Технології подолання соціальної девіації при наданні соціальних послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕХНОЛОГІЇ ПОДОЛАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕВІАЦІЇ ПРИ НАДАННІ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Валентина Санжаровець

Київ

Вступ

У становленні та розбудові українського суспільства важливе місце посідає пошук інноваційних теоретичних і методологічних підходів дослідження у галузі розбудови правового, культурного та морально вихованого суспільства. Серед основних завдань, які вирішуються в соціальній системі аналізу - явища девіацій де є взаємовідносини громадянин - громадянин. Дана тема обрана нами для того щоб розібратися, що є причиною такої девіантної поведінки людей. Які мотиви спонукають їх до вчинення корупційного делікту. Для цього ми розглядаємо сучасний стан ситуації в державі, погляд на цю проблему під час економічної та політичної кризи в державі. Оцінити порушення моральних, культурних та правових норм поведінки соціального працівника, чи можливо їм протистояти.

Девіантні прояви у будь-якому суспільстві являють собою загрозливий та небезпечний механізм, який підпорядковує собі всі життєдіяльності суспільства. За таких умов не може нормально функціонувати жодна із сфер громадянського соціуму: ні політична, ні правова, ні економічна, ні культурна. І, як наслідок, у державі починають прогресувати неконтрольовані процеси, що призводять до соціальних девіацій. Тому нагальним є вирішення питання щодо усунення проявів недобросовісного ставлення громадянина різного рівня до виконання своїх посадових обов'язків та недопущення проявів порушення норм моралі, особливо в кризових ситуаціях. Населення України переживає складну життєву кризу, що породжує збільшення окремих соціальних груп, яким необхідно надавати соціальну допомогу здійснюючи соціальні послуги.

Сучасний суспільний розвиток вимагає формування духовності людини і суспільства в цілому. Цей процес нелегкий і передбачає виховання і самовиховання в людині непримиренності до відхилень від моральних принципів і норм, адже майже у всіх сферах суспільства зростає дедалі більше роль та значення моральних принципів та правосвідомості. Українські дослідники наголошують на тому, що моральні принципи, як одна із форм моральної свідомості, є узагальненим вираженням основних вимог певної системи моралі. Моральні норми зобов'язують до того, які конкретні вчинки має здійснювати людина. Моральні принципи в загальній формі розкривають зміст тієї чи іншої моральної норми, виражають вироблені в свідомості суспільства вимоги, що стосуються духовності людини, її призначення, сенсу життя і характеру взаємин між людьми. У формі моральних принципів, норм та ідеалів знаходять своє відтворення цінності - критерії та способи оцінки позитивного або негативного значення об'єктів навколишності для людини. Тривалий час девіантна поведінка, яка роз'їдає суспільство не турбувала ні правоохоронні органи, ні соціальні служби, оскільки вважалося, що поведінка це питання морального виховання. Та суб'єктами виховання виступають не тільки суспільство, держава, нація, а й особи які мають вплив на інших індивідів. Тому, якщо відбуваються порушення, тобто здійснюються девіантні прояви в управлінні то зрозуміло, що і інші члени суспільства будуть порушувати та недотримуватись правил поведінки. Наприклад, якщо керівник підприємства чи організації за надання соціальної чи іншої послуги чекає на отримання матеріальної вигоди то і інші члени такої організації будуть здійснювати такі дії. Тобто можливе недотримання та невиконання посадових обов'язків чи порушення їх. Одними із таких дій ми пропонуємо вважати корупційний делікт, що є одним з найактуальніших соціальних проблем сучасності. Ми взагалі вважаємо, що корупція та корупційний делікт стали основними соціальними проблемами пострадянських країн початку XXІ століття. За будь-яких підходів та оцінок однозначно одне - корупційний делікт є проблемою, розв'язання якої для багатьох країн є надзвичайно актуальною справою. Це повною мірою стосується України, високий рівень корумпованості якої визнано її політичним керівництвом, законодавчим органом, вітчизняними та зарубіжними аналітиками, відповідними міжнародними інституціями та суспільством. Можна стверджувати, що корупційний делікт як прояв соціальної девіації впливає на темпи розвитку економіки держави, владу, суспільство та громадянське суспільство в цілому.

1. Аналіз публікацій

Проблема осмислення феномена корупційного делікту має свою дослідницьку традицію. Дослідження феномену корупції беруть початок у працях грецьких мислителів - Платона та Арістотеля, йому належать антикорупційні висловлювання: що «купуючі владу за гроші звикають витягати з неї прибуток». Корупційний делікт обумовлений владними повноваженнями, властивий людям, що використовують посади для збагачення. Оскільки є можливість використовувати посадові обов'язки, порушуючи моральні, етичні та правові норми.

Оскільки заробітна плата соціального працівника низька, особа вдається до правопорушення, щоб отримати додатковий прибуток. Влада чинить тиск на певних осіб в суспільстві чи організації, примушуючи їх вести себе не конформістськи, а протиправно. Дивлячись на протиправні дії керівника соціальної служби, інші соціальні працівники, що потрапляють до такої організації, пристосовуються або змушені діяти так як і інші. Особливо це стосується надавачів соціальних послуг, оскільки вони працюють з найбільш незахищеними верствами населення, тому суспільство незадоволено. аморальний корупційний соціальний девіація

Вищою метою сучасної людини є досягнення матеріального благополуччя, добробуту. Це благополуччя прирівнюється до особистих цінностей і зв'язується з високим престижем і соціальним статусом. Цивілізація в індустріальному суспільстві штовхає всіх індивідуумів до того, щоб прагнути до можливо більшого благополуччя. У той же час існує егалітарна, вирівнююча ідеологія, що змушує людей думати, що кожен член суспільства має однакові шанси домагатися благополуччя хоч і шляхом девіації. Однак ніхто не очікує, що всі люди досягнуть цієї мети, хоча кожен сподівається хоча б наблизитися до неї, у противному випадку його вважатимуть ледарем і позбавленим честолюбства.

Постановка завдання

Здійснити перевірку можливих соціальних девіацій у соціальних службах особами, що мають можливість вчинення корупційного делікту. Визнати, що такі прояви є негативними для розвинутої держави та шляхетного соціального працівника, що українське громадянське суспільство стоїть на шляху мотиваційного вибору.

2. Основна частина

Пропонуючи розглядати корупційний делікт як одну з форм зловживання соціальним працівником, пов'язаною з підкупом посадових осіб, як аморальну діяльність у сфері соціального управління, що полягає у використанні посадовими особами наданих їм прав і владних можливостей з метою особистого збагачення.

Формуючи методологію аналізу соціальної дійсності, великі європейські філософи робили акцент на моральності як основі системи цінностей людини і побудові громадського ідеалу. Визнання пріоритету соціальних і моральних цінностей та цілей - одна з істотних ознак відповідності вимогам часу, потребам суспільного поступу, силою волі українського народу. Політика і мораль щільно взаємодіють повсякденно і безпосередньо як форми суспільної свідомості та практики. Етичні поняття - добро, справедливість, чесність, гідність, порядність - не лише оцінюють політичну діяльність влади, держави, партії чи політика, але й або підтримують цю діяльність, морально санкціонують і стимулюють її, або засуджують.

Сучасний працівник служби в Україні повинен замислитись над тим як діяти задля блага один одного, не порушуючи законів держави, природи та Бога. Мотивом поведінки соціального працівника повинно стати життя кожного громадянина, його повноцінне впевнення в наступному дні. Моральні установки мають відродити знання пращурів, зміцнити віру і мобілізуватись для виконання завдань соціальної політики, що покладені саме на соціальні служби та кожного соціального працівника.

Подолання негативних проявів поведінки може стати вибір моральної поведінки і досвіду соціального працівника в соціальній службі поступово формуються, складаються суспільні цінності, спочатку виникаючи як сукупність звичок, способів надання соціальних послуг, що переходять з покоління в покоління як ознаки власне способу життя соціальної структури.

Народ України бажає, прагне відчути себе вільним від кайданів бюрократії, корупції та девіантної поведінки. «Єдність істини, краси й міри - благо, що складає вершину цінностей..» - підкреслював філософ Гілатон. Зміст таких цінностей історичний, але як би люди не розуміли благо, воно є визначенням їх прагнень.

Моральною оцінкою встановлюються заслуги в соціальній роботі протистояти соціальній девіації, корупційному делікту. Коли говорять про заслуги, мають на увазі суспільно корисну діяльність людей, таку їх поведінку, що найбільше відповідає інтересам суспільства, вимогам громадського обов'язку. Звичайно роль свідомо-вольової активності людини розглядають з допомогою співвіднесення понять свободи і необхідності. Поняття необхідність вводиться для з'ясування тієї об'єктивності визначення поведінки людини, що в тій або іншій формі присутня в кожній з конкретних життєвих ситуацій. Складними, прямими і опосередкованими впливами фактори середовища стають не тільки змістом самого вибору вчинення корупційного делікту, але й внутрішніми рисами характеру людини. Однак, виникнувши і сформувавшись під впливом факторів, що не залежать від людини, свідомість і воля її стають діючими і важливими ланками в ланцюзі соціальної девіації. У процесі розвитку людства вплив волі і свідомості діючої людини збільшується, її можливість передбачати і уявляти собі наслідки своїх дій дедалі більше впливає і на життя суспільства, і на життя самої людини. Свобода є необхідність. Якщо соціальний працівник усвідомить значення моральних правил для свого особистого індивідуального життя, то моральні правила, норми можуть стати перед нею як система заборон, що різко скорочує її свободу. Кожна заповідь - не вкради, не убий, не говори неправди, не заздри, не перелюбствуй тощо - може бути усвідомлена як своєрідне викреслювання одного з можливих варіантів поведінки. Реальність же людської свободи найчастіше ставиться в залежність від числа варіантів, з яких людина вибирає, і природним здається висновок: моральна заборона скорочує свободу людини.

Моральна культура і взагалі культура передаються з покоління в покоління не біологічно, а соціально, тобто формуються всіма умовами життя людей і спрямованим виховним впливом з боку суспільства. Члени колективу соціальної служби повинні об'єднуватись проти соціальних девіацій, діяти в рамках законності, вимагати покарання до таких осіб, особливо коли вони управлінці.

Одним із наслідків соціальної девіації, що відбуваються у країнах пострадянського простору, в тому числі в Україні, є значне зниження ефективності діяльності традиційних інститутів соціалізації, що пов'язано із послабленням їх підтримки з боку суспільства і держави. Громадяни прокинулись і готові здійснювати контроль за правопорушеннями посадових осіб організацій чи установ методами моніторингу та оцінюванням якості соціальних послуг. Саме через проведення внутрішнього моніторингу та оцінки якості соціальних послуг здійснюється прийняття рішень щодо усунення виявлених порушень чи недоліків.

На сьогодні Україна вже перетнула межу зниження життєдіяльних сфер, а саме: соціальної - зменшення кількості українського населення, народжуваність скорочується, за якою відбувається незворотне руйнування демографічного потенціалу; економічного розвитку - падіння заробітних плат, платоспроможності населення; політичної нестабільності - необхідність виборів, війна в середині країни.

Соціальна робота передбачає профілактичну роботу щодо попередження негативних наслідків у суспільстві. Попереджувальні технології зводяться до програмованості та предметності у впровадженні демократичних засад у різних сферах суспільної організації, зокрема, утвердженні у громадській свідомості розуміння, що корупційний делікт та соціальні девіації підривають авторитет і силу держави, етичні основи суспільства; послідовності і активізації проведення політики щодо посадовців, схильних до різного роду порушень, створення громадських формувань, незалежних державних структур для участі населення у подоланні правопорушень посадових осіб. Одне із завдань морального виховання саме і полягає в тому, щоб навчити соціального працівника дорожити своєю честю, берегти добре ім'я, не плямувати її девіантною поведінкою. Давно вже звертається увага, що честь і слава - важливі збудники людської діяльності, джерела більшої енергії, що може спрямовуватись на служіння обов'язку, на суспільно корисні справи. У пошуках суспільного визнання, всенародної слави людина здатна творити великі і добрі справи. Але тут у складній сфері морального стимулювання особливо важливе дотримання міри, не гроші та матеріальні блага правлять світом.

Свобода совісті є одним із конкретних проявів свободи людини в суспільстві, виступає важливим світоглядом, етичним і правовим принципом, є однією з загальнолюдських соціальних і духовних цінностей. За висловом філософа Євгена Трубецького, свобода совісті є найбільш цінною з усіх свобод. Совість - це вираз моральної самосвідомості особи, її моральна самооцінка.

Соціальні девіації та корупційний делікт негативні явища, що здійснюють вплив на соціум, особливо небезпечний вплив проявляється у підриві відношення до державного службовця шляхом деформації морально-етичних цінностей, інтересів і потреб окремих громадян та українського суспільства взагалі. Саме ця властивість слугує підґрунтям, негативним фоном для подальшого визначення напрямку держави.

Висновок

Зі змінами концепцій управління змінилися уявлення про роль окремих працівників у діяльності соціальної служби. Результатом змін стало розуміння особливої ролі такого ресурсу, як люди, а також усвідомлення того, що підвищити ефективність діяльності соціальної служби можна через реалізацію кожним працівником своїх здібностей і можливостей, творчого потенціалу, досягнення своїх цілей, які збігаються з цілями соціальної служби. В соціальній службі персоналу слід дотримуватись принципів шляхетності, дотримання законодавства, довіри, співпраці, балансу інтересів організації.

Одна з задач соціальної роботи - розпізнавати і відбирати корисні культурні зразки в поведінці соціального працівника, а ту що відхиляється засуджувати. Боротьба, що чиниться в українському громадянському суспільстві - це хірургічні дії з аморальністю, вона повинна навчити людство бути справедливими у стосунках. Криза політична, моральна, економічна має поставити питання виживання людства на перший щабель потреб. Змінити ставлення людей до заможності, володіння владою, головне, що залишити після себе, кого залишити, бо може статись так, що нікому і нічого. Ми живемо в епоху вибору життєвих варіантів, правильний вибір це той, після якого варто жити. Людина повинна не тільки брати, а й давати і тоді всього і всім буде вдосталь. Те, що лишнє шкодить індивіду, вислів «що занадто то нездраво» має певне значення. Мораль, правові норми, держава, етика, релігія - ті інструменти, за допомогою яких і відбувається обмеження здійснення корупційного делікту при здійсненні соціальних послуг. Тому одна з основних задач держави - це стримування власних вад громадян і не тільки ідеологічними і виховними, а й репресивними методами у рамках закону.

Література

1. Андрущенко В. П. Організоване суспільство. Проблеми організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть: досвід соціально-філософського аналізу / Андрущенко В.П. - К.: ТОВ «Атлант ЮЕмСі», 2005. - 498 с.

2. Ільїн В. В. Філософія багатства: людина в світі грошей. / В. В. Ільїн. - К. : - 2005. - 123 с.

3. Мельник М. І. Корупція: проблема визначення сутності і поняття // Вісник Академії правових наук України. - 1997. - № 3. - с. 85.

4. Тюптя Л.Т., Іванова І.Б. Соціальна робота: теорія і практика: Навч. посіб. - К.: Знання, 2008. -574 с.

Анотація

У статті розглядається технології подолання соціальної девіації в соціальній роботі. Можливості вчинення соціальним працівником аморальних вчинків, корупційного делікту в моменти вибору дій чи бездіяльності надання соціальних послуг в соціальній службі.

Ключові слова: правопорушення, аморальність, соціальна девіація, мораль, право.

В статье рассматривается технологии преодоления социальной девиации в социальной работе. Возможности совершения социальным работником аморальных поступков, коррупционного деликта, в моменты выбора действий или бездеятельности предоставления социальных услуг в социальной службе.

Ключевые слова: правонарушение, аморальность, социальная девиация, мораль, право.

In the article examined technology of overcoming of social deviacii in social work. Possibilities of feasance of amoral actions, corruption deliktu, a social worker are in moments of choice of actions or inactivity of grant of social services in social service.

Keywords: offence, amorality, social deviaciya, moral, right.

Размещено на Allbest.ru