Промислове місто як соціальне середовище формування ціннісних орієнтацій молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Промислове місто як соціальне середовище формування ціннісних орієнтацій молоді

Постановка проблеми

Соціально-економічні, політичні та соціокультурні трансформації, які відбуваються в українському суспільстві, охоплюють усі сфери життєдіяльності людини та впливають на ціннісні орієнтації особистості. Сучасна ситуація в Україні, на думку соціологів, характеризується як відсутністю офіційно проголошеної державної ідеології з притаманними їй цінностями, так і відсутністю чіткого уявлення про пріоритети тих чи інших цінностей у суспільній свідомості [1, c. 14]. Духовний світ сучасної молоді характеризується складним переплетенням різних ідеологій, світоглядів, ціннісних систем і, як наслідок, спричиняє велике різноманіття типів поведінки, способів життя, якісну диференціацію ціннісних позицій по відношенню до праці, навчання, сім'ї тощо, що дозволяє виділити у молоді, яка є частиною міської спільноти, множину різних систем цінностей. Вони визначають основний вектор розвитку суспільства. У цьому контексті представляє інтерес промислове місто, яке є своєрідною соціокультурною та соціо- територіальною спільнотою. Для промислових міст характерні, в основному, ті ж проблеми, що й для інших категорій міст, однак в умовах однобічної спрямованості господарства ці проблеми набувають найбільшої гостроти. Специфічне соціокультурне середовище промислового міста відіграє значну роль у ієрархізації ціннісних орієнтацій населення, спрямовує, культивує певну систему цінностей та життєві пріоритети [3, с. 32].

Аналіз досліджень і публікацій. Проблема цінностей, ціннісних орієнтацій особистості і соціальних груп суспільства має глибоке коріння у різних царинах гуманітарного знання. Першими соціологами, які торкнулись ціннісної проблематики, були М. Вебер, Е. Дюркгейм, Т. Парсонс, які обґрунтували необхідність вивчення цінностей соціологічною наукою і зробили вагомий внесок у розуміння суспільства як ціннісно-нормативної системи. Проте тільки У. Томас та Ф. Знанецький провели перші емпіричні дослідження ціннісних орієнтацій, застосувавши метод аналізу документів. М. Рокич розробив методику вимірювання ціннісних орієнтацій, яка отримала широке застосування у подальших дослідженнях зарубіжних і вітчизняних соціологів.

У соціології радянського періоду інтенсивне вивчення ціннісної свідомості, ієрархії ціннісних орієнтацій починають з середини 60-х років (О.Г. Дробницький, В.О. Ядов). Велика кількість наукових робіт соціологів присвячена дослідженню різних видів ціннісних орієнтацій (професійних, соціальних, життєвих), їх взаємозв'язку і впливу на процес включення молоді у конкретні суспільні структури. Серед них роботи Д.Л. Константиновського, В.Г. Не- мировського, М.Н. Руткевича, Ф.Р. Філіппова, В.І. Паніотто. Вивченню питань формування ціннісних орієнтацій особистості і соціальних груп, у тому числі молоді, присвячені роботи В.Г. Алексєєва, І.С. Кона, В.Т. Лісовсько- го, Л.Г. Іоніна та інших вчених. Поняття ціннісних орієнтацій ставили у центр численних досліджень російських учених, таких як Г. Здравомислов, А.І. Запесоцький, М.І. Ла- пін, В.Ф. Левічева, А.Г. Кузнецов, І.О. Суріна, П. Тугарінов, В.І Чупров.

Виклад основного матеріалу

Розвиток міста як предметно-територіальної форми інтеграції його структур приводить до нових форм способу життя у процесі взаємодії соціуму, символів, цінностей, комунікації. Активність населення, особливо молоді, його соціокуль- турний потенціал залежить від типу поселень, що визначає соціокультурний простір міського співтовариства [5, с. 14].

Промислове місто - населений пункт, який у класифікації міст виокремлюється за характером виконуваних функцій і спеціалізується на промисловому виробництві [7, с. 88]. Як правило, функціональний характер надає місту специфічних рис, зумовлює його особливості як соціального середовища. Промислове місто, з одного боку, має риси, спільні для всіх типів сучасних міст, з іншого - йому притаманні відмінності, які накладають відбиток на особливості соціалізації молодого покоління та впливають на процес формування ціннісних орієнтацій молоді. Крім того, слід зазначити, що самі промислові міста бувають різні за розміром, специфікою та розгалуженістю промислових галузей (монопромислові та багатопро- фільні), кількістю промислових підприємств, особливостями розташування (віддаленістю чи близькістю до столиць, торгових та культурних центрів), що, безумовно, позначається на їхніх характеристиках як соціального середовища.

Міський спосіб життя зумовлює характер і зміст соціалізації, надає різноманітні можливості і стимули для розвитку особистості та її самореалізації. До загальних рис міського способу життя відносять: мобільність, диференційованість, різноманіття і вибір, центральність, інтегрованість. Міський спосіб характеризують анонімні, ділові, поверхневі контакти у спілкуванні, висока міра вибірковості в емоційних прихильностях; пониження значущості територіальних спільнот, нерозвиненість сусідських зв'язків; багатоманіття культурних стереотипів, ціннісних орієнтацій і стилів життя; нестійкість статусу, підвищення соціальної мобільності; послаблення традицій, слабкий соціальний контроль.

Міська соціальна сфера - це велика со- цієтальна система, яка охоплює умови і спосіб життя мешканців міста і об'єднується соціальними відносинами в якості системоутворюючих факторів. Соціальна сфера міста характеризується демографічними, освітніми особливостями, а також специфічними рисами системи місцевого самоврядування, чинниками суб'єктивного та об'єктивного порядку, до яких відносяться: переміщення акцентів управління на регіональний і локальний рівні; розвиток стандартів споживацької поведінки і підвищення вимог до житлово-побутових умов; екологічні, погодні умови проживання, якість життя та ін.

Сучасне промислове місто являє собою складне за інфраструктурою, сферами, параметрами взаємодії їх одна з одною багатопластове соціальне середовище, що включає множину чинників, які впливають на соціокультурну ситуацію: неоднорідність структури, інтенсивність інформаційного потоку, виробничі процеси, темпи зростання та ін. Багатоманітність середовища промислового міста формує особистість, яка раціональна, рухлива, готова до змін. До особливостей сучасного міста слід віднести інтенсивність впливів на молодь засобів масової комунікації, які сприяють формуванню нових цінностей, норм поведінки і діяльності. Активно впливаючи на свідомість, вони закріплюють стереотипи та спонтанні реакції, пов'язані із зовнішньою стороною поведінки. По каналах масової комунікації молоді люди отримують ззовні зразки, нові знання, цінності та норми, які регулюють їхні дії та вчинки. З одного боку, це можна вважати позитивним, оскільки готова соціокультурна інформація допомагає молоді у самовизначенні, у виробленні власних норм і цінностей. З іншого - інтенсивність впливів позбавляє молодь індивідуально- особистісних орієнтацій, які дедалі більше витісняються з її свідомості.

Розглядаючи промислове місто як соціальне середовище, дослідники вказують на наявність нових тенденцій у використанні вільного часу серед його населення, особливо молоді; зменшення обсягу вільного часу та використання його з метою отримання додаткового прибутку; індивідуалізацію дозвілля; пониження інтересу до читання художньої літератури; зменшення частки творчої діяльності та зростання пасивно-споглядальних видів дозвілля [8, с. 35]. Ускладнення соціокультурних процесів в умовах сучасного міста ставить людину у ситуацію достатку й багатоманіття культури, у якій вона повинна самовизначитися, зробити свій вибір. Самовизначення відбувається в залежності від наявних знань, цінностей, норм і зразків, на які особистість орієнтується у своєму житті, і від їх відповідності особливостям нових умов діяльності [6].

Соціологи зазначають, що ціннісні пріоритети молоді зсуваються у бік особистісних орієнтирів, і, як наслідок, вона має слабку громадянську позицію, низький рівень соціальної відповідальності. Молодіжна субкультура невеликих промислових міст, не маючи загального зразка, розвиненої інфраструктури, орієнтована на отримання інформації, масову культуру, дозвілля, обмежене спілкуванням, переглядом телевізійних програм, слуханням музики, комп'ютерними іграми, носить споживчий характер. Молодіжні субкультури розповсюджені у великих промислових містах, де формуються колективна свідомість, відповідальність, загальні поняття про цінності у групах, які створюють передумови для об'єднання молоді у субкультурні групи. Але система цінностей і ціннісних орієнтацій молоді, які формуються під впливом середовища міста, не зумовлені жорстко. У силу активності особистості цінності міської культури засвоюються нею вибірково. Зі зміною умов життя особистості з'являються нові цінності, відбувається їх переоцінка [2, с. 16].

По мірі зростання вигляд промислового міста, в соціумі якого домінував «робітничий клас», поступово змінюється і набуває вигляд міста з цікавими краєзнавчими об'єктами, сучасною архітектурою, великими супермаркетами, банками, культурними заходами, фестивалями. З'являються наукові і освітні організації, творчі колективи і спілки, громадські організації, видавництва, бібліотеки, палаци культури, установи і колективи художньої самодіяльності, навчальні заклади мистецтв. Ці зміни позначаються на соціальній структурі міста: дедалі все більше зростає прошарок населення, зайнятого обслуговуванням (працівники комунальних служб, системи ресторанного бізнесу і торгівлі, туристичних фірм, культурно- масових заходів, транспорту, безпеки та ін.), збільшується кількість людей, зайнятих у сфері освіти, культури та мистецтва [9, с. 16].

Висновки

Зазначені вище перетворення якісно змінюють соціальні характеристики промислового міста. Створення умов для різноманітного культурного життя і культурних інновацій, забезпечення доступу до культурних цінностей, наступності культурних традицій роблять місто більш дієвим середовищем, здатним надавати не стільки утилітарну, скільки духовно-моральну спрямованість домінуючих у суспільній свідомості цінностей.

Для великого промислового міста (з чисельністю населення від 250 до 1000 млн. чол.) характерні: монофункціональність, обмежене число зовнішніх функцій (одна або декілька функцій взаємодоповнюють і підтримують основну); високий рівень промислової спеціалізації і структури зайнятості в економіці міста, який перевищує середній показник в країні; високий рівень диверсифікації структури міської економіки; обмеженість числа основних містоутворюючих підприємств, які реалізують промислові функції міста і їх суттєве домінування над іншими підприємствами містоутво- рюючого сектора; вищі просторові рівні реалізації промислової функції міста (національний і міжнародний); ключова роль у макрорегіо- нальних і національних системах розселення [9, с. 22].

Список літератури

1. Балакірєва О.М. Трансформація ціннісних орієнтацій в українському суспільстві [Текст] /О.М. Балакірєва // Український соціум. - 2002. - № 1. - С. 48-52.

2. Буйвицкая А.Г. Социально-структурные изменения в промышленном городе / А.Г. Буйвицкая,

3. П. Литова, Н.Д. Михальская [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.jourssa. ru/2005/4/2eBuy_Lit_Mich.pdf

4. Город: проблемы социального развития [Текст] / Под ред. А.В. Дмитриева, М.Н. Межевича. - Л.: Наука, 1982. - 168 с.

5. Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности [Текст] / А.Г. Здравомыслов. - М.: Политиздат, 1986. - 234 с.

6. Моргунова Г.Е. Социокультурная среда города как фактор формирования современной молодежной субкультуры [Текст]: автореферат дисс. ... канд. культурологии / Г.Е. Моргунова. - Кемерово, 2010. - 23 с.

7. Мурылев В.А. Социокультурная среда города. Аналитика культурологии [Электронный ресурс]: Электронное научное издание. 04. 2012. - Режим доступа: http://analiculturolog.ru/component/k2/ item/553-article_35.html

8. Безлюбченко О.С. Планування міст і транспорт [Текст]: навч. посібник / О.С. Безлюбченко, С.М. Гордієнко, О.В. Завальний. - Харків: ХНАМГ, 2006. - 138 с.

9. Туров И.С. Городской образ жизни: теоретический аспект [Текст] / И.С. Туров // Социологические исследования. - 2002. - № 1. - С. 33-42.

10. Ушаков В.А. Тенденции и приоритеты развития крупного промышленного города как элемента территориальных социально-экономических систем [Текст]: автореф. дис. ... канд. эконом. наук / В.А. Ушаков. - Челябинск, 2010. - 24 с.

REFERENCES

1. Balakireva O. M. Transformazija zinnisnuh orientazii v ukrainskomu suspilstvi (Transformation of value orientations in Ukrainian society). Ukrainian society. 2002. №1. P. 48-52.

2. Buivizkaja A. G. Socialno-strukturnue izmenenija v promyshlennom gorode (Socio-Structural Changes in the Industrial City) [electronic resource]. Access: http://www.jourssa.ru/2005/4Z2eBuy_Lit_Mich.pdf

3. Gorod: problemu socialnogo razvitija / (City: the problem of socio development). L .: Science. 1982. 168 p.

4. Zdravomuslov A. G. Potrebnosti. Interesu. Zennosti. (Needs. Interests. Values). M .: Politizdat, 1986 - 234 p.

5. Morgunova G. E. Sociokulturnaja sreda goroda kak factor formirovanija sovremennoi molodiozhnoi subkultu- ru. (Sociokulture City Environment As a Factor of the Formation Modern Culture of the Yang Peoples). Abstract diss ... on soyskanye Account. Powers candidate. kulturolohyy. Kemerovo, 2010 - 23 p.

6. Murilev V. A. Sociokulturnaja sreda goroda. Analitika kulturologii. (Sociokultura Environment Of The Cty. Analytics kulturolohyy 04. 2012. [electronic resource]. Access: http://analiculturolog.ru/component/k2/ item/553-article_35.html

7. Bezlubchenko O. S. Planuvannia mist i transport. (Town planning and transport). Kharkiv: KSAME, 2006 - 138 p.

8. Tyrov I. S. Gorodskoi obraz zhizni: teoreticheskii aspect. (The City Lifestyle: Theoretically Aspect). Sotsyolo- hycheskye study. - 2002. - № 1. - P. 33-42.

Размещено на Allbest.ru