Російськомовна діаспора у Німеччині: проблеми інтеграції та працевлаштування

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 331.556.44(430)(045)

Російськомовна діаспора у Німеччині: проблеми інтеграції та працевлаштування

Булик М.В.,

кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики,

Ніколенко В. Е., магістр,

Маріупольський державний університет

Проаналізовано проблему, яка виникає при працевлаштуванні вихідців із російськомовних діаспор у Німеччині. Автором досліджено вимоги, що висува-ються урядом ФРН, задля отримання роботи російськомовними діаспорами. Надається аналіз політики країни щодо працевлаштування іноземців на її території. Виявлена проблема суперечності між залученням іноземних робіт-ників та власним безробіттям у Німеччині.

Ключові слова: діаспора, російськомовна громада, інтеграція, працевлаш-тування, трудове законодавство.

безробіття діаспора працевлаштування

The article is devoted to the problems of Russian-speaking diasporas' employment in connection with the requirements of the German government and provided an analysis of the policy concerning the employment of foreigners in Germany. Author determined the conflicts between the policy, aimed to attract foreign workers, and unemployment among native labor force. As a result there is an additional competition to the German citizensat at employment, and less prestigious workplaces become free again. Thereby immigrants increase load of a labor market instead of promoting stabilization. For this reason the main problem is an attemption of Russian-speaking diasporas to keep their national and cultural identity, spreading their native languages while the German authorities aimed to integration of diasporas into the German society as soon as possible. Particular emphasis is on the difficulty which Russian-speaking diasporas have at employment in Germany because of introduction of new laws.

Keywords: diaspora, Russian-speaking community, integration, employment, labor law.

Проанализирована проблема, которая возникает при трудоустройстве выходцев из русскоязычных диаспор в Германии. Автором исследованы требования, предъявляемые правительством ФРГ, для получения работы русскоязычными диаспорами. Дается анализ политики страны по вопросам трудоустройства иностранцев на ее территории. Определена проблема противоречия между привлечением иностранных рабочих и собственной безработицей в Германии.

Ключевые слова: диаспора, русскоязычная община, интеграция, трудоустройство, трудовое законодательство.

Діаспори можна розглядати як найважливіший фак-тор політичного впливу і ресурс розвитку країн, а також як велике джерело грошових переказів, інвестицій, тех-нологій і навичок. Діаспори служать найважливішим каналом інформації про можливості міграції, працевла-штування та соціальної адаптації на новому місці про-живання. В той же час, державним органам складно контролювати або спрямовувати діяльність діаспор. Для цього в Німеччині застосовуються різні механізми, в тому числі створення громадських органів із залученням представників діаспор, сприяння зайнятості та соці-альної інтеграції мігрантів (випуск інформаційних бук-летів, мовні курси, заходи щодо первинної соціалізації іммігрантів тощо). Проте, дані інструменти досить слабкі в порівнянні з тими функціями, які виконують етнічні та соціальні мережі в середовищі діаспор. З одного боку, сильний інститут діаспори у вигляді організованих і скоординованих між собою асоціацій може стати помічником держави в просуванні спільних цілей: під-вищення рівня освіти чи зайнятості членів мігрантської спільноти. З іншого боку, чим сильніше діаспора, тим більший вплив вона справляє на регулювання життя своїх членів і тим більшою мірою вона протиставляє свою громаду приймаючому суспільству ФРН.

В сучасному науковому просторі значна кількість дослідників зацікавлена проблемами діаспор, прожива-ючих у Німеччині, зокрема, роботи Т. В. Полоскова “Діаспори в системі міжнародних зв'язків” [2], Є. Н. Чічікової, О. Ю. Семенова “Вплив діаспор на розробку та здійснення німецької імміграційної політики” [5] ви-світлюють основні проблеми інтеграції та перспективи існування спільнот у ФРН, відношення корінного німе-цького населення до мігрантів, отримання прав та соці-альних благ згідно з законодавчою базою німецького уряду. Однак, на сьогодні не існує жодної фундамента-льної праці, яка б розкривала та аналізувала всі особли-вості працевлаштування російськомовних діаспор у Ні-меччині на сучасному етапі.

Метою нашого дослідження є вивчення вимог пра-цевлаштування російськомовних діаспор, що висува-ються урядом Німеччини та аналіз політики ФРН щодо працевлаштування на її території.

Що ж стосується самого визначення терміну “діас-пора”, то у вузькому сенсі слова - це співтовариство, яке відповідає наступним ознакам: розсіювання як мінімум в двох країнах; підтримання зв'язків з країною походження; усвідомлення членами діаспори своєї етні-чної приналежності; існування щонайменше протягом двох поколінь. Наприклад, за визначенням Т. В. Полос- кова, діаспорою може називатися група, для якої харак-терно усвідомлення себе частиною народу, що проживає в іншій державі; наявність власної стратегії взаємин з державою проживання та історичною батьківщиною; формування інститутів і організацій, діяльність яких спрямована на збереження і розвиток етнічної ідентич-ності [2, с. 17].

Сьогодні спостерігається тенденція до розширення даного терміну стосовно різноманітних етнічних груп. Можна виокремити два основних напрямки в дослі-дженнях, присвячених діаспорі. Одні концентрують свою увагу на проблемі підтримки неформальних мереж, які сприяють поворотним рухам і ланцюгової міграції, в той час, як інші досліджують переважно внесок діаспори в розвиток країни походження (зокрема, через переклади, фінансові інвестиції, передачу знань та навичок) [1].

Згідно з результатами репрезентативного соціологі-чного дослідження, проведеного гейдельберзьким ін-ститутом “Sinus Sociovision”, “російська діаспора” - найбільш представницька в Німеччині, вона становить 21% від загального числа мігрантів. Друге місце займає турецька діаспора (19% від числа мігрантів), далі йдуть жителі Південної Європи (Італії, Іспанії, Португалії, Греції) - 12%, потім поляки (11%) і вихідці з колишньої Югославії (10%). У дослідженні зазначено, що до “російської” діаспори були віднесені всі, хто “добре розуміє російську мову": росіяни, білоруси, українці, казахи, а також представники інших народів, що проживали на території СРСР і опинилися після його розпаду в Німе-ччині [4].

В самій Німеччині не прийнято говорити про росій-ську діаспору, оскільки етнічних росіян там дуже мало. Та й скільки їх насправді важко сказати. Згідно з деяки-ми статистичними дослідженнями в Німеччині проживає близько двох мільйонів російськомовних, за даними інших аналітиків - три мільйони. Але ясно одне, росій-ськомовна громада - одна з найбільших в Німеччині. Поява російськомовних мігрантів обумовлена пересе-ленням з республік колишнього СРСР. Після розпаду Радянського союзу почалася нова, четверта хвиля еміг-рації. З країн СНД в 1980-ті рр. почалася активна еміг-рація російськомовних громадян, яка і зараз продовжу-ється. Сьогодні до Німеччини іммігрують жінки, які перебувають у шлюбі з громадянами інших держав, а також студенти всіх націй і народностей, які виїжджають з країн СНД на навчання до Німеччини і осідають там з будь-яких причин [6].

Віднедавна члени російськомовної діаспори, при працевлаштуванні, окрім надання належних документів, таких як німецький паспорт або посвідчення особи, дозвіл на роботу, податкова картка або документи, які підтверджують німецьке походження чи близьку спорідненість з громадянами Німеччини, зобов'язані здати мовний іспит з німецької мови [3]. Крім того, всім переселенцям пропонується пройти спеціальні курси, які повинні допомогти їм краще оволодіти німецькою мовою і швидше інтегруватися в німецьке суспільство. Незнання мови так чи інакше виявляє себе у всіх сферах діяльності і по суті лежить в основі будь-якої проблемної ситуації, що виникає у мігрантів у Німеччині. Починаючи з 2005 р., інтеграційні курси з навчання німецької мови стали для багатьох у Німеччині обов' язкової віхою на шляху до отримання виду на проживання або громадянства цієї країни. Плата за ці курси, починаючи з липня 2012 р. становить 1,20 € за навчальну годину. Для тих осіб, навчання яких є обов'язковим (які отримують допомогу з безробіття (ALG II) або не громадяни ЄС, які на думку міграційної служби мають потребу в інтеграції), курси безкоштовні. Для етнічних німецьких переселенців навчання на курсах також безкоштовне [7].

Дослідники помічають, що навіть у сім' ях, які при-були до Німеччини понад 15-20 років тому, переважає російська мова. Деякі з них використовують помісь ні-мецької та російської, і лише мала частка вживає німе-цьку. У деяких випадках фіксується мовна деградація, в умовах якої деякі переселенці, які раніше активно гово-рили німецькою, з часом починають знову використо-вувати рідну мову.

І навіть не зважаючи на роботу форумів та спроби впровадження програм з вивчення та поширення росій-ської мови в Німеччині, влада намагається ґрунтовно і в найкоротші терміни розмити російську ідентичність у приїжджих. Уряд очікує швидкого прояву німецького початку і подальшої успішної інтеграції в своє співто-вариство і натикається на два основних протидіючих чинника - місце проживання та трудову зайнятість.

Російськомовні німці, які приїжджають з країн СНД, повинні в обов'язковому порядку пройти фільтрувальну процедуру, яка проводиться в спеціальному таборі для переселенців в селищі Фридланд. Тут вони зобов'язані зареєструватися в федеральному адміністративному відомстві, після чого організовується розподіл приїж-джих по 16 федеральних землях німецькими чиновни-ками. При розподілі російських німців не ставиться за-вдання повного їх розчинення серед корінного населен-ня. В першу чергу, вони намагаються уникати морально-психологічних стресів, що виникають при різкій зміні середовища проживання. Російськомовні німці з часом створюють власні культурні співтовариства з ін-фраструктурою побуту.

Одним з найважливіших факторів, що сповільнює процес зближення національностей, є трудова зайня-тість. Велике число іммігрантів допомагають Німеччині у вирішенні проблеми забезпечення трудовими ресур-сами, яка посилена низькою народжуваністю і демогра-фічним старінням населення. У той же час, існує загроза загострення соціальних проблем. З одного боку, сучасна демографічна ситуація в Німеччині означає, що потреба в іноземній робочій силі зростає. З іншого боку, іноземці, запрошені на вакантні робочі місця, досить швидко починають знаходити додаток своєї праці в секторах ринку, які займають і хотіли б займати надалі самі німці. В результаті іммігранти створюють додаткову кон-куренцію місцевим жителям при працевлаштуванні, а менш престижні робочі місця знову стають вакантними. Тим самим іммігранти збільшують навантаження на ринок праці, замість того, щоб сприяти його стабілізації. Головний “козир" російськомовної діаспори при працевлаштуванні - готовність працювати за меншу плату, ніж німці. Це дозволяє успішно конкурувати з останніми за отримання вакансій, привабливих для ко-рінних жителів країни. Саме тому в останні роки полі-тика німецького уряду все більше націлена на захист корінного населення.

Проведення формальних статистичних досліджень показує, що рівень професійної підготовки російсько-мовних німців порівняно високий. Проте всі отримані навички та знання доводиться забути, тому що дипломи країн СНД якщо і визнаються, то тільки частково. Для оволодіння професією на ринку праці в Німеччині до-водиться проходити додаткове навчання або переквалі-фікацію. Більшість з приїжджих шукають будь-яку під-ходящу роботу за неможливістю залишати сім'ю без постійних доходів. Тому, часто мають місце випадки перекваліфікації педагогів зі стажем у прибиральниць, а інженерів у вантажники.

Таким чином, сучасна імміграція до Німеччини має ряд історично сформованих особливостей. Проблема суперечності між залученням іноземних робітників і власним безробіттям у Німеччині має тривалу історію. Одні історичні періоди були сприятливіші з точки зору отримання роботи, в інші іноземним робітникам дово-дилося відчувати значні труднощі. Відповідно до ситу-ації на ринках праці змінювався рівень соціальної на-пруженості.

Політика Німеччини щодо працевлаштування на її території - одна з найжорсткіших у порівнянні з іншими країнами. Німецька Конституція - Основний Закон хоча і гарантує у статті 12 право на вільний вибір професії та заняття нею, але надає таку можливість тільки німецьким громадянам та особам, що володіють статусом німця [9].

Слід пам'ятати і про те, що остаточне рішення про отримання дозволу на роботу приймається Федеральним управлінням з праці залежно від положення на німецькому ринку праці і виходячи окремо з кожного конкретного випадку. На жаль, сьогодні ситуація на цьому ринку не тільки складна, але і дуже погана, так як безробіття в Німеччині сягає критичних розмірів. На 2010 р. на німецьких біржах праці в якості безробітних були зареєстровані 4,3 мільйона осіб, що є сумним рекордом за весь післявоєнний період [10]. У зв'язку з цим відомства на місцях юридично коректно відмовляють у дозволі на роботу не тільки іноземцям, а й, наприклад, проживаючим протягом певного терміну іноземним подружжям німецьких громадян. Таким чином, одного бажання працювати в Німеччині недостатньо. І якщо з середини 50-х рр., тобто з початку періоду інду-стріалізації, Німеччина вела політику активного вербування іноземної робочої сили - загальновідомих “гаста- рбайтерів” - з метою відновлення зруйнованого війною і компенсації відсутнього вітчизняного потенціалу пра-цівників, то з листопада 1973 р. основний упор робиться на возз' єднання мігрантів з родичами, що проживають у ФРН, а на вербування іноземної робочої сили була накладена заборона. Крім того, німецькі політики визнали за необхідне спрямувати свої зусилля на інтеграцію тих іноземців, які вже знаходяться в Німеччині, одночасно регулюючи приплив нових - постійних і тимчасових - жителів. Результатом цього є, що дозвіл на роботу особам не корінного німецького походження дається тільки в тому випадку, якщо він об'єктивно не “забирає” місце у свого німецького колеги з аналогічною кваліфікацією і здібностями. Рішення приймається на підставі офіційних статистичних даних, конкретної інформації біржі праці про безуспішні спроби зайняти те чи інше робоче місце, газетних публікацій роботодавців про пошук співробітників тощо.

До актуальних політичних тенденцій відноситься і недавня законодавча пропозиція фракції Християнсько- демократичного союзу Німеччини та Християнсько- соціального союзу (ХДС - ХСС), спрямована на подальші обмеження можливостей працювати в ФРН. Хоча подекуди можна прослідити поліпшення у трудовому зако-нодавстві для російськомовних мігрантів. Наприклад, в липні 2013 р. німецький уряд прийняв відповідні зміни до закону про працевлаштування. За новою постановою німецького уряду, таке право отримають власники дип-ломів про професійно-технічну освіту. Для того, щоб російськомовним фахівцям працевлаштуватися в Німеч-чині, законом передбачено дві основні умови: визнання диплому в Німеччині, і на професію повинен існувати попит на німецькому ринку праці. Найбільш радикально налаштовані політики виступають за те, щоб посилити контроль за видачею дозволів на роботу біржами праці, які при кожному працевлаштуванні громадянина повинні будуть довести, що на дане робоче місце неможливо було знайти “місцевого” кандидата. Це викликано перевантаженням німецького ринку праці, яке створює соціальну напруженість та негативно впливає на економічну і внутрішньополітичну обстановку.

Таким чином, працевлаштуванню російськомовного населення в Німеччині перешкоджає, перш за все, мов-ний бар'єр. У молодого покоління проблем з інтеграцією у німецькомовну середу немає. Дорослим складніше, особливо тим, кому не вдалося підтвердити свої дипломи. А тих, кому це все ж вдалося, підводить невміння поводитися з комп'ютерами або незнання англійської мови. Іншою проблемою є німецьке законодавство, згідно з яким при прийомі на роботу корінні німці за рівних умов завжди мають перевагу перед громадянами інших держав. Необхідно зауважити, що при наявності німецького громадянства шанси отримати хорошу роботу набагато вищі. Саме тому основною проблемою є спроби російськомовних діаспор зберегти свою національну та культурну ідентичність у ФРН.

Список використаних джерел

1. Диаспоры в современном мире: эволюция явления и понятия [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://www.perspektivy.info/srez/val/diaspory_v_sovremennom_mire_ evolucija_javlenija_i_ponatija_2010-02-27.htm.

2. Полоскова Т. В. Диаспоры в системе международных связей / Т. В. Полоскова. - М., 1998.

3. Трудовое право иностранцев в Германии [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.web-globus.de/articles

/trudovoe_pravo_inostrancev_v_germanii

4. Фонд “Русский мир”. Информационный портал [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.russkiymir.ru /russkiymir/ru/news/common/news0059.html.

5. Чичикова Е. Н., Семенов О. Ю. Влияние диаспор на разработку и осуществление немецкой иммиграционной политики / Е. Н. Чичкова, О. Ю. Семенов // Нижегородский госуниверситет им. Н. И. Лобаче. - 2010. - № 6. - С.294-300.

6. Чугунова О. А. Иммигранты на рынке труда в Германии / О. А. Чугунова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://vestnik.cie.ru/n4p3a/olga/olga.html

7. Bundesministerium der Justiz. Verordnung uber die

Durchfuhrung von Integrationskursen fur Auslander und Spataussiedler [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://www.gesetze-im-internet.de/intv/index.html

8. Gesetz uber die Einreise und den Aufenthalt von Auslandern im

Bundesgebiet [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://www.aufenthaltstitel. de/aufenthaltsg.html.

9. Grundgesetz fur die Bundesrepublik Deutschland [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.gesetze-im-

internet.de/bundesrecht/gg/gesamt.pdf.

10. Zuwanderung Hochqualifizierter [Електронний ресурс]. -

Режим доступу : http://www.bmi.bund.de/cln165/DE/Themen

/MigrationIntegration/AsylZuwander ung/Arbeitsmigration/Arbeitsm igrationnode.html

References

1. Diaspory v sovremennom mire: evolyutsiya yavleniya i ponyatiya [Elektronnyj Resurs]. - Rezhim dostupu : http://www.perspektivy.info/srez/val/diaspory_v_sovremennom_mire_ evolucija_javlenija_i_ponatija_2010-02-27.htm.

2. Poloskova T. V. Diaspory v sisteme mezhdunarodnykh svyazei.

- М., 1998.

3. Trudovoe pravo inostrantsev v Germanii [Elektronnyj Resurs].

- Rezhim dostupu: http://www.web-globus.de/articles/trudovoe_ pravo_inostrancev_v_germanii

4. Fond “Russkii mir”. Informatsionrni portal [Elektronnyj Resurs]. - Rezhim dostupu : http://www.russkiymir.ru/russkiymir /ru/news/common/news0059.htm.

5. Chichikova E. N., Semenov O. Yu. Vliyanie diaspor na razrabotku i osushchestvlenie nemetskoi immigratsionnoi politiki. Nizhegorodskii gosuniversitet im. N. I. Lobache. - 2010. - № 6. - S. 294-300.

6. Chugunova O. A. Immigranty na rynke truda v Germanii [Elektronnyj Resurs]. - Rezhim dostupu : http://vestnik.cie.ru /n4p3a/olga/olga.html

7. Bundesministerium der Justiz. Verordnung uber die Durchfuhrung von Integrationskursen fur Auslander und Spataussiedler [Elektronnyj Resurs]. - Rezhim dostupu: http://www.gesetze-im-internet.de/intv/index.html

8. Gesetz uber die Einreise und den Aufenthalt von Auslandern im Bundesgebiet [Elektronnyj Resurs]. - Rezhim dostupu : http://www.aufenthaltstitel.de/aufenthaltsg.html.

9. Grundgesetz fur die Bundesrepublik Deutschland [Elektronnyj

Resurs]. - Rezhim dostupu : http://www.gesetze-im-

internet.de/bundesrecht/gg/gesamt.pdf.

10. Zuwanderung Hochqualifizierter [Elektronnyj Resurs]. - Rezhim dostupu :

http://www.bmi.bund.de/cln165/DE/Themen/Migration Integration/AsylZuwander ung/Arbeitsmigration/Arbeitsmigrationnode.html

Размещено на Allbest.ru