Формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

Формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства

22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології

Ненчук Ольга Миколаївнa

Київ - 2015

Анотація

Дисертація присвячена розв'язанню наукової проблеми концептуалізації поняття життєвої перспективи. Розроблено авторську концептуальну модель життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства, складовими якої є: уточнений понятійно-категоріальний апарат і запропоноване авторське визначення поняття життєвої перспективи; вивчення впливу історико-культурного контексту на формування життєвої перспективи; аналіз змісту та функціонального значення життєвих перспектив; класифікація факторів формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини; програма авторського соціологічного дослідження життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини, порівняльний аналіз змісту та факторів побудови життєвих перспектив випускників середніх шкіл та шкіл-інтернатів Львівщини.

Шляхом емпіричної апробації встановлено, що випускники середніх шкіл Львівщини вважають факторами побудови життєвих планів та цілей мікрофактори (стійкі індивідуальні характеристики особистості) при фактичному ігноруванні факторів мезо- та макрорівня.

На основі цих результатів зроблено висновок про притаманність Львівщині основних рис суспільства другого модерну (згідно з У. Беком), адже процес становлення самостійного індивіда, який бере на себе відповідальність за власний життєвий шлях - це індивідуалізація. Вказано на ті зміни у становищі особистості, соціальних спільнот та суспільства, які несе за собою індивідуалізація. Визначено основні характеристики життєвої перспективи в умовах сучасного суспільства: ризик, багатоваріантність, рефлексивність, індивідуалізація, короткостроковість життєвих проектів, наративність / дискурсивність.

Ключові слова: життєва перспектива особистості, фактори формування життєвих перспектив, змістові параметри, часові параметри, життєві плани та цілі, мікрорівень, мезорівень, макрорівень, індивідуалізація, суспільство другого модерну, проект майбутнього життєвого шляху.

Аннотация

Диссертация посвящена решению научной проблемы концептуализации понятия жизненной перспективы. Разработана авторская концептуальную модель жизненных перспектив выпускников средних школ Львовщины в условиях современного украинского общества, составляющими которой являются: уточненный понятийно-категориальный аппарат и предлагаемое авторское определение понятия жизненной перспективы; изучение влияния историко-культурного контекста на формирование жизненной перспективы; анализ содержания и функционального значения жизненных перспектив; классификация факторов построения жизненных перспектив выпускников средних школ Львовщины; программа авторского социологического исследования жизненных перспектив выпускников средних школ Львовщины, сравнительный анализ содержания и факторов построения жизненных перспектив выпускников средних школ и школ-интернатов Львовщины.

Путем эмпирической апробации установлено, что выпускники средних школ Львовщины считают факторами построения жизненных планов и целей микрофакторы (устойчивые индивидуальные характеристики личности) при фактическом игнорировании факторов мезо и макроуровня.

На основе этих результатов сделан вывод о присущие Львовщине основных черт общества второго модерна (согласно В. Беком), ведь процесс становления самостоятельного индивида, который берет на себя ответственность за свой жизненный путь - это индивидуализация. Указано на изменения в положении личности, социальных общностей и общества, которые несет за собой индивидуализация. Определены основные характеристики жизненной перспективы в условиях современного общества: риск, многовариантность, рефлексивность, индивидуализация, краткосрочность жизненных проектов, нарративность / дискурсивность.

Ключевые слова: жизненная перспектива личности, факторы построения, содержательные параметры, временные параметры, жизненные планы и цели, микроуровень, мезоуровень, макроуровень, индивидуализация, общество второго модерна, проект будущего жизненного пути.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Сучасний стан українського суспільства активізував проблему формування життєвої перспективи, оскільки криза, відсутність надійних соціальних орієнтирів стає причиною виникнення почуття розгубленості, непевності в майбутньому - як особистісному, так і суспільному. Виникає потреба у поясненні того, що відбувається, куди спрямований суспільний розвиток, які можливості надає глобальна соціосистема для розвитку особистості, реалізації її потреб та амбіцій. Спробою осмислення реалій повсякденного життя стає формування особистістю життєвої перспективи.

Особливого значення ця проблема набуває в контексті самовизначення випускників середніх шкіл в умовах сучасного українського суспільства. Адже в радянські часи старшокласників готували за посередництвом системи освіти, молодіжних організацій, засобів масової інформації до життя у стабільному суспільстві з усталеною системою цінностей, правил, моделей життєвої та професійної кар'єри. Визначитися в такому суспільстві означало обрати одну з нормативних моделей, ідентифікуватися з нею. Сучасна суспільна ситуація не створює таких нормативних засад для самовизначення, вона вимагає від старшокласників більших зусиль: аналізу особистісних потреб, бажань, потенціалу особистісного, групового та суспільного. Випускники шкіл є складовою суспільства, яке у будь-якій життєвій сфері - споживанні, освіті, праці, поглядах на життя чи цінності - відкриває широкі можливості вибору, але ставить перед необхідністю робити вибір нерідко у ранньому віці, що, зазвичай, є складно.

Щороку навчання в середніх школах України завершує значна кількість одинадцятикласників, перед якими гостро постає питання життєвої перспективи. Наприклад, у 2009-му році навчання в загальноосвітніх середніх школах завершила 391 тис. осіб, а в 2014-му році - понад 280 тис. осіб. Актуальним питання самовизначення є і для учнівської молоді Львівщини. Випуск одинадцятикласників середніми школами Львівщини становив 21,6 тисяч осіб у 2010-му. У 2013-му році повну середню освіту здобули 17,8 тис. учнів. Як бачимо, випускники шкіл - це велика соціально-демографічна група, соціальне, психологічне та фізичне становлення якої відбувається у складних умовах соціокультурного розвитку сучасного українського суспільства. Труднощі із освітньо-професійним самовизначенням молодої людини призводять до того, що відтерміновується завершення процесу соціалізації особистості, проблематичним стає створення сім'ї та подальший розвиток особистості.

Життєва перспектива - це багатовимірне явище, вивчення якого є об'єктом пильної уваги різних наук - психології, педагогіки, філософії тощо. Оцінюючи стан наукового опрацювання теми, варто зазначити, що життєва перспектива є у фокусі вивчення іноземних соціологічних та соціально-психологічних досліджень K. L. Alexander (К. Александер), P. Berger (П. Бергер), T. Luckmann (Т. Лукман), J. Nuttin (Ж. Нюттен), C. Steiner (К. Штайнер) та інші).

Проблематика досліджень життєвої перспективи вивчалася українськими соціологами Є.І. Головахою, І.О. Мартинюком, Л.В. Сохань, російськими дослідниками К.А. Абульхановой-Славской (К.О. Абульхановою-Славською), В.С. Магуном (В.С. Магуном), И.А. Ральниковой (І.О. Ральніковою), Ю.М. Резником (Ю.М. Резніком), М.Н. Руткевичем (М.М. Руткевічом) та іншими. Увага науковців зосереджена передусім на вивченні змістових параметрів (цілей та планів, ціннісних орієнтацій) життєвих перспектив людей відмінних вікових та соціальних груп. Також вивчаються і часові параметри життєвих перспектив (протяжність, узгодженість, оптимістичність, диференційованість, реалістичність).

Широко представленими є дослідження питань професійних планів молоді. Це, наприклад, праці С.О. Войтовича, М.П. Лукашевича, В.Л. Оссовського та інших. Інтерес українських соціологів викликає роль системи освіти у побудові професійних планів молоді (О.М. Балакірєва, С.О. Макеєв). Чимало праць присвячено вивченню ціннісних орієнтацій молоді - важливої складової життєвої перспективи. Це праці В.С. Бакірова, О.М. Балакірєвої, О.Г. Злобіної, Н.В. Паніної, Л.Г. Сокурянської та інших. Науковцями здійснено аналіз об'єктивних чинників, які диференціюють відмінності у життєвих шляхах молоді, її перспективах. Однак наявні дослідження не дають інформації щодо особливостей формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства.

Зазначене вище зумовлює наявність важливої наукової проблеми суть якої полягає у суперечності між соціальною і науково-теоретичною значущістю вивчення життєвої перспективи як складової життєвого шляху особистості та дефіцитом знання про характер формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства. Це ускладнює теоретико-методологічне осмислення життєвого шляху особистості, важливою складовою якого є майбутнє особистості, виражене у її життєвій перспективі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до теми комплексного дослідження кафедри суспільно-гуманітарних наук Української академії друкарства «Соціокультурні виміри сучасного українського суспільства».

Метою дисертаційного дослідження є розроблення концептуальної моделі життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства.

Відповідно до заданої мети сформульовано наступні завдання:

- визначити концептуальні підходи до дослідження сутності життєвої перспективи як наукової категорії та розкрити тенденції в поглядах на життєву перспективу в межах соціологічних парадигм;

- проаналізувати вплив історико-культурних передумов на формування життєвої перспективи;

- дослідити структурні елементи та функціональне значення життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства;

- описати та класифікувати фактори формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини;

- вивчити досвід соціологічних досліджень життєвих перспектив випускників середніх шкіл в Україні;

- з'ясувати зміст життєвих перспектив та продемонструвати вплив умов соціального розвитку на життєві перспективи випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства;

- провести порівняльне дослідження впливу на побудову життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини кількох паралельних процесів на відмінних суспільних рівнях (мікро-, мезо- та макрофактори);

- обґрунтувати концептуальну модель життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства.

Об'єктом дисертаційного дослідження є життєві перспективи випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства.

Предметом дослідження є характер формування життєвих перспектив.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження є концепція життєвого шляху особистості (G.H. Jr. Elder (Г. Елдер), H.-P. Blossfeld (Х.-П. Блоссфельд), J. Huinink (І. Хьюнінк), Ж.Т. Тощенко (Ж.Т. Тощенко)), що дає можливість розглядати життєву перспективу як проект майбутнього життєвого шляху, побудований особистістю виходячи із індивідуальних характеристик, особливостей найближчого соціального середовища та реалій суспільного життя. Методологічну основу аналізу поняття «життєва перспектива» становлять праці як вітчизняної (наприклад, Є.І. Головаха, І.О. Мартинюк), так і зарубіжної соціологічної думки (наприклад, T. Parsons (Т. Парсонс), A. Schutz (А. Шюц)). Методологічною базою для обґрунтування отриманих результатів щодо формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства стали праці представників структурно-діяльнісної парадигми Z. Bauman (З. Баумана), U. Beck (У. Бека), P. Bourdieu (П. Бурдьє), A. Giddens (Е. Гідденса).

Вирішення поставлених дослідницьких завдань спиралося на використання комплексу загальнонаукових методів: аналізу та синтезу (для концептуалізації поняття життєвої перспективи); системного підходу (для виділення та класифікації факторів формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини); порівняльно-історичного методу (для характеристики особливостей формування життєвої перспективи відмінних історичних епох); порівняльного методу (для встановлення відмінностей у факторах побудови життєвих перспектив випускників середніх шкіл та середніх шкіл-інтернатів Львівщини).

Основним соціологічним методом дослідження є опитування з використанням стандартизованого інтерв'ю. Проведено кількісний аналіз з наступною якісною інтерпретацією отриманих даних. Обробка даних здійснена за допомогою персонального комп'ютера на базі пакету статистичних програм SPSS.

Емпіричну базу роботи складають результати проведених автором соціологічних опитувань «Життєві перспективи випускників середніх шкіл Львівщини» (вересень-листопад 2011 року, опитано 440 осіб), а також контент та дискурс-аналіз творів одинадцятикласників Львівщини «Життєва перспектива: мої плани та цілі» (жовтень 2008 року, 53 респонденти).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні концептуальної моделі життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства. У ході дослідження отримано такі наукові результати:

Вперше:

- здійснено класифікацію факторів формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини, яка, на відміну від існуючих, включає в себе фактори як мікро- (сукупність факторів, які є стійкими індивідуальними властивостями особистості), мезо- (сукупність факторів соціального середовища, до якого безпосередньо залучена особистість: сім'я, дім, школа тощо), так і макрорівня (сукупність факторів, що відображають стан розвитку суспільства в умовах якого відбувається формування особистістю життєвої перспективи), що дає змогу здійснити цілісне вивчення формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини, а також порівняти вплив названих факторів на її формування;

- вироблено модель формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини. Дана модель ґрунтується на емпіричних висновках щодо домінування факторів мікрорівня (наприклад, знання, вміння, наполегливість, активність), значний вплив факторів мезорівня (наприклад, батьки, забезпеченість сім'ї) та фактичне ігнорування одинадцятикласниками впливу факторів макрорівня (наприклад, стан економіки, система освіти, культурні норми та цінності) при визначенні факторів побудови життєвих перспектив;

- з огляду на специфіку формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини дана характеристика стану того суспільства, в умовах якого вона формувалася. Зроблено висновок про притаманність йому рис суспільства другого модерну: зростання самостійності та особистісної відповідальності за власні дії та вибір, втрата можливості творити довгострокові цілі, зміна співвідношення між особистісним та суспільним, трансформація сімейних відносин тощо. Визначено основні характеристики життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства: ризик, багатоваріантність, рефлексивність, індивідуалізація, короткостроковість життєвих проектів, наративність / дискурсивність.

Удосконалено:

- огляд теоретико-методологічних підходів у межах соціології щодо життєвої перспективи (структурний функціоналізм, феноменологія, Я-концепція У. Джеймса, синергетика, постмодернізм, глобалізаційні концепції, парадигма життєвого шляху особистості). Виокремлено структурний чи об'єктивістський та діяльнісний чи суб'єктивістський рівень аналізу життєвої перспективи, що дає можливість визначати залежність формування життєвої перспективи від існуючих суспільних структур чи від власної активності особистості. Або ж поєднувати їх для якнайповнішого вивчення формування життєвої перспективи - це структурно-діяльнісний підхід до вивчення життєвої перспективи;

- поняття життєвої перспективи. Згідно з яким, це проект майбутнього життєвого шляху, побудований особистістю виходячи із індивідуальних характеристик, особливостей найближчого соціального середовища та реалій суспільного життя. На відміну від існуючих, які не містять інформації щодо характеру формування життєвої перспективи, дане визначення окреслює вплив на її побудову факторів різного рівня, при визначальній ролі особистості - суб'єкту вибору;

- розуміння змісту життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини: її структуру та функції. Пропонована структура життєвої перспективи, на відміну від існуючих, складається із змістових параметрів (життєві цілі, життєві плани, ціннісні орієнтації, життєвий досвід, життєві програми) та часових параметрів (протяжність, реалістичність, диференційованість, оптимістичність, узгодженість), які поєднуються між собою завдяки поведінковому параметру. Виокремлено наступні функції життєвої перспективи: регулятивна, пізнавальна, прогнозувальна, транзитивна, адаптаційна, оціночна.

Отримало подальший розвиток:

- аргументація щодо необхідності вивчення життєвої перспективи з огляду на історико-культурні передумови її формування, адже суспільствам відмінних історичних епох притаманне власне розуміння життєвого шляху людини, залежність життєвої перспективи від природних, релігійних факторів, традицій чи від самої особистості;

- вивчення освітньо-професійних та матеріально-споживацьких життєвих планів, а також життєвих цілей випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства.

Практичне значення дослідження. Теоретичні результати, розроблена автором методика та емпіричні дані дисертаційного дослідження можуть бути використані для:

- подальших теоретичних та прикладних досліджень життєвої перспективи, а також соціологічного аналізу спорідненої тематики (наприклад, соціального самопочуття чи особистісних ідентичностей тощо);

- розробки державних програм щодо освітньої та професійної орієнтації шкільної молоді;

- доповнення та оновлення змісту навчальних курсів «Соціологія життєвого шляху» та «Соціологія особистості» у вищих навчальних закладах III та IV рівнів акредитації.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є персональною науковою роботою, у якій викладено авторський підхід до вивчення життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства. Внесок здобувача полягає в самостійному опрацюванні та узагальненні теоретичного матеріалу і виборі методики та емпіричної бази дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були представлені на щорічних звітних науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових працівників і аспірантів Української академії друкарства (Львів, 2009 р., 2010 р.), на міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми та шляхи їх вирішення в науці, транспорті, виробництві та освіті'2010» (Одеса, 2010 р.), Четвертому львівському соціологічному форумі «Соціологія в умовах кризового суспільства» (Львів, 2010 р.), на IX міжнародній конференції студентів та аспірантів «Соціологія у (пост)сучасності» (Харків, 2011), п'ятому львівському соціологічному форумі «Сучасне українське суспільство: рух вперед чи повернення назад?» (Львів, 2011 р.), VIII Міжнародна наукова конференція «Молодіжна політика: проблеми та перспективи» (Дрогобич, 2011р.), ІХ Міжнародна наукова конференція «Молодіжна політика: проблеми та перспективи» (Дрогобич, 2012 р.), IV Всеукраїнській конференції молодих науковців «Соціологія - соціальна робота - регулювання соціальних проблем» (Львів, 2014), XVIII міжнародна наукова конференція «Харківські соціологічні читання» (Харків, 2014).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладено у 9 статтях, із яких 5 опубліковані у провідних фахових виданнях, а 1 стаття - в іноземному фаховому виданні.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність та суть наукової проблеми, окреслено мету і завдання дослідження, зазначено його об'єкт, предмет, методи та емпіричну базу дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, подано інформацію про апробацію результатів, структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади вивчення життєвої перспективи» розглядаються основні теоретичні підходи до аналізу проблеми життєвої перспективи у межах соціогуманітарних дисциплін (на прикладі психології, педагогіки та соціології). Проаналізовано розвиток поглядів на формування життєвої перспективи у межах соціологічних парадигм. Визначено специфіку формування життєвої перспективи у відмінних історико-культурних епохах розвитку людства. Сформульовано авторське визначення терміну «життєва перспектива».

У підрозділі 1.1 «Наукові підходи до дослідження життєвої перспективи» розкрито концептуальні підходи до дослідження сутності життєвої перспективи як наукової категорії та описано тенденції в поглядах на життєву перспективу в межах соціологічних парадигм. З'ясовано, що у психології при вивченні життєвої перспективи основну увагу зосереджено на психологічних особливостях її формування, досліджується здатність молодої людини зробити життєвий вибір. Переважно вивчаються часові параметри життєвої перспективи. У педагогіці вивчається зміст, форми, методи та педагогічні передумови, умови виховання життєвих перспектив старшокласників з метою її оптимізації для якнайповнішої самореалізації особистості. Соціологією вивчаються змістові характеристики життєвих перспектив відмінних соціально-демографічних груп, однак увагу присвячено і часовим параметрам життєвої перспективи.

Проаналізовано ряд термінів, які використовуються науковцями при вивченні майбутнього життєвого шляху особистості: життєві стратегії, варіанти життя, життєвий сценарій, життєві домагання, життєві завдання, а також обґрунтовано доцільність використання терміну «життєва перспектива», адже він є узагальнюючим і містить у собі ознаки всіх вищевказаних термінів. Розглянуто основні дефініції поняття «життєва перспектива» в соціогуманітарних науках.

Детальний аналіз соціологічних парадигм (структурний-функціоналізм, феноменологія, синергетика, постмодернізм, глобалізаційна концепція, парадигма життєвого шляху) дав змогу констатувати наявність певного рівня аналізу при вивченні життєвої перспективи: структурний чи об'єктивістський (життєва перспектива є похідною від суспільних структур, варіанти життєвого шляху є наперед визначеними) та діяльнісний чи суб'єктивістський (життєва перспектива розглядається як результат активності особистості). Однак задля цілісного вивчення формування життєвої перспективи, ці підходи об'єднано. Відтак формування життєвої перспективи розглядається як результат впливу факторів мікро-, мезо- та макрорівня. Такою, що відповідає цим теоретико-методологічним засадам, є парадигма життєвого шляху особистості, яка вивчає взаємовплив особистості та суспільних структур. І, як наслідок, життєва перспектива - це проект майбутнього життєвого шляху, побудований особистістю виходячи із індивідуальних характеристик, особливостей найближчого соціального середовища та реалій суспільного життя.

У підрозділі 1.2 «Історико-культурний аналіз формування життєвої перспективи» проаналізовано вплив історико-культурних передумов на формування життєвої перспективи, описано специфіку формування життєвої перспективи у відмінних історичних епохах (на основі європейської культурної традиції): Первісному суспільстві, Античності, Середньовіччі, Відродженні, Новому та Новітньому часі. Виявлена специфіка базується на розбіжному сприйнятті часу людьми відмінних історичних епох. Існують дві моделі часу: а) традиційної культури: замкнута окружність (циклічна), горизонтальна і низхідна лінія; б) прогресивного розвитку: висхідна лінія чи спіраль - для яких характерними є істотні відмінності у розумінні життєвої перспективи. Наприклад, в суспільствах традиційної культури (Первісне суспільство, Античність, Середньовіччя, Відродження та, частково, Новий час) життєвий шлях особистості був визначений: 1) природними чинниками, які зумовлювали спосіб життя людини; 2) релігійними віруваннями, які визначали світогляд особистості, її повсякденні практики; 3) приналежністю до певної соціальної групи (каста, рід, прошарок), за яким був закріплений певний вид трудової діяльності і професія. А саме відношення до освіти, професії, сім'ї формувалося на основі загальних уявлень про світ та релігійних вчень.

У Новий час домінантною стала модель прогресивного розвитку. Причиною змін у розумінні категорії «час» став розвиток наук, становлення капіталізму. У тогочасному суспільстві вибір життєвого шляху потрапив у залежність від активності самої особистості, домінантною стала ідея прогресу як поступального розвитку суспільства. Важливою характеристикою Новітнього часу став процес індивідуалізації. Суть цього процесу в тому, що люди стали звільнятися від класових та сімейних форм відносин і у більшій мірі стали залежати від себе і своєї індивідуальної долі. Таким чином, життєва перспектива потрапила у повну залежність від власних рішень: соціально задана біографія трансформувалася у самостійно сконструйовану. Життєва перспектива даної епохи розглядається як результат усвідомленої побудови, особистісної рефлексії.

Проведений аналіз продемонстрував, що існують незалежні від особистості, вироблені людством і відтворювані у часі варіанти життя, із яких вона може вибрати той чи інший, але варіант життя може бути і нав'язаним їй. Міра свободи особистості і міра впливу на неї зовнішніх умов перебуває у залежності від конкретних історико-культурних умов суспільства. Життєва перспектива не є статичним поняттями, а знаходиться у постійному процесі змін, це динамічне поняття. З цього висновок, що дослідження життєвої перспективи не можуть дати вичерпної інформації про специфіку її формування, а зафіксовують знання лише для конкретного соціокультурного середовища в певний момент його функціонування. Потрібне постійне оновлення, переінтерпретація отриманих результатів.

Другий розділ - «Методологія дослідження життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства» - містить аналіз змісту життєвих перспектив, а також обґрунтування класифікації факторів формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства. Висвітлено досвід соціологічний досліджень життєвих перспектив випускників середніх шкіл в Україні.

Результатом проведеного у підрозділі 2.1 «Зміст життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства» аналізу стало виявлення структурних елементів та функціонального значення життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства. Встановлено, що основними складовими життєвої перспективи є змістові (смислові) та часові параметри, які поєднуються між собою завдяки поведінковому параметру (міра впливу життєвих перспектив на реальну поведінку людини у сьогоденні, а також міра активності чи пасивності у здійсненні життєвих планів та цілей). Змістовий (просторовий) параметр життєвої перспективи - це система особистісних сенсів, конкретний зміст, який вкладають люди у свої перспективи, які сфери життєдіяльності індивіда вона охоплює, які фактори та умови сприяють співставленню цього змісту з нормами суспільного життя (життєві цілі, життєві плани, ціннісні орієнтації, життєвий досвід, життєві програми). Життєва перспектива у часовому параметрі - це бачення особистістю власного майбутнього у часі, його планування як послідовність досягнення певних життєвих цілей (протяжність, реалістичність, диференційованість, оптимістичність, узгодженість). Розкрито специфіку структурних параметрів життєвих перспектив випускників середніх шкіл: незначний вплив досвіду, високий рівень оптимістичності тощо. Функціями, які виконує життєва перспектива у житті особистості є регулятивна, прогностична, пізнавальна, транзитивна, оціночна, адаптаційна.

У підрозділі 2.2 «Класифікація факторів формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства» описано фактори формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини, проаналізовано вплив факторів відмінних рівнів на формування життєвих перспектив одинадцятикласників: реалій суспільного життя (макрорівень); соціального середовища, до якого безпосередньо залучена особистість (мезорівень); стійких індивідуальних властивостей людини (мікрорівень). Підтверджено позицію щодо необхідності враховувати при вивченні формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини сукупності факторів відмінних рівнів. Адже орієнтація лише на один із рівнів при визначенні факторів формування життєвих перспектив тягне за собою обмеженість отриманої інформації, відсутність змоги пояснити специфіку формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини. Подано авторську класифікацію факторів формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства. Це 47 факторів, які апробовано в ході авторського емпіричного дослідження: 1) мікрофактори (потреби, ціннісні орієнтації, особистісні характеристики та біологічні якості; 2) мезофактори (соціально-демографічні, «дім», «школа»; 3) макрофактори (культурні та соціальні фактори, історичний час народження, збіг обставин.

У підрозділі 2.3 «Специфіка досліджень життєвих перспектив випускників середніх шкіл в Україні» описано досвід соціологічних досліджень життєвих перспектив в Україні, вказано на те, що дослідження життєвої перспективи проводилися як у радянські часи, так і у період незалежності України. Це дослідження Є. І. Головахи, Л. В. Сохань та інших. Вони стосувалися як змістових, так і часових параметрів життєвих перспектив старшокласників, при переважанні вивчення перших. Проведений аналіз дав змогу простежити зміни у життєвих перспективах молоді 1990-их та 2000-их років, зміни у освітніх, професійних та споживацьких домаганнях, переорієнтацію системи цінностей. Простежено вплив стану розвитку українського суспільства часів незалежності на динаміку життєвих планів та цілей випускників середніх шкіл.

Однак ця різноплановість, різноаспектність вивчення, яка дає нам великий масив інформації у відповідь на запитання, наприклад, яким випускники шкіл бачили власне майбутнє, якими були її життєві плани та цілі, не несе у собі відповіді, пояснення того, чому вони є саме такими. Тобто не встановлені фактори формування життєвих перспектив. Існують дослідження, які вивчали вплив якихось конкретних факторів (індивідуальних, фізіологічних чи соціально-демографічних, соціально-економічних), але, на нашу думку, цього не достатньо для пояснення специфіки формування життєвих перспектив. Лише вивчення впливу сукупності факторів може дати нам достовірну інформацію про механізм формування життєвої перспективи випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства.

Третій розділ - «Життєві перспективи випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства: соціологічний аналіз» - містить результати авторського дослідження: порівняльний аналіз змісту та факторів побудови життєвих перспектив випускників середніх шкіл та середніх шкіл-інтернатів для сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування Львівщини. На основі отриманих результатів зроблено висновки щодо специфіки формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства.

У підрозділі 3.1 «Аналіз життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства» з'ясовано зміст життєвих перспектив та продемонстровано вплив умов соціального розвитку на життєві перспективи випускників середніх шкіл та середніх шкіл-інтернатів для сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснено порівняльне дослідження впливу на побудову життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини кількох паралельних процесів на відмінних суспільних рівнях (мікро-, мезо- та макрофактори).

Основними життєвими планами одинадцятикласників є здобуття освіти (в основному - вищої) та професії, створення сім'ї, життєвими цілями - щасливе сімейне життя, визнання і повага, високе матеріальне становище, самореалізація. При побудові життєвих планів (як освітньо-професійних, так і матеріально-споживацьких) найважливішими факторами випускниками шкіл обрано фактори мікрорівня, до них додається вплив факторів мезо- та макрорівня. Зроблено висновок, що вплив умов соціального розвитку на побудову життєвих перспектив випускників середніх шкіл та шкіл-інтернатів для сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування не є визначальним. Ані фактори мезорівня не вважаються учнівською молоддю домінуючими при побудові їх планів та цілей, ані відмінні умови проживання та навчання не призводять до значних відмінностей у баченні одинадцятикласниками майбутнього життєвого шляху. На основі проведеного аналізу зроблено висновок про відсутність суттєвих відмінностей у життєвих перспективах, а також факторах її формування випускниками середніх шкіл та середніх шкіл-інтернатів для сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Існує модель життєвих перспектив одинадцятикласників Львівщини, яка притаманна як випускникам середніх шкіл, так і середніх шкіл-інтернатів для сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування Львівщини в умовах сучасного українського суспільства.

У підрозділі 3.2 «Модель життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства» обґрунтовано модель формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства. Вказано на невідповідність між теоретичними висновками щодо рівноважливості впливу факторів відмінних рівнів (макро-, мікро- та мезо-) на формування життєвих перспектив та емпіричними висновками щодо домінування мікрофакторів при побудові життєвих перспектив випускниками середніх шкіл Львівщини. Опираючись на теоретичні напрацювання З. Баумана, У. Бека, Е. Гідденса та П. Бурдьє прояснено дану невідповідність. З. Бауман стверджує, що умови в яких люди конструюють своє індивідуальне існування і які визначають діапазон та наслідки їх вибору виходять (чи виводяться особистістю) поза межі їх усвідомленого впливу, тому і згадки цих умов перебувають на розмитому та рідко використовуваному задньому плані історії, якою люди розказують про власне життя, намагаючись знайти чи придумати логіку цієї історії, яка б дозволила перетворити її у зрозумілі символи міжособистісного спілкування. Сфера умов, не залежних від нашого вибору (макрорівень) і область дій, сприятливих для розрахунків, оцінок та рішень (мікрорівень) розділені між собою та залишаються такими; хоч їх взаємодія і створює проблеми, сама існуюча між ними межа є безперечною: вона об'єктивна і не підлягає обговоренню.

З огляду на отримані емпіричні результати щодо факторів побудови життєвих перспектив випускників середніх шкіл (домінування факторів мікрорівня), зроблено висновок щодо притаманності Львівщині основної риси суспільства другого модерну - індивідуалізації. Індивідуалізація - це процес послаблення традиційних зв'язків (сім'я, клас), при якому особистість отримує право на самовизначення, одержує змогу обирати свій життєвий шлях і не залежить від оточуючого її суспільства. Однак вдавана свобода вибору життєвих перспектив є, значною мірою, ілюзією, оскільки вона обмежується не лише загальноприйнятими схемами контактів і структурою споживання, але і уявленнями про реальне, потрібне і доцільне.

В умовах індивідуалізації змінюється становище особистості, соціальних спільнот та життя суспільства: з'являється незалежна відповідальна особистість, відбувається зміна форм співжиття людей, переоцінка цінностей. Наслідки індивідуалізації для життєвої перспективи випускників середніх шкіл Львівщини є такими:

- життєві шляхи отримують самостійність відносно умов та зв'язків із яких вони вийшли чи у які вони повторно входять, при цьому набуваючи власної реальності, яка переживається людьми як особиста доля. Це призводить до того, що індивідуалізація робить біографії людей різностороннішими, антагоністичними, беззахиснішими, але і яскравішими, різноманітнішими. Розуміння цього притаманне українській молоді: вона прагне самостійно будувати власні плани та цілі, у відповідності до власних бажань, можливостей та на власний ризик і відповідальність;

- у сучасних «суспільствах ризику» потреби виробництва змінюються значно швидше, ніж людина здатна засвоїти ті знання і здібності, які раніше вважалися необхідними для участі в ньому. Відповідно, знижується цінність традиційних освітніх закладів, які завжди були важливими фабриками соціальних значень і сенсів та виникає різка диференціація між людьми здатними і не здатними до швидкого засвоєння мінливої соціальної реальності. Випускники середніх шкіл Львівщини планують здобувати вищу освіту - це знайшло підтвердження у проведеному дослідженні. Однак сам факт здобуття освіти не дає молодій людині гарантованого місця на ринку праці, а це значно нівелює її цінність;

- безробіття в умовах індивідуалізації для особистості також стає її особистою долею. Жертви безробіття самостійно його переживають, на відміну від класового суспільства, де існувала певна компенсаційна протидія, форми захисту і підтримки;

- будь-яка позиція, відштовхнувшись від якої можна було здійснити логічні дії при виборі життєвих планів: роботи, професії, партнерів, зразків поведінки і етикету, уявлення про хвороби та здоров'я, вартісні цінності та шляхи їх здобуття, - це такі позиції, які дозволяли колись стабільно орієнтуватися у світі, здаються тепер не стійкими. Особистість змушена якби водночас грати у безліч ігор, у кожній із яких правила змінюються безпосередньо під час гри;

- у молодих людей сильно розвиненою є мораль. Молодь проявляє егоїстичний альтруїзм. Це особистості, які хочуть будувати кар'єру, присвятити себе власній професії і, водночас, знаходять час для допомоги іншим, наприклад, інвалідам чи бездомним. Це не лише самопожертва, але і розрахунок, поєднання цікавості і прагнення допомогти іншим. Вони хочуть пізнати інший світ, взнати щось нове про себе;

- в умовах нестабільності та нездатності соціуму до саморегуляції, особистість не має уявлення про власні довгострокові цілі і намагається взагалі уникати таких. Якщо людина втрачає віру в можливість послідовно рухатися до певної мети, то для неї втрачає значення соціальна стабільність. В тому числі і стабільність цінностей Російський соціолог В. Крівошеєв стверджує, що прискорення темпів змін, насиченість соціального простору, швидка зміна інформації, соціальний неспокій, страхи, побоювання людини за досягнутий рівень благополуччя призводять до того, що індивідуальні плани, бачення життєвих перспектив можливі лише на короткий термін (рік-два ). Показовою є фраза З. Баумана, у якій йдеться про те, що він насправді був би щасливим, якби йому вдалося поставити собі життєві цілі на наступний рік, адже життя змінюється так швидко. Суспільна нестабільність і невизначеність перехідного періоду спричиняють таку ситуацію, коли непросто передбачити життєві кроки, розрахувати бюджет часу і окреслити життєві плани на перспективу. Короткостроковість набуває такої форми, коли людина свідомо користується установкою на ситуаційну амбівалентну поведінку і такі ж ситуативні ціннісні орієнтації;

- відбувається подальша зміна співвідношення сил у шлюбі та сім'ї. Жінка, завдяки самостійно заробленим грошам, ослабила власну залежність від сімейних та шлюбних відносин. А це спонукає її до отримання вищої освіти. Хоча освіта і не гарантує їй рівність у професійній сфері із чоловіком і не звільняє її від сімейних та домашніх обов'язків;

- в динаміці індивідуалізації у сім'ї змінюються форми спільного життя. Зв'язок сім'ї та індивідуальної біографії слабне. «Пожиттєва» єдина сім'я стає винятковим випадком, а правилом є специфічний для кожної життєвої фази життя вибір між різними сім'ями «на час» чи формами сімейного співжиття. Опинившись перед вибором - сім'я чи не сім'я - все більша кількість людей обирає третій шлях: суперечну, плюралістичну сумарну біографію. Цей біографічний плюралізм життєвих форм, тобто зміна сімей чи самотнього життя стає парадоксальною нормою усуспільнення та протистояння чолова та жінки в умовах індивідуалізації. Ці тенденції є характерними для України періоду незалежності. Наприклад, у більшості регіонів країни у 2010 році на кожне розлучення припадало в середньому 1,5-2 шлюби. Поширеною є практика цивільного шлюбу тощо;

- у міру реалізації такого індивідуалізованого способу життя росте і небезпека, що він стане нездоланною перешкодою для (більшістю все-таки бажаного) партнерства (шлюбу, сім'ї). При самотньому існуванню росте як сум за іншим (іншою), так і неможливість взагалі якимось чином включити цю людину в структуру уже справді власного життя. Тепер для нього (неї) більше нема місця. Партнерство ставить під загрозу ретельно створену хитку гармонію сукупності зв'язків, звичок побуту, планування власного часу. Конструкція самостійності стає тюремними кайданами самотності;

Основними характеристиками життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства визначено: ризик, багатоваріантність, рефлексивність, індивідуалізація, короткостроковість, наративність / дискурсивність.

Зроблено висновок, що життєва перспектива - це індивідуальна картина майбутнього, яка складається під впливом соціокультурного довкілля, проте до певної міри не залежна від нього. Індивідуальна поведінка прямо не є ані функцією соціальної системи, ані функцією суб'єктивної соціальної реальності, а похідною особистісної версії цієї соціальної реальності.

життєвий перспектива випускник індивідуалізація

Висновки

Внаслідок дисертаційного дослідження вирішено наукову проблему, суть якої полягає в суперечності між соціальною та науково-теоретичною значущістю вивчення формування життєвої перспективи як складової життєвого шляху особистості та між дефіцитом знання про характер формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства.

На цій основі розроблено авторську концептуальну модель життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини, складовими якої є: уточнений понятійно-категоріальний апарат і запропоноване авторське визначення поняття життєвої перспективи; вивчення впливу історико-культурного контексту на формування життєвої перспективи; аналіз структурних елементів та функціонального значення життєвих перспектив; класифікація факторів формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини; програма авторського соціологічного дослідження змісту життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини, порівняльний аналіз змісту та факторів побудови життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини.

Основні теоретичні узагальнення роботи свідчать про реалізацію поставлених задач дослідження.

1. Особливості формування життєвої перспективи встановлено на основі аналізу основних теорій життєвої перспективи, розроблених у межах соціогуманітарних наук. Встановлено, що у межах соціології основні підходи до вивчення формування життєвої перспективи об'єднуються у двох рівнях: структурному чи об'єктивістському та діяльнісному чи суб'єктивістському. При першому життєва перспектива розглядається як така, що зумовлена існуючими контекстами повсякденності. Це сталий, відтворюваний, наперед заданий зразок майбутнього життєвого шляху особистості. Другий ж на перший план ставить суб'єкта дії і момент відтворення соціальної реальності в якому особа володіє правом вибору свого життєвого шляху. І життєва перспектива розглядається як динамічне, постійно оновлюване поняття, на змісті якого відбиваються зміни особистісних інтересів, прагнень, можливостей. У роботі обґрунтовано необхідність та вироблено основні засади третього підходу до вивчення життєвої перспективи - структурно-діяльнісного, який є синтезом існуючих і дозволяє розглядати при формуванні життєвої перспективи вплив факторів як мікро-, мезо-, так і макрорівня. Адже людське життя (об'єкт) у процесі його інституціоналізації (предмет) постає як життєвий шлях, який бере початок від рівня процесів індивідуального розвитку і закінчується на рівні суспільства та історії. Особистість розглядається як суб'єкт, активний творець власної життєвої перспективи, який, однак, змушений рахуватися із сукупністю факторів соціального середовища, в якому відбувається його життєдіяльність (мезорівень) та із сукупністю факторів, що відображають рівень розвитку суспільства, в умовах якого будується та реалізуватиметься життєва перспектива (макрорівень).

У презентованому дослідженні, відповідно до обраних теоретико-методологічних засад, ми визначаємо життєву перспективу як проект майбутнього життєвого шляху, побудований особистістю виходячи з індивідуальних характеристик особистості, особливостей найближчого соціального середовища та реалій суспільного життя.

2. Історичні передумови необхідно враховувати при вивченні життєвої перспективи. Адже відмінні епохи розвитку людства надавали відмінні можливості творення життєвої перспективи: від повної її залежності від природних, релігійних чи соціальних чинників і до покладання відповідальності за її побудову на саму особистість.

3. Щодо структури життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини, то виділено такі її основні параметри: часові та просторові (змістові). Життєва перспектива у часових параметрах - це бачення особистістю власного майбутнього у часі, його планування як послідовність досягнення певних життєвих цілей. Просторові чи змістові параметри - це система особистісних сенсів, конкретний зміст, який вкладають люди у свої перспективи, які сфери життєдіяльності індивіда вона охоплює, які фактори та умови сприяють співставленню цього змісту з нормами суспільного життя. До змістового параметру життєвої перспективи, згідно із Є.І. Головахою, є життєві цілі і плани, ціннісні орієнтації, життєвий досвід, життєві програми. В якості основних параметрів життєвої перспективи особистості розглядають: протяжність, реалістичність, диференційованість, оптимістичність, узгодженість перспективи (Є.І. Головаха, Ж. Нюттен). Російським соціологом І.А. Ральніковою були виділені та вивчені наступні системні складові уявлень про життєву перспективу особистості: ціннісно-сенсова, емоційно-оцінювальна, когнітивна, організаційно-діяльнісна.

Інтегральна модель структури життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини містить у собі змістові та часові параметри, а також поведінковий параметр. Адже у життєвій перспективі певний часовий відрізок може бути наповнений відмінними планами, містити відмінний життєвий досвід, мати інші характеристики щодо протяжності, реалістичності, оптимістичності тощо і, відповідно, нести інше емоційне сприйняття, розуміння необхідних передумов чи міру активності у втіленні. Вивчення теоретико-методологічних засад життєвої перспективи дало можливість виділити її функції: регулятивну, прогностичну, пізнавальну, транзитивну, оціночну, адаптаційну.

4. Класифікація факторів формування життєвих перспектив, яку апробовано при емпіричному вивченні факторів побудови життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства включає в себе: 1) мікрофактори (потреби, ціннісні орієнтації, особистісні характеристики та біологічні якості; 2) мезофактори (соціально-демографічні, «дім», «школа»; 3) макрофактори (культурні, соціальні, історичний час народження, збіг обставин). Всього це 47 факторів.

5. Аналіз соціологічних досліджень життєвих перспектив випускників середніх шкіл України дав змогу зробити висновки щодо динаміки життєвих планів та цілей, ціннісних орієнтацій старшокласників у період із кінця 1980-их і до 2010-их років, вказано на залежність життєвих домагань молоді від стану розвитку суспільства: значне зростання освітніх, професійних, споживацьких домагань у зв'язку із незалежністю України на початку 90-их р. р., їх зниження у середині 90-их років через низькі темпи позитивних перетворень у державі, повторне їх зростання та падіння у зв'язку із Помаранчевою революцією тощо. Важливими для розуміння життєвих перспектив випускників середніх шкіл України є теоретичні та емпіричні напрацювання Є.І. Головахи, Л.В. Сохань та інших.

6. Емпіричний аналіз змісту життєвих перспектив та факторів її побудови випускників середніх шкіл Львівщини дав змогу виділити наступні характеристики:

1) високі освітньо-професійні домагання підтверджені такими ж високими матеріально-споживацькими планами. Серед життєвих цілей випускників середніх шкіл домінуючими є щасливе сімейне життя, високі результати в професійній діяльності, визнання і повага. Більшість респондентів вважає, що їх майбутнє залежить від них самих. На запитання: «Як Ви вважаєте, від кого / чого найбільш залежить те, як складатиметься Ваше майбутнє життя?» відповіли, що від мене самого 95,2% випускників середніх шкіл-інтернатів Львівщини та 91,9% випускників середніх шкіл Львівщини. Основними факторами побудови життєвих перспектив випускниками середніх шкіл Львівщини названо фактори мікрорівня: знання, вміння, наполегливість, активність.

2) відсутність істотних відмінностей між змістом життєвих перспектив та факторами її побудови у випускників середніх шкіл та середніх шкіл-інтернатів для сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування Львівщини. Тобто специфіка соціального середовища в якому проживає особистість (мезорівень) не відіграє вирішальної ролі при формуванні життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини в умовах сучасного українського суспільства.

7. Зауважену невідповідність між теоретичними висновками щодо рівноважливості усіх факторів при формуванні життєвої перспективи та емпіричними висновками про превалюючий вплив мікрофакторів при оцінці факторів побудови життєвих перспектив випускниками середніх шкіл Львівщини, пояснено на основі праць З. Баумана та У. Бека, Е. Гідденса та П. Бурдьє. З огляду на отримані результати, констатовано зростання індивідуалізації сучасного українського суспільства. А це має наслідки у зміні співвідношення «особистісне» та «суспільне». Індивідуалізація - це процес при якому відбувається послаблення традиційних зв'язків і з'являється самостійний індивід, який сам може вибирати свій шлях в житті і не залежати від оточуючого його суспільства. Особистість водночас прагне якомога більшої свободи, можливості на власний розсуд будувати життя, але попадає у залежність від зовнішніх умов, як джерела ресурсів для побудови її життєвої перспективи, розвитку життєвого шляху. Однак вплив цих зовнішніх умов часто особистістю ігнорується (як це ми спостерігаємо на прикладі факторів побудови життєвих перспектив випускників середніх шкіл Львівщини), адже змінити їх особистість не в змозі.