Реалізація підходу "mixed-mode" у вибірковому соціологічному дослідженні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реалізація підходу "mixed-mode" у вибірковому соціологічному дослідженні

Казанжи А.П.

Анотації

Стаття присвячена підходу "mixed-mode" у якому поєднують різні методи при зборі емпіричних даних у соціологічних дослідженнях. У статті фокус уваги зосереджений на можливостях та обмеженнях даного підходу. Окрім того, авторка аналізує типи дизайну комбінованого збору соціологічної інформації в масових опитуваннях

Ключові слова: соціологічне дослідження, комбінований збір даних

Статья посвящена подходу "mixed-mode" в котором соединяют разные методы сбора эмпирических данных в социологических исследованиях. В статье фокус внимания сосредоточен на возможностях и ограничениях данного подхода. Кроме того, автор анализирует типы дизайна комбинированного сбора социологической информации в массовых опросах.

Ключевые слова: социологическое исследование, комбинированный сбор данных

Article is devoted to the "mixed-mode" approach to data collection in empirical sociological research. The article focuses on the opportunities and limitations of this approach. An addition the author analyzes variants of "mixed-mode" approach to data collection in social surveys.

Keywords: sociological research, "mixed-mode"

Актуальність. З плином часу змінюється не лише методологія проведення соціологічних досліджень, а й технологія збору первинної соціологічної інформації. Розробляючи план вибіркового соціологічного дослідження, важливо звернути увагу на польовий етап, а саме на оптимізацію процедур збору даних таким чином, щоб зменшити загальну похибку дослідження з урахуванням існуючих часових та грошових обмежень.

Кількісний збір соціологічної інформації можна здійснювати різними способами: методом особистого інтерв'ю (face-to-face або F2F), за допомогою телефонного або он-лайн опитування і т.д.. Зараз все більш поширеними стають дослідження громадської думки, в яких застосовують комбінацію або поєднання цих методів - дизайн "mixed mode". Мова йде не про поєднання якісних і кількісних підходів (англ. "mixed methods"), а саме про поєднання різних кількісних методів збору даних в межах одного соціологічного дослідження.

У порівнянні з класичним соціологічним дослідженням, де збір даних здійснюється за допомогою одного методу опитування ("single-mode"), при поєднанні різних методів опитування ("mixed-mode" Оскільки поки що немає адекватного перекладу терміну "mixed-mode", тому надалі у статті буду використовувати англомовний варіант, не шукаючи його україномовних аналогів.) різні респонденти відповідають на одні й ті самі анкетні питання через альтернативні канали комунікації (Інтернет, телефон тощо). Отже, метою даної статті є розкриття евристичного потенціалу підходу "mixed-mode" у зборі соціологічної інформації в масових опитуваннях.

Розробниками-фундаторами підходу "mixed-mode" є наші сучасники - професори Едіт де Лю (Нідерланди), Дон А.Ділман (США) та відомий американський методолог Роберт Грувс. Продовжують розробляти даний напрямок такі дослідники як: Джоп Хокс (Нідерланди), Мелані Лін (США), Пітер Мартін (Великобританія) та інші.

У "mixed-mode" дослідженнях використовується більше, ніж один кількісний метод збору соціологічної інформації [1, с.138]. Метою підходу "mixed-mode" - є досягнення високого рівня відповідей Рівень відповідей або рівень досяжності респондентів (англ.. - response rate)- частка респондентів, які не ухилились від відповіді., підвищити оперативність збору даних та охоплення генеральної сукупності при цьому зберегти якість отриманих емпіричних даних. Цей підхід пропонує поєднувати різні способи досягнення одиниць вибіркової сукупності таким чином, аби використати переваги кожного з методів, щоб подолати і компенсувати їх слабкі сторони. Поєднуючи різні методи збору первинних емпіричних даних, дослідники намагаються максимально використовувати потенціал кожного з методів. Закордонні дослідники [2; 3; 4] звертають увагу ще й на прагматичну сторону застосування даного підходу. На їх думку, використання найбільш економного методу збору даних не є універсальним для всіх можливих ситуацій дослідження. Його варто поєднувати з іншим, більш кошторисним, методом таким чином, аби компенсувати слабкі сторони кожного з них. При правильному поєднанні методів на виході можна отримати меншу вартість проекту, менше помилок, і вищий рівень відповідей, ніж при застосуванні одного методу.

Едіт де Лю, професор кафедри методів дослідження в Утрехтському університеті (Нідерланди) запропонувала узагальнюючу типологію "mixed-mode" досліджень. Вона створила свою типологію, спираючись на декілька ситуацій застосування підходу "mixed-mode" в масових опитуваннях, які запропонував професор Вашингтонського університету (США), спеціаліст у сфері методології досліджень громадської думки, - Дон А. Діллман у своїй роботі "Поштові та Інтернет дослідження" [5].

Ситуація перша: одна вибірка, одна анкета, один часовий період, але різні одиниці вибірки досліджуються за допомогою різних методів. Це найпоширеніший у практиці тип дизайну "mixed-mode", у якому одну частину вибіркової сукупності досягають одним методом, а другу - іншим.

Досвід застосування даного типу "mixed-mode" досліджень мають дослідники з Росії, США, Нідерландів, Естонії, України та інші. Наприклад, російські колеги з "Фонду общественное мнение" (ФОМ) провели телефонне опитування у межах проекту "Открытое мнение". Завдяки тому, що у Росії є прив'язка кодів (префіксів) номерів мобільних телефонів до суб'єктів федерації, ФОМ зміг провести телефонне опитування за мобільними та стаціонарними телефонами [6]. Дослідники з США вдались до поєднання face-to-face інтерв'ю та телефонного опитування. Вибіркою було охоплено домогосподарства із стаціонарними телефонами та домогосподарства, які їх не мали. Домогосподарства, які мали телефони опитали методом телефонного опитування. А тих, хто не мали телефонів, опитали методом face-to-face [7]. В Україні подібний досвід має Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Для дослідження політичних настроїв киян КМІС здійснили поєднання face-to-face інтерв'ю та CATI-опитування, в іншому дослідженні на тему розвитку та модернізації українських бібліотек було здійснено поєднання поштового та Інтернет-опитування.

Діллман і де Лю говорять як і про одночасне/паралельне проведення такого опитування, так про послідовне. У першому випадку респондент може самостійно обрати зручний йому спосіб (метод) за яким його будуть опитувати (рис. 1). соціологічний дослідження опитування

Рисунок 1. - Дизайн паралельного "mixed-mode" опитування

Вивчаючи досвід своїх колег і співпрацюючи з ними, де Лю встановила, що наразі немає остаточного емпіричного підтвердження щодо надання можливості респондентам обирати метод інтерв'ювання. Вона зазначає, що у процесі досліджень соціологи прийшли до висновку, що надання вибору ніяк не відобразилось на рівні відповідей, інші ж говорять про протилежне, емпірично доводячи, що надання респонденту можливості вибору найбільш зручного для нього методу підвищує рівень відповідей [2, с.240]. Однак, застосування цього різновиду дозволить, з одного боку, ініціювати прихильність респондентів, відповідно зменшивши рівень не відповідей та помилку покриття (coverage error), а з іншого - скоротити загальні витрати дослідження.

Найбільш розповсюдженим є різновид послідовного "mixed-mode" досліджень. Якщо респонденти є недоступними або відмовились від участі в опитуванні, тоді ці одиниці вибіркової сукупності намагаються досягти за допомогою інших методів інтерв'ювання. Цей різновид запобігає зростанню помилки репрезентативності та підвищує рівень відповідей (рис. 2.).

Рисунок 2. - Дизайн послідовного "mixed-mode" опитування

Поєднання різних методів опитування може стати єдиною альтернативою для безпосереднього доступу до всіх членів населення [2, с.219-220]. Так, наприклад, в Естонії був перепис населення, який проходив у два етапи: перший етап, який тривав з 31 грудня 2011 р. по 31 січня 2012 р., включав електронний перепис - у бажаючих була можливість заповнити анкети в он-лайн-режимі Показник проникнення Інтернет в Естонії складає 75,2%. - Режим доступу:

http://www.internetworldstats.com/stats4.htm.. Другий етап у проміжку з 16 лютого по 31 березня 2012 року переписувачі відвідали всіх тих, хто з якихось причин не прийняв участь в електронному переписі. Як засвідчує Департамент статистики Естонії, протягом першого етапу збору даних електронні анкети заповнили більше ніж 815 000 жителів, що складає 62% від облікового числа жителів Естонії Дані Департаменту статистики Естонії - Режим доступу: http://www.stat.ee/52566

33. Отже, в естонському переписі населення вдались до поєднання web і face-to-face методів.

З іншого боку, недоліком поєднання методів є ефект методу (mode effect), тобто різні методи можуть по-різному впливати на результати дослідження. Оскільки існує відмінність сприйняття респондентом анкети під час візуальної комунікації та слухової, то цілком можливо, що під час введення додаткових методів збору, зростатиме не лише рівень відповідей, а й помилка вимірювання [5, с.220; 2, с.240-241].

Цей тип дизайну "mixed-mode" досліджень є найбільш актуальним при теперішньому занепаді українських емпіричних досліджень, зумовлених низькими показниками рівня відповідей особистих інтерв'ю.

До наступної ситуації застосувань "mixed-mode" досліджень належить збір даних у різних хвилях панельних досліджень різними методами. Панельні дослідження - це повторне обстеження з застосуванням єдиної методики і процедур аналізу даних однієї й тієї ж вибіркової сукупності респондентів з заданою регулярністю [8, с.367]. Виходячи з практичних міркувань, зменшення вартості є головною причиною застосування підходу "mixed-mode" у панельних дослідженнях [2, с.241]. Збір інформації в першій хвилі панельного дослідження здійснюють одним методом. Під час першої хвилі, окрім соціологічної інформації, збирають ще й контактні дані респондентів (номер телефону, електронну адресу тощо), щоб в подальшому опитувати цих же респондентів, але вже за допомогою інших методів опитування (рис. 3.). Це дозволить поліпшити рівень відповідей і скоротити витрати на дослідження.

Суттєва проблема підходу "mixed-mode" в панельних дослідженнях полягає в тому, що метою панельних досліджень є вимірювання змін. А зміни у результатах різних хвиль можуть бути спричинені як змінами у об'єкті дослідження, так і впливом нового методу збору інформації. Іншими словами, важко вирішити чи дійсно зміни в об'єкті дослідження обумовлені плином часу чи це результат застосування нового методу збору інформації [2, с.242]. Таким чином, цей тип дизайну "mixed-mode" досліджень піднімає важливе питання стосовно вдосконалення процедури оформлення запитань так, щоб візуальний вплив письмової анкети був еквівалентний слуховому впливу інтерв'ю [5, с.220- 221].

Третій тип дизайну "mixed-mode" досліджень: збір інформації з різних частин однієї і тієї ж анкети різними методами. Зазвичай поєднують різні види інтерв'ю з анкетуванням, які зорієнтовані на використання сильних сторін обох або більше методів. Метою використання даного типу дизайну "mixed-mode" досліджень є зниження зсуву соціально бажаних відповідей на сенситивні питання анкети і зменшення загальної помилки вимірювання [9, с.51]. Мається на увазі, що, наприклад, по завершенню інтерв'ю, респондент одразу отримує на руки ще анкету для самозаповнення (self-administered questionnaire) з додатковими питаннями. Цими "додатковими питаннями" переважно є сенситивні питання в опитувальнику, які стосуються особистих та делікатних тем, відповіді на які при звичайному face-to-face опитуванні часто бувають нещирими. Анкета для самозаповнення, на відміну від інтерв'ю face-to-face, дозволяє уникнути проблем стосовно невідповідей, підвищити конфіденційність серед подібного роду запитань [2, с.241]. У цьому випадку можлива відмінність вимірювання між тим, що було отримано першим методом у порівнянні з другим розглядається як його перевага, а не джерело помилок, як у ситуації з панельними дослідженнями [5, с.221].

Четвертий та останній тип дизайну "mixed-mode" досліджень використовує різні методи опитування для різних вибіркових сукупностей у порівняльних дослідженнях. Причини для застосування такого підходу можуть бути різними. Різні країни можуть мати різні дослідницькі традиції або різні практичні обмеження. Так наприклад, дослідники в одних країнах звикли проводити опитування одним методом, тоді як в інших сформувалась інша дослідницька традиція і дослідники переважно застосовують інший метод.

Також причиною застосування в різних країнах різних методів є різний доступ до інформації щодо основи вибірки, наприклад, в одних країнах доступною є інформація стосовно адрес і місця проживання респондентів, в інших - високий рівень телефонізації і є доступ до баз з номерами телефонів респондентів, а у невеликих країнах, наприклад скандинавські країни, соціологи мають доступ до повного реєстру громадян. У порівняльних дослідженнях кожна країна може проводити збір даних за допомогою одного методу збору інформації ("single-/one-mode"), але на виході, коли об'єднуються дані різних країн, виходить, що ми отримуємо дані, зібрані різними методами (рис. 4.).

Однак, внутрішня валідність висновків такого порівняння може бути піддана сумніву у разі, якщо виникає ефект методу, який може призвести до відмінностей між країнами. Але організація збору даних у різних країнах одним методом є достатньо складним завданням, оскільки оптимальний метод для однієї країни може бути невдалим для іншої [2, с.242-243].

Серед прикладів "mixed-mode" у порівняльних дослідженнях варто відзначити проект "Європейське соціальне дослідження" (European social survey - ESS). У межах цього проекту дослідницький колектив ESS здійснив серію експериментальних досліджень із поєднанням Інтернет-опитування та face-to- face інтерв'ю, або face-to-face інтерв'ю із телефонним опитуванням в Нідерландах, Угорщині, Естонії та деяких інших країнах-учасницях "Європейського соціального дослідження".

Систематизовану типологію "mixed-mode" досліджень можна подати у вигляді таблиці 1. [2, с.238].

Таблиця 1. - Порівняльна характеристика типологій "mixed-mode" досліджень

Підсумовуючи вищезазначене, можна сказати, що підхід "mixed-mode" у зборі соціологічної інформації може забезпечити ряд переваг, а саме:

- компенсувати недоліки кожного з методів;

- підвищити рівень відповідей - респонденти охочіше йтимуть на контакт з інтерв'юерами та відповідатимуть на їх питання;

- підвищити конфіденційність відповідей;

- знизити ефект соціально схвалюваних відповідей;

- зменшити помилку вибірки (репрезентативності), тобто зменшується відхилення вибіркового значення ознаки від його істинного значення у генеральній сукупності;

- зменшити вартість проведення дослідження;

- збільшити надійність та якість отриманої соціологічної інформації.

В той же час підхід "mixed-mode", як було вказано вище, може спричинити ряд недоліків, а саме: ефект методу й помилки вимірювання. Перший недолік пояснюється тим, що різні методи збору соціологічної інформації часто можуть давати різні результати. Для уникнення або зменшення даного недоліку, на думку де Лю та Ділмана, слід приділяти значну увагу адаптації однакового набору сформульованих запитань та варіантів відповідей в інструментарії опитування у відповідності з іншими методами. Другий недолік полягає у різниці сприйняття респондентом анкети під час візуальної комунікації, коли він безпосередньо читає анкету, та звукової, коли респонденту зачитують питання та варіанти відповідей. Зміст різниці полягає в тому, що деякі респонденти можуть погано сприймати "на слух" анкету. Тобто відмінність сприйняття опитувальника впливає на вимірювання, тож цілком можливо, що під час введення додаткових методів збору зростатиме не лише рівень відповідей серед респондентів, а й помилка вимірювання [5, с.218-220; 2, с.240-241].

Висновки

Отже, головною метою підходу "mixed-mode" у зборі первинної соціологічної інформації є отримання множини даних кращої якості при менших витратах, ніж вони будуть отримані при застосуванні одного методу в дослідженні. Збір емпіричних даних за допомогою підходу "mixed-mode" відкриває широкі можливості як для підвищення рівня відповідей та скорочення витрат на реалізацію дослідження, так і для вдосконалення процедури збору соціологічної інформації. Проте, перш ніж впроваджувати даний підхід для реалізації вибіркових соціологічних досліджень, досліднику варто враховувати і "перепони", які пов'язані з ефектом від методу та помилками вимірювання.

Список використаних джерел

1. Balden, W. Multi-mode Data Collection: Benefits and Downsides. Paper presented at the 2004 Conference of the Great Lakes, Chapter of the Marketing Research Association, Cancun, Mexico.

2. de Leeuw, E. D. To Mix or Not to Mix Data Collection Modes in Surveys/ E. D. de Leeuw // The Journal of Official Statistics. - 2005. - 21(2) - P. 233-255. [Electronic resource]. Mode of access: http://igitur-archive.library.uu.nl/fss/2011-0314-200305/EdL-to%20mix%202005.pdf

3. Roberts, C. Mixing modes of data collection in surveys: A methodological review/ C. Roberts // ESRC National Centre for Research Methods Briefing Paper. - 2007. - 30 p. [Electronic resource]. Mode of access: http://eprints.ncrm.ac.uk/418/1/MethodsReviewPaperNCRM-008.pdf

4. Survey Methodology / R.M. Groves, J.F. Floyd, M. Couper, J.M. Lepkowski, E. Singer, R. Tourangeau. - New Jersey: Wiley, 2004. - 425 р.

5. Dillman, DA Mail and Internet surveys: The Tailored Design Method/ DA Dillman, New York: John Wiley, 2000. - 523 р. [Electronic resource]. Mode of access: http://bookinist.net/books/bookid-62301 .html

6. Османов Т.Э. Методика составления выборки, 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.facebook.com/groups/289593911076225/doc/320687527966863/ - Назва з екрана.

7. Groves, R. M., Lepkowski J. M. Dual Frame, Mixed Mode Survey Designs / R. M. Groves // Journal of Official Statistics. - 1985. - PP. 263-286. [Electronic resource]. Mode of access: http://www.jos.nu/Articles/article.asp

8. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности / В.А Ядов. - М.: "Добросвет", "Книжный дом"Универстет", 1999. -596 с.

9. de Leeuw, E. D., Hox J.J. Internet Surveys as Part of a Mixed Mode Design/ E. D. de Leeuw // Social and Behavioral Research and the Internet: Advances in Applied Methods and Research Strategies. Ed. Marcel Das, Peter Ester, Lars Kaczmirek. New York: Taylor & Francis Group. - 2011. - PP. 45-76. [Electronic resource]. Mode of access: http://www.psypress.com/common/sample- chapters/9781848728172.pdf

Размещено на Allbest.ru