Неформальна соціально-політична online комунікація - новітній чинник соціальної напруженості в сучасному суспільстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

НЕФОРМАЛЬНА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ONLINE КОМУНІКАЦІЯ - НОВІТНІЙ ЧИННИК СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Наталія Бойко

Сьогодні Інтернет-мережа є невід'ємною складовою суспільно-політичного життя країни. Буремні революційні події 2013-2014 рр. ще раз підтвердили значущість всесвітньої мережі, засвідчивши нові можливості впливу online активності в сучасному соціальному процесі. Так, восени 2013 року миттєвою online реакцією мережі на жорсткий розгін студентів на Майдані наприкінці листопада став пост у соціальній мережі Фейсбук Мустафи Найєма (відомого та популярного блогера і журналіста, а нині й депутата Верховної Ради України), в якому він зазначив - «ви як хочте, а я завтра виходжу на Майдан, хто зі мною?». І сотні людей (фоловерів блогера в соціальній мережі) відгукнулися на цей заклик та вийшли на вулицю, надавши приклад для інших громадян країни. Так online активність у соціальній мережі стала вагомим поштовхом розгортання революційної активності offline, яка згодом призвела до значущих суспільно-політичних змін у країні. Дійсно, мережа сьогодні є простором соціально-політичної громадянської активності українців, простором, в якому вони реалізують свої політичні, громадянські та соціальні запити. Це новітній феномен сучасного суспільно-політичного буття країни, який уже неможливо ігнорувати в сучасному світі. Ведучі ТВ новин дедалі частіше звертаються до Інтернету як джерела найсвіжіших, оперативних новин та інформації, яка надходить безпосередньо з місць подій і містить фото- та відеоматеріали безпосередніх свідків. Міністри активно ведуть сторінки у Фейсбуці, розповідаючи про ситуацію в країні, свої рішення і досягнення та отримуючи тисячі коментарів до своїх постів.

Польові, революційні комбати стають відомими після того, як їхні сторінки в соціальних мережах набувають популярності та з'являються тисячі дописувачів. Волонтери в соціальних мережах створюють групи, допомагаючи армії, переселенцям тощо.

Нівелювати вплив online активності громадян на ситуацію та події в країні сьогодні неможливо, тим більше в умовах кризового, нестабільного соціуму, який сприяє посиленню соціальної напруженості та уможливлює імовірність нових соціально- політичних вибухів у такому суспільстві.

Аналізуючи імовірність вибухонебезпечності ситуацію в країні, слід зважувати на те, що «кризовий соціум є одночасно і нестабільним, і нестійким, переживає неузгоджені різкі зміни в структурній, соціокультурній, інституціональній сферах. Інтегральною характеристикою такого суспільства в об'єктивному вимірі є система соціальної напруженості, а в суб'єктивному - напруженість у системі зав'язків індивіда з різними соціальними суб'єктами (індивідуальними та колективними)...На тлі високого рівня системної напруженості може поставати суб'єктивна напруженість різного рівня. Так само неоднозначним є зв'язок і між суб'єктивною напруженістю і готовністю до протестних дій. Високий рівень напруженості може як підсилювати, так і блокувати протестну активність. В Україні ситуацію з року в рік стабільно оцінюють як напружену більше половини опитаних. Виняток становив лише 2014 рік, коли панувала оцінка ситуації як критичної, що фактично і відбивало реальний суспільний конфлікт. Наразі динаміка свідчить про поступовий вихід з критичної ситуації та повернення до стану «фонової напруженості». Проте, оскільки конфлікт усе ще залишається досить помітним, важливим є виокремлення чинників, які найбільшою мірою сприятимуть оцінці ситуації як напруженої» [1, с. 48].

Метою нашої статті стало висвітлення особливостей громадянської активності українців у мережі, окреслення специфіки неформальної соціально-політичної online комунікації в сучасних умовах українського суспільства, визначення її впливу на перцепцію та оцінку суб'єктом загального стану напруженості в сучасному українському суспільстві.

У статті наводяться результати багаторічного соціологічного моніторингу, який регулярно проводиться Інститутом соціології НАН України починаючи з 1992 року. Він є комплексним соціологічним дослідженням стану українського суспільства. Вибірка (1800 чоловік) репрезентує доросле населення України у віці від 18 років за усіма основними соціально-демографічними показниками.

Моніторинг ситуації щодо користування Інтернетом в українському суспільстві, який проводиться нами починаючи з 2002 року, демонструє невпинне й динамічне зростання кількості українських користувачів всесвітньої мережі, засвідчує постійне нарощування та урізноманітнення інтернет-активності українців та демонструє активну реакцію користувачів на будь-які соціально-політичні процеси, які відбуваються в суспільстві.

Сьогодні вже понад дві третини дорослого населення України є користувачами Інтернету (див. Графік 1).

Графік 1 Інтернет-користувачі в Україні (%)

Революційними для «інтернетизації» країни, коли відбулися вагомі кількісні та якісні зрушення цих процесів, стали 2006 та 2013 роки. Група українських користувачів стала стрімко зростати починаючи з 2006 року. Тоді ж почали відбуватися певні зрушення в суспільній свідомості українців щодо сприйняття Інтернету як необхідної умови їх якісного існування та функціонування в сучасному світі [2].

Аналіз характеристик інтернет-користування за типом поселення засвідчує, що великі міста вже давно перестали бути єдиними осередками користувачів Інтернету в Україні. Дослідження фіксує впевнене зростання кількості користувачів Інтер- нету і в маленьких містах, і сільській місцевості. Впродовж останніх років «Невелике місто» та «Село» продовжують активно нарощувати кількість користувачів Інтернету. Водночас зростання кількості користувачів мережі в мегаполісі та у великих містах України демонструє певне уповільнення цього процесу. Максимальне зростання кількості користувачів Інтернету, порівняно з попереднім роком, у Києві було зафіксовано у 2005 році, а у великих містах - у 2012 році. Для мешканців сільської місцевості такий якісний стрибок збільшення користувачів було зафіксовано у 2014 році, коли більше 45% мешканців села зазначили, що є користувачами мережі, значно (на 19%) перевищивши показник попереднього року (26,9% у 2013 році). У 2017 році «Село» продовжує демонструвати найбільш потужне нарощування кількості інтернет-користувачів, порівняно з іншими типами поселення.

Розгляд особливостей соціально-політичної online активності передбачає й аналіз регіональних відмінностей такої активності. Тож наголосимо, що дослідження регіональних особливостей долучення громадян України до всесвітньої мережі Інтернету засвідчує неухильне зростання кількості користувачів у всіх регіонах . Найменша кількість користувачів мережі Інтернету

У дослідженні використаний такий розподіл регіонального складу за областями: «Захід» - Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька області. «Центр» - Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська області. «Південь» - Запорізька, Миколаївська, Херсонська та Одеська області. Східний регіон («Схід») вбирає Донецьку, Луганську, Дніпропетровську та Харківську області. Проте наголосимо, що в дослідженні, аналізуючи соціально-політичну інтернет-активність, також використовується більш дрібний регіональний розподіл респондентів Східного регіону. сьогодні, як і в попередні роки, фіксується у Західному регіоні (див. Графік 2). Проте слід зазначити, що саме цей регіон є одним з тих, який здійснив значний стрибок у нарощуванні інтернет- користування протягом останніх років, збільшивши кількість користувачів у регіоні майже на 10%, з 56,1% у 2015 році до 65,4% у 2017 році.

Графік 2

Переважна кількість українських користувачів зазначають, що користуються Інтернетом щодня (67%) або декілька разів на тиждень (25,5%). Така інтенсивність користування мережею дозволяє збільшувати якість всебічного використання Інтернету. Наголосимо, що така інтенсивність користування Інтернетом є переваж-

Зокрема Східний регіон для цієї мети поділяється на дві групи - у першу групу («Схід») входять Дніпропетровська та Харківська області Східного регіону, на території яких не відбувається бойових дій. Друга група («Донбас») - частина Донецької та Луганської областей, яка зараз підконтрольна Україні. На непідконтрольних територіях Донецької і Луганської областей та в Криму дослідження не проводилось. ною для користувачів усіх соціально-демографічних груп (тип поселення, регіон, вік, освіта). Мережа використовується переважно «декілька разів на день» респондентами усіх означених груп.

Сьогодні набуває сталого виміру і характеристика переважних місць використання Інтернету в країні. Фіксується абсолютний пріоритет домашнього використання мережі (більше 90% українських користувачів Інтернету), який притаманний усім соціально-демографічним групам населення України.

Усі означені тенденції розвитку інтернет-активності в країні дозволяють українським користувачам всебічно використовувати інтернет-мережу, зокрема, і для реалізації своєї громадянської активності (див. Табл.1). соціальний комунікація інтернет напруженість

Таблиця 1 Громадянська активність українських користувачів у мережі Інтернет (%, 2017)