Динаміка соціальної детермінації базових цінностей українців: поколінний зріз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Динаміка соціальної детермінації базових цінностей українців: поколінний зріз

Дар'я Яшкіна - магістр соціології

Сучасну Україну характеризують як країну, що перебуває на межі розколу; ідеться зазвичай про розкол регіональний (захід - схід, центр - регіони), але, ураховуючи останні події й вектор європейського розвитку країни, набуває важливості питання непорозуміння між поколіннями. У цьому контексті актуалізовано проблематику ціннісних змін. У статті розглянуті ціннісні вподобання двох поколінь українців, порівняно з ціннісними вподобаннями населення інших країн Європи на базі даних шостої хвилі дослідження ESS. Увагу зосереджено на соціальній детермінованості змін пріоритетності цінностей українців на основі зіставлення базових цінностей двох поколінь українців. Виявлено основні розбіжності в наданні ціннісних переваг між поколіннями та зроблено спробу їх пояснити: так, висока значущість деяких цінностей на фоні інших країн може бути спричинена дефіцитністю, нестачею або підвищенням труднощів реалізації, досягнення таких цінностей у сучасному стані країни.

Ключові слова: базові цінності, ціннісні зміни, ціннісна динаміка

Modem Ukraine is described as a country on the verge of schism; we may speak of a regional split (west east, the center - the regions), but, given the recent developments and the vector of European development of the country, the issue of intergenerational conflicts becomes more important. In this context, the problematics of value changes are actualized. The article considers the value preferences of two generations of Ukrainians in comparison with the value preferences of the population of other European countries on the basis of data from the sixth wave of the ESS study. Attention is focused on the social determinism of changes in the priority values of Ukrainians on the basis of a comparison of the basic values of two generations. The main differences in the value preferences between generations have been discovered and an attempt has been made to explain them: thus, the high significance of certain values against the background of other countries can be caused by the insufficiency or the increasing difficulty of realizing and achieving such values in the current situation of the country.

Key words: basic values, value changes, value dynamics, generations, social determination.

В статье проблематика ценностных изменений актуализируется в поколенческом контексте; рассмотрены ценностные предпочтения двух поколений украинцев, по сравнению с ценностными предпочтениями населения других стран Европы на базе данных шестой волны исследования ESS. Внимание сосредоточено на социальной детерминированности изменений приоритетности ценностей украинцев на основе сопоставления базовых ценностей двух поколений. Обнаруженны основные различия в ценностных предпочтениях между поколениями и совершена попытка их объяснения: так, высокая значимость некоторых ценностей на фоне других стран может быть вызвана недостаточностью или повышением трудности реализации и достижения таких ценностей в современном положении страны.

Ключевые слова: базовые ценности, ценностные изменения, ценностная динамика, поколения, социальная детерминация.

Постановка наукової проблеми та її значення. Сучасна Україна перебуває на межі різноманітних розколів, зокрема регіонального та поколінного. За умов економічної й політичної криз проблема розколів набуває особливої гостроти, більшу увагу зазвичай приділяють непорозумінням між регіонами, їх причинам і наслідкам. Але потрібно зазначити, що різні погляди та позиції поколінь відіграють важливу роль і позначаються на векторі розвитку країни не менше ніж регіональні розколи, проте самі є менш явними та очевидними. Потрібно зауважити, що у науковому тлумаченні термін «покоління» досить розмитий, унаслідок його вживаності, але в цій роботі ми досліджуватимемо два покоління українців, акцентуючи увагу на тому, що міжпоколінні розбіжності пояснюються спільним досвідом соціалізації та дорослішання різних поколінь (Руднев, 2018). Україна й інші пострадянські країни перебувають у процесі трансформації навіть через 27 років після розпаду СРСР, трансформуються та змінюються й людські цінності. Оскільки цінності є уявленнями про найважливіші явища та предмети на суспільному й індивідуальному рівнях, є регуляторами людської поведінки, ціннісна зміна становить особливий дослідницький інтерес. Базові цінності формуються та набувають стійкості у свідомості індивідів у так званий «формативний» період соціалізації (Руднев, 2018), а отже, різницю ціннісних вподобань поколінь у сучасній Україні можна пояснити радянською спадщиною старшого покоління й відсутністю такої в молодого покоління. Дослідження цієї ціннісної динаміки надає можливості для більш глибокого аналізу становища українського суспільства та причин міжпоколінних непорозумінь.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Ціннісна проблематика наразі є однією з найактуальніших тем для досліджень як у світовій, так і у вітчизняній соціології. Цінності досліджували ще класики соціології (М. Вебер, Е. Дюркгейм, Т. Парсонс, Г. Ріккерт, П. Сорокін та ін.). Методології вивчення ціннісного аспекту життєдіяльності суспільства, на підставі яких пропонуються типології цінностей, ціннісних орієнтацій і систем, розробляли Р. Інґлхарт, К. Клакхон, М. Рокич, Ф. Тромпенаарс, Г. Хофстеде, Ш. Шварц й ін. Однією з найуживаніших та визнаних методологій дослідження цінностей є методологія саме Ш. Шварца. Дослідник виокремив базові цінності людей і пов'язав їх у ціннісний континуум, який ґрунтується на двох основних вісях: «відкритості до змін - збереження» та «турботі про людей і природі - самоствердження». Потрібно зазначити, що базові цінності, за Ш. Шварцем, - це уявлення про найбільшу значущість певних об'єктів чи явищ на індивідуальному рівні (Магун, Руднев, 2010a). У вітчизняній соціології питання про цінності не втрачає своєї актуальності з моменту оголошення незалежності України. Цінності, ціннісні орієнтації, ціннісні пріоритети, їх динаміку і вплив на соціальну структуру вивчають такі українські соціологи, як В. С. Бакіров, Є. І. Головаха, О. Д. Куценко, С. О. Макеєв, Н. В. Паніна, А. О. Ручка, Л. Г. Сокурянська та ін. Російські дослідники В. С. Магун й М. Г. Руднєв (Магун, Руднев, 2010a, 2010b), вивчають базові цінності саме в поколінному розрізі; такий аспект представлений і у О. С. Мурадян (Muradyan, 2014). Це далеко не повний список дослідників і дослідницьких тематик щодо проблеми цінностей, але це саме ці доробки, що були використані для розгляду нашої теми.

Мета статті - дослідження динаміки базових цінностей українців та її соціальної детермінації крізь призму поколінь. Для цього ми визначаємо такі дослідницькі завдання:

• визначення способу подолання проблеми дослідження базових цінностей старшого покоління в їх «формативний» період соціалізації за умов відсутності даних;

• установлення місця базових цінностей двох поколінь українців серед цінностей населення європейських країн;

• дослідження змін базових цінностей під впливом соціальних змін, що пов'язані з переходом від радянського до сучасного українського суспільства, порівнянням ціннісних переваг молоді й старшого покоління України напередодні подій 2014 р.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. За умов розпаду Союзу та відкриття кордонів як у сенсі соціальному, інформаційному, так і в економічному, сучасне українське суспільство передбачувано тяжітиме до цінностей «відкритості до змін». З іншого боку, за умов розвитку капіталізму українське суспільство схиляється до цінностей «самоствердження». Тяжіння до цінностей «збереження» або «відкритості до змін», як і надання переваги «турботі про людей» або «самоствердженню», залежить від того, коли пройшов основний соціалізаційний період індивідів (ідеться про т. з. «формативний» період соціалізації, який характеризується формуванням і ціннісних уявлень у тому числі): до розпаду Радянського Союзу та становлення незалежної України чи після цих подій (Магун, Руднев, 2010a). Покоління, що народилося та зростало вже в незалежній Україні, більш відкрите до змін стосовно старших поколінь і схильне до самоствердження. Це спричинено тим, що формативний період такого покоління відбувався в період кризи та це покоління не мало що втрачати внаслідок цього, тобто не мало, що «зберігати», з одного боку, із другого - це формування відбувалось у межах «відкритої» держави. Покоління, що опинилося в незалежній Україні у віці від 40 років, тобто коли людина вже має кар'єрні здобутки, стійкі ціннісні уявлення, соціальний та економічний капітали, що потрапили під загрозу в часи кризи - з одного боку, та період їх формування відбувався за часів «закритої держави» (у сенсі закритого характеру зовнішньополітичних відносин) - з іншого, тяжіють до цінностей «збереження». Аби перевірити ці гіпотези, доречно було б порівняти людей однієї вікової категорії різних часових епох, таким чином виявивши зміни в їхніх ціннісних орієнтаціях. Але не маючи достатньо даних (а саме, даних за часів СРСР), ми вимушені шукати інші способи ствердження або спростування представленої основної гіпотези. У йій статті скористаємося наробками й методологією В. С. Магуна та М. Г. Руднєва, які запропонували вихід з цієї ситуації за допомогою порівняння двох поколінь (Магун, Руднев, 2010a, 2010b). Відповідно, аналогічно дослідимо два покоління українців:

Молодь (до 24 років) - покоління, чиї цінності формувалися за умов незалежної України.

Старше покоління (від 62 років) - покоління, що не менш як 40 років прожило в радянському суспільстві (Руднев, 2018).

Але оскільки таке порівняння не може надати нам інформацію саме про соціальну детермінованість таких змін (ціннісна зміна також зумовлена біологічним розвитком людини: наприклад, із віком індивіди більш схильні до цінностей збереження незалежно від соціальної зумовленості (Магун, Руднев, 2010b)), В. С. Магун та М. Г. Руднєв пропонують перейти від абсолютних показників до відносних, а саме - порівняння з європейськими країнами, що не мають радянського спадку, а біологічна зумовленість має бути приблизно однаковою.

Тобто для перевірки нашої гіпотези ми порівняємо місця базових цінностей двох поколінь українців серед цінностей населення європейських країн, користуючись розподілом цінностей Ш. Шварца на «відкритість до змін - збереження» та «турботу про людей і природу - самоствердження».

Для аналізу використовуватимо дані 6 хвилі ESS, польовий етап якої в Україні відбувся в липні- серпні 2013 року, тобто саме перед політичною кризою. Усього в дослідженні брали участь 29 країн. Потрібно зазначити, що не всі країни-учасники європейського соціального дослідження територіально належать до Європи або ж є частиною Європейського Союзу. Так, наприклад, у дослідженні бере участь Російська Федерація (тобто під час аналізу ми враховуватимемо й такий чинник).

Методика Ш. Шварца, розроблена для ESS, передбачає наявність 10 базових цінностей, що в анкеті відображені у 21 ствердженні (ціннісні портрети), з якими мають погодитися або не погодитися тією чи іншою мірою респонденти (1 - зовсім на мене не схоже, 6 - дуже на мене схоже) (Schwartz, 2007). із часом 10 виділених цінностей у цьому дослідженні трансформують до семи (оскільки в самому дослідженні використовується скорочена версія опитування) (Davidov, Schmidt, Schwartz, 2008). Тож ми маємо такі ствердження-індикатори й відповідні до них цінності (табл. 1).

Таблиця 1. Методика Шварца