Гендерна ідентифікація як чинник гармонізації соціальних відносин та життєвого простору особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гендерна ідентифікація як чинник гармонізації соціальних відносин та життєвого простору особистості

Н. Фалько, канд. психол. наук, доц.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Мелітополь

У статті розглядаються психологічні механізми гендерної ідентифікації. Аналізуються підходи до подолання гендерних стереотипів. Досліджується вплив гендерної ідентифікації на гармонізацію соціальних відносин.

Ключові слова: гендер, гендерна ідентифікація, гендерний стереотип.

Н. Фалько. Гендерная идентификация как фактор гармонизации социальных отношений и жизненного пространства личности

В статье рассматриваются психологические механизмы гендерной идентификации. Анализируются подходы преодоления ген¬дерных стереотипов. Исследуется влияние гендерной идентификации на гармонизацию социальных отношений.

Ключевые слова: гендер, гендерная идентификация, гендерный стереотип.

N. Falko. Gender identification as a factor of harmonization of social relations and living space personality

The article deals with the psychological mechanisms of gender identification. Analyzes approaches to overcome gender stereotypes. Examines the impact of gender identity on the harmonization of social relations.

Keywords: gender, gender identity, gender stereotype.Однією з суперечностей сучасного життєвого простору особистості значна частина дослідників визнає існування проблем, пов'язаних із соціальними відносинами, які певним чином не впорядковані і не впливають через поліваріантність, неоднозначність на людиновимірність усіх процесів, в яких бере участь людина. Це, насамперед, стосується гендерної ідентифікації молоді, яка в більшості випадків не почуває себе носієм цінностей, потреб та інтересів, що закладені в основу структурування, інституційного та соціального розвитку життєвого простору.

Через таку суперечність, спричинену безособистісними технологіями навчання і виховання, особливості життєдіяльності молоді, зокрема її психічної рівноваги, потребують психологічної рефлексії, яку можна вважати найбільш комплексною.

Звичайно, релевантність простору сучасним соціальним тенденціям і процесам, а також глобалізаційним викликам залежить не тільки від впливу на нього суспільно-економічних, політичних та інших активних чинників. Тому рефлексія такого сегменту життєвого простору, як мистецтво життєдіяльності Homo educandus набуває особливого значення у контексті постмодерних змін.

Психологічними механізмами тендерної соціалізації виступають процес ідентифікації (психоаналітична теорія); соціальні підкріплення (теорія соціального научіння й статевої типізації); усвідомлення гендерної ролі (теорія когнітивного розвитку); соціальні очікування (нова психологія статі); гендерні схеми (теорія тендерної схеми). Зокрема, кожний з цих механізмів навряд чи зможе пояснити гендерну соціалізацію. Е. Берн, говорячи про механізми тендерної соціалізації, виділяє три типи підпорядкування людей гендерним нормам: поступливість, схвалення та ідентифікацію.

Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується зміною освітніх орієнтирів. Головним питанням сьогодення є ефективне входження особистості в середовище з соціальними зв'язками, тобто соціалізація. Серед типів останньої виділяють і статево-рольову або гендерну. Гендер - це поняття, яке об'єднує й характеризує соціально сформовані психічні риси, ознаки, властивості суспільної поведінки суб'єкта, детерміновані його статтю [3, с. 40].

У кожному конкретному суспільстві формуються гендерні очікування від представників жіночої і чоловічої статі, через які воно висуває вимоги до своїх членів щодо дотримання ними прийнятих у даній культурі норм і цінностей фемінної і маскулінної поведінки. Усталені консервативні очікування певних статево-рольових моделей і якостей поведінки - це т. зв. статеві стереотипи, що спричинюють психологічний тиск на формування статевої свідомості, спонукають людину до ідентифікації з традиційними патріархальними моделями поведінки. Останні "протиставляють жіноче і чоловіче як пасивне й активне, як слабке й сильне, поділяючи чоловічий і жіночий світи на предметно-інструментальний та емоційно-регульований з відповідними статевими ролями" [1, с. 127]. Досягти тендерної рівноваги можна не лише через захист конституційної рівності чи гендерну політику держави, а й через забезпечення належного виховання хлопчиків і дівчаток, починаючи з раннього віку, їх орієнтацію на партнерство та взаємозамінність у виконанні соціальних ролей.

Специфіка вітчизняної тендерної системи полягає в тому, що, з одного боку, вона формується в умовах оновлення українського суспільства, а з іншого - зазнає значного впливу процесів глобалізації, поширення західних норм і стандартів поведінки. Іноді зіткнення цих двох тенденцій призводить до неоднозначних наслідків. У цьому контексті особливої актуальності набуває тендерна соціалізація молодого покоління.

Аристотель у роботі "Про народження тварин" стверджував: "Жіноче та чоловіче начала принципово різняться за своїм призначенням: якщо перше ототожнюється з тілесним, з матерією, то друге - з духовним, з формою". В уяві Аристотеля сила, активність, рух, життя походять від чоловіка, жінка дає лише пасивну матерію. Гіппократ підтримує цю доктрину і визначає слабке (жіноче) і сильне (чоловіче) сім'я. Теорія Аристотеля проіснувала протягом всіх Середніх віків, майже до сучасної епохи.

Подібні погляди зустрічаються у багатьох авторів (М. Бердяєв, В. Ерн, В. Іванов), які трактують чоловіче як те, що зароджує, жіноче - як те, що сприймає, перше - ініціативне, динамічне, друге - рецептивне, статистичне. Мужність співвідноситься з логічністю, а жіночість з інтуїцією,- стверджують інші автори (П. Флоренський, В. Розанов та ін.).

Жіночим також вважається відданність, терпіння, покірність. Чоловіка розглядали як особу з протилежнимим якостями, і тому чоловік і жінка осмислювались в категоріях влада - підпорядкування. "Чоловікові надавалось право розпоряджатись жінкою, бути покровителем і вождем, право жінки в дар за кохання отримати мужнього і сильного покровителя" [1, с. 107].

Існує стереотипне твердження, що жінок відрізняє консерватизм, вірність, чоловіків - радикалізм, непостійність. Г. Зіммель підкреслює прив'язаність жінок до "всього, що відбулось" і розглядає цю проблему в світлі бінарних опозицій: "вірність - невірність". Як бачимо, гендерні стереотипи мають великий резонанс і суттєво впливають як на життєдіяльність, так і на особистісну самореалізацію жінки та чоловіка. Дуже цікавим, на наш погляд, є питання про те, яким чином гендерні стереотипи впливають не лише на особистісне життя людини, але й на гармонізацію соціальних відносин. Щоб дослідити цю залежність необхідно розглянути процес соціалізації особистості з точки зору гендерного підходу.

Поява гендерних стереотипів обумовлена тим, що модель гендерних стосунків історично складалась таким чином, що статеві відмінності знаходились над індивідуальними, якісними відмінностями особистості чоловіка і жінки. Гендерні стереотипи простежуються у філософських, психологічних, культурологічних текстах. Вже у Платона можна зустріти переконання про різницю чоловіків і жінок, він зазначав, що за своєю природою як чоловік, так і жінка можуть брати участь у всіх справах, проте жінка у всьому слабша чоловіка.

Таким чином, філософи, антропологи, психологи обґрунтовують різницю статей, різницю чоловіків і жінок. Але чи можемо ми сказати, що не зустрічали логічних жінок і чуттєвих чоловіків; активних, домінантних, агресивних жінок і пасивних, підлеглих чоловіків?

В соціально-психологічному аспекті студентство - спільнота, що характеризується високою соціальною активністю, яка виявляється у випробовуванні та використанні нових ролей - соціальних та гендерних. Дослідження гендерних стереотипів у студентів має важливе значення для їх ефективної подальшої діяльності в суспільстві та гармонізації соціальних відносин. На думку російської дослідниці І. Костикової, освіта студентів будується "на роз'ясненні гендерних стереотипів, з якими стикається молодь, вступаючи в доросле життя, і спільному пошукові засобів подолання цих стереотипів" [9, с. 69], зосередженні уваги на тому, щоб їх поведінка більше залежала від особистих вподобань, а не від необхідності поводити себе "як потрібно". гендерний соціальний ідентифікація особистість

Існують різні способи нівелювання гендерних стереотипів та зміни хибних уявлень про гендер. Аналіз існуючих, традиційних форм, методів роботи (лекції, семінарські заняття тощо) доводить, що вони ставлять учасників у позицію пасивних слухачів, не дають змогу досягти глибини усвідомлення та засвоєння інформації, коректувати та формувати відповідне ставлення до тієї чи іншої проблеми та, найголовніше, набувати відповідних практичних умінь і навичок. Нові вимоги часу потребують зовсім інших форм навчання, доповнення традиційних лекційно-семінарських форм новими, розвиваючими здібності особистості до пошуку нових знань, творчості, допомагає здійснити інтелектуальний прорив, формує новий демократичний світогляд [2].

В пошуку засобів гуманізації та демократизації вищої освіти педагогіка орієнтується на оновлення змісту, форм і методів, зорієнтованих на індивідуальний розвиток особистості її соціалізацію. Але в цьому пошуку існують певні протиріччя між традиційними формами підготовки майбутніх фахівців та їхньою професійною діяльністю.

Отже, з метою визначення уявлень про гендер, стать, гендерні стереотипи, ґендерні конфлікти, про роль і місце жінки в суспільстві нами було проведене дослідження, в якому брали участь студенти 1-4-го курсів. Загальна кількість досліджуваних віком від 17 до 23 років становила 83 особи, серед яких були представники як жіночої (46), так і чоловічої статі (37). Вік опитаних студентів було обрано невипадково. Цей період, окрім сформованої особистості, особливостей поведінки та стилів спілкування, характеризується сталістю певних стереотипів, у тому числі й гендерних, та мотивацією їх незмінності або спроб подолання. За результатами анкетного опитування виявлено, що 34 % осіб не мають навіть загального уявлення про поняття "гендер", 57 % опитаних можуть приблизно дати визначення цьому поняттю. 18 % студентів вважають, що в їх навчальному закладі є проблеми гендерної нерівності (соціальної нерівності статей). На їх думку, це проявляється в упередженні з боку викладачів і викладачок по відношенню до студентів (тут і далі висловлювання респондентів подаються буквально без будь-якого редагування; наприклад, "хлопці розумніші, здібніші", "дівчата відповідальніші" і т. і.). 9 % опитаних вважають, що існує дискримінація за статевими ознаками з боку викладачів і викладачок, а 17 % іноді помічали такі факти (наприклад, "в різних критеріях при виставленні балів і оцінок", "в зниженні нормативів по фізкультурі для дівчат", "викладачі чоловіки краще ставляться до дівчат", "дівчині не потрібно навчатися, оскільки її функція: піклуватися про дітей та чоловіка", "чоловіки викладачі стараються робити студенткам зауваження, що принижують жінок, зокрема, що стосується їх інтелектуальних здібностей" і т. і.). Також дослідження показало, що при викладанні навчальних курсів, особливо тих, що стосуються суспільних і гуманітарних наук, з точки зору студентів, недостатньо розкривається гендерний аспект наукових проблем. Тому на питання "Чи хотіли б Ви прослухати курс з тендерної проблематики?" 94 % відповіли ствердно ("дуже хотіла б, оскільки такий курс допоможе дізнатися про різницю статей та їх взаємовідносини", "скоріш хотів би, бо не розумію, в чому жінки вбачають дискримінацію з боку чоловіків" і т. і.). Більшість студентів не змогли пригадати назви підручників, посібників або ж монографій, де зустрічаються поняття "гендер", "гендерні дослідження", "гендерний стереотип". У декількох анкетах названі такі праці, як: "Соціальна психологія" Майерса, 'Тендерна психологія"

Берна. На питання "Чи вважаєте Ви, що чоловіки і жінки в рівній мірі повинні брати участь у суспільному житті?" більшість студентів (88 %) відповіли ствердно. Можливість активної участі жінок у політичному і суспільному житті, на думку опитуваних, існує завдяки рівності прав чоловіків і жінок. На запитання "Яка модель сім'ї є для Вас ідеальною?" 73 % опитаних студентів відповіли, що чоловік і дружина повинні мати роботу і в рівній мірі присвячувати себе ведінню домашнього господарства, вихованню дітей та приймати важливі сімейні рішення.

Таким чином, можна зробити висновок, що традиційна роль матері, яка пов'язана з вихованням дітей, веденням господарства, сьогодні дещо знецінена. Поряд з цим спостерігається тенденція до трактування жінки, як рівної з чоловіком, як особи, яка спроможна і заробити гроші, і дати собі раду. 16 % вважають, що повинна, в першу чергу, бути вправною господинею, хорошою матір'ю і дружиною, освіта при цьому є не важливою. Відповідаючи на питання, чи буде майбутня наречена хлопця з університетського середовища, один студент відповів: "Так, але щоб з папірцями я її не бачив, а то хто ж мені сніданок буде подавати", інший був налаштований більш радикально: "Хорошій дружині- господині вища освіта тільки шкодить" і т. і. 87 % студентів негативно ставляться до роздільного навчання за статевими ознаками. Крім того, при вирішенні різних проблем між студентами для більшості (68 %) опитаних фактор статевої приналежності не має значення.

Отже, як бачимо за результатами дослідження, гендерна ідентифікація є одним з визначальних факторів у гармонізації соціальних відносин та впливає на формування життєвого простору особистості.

Список використаних джерел

1. Волкова Л. Й. Нівелювання гендерних стереотипів засобом педагогічного тренінгу / Л. Й. Волкова // Науковий вісник ПДПУ ім. K. Д. Ушинського. Збірник наукових праць : спеціальний випуск. - Одеса, 2005. - С. 106-109.

2. Головнева И. В. Влияние трансформации гендерных ролей на психологическое здоровье человека / И. В. Головнева // Гендер: реалії та перспективи в українському суспільстві : Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 11-13 грудня 2003 р.). - К. : ПЦ "Фоліант", 2003. - С. 71-74.

3. Костикова И. Перспективы гендерного образования в России: взгляд педагога / И. Костикова, А. Митрофанова, Н. Пулина, Ю. Градская // Высшее образование в России. - 2001. - № 2. - С. 68-85.

Размещено на Allbest.ru