Соціальний захист творчої молоді в сфері зайнятості

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.92

Соціальний захист творчої молоді в сфері зайнятості

Драньова І.І.,

Добровольська Н.А.

У статті розглянуто особливості соціального захисту в сфері зайнятості творчої молоді в Україні. Проаналізовано основні аспекти превентивної та оперативної соціальної підтримки творчої молоді в сфері зайнятості, її форми та методи. Представлено результати моніторингу проблем працевлаштування молодих фахівців в сфері соціальної роботи.

Ключові слова: безробітна молодь, соціальний захист, соціальна підтримка, превентивний та оперативний соціальний захист, моніторинг.

соціальний молодь зайнятість

In this article the features of social protection in the field of youth employment in Ukraine are considered. The main aspects of preventive and operational social support of youth in the field of employment, its forms and methods are analyzed. The results of monitoring of employment problems of young specialists in the field of social work are presented. The priority direction of the development of social protection of youth in the field of employment in Ukraine we see the creation of state and / or private organizations of innovation-information type: unions, associations, centers of assistance in employment and support of specialists in the social sphere, which would provide services in vocational guidance and facilitated youth employment: direct and mediated (Internet resources, mass media) group and individual professional information, professional orientated and professional counseling assistance in the form of lectures, meetings, round tables, semin ares, conferences, profound diagnostics and training programs for unemployed youth; involvement in state and social social projects; creation and replenishment of data bank on educational establishments, firms on employment, vacancies; the organization of club associations that promote the formation of the ability of young people to self-determination in the choice of profession, increasing the readiness for the competitiveness of the young person in the labor market; telephone information and SMS¬informing, which provides clients with objective information on the availability of vacancies in the labor market, job-seeking tactics and job interviews with employers; Providing information on re-training or qualification opportunities, etc.

Key words: unemployed youth, social protection, social support, preventive and operational social protection, monitoring.

Постановка проблеми. Молодь сьогодні перебуває у центрі міжнародних, соціальних,економічних і політичних подій. Завдяки високому інтелектуальному потенціалу, мобільності та гнучкості молоді люди мають можливість впливати на суспільний прогрес, визначаючи майбутнє країни і світового співтовариства.У сучасному суспільстві безробіття молоді є однією з найгостріших соціальних проблем в Україні. Молодь - це той ресурс, який повинен сприяти вирішенню цих проблем, тому особливого значення набуває питання щодо удосконалення процесу регулювання зайнятості молоді через інституційний вплив держави на ринки освіти та зайнятості завдяки спеціальному механізмові соціального захисту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням безробіття серед молоді присвячені роботи відомих вітчизняних учених О. Амоші (соціалізація економіки, соціальна орієнтація ринкових трансформацій тощо), Н. Борецької (проблеми соціального захисту населення), С. Злупка (поведінка економічної самочинності та підприємливості в системі сучасного українського виховання), Ю. Гетьманенко, К. Тахтарової, Л.Шевченко, О. Горячої і Ю. Серьогіна (проблеми безробіття в Україні), Н. Фагеєнко і О. Чурилової (причини, види та наслідки безробіття) й ін..Однак у науковій літературі недостатньо дослідженими залишаються питання, пов'язані із розробкою комплексного підходу до регулювання молодіжної зайнятості з урахуванням засад розвитку сучасного соціального захисту.

Мета статі полягає у висвітленні пропозицій щодо розвитку системи соціального захисту молоді в сфері зайнятості в Україні та результатів моніторингу проблем працевлаштування студентів - майбутніх соціальних працівників.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. Поняття «молодь» у науковій літературі визначається, як: громадська диференційована, соціально- демографічна спільнота, якій притаманні специфічні фізіологічні, соціально- психологічні, теоретико-пізнавальні, культурно-освітні властивості, що характеризують її біосоціальне дозрівання, як здійснення самовираження внутрішніх сутнісних сил і соціальних якостей [7]; соціально-демографічна група, що має специфічні соціальні й психологічні риси, які визначаються як віковими особливостями молодих людей, так і суспільно-політичним статусом, періодом духовного і соціального їх становлення [5]; диференційована соціальна група, яка набуває рис соціальної спільності і має специфічні соціально-психологічні, соціальні, культурні та інші особливості, в тому числі і способу життя, що знаходиться в процесі соціалізації, має свій соціальний вік[9] тощо.

В соціальній групі «молодь» можна виділити щонайменше чотири різні підгрупи, для яких будуть характерні специфічні проблеми: 14-16-річні - це період становлення особистості, навчання і засвоєння індивідом цінностей, норм, зразків поведінки, властивих даному віковому періоду. В цей період виникає необхідність закладання в молодій людині стійкого стереотипу в оцінці потреб як у трудовій, так і в дозвільній сфері життєдіяльності; 16-18-річні: в цьому віці характерно прагнення адаптуватися до нових умов життя; вони готові до зміни професії, приймають ринкові відносини як об'єктивні, шукають способи пристосування до них; 18-23-річні, як правило, мають завершену освіту і професію. Проте, у багатьох випадках професія виявляється незатребуваною, і в цьому випадку гостро постає питання професійного перенавчання, а іноді і професійної реабілітації. У цей період необхідний цілий комплекс заходів з адаптації молоді до реального життя, забезпечення нормального включення її в процес виробництва; молодь старшого віку - від 23 до 35 років - це період досягнення трудової і соціальної стабільності, економічної самостійності та професійного самовизначення [8].

Об'єктивно оцінюючи високий інтелектуальний потенціал, мобільність і гнучкість молодих людей, можна стверджувати, що вони мають можливість впливати на суспільний прогрес країни, визначаючи майбутнє суспільства, держави та світової спільноти. Багато в чому цей вплив залежить від того, наскільки активно молодь включається в суспільні процеси. Однак молоді люди стикаються з істотними труднощами при входженні в суспільне і соціальне життя, де одним з найскладніших моментів є їх працевлаштування [5].

Безробітна молодь - це специфічна вразлива соціально-демографічна категорія населення у віці від 15 до 35 років, якій на певних вікових етапах притаманні специфічні потреби до соціальних ризиків, залежності від суспільно-економічних умов поведінки, що переживає період фізіологічного, соціального і духовного становлення, набуття економічної свободи. Безробітна молодь, як група людей, об'єднаних за певними ознаками, має і свою внутрішню структуру, характерні відмінності. Безробітна молодь досить часто проблему власного безробіття і пошуку роботи перекладає на інших, уникаючи власної відповідальності і не беручи ініціативу на себе [8].

Соціальна сутність безробіття серед молоді полягає в тому, що вимушено непрацюючі молоді люди, які живуть не за свої кошти, а за рахунок допомоги сім'ї, маргіналізуються, не знаходячи самовираження в праці, і якщо безробіття стає тривалим, то поступово втрачається набутий професіоналізм, виробничі навички. Саме для такої категорії безробітної молоді важливо підготувати соціальних працівників на основі проектувального наукового підходу.

Найменш розробленою залишається проблема соціальної адаптації молоді. Молоді люди зі здібностями, а відповідно і особливими потребами не завжди виявляються затребуваними в сучасному українському суспільстві. О.В. Купець визначає успішність соціальної роботи з безробітною молоддю з урахуванням таких наукових підходів: діяльніший, особистісно орієнтований, компетентнісний [8, с. 106]. Особистісно орієнтований науковий підхід, на її думку, полягає в використанні психологічних основ соціально-педагогічної роботи з безробітною молоддю. Але, О.В. Купець не розглядає можливості, інтереси і особистісно-ціннісні життєві проекти, які є регуляторами поведінки молоді. На нашу думку, особистісно-ціннісні життєві проекти молоді потрібно розглядати, як суб'єктивний регулятор професіоналізації обдарованої особистості. Як доводить Т. Буда, необхідність надання допомоги молоді в реалізації життєвих проектів, в управлінні процесом професійного самовизначення особистості призвела до появи професійної орієнтації [4, с. 132]. Але, на жаль, профорієнтація здійснюється в Україні безсистемно.

Соціальна робота з безробітною молоддю повинна включати орієнтацію особистості на фізичну, соціальну та художньо-естетичну сторону праці тобто враховувати профілі академічної, естетичної та практичної обдарованості особистості. Діяльнісний науковий підхід до профорієнтації безробітної молоді полягає в з'ясуванні вікових потреб молоді в професійній діяльності, вікової мотивації щодо соціального статусу і трудової поведінки. Знання цих специфічних особливостей молоді, як групи трудових ресурсів, має відіграти істотну роль при вирішенні проблем молодіжної зайнятості в розробці нових методик і соціальних технологій включення різних груп молоді в ринок праці і їх адаптації до його умов і вимог.

Досліджуючи проблему соціальної роботи з безробітною молоддю, Т. Буда виділила три основні періоди в самоактуалізації молоді: перший - це період пошуку, коли молода людина визначає, ким бути, яким бути, яку професію, спеціальність обрати, де реалізувати свої здібності; протягом другого періоду молода людина інтегрується в суспільство; починається трудова діяльність юнаків і дівчат в будь-якій сфері - на виробництві, в науці, культурі та ін .; в третій період починається інтенсивна творча робота молодої людини, завершується її соціальне становлення (коли в основному обрана спеціальність, отримана освіта, придбані професійні навички, створення сім'ї, власне житло) [2].

Варто зазначити, що щоденно лави безробітних поповнюють 9-12 тис. осіб., більше частина з яких - це освічені та перспективні люди - молодь (30% - це молоді люди віком до 35 років). Становище молоді на ринку праці, у тому числі тих, хто шукає собі перше робоче місце, є критичним. Це підтверджується такими показниками: кожен третій безробітний віком до 21 року - випускник ПТУ, кожен п'ятий віком 21-28 років - випускник ВНЗ [3, с. 129].

Окреслені вище позиції щодо забезпечення працевлаштування в реаліях сучасного життя мають створювати умови для працевлаштування молоді в Україні в соціальній сфері. З метою виявлення проблем працевлаштування сучасної молоді було проведено моніторинг студентів старших курсів - майбутніх соціальних працівників. Для цього було розроблено анкету, яка складалася з декількох запитань. В опитуванні взяло участь 40 студентів. Студентам було запропоновано відповісти на такі запитання:

1. Чи поінформовані Ви щодо місць працевлаштування, куди можна піти після закінчення ВНЗ?

2. Які є у студентів-випускників шанси вдалого працевлаштування (високі, середні, низькі, відсутні)?

3. Яку заробітну плату, на Вашу думку, повинен отримувати студент-випускник спеціальності «Соціальна робота»?

4. Чи є у студентів-випускників потреба звернення до соціальних інституцій (державних або приватних), які допомогли б у працевлаштуванні? Та інші.

За результатами моніторингу виявлено, що 97 % студентів поінформовані стосовно місць можливого працевлаштування після закінчення ВНЗ, що характеризується позитивно, свідчить про високий рівень поінформованості студентів щодо робочих місць на ринку праці. На думку опитуваних, студент-випускник спеціальності «Соціальна робота» після закінчення навчання повинен отримувати заробітну плату: від 3500 грн. до 4000 грн. - вважають 4 % студентів; від 5000 грн. до 6999 грн. - вважають 85 % студентів; більше 7000 грн. - 11 % студентів.

А отже, потреби в оплаті праці молодих фахівців є набагато вищими, ніж існуючий рівень заробітної плати в соціальних службах, що може свідчити про небажання працювати за фахом молодих спеціалістів після закінчення вищого навчального закладу, збиткове витрачання коштів держави на освіту фахівців цієї сфери тощо. При цьому 100 % студентів зауважили на необхідності допомоги соціальних інституцій (державних або приватних) при працевлаштуванні. Крім того, студентів просили оцінити у відсотковому значенні:

1) впевненість у працевлаштуванні після закінчення ВНЗ;

2) можливості працевлаштування на роботу з окресленим ними заробітком;

3) запропонувати варіант ідеальної для них моделі працевлаштування.

За результатами опитування виявлено, що 93 % студентів-випускників оцінюють шанси вдалого працевлаштування як середні, а 7 % - як низькі. При цьому можливості працевлаштування на роботу з окресленим ними заробітком дещо різняться. Так, 14 % студентів оцінюють упевненість у працевлаштуванні після закінчення ВНЗ на 20 %; 46 % студентів - на 50 %; 11 % студентів - на 60- 70 %; 21 % студентів - на 71-80 %; 8 % студентів - на 90 %.

Також студентам було запропоновано відповісти на запитання: чи готові вони вступити на сьогодні не існуючу (гіпотетичну) соціальну організацію, яка б допомагала у працевлаштуванні, відстоювала інтереси соціальних працівників, займалася питаннями підвищення їхньої кваліфікації та професійного супроводу, наприклад, у спілку допомоги у працевлаштуванні соціальним працівникам у працевлаштуванні, і при цьому платити членські внески за її послуги? 82 % студентів зазначили необхідність створення такої організації і бажання бути її членами. 11 % студентів висловили неготовність вступати в такого роду організації, а 7 % студентів висловили бажання бути її членами, але без сплати членських внесків. Ці 7 % опитуваних погодились на сплаті вартості послуг такої організації без сплати внесків.

Отже, результати моніторингу проблем працевлаштування молодих фахівців у сфері соціальної роботи, дали змогу окреслити такі проблеми у розвитку соціально- педагогічної підтримки безробітної молоді в сфері соціальної роботи: невідповідність очікуванням молоді щодо оплати праці та відсутність соціальних інституцій, які б допомагали у працевлаштуванні молоді, відстоювали інтереси соціальних працівників, займалися питаннями підвищення їхньої кваліфікації та професійного супроводу[6].

Необхідно зазначити також, що залишаються недостатньо гнучкими й такими, що швидко реагують на потреби ринку праці, завищені вимоги працедавців до кваліфікації робочої сили, система освіти. Міністерство освіти для розв'язання цих проблем здійсненим реорганізацію професійно-технічних училищ, розширило підготовку працівників за широкопрофільними та суміжними професіями, що забезпечує працевлаштування випускників на відносно високому рівні. Розроблено перелік професій, за якими буде здійснюватися навчання молоді [1, с. 21-26].

З метою подолання явища безробіття серед молоді ми проаналізували основні наукові підходи до проведення профорієнтаційної роботи з даною категорією населення: соціально-економічний підхід передбачає аналіз потреб суспільства в різних професіях і особливо регіонального ринку праці, але з урахуванням безробітних, з'ясування перспектив в трудових ресурсів.

В ході аналізу теоретичних джерел, нормативної та методичної наукової літератури щодо мети, завдань і особливостей організації профорієнтаційної роботи нами визначено сутність поняття «профорієнтаційна робота з молоддю», як комплексу організаційно-правових, фінансово-економічних, соціально-культурних і інформаційних заходів, спрямованих на соціально виключену молодь, на повноцінну реалізацію державних гарантій і місцевих ініціатив в сфері забезпечення гармонійного включення молоді в суспільні процеси та ініціативи, що приносять дохід і дають шанс отримати економічну свободу, сприяючи зростанню рівня соціалізації та самоствердження особистості. При цьому наголошується, що сучасна молодь, в свою чергу, повинна бути не тільки пасивним споживачем державних благ, а й активним учасником всіх суспільних процесів.

Разом з тим безробіття є неминучим. Шляхом його подолання є відповідальне ставлення молодої особи до отримання освіти, самозайнятість, розвиток підприємницьких ініціатив. Процеси адаптації молоді до ринкових умов об'єктивно змушують молодих людей брати участь у підприємництві, різних формах малого бізнесу.

Висновки. Отже, пріоритетним напрямком розвитку соціального захисту молоді в сфері зайнятості в Україні вбачаємо створення державних та/або приватних організацій інноваційно-інформаційного типу: спілок, асоціацій, центрів допомоги у працевлаштуванні та супроводі фахівців соціальної сфери, які б надавали послуги у профорієнтації і сприяли зайнятості молоді: безпосередня та опосередкована (Інтернет- ресурси, ЗМІ) групова й індивідуальна профінформаційна, профорієнтована та профконсультаційна допомога у формі лекцій, зустрічей, «круглих столів», семінарів, конференцій, профдіагностики і тренінгових програм для безробітної молоді; залучення до державних та громадських соціальних проектів; створення й поповнення банку даних про навчальні заклади, фірми з працевлаштування, вакантні робочі місця; організація клубних об'єднань, які сприяють формуванню у молодих людей уміння самовизначитися у виборі професії, підвищенню готовності до конкурентоспроможності молодої людини на ринку праці; телефонне інформування та СМС-інформування, яке надає клієнтам об'єктивну інформацію стосовно наявності вакансій на ринку праці, тактики поведінки при пошуку роботи і бесід із працедавцями; надання інформації щодо можливостей перекваліфікації чи підвищення кваліфікації тощо.

Література

1. Брич В.Я. Економіка праці та соціально-трудові відносини : навчально- методичний посібник / В.Я. Брич, О.П. Дяків, С.А. Надвиничний, В. М. Островерхов, Н. М. Слівінська, С. А. Прохоровська ; [За ред. Качана Є. П.]. - Тернопіль : Економічна думка, 2016. - 212 с.

2. Буда Т. Працевлаштування випускників вищих навчальних закладів як спосіб забезпечення ефективної зайнятості молоді / Т. Буда // Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України. - 2009. - Вип. 14. - С. 73-75.

3. БудаТ. Регулювання зайнятості молоді як соціально-економічна проблема / Т. Буда // Психологія і суспільство. - 2018. - № 3. - С. 129-133.

4. Буда Т. Соціальна робота у сфері зайнятості: державні пріоритети / Т. Буда // Психологія і суспільство. - 2016. - № 4. - С. 132-136.

5. Буда Т. Удосконалення механізму регулювання зайнятості молоді / Т. Буда // Психологія і суспільство. - 2017. - № 3. - С. 92-98.

6. Васильченко В.С. Державне регулювання зайнятості / В.С. Васильченко. - К. : КНЕУ, 2003. - 289 с.

7. Закатнов Д.О. Технології підготовки учнівської молоді до професійного самовизначення : монографія / Д.О. Закатнов. - К. : Педагогічна думка, 2016. - 160 с.

8. Купець О.В. Диференціація довготривалого безробіття в Україні за соціально- демографічними групами / О.В. Купець // Праця, зайнятість та соціально-трудові відносини. - 2016. - С. 106-114.

9. Тахтарова К.А. Проблеми безробіття молоді в Україні / К.А. Тахтарова, Ю.О. Гетьманенко ; [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/prvs/2010_3/tom3/1048.pdf.

Транслітерація

1. Brich V.Ya. EkonomIka pratsI ta sotsIalno-trudovI vIdnosini : navchalno-metodichniy posIbnik / V.Ya. Brich, O.P. DyakIv, S.A. Nadvinichniy, V. M. Ostroverhov, N. M. SlIvInska,

S. A. Prohorovska ; [Za red. Kachana E. P.]. - TernopIl : EkonomIchna dumka, 2016. - 212 s.

2. Buda T. Pratsevlashtuvannya vipusknikIv vischih navchalnih zakladIv yak sposIb zabezpechennya efektivnoYi zaynyatostI molodI / T. Buda // RegIonalnI aspekti rozvitku produktivnih sil UkraYini. - 2009. - Vip. 14. - S. 73-75.

3. BudaT. Regulyuvannya zaynyatostI molodI yak sotsIalno-ekonomIchna problema /

T. Buda // PsihologIya I suspIlstvo. - 2018. - # 3. - S. 129-133.

4. Buda T. SotsIalna robota u sferI zaynyatostI: derzhavnI prIoriteti / T. Buda // PsihologIya I suspIlstvo. - 2016. - # 4. - S. 132-136.

5. Buda T. Udoskonalennya mehanIzmu regulyuvannya zaynyatostI molodI / T. Buda // PsihologIya I suspIlstvo. - 2017. - # 3. - S. 92-98.

6. Vasilchenko V.S. Derzhavne regulyuvannya zaynyatostI / B.S. Vasilchenko. - K. : KNEU, 2003. - 289 s.

7. Zakatnov D.O. TehnologIYi pIdgotovki uchnIvskoYi molodI do profesIynogo samoviznachennya : monografIya / D.O. Zakatnov. - K. : PedagogIchna dumka, 2016. - 160 s.

8. Kupets O.V. DiferentsIatsIya dovgotrivalogo bezrobIttya v UkraYinI za sotsIalno- demografIchnimi grupami / O.V. Kupets // Pratsya, zaynyatIst ta sotsIalno-trudovI vIdnosini. - 2016. - S. 106-114.

9. Tahtarova K.A. Problemi bezrobIttya molodI v UkraYinI / K.A. Tahtarova, Yu.O. Getmanenko ; [Elektronniy resurs]. - Rezhim dostupu : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/prvs/2010_3/tom3/1048.pdf.

Размещено на Allbest.ru