Аналітичний інструментарій оцінки інтеграції мігрантів у приймаюче суспільство

На початку показники Сарагоси включали індикатори, які аналізували інтеграцію мігрантів за чотирма сферами, як- от: зайнятість, освіта, соціальне включення та активне громадянство. Згодом ця система розширилась.

Для моніторингу розроблено 167 показників.

Описано європейський досвід побудови системи оцінки інтеграції мігрантів. Визначено алгоритм побудови системи індикаторів для моніторингу процесу інтеграції мігрантів у приймаюче суспільство. Указано підхід по поняття «показник» і характеристики, які він повинен містити.

Ключові слова: інтеграція мігрантів; система індикаторів; показники Сарагоси; MIPEX; NIEM.

ANALYTICAL ASSESSMENT TOOLS OF MIGRANT INTEGRATION INTO THE HOST SOCIETY

The article looks the need to build a system of assessment of the migrant integration into Ukrainian society. Existing and current tools for such assessment are considered. The indicator systems are used to evaluate the integration of migrants. This system (Zaragoza indicators) has been most actively developed and is currently being improved in the European Union, the origins of which date back to 1999. At the beginning, Zaragoza indicators included indicators that analyzed the migrant integration by four areas: employment, education, social inclusion and active citizenship. Then this system was expanded.

Zaragoza indicators have become the basis for building other tools for analyzing migrant integration. The joint project of OECD-EU «Settling In» (2018) covers economic and social outcomes, both through quantitative and qualitative dimensions of integration, and provides a comparison of the integration outcomes for immigrants and their children. Another tool that has used Zaragoza indicators as a basis for analysis is the project Migrant Integration Policy Index (MIPEX), which is to carry out comparative analysis between countries, to evaluate the effectiveness of changes made. 167 indicators have been developed for monitoring. The article also examines the assessment of migrant integration in the project National Integration Assessment Mechanism (NIEM), based on more than 150 indicators, the existing EU integration standards developed and cover different areas and types of expertise.

It is noted that in the practical field, there are certain problems in the sources and collection of statistics in assessing the integration of migrants by the indicator system and comparing achievements across European countries.

The European experience of building the system for evaluating the migrant integration is described. The algorithm of building the system of indicators for monitoring the integration of migrants into the host society is determined. The approach to the concept of «indicator» is specified and the characteristics that it should contain are indicated.

Key words: integration of migrants; system of indicators; Zaragoza indicators; MIPEX; NIEM.

ВСТУП

Постановка проблеми. Інтерес до міграційних процесів у науці коливається залежно від хвиль еміграції та міграції. Україна, відповідно до статистичних даних [1], є переважно країною еміграції, проте вона є також державою імміграції та транзиту. Українська інтеграційна політика спрямована передовсім на такі категорії іммігрантів, як біженці й особи, які потребують додаткового захисту. Кількість визнаних біженців є невеликою, порівняно із загальною чисельністю іммігрантів в Україні. Станом на 31.12.2017 в Україні статус біженця мали лише 2382 особи. Крім того, кількість визнаних біженців у 2014-2017 рр. постійно зменшується. Водночас спостерігаємо протилежну тенденцію щодо осіб, котрі потребують додаткового захисту: їх кількість, навпаки, поступово зростає [2].

Актуальність питання інтеграції мігрантів визначено в Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 р.: «Хоча чисельність іммігрантів в Україні, порівняно з іншими державами, невелика, етнічне й культурне розмаїття населення зростає. Потенційний економічний розвиток і потреба в додатковій робочій силі, тісніші зв'язки з ЄС можуть збільшити імміграцію в Україну. Це актуалізує питання щодо ставлення суспільства до мігрантів та міграції, унеможливлення всіх форм дискримінації, запобігання расизму й ксенофобії». Серед завдань удосконалення статистичного забезпечення проведення аналізу міграційних тенденцій і прийняття рішень у сфері міграції в цьому ж документі зазначено необхідність «запровадження наукового підходу до проведення аналізу статистичних даних для підвищення можливостей практичного використання його результатів у різних сферах суспільних відносин» [3].

Стратегія державної міграційної політики України на період до 2025 р. від 12 липня 2017 р. є рамковим документом для рішень і заходів у цій галузі на найближчі вісім років. Новий документ розроблено на заміну Концепції державної міграційної політики України від 2011 р., яка потребувала оновлення через новітні глобальні й локальні зміни, серед котрих безпрецедентна вимушена міграція з Близького Сходу, наближення України до Європейського Союзу та запровадження безвізового режиму між Україною й більшістю держав-членів ЄС, а також масштабне внутрішнє переміщення в країні з близько 1,6 млн осіб офіційно зареєстрованими як внутрішньопереміщені особи [4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні міграційні процеси та явища перебувають у сфері наукових інтересів філософів, політологів, соціологів, куртологів, демографів тощо. В Україні дослідженнями міграції займаються Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики України і НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, Представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні, Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України, Національний інститут стратегічних досліджень тощо. Зважаючи на значний доробок українських дослідників, існує нерозкритим питання оцінки інтеграції мігрантів в українське суспільство. Ґрунтовно питання інструментарію для оцінки інтеграції мігрантів розглянуто в європейському науковому просторі. У цій статті використано роботи авторських колективів, які працювали над побудовою системи показників Сарагоси та їх подальшого аналізу, побудови нових систем моніторингів. Серед них - Р. Біджл, М. Браун, А. Вервей, А. Волфгардт, М. А. Гіл, Р. Дженніссен, К. Конте, Б. Лепорі, Я. Ніссен, Г. Перес, Е. Реале, Т. Хаддлстон, Дж. Д. Тейден.

Мета статті - розглянути наявний аналітичний інструментацій в оцінці інтеграції мігрантів, його методологію та алгоритм й основні положення побудови системи індикаторів для моніторингу.

Методами дослідження стали аналіз нормативно-правових актів, статистичних даних, матеріали наукових досліджень і звітів.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Міжнародна організація з міграції визначає інтеграцію як «процес, через який іммігранти приймаються до суспільства як особистості, так і як групи. Конкретні вимоги щодо прийняття товариством, котре приймає, сильно відрізняються від країни до країни; і відповідальність за інтеграцію покладено не на одну конкретну групу, а на багато суб'єктів: самі іммігранти, приймаючий уряд, установи та громади» [5].

Для оцінки інтеграції мігрантів використовують системи індикаторів. Індикатор (анг. indicators) - це інструмент, який застосовують для вимірювання прогресу програм, оцінки стану програми шляхом визначення її характеристик або змінних, а потім відстеження їх змін у часі або між групами. Чіткі показники є основою будь-якої ефективної системи моніторингу та оцінки. Індикатор як інструмент відстеження, попереджає управлінців про будь -які необхідні коригування всередині курсу, якщо буде виявлено, що програма має несподівані труднощі чи відхилення від мети, а наприкінці програми вони вимірюються для підтвердження успіху й досягнень утручання [6]. За ідеєю показників - різні цілі політики та методи дослідження. Вимірювання суспільних результатів є відправною точкою для формування політики, заснованої на фактах, незалежно від сфери політики. Ці показники результатів можуть бути потім проаналізовані різними способами для відповіді на конкретні питання політики. Ці різні типи аналізу потрібні для дебатів щодо політики, планування, упровадження та оцінки. Кожен вид аналізу потребує належних кількісних і якісних методів [7].

Спроби віднайти засоби порівняння інтеграції мігрантів у різних країнах та пошуку індикаторів інтеграції найбільш активно велися в Європейському Союзі. Витоки європейської політики щодо інтеграції мігрантів можна простежити в Програмі Тампере (1999 р.), зосередженої, з-поміж інших питань, на темі притулку та міграції.

Європейська міністерська конференція з питань інтеграції 2010 р., що відбулася в Сарагосі, прийняла Декларацію Сарагоси міністрами ЄС, відповідальними за питання інтеграції іммігрантів, закликала Комісію провести пілотне дослідження, щоб вивчити пропозиції щодо загальних показників інтеграції та повідомити про наявність і якість даних із раніше узгоджених джерел, необхідних для обчислення цих показників. У червні 2010 р. міністри домовилися «сприяти запуску пілотного проекту задля оцінки інтеграційної політики, уключаючи вивчення показників й аналіз значущості визначених показників з урахуванням національних контекстів, передумови різноманітного міграційного населення та різних міграційних й інтеграційних політик держав - членів і звітування про наявність та якість даних з узгоджених джерел, необхідних для обчислення цих показників». Стокгольмська програма на період 2010-2014 рр. розробила основні показники для обмеженої кількості відповідних напрямів політики (наприклад зайнятості, освіти та соціального включення) для моніторингу результатів інтеграційної політики [8].

Комісія працювала з країнами-членами над розробкою цих показників для моніторингу результатів інтеграційної політики в чотирьох сферах зайнятості, освіти, соціального включення та активного громадянства. Ці показники відповідають стратегії «Європа 2020». Пілотне дослідження за загальними показниками опублікувало свої висновки у звіті «Використання показників ЄС щодо інтеграції іммігрантів», який оприлюднено у 2013 р. [9]. На сьогодні постійний розвиток та інтеграція європейської міграційної політики залишаються ключовими пріоритетами Європейської комісії для вирішення викликів і використання можливостей, які становить міграція в усьому світі [8]. Євростат оновлює показники щорічно, спираючись на вже узгоджені джерела даних, наприклад «Дослідження робочої сили ЄС» («EU Labour Force Survey») і «Дослідження ЄС щодо доходів та умов життя» («EU Survey on Income and Living Conditions») [9].

Перше всебічне міжнародне порівняння інтеграції мігрантів із використанням показників Сарагоси опубліковано у 2015 р. Організацією економічного співробітництва та розвитку й Європейським Союзом. У звіті наведено докладну інформацію про іммігрантський потенціал та потоки іммігрантів, більш детальну інформацію про зайнятість, освіту, доходи, житло, здоров'я, громадянську участь і соціальну згуртованість, також кожна глава звіту стосується молодих людей і громадян третіх країн у ЄС. У главі 14 щодо громадяна третіх країн в ЄС уперше проаналізовано показники Сарагоси та додаткові показники для всіх держав ЄС [10]. Із часом список показників Сарагоси 2010 р. був доповнено додатковими індикаторами (табл. 1), що включені для оцінки інтеграції мігрантів.

Таблиця 1 Список показників Сарагоси та додаткові індикатори інтеграції мігрантів [7]