Чинники престижу заняття українців
Виміри престижу заняття в українському суспільстві та основні чинники престижу першого заняття українців. Дані опитувань "Перехід від освіти до роботи", проведених КМІСу 2007 році на замовлення Світового банку та Європейської освітньої фундації.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2019 |
| Размер файла | 29,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Чинники престижу заняття українців
Малиш Л.О.
У статті розглянуто виміри престижу заняття в українському суспільстві та чинники прести-жу першого заняття українців. Основні висновки дослідження базуються на даних опитувань «Пе-рехід від освіти до роботи», проведених КМІСу 2007році на замовлення Світового банку та Євро-пейської освітньої фундації.
Ключові слова: престиж заняття, Стандартна міжнародна шкала престижу занять, соціальна структура, соціальна нерівність.
Ранжування професій та занять згідно з рів-нем значимості, який індивіди їм приписують, доволі часто здійснюється у соціологічних студі-ях нерівності щодо доступу до ключових соці-альних ресурсів. Дональдом Трейманом було до-ведено подібність шкал престижу у різних краї-нах, їхню часову стійкість, а також слабку зумовленість престижних ієрархій соціодемо- графічними чинниками [17]. Як свідчать емпі-ричні дані, низка чинників, що сприяють досяг-ненню позицій, наділених відмінним рівнем символічних ресурсів у різних країнах, також збігаються [5; 16].
Водночас, як характеристики занять, з ураху-ванням яких індивіди визначають їхню престиж-ність, так і набори чинників, що зумовлюють шанси представників різних соціодемографічних категорій зайняти те чи інше місце у системі виробничих відносин, можуть варіюватися між країнами. престиж заняття українець
Окремі групи професій та занять, наділені українцями різним престижем, описано Світла-ною Оксамитною [7; 8; 9; 10]. Також вітчизняні науковці зверталися до тендерних та освітніх відмінностей престижу занять [1], констатували зв'язок між рівнем умінь та престижністю за-нять [4]. Мету цієї розвідки становить комплек-сне вивчення як засад для ранжування професій за рівнем їхнього престижу, так і чинників до-сягнення певної позиції у престижній ієрархії.
Теоретичну основу цього дослідження ста-новлять положення теорії соціальної стратифі-кації, запропонованої К. Девісом та У Муром [2]. На думку цих авторів, соціальну структуру представлено низкою позицій, стратифікованих за їхньою соцієтальною значимістю та пошире-ністю ознак, які вимагаються від претендентів на їхнє досягнення.
Вважаючи найголовнішою функцією соці-альної системи інтеграційну, Девіс та Мур надають найбільшого значення позиціям, пов'язаним з її забезпеченням. Так, високий статус релігій-них діячів у доіндустріальних суспільствах був обумовленим тим, що вони виступали в якості головних виразників та трансляторів консоліду-ючих суспільство цінностей. Наявність значних владних повноважень, право на здійснення при-мусу обумовлюють розташування урядовців на верхівці статусної ієрархії у розвинутих інду-стріальних та постіндустріальних соціумах.
При цьому, хоча ці позиції добре винагоро-джуються матеріально, пов'язані з ними влада та престиж не є обумовленими розміром дохо-дів. Розмір винагороди за виконання індивідом своїх обов'язків є свідченням функціональної важливості позиції та рідкістю тих, хто може її займати. Остання ж, у свою чергу, залежить від унікальності особистісних рис індивідів та складності набуття кваліфікації, необхідних для повноцінного виконання посадових обов'язків.
Отже, нами було сформульовано декілька припущень, перевірку яких здійснено у цій роз-відці.
По-перше, однією з базових засад для ранжу-вання індивідами занять за рівнем престижу є те, наскільки вони пов'язані зі здійсненням управлінських повноважень.
По-друге, кваліфікація індивіда, індикатором якої є його освітньо-кваліфікаційний рівень, бу-де ключовим чинником, що обумовлює досяг-нення ним позиції з певним рівнем престижу.
Емпірична основа дослідження та основні змінні
Емпіричною базою для виявлення вимірів престижу занять слугували дані п'ятої хвилі Європейського соціального дослідження (European Social Survey, ESS), проведеної в Україні 2009 року. Його вибірка репрезентативна для всього дорослого населення країни і становить 1931 особу.
Престиж заняття респондента вимірювався за Стандартною міжнародною шкалою прести-жу занять (Standard International Occupational Prestige Scale, SIOPS), розробленою Д. Трейма- ном 1977 року [17] та згодом оновленою [11; 12]. Бали за шкалою престижу були одержані шля-хом перекодування відповідних значень Міжна-родної стандартної класифікації занять 1988 (International Standard Classification of Occupation 1988, ISCO88).
Визначення соціальних чинників престижу занять здійснено на основі даних двох опиту-вань «Перехід від освіти до праці», проведених 2007 року Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Європейської освіт-ньої фундації та Світового банку. їхня вибірка репрезентативна для молодих українців віком від 15 до 34 років, які протягом 2001-2006 ро-ків припинили або переривали на один рік та більше отримання формальної освіти. Загальна кількість опитаних становила 4123 особи після зважування з урахуванням кількості потенцій-них респондентів у домогосподарстві (2015 для першого та 2108 для другого масиву відпо-відно).
При цьому, у дослідженнях розглядався пре-стиж першого заняття індивіда1 з огляду на те, що саме щодо нього вплив соціального похо-дження буде найяскравішим та мінімально видо-зміненим фоновими ефектами, зумовленими за-лученням до процесу трудової діяльності. Пре-стиж першого заняття визначався за шкалою Треймана. Алгоритм одержання відповідних ба-лів аналогічний описаному вище.
Виміри престижу заняття в українському суспільстві
Оцінюючи престиж заняття, індивіди керу-ються власним уявленням про те, які з його ха-рактеристик мають забезпечувати його вико-навцеві той чи інший рівень суспільної поваги. Подібність засадничих принципів для такого ранжування у більшої частини населення, від-мічена Д. Трейманом, дозволяє встановити основні виміри престижу заняття у суспільстві. їхнє визначення здійснювалося засобами за-гальної лінійної моделі. Залежною змінною мо-делі був престиж заняття респондента, виміря-ний за Стандартною міжнародною шкалою
Першу групу склали змістовні характерис-тики роботи, які фіксувалися за допомогою та-ких питань:
• Скільки годин на тиждень Ви маєте працю-вати на своїй основній роботі без урахуван-ня оплачуваної чи неоплачуваної понад-нормової роботи?
• На яке з наведених завдань Ви, як правило, витрачаєте більшість часу на Вашій осно-вній роботі?
Також за чотирибальною шкалою визначала-ся згода з такими твердженнями.
• Моя робота є різноманітною.
• Моя робота вимагає, щоб я постійно опано-вував щось нове.
• На роботі мені доводиться багато та ста-ранно працювати.
Друга група була утворена показниками ав-тономності індивіда у процесі його трудової ак-тивності та його впливу на діяльність організа-ції, для чого було вжито такі запитання:
• На Вашій основній роботі, чи доводилося Вам керувати співробітниками та відпові-дати за їхню роботу?
• Наскільки Ваше керівництво дозволяє Вам вирішувати, як організовувати свою по-всякденну роботу?
• Наскільки Ваше керівництво дозволяє Вам впливати на прийняття рішень про діяль-ність організації'?
• Наскільки Ваше керівництво дозволяє Вам обирати чи змінювати темп своєї роботи?
Ще дві характеристики визначалися через згоду з твердженнями.
Моя заробітна платня залежить від обсягу зу-силь, які я вкладаю в роботу.
Я сам можу вирішувати, коли я маю починати та коли закінчувати роботу.
Третя група індикаторів фіксувала рівень квалі-фікації індивіда, необхідний для виконання роботи:
• Чи знаєте Ви яких-небудь інших робото-давців, яким би були корисні Ваші знання / досвід, одержані на теперішньому місці роботи?
• Якщо хтось захоче влаштуватися на таку ро-боту, яку Ви зараз виконуєте, чи потрібна бу-де такій людині яка-небудь додаткова освіта або професійне навчання, крім обов'язкової освіти (9 класів середньої школи)?
Четверта група показників стосувалася ком-фортності умов трудової діяльності. Питання, які дозволяли її встановити, були такими:
• Як часто Ваша робота буває пов'язана з не-обхідністю працювати у вечірній або ніч-ний час понаднормово?
• Як часто Ваша робота буває пов'язана з не- запланованою необхідністю працювати понаднормово?
• Як часто вам доводиться працювати у ви-хідні дні?
Додаткові характеристики роботи визначали-ся через згоду з такими твердженнями:
• Я можу одержати підтримку та допомогу від своїх колег, якщо потрібно.
• Моя робота пов'язана із ризиком для мого здоров'я або моєї безпеки.
• Моя робота є надійною.
• У мене гарні можливості для зростання.
П'яту групу показників, яка характеризувала
винагороду за працю, у масиві представлено од-ним запитанням:
• Яким є зазвичай розмір Вашої сумарної за-робітної плати до відрахування всіх податків?
Зауважимо, що попри суттєву кількість показ-ників, які у масиві ESS5 характеризують заняття респондентів, перелік їхніх різновидів не є ви-черпним. Зокрема, дослідниками відзначено, що на мотивацію до виконання роботи та резистент-ність до професійного вигорання впливає усві-домлення індивідом корисності результатів його зусиль для інших [14; 15]. Відповідно, можна припустити існування зв'язку між повагою до ви-конавців певного заняття та оцінкою важливості їхньої діяльності для окремих соціальних катего-рій чи навіть суспільства в цілому. У цій розвідці через брак відповідного емпіричного матеріалу перевірка цієї гіпотези не здійснювалась.
Проведений аналіз даних дозволив зафіксу-вати п'ять характеристик занять, на основі яких можна було диференціювати діяльність їхніх ви-конавців за рівнем престижу. У цій сукупності вони дозволяють пояснити від 54,5 % до 55,6 % варіацій залежної змінної (таблиця 1).
Як бачимо з таблиці, припущення щодо висо-кого престижу у суспільстві професій, пов'язаних з управлінням людьми, знаходить своє підтвер-дження. Додатково проведене порівняння маргі-нальних середніх значень престижу занять у осіб з різними формами трудової активності показа-ло значимо вищий рівень поваги до управлінців порівняно з тими, хто працює з людьми, фізич-ними об'єктами, тваринами чи рослинами. Ви-ключення становила робота з цифрами та тек-стами, престижність якої не поступалася управ-лінській діяльності.
Також доволі престижними виявилися заняття, де передбачено вплив на прийняття рішень в орга-нізації, пов'язані з опануванням нових знань і де заробітна платня слабко залежить від витрачених зусиль, а її розмір є високим. Відзначимо, що про-фесії найсильніше диференціюються за рівнем суспільної поваги на основі форми активності рес-пондента на основному місці роботи та нерутин- ності праці - зазначені змінні пояснюють 20,3 % та 18,6 % дисперсії залежної змінної. Якість прогнозу значень престижу заняття, зроблена на основі за-робітної платні його виконавця, є суттєво гіршою - частка поясненої дисперсії для неї становить лише 3,7 %, що також підтверджує положення теорії со-ціальної стратифікації Девіса та Мура.
Соціальні чинники престижу першого заняття українців
Одним з важливих аспектів вивчення соціаль-них нерівностей є висвітлення їхньої міжпоколінної трансляції. Як вже було зазначено вище, за Девісом та Муром, придатність індивіда для то-го, щоб зайняти певну позицію, визначається за його кваліфікацією. її показником у розвинених суспільствах виступає документ про здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня. Зокре-ма, в рамках теорії сигналізування (signaling theory), диплом розглядається в якості опосеред-ковуючої ланки між ринком праці та освітньою системою, за допомогою якої експертний висно-вок щодо підготовки майбутнього фахівця пере-дається його потенційному роботодавцю (де-тальніше про дослідження зв'язку між ринком праці та освітньою системою у роботі [13]).
Таким чином, при визначенні чинників прести-жу занять до переліку незалежних змінних було включено освітній рівень респондента, представ-лений такими рівнями: середня освіта (як неповна, так і повна, включаючи навчання в ПТУ), базова вища освіта (бакалавр, а також неповна вища осві-та, що до 1996 року мала назву середньоспеціальної), повна вища освіта (спеціаліст або магістр).
Для визначення впливу соціального похо-дження на престиж заняття індивіда, існування якого відмічає Девіс у своїй роботі «Людське суспільство» [3], було використано такі його індикатори.
Класова належність батьків респондента, що фіксувалася на основі схеми EGP, класи якої об'єднані у три: службовий (вищий та нижчий), проміжний (працівники рутинної нефізичної праці) та робітничий (кваліфіковані та некваліфіковані робітники).
Освітній рівень батьків респондента пред-ставлений дихотомією: наявна вища освіта (по-вна вища освіта (спеціаліст, магістр), базова ви-ща освіта (бакалавр), неповна вища освіта)) та відсутня вища освіта (решта освітньо-кваліфіка-ційних рівнів).
Престиж заняття батьків респондента, визначений за Стандартною міжнародною шка-лою престижу занять (Standard International Occupational Prestige Scale, SIOPS), розробле-ною Д. Трейманом.
Бали за шкалою престижу та класовою на-лежністю батьків респондента одержані шляхом перекодування відповідних значень Міжнарод-ної стандартної класифікації занять 1988 (Inter-national Standard Classification of Occupation 1988, ISCO88).
З огляду на взаємозв'язок між відтворенням нерівностей на міжпоколінному та внутрішньо- поколінному рівнях, зафіксований при вивченні першої класової позиції українців [6], до кола можливих предикторів престижу заняття було до-датково залучено ще три дихотомічні змінні, які фіксували гомогамність характеристик батьків-ського подружжя. Перша змінна стосувалася на-явності у батьківської сім'ї класової гомогамії за ознакою належності обох батьків до службових класів (вищого або нижчого). Друга змінна - го-могамії за наявністю у обох батьків вищої освіти (як повної, так і неповної). Третя характеризувала гомогамність батьківської сім'ї за престижем за-няття, зокрема за його рівнем, вищим за 60 балів за шкалою Треймана і у батька, і у матері. Вико-ристання них індикаторів при аналізі даних обу-мовлено припущенням про те, що гомогенність сім'ї як за класовою належністю, освітнім рівнем чи престижем заняття, обумовлюватиме більшу доступність для індивіда різноманітних можли-востей на ринку праці, а отже, підвищуватиме ймовірність мати престижніше заняття.
Перелік чинників престижу занять, традицій-но для студій такого штибу, з'ясовувався окремо для чоловіків та жінок (прикладом такого підхо-ду може бути робота [16]). Крім того, у процесі аналізу даних респондентів також було розділе-но на групи з огляду на тип населеного пункту, де вони мешкали. Припускалося, що існують по-селенські відмінності у впливі досяжних та аскриптивних статусних характеристик індиві-дів на рівень престижу заняття. Крім того, жите-лі великих міст мають заняття з вищим рівнем престижу, аніж мешканці малих міст та сіл. Від-повідно, як набір чинників престижу занять, так і сила їхнього впливу також відрізнятимуться у зазначених типах населених пунктів. Поселен-ські відмінності у кількості ресурсів та життєвих можливостей виявляє розподіл молоді на дві групи: мешканців великих міст (включаючи жи-телів дуже великих міст та великих міст) та тих, хто проживає у невеликих містах та сільській місцевості (до них віднесено населення сіл, СМТ, маленьких міст та середніх міст).
Доцільність вказаного алгоритму визначення чинників престижу заняття підтверджується і даними щодо поселенських та гендерних відмін-ностей у його рівні, наведеними у таблиці 2. Ко-ментуючи її, відмітимо нижчі значення прести-жу занять у чоловіків порівняно з жінками, та вищі у жителів великих міст порівняно з меш-канцями невеликих міст і сіл.
Визначення чинників престижу першого за-няття здійснювалося засобами загальної ліній-ної моделі для кожної з чотирьох перелічених соціальних категорій. Згідно з характеристиками одержаних моделей (див. табл. 3 і 4), престиж за-няття для кожної з них обумовлено передусім освітнім рівнем індивіда (ця змінна пояснює від 30,6 % до 33,6 % його дисперсії), як це і передба-чалося на основі теорії Девіса та Мура.
Вплив соціального походження на престиж заняття також було зафіксовано у всіх чотирьох моделях. У більшості випадків він виявлявся че-рез класову позицію батька (для чоловіків) або матері (для жінок) респондента, виняток становили жінки, які мешкали у невеликих містах та селах. Для них коло чинників престижу заняття виявилося найширшим з-поміж усіх розгляну-тих категорій осіб і включало престиж заняття матері, її освіту, освіту батька та пояснювало найбільшу частку його дисперсії. Разом зазначе-ні змінні пояснювали 8 % варіації престижу пер-шого заняття, тоді як аналогічний показник у ін-ших моделях становив не більше 2,4 %. Припу-щення щодо впливу гомогамності батьківського подружжя за рівнем престижу заняття, класовою позицією чи освітнім рівнем на престиж заняття респондента не знайшло підтвердження під час дослідження.
Чинники престижу першого заняття у жінок та чоловіків, які мешкають у великих містах, є подібними - тендерні відмінності проявляються лише в тому, що відтворюється позиція батьків тієї ж статі, що і сам індивід. При цьому найви-щим є престиж заняття осіб з повною вищою освітою та тих, чиї батько або мати належать до службового класу. Освітній рівень індивіда та класова позиція батьків в обох моделях поясню-ють близько 40 % дисперсії залежної змінної (39 % у жінок та 38,1 % у чоловіків).
Поселенських відмінностей у чинниках, які зумовлюють престиж заняття чоловіків відміче-но не було - у мешканців невеликих міст він теж є найвищим в осіб з повною вищою освітою та у синів батьків зі службового класу. У жінок, які мешкають у невеликих містах та селах, рівень престижу заняття залежить від більшої кількості чинників, аніж у тих, які проживають у великих містах. Ймовірність мати престижніше заняття у них зростає за наявності повної вищої освіти, також вона підвищується у дочок батьків з вищої освітою та матерів з престижнішим заняттям. Наявність у матері вищої освіти, навпаки, обу-мовлює нижчий престиж заняття респондентки. Перелічені змінні пояснюють 39,8 % та 43,9 % дисперсії залежної змінної у чоловіків та жінок відповідно.
Висновки
Узагальнюючи результати дослідження за-сад для ранжування занять за рівнем суспіль-ної поваги та чинників досягнення позицій, наділених певним рівнем престижу, констату-ємо відповідність пояснення цих процесів, за-пропонованого К. Девісом та У. Муром, укра-їнським даним.
* Професії та заняття, пов'язані зі здійснен-ням управлінської діяльності, мають значи-мо вищий престиж порівняно з тими, де передбачено роботу з людьми, рослинами чи тваринами, фізичними об'єктами. Одна-ково з ними населення поціновує роботу з цифрами та текстами. При цьому саме фор-ма активності індивіда є найпотужнішим предиктором престижу заняття, пояснюю-чи 20,3 % його варіації.
• Іншими характеристиками заняття, від яких залежить оцінка його престижу, є вплив на прийняття рішень в організації, опанування нового у процесі роботи, за-лежність заробітку від витрачених зусиль та розмір заробітку, який лише незначною мірою обумовлює престижність заняття.
• Одержаний перелік вимірів престижу за-нять є неповним та залишає непоясненими 45,5 % варіації оцінок престижу занять. Зо-крема, потребує додаткової перевірки при-пущення про зв'язок між оцінками прести-жу заняття та його соціальною корисністю, яке не було здійснено через відсутність від-повідних емпіричних даних.
• Існують поселенські та тендерні відміннос-ті у рівні престижу занять населення: у жі-нок він є вищим, аніж у чоловіків, а у меш-канців великих міст - вищим, ніж у жителів невеликих міст та сіл.
• Чинники рівня престижу занять варіюються у представників різної статі, а у жінок також і у різних типах поселення. Водночас, для всіх чотирьох категорій осіб найсильнішим вия-вився вплив на престижність першого занят-тя їхнього освітнього рівня, тоді як вплив со-ціального походження є помітно слабшим.
• У чоловіків з обох типів населених пунктів спостерігається зумовленість престижу за-няття власним освітнім рівнем та класовою позицією батька. У жінок, які мешкають у великих містах, до його чинників належать освітній рівень та класова належність мате-рі, тоді як у жительок невеликих міст і сіл цей перелік складається з освіти респон- дентки, її батька та матері, а також прести-жу заняття матері.
Список літератури
1. Виноградов О. Освітня кваліфікація та престиж занять / Олександр Виноградов // Молодь України: від освіти до праці / [С. Оксамитна, О. Виноградов, Л. Малиш, Т. Марце- нюк] ; за ред. С. Оксамитної. - К., 2010. - С. 51-58.
2. Дэвис К. Некоторые принципы стратификации / К. Дэвис, У Мур ; [пер. с англ. В. Чесноковой] // Кравченко А. И. Со-циология: Хрестоматия: Для студентов вузов / А. И. Крав-ченко. -- М. : Издательский центр «Академия», 1997. - С. 235-243.
3. Дэвис К. Функционалистское обоснование стратифика-ции / К. Девис [пер. англ. С. А. Макеева] // Человек и об-щество. Хрестоматия / [под ред. С. А. Макеева]. -- К. : Институт социологии НАН Украины, 1999. - С. 107-117.
4. Малиш Л. О. Базові уміння та навички української молоді: соціальні чинники та вплив на позицію на ринку праці / Л. О. Малиш, О. Г. Виноградов // Наукові записки НаУКМА. - 2011. - Т 122. Соціологічні науки. - С. 32^1.
5. Малиш Л. О. Престиж професії міського та сільського на-селения різних країн / Л. О. Малиш // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Серія: «Соціологічні дослі-дження сучасного суспільства: методологія, теорія, мето-ди». - 2013. - № 1045. - С. 139-145.
6. Малиш Л. О. Чинники першої класової належності україн-ців / Л. О. Малиш // Наукові записки НаУКМА. - 2013. - Т. 148. Соціологічні науки. - С. 15-22.
7. Оксамитная С. Н. Престиж профессий в современной Укра-ине / С. Н. Оксамитная, С. А. Макеев, Е. В. Швачко // Социальные идентификации и идентичности / [С. А. Маке-ев, С. Н. Оксамитная, Е. В. Швачко] ; под ред. С. А. Макее-ва. - К., 1996. - С. 122-132.
8. Оксамитна С. М. Престиж професій і занять в українському суспільстві / С. М. Оксамитна // Наукові записки НаУКМА. - 2002. - Т. 20. Соціологічні науки. - С. 39-47.
9. Оксамитна С. Ієрархія престижності професій і занять / С. Оксамитна, А. Патракова // Українське суспільство 1992-2007. Динаміка соціальних змін ; [наук. ред. В. Ворона,
М. Шульга]. - К. : Інститут соціології НАНУ, 2007. - С. 170-179.
10. Оксамитна С. Престиж професій та занять у соціальному просторі міста / С. Оксамитна, С. Стукало // Українське сус-пільство 1992-2012. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг / [наук. ред. В. Ворона, М. Шульга]. - К. : Інсти-тут соціології НАН України, 2012. - С. 429-436.
11. Ganzeboom H. B. G. Internationally Comparable Measures of Occupational Status for the 1988 International Standard Classification of Occupation / Harry B. G. Ganzeboom, Donald J. Treiman // Social Science Research. - 1996. - Vol. 25. - Р. 201-239.
12. Ganzeboom H. B. G. Three Internationally Standardised Measures for Comparative Research on Occupational Status / Harry B. G. Ganzeboom, Donald J. Treiman // Advances in Cross-National Comparison. A European Working Book for Demographic and Socio-Economic Variables / ed. by Jurgen H. P. Hoffmeyer-Zlotnik, Christof Wolf. - New York : Kluwer Academic Press, 2003. - P 159-193.
13. Kerckhoff A. C. Transition from School to Work in Comparative Perspective / A. C. Kerckhoff // Handbook of the Sociology of Education. -- N.-Y. : Springer Science + Business Media, LLC, 2000. - P. 453-474.
14. Pines A. M. Nurses' Burnout: An Existential-Psychodynamic Perspective / Ayala Malach Pines // Journal of Psychosocial Nursing. - 2000. - Vol. 38, №. 2. - P 1-9.
15. Pines A. M. Treating Career Burnout: A Psychodynamic Existential Perspective / Ayala Malach Pines // Journal of Clinical Psychology. - 2000. - Vol. 56, №. 5. - P. 633-642.
16. Shavyt Y. From School to Work. A Comparative Study of Educational Qualification and Occupational Destination / Yossi Shavyt, Walter Muller. - Oxford : University Press, 1998. - 550 р.
17. Treiman D. J. Occupational Prestige in Comparative Perspective / Donald J. Treiman. - N.Y. : Academic Press, 1977. - 514 p.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Становлення престижності інтелектуальних професій сучасної молоді і чинники, що її формують. Фактори, що впливають на престижність професії. Динаміка формування престижності інтелектуальних професій в індустріальному і постіндустріальному суспільстві.
курсовая работа [67,7 K], добавлен 10.01.2011Процес відродження українців в умовах становлення української державності на основі діяльності громадсько-політичних організацій Донбасу. Роль освіти у національно-культурному житті Донбасу впродовж 1989-2009 років. Аналіз релігійної ситуації на Донбасі.
дипломная работа [103,3 K], добавлен 31.10.2009Типологія поведінки людини, що відхиляється. Статистичні дані, пов'язані з проявами девіантної поведінки. Суїцид як найбільш небезпечна форма девіантної поведінки. Основні причини і чинники суїциду. Статистика захворювань на наркоманію і алкоголізм.
курсовая работа [562,0 K], добавлен 11.11.2014Теоретичні підходи до освіти, як соціального інституту. Статус і функції освіти в суспільстві. Реформування освіти в умовах трансформації суспільства. Соціологічні аспекти приватної освіти. Реформа вищої школи України за оцінками студентів і викладачів.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 26.05.2010Основні економічні, історико-культурні чинники демографічного розвитку Китаю, статевовікова структура населення, рівень освіти. Сучасні тенденції демографічного розвитку. Демографічна політика держави, її роль у вирішенні демографічної проблеми в КНР.
курсовая работа [276,1 K], добавлен 18.12.2011Передісторія осмислення суспільної думки і методи її вивчення. Сучасні тенденції розвитку соціологічних опитувань. Перрі як архітектор електоральних прогнозів. Белден - батько регіональних опитувань. Ваксберг - теоретик сучасного телефонного опитування.
реферат [33,2 K], добавлен 10.01.2010Характер і зміст праці, ставлення до неї як до засобу, що забезпечує існування, чи нагальної життєвої потреби. Емоційно-вольова настанова особистості на працю, вираження її позиції. Культурні і релігійні чинники праці, формування правильних мотивів.
реферат [49,7 K], добавлен 09.12.2010Поняття та сутність демографії. Демографічна ситуація у світі: основні тенденції розвитку. Сучасна демографічна політика у різних країнах світу, її сутність та політичні виміри. Демографічні процеси та демографічна політика в сучасній Україні.
контрольная работа [43,3 K], добавлен 05.02.2009Молодь як соціально-демографічна категорія, визначення її вікових меж, місце в суспільстві. Її сучасні проблеми і пропозиції до їх вирішення. Соціально-правовий захист як підґрунтя соціальної роботи молоддю. Основні напрями державної політики у цій сфері.
курсовая работа [49,9 K], добавлен 24.03.2010Сутність соціальної стратифікації, основні категорії та системні характеристики. Теорія соціальної стратифікації та її критерії. Процеси трансформації структури населення та дослідження соціально-стратифікаційного виміру українського суспільства.
дипломная работа [140,2 K], добавлен 23.09.2012
