Застосування якісних методів соціологічного дослідження до аналізу підліткового дозвілля: можливості та обмеження

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, Україна

Застосування якісних методів соціологічного дослідження до аналізу підліткового дозвілля: можливості та обмеження

Любов Дикань - старший лаборант кафедри соціології,

У статті наведено основні процедури проведення фокусованих групових та індивідуальних неформалізованих інтерв'ю з підлітками. Описано етапи підготовки й реалізації кожного з цих методів, розглянуто етичні обмеження дослідження такої соціально-демографічної групи, як підлітки. Проаналізовано фактори, що підвищують/знижують ефективність результатів якісного дослідження, здійсненого серед підлітків: час, місце проведення, вік опитуваних, тривалість інтерв'ю, мова інтерв'юера, слідування етичним нормам опитування підлітків тощо. Розкрито можливості використання малюнкових і проективних якісних методик у межах проведення фокусованих групових та індивідуальних неформалізованих інтерв'ю з підлітковою молоддю. Сформульовано рекомендації щодо підвищення ефективності застосування якісних методів у соціологічному дослідженні підлітків.

Ключові слова: підлітки, якісні методи соціологічного дослідження, фокусоване групове інтерв'ю, індивідуальне неформалізоване інтерв'ю, проективні методики, малюнкові методики.

підліток соціологічний демографічний етичний

Liubov Dykan - Senior Assistant, Department of Sociology,

Dykan Liubov. The Application of the Qualitative Methods of Sociological Research to the Analysis of Adolescent Leisure: Opportunities and Limitations. The specific sofusing of the qualitative sociological methodsto study teenage you thleisure are considered. The main procedures of focus group and individual non-formal interview with teenagers are presented. The stages of preparation and realization of each of these methods are described, ethical nuances of research of teenagers' life activity are considered. The factors which influence the results of qualitative research are analyzed: time, place, number of respondents in a group, etc. To achieve the goal - to determine the possibilities and limitations of focus group and individual interviewing in the study of adolescents as a special sociodemographic group - the results of author's research carried out by the semi-structured interview method were analyzed, in which 20 adolescents of grades 7-11 took part, who live in the villages of the Kharkiv region; the results of 4 focused group interviews conducted with pupils of grades 8-11 of the communal institution «Specialized boarding school «Obdarovanist'» of П-Ш degrees», who come from the villages of the Kharkiv region.

A number of restrictions on the use of qualitative methods in relation to adolescents related to the need to reduce the duration of interviews (in comparison with adult studies), to simplify the moderator / interviewer's language, to observe the range of topics allowed for discussion with adolescents is considered. The possibilities of drawing and projective qualitative techniques in the framework of focused group andindividual non-formal interview with teenage youth are revealed. Recommendations for improving the effectiveness of qualitative sociological research of adolescents are proposed, in particular: implementation of special interview conditions, such as previous informal interviews with respondents, constant support for informal interviews during interviews, age of the interviewer should be close to the age of respondents; detailed presentation of the assistant moderator and his/her role in the study; the use of the slang, memes, smiles and other attributes inherent in the communication of modern adolescents.

Key words: adolescents, qualitative methods of sociological research, focused group interview, individual nonformal interview, projective techniques, drawing techniques.

Дикань Любовь. Применение качественных методов социологического исследования к анализу подросткового досуга: возможности и ограничения. В статье приводятся основные процедуры проведения фокусированных групповых и индивидуальных неформализованных интервью с подростками; описываются этапы подготовки и реализации каждого из этих методов, рассмотрены этические ограничения исследования данной социально-демографической группы. Дается анализ факторов, влияющих на эффективность результатов качественного исследования: время, место проведения, возраст опрашиваемых, продолжительность интервью, язык интервьюера, следование этическим нормам опроса подростков и т. д. Раскрываются возможности рисуночных и проективных качественных методик в рамках проведения фокусированных групповых и индивидуальных неформализованных интервью с подростковой молодежью. Формулируются рекомендации по повышению эффективности применения качественных методов в социологическом исследовании подростков.

Ключевые слова: подростки, качественные методы социологического исследования, фокусированное групповое интервью, индивидуальное неформализованное интервью, проективные методики, рисуночные методики

1. Постановка наукової проблеми та її значення

Для підліткового віку характерне активне формування особистості. На цьому етапі розвитку людина засвоює важливі соціальні цінності, норми, уміння та навички, вступаючи у взаємодію з іншими індивідами, насамперед у дозвіллєвому просторі. Від змістовного насичення дозвілля багато в чому залежатимуть соціальні риси підлітка, набуття ним суб'єктних характеристик, активної позиції в суспільстві. Як свідчать соціологічні дослідження, у тому числі проведені нами, сьогодні в підлітковому середовищі існує тенденція до пасивізації дозвілля, його інтернетизації, а отже, до звуження можливостей безпосередньої взаємодії з навколишнім середовищем, до пасивної соціальної позиції. Відтак опрацювання підліткових дозвіллєвих практик є надзвичайно актуальним. Проте виникає питання щодо методів дослідження цієї соціально-демографічної групи, зокрема в такій сфері її життєдіяльності, як дозвілля.

Аналіз наукових публікацій щодо феномену підліткового дозвілля, з одного боку, свідчить про його недостатню вивченість, а з іншого - про те, що соціологічні методи дослідження цього феномену недостатньо адаптовані до підліткового середовища, не завжди враховують вікові та свідомісні особливості цієї групи, етичні норми й обмеження під час його розгляду тощо. Зазвичай, вивчаючи дозвілля підлітків, такі українські науковці, як Л. Арбєніна, О. Балакірєва, Н. Бабенко, О. Василенко, Ю. Приймак, Д. Павлов, О. Какович, К. Кальнікова, Ю. Квечникова, К. Кидяк, Л. Скокова, Л. Устименко, Ю. Юдін, застосовують традиційні методи соціологічного дослідження, а саме масові опитування методом анкетування, фокусовані групові й індивідуальні інтерв'ю. З огляду на зазначене вище, у межах нашого авторського дослідження творчих дозвіллєвих практик сільських підлітків ми здійснили апробацію таких методик, як малюнкова та проективна. Основними методами нашого дослідження були напівструктуровані інтерв'ю (у них узяли участь 20 підлітків 7-11 класів, які мешкають у селах Харківської області) і фокусовані групові інтерв'ю (усього чотири фокус-групи з учнями 8-11 класів комунального закладу «Кпеціалізована школа-інтернат «Обдарованість» ІІ-ІІІ ступенів», які є вихідцями із сіл Харківської області). Каме результати цього дослідження становлять емпіричну базу цієї статті.

Мета дослідження - визначення можливостей та обмежень застосування фокусованого групового й індивідуального інтерв'ювання під час вивчення підлітків як особливої соціально -демографічної групи.

Для досягнення цієї мети виконано низку завдань, а саме:

- описано етапи підготовки та реалізації фокусованого групового інтерв'ю й індивідуального неформалізованого інтерв'ю з підлітками;

- розглянуто етичні обмеження дослідження підліткової молоді;

- проаналізовано фактори, що підвищують/знижують ефективність результатів якісного дослідження;

- розкрито можливості малюнкових і проективних якісних методик у межах проведення фокусованих групових та індивідуальних не формалізованих інтерв'ю з підлітковою молоддю;

- сформулювано рекомендації щодо підвищення ефективності застосування якісних методів у соціологічному вивченні підлітків.

2. Виклад основного матеріалу й обґрунтування результатів дослідження

Перш ніж перейти до безпосереднього опису методик, які використовують для вивчення підлітків, а також до викладу досвіду нашого власного дослідження, потрібно обґрунтувати особливості інструментарію. Для цього передусім охарактеризуємо підхід, яким керуємося в процесі вивчення підлітків.

Кпираючись на роботи О. Омельченко, В. Філатова, А. Філатової й інших науковців, відзначимо, що підлітки являють собою специфічну соціально-демографічну групу, що перебуває в процесі переходу від дитинства до юності та переживає важливий етап сімейної та позасімейної соціалізації й адаптації, інтеріоризації норм і цінностей, формування соціальних та професійних очікувань, засвоєння соціальних ролей і статусних позицій. Водночас підлітки продукують нові норми та цінності відповідно до умов соціального світу, що швидко змінюється. Це покоління відрізняється від старшого тим, що його значущі характеристики й риси перебувають у стані формування й становлення (Омельченко, 2004). Як підкреслює С. Холл, підлітків не можна ототожнювати з дітьми, оскільки в цей віковий період відбувається «статеве дозрівання, яке супроводжується духовною перебудовою юної особистості» (Hall, 2004). Підліткові цінності відрізняються від цінностей інших поколінь (дитячого й дорослого), що відбивається в реалізації ними певних практик. При цьому, як зазначають дослідники, вони насамперед орієнтовані на цінності та норми однолітків, а не старшого покоління (Филатов, Филатова, 2006). Засвоєння наявних і продукування нових цінностей зумовлюють особливий стиль життя підлітків, що робить їх специфічною соціокультурною спільнотою.

На нашу думку, зазначені вище специфічні особливості підліткової молоді вимагають застосування специфічних методів її соціологічного вивчення. При цьому ми не виключаємо можливість використання стандартного (так би мовити, «дорослого») соціологічного інструментарію, проте виходимо з гіпотези, що адаптовані методики, порівняно зі стандартними, більш результативні. Оскільки підлітковий світ займає проміжне місце між світом дітей і світом дорослих, інструментарій його дослідження має бути результатом синтезу соціологічних методик, що застосовуються для дорослих і для дітей.

А тепер проаналізуємо більш докладно етапи підготовки та проведення нашого авторського дослідження. Передусім зазначимо, що під час проведення фокусованого групового інтерв'ю з підлітками підготовчий етап фактично не відрізнявся від підготовчого етапу «дорослої» фокус - групи, тобто визначаються мета дослідження, основні характеристики респондентів, кількість груп, місце й час проведення інтерв'ю тощо. Як уже підкреслювалося, у нашому випадку респондентами стали школярі підліткового віку - вихідці із сіл. Місце та час проведення фокусованого групового інтерв'ю узгоджено з адміністрацією школи (опитування проводили в школі закритого типу після уроків). Підготовлено опитувальник із 20 питаннямидо фокус-групової дискусії.

Безпосередньо на етапі проведення фокус-групи враховано такий момент, як детальне знайомство підлітків із модератором фокусованого групового інтерв'ю та його асистентом. Оскільки підлітки у своїй навчальній діяльності звикли до провідної ролі однієї особи - учителя, - щоб фокус- група мала для них форму повсякденної взаємодії, було чітко окреслено функції модератора як основного координатора бесіди та асистента як помічника, котрий надає допоміжні матеріали, слідкує за часом проведення інтерв'ю тощо. Детальне знайомство з організаторами фокус -групи є необхідним, щоб підлітки були уважними, щоб їм було легше брати участь у дискусії, не відволікатися на дії асистента.

На етапі проведення інтерв'ю з'ясовано, що підготовчий етап фокус-групи потребує попереднього заочного знайомства з респондентами. Зокрема, є корисною інформація про те, хто є лідером думок серед підлітків, оскільки учасниками фокусованого групового інтерв'ю були підлітки одного віку з одного чи з паралельних класів. Крім того, значущим є фактор знання модератора про певні особливості підлітків, котрі братимуть участь у фокус -групі: наприклад, чи мають вони вади мовлення або інші особливості, які впливатимуть на хід дискусії, а також подальшу обробку результатів дослідження.

Коли ці вимоги витримано на підготовчому етапі, модераторові значно легше знайти спільну мову з підлітками-респондентами, підтримати неформальну бесіду в процесі інтерв'ю. Допомагає цій меті вибір у ролі інтерв'юера людини, близької за віком до респондентів: підліткам комфортніше спілкуватися з представниками молодої когорти, які знають та використовують культурні коди, притаманні підліткам, можуть задіяти актуальний сленг, меми тощо.

На етапі аналізу результатів важливий етичний момент, а саме нерозголошення результатів дослідження вчителям й адміністрації школи. Цей момент можна навіть прописати перед початком співпраці зі шкільним закладом. На цьому етапі слід також ураховувати, що в підлітковому віці хлопець чи дівчина може створювати свій ідеальний образ - ліричний, незвичайний; його джерелом може стати масова культура - один із впливових агентів соціалізації підліткової молоді. Так, один із респондентів наголошував, що йому притаманна легка форма «лістоманії» - хвороби, яка проявляється як потреба постійно слухати музику. Цікаво, що незадовго до проведення фокусованого групового інтерв'ю в кінотеатрах демонстрували фільм, головний герой якого страждав на цю хворобу.

Отже, факторами, що підвищують ефективність результатів якісного дослідження, здійсненого серед підлітків методом фокусованого групового інтерв'ю, є попереднє заочне знайомство з респондентами; докладне представлення модератора та його асистента, їх ролі в проведенні інтерв'ю; ведення неформальної бесіди з учасниками інтерв'ю; вибір модератором людини, близької за віком до респондентів; використання сленгу, мемів тощо. Ці ж фактори є значущими й під час проведення індивідуального неформалізованого інтерв'ю.

На етапі підготовки до такого інтерв'ю здійснюють відбір респондентів (унашому випадку - сільських школярів віком 12-17 років), складають опитувальник, обирають час, місце та спосіб запису інтерв'ю. Потрібно зауважити, що при можливому виборі «офіційного» (аудиторія, клас тощо) чи «неофіційного» (кафе, сквер тощо) місця спілкування, слід віддавати перевагу «неофіційним» місцям, оскільки вони налаштовують на дружню, неофіційну атмосферу, допомагають респондентові підліткового віку почувати себе більш вільно.

Якщо підготовчий етап завершено з дотриманням цих необхідних умов, інтерв'ю не викликає особливих складнощів у респондентів-підлітків. Підвищити ефективність результатів дослідження допоможе певна адаптація методу. Щоб уникнути можливих труднощів, набір питань має бути обмеженим до 10-15, що дає змогу скоротити час інтерв'ю до 30-40 хвилин. Оптимальним часом для проведення інтерв'ю з дітьми, на думку С. Щеглової, є 30 хвилин (Щеглова, 2000). Як свідчить наш власний досвід інтерв'ювання, його успішному проведенню, особливо з підлітками, сприяє використання нестандартних методик. Застосування таких методик, як ми впевнилися, робить процедуру інтерв'ювання більш захоплюючою, зменшує втому підлітків. Зупинимося на цих методиках більш докладно. Почнемо з проективної методики. Скориставшись цією методикою в сензитивному питанні, ми домоглися того, що респонденти вільно на нього відповідали, не відчуваючи тиску інтерв'юера. Під приводом з'ясування позиції своїх друзів респондент-підліток розкривав свою особисту позицію. Питання сформульовано таким чином: «Уяви, що твоєму другу запропонували виконати творчу роботу, яка б добре оплачувалася, але йому б довелося фактично відмовитися від своєї думки й прислухатися тільки до замовника. Наскільки б це було прийнятно для нього?». Припускаємо, що, якби ми поставили запитання прямо: «Тобі запропонували виконати творчу роботу, яка б добре оплачувалася, але потрібно фактично відмовитися від своєї думки та прислухатися лише до замовника. Наскільки це прийнятно для тебе?», то гарантії щирої відповіді значно зменшилися б. Стверджуючи це, ми виходимо з результатів кількісного дослідження проблем життєдіяльності підлітків, проведеного кафедрою соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна у 2013 р. (за репрезентативною вибіркою в ході дослідження опитано 1909 підлітків м. Харкова й Харківської області віком 12-17 років). За результатами цього дослідження, творча робота як цінність суттєво поступаються у свідомості підлітків роботі, яка добре оплачується.

Проективна методика дає змогу навіть із використанням сензитивного питання отримати щиру відповідь про особисту позицію респондента, не питаючи про цю позицію прямо.

Приблизно в середині інтерв'ю підлітку пропонували відволіктися власне від питань і відпочити завдяки застосуванню малюнкової методики. Інтерв'юер звертався до респондента з проханням «намалювати творчість у вигляді чого завгодно». Отримані малюнки дали нам змогу краще зрозуміти внутрішній світ і цінності підлітка.

У ході інтерв'ю школярі висували різні твердження щодо творчості. Перевірити щирість і силу тих чи інших тверджень допомагає образ досліджуваного об'єкта, який малюють респонденти (Сапрыкина, Пашкевич, 2015). Так, як правило, чим яскравіші кольори, використані на малюнках, тим більш позитивна емоційна оцінка зображуваного респондентом явища. Форма малюнка (кількість об'єктів, чи виконують вони дії) засвідчує одноманітність/різноманітність об'єкта та особливості його характеру - спокійність/енергійність. Наприклад, завдяки формі малюнка можна було зрозуміти, що для підлітка важливий лише один вид творчості чи, навпаки, декілька. Також визначити, який характер практик, що реалізує підліток - спокійний чи енергійний. Композиція малюнка (її завершеність/незавершеність, чіткість/розмитість) надає можливість оцінити сформованість та гармонійність (наявність/ відсутність суперечностей), ставлення до намальованого об'єкта, а також зрозуміти, наскільки в респондента сформований образ творчості й творчої людини. Предметність (смислове навантаження малюнка) свідчить про значущість намальованого об'єкта для респондента.

Отже, ми провели аналіз малюнків підлітків за чотирма головними параметрами (колір, форма, композиція, предметність) для того, щоб оцінити, які емоції викликає в підлітків творча діяльність, як вони ставляться до творчості й творчих людей, чи гармонійне це ставлення. Крім того, ми змогли побачити, чи сформований образ творчості та наскільки значуща творчість у житті підлітка.

Аналізуючи кожен малюнок (усього одержано 19 екземплярів), ми використали матрицю, запропоновану Т. Фоломєєвою (Фоломеева, 2003) й скоригували її згідно з поставленими нами завдання.

Таблиця 1 Матриця аналізу малюнків