Функціонування сегменту неурядових організацій у транзитивній Угорщині

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціонування сегменту неурядових організацій у транзитивній Угорщині

Бедирова-Сабов Н.О.

Функціонування розвинутого громадянського суспільства є своєрідним індикатором рівня консолідованої демократії у постсоціалістичній країні. Розгалужена система неурядових організацій, що акумулюють інтереси різних соціальних груп та реалізують альтернативну до офіційного Уряду політичну діяльність, залишається незмінним інститутом сучасних демократій.

У ході демократичного транзиту кінця 1980-их рр. в Угорщині оформились дві основні групи опозиційних суспільно- політичних організацій: 1) політичні (антикомуністичні) та 2) неполітичні (профспілкові). Обидві неурядові формації активно долучились до антикомуністичного руху і сприяли розпаду моноідеологічної системи в країні.

В сучасних умовах політичного плюралізму діяльність неурядових організацій в Угорщині регулюється Конституцією 2012 р. та профільним Законом 2011 р. З початку 2000-их рр. неурядовий сектор політики розвивається динамічно, що призвело до значного зростання кількості неприбуткових організацій. Станом на 2015 р. офіційно зареєстровано понад 62 тис. неприбуткових організацій із загальною кількістю понад 400 тис. членів. Функціонування неприбуткових організацій здійснюється відповідно 18 основним видам діяльності -- від хоббі до політики. На кінець першого десятиріччя 2000- их рр. в діяльності угорського уряду помітні реакційні дії до найбільш опозиційних неурядових організацій. Найбільш проблемним виглядає політика уряду Угорщини до мережі іноземних неурядових організацій, що функціонують в країні -- Freedom House, Transparency International, Hungarian Helsinki Committee, Human Rights Association--Hungary. Зокрема, у цих організаціях були проведені позапланові фінансові перевірки та на законодавчому рівні ускладнена процедура реєстрації і діяльності іноземних неурядових організацій. Відповідно до внесених змін до освітнього законодавства у 2017 р. суттєво обмежено діяльність Центральноєвропейського університету, що фінансується фондами George Soros.

Сегмент неурядових організацій декілька десятирічь виконував функцію стабілізатора демократичних інститутів у транзитивній Угорщині. В умовах досягнення Угорщиною політичного режиму консолідованої демократії провідні неурядові організації перебувають у конфронтації з урядом Viktor Orban.

Ключові слова: неурядові організації, громадянське суспільство, постсоціалістична Угорщина, демократичний транзит, консолідація демократії.

The functioning of a developed civil society is a pivotal indicator of the consolidated democracy level in a post-socialist country. A wide spectrum of non-governmental organizations, accumulating the interests of different social groups as well as posing an alternative to the Government, remains an indispensable institute of modern democracies.

In the course of democratic transition of the late 1980s, two core groups of oppositional socio-political organizations have evolved in Hungary: 1) political (anti-communist) and 2) non-political (trade union). Both non-governmental formations actively joined the anticommunist movement and contributed to the collapse of the monoideological system in the country.

In the existing conditions of political pluralism, the activities of non-governmental organizations in Hungary have been regulated by the 2012 Constitution and the normative law of 2011. Since of the 2000, the non-governmental sector of politics has been dynamically developing, leading to a significant increase in the number of non-profit organizations. In 2015, more than 62,000 non-profit organizations with more than 400,000 members were officially registered. Functioning of non-profit organizations is carried out in accordance with 18 key activities, ranging from leisure activities to politics. At the end of the first decade of the 2000s, the Hungarian government was characterised by objections against the most oppositional non-governmental organizations. The policy of the Hungarian government relating to the network of foreign NGOs operating in the country (Freedom House, Transparency International, the Hungarian Helsinki Committee, Human Rights Association-Hungary) seems utterly problematic. In particular, these organizations carried out unscheduled financial checks, complicating the registration and operation of foreign nongovernmental organizations at the legislative level. In terms of the changes made in the educational legislation in 2017, the activity of the Central European University funded by George Soros funds has been substantially restricted.

Over the past few decades, the NGO segment served as a stabilizer of democratic institutions in transitive Hungary. Upon the achievement of the consolidated democracy regime by Hungary, leading non-governmental organizations have been in confrontation with the Viktor Orban's government.

Keywords: non-governmental organisations, civil society, postsocialist Hungary, democratic transit.

Постановка проблеми

Монолітність та ефективна діяльність «третього сектору» є інституційною ознакою зрілості громадянського суспільства, що здатне на належному демократичному рівні регулювати взаємовідносини між державними інститутами влади та соціальними запитами в суспільстві. Автономія громадськості поряд з належним рівнем демократизму у питаннях формування та реалізації державної політики складають ефективний механізм, що стимулює поглиблення процесів консолідації демократії, особливо на тлі постсоціалістичного минулого.

В Угорщині останніх десятиліть протікали процеси зміцнення громадянського сектору, що суттєво стимулювало відхід країни від соціалістичних ідеологем побудови однокласового суспільства та, багато у чому, пришвидшувало закріплення норм і принципів демократизму на рівні полікласового суспільства. Один з найбільш визначальних впливів на сталий характер розвитку інститутів громадянського суспільства справили неурядові організації, діяльність яких охоплює широкий спектр відстоювання суспільних інтересів - від політичних до приватновласницьких. Характерно, що структурно система неурядових організацій включає, передусім діяльність неприбуткових організацій, що зареєстровані у визначеному порядку та діють в рамках чинного законодавства.

Зрештою, в умовах демократичного порядку, саме на неурядові організації покладаються умовні повноваження зі створення тиску на владу, її контроль та прагнення до залучення широкої громадськості у процеси розробки та реалізації державної політики (як на регіональному, так і на загальнонаціональному рівнях). Відповідно до демократичних стандартів та спираючись на практику реалізації демократичної моделі «держава-громадянське суспільство», самоврядні автономні неурядові організації забезпечують незалежність суспільних інститутів від контролюючих дій з боку держави. На основі ефективної діяльності неприбуткових організацій, що відстоюють інтереси різних верств громадськості формується цілісний механізм захисту громадянських свобод.

Аналіз досліджень і публікацій

Постсоціалістичний розвиток Угорщини залишається предметом зацікавлення вітчизняної політичної науки, акцентуючи на траєкторії соціальних і політичних трансформацій. Серед найбільш комплексних досліджень у цьому контексті необхідно відмітити наукові доробки С. Ваша, М. Головахи, Г Зеленько, І. Ілов, Є. Кіш, Д. Ткача. Окремо можемо виділити емпіричний моніторинг рівня демократичної трансформації угорської політичної системи та лібералізації економічного сектору в контексті аналогічних процесів у постсоціалістичних Польщі та Словаччини [2] та деталізований аналіз консолідаційних процесів у постсоціалістичній Угорщині [3].

Мета статті. Основною ціллю статті є виокремлення специфіки розвитку неурядового сектору політики та організації системи неурядових організацій в ході демократичної трансформації Угорщини.

неурядова організація транзитивна угорщина

Виклад основного матеріалу

Сучасний мехнізм функціонування неурядових організацій Угорщини бере початок з періоду зародження суспільних рухів і об'єднань на середину 1980-их рр., опозиційних до офіційного соціалістичного курсу держави. Альтернативні соціалістичному режиму суспільно-політичні рухи другої половини 1980-их рр. складали дві групи організацій.

До першої групи слід віднести новосформовані політичні рухи, що в подальшому ініціювали процеси лібералізації в угорському політикумі та трансформувались у найбільш впливові політичні партії першого десятиліття постсоціалістичного розвитку Угорщини - Угорський демократичний форум, Союз вільних демократів, Незалежна партія дрібних власників, Демократична Ліга вільних профсоюзів та ін. Окремо слід виділити суспільні організації, що прагнули тиснути на соціалістичну владу з метою поступової лібералізації угорського соціуму. Найбільш організованими серед останніх вважались Демократична Ліга незалежних судів, Товариство друзів Е. Байгі-Жилінські. Загалом, на кінець 1988 р. в соціалістичній Угорщині нараховувалось близько 140 опозиційних громадянських об'єднань і союзів [5, с. 59].

Другу групу опозиційних суспільних рухів, що заклали основу поширення практики громадянського супротиву в Угорщині стали організації неполітичного характеру. Основна їхня діяльність була спрямована на захист цивільних інтересів громадян та зменшення контролюючого тиску на суспільство з боку соціалістичного державного апарату. У цьому контексті виділяється належним чином зорганізований масовий профспілковий рух. З кризою монолітної політичної системи трансформувалася система професійних спілок. У 1989 р. на базі 19 професійних спілок було створено 59 самоврядних профспілкових організацій, в основному, за критерієм професійної галузевості [9]. Також суттєвий вплив на акумуляцію соціальних запитів суспільства відігравали громадські об'єднання діяльність яких спрямована на лібералізацію підприємницької діяльності, релігійно-конфесійні об'єднання, культурологічні формації тощо [1, с. 92-93].

Вага та безпосередній вплив опозиційних суспільних рухів і громадських об'єднань на процеси демократизації в Угорщині особливо значимі в епоху руйнації угорської моделі соціалізму. Поширення громадськими організаціями ліберальних ідей змусило соціалістичну владу легалізувати «третій сектор», що закріпилось у Законі «Про право об'єднань» 1989 р. [11]. Окрім того, суспільні рухи політичного та неполітичного спрямування стали активними суб'єктами у ході перемовин зі старою соціалістичною елітою у форматі проведення «круглих столів» протягом 1989 р. [5, с. 64].

На сучасному етапі діяльність неурядових організацій залишається дієвим інструментом підтримки належного рівня автономності громадянського суспільства, спрямованим на врівноваження владних важелів між інтересами громадськості та державною політикою. Система неурядових організацій формувалась в постсоціалістичній Угорщині у ході загальної демократизації як незмінна складова належного рівня консолідованого політичного режиму. Саме у цьому сенсі сучасна державна політика по відношенню до організованої громадськості позначається неоднозначністю та поступовим розширенням санкційної системи в практичній діяльності громадянських неприбуткових організацій.

Нормативно-законодавчою основою організації та функціонування громадянських неприбуткових об'єднань в Угорщині є діюча Конституція [4] та профільний Закон «Про право на об'єднання, про неприбуткові організації та підтримка неурядових організацій» 2011 р. [12]. У Конституції Угорщині чітко сформульовані права громадян на громадські об'єднання: «Кожен має право створювати організації та право приєднуватися до організацій» (п. 2 Ст. VIII); «Професійні союзи та інші організації із захисту інтересів можуть вільно створюватися та діяти на основі права на об'єднання» (п. 5 Ст. VIII) [4].

Динаміка зростання дієвих громадських неприбуткових організацій в Угорщині прослід- ковуєтьсяпротягом2000-ихрр.Передумовамицьому стали загальна стабілізація внутрішньополітичного життя у постсоціалістичній країні, реалізація курсу на євроатлантичну інтеграцію та безпосереднє входження у провідні європейські міжнародні структури. З іншого боку, саме початок другого десятиріччя 2000-их рр. призвів до найбільш реакційної політики державного апарату по відношенню до неурядових структур.

Згідно даних Центрального Управління Статистики Угорщини у період 2003-2015 рр. помітною є загальна зростаюча тенденція у діяльності некомерційних організацій (Див. Табл. 1.).

Таблиця 1

Динаміка формування та склад неприбуткових організацій в Угорщині (2003-2015 рр.) [7]

Механізм неурядових організацій сучасної Угорщини є достатньо розрізненим і позначається широким сегментом громадської діяльності. Згідно офіційних статистичних даних за 2015 р. діяльність некомерційних організацій в Угорщині групується за 18 основними видами суспільної діяльності: 1) дозвілля (хоббі); 2) спорт; 3) культура; 4) освіта; 5) соціальна робота; 6) міський і муніципальний розвиток; 7) підприємництво, професійна діяльність та адвокатура; 8) охорона здоров'я; 9) охорона довкілля; 10) суспільна безпека і громадський порядок; 11) економічний розвиток; 12) інновації та дослідження; 13) релігійне життя; 14) цивільна оборона; 15) міжнародна діяльність; 16) правопорядок; 17) політика; 18) благодійні пожертви [6, р. 2].

Станом на 2015 р. в Угорщині найбільш чисельними за сферами діяльності є некомерційні організації, що здійснюють свою діяльність у сегменті дозвілля, спорту, культури, освіти та соціальної роботи. Найменш поширені некомерційні організації у сферах охорони правопорядку, політики та благодійних пожертв [6, р. 2].

Окремий сегмент «третього сектору» в Угорщині складають впливові іноземні неурядові організації, що входять до світової мережі неурядових організацій (наприклад, Freedom House, Transparency International тощо). Показово, що діяльність міжнародних неурядових організацій спрямована на моніторинги рівня демократичності/ недемократичності угорського політикуму. Фінансовими джерелами дослідницьких організацій є американські та норвезькі грантові фонди. Саме в діяльності іноземного сектору некомерційних організацій помітні найбільш конфліктні ситуації з урядом Віктора Обрана. Суспільно-політичні події в Угорщині останніх років свідчать про фактичне протистояння між офіційним урядом та іноземними неурядовими організаціями, що у підсумку може призвести до зменшення рівня демократичності на рівні громадськості і радикалізації політичної сфери.

Конфронтаційна ситуація у взаємовідносинах між угорським урядом та іноземними неурядовими організаціями загострилась після зміцнення владної вертикалі на партійній основі ФІДЕС. У 2014 р. по всій Угорщині відбулись перевірки фінансової діяльності ряду іноземних некомерційних організацій, включаючи поліцейські обшуки, що у європейській спільноті розцінювалось як інструмент безпосереднього тиску правлячої верхівки Угорщини на функціонування організацій громадянського суспільства [13]. Серед найбільших «урядових рейдів» можна згадати звинувачення у нецільовому використанні грантових коштів таких загальнонаціональних організацій як «Фонд «Екологічне партнерство» та Transparency International. Характерно, що обидві організації достатньо жорстко критикували уряд Віктора Орбана, передусім через зловживання владою, високий рівень корупції по країні.

Черговим актом урядової політики по відношенню до діяльності неурядових організацій, особливо іноземних, став законопроект про обов'язкову звітність неурядових організацій у питаннях джерел фінансування. Згідно розробленого законодавчого акту, починаючи з 2017 р. неурядовим організаціям потрібно буде щорічно подавати звітні фінансові декларації. Такий підхід має дозволити угорському уряду контролювати фінансову діяльність організацій, що критикують уряд Віктора Орбана, турбуючись про збереження громадянських прав і свобод - Угорська Гельсінська Спілка, Transparency International, Асоціація з прав людини. На початку 2017 р. уряд почав відкрито критикувати діяльність цих трьох неурядових організацій, звинувачуючи у деструктивному впливі на угорське суспільство [8].

Не менш суперечливим кроком угорського уряду по відношенню до автономії окремих структур громадянського суспільства стали доповнення до освітнього законодавства, прийняті у квітні 2017 р. Згідно нововведень належним чином не зможе проводити свою освітньо-наукову діяльність Центральноєвропейський університет, що фінансується за кошти фондів Джорджа Сороса [10]. У відповідь на дії уряду в Будапешті пройшли масові протести з підтримки освітньої автономії в Угорщині та звинувачення угорського уряду у наступі на демократичні цінності.

Висновки

Неурядовий сектор відіграє одну з найбільш вагомих ролей у ході угорського демократичного транзиту, ставши при цьому фактичним результатом демократичних змагань у країні.

З одного боку, з кризою та руйнацією авторитарної системи урядування на авторитарній ідеології з середини 1980-их - початку 1990-их рр. в Угорщині розпочались процеси розбудови мережі спочатку опозиційних, а в подальшому неурядових організацій. На громадянському рівні з'явились та почали успішно відстоювати інтереси різних суспільних прошарків цілі групи загальнонаціональних некомерційних формацій - профспілкові, підприємницькі, громадсько-політичні, національно-культурні, іноземні (міжнародні) моніторингово-дослідницькі організації тощо. З іншого боку, зі зменшенням рівня політичної опозиційності та в умовах однопартійного домінування уряду Віктора Орбана в угорському політикумі загострюється протистояння між засобами офіційної урядової політики та рівнем автономії мережі неурядових організацій. Починаючи з 2013 р., в Угорщині прослідковується ряд урядових заходів з обмеження діяльності фінансово стабільних некомерційних організацій, що критикують діяльність уряду Віктора Орбана, особливо представництв міжнародних організацій. Безпосередній тиск офіційної влади (розширення поліцейського та фінансового контролю, зміна нормативно-законодавчої бази з невідповідних мотивів) на інститути громадянського суспільства складається в систему характеристик, що позначаються зменшенням рівня консолідованої демократії в сучасній Угорщині.

Список використаних джерел

1. Байор П., Горобчишина С., Товт М. Моделі політичної комунікації: політичні партії та громадянське суспільство. За ред. Юлії Тищенко. К.: Агентство «Україна», 2010. 148 с.

2. Гайданка Є.І. Характеристика системно-процесуальних внутрішньополітичних трансформацій Угорщини, Польщі та Словаччини у посткомуністичну епоху: на основі аналізу емпіричного індексу демократизації Бертельсмана. Грані. 2010. №4. С.160-166.

3. Ладані В.О. Консолідація політико-партійного простору Угорщини в період постсоціалістичної трансформації. Політикус. 2016. Вип.2. С.89-92.

4. Основной Закон Венгрии (25 апреля 2011

года). URL: http://nemzetikonyvtar.kormany.hu/

download/3/00/50000/orosznyomdajav%C3%ADtott.pdf (дата звернення 03.02.2019).

5. Центральноевропейские страны на рубеже ХХ- ХХІ вв. Аспекты общественно-политического развития: историко-политологический справочник. Отв. состав. Ю.С. Новопашин. М.: Новый хронограф, 2003. 256 с.

6. A nonprofit szektor legfontosabb jellemzцi, 2015. Hungarian Central Statistical Office. Statisztikai Tьkцr. URL: http://www.ksh.hu/docs/hun/xftp/stattukor/nonprofit/ nonprofit15.pdf (дата звернення 03.05.2019).

7. Business units and nonprofit organisatons, investments. Hungarian Central Statistical Office. URL: https://www.ksh. hu/business_units_and_nonprofit_organisatons_investments (дата звернення 03.05.2019).

8. Dezsц A. Nemeth Szilard megnevezte, milyen civileket akarnak eltakaritani az ьtbцl. Index. URL: http:// index.hu/belfold/2017/01/11 /nemeth_szilard_megnevezte_ milyen_civileket_akarnak_eltakaritani_az_utbol (дата звернення 18.04.2019).

9. Kцhegyі K. Tцbb szerep keres egy szerzцt. A tдrsadalmі-gazdasдgі megallapodas. Europa Forum. 1995.

1. Szam.

10. Lex CEU: ujabb amerikai tudцsok mentek neki a kormanynak. Magyar Nemzet. URL:https://mno.hu/ belfold/lex-ceu-ujabb-amerikai-tudosok-mentek-neki-a- kormanynak-2392857 (дата звернення 11.04.2019).

11. Tцrveny az egyesьlesi jogrцl. 1989. evi II. URL: http://www.c3.hu/~civital/89EVI2.html (дата звернення 03.02.2019).

12. Tцrveny az egyesьlesi jogrцl, a kцzhasznu jogallasrцl, valamint a civil szervezetek mь kцdeserцl es tamogatasarцl. ffld Eurцpaban Kцzhasznu Egyesьlet. 2011. evi CLXXV

URL: http://www.hidegyesulet.hu/dokumentumtar/2011_

evi_CLXXV_torveny.pdf (датадвернення 12.01.2019).

13. Tфrvйnytelen volt az Цkotars elleni razzia. NOL. hu - Friss hnekpercrцl percre. URL: http://nol.hu/belfold/ torvenytelen-volt-az-okotars-elleni-razzia-1512833 (дата звернення 21.02.2019).

References

1. Baior, P., Horobchyshyna, S., Tovt, M. 2010. `Modeli politychnoi komunikatsii: politychni partii ta hromadianske suspilstvo (Models of political communication: political parties and civil society). Za red. Yulii Tyshchenko'. K.: Ahentstvo «Ukraina». 148 s.

2. Haidanka, Ye.I. 2010. `Kharakterystyka sys- temno-protsesualnykh vnutrishnopolitychnykh trans- formatsii Uhorshchyny, Polshchi ta Slovachchyny u postkomunistychnu epokhu: na osnovi analizu empirychnoho indeksu demokratyzatsii Bertelsmana (Characterization of systematic and procedural political transformations in Hungary, Poland and Slovakia in the post-communist period: based on analysis of the empirical Bertelsmann Democratization Index)'. Hrani. №4. S.160-166.

3. Ladani, V.O. 2016. `Konsolidatsiia polityko-partiinoho prostoru Uhorshchyny v period postsotsialistychnoi transformatsii (Consolidation of the political party system in Hungary during post-socialist transformation)'. Politykus. Vyp.2. S.89-92.

4. Osnovnoi Zakon Venhryy (25 aprelia 2011 hoda) (Constitution of Hungary (April 25, 2011)). URL: http:// nemzetikonyvtar.kormany.hu/download/3/00/50000/ orosznyomda_jav%C3%ADtott.pdf (03.02.2019).

5. `Tsentralnoevropeiskye strany na rubezhe XX-XXI vv. Aspekty obshchestvenno-polytycheskoho razvytyia: ystoryko-polytolohycheskyi spravochnyk (Central European countries at the 20th - 21st centuries. Aspects of sociopolitical development: historical and political science reference book)'. Otv. sostav. Yu.S. Novopashyn. M.: Novyi khronohraf, 2003. 256 s.

6. `A nonprofit szektor legfontosabb jellemzoi, 2015 (The main peculiarities of the non-profit sector)'. Hungarian Central Statistical Office. Statisztikai Tukor. URL: http:// www.ksh.hu/docs/hun/xftp/stattukor/nonprofit/nonprofit15. pdf (03.05.2019).

7. Business units and nonprofit organisatons, investments. Hungarian Central Statistical Office. URL: https://www.ksh. hu/business_units_and_nonprofit_organisatons_investments (03.05.2019).

8. Dezso, A. `Nemeth Szilard megnevezte, milyen

civileket akarnak eltakaritani az utbol (Szilard Nйmeth mentioned what civilians wanted to get rid of) '. Index. URL: http://index.hu/belfold/2017/01/11/nemeth_szilard_

megnevezte_milyen_civileket_akarnak_eltakaritani_az_ utbol (18.04.2019).

9. Kohegy^ K. 1995. `Tobb szerep keres egy szerzot. A tarsadalmі-gazdasagі megallapodas (Regulation of the social economy)'. Europa Forum. 3. Szam.

10. `Lex CEU: ujabb amerikai tudosok mentek neki a kormanynak (`Lex CEU: New American scientists went to government). Magyar Nemzet (Hungarian Nation)'. URL: https://mno.hu/belfold/lex-ceu-ujabb-amerikai-tudosok- mentek-neki-a-kormanynak-2392857 (11.04.2019).

11. `Torveny az egyesulesi jogrol. 1989. evi II. (Law on associations)'. URL: http://www.c3.hu/~civital/89EVI2. html (03.02.2019).

12. `Torveny az egyesulesi jogrol, a kozhasznщ jogallasrol, valamint a civil szervezetek mu kodeserol es tamogatasarol' (Issues of the Law on Associations, Community Rights, Code and Support for NGO's)'. Hid Europaban Kozhasznu Egyesulet. 2011. evi CLXXV. URL: http://www.hidegyesulet.hu/dokumentumtar/2011_evi_ CLXXV_torveny.pdf (12.01.2019).

13. `Torvenytelen volt az Okotars elleni razzia (The legislative attack on Okotars was fierce)'. NOL.hu - Friss hirekpercrolpercre. URL: http://nol.hu/belfold/torvenytelen- volt-az-okotars-elleni-razzia-1512833 (21.02.2019).

Размещено на Allbest.ru