Сутність та зміст профорієнтаційної роботи соціального працівника

(студентка II курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти

факультету педагогіки та психології)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Кравцов В.О.

Актуальність теми: Для більшості випускників загальноосвітньої школи ситуація професійного самовизначення є стресогенною. Вони стикаються з труднощами як особистого, так і об'єктивного характеру. Можливо це пов'язане з незнанням світу професій і вимог, які вони висувають до людини; зі швидкими змінами, що відбуваються у світі професій і на ринку праці; з економічним становищем країни взагалі.

Проблема підвищення ефективності процесу професійного самовизначення учнівської молоді лежить у площині відтворення в Україні професійної орієнтації як комплексної науково обґрунтованої системи форм, методів і засобів, спрямованих на активізацію пошуку індивідом свого покликання.

Саме недостатність наукових даних про закономірності формування готовності старшокласників до свідомого вибору професії зумовила необхідність наукового пошуку щодо соціально-педагогічних технологій більш результативної професійної орієнтації учнів. Проблеми профорієнтаційної роботи досліджували такі науковці: П. Атутов, М. Захаров, Є. Климов, Г. Костюк, К. Платонов, М. Пряжников, С. Чистякова, Д. Тхоржевський, Б. Федоришин, В. Васильков.

Особливості становлення особистості старшокласників і, перш за все розвиток широкого діапазону індивідуальних і соціальних мотивів трудової діяльності, мотивів результативного і процесуального плану діяльності; характеру допомоги у визначені об'єктивних цілей праці, формування уміння враховувати умови праці; визначення основних цілей вимагає ґрунтовного дослідження соціально-педагогічних умов, які задовольняють вимоги щодо виваженого здійснення вибору. Тому перед соціальним працівником постає питання про організацію роботи, спрямованої на створення умов забезпечення свідомого вибору професії.

Мета: обґрунтувати зміст та структуру профорієнтаційної роботи соціального працівника.

Виклад основного матеріалу: Аналіз останніх досліджень і публікацій, присвячений вивченню проблеми організації профорієнтаційної роботи з молоддю, свідчить про зростання інтересу до проблеми професійної орієнтації особистості, обґрунтування педагогічних засобів її реалізації. Вивчалися питання професійної орієнтації школярів (Є. Наямов, С. Климов). Під час визначення завдань вибору професії С. Климов стверджував, що такий вибір повинен бути урівноваженим, узгодженим з великою кількістю об'єктивних умов і суб'єктивних факторів.

Для досягнення цієї мети визначено основні принципи профорієнтаційної роботи, а саме: забезпечення системності роботи, оперативне реагування на нові виклики, гнучкість та адаптивність, зміщення акцентів від інформування до мотивування, пріоритетність подальшого розвитку соціального партнерства та підвищення рівня сприяння формуванню професійного вибору відповідно до потреб ринку праці.

Серед основних положень, які визначають сутність профорієнтації є те, що профорієнтація - це цілісна система. Вона є частиною загальної системи соціальної орієнтації особистості у сформованій структурі продуктивних сил і виробничих відносин на сучасному етапі розвитку суспільства та включає цілі, завдання, принципи, форми, методи, критерії ефективності, рівні, напрями, аспекти та інші системо утворюючі та структуроутворюючі елементи.

Дослівний переклад слова «профорієнтація» (лат. professio- рід знань і фр. orientation- установка) вказує, що ідеться про орієнтацію людини на ту чи іншу професію [7].

Профорієнтація - складна система соціально-економічних, психолого-педагогічних та медико- фізіологічних заходів, спрямованих на забезпечення активного, свідомого професійного самовизначення та трудового становлення особистості, складовими елементами, і, одночасно, напрямами та етапами діяльності якої є:професійна просвіта та виховання, професійна консультація та діагностика, профвідбір та профвідбір і професійна адаптація.

Професійна просвіта- окремий, відносно самостійний елемент структури профорієнтації, а одночасно і напрям, і перший етап профорієнтаційної роботи, який являє собою систему організаційних і навчально- виховних заходів, спрямованих на засвоєння молодою людиною необхідних знань, що стосуються соціально-економічних, психологічних та психофізіологічних умов правильного вибору професії [1].

Мета профосвіти - доведення до відома учнів знань про всі існуючі професії (відомі і маловідомі), про те, як оволодіти ними. Вона включає профінформацію, профагітацію і профпропаганду. Повноцінна профосвітня робота передбачає не лише надання інформації, що стосується світу професій, але, в першу чергу, заохочення, пропаганду та агітацію, кінцевою метою якої є формування активної позиції школяра, його готовності до професійного самовизначення [1], [3].

Особливістю сучасної профінформації є те, що вона передбачає цілеспрямовану і систематичну роботу соціального працівника у напрямку формування особистості як суб'єкта самовизначення, тобто створення таких умов, що стимулюють школяра до самопізнання, самокреації і саморозвитку із спрямуванням на оптимальне вирішення власних життєвих завдань.

Професійне вихованняпередбачає задоволення і подальший розвиток пізнавальних потреб учня, створення необхідних умов для його саморозвитку, кінцевою метою якого є, з одного боку, формування позитивного ставлення до різних видів професійної діяльності, а з іншого - усвідомлення своїх власних професійно значущих психологічних особливостей та здібностей, розвиток стійких професійних інтересі в і намірів, розуміння соціально-економічних умов вибору професії. Також професійне виховання одночасно включає в себе і такий важливий аспект у профорієнтаційній роботі, як формування у молодої людини загальних професійно важливих якостей особистості, таких, наприклад, як особистісна спрямованість, поведінкова гнучкість, самостійність, творча ініціативність, відповідальність, тобто тих, що необхідні у будь-якій професійній діяльності, а також, що особливо важливо, виховання у молодої людини тих професійно важливих якостей, які є найбільш необхідними у конкретній, обраній нею професійній діяльності.

Для того, щоб інформація профорієнтаційного змісту була ефективною, необхідно, щоб вона була доступною для розуміння учнів, об'єктивною, всебічною і актуальною, була професіографічною за характером.

Професіографічний характер профінформації передбачає розкриття психологічного змісту професії, тобто погляд на професію з точки зору здібностей молодої людини. Це означає, що необхідно розкривати не лише соціально-економічну значущість професії та її виробничу технологію, але і розкривати ті об'єктивні і суб'єктивні фактори, що обумовлюють успішність у професійній діяльності. Мається на увазі вивчення психологічної структури професії та особистості школяра, тобто з'ясування вимог, які висуває до людини професія, а також, вивчення учнями своїх індивідуальних особистісних особливостей з тим, щоб визначити свою придатність до обраної майбутньої професійної діяльності [3].

Профорієнтаційна консультаціярозглядається як один з елементів і, одночасно, як один з етапів і напрямів профорієнтації, основним завданням якого є розвиток зацікавленості людини до проблеми вибору професії, формування спрямованості та мотивації до вибору професії, стимуляція та активізація внутрішніх сил людини на розвиток своїх потенційних можливостей і на досягнення поставленої мети.

Професійна діагностикаяк самостійний елемент і, одночасно, етап і напрям профорієнтації, являє собою систему методів дослідження, спрямованих на виявлення професійно важливих психологічних та психофізіологічних особливостей особистості з метою встановлення її профпридатності до певного виду діяльності.

Професійний відбір. Профвідбір передбачає процедуру диференціації кандидатів на певну посаду за ступенем їх відповідності певному виду діяльності й прийняття рішення про їх придатність. При здійсненні профвідбору до уваги береться конкретна професія з її вимогами до психологічної та психофізіологічної сфери людини.

Профпідбір.Профпідбір розглядається як система заходів, які здійснюються з метою надання допомоги людині, що прагне знайти професію, яка б максимально відповідала і суб'єктивним, і об'єктивним умовам професійного вибору. В центрі профвідбору стоїть конкретна людина з її потребами, для якої необхідно серед численної кількості професій вибрати саме ту, яка б найбільше відповідала її здібностям та інтересам. У професійному підборі завдання соціального працівника полягає в тому, щоб, у першу чергу виявити стійкі властивості особистості, які змінити майже неможливо, але від яких залежить не лише професійний успіх, але і емоційне задоволення, що лежить в основі її фізичного і психічного здоров'я.

Професійна адаптація -це елемент і, одночасно, етап і напрям профорієнтаційної роботи, який визначається як система заходів, що сприяють успішному пристосуванню людини до нових для неї умов, пов'язаних з першими кроками у професійній діяльності, адаптації до нового колективу і досягнення особистістю за оптимально короткий період часу необхідної продуктивності праці [3].

Професійну адаптацію поділяють на:

• попередню соціальну адаптацію -процес активного входження людини в систему міжособистісних стосунків, які панують у трудовому колективі, засвоєння норм і традицій, ціннісних орієнтацій та інтересів колективу.

• соціально-професійну адаптацію -період засвоєння професії, процес активного пристосування працівника до змісту професійних та функціональних обов'язків, до виробничих вимог, режиму праці, до особливостей свого робочого місця та засвоєння професії.

Структура роботи з професійної орієнтації молоді розглядається як багатовекторна цілісна система, яка складається із взаємодіючих компонентів, об'єднаних спільністю мети та єдністю управління.

У сучасних наукових і нормативно-методичних документах вирізняються різноманітні підходи щодо структурного складу профорієнтації:

1) триетапна структура профорієнтації Д. Тхоржевського містить профосвіту, профконсультацію й працевлаштування;

2) чотирикомпонентна (Б. Федоришин) передбачає організаційно-функціональну, логіко-змістовну, особистісну й управлінську підсистеми;

3) семикомпонентна (В. Васильков):профосвіта, профвиховання, профактивація, професійна

психодіагностика, профконсультація, профвідбір, профадаптація.

Профорієнтаційна робота проводиться із застосуванням психолого-педагогічного, медико- філіологічного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до формування свідомого професійного самовизначення кожного учня.

Психолого-педагогічний підхід передбачає не лише вивчення особистості, діагностику на виявлення індивідуальних психологічних і психофізіологічних особливостей, здібностей, інтересів і схильностей людини до тієї чи іншої професії, але і виховання майбутнього суб'єкта самовизначення, вироблення умінь співвідносити свої особистісні якості з тими вимогами, які висуває до фахівця професія.

Медико-фізіологічний підхід передбачає врахування стану здоров'я та вимог до фізіологічних якостей людини, які необхідні їй для виконання тої чи іншої професійної діяльності.

Особистісно зорієнтований підхід до профорієнтаційної роботи забезпечує вивчення та врахування індивідуальних психофізіологічних особливостей школярів, їхніх інтересів і запитів та розвиток здібностей, необхідних для реалізації цих запитів.

Компетентнісний підхід забезпечує формування здатності будувати власну професійну траєкторію на основі знань про індивідуальні особливості, запити і можливості, потреби ринку праці у спеціалістах та вимогах професії до людини (професіографічної інформації).

Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня застосовувати здобуті знання у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного і природного середовища, адаптації до соціально-економічних перетворень та змін кон'юктури ринку праці.

Висновки. Розуміння структури та змісту профорієнтаційної роботи дає змогу обрати її відповідні форми, зробити її більш ефективною та цілеспрямованою. Зрозуміло, що на практиці всі ці форми певним чином поєднуються. Від уміння поєднувати всі форми профорієнтації суттєво залежить її успішність.

На основі результатів профорієнтаційної роботи здійснюється аналіз ефективності діяльності педагогічного колективу щодо професійного самовизначення учнівської молоді, залучення громадян до первинної професійної підготовки, професійного навчання, перепідготовки, підвищення кваліфікації на базі навчального закладу, розробляються відповідні корекційні заходи, приймаються управлінські рішення.

Організація профорієнтаційної роботи соціального працівника забезпечує збалансування освітніх професійних запитів громадян, можливостей навчального закладу і потреб регіонального ринку праці.

соціальна проблема професійна орієнтація старшокласник

БІБЛІОГРАФІЯ

1.Балл Г. О. Психолого-педагогічні засади професійної орієнтації школярів / Г.О. Балл // Професійна діагностика / Упорядник Т. Гончаренко. - К.: Ред. загальнопед. газета, 2004. - 120 с. - С.4-19.

2.Баріхашвілі І. І., Воронова М. П., Грищенко Г. В., Стариков І.М. Психологічні основи профорієнтації і професійного самовизначення / І. І. Баріхашвілі, М. П. Воронова, Г. В. Грищенко, І.М. Стариков. - К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2009. - 208 с.

3.Боровский А.Б., Потапенко Т.М., Щекин Г.В. Система методов профессиональной ориентации. / Кн.І. Основы профессиональной ориентации: учебно-метод. пособие / А.Б. Боровский, Т.М. Потапенко, Г.В. Щекин. - К.: МЗУУ, 1993. - С. 3-9.

4.Гончарова Н. О. Основи професійної орієнтації: [навчальний посібник] / Н. О. Гончарова; [за ред. В. Ф. Моргуна]. - К. : Видавничий Дім «Слово», 2010. - 168 с. - С. 107-110.

5.Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учебное пособие для студентов вузов. - 2-е изд., перераб., доп. / Э.Ф. Зеер. - М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2003. - 336 с.

6.Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения [Текст] / Е. А. Климов. - М.: Академия, 2004. - 304 с.

7.Коропецька О.М. Профорієнтація та профвідбір: Навчальний посібник / О.М. Коропецька. - Івано-Франківськ, 2005. - 236 с.

8.Пряжников Н.С., Пряжникова Е.Ю.Психология труда и человеческого достоинства: Учебн. пособие для студ. высш. учеб.

заведений / Н.С. Пряжников, Е.Ю. Пряжникова. - М.: Изд. центр «Академия», 2001. - С.328.

Размещено на Allbest.ru