Форсайт для розвитку освіти в середньостроковій і довгостроковій перспективі

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Київський університет імені Бориса Грінченка

Форсайт для розвитку освіти в середньостроковій і довгостроковій перспективі

Кузьменко Ольга Миколаївна

молодший науковий співробітник НДЛ освітології

Анотація

Стаття присвячена форсайту як одній із найпрогресивніших методологій прогнозування; визначено основні методи форсайту; розглянуто основні етапи реалізації форсайт-проектів; проаналізовано роль даної методології у прогнозуванні розвитку системи освіти; визначено актуальність застосування форсайту в контексті формування нових дослідницьких підходів, що ґрунтуються на інтеграції знань, діалозі ідей, концепцій та парадигм.

Ключові слова: прогнозування; форсайт; метод Дельфі; інтеграція знань; розвиток системи освіти; метод «диких карт і слабких сигналів».

форсайт прогнозування дослідницький

Швидкоплинність та складність сьогоднішнього життя зумовлюють потребу в прогнозуванні розвитку сучасної системи освіти і відповідного підбору необхідних ресурсів та організаційних заходів для її вдосконалення. Про це, зокрема, зазначено у Проекті Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки: «модернізація і розвиток освіти та науки повинні набути випереджального неперервного характеру... Необхідно прогнозувати тенденції розвитку системи освіти з використанням математичних та статистичних методів задля гнучкого реагування на всі процеси, що відбуваються у світі і в Україні» [3].

Однією із найпрогресивніших методологій прогнозування сьогодні вважається форсайт (від англ. foresight -- «погляд у майбутнє»). У європейському документі з регіонального форсайту дається таке його тлумачення: це процес активного пізнання майбутнього. це формування бачення середньострокової та довгострокової перспективи, ціль якого - прийняти актуальні рішення та мобілізувати спільні зусилля. Він об'єднує ключових учасників змін і різні джерела знань з метою розробки стратегічного бачення і розвитку здібностей до прогнозування майбутнього [10, 3].

Поява форсайту, за однією з версій, пов'язана з методом Дельфі, який розробила американська компанія RAND (перша в світі організація, яку стали називати «фабрикою думки») у 50-60-тих рр. Даний метод представляє собою експертне прогнозування, яке здійснюється за рахунок збору експертних оцінок, отриманих при опитуванні великої кількості людей, які займають завідома різні позиції, математичної і статистичної обробки даних та подальшого коректування на основі результатів кожного з циклів обробки. Особливостями даного методу є анонімність, заочність, багаторівневість.

За другою версією, форсайт представляє собою методологію, сутність якої плягає не тільки в прогнозуванні майбутнього, але і в узгодженому виборі рішень щодо розвитку майбутнього. У такій цілісній формі форсайт, на думку В. Третьяка, формується як технологія передбачення майбутнього у кін. ХХ ст. [8, 54]. У даному контексті форсайт тісно пов'язаний із різними видами моделювання, аналізом зовнішнього оточення та методом сценарування. Аналіз зовнішнього оточення - це аналіз впливу соціальних, технологічних, економічних, політичних та ін. факторів зовнішнього середовища, які можуть здійснити суттєвий вплив на діяльність організації у перспективі. Створення технологій розробки сценаріїв забезпечує більш високу вірогідність вироблення ефективного рішення в тих чи інших ситуаціях і більш високу вірогідність зведення очікуваних втрат до мінімуму, коли такі втрати неминучі.

Варто зазначити, що велику роль у форсайт-проектах надається ситуаційному управлінні. Тому дану методологію не можна вважати суто науковою, адже вона поєднує в собі як дослідницькі, так і управлінські завдання, маючи на меті не лише прогнозування, але й конструювання майбутнього. Іншими словами, як зазначають В. Пекар та Є. Пєстєрніков, форсайт передбачає узгодження не лише поглядів експертів на проблему «яким буде майбутнє?», але також і позицій керівників на проблему «що нам робити?» [4].

У рамках національних форсайт-програмах ведеться систематична робота з виявлення важливих напрямів розвитку науки та технологій на період до 25-30 років і оцінці їх впливу на освіту, економіку та суспільство. Не дивлячись на відмінності в масштабах досліджень і спектрі проблем, у більшості таких програмах освіта виокремлюється у якості одного з найважливіших пріоритетів [7, 68].

Підтвердженням цього стають етапи еволюції форсайту, наведені В. Третьяком [8, 53]:

Таблиця 1

У форсайт-проектах, пов'язаних з освітою, у якості експертів залучають співробітників органів управління освіти, вчених, юристів, роботодавців, викладачів, менеджерів освіти, самих учнів та їх батьків, які здійснюють аналіз наявної ситуації, на основі якого формуються можливі сценарії розвитку та визначаються необхідні заходи щодо розвитку найбільш перспективних з них. Як зазначають дослідники, результатом такої взаємодії стає краще розуміння проблем та перспектив розвитку освіти всіма зацікавленими сторонами.

Форсайт-проекти здійснюються за такими основними етапами (за

А.Соколовим) [7, 70 - 71]:

Досягнення чіткого розуміння і зацікавленості учасників. На цьому етапі виокремлюються основні проблеми, які є найбільш актуальними і можуть стати предметом форсайту.

Оцінка масштабів проекту, підбір експертів, потрібних кадрових і фінансових ресурсів.

Вибір методології. Важливим на цьому етапі стає залучення передового досвіду, оптимальне обрання конкретних інструментів і механізмів для вирішення наявних проблем, а також методів, необхідних для визначення можливих перспектив розвитку.

Практичне застосування. На даному етапі вирішується, які заходи повинні бути здійсненими виробничим сектором, окремими компаніями, представниками науки, освіти задля реалізації наміченої стратегії розвитку. Необхідно, також, сформувати зворотні зв'язки для уточнення стратегії розвитку.

Менеджмент. На цьому практичному етапі реалізації проекту важливо обрати основне коло проблем, підібрати партнерів для участі в проекті, організувати менеджмент і маркетинг програми, визначити критерії успіху, забезпечити стійкість проекту у довготривалій перспективі.

Важливим для розуміння сутності кожного з етапів форсайту є поділ, здійсненим І. Кірносом, який у своїх дослідженнях виокремлює такі три фази форсайту [2, 33]:

Раннього розпізнавання та аналізу інформації. Концептуальна ідея даної фази - створення систематизованого та структурованого процесу, що виявляє розриви у трендах, які вважалися до цього стабільними та незмінними. Джерелами інформації на цьому етапі стають думки експертів, публікації, інформація бізнес- мереж, особистих каналів, клієнтів, постачальників, літературні джерела, публікації уряду, інші форсайт-звіти та дослідження.

Продукування форсайт-знання. Ця фаза полягає в оцінці наслідків даної інформації для майбутнього конкретної організації. Здійснюється відбір та вивчення тенденцій, важливість яких може підвищитися в майбутньому, Їхній вибір базується на високому потенціалі впливу на суспільство та економіку; на їх зумовленістю новими технологіями або приналежністю до сфер із комплексними та стрімкими змінами тощо. У цьому контексті все більшого значення набуває метод «диких карт і слабких сигналів». Його основною особливістю є низька вірогідність та висока невизначеність при високому ступені впливу. Так, вчені, вивчаючи другорядний феномен, можуть виявити в ньому тенденцію, що швидко розвивається і яка в майбутньому може суттєво вплинути на розвиток всієї цивілізації.

3) Розробка варіантів майбутнього і політики. Сценарії можуть варіюватись між імовірним, можливим, правдоподібним і кращим майбутнім. Розробку таких сценаріїв слід розглядати як відкриту дискусію.

Прикладом такого масштабного проекту може вважати російський Форсайт «Освіта-2030», в результаті якого за кілька днів 50 учасників створили 5 карт часу, описали близько 30 стартових і 20 майбутніх трендів в освіті, виявили 6 стратегічних розвилок, запропонували 26 перспективних технологій і підготували пакет із 8 законодавчих актів, які ведуть до образу бажаного майбутнього [9].

Один із найбільш вдалих зарубіжних прикладів створення системи постійного форсайту можна спостерігати в Університеті Манчестера (Великобританія). Система прогнозування у цьому університеті націлена на форсайтні дослідження в різних науково-технологічних напрямах. Ідентифікація та аналіз відбуваються на основі «диких карт і слабких сигналів» і їх можливих впливів на розвиток досліджуваних областей [5, 161].

Аналізуючи різні форсайт-проекти, можна дійти до висновку, що організатори та учасники форсайту розглядають майбутнє варіативно, вважаючи, що варіанти залежать від прийнятих ними рішень. Тому форсайт поєднує розрахунок ймовірного майбутнього з активним впливом на нього. Це дає йому перевагу над, так званою, лінійно-екстраполяційною методологією прогнозування, яка вважається надійною лише в межах однієї фази довгострокового циклу. Така методологія дає збій при переломі тенденцій, в точках біфуркації, при зміні фаз циклів і тим більше - самих циклів, адже визначає образ майбутнього інваріативно. На відміну від такого прогнозування, що є завершеним актом, форсайт принципово «процесуальний», це передусім процес, і цінність має не тільки продукт (документ), але й сама система взаємодії експертних співтовариств, що беруть участь у процесі. Як зазначає І. Кірнос, на відміну від прогнозу, форсайт має принципово вищий рівень відкритості, він іманентно фокусується на взаємодії, спілкуванні, максимальному поширенні ідей в соціальному середовищі [2, 32].

Відтак можна стверджувати, що особливостями даної методології є її відкритість, інтегрованість, міждисциплінарність, спрямованість на інтереси конкретних суб'єктів, визнання варіативності майбутнього, проактивність (тобто, не лише прогнозування, але й конструювання) і, відповідно, велике значення управлінських висновків. У той же час, як і будь-яка методологія, форсайт може мати свої недоліки, серед яких: суб'єктивізм експертів; висока ступінь усереднення експертних оцінок; інерційність мислення та прагнення продовжити в майбутнє уже знайомі тенденції; відкидання траєкторій, які відрізняються від думки більшості, тоді як саме вони можуть виявитися в тих чи інших випадках найбільш реалістичними тощо.

Актуальність і своєчасність застосування методології форсайту для прогнозування розвитку освіти, на нашу думку, зумовлюється особливостями сучасного етапу розвитку наукового знання, який пов'язаний із формуванням нових дослідницьких підходів, що ґрунтуються на інтеграції міждисциплінарного, міжетнічного, міжпарадигмального рівнів, на діалозі ідей, концепцій, парадигм [1]. Приходить усвідомлення того, що нові прориви в сфері науки, освіти та технологій неможливі без збільшення кооперації та інтеграції між фахівцями різних галузей, адже, як стверджує С. Сисоєва, «сьогодні немає проблем «простих», вони складні й комплексні, оскільки відображають об'єктивну реальність - складну, динамічну, невизначену» [6]. Відтак саме в залученні всіх зацікавлених сторін до обговорення проблем, які стоять або теоретично можуть виникнути впродовж наступних 5-30 років перед освітянами, полягає основна «додаткова вартість» форсайту для розвитку освіти в середньостроковій і довгостроковій перспективі.

Список використаних джерел

Губерський Л.В. Сучасна філософія гуманітарного знання: парадигми і дискурси / Л.В. Губерський // Педагогічна і психологічна науки в Україні (до 15-річчя АПН України) / ред. колегія Сухомлинська О.В., Бех І.Д., Луговий В.І. - К.: Педагогічна думка, 2007. - Т.4. Педагогіка і психологія вищої школи. - 439 с. - С. 128 - 142.

Кірнос І.О. Форсайт як інструмент державного стратегічного планування / І.О. Кірнос // Інноваційна економіка. - 2013. - № 6 (44). - С. 31 - 37.

Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf

Пекар Валерій, Пєстєрніков Євген. Людський капітал України 2025. Підсумки форсайту [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hvylya.org/analytics/society/lyudskiy-kapital-ukrayini- 2025-pidsumki-forsaytu.html

Разгуляев К.А., Хан Д.В. Форсайт и опыт прогнозирования научно-технологических направлений деятельности вуза / К.А. Разгуляев, Д.В. Хан. // Труды XV Всероссийской объединенной конференции инновационных направлений вуза «Интернет и современное общество» (IMS-2012). - Санкт-Петербург, Россия, 2012. - С.160 - 166.

Сисоєва С.О. Освіта як об'єкт дослідження / С.О. Сисоєва // Шлях освіти: науково- методичний журнал. - К.: Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України, Асоціація працівників гімназій і ліцеїв України. - 2011. - № 2 - 48 с.С. 5 - 11.

Соколов А. Долгосрочное прогнозирование тенденций развития образования методами Форсайт / А. Соколов // Вопросы образования. - 2004. - № 3. - С. 66 - 76.

Третьяк В. Форсайт как технология предвиденья / Владимир Третьяк // Экономические стратегии. - 2009. - № 8. - С. 52 - 59.

Форсайт «Образование-2030» [Електронний ресурс]. - МЕТАВЕР образование будущего.

Размещено на Allbest.ru