Міжгенераційні розбіжності ціннісних орієнтацій міського населення України

В.Матусевич,

Результати аналізу даних 2012 і 2014 років підтверджують, що припущення щодо зближення ціннісних орієнтацій молодшої і старшої генерацій в кризовому суспільстві є правомірними. Насамперед це стосується орієнтацій на цінності, які значною мірою впливають на життєдіяльність людини, складають її економічний і політичний фундамент. Саме ці орієнтації виявилися найбільш «чутливими» до ситуації, яка склалася в суспільстві, демонструючи синхронність їх змін у представників крайніх генерацій. Причому зміна орієнтацій, їх зближення охоплює як негативне, так і позитивне ставлення до об'єктів орієнтацій, виявляючи суттєве зменшення відмінностей по кожному з них.

Результаты анализа данных 2012 и 2014 годов подтверждают, что предположения относительно сближения ценностных ориентаций молодой и старшей генераций в кризисном обществе являются правомерными. Прежде всего это касается ориентаций на ценности, которые в значительной степени влияют на жизнедеятельность человека, составляют ее экономический и политический фундамент. Именно эти ориентации оказались наиболее «чувствительными» к ситуации, которая сложилась в обществе, демонстрируя синхронность их изменений у представителей крайних генераций. Причем смена ориентаций, их сближение охватывает как негативное, так и позитивное отношение к объектам ориентаций, выявляя существенное изменение различий по каждому из них.

The results of data analysis for the years 2012 and 2014 prove that assumptions concerning convergence of value orientations of the younger and older generations in the crisis society are reasonable. First of all, it concerns the orientations towards the values which affect to a considerable extent the human vital activities, make up its economic and political foundation. Just these orientations turned out the most “sensitive” to the situation which had arisen in the society, demonstrating synchronicity of their changes in representatives of opposite generations. Besides, change of orientations and their convergence cover both negative and positive attitudes to the objects of orientations, revealing a significant change in differences for each of them.

Ключові слова: генерація, ціннісні орієнтації, кризове суспільство.

Ключевые слова: генерация, ценностные ориентации, кризисное общество.

Keywords: generation, value orientations, crisis society.

ціннісна орієнтація генерація суспільство

Ціннісні орієнтації, як один із механізмів регуляції поведінки людини, поділяються не лише за їх змістом і спрямованістю, а й за своїми суб'єктами - групами осіб, що різняться за соціально значущими ознаками. Однією з таких ознак, яка суттєво впливає на характер орієнтацій, є вік людини, а точніше - належність її до певної генерації або покоління. Ця обставина й зумовила появу теорії міжгенераційної зміни цінностей [1, с. 5-21]. Суть цієї теорії полягає у визнанні того, що різні генерації, а отже, і їх системи цінностей формувалися на різних етапах еволюції суспільства, тобто за різних економічних, політичних і соціокультурних умов, і тому різняться між собою. Таке твердження, своєю чергою, ґрунтується на концепції базової структури особи, згідно з якою остання формується до набуття індивідом соціальної зрілості і майже не змінюється протягом життя. Відповідно до цієї концепції людина, яка народилася і набувала соціальної зрілості в умовах суспільної власності на засоби виробництва, державного управління економікою і централізованого розподілу необхідних для життя благ і послуг, скоріше вважатиме такий тип відносин найбільш ефективним щодо забезпечення її виживання. Цим самим можна пояснити і її схильність до авторитарного державного устрою, надання переваги однопартійній системі, неприйняття плюралізму політичних ідеологій. Що ж стосується молодшого покоління, тобто генерації, яка народилася і зростала під час поступу країни до ринкової економіки і демократизації її суспільного життя, то тут можна очікувати дещо інший набір ціннісних орієнтацій - контрарний цінностям старшого покоління.

Беручи до уваги ці тези, слід, однак, зауважити, що українське суспільство у своєму розвитку переживало і переживає як піднесення, так і спади і навіть кризові стани, які можуть наближати або віддаляти ціннісні орієнтації різних генерацій. Так, економічне піднесення і зростання матеріального рівня життя може пом'якшити ставлення старшого покоління до приватного підприємництва і децентралізації управління економікою, призвести до більш лояльного сприйняття соціально-культурних норм поведінки, притаманних представникам молодої генерації. Водночас економічна криза чи можливість втрати незалежності країни, які супроводжуються зменшенням і перерозподілом суспільних благ, суттєвим обмеженням задоволення елементарних потреб людей або навіть загрожують їхньому виживанню, можуть схиляти молодь до надання пріоритету централізованій моделі управління країною, повернення до традиційних норм співжиття в інших сферах суспільства.

Зважаючи на те, що саме така ситуація склалася на цей час в Україні, припускаємо велику вірогідність підтвердження саме такої тенденції. Емпіричним матеріалом її перевірки слугують дані всеукраїнського соціологічного моніторингу 2012 і поточного років Для забезпечення ідентичності вибіркових сукупностей 2012 і 2014 рр. із першої були вилучені мешканці Автономної Республіки Крим., а об'єктом - три вікові когорти (генерації) міського населення України: молоді люди віком до 30 років, люди середнього віку (30-55 років) і пенсіонери. При цьому особливо важливим, на нашу думку, є порівняння ціннісних орієнтацій двох крайніх генерацій, оскільки їх первинна соціалізація відбувалася в суспільствах, які різняться не тільки економіко-політичним устроєм, а й соціокультурними умовами існування.

Щодо конкретного набору цінностей - безпосереднього предмета нашого аналізу, то він формувався з урахуванням двох обставин. По-перше, належності цінності до певної сфери суспільства (економічної, політичної, соціальної, культурної) і, по-друге, її інституціонального статусу або одного із його проявів.

В економічній сфері сучасної України такою цінністю є приватне підприємництво, у якому, за даними останніх моніторингів, зайнято удвічі більше працюючих, ніж у державному секторі. Ставлення респондентів до цієї інституції показує суттєві розбіжності між представниками різних генерацій як у 2012-му, так і у 2014 р. (табл. 1).

Так, у 2012-му відносно стабільному році майже дві третини представників молодої генерації схвально ставилися до розвитку приватного підприємництва, тоді як у представників старшої генерації таких було лише трохи більше третини. Серед тих, хто не схвалює, ситуація протилежна: представників старшої генерації тут удвічі більше, ніж молодої.

Таблиця 1 Ставлення до розвитку приватного підприємництва в Україні