Визначення рівня обізнаності населення з основними положеннями "медичної реформи"

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 614.2:338.46.003.2(100)

Визначення рівня обізнаності населення з основними положеннями «медичної реформи»

С.М. Грищук Житомирський державний університет імені Івана Франка, м. Житомир, Україна Комунальний вищий навчальний заклад «Житомирський медичний інститут» Житомирської обласної ради, м. Житомир, Україна

Мета. Визначити рівень обізнаності населення з основними положеннями «медичної реформи» та встановити його залежність від соціально-вікових станів. Матеріали та методи. У роботі використано соціологічний та статистичний методи, дослідження проводилося шляхом опитування за спеціально розробленою анкетою.

Результати. За підсумками опитування 407респондентів встановлено, що 71,5±2,2% з них підтримують необхідність реформування галузі охорони здоров'я. Визначено, що відносний показник обізнаності з підходами до реформування первинної медичної допомоги становить 46,9±2,5%, спеціалізованої - 30,2±2,3%. У результаті впровадження реформи покращення доступності та якості медичної допомоги очікують 36,6±2,4% респондентів, закриття окремих медичних закладів та скорочення медичних працівників - 62,9±2,4% опитаних. Встановлено низький рівень обізнаності населення з основними положеннями медичної реформи (коефіцієнт обізнаності становить 3,41±0,08 бали при 10 можливих). Не виявлено залежності зазначеного показника від статі, віку, освіти респондентів, відмічено достовірно краще володіння інформацією щодо реформування медичними працівниками порівняно з іншими категоріями населення.

Ключові слова: медична реформа, опитування, обізнаність.

Цель. Определить уровень осведомленности населения с основными положениями «медицинской реформы» и установить его зависимость от социально-возрастных состояний.

Результаты. По итогам опроса 407 респондентов установлено, что 71,5±2,2% из них поддерживают необходимость реформирования здравоохранения. Определено, что относительный показатель осведомленности с подходами к реформированию первичной медицинской помощи составляет 46,9±2,5%, специализированной - 30,2±2,3%. В результате внедрения реформы улучшения доступности и качества медицинской помощи ожидают 36,6±2,4% респондентов, закрытия отдельных медицинских учреждений и сокращения медицинских работников - 62,9±2,4% опрошенных. Установлен низкий уровень осведомленности населения с основными положениями медицинской реформы (коэффициент осведомленности составляет 3,41±0,08 балла при 10 возможных). Не выявлено зависимости указанного показателя от пола, возраста, образования респондентов, отмечено достоверно лучшее владение информацией по реформированию медицинских работниках по сравнению с другими категориями населения.

Purpose - to determine the awareness level of the population with the basic provisions of "the medical reform" and to establish it's dependence on the socio-age status. Results. According to the results of the poll of 407 respondents was found that 71.5±2.2% of them supported the necessity to reform the health care sector. It is determined that the relative indicator of awareness with the approaches of reforming the primary health care was 46.9±2.5%, specialized - 30.2±2.3%. Improvement of the availability and quality of medical care are expected by 36.6±2.4% of respondents, and 62.9%±2.4% of respondents believe that the implementation of the medical reform will lead to closing of certain medical facilities and the reduction of medical staff.

The low awareness level of the population with the main provisions of medical reform has been established (awareness rate is 3.41±0.08 points with 10 possible). The dependence of the indicated indicator on gender, age, education of respondents wasn't revealed, it was noted a significantly better possession of information about reforming among medical workers in comparison with other categories of population. Key words: medical reform, questioning, awareness.

Питання щодо реформування галузі охорони здоров'я є актуальним з перших років незалежності України, разом з цим реальні кроки щодо змін у галузі були розпочаті з прийняттям «Концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я» (розпорядження КМУ від 30 листопада 2016 р. № 1013-р), а на законодавчому рівні вони були закріплені з прийняттям Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» у жовтні 2017 року [3] та «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості» (від 14.11.2017 р.). З того часу представниками Міністерства охорони здоров'я України, громадських організацій, засобами масової інформації проводиться значна роз'яснювальна робота щодо підходів до реформування галузі, адже ефективні комунікації мають вирішальне значення в адвокації рішень із розвитку систем охорони здоров'я на різних рівнях управління [4, 5]. Сучасна реформа системи охорони здоров'я - це нововведення (інновації), які передбачають суттєві зміни в організації надання медичної допомоги. Ряд авторів проводили соціологічні дослідження щодо ставлення медичних працівників та населення до реформування галузі, їх відношення до інновацій [1, 2, 6, 7]. Зважаючи на те, що з липня 2018 року уже повинні розпочатися зміни на рівні первинної медичної допомоги, є актуальним дослідження щодо результатів впливу інформаційних комунікацій щодо медичної реформи на громадську думку.

Мета роботи - визначити рівень обізнаності населення з основними положеннями “медичної реформи”, які наведені в Законі України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” [3] та встановити його залежність від соціально-вікових станів.

Для досягнення мети дослідження була розроблена спеціальна анкета, яка складалася з наступних блоків: соціально-інформаційний (містив 6 питань); тестовий (включав 10 тестових питань щодо основних положень «медичної реформи» первинної та спеціалізованої медичної допомоги, респонденту пропонувалося вибрати правильний варіант відповіді (у 9 питаннях він був один, у одному - декілька, про це зазначалося); прогностичний (включав 3 питання щодо оцінки населенням можливих наслідків “медичної реформи”. Останнім питанням вивчалося ставлення респондентів до доцільності сплати додаткових коштів до фондів добровільного медичного страхування, лікарняних кас у разі запровадження всіх етапів медичної реформи. Питання були сформульовані в доступній формі, специфічні терміни роз'яснювалися.

Анкетування проводилося студентами Житомирського медичного інституту у першому кварталі 2018 року. Респондентами виступили медичний персонал та пацієнти закладів охорони здоров'я м. Житомира, їх відбір відбувався у випадковому порядку.

Для визначення рівня ознайомлення з основними положеннями медичної реформи (10 питань тестового блоку анкети) в кожній групі були розраховані відносні показники (частка вірних відповідей), а для інтегрального порівняння результатів визначався коефіцієнт обізнаності (КО) - середня кількість вірних відповідей на одного респондента. Правильна відповідь на одне тестове питання оцінювалася в один бал, відповідно максимальний показник КО становив 10 балів.

Для статистичної обробки результатів опитування використовувалася програма «Медстат». З метою оцінки нормальності розподілу для вибірок за статтю та професією був використаний критерій хі-квадрат. У разі нормального розподілу порівняння середніх значень для двох вибірок здійснювалося за допомогою критерію Стьюдента, при розподілі, що відрізнявся від нормального, для порівняння центральних тенденцій двох незалежних вибірок використовувався W-критерій Вілкоксона. Для перевірки розподілу на нормальність результатів відповідей з вибірок за освітою та віком використовувався також критерій W Шапіро-Уілка. Для оцінки статистичної значущості різниці в зазначених вибірках проводилося множинне порівняння результатів опитування за допомогою рангового однофакторного аналізу Крускала-Уолліса.

За рівнем освіти респонденти розподілилися наступним чином: неповна середня освіта - 28 осіб (6,9±1,3% від загальної кількості опитаних), середня освіта у 123 опитаних (30,2±2,3%), неповна вища у 38,8±2,4%, вища освіта у 24,1±2,1% осіб. За професійною ознакою нами було виділено групу медичних працівників, яких серед опитаних було 218 громадян (53,6±2,5%), частка представників інших професій відповідно становила 46,4±2,5%.

Слід відзначити, що переважна більшість опитаних (71,5±2,2%) підтримують необхідність реформування галузі охорони здоров'я. Серед медичних працівників цей показник становить 80,7±2,7%, що достовірно перевищує (p<0,001) результати інших категорій населення (60,8±3,6%). За тендерними ознаками статистично значущої відмінності не виявлено (чоловіки - 70,8±4,4%, жінки - 71,8±2,6%, p=0,944). Не встановлено залежність відношення до реформування охорони здоров'я від рівня освіти (p=0,144) та віку (p=0,446).

Серед джерел інформування щодо основних положень медичної реформи, яких респонденти могли відзначити декілька, переважає телебачення (відмітили 55,0±2,5% опитаних), на другому місці - медичні працівники (для 42,5±2,5%). За допомогою мережі Інтернет отримували інформацію 40,3±2,4% опитаних, через друковані засоби масової інформації - 20,1±2,0%, від знайомих - 18,9±1,9%. Інші варіанти зазначили 4,2±1,0%, 7 опитаних (2,0±0,7%) вказали, що вони взагалі не ознайомлені з медичною реформою. Загальні результати відповідей на 10 запитань «тестового» блоку анкети щодо обізнаності з основними положеннями «медичної реформи», згруповані за видами медичної допомоги, наведені в табл. 1.

Рівень обізнаності з основними підходами до реформи спеціалізованої медичної допомоги, яким було присвячено 5 питань, значно нижчий - частка вірних відповідей склала лише 30,2±2,3%. Понад дві третини респондентів не ознайомлені з термінами початку реформування, лише 24,3±2,1% опитаних зазначили, що медична допомога на спеціалізованому рівні буде безоплатною в межах «Програми медичних гарантій». Серед опитаних 41,3±2,4% знають, що «Програма медичних гарантій» ще не затверджена, частка тих, хто правильно розуміє значення фрази «гроші ходять за пацієнтом», становить 32,7±2,3%. Лише 20,4±2,0% поінформовані, що до «вузького спеціаліста» можна буде потрапити і без направлення сімейного лікаря, але на платній основі.

Розподіл респондентів за кількістю вірних відповідей на «тестові» питання щодо реформи медичної галузі наведений в таблиці 2. Слід відмітити, що 9 опитаних не дали жодної правильної відповіді, і жоден з 407 учасників анкетування не відповів вірно на всі 10 питань.

обізнаність населення медичний реформа

Таблиця 1 Результати дослідження обізнаності населення з основними положеннями «медичної реформи»

Таблиця 2 Розподіл респондентів за кількістю вірних відповідей на тестові питання анкети

На наступному етапі дослідження нами розраховано інтегральний коефіцієнт обізнаності з основними положеннями медичної реформи за окремими групами респондентів та проведено розрахунок наявності статистично значущої різниці зазначеного показника між представниками різних груп (табл. 3).

Таблиця 3 Обізнаність населення з основними положеннями медичної реформи за групами (максимально можливе значення - 10 балів)

За результатами дослідження встановлено низький рівень загальної обізнаності населення з основними положеннями медичної реформи. Розрахований нами коефіцієнт обізнаності становить лише 3,41±0,08 бали з 10 можливих. Незважаючи на досить низький показник, медичні працівники достовірно краще володіють інформацією щодо «медичної реформи (КО складає 3,67±0,12 бали, інші категорії - 3,11±0,11 бали, р=0,001). Не встановлено статистично значущої залежності КО від статі, освіти чи віку.

1. За результатами дослідження встановлено, що більшість респондентів (71,5% з 407) підтримують необхідність реформування галузі охорони здоров'я.

2. Відмічено високий рівень негативних очікувань населення в результаті впровадження «медичної реформи»: серед опитаних 27,3% вважають, що це приведе до зменшення можливості отримання якісного і доступного лікування, 62,9% - до закриття окремих медичних закладів та скорочення медичних працівників, 26,5% - до появи офіційно платної медицини.

Визначено низький рівень обізнаності населення з основними положеннями медичної реформи (коефіцієнт обізнаності становить 3,41 бали при 10 можливих). Не встановлено залежності зазначеного показника від статі, віку, освіти респондентів, відмічено достовірно краще володіння інформацією щодо реформування медичними працівниками порівняно з іншими категоріями населення. Отримані дані свідчать про необхідність посилення інформаційно-роз'яснювальної роботи щодо реформування галузі охорони здоров'я.

Перспективи подальших досліджень полягають у проведенні повторного аналогічного опитування через 6 місяців з залученням респондентів старшого віку.

Література

1. Вежновець Т.А. Деякі причини інноваційного конфлікту реформи медичної галузі / Т.А. Вежновець, В.Д. Парій / Матеріали ХІІ з'їзду Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ), 5-7 вересня 2013 року, м.Київ // Главный врач. 2013. N 12. С.30-31.

2. За матеріалами соціологічного дослідження «Медична реформа в Україні. Стан та перспективи розвитку» (м. Миколаїв) / Режим доступу: https://chmnu.edu.ua/medichna-reforma-v-ukrayini-stan-ta-perspektivi-realizatsiyi-m- mikolayiv.

3. Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» №2168-19 від 19.10.2017 р. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2168-19.

4. Інформаційно-роз 'яснювальна діяльність, комунікація та соціальна мобілізація в інтересах здоров'я населення в рамках системи громадського здоров'я / Слабкий Г.О., Шафранський В.В., Ратаніна О.М. [та ін.] // Україна. Здоров'я нації. - 2017. - №3. - С.246-254.

5. Комунікації у процесі впровадження та супроводу реформування / Г.О. Слабкий, Ю. Б. Ященко, Л. В. Ященко [та ін.] // Україна. Здоров'я нації. - 2012. - № 2-3. - С. 176-181.

6. Короткий О.В. Вивчення поінформованості лікаря первинної ланки відносно якості надання медичної допомоги, дослідження його комунікацій з іншими об'єктами сфери охорони здоров'я (за даними соціологічного дослідження) / О.В. Короткий // Україна. Здоров'я нації. - 2017. - №4. - С.87-93.

7. Скрип В.В. Готовність та спроможність системи охорони здоров'я регіонального рівня до автономізації закладів охорони здоров'я (за результатами соціологічного дослідження) / В.В. Скрип // Україна. Здоров'я нації. - 2017. - №4. - С.101-106.

Размещено на Allbest.ru