти.

Завдання дослідження полягали в наступному: 1. Визначити, які ліки приймають респонденти при (ГРВІ).

2. Проаналізувати дотримання респондентами режиму приймання зокрема антибіотиків. 3. Дослідити питання вживання анальгетиків, ферментних засобів, біологічно активних добавок (БАДів). 4. З'ясувати перелік ліків, які анкетовані приймали впродовж останнього місяця.

5. Проаналізувати, при яких захворюваннях респонденти приймають ліки постійно. 6. Визначити чинники, які лякають респондентів у фармакотерапії. 7. Дослідити, як впливає приймання ліків на якість життя населення.

Матеріали та методи. Наукова робота виконана за результатами соціологічного дослідження із залученням 400 здобувачів освіти на до- та післядипломному етапі у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького (ЛНМУ) (табл. 1).

Отриманий шляхом анкетування первинний науковий матеріал був проаналізований з використанням статистичного та структурно-логічного методів із урахуванням принципів системності. При статистичному аналізі отриманих даних було проведено розрахунок відносних величин та їх похибок. Використано методи: системного аналізу, соціологічного опитування, статистичний, аналітико-порівняльний

Результати та обговорення

У ході соціологічного дослідження процесу самолікування серед молоді з'ясовано, які ліки приймали здобувачі вищої медичної освіти на до- та післядипломному етапі зокрема при гострих респіраторних вірусних інфекціях (ГРВІ). Отож, відповіді респондентів розділені наступним чином: противірусні засоби приймали 63,25±2,41 % осіб; жарознижувальні - 58,75±2,46 %; вітаміни - 26,75±2,21 %, знеболювальні засоби - 7,00±1,28 % анкетованих. Цікавим, на нашу думку, є те, що не приймали жодних ЛЗ при симптомах ГРВІ 6,75±1,25 зі 100 анкетованих.

Щодо приймання антибіотиків опитаними при ГРВІ, то кожен 2-й (49,50±2,50 %) приймав їх лише при виникненні ускладнень. Лише незначна кількість респондентів (4,75±2,50 %) стверджує, що при ГРВІ приймає антибіотики завжди.

Встановлено, що 26,00±2,19 зі 100 респондентів припиняли приймати антибіотики на декілька днів раніше, ніж зазначено в рецепті чи інструкції для медичного застосування лікарських засобів (ІМЗ ЛЗ). Хоча переважна більшість анкетованих (74,00±2,19 %) засвідчують, що випадків, коли б вони зменшували термін приймання антибіотиків, не було.

У ході виконання дослідження нами вивчалось питання вживання молоддю анальгетиків у форматі самолікування. Більшість опитаних (56,50±2,48 %) висловились, що інколи приймали анальгетики у випадках болю голови. Підтвердили, що завжди приймали анальгетики у такій ситуації 19,75±1,99 зі 100 респондентів. Водночас, кожен 5-й анкетований (23,75±2,1 3%) заявив, що ніколи не приймав анальгетиків зокрема при болю голови.

Кожен 2-й респондент (50,25±2,50 %) стверджує, що не приймає ферментні засоби при відчутті важкості у шлунку. Застосовують ферментні засоби інколи 45,00± ±2,49 зі 100 респондентів. Проте, що завжди приймають ферментні засоби при відчутті важкості у шлунку, висловились лише 4,75±1,06 зі 100 опитаних.

Щодо вживання біологічно активних добавок (БАДів), то 79,25±2,03 зі 100 респондентів засвідчують, що ніколи їх не приймають. Вживають БАДів сезонно 16,25±1,84 зі 100 опитаних. Тоді як незначна частка анкетованих (4,50±1,04 %) стверджують, що приймають БАДи постійно.

У ході виконання дослідження нами з'ясовано перелік тих ліків, які респонденти приймали впродовж останнього місяця у форматі самолікування. Відповідно, найчастіше фігурували ЛЗ із груп ненаркотичних анальгетиків, вітамінів та спазмолітичних засобів (табл. 2).

Для детального аналізу захворювань, при яких респонденти приймають ліки постійно, нами були здійснені необхідні обчислення (табл. 3). Наведені дані демонструють, що інфекційні та шлунково-кишкові захворювання є найчастішими причинами, при яких респонденти приймають ліки постійно. Тоді як при захворюваннях опорно-рухового апарату та очей анкето- вані приймають ліки постійно вкрай рідко.

З'ясовано, що кожен 4-й з опитаних (25,75±2,19 %) підтвердив факт систематичного куріння. Щодо споживання алкоголю, то кожен 2-й респондент (49,00± ±2,50 %) вживає алкогольні напої кілька разів на місяць.

Таблиця 1. Основні характеристики описової статистики респондентів (n=400)

Примітка: *SD - standard deviation.

Таблиця 2. Розподіл відповідей анкетованих щодо переліку ЛЗ, які вони приймали упродовж останнього місяця в форматі самолікування

Результати аналізу отриманих даних засвідчують, що в 75,50±2,15 зі 100 анкетованих покращується самопочуття та працездатність. Водночас у кожного 7-го респондента виникли побічні ефекти на ЛЗ. Тільки 11,50±1,60 зі 100 опитаних стверджують, що приймання ліків ніяк не впливає на якість їх життя.

Висновки

Отримані та проаналізовані результати виконаного соціологічного дослідження з-поміж здобувачів медичної освіти на до- та післядипломному рівні засвідчують, що:

1. Більшість опитаних (56,50±2,48 %) несистематично приймали анальгетики, переважно при болю голови. Проте, завжди приймають ферментні засоби при відчутті важкості у шлунку, лише 4,75±1,06 % опитаних. Переважна більшість респондентів (79,25±2,03 %) ніколи не приймали БАДів.

2. З'ясовано, що впродовж останнього місяця респонденти приймали ЛЗ із груп ненаркотичних анальгетиків, вітамінів та спазмолітичних засобів. Найчастішими причинами, при яких респонденти приймають ліки постійно, є інфекційні та шлунково-кишкові захворювання. Вкрай рідко анкетовані приймають ліки постійно при захворюваннях опорно-рухового апарату та очей.

3. У 29,75±2,29 % опитаних трапляються випадки поєднання приймання ліків із вживанням алкоголю.

4. Серед чинників, які викликають засторогу респондентів у ФТ найчастіше констатовано побічні ефекти та висока вартість ЛЗ. Утричі менша частка анкето- ваних вказує на відсутність ліків в аптеках; незнання механізму дії та взаємодію з іншими медикаментами.

5. У переважній більшості (75,50±2,15 %) ліки впливали на ЯЖ покращенням самопочуття та працездатності. Проте, в кожного 7-го респондента виникли побічні ефекти ЛЗ.

6. Отримані результати, на нашу думку, повинні слугувати основою для опрацювання комплексної моделі програми попередження негативних наслідків при самолікуванні, в першу чергу, серед молоді.

ЛІТЕРАТУРА

1.Андреева И.В. Распространенность самолечения в мире. / И.В. Андреева //Вісник фармакології та фармації. -- 2010. -- № 3. С. 14-24.

2.Андреева И.В. Самолечение -- terraincognitaлекарственной терапии. / И. В. Андреева // Клиническая фармакология и терапия. -- 2007. -- Me16. -- С. 90-96.

3.Безрецептурный отпуск и самолечение. / Оконенко Л.Б., Антропова Г. А., Егорова Е. С., Брыжахин Г. Г. // Вестник РУДН. Серия Медицина. -- 2009. -- № 4. -- С. 42-46.

4.Зупанец И.А. Фармацевтическая опека на страже ответственного самолечения: путь от острых дискуссий к взаимопониманию. / И. А. Зупанець // Therapia(Український медичний вісник). -- 2012. -- № 2. -- С. 4-8.

5.Кубзина Е. Р. Самолечение -- вред или польза? / Е. Р. Кубзина // Бюллетень медицинских Интернет-конференций. -- 2014. -№ 5. -- С. 860.

6.Машейко А. М. Роль провізора в успішній реалізації концепції відповідального самолікування. / А. М. Машейко, О. А. Подплетня, М. І. Заярський та ін. // Фармацевтичний журнал. -- 2011. -№ 3. -- С. 27-33.

7.Подплетня О. А. Результати впровадження концепції відповідального самолікування у Дніпропетровську. / О. А. Подоплетня, В.Й. Мамчур, А. М. Машейко // Одеський медичний журнал. -- 2011. -- № 5. -- С. 27-30.

REFERENCES

1.Andreeva I. (2010). The prevalence of Self-medication in the world. Bulletin of Pharmacology and Pharmacy, 3, 14-24.

2.Andreeva I.V. (2007). Self-medication -- terra incognita of drug therapy. Clinical pharmacology and therapy, 16, 90-96.

3.Okonenko L.B., Antropova G.A., Egorova E.S., Bryzhahin G.G. (2009). Sale without prescription and self-medication. Bulletin of the RUDN. Ser: Medicine, 4, 42-46.

4.Zupanec IA. (2012). Pharmacy Guardianship of Responsible Selfmedication: A Way From Acute Discussions to Mutual Understanding. Therapia. Ukrainian Medical Bulletin, 2, 4-8.

5.Kubzina EP. (2014). Self-medication is harm or benefit? Bulletin of Medical Internet Conferences, May 4, 5, 860.

6.Masheiko ATM., Podpletnia OA., Zaiarskyi M.I., Zalyhina Ye. V, Kukhar O.P. (2011). The role of.pharmacist in the successful implementation of the concept of responsible self-medication. Pharmaceutical Journal, Apr 3, 27-33.

7.Podpletnia OA., Mamchur VI., Masheiko A.M. (2011). Results of implementation of the concept of responsible self-treatment in Dnipro- petrovsk. Odessa Medical Journal, 5, 27-30.

Размещено на Allbest.ru