Народження других та третіх дітей в Україні: реальні та умовні покоління жінок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Народження других та третіх дітей в Україні: реальні та умовні покоління жінок

І.О. Курило

д-р екон. наук, проф.

Інститут демографії та соціальних досліджень

ім. М.В. Птухи НАН України

Мета роботи -- виявлення закономірностей народжуваності других та третіх дітей в Україні у ретроспективі та сучасних її тенденцій на основі аналізу когортної й календарної народжуваності, в тому числі -- у порівнянні з розвинутими європейськими країнами. За даними диференційованих когортних таблиць народжуваності (для поколінь жінок, які народилися з середини до останньої чверті ХХ сторіччя) досліджено зміни імовірностей народження других і третіх дітей, інтергенетичних інтервалів, накопичених чисел народжень за даними черговостями тощо. На цій основі визначено хронологічні рамки початку трансформації моделі народжуваності за черговістю народження в Україні, особливості динаміки когортної народжуваності за другою й третьою черговостями та її відмінності від такої у різних європейських країнах. Установлено, що частка жінок в Україні, які народили по двоє дітей, стала різко знижуватися починаючи з когорт 1960-хр. н., а тих, які народили трьох дітей -- з поколінь жінок, які народились у 1950-х. Когорти українських жінок вирізняються високою імовірністю народження першої дитини та різким зниженням імовірності збільшення сім'ї при переході до наступних (других, третіх) народжень. В Україні у когорт жінок, народжених у 1955-- 1973 рр., вичерпана плідність за другою черговістю впала, в той час як в досліджених європейських країнах вона лишилась незмінною в умовах зміщення, у молодших когортах, частини других народжень у вікові групи після 35 років. Вичерпана плідність за третьою черговістю у когорт європейських жінок хоч і знизилась, однак наразі також є істотно вищою, ніж в Україні, і це перевищення формується за рахунок більш пізніх народжень третіх дітей. Здійснений аналіз динаміки народження других та третіх дітей у когортах в поєднанні з індикаторами для умовних поколінь за період з початку 1970-х до початку 2000-х рр. дав змогу виявити особливості кон'юнктурних коливань календарних показників народжуваності в Україні й детермінації їх відмінностей від когортних під впливом заходів сімейної й пронаталістської політики 1980-х років та кризових явищ у 1990-х. Охарактеризовано також зміни календарної народжуваності за другою й третьою черговостями за останні десятиріччя та окреслено деякі сучасні пріоритети сімейної політики в Україні.

Ключові слова: народжуваність, черговість народження, календарна та когортна народжуваність за другою й третьою черговістю народження, імовірність народження дитини, інтергенетичний інтервал, накопичені числа других та третіх народжень у когортах, середній вік матері при народженні другої та при народженні третьої дитини.

д-р экон. наук, проф.

Институт демографии и социальных исследований им. М.В. Птухи НАН Украины 01032, г. Киев, бул. Т Шевченко, 60 E-mail: iryna.kurilo2017@gmail.com

РОЖДЕНИЕ ВТОРЫХ И ТРЕТЬИХ ДЕТЕЙ В УКРАИНЕ: РЕАЛЬНЫЕ И УСЛОВНЫЕ ПОКОЛЕНИЯ ЖЕНЩИН

Цель работы -- выявление закономерностей рождаемости вторых и третьих детей в Украине в ретроспективе и современных ее тенденций на основе анализа когортной и календарной рождаемости по соответствующим очередностям, в том числе -- по сравнению с развитыми европейскими странами По данным дифференцированных когортных таблиц рождаемости (для поколений женщин, родившихся с середины до последней четверти ХХст.) исследованы изменения вероятностей рождения вторых и третьих детей, интергенетических интервалов, накопленных чисел рождений по данным очередностям и т. п. На этой основе определены хронологические рамки начала трансформации модели рождаемости по очередности рождения в Украине, особенности динамики когортной рождаемости по второй и третьей очередности и ее отличия от таковой в разных европейских странах. Выявлено, что доля женщин в Украине, которые родили двоих детей, стала ощутимо снижаться начиная с когорт 1960-х г. р., а тех, которые родили троих детей -- с поколений женщин, родившихся в 1950-х. Когорты украинских женщин отличаются высокой вероятностью рождения первого ребенка и резким снижением вероятности увеличения семьи при переходе к последующим (вторым, третьим) рождениям. В Украине у когорт женщин, родившихся в 1955--1973 гг., исчерпанная плодовитость по второй очередности упала, в то время как в исследуемых европейских странах она осталась практически неизменной в условиях смещения, в младших когортах, части вторых рождений в возрастные группы после 35лет. Исчерпанная плодовитость по третьей очередности у когорт женщин из европейских стран хотя и снизилась, однако ныне она существенно выше, чем в Украине, и это превышение также формируется за счет более поздних рождений третьих детей. Проведенный анализ динамики рождения вторых и третьих детей в когортах в сочетании с индикаторами для условных поколений за период с начала 1970-х до начала 2000-х гг. позволил выявить особенности конъюнктурных колебаний календарных показателей рождаемости в Украине и детерминации их отличий от когортных под влиянием мер семейной и пронаталистской политики 1980-х годов и последующих кризисных явлений в 1990-х. Охарактеризованы также изменения календарной рождаемости по второй и третьей очередности за последние десятилетия и намечены некоторые современные приоритеты семейной политики в Украине.

Ключевые слова: рождаемость, очередность рождения, календарная и когортная рождаемость по второй и третьей очередности рождения, вероятность рождения ребенка, интергенетический интервал, накопленные числа вторых и третьих рождений в когортах, средний возраст матери при рождении второго и при рождении третьего ребенка.

I.O. Kurylo Dr. Sc. (Economics), Prof.

Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine 01032, Ukraine, Kyiv, blvd Taras Shevchenko, 60 E-mail: iryna.kurilo2017@gmail.com

COHORT AND PERIOD FERTILITY BY SECOND AND THIRD BIRTH ORDERS IN UKRAINE

The paper aims to identify fertility patterns by the second and third birth orders in Ukraine, detecting its retrospective and current trends based on the analysis of cohort and calendar fertility in comparison with developed European countries. The study of the parity progression ratios, birth intervals, cumulative cohort fertility rates by the second and third birth orders is based on fertility cohort tables by birth orders (for female cohorts born from mid to last quarters of the 20th century). The analysis results permitted to develop the chronological framework of the fertility-pattern by birth orders in Ukraine and to determine the peculiarities of the cohort fertility by the second and third birth orders and its differences with European countries. The study establishes that the share of women with two children in Ukraine has been decreasing starting with the 1960s cohorts, and for those with three children has been drastically declining starting with the 1950s cohorts. The cohorts of Ukrainian women are characterized by a high probability of the first birth and a brusque decrease in the likelihood of family growth associated with the next (second, third) births. Completed cohort fertility by the second birth order among the cohorts born between 1955 and 1973 has fallen in Ukraine while in observed European countries this indicator remains stable with a shift of the part of second births to the age group over 35. Completed fertility of the third order in the cohort of European women has declined, but it remains significantly higher than in Ukraine. This difference is due to late third births in European countries. The analysis of the dynamics of cohort fertility by the second and third birth orders in combination with period indicators for the period starting with 1970s to the beginning of the 2000s allowed to demonstrate the peculiarities of the period birth rates fluctuations and determine their differences from cohort rates influenced by the family policy and pronatalist measures of1980s and by crisis phenomena of1990s. The changes in the period fertility by second and third birth orders during the last decade are described and current priorities of the Ukrainian family policy are outlined.

Keywords: fertility, birth order, period and cohort fertility by second and third birth orders, parity progression ratio, birth interval, cumulative cohort fertility rates by second and third birth orders, mean age at second birth, mean age at third birth.

Постановка проблеми та обґрунтування її актуальності

Серед структурних характеристик народжуваності найбільш значущою в науково-практичному плані є черговість народження дитини, позаяк пронаталістська політика в країнах з сучасною низькою народжуваністю зрештою спрямована саме на досягнення змін в її структурі, насамперед -- «на користь» новонароджених другої та третьої черговостей. Наразі й регіональна диференціація народжуваності між країнами європейського простору здебільшого пов'язана саме з відмінностями щодо частоти народження других та почасти третіх дітей.

Структура календарної народжуваності за черговістю народжень є чи не найбільш чутливою до зрушень в умовах життя (як позитивних, так і особливо негативних) та до певних радикальних заходів соціально-демографічної політики. Так, наприклад, в Україні у ході обвального падіння народжуваності в період трансформаційної кризи частка перших дітей серед новонароджених зросла з 1/2 (на межі 1980-х і 1990-х) до 3/5 (у 2001 р.), других -- знизилась із понад 1/3 до 29 %; у 2006 р., вже після запровадження вагомої одноразової допомоги при народженні дитини, частка первістків стала близькою до 57 %, а других дітей -- наблизилась до 1/3. У році максимальної досягнутої у поточному сторіччі народжуваності (2012) частка перших народжень знизилась до 48 %, других -- перевищила 36 %. Останніми ж роками окреслились негативні реверсивні процеси в структурі народжуваності за черговістю народження, що відбуваються на тлі соціально-економічної й воєнно-політичної нестабільності в країні та таких змін у пронаталістській політиці, фінансовий «виграш» від яких отримали лише сім'ї, в яких народжуються первістки. Так, у 2014 р. одноразову допомогу при народженні дитини в Україні було підвищено за одночасного скасування раніше чинної диференціації її розміру за черговістю народження (відповідна норма діяла з 2008 р.), так що зросла допомога лише на первістків, а її розмір при народженні другої та особливо третьої й наступних дітей фактично скоротився.

Аналіз наявних досліджень

народжуваність покоління жінка когортний

Незважаючи на інформативність характеристик народжуваності за черговістю народжень у плані «діагностики» результатів прона- талістської політики, формування у суспільстві тієї чи іншої моделі сім'ї, оцінки потреби в дітях та ступеня її задоволення, феномену відкладання народжень тощо, народжуваність за черговостями нині не так часто привертає увагу дослідників-де- мографів, як, скажімо, сучасний повіковий профіль народжуваності чи ж її позашлюбний компонент.

Сучасні демографічні розробки проблематики народжуваності та сімейної політики у зарубіжному європейському просторі пов'язані насамперед з іменами таких дослідників як В. Архангельський (V. Arkhangelskiy), Дж. Бонгаатс (J. Bongaarts), С. Захаров (S. Zaharov), Д. Костова (D. Kostova), Р. Лестаге (R. Lesthaeghe), Я. Парадиш (J. Paradys), Б. Переллі-Харріс (B. Perelli-Harris), М. Потанкокова (M. Potancokova), Т. Соботка (T. Sobotka), В. Станкунене (V. Stankuniene), Л. Тулеймон (L. Toulemon), Т. Фрейка (T. Frejka) та ін., а в Україні -- з роботами таких демографів як С. Аксьонова (S. Aksyonova), Б. Крімер (B. Krimer), З. Пальян (Z. Palyan), В. Стешенко (V. Steshenko).

Особливістю основного масиву поточних досліджень рівня та структури народжуваності є те, що вони ґрунтуються переважно на використанні показників, розрахованих для умовних поколінь жінок. Однак результатів аналізу, який спирається лише на індикатори умовного покоління, що акумулюють вплив умов та факторів конкретного календарного періоду, недостатньо для обґрунтованих висновків стосовно сталих змін у структурі народжуваності та особливо -- щодо довготривалих ефектів пронаталістської політики.

Систематизовані дослідження народжуваності реальних поколінь на українських матеріалах здійснювала лише знана вітчизняна дослідниця В. Стешенко [1], однак питання про закономірності когортної народжуваності щодо окремих черговостей у цих роботах окремо не ставилось.

Динаміку народжуваності за черговостями народження (на календарних або й когортних даних) у низці публікацій зарубіжних дослідників розглянуто переважно у контексті загальних змін у моделі народжуваності, процесу «постарішання материнства», проблематики відкладання та «компенсації» народжень тощо [2--4]. Є такого роду дослідження і у вітчизняних демографів [5, 6].

В інших публікаціях на вітчизняних матеріалах було проаналізовано зміни в структурі народжуваності за черговостями [7, с. 108--122; 8], однак увагу на закономірностях народження дітей окремих черговостей (другої, третьої або наступних черговостей) не було акцентовано.

Недавніми є дослідження, в яких на соціологічних матеріалах розглянуто фактори, що впливають на імовірність народження другої дитини в європейських країнах [9] та перепони економічного характеру для відповідних дітородних орієнтацій та їх реалізації [10]. Проте вони радше зосереджені на чинниках та соціальній диференціації народжуваності за другою черговістю, аніж на виявленні власне демографічних її закономірностей. У цьому контексті варто згадати також роботу, присвячену оцінці впливу деяких соціально-демографічних факторів на інтенсивність народжуваності за першою й другою черговостями в Болгарії та Росії [11]. Однак у цілому наразі відчувається брак поглиблених демографічних досліджень (надто на вітчизняних матеріалах), присвячених народжуваності за певними черговостями, причому, з огляду на характер сучасних демографічних реалій та потреби формування демографічної політики, найбільш актуальними вони є саме стосовно дітей другої та третьої черговостей народження.

Метою даної роботи є виявлення закономірностей народжуваності других та третіх дітей в Україні у ретроспективі та сучасних її тенденцій на основі аналізу ко- гортної й календарної народжуваності за відповідними черговостями, у тому числі -- у порівнянні з розвинутими європейськими країнами. Такий поглиблений аналіз народження других і третіх дітей у когорт та умовних поколінь жінок на вітчизняних матеріалах та із врахуванням міжнародного контексту здійснюється вперше.

Базою для аналізу слугували статистичні дані про народжуваність для умовних поколінь (для календарних років) і реальних поколінь (за роком народження жінок) в Україні та деяких європейських країнах, що містяться в міжнародній Базі даних Human Fertility Database, яку підтримує Інститут демографічних досліджень ім. Макса Планка (Німеччина).

Виклад основного матеріалу

Вибіркові соціально-демографічні обстеження останніх десятиліть в Україні засвідчують, що для населення дітородного віку (в тому числі й молоді віком до 35 років) сім'я з двома дітьми залишається найбажанішим варіантом. Так, наприклад, майже половина (48 %) респондентів Всеукраїнського опитування «Молодь України -- 2017» заявили, що планують або хотіли б мати двох дітей, при цьому серед жінок цей відсоток дещо вищий, ніж серед чоловіків (51 % проти 45 %) [12, с. 101--102]. Середнє бажане число дітей для сучасної української молоді і наразі трохи перевищує двоє дітей [13, с. 17--18]. Однак при цьому переважна більшість домогосподарств України, в яких проживають неповнолітні діти, представлена однодітними сім'ями: згідно з результатами обстежень умов життя домогосподарств України, у 2017 р. 3/4 сімей з дітьми є однодітними, дещо більше 1/5 мають двох дітей, незначна решта -- трьох і більше дітей.

Навіть за превалювання орієнтації на дводітну сім'ю зважитись на народження другої дитини шлюбним парам в Україні зазвичай важче, аніж на народження первістка. Цю особливість дітородної поведінки підтверджують показники імовірності збільшення сім'ї на чергову дитину, які використовуються в когортному аналізі народжуваності. Наприклад, в усіх когортах жінок України, які народились після Другої світової війни і нині вже завершили дітородний період життя (жінки 1945--1963 років народження) імовірність народження першої дитини коливалась від 0,92 до 0,97, другої -- від 0,65 до 0,72, третьої -- від 0,26 до 0,30. Зазначимо, що у відповідних когортах жінок із північно- та західноєвропейських країн імовірності появи первістків та других дітей відрізняються між собою не так суттєво (при цьому ймовірність народження першої дитини в цих країнах нижча ніж в Україні, а другої -- вища,порівняно з українською), однак з переходом до третьої черговості імовірність збільшення сім'ї у них теж знижується доволі істотно. Так, наприклад, імовірність народження первістка у когортах шведських жінок, які народились у першій половині 1960-х років, становила у середньому 0,86, другої дитини -- 0,84, а третьої -- 0,40; для тих же когорт жінок із Нідерландів ці ймовірності становили 0,82; 0,80 та 0,36 відповідно.

Згідно з результатами когортного аналізу, в Україні з плином часу як імовірність збільшення однодітної сім'ї (тобто імовірність народження другої дитини), так і дводітної сім'ї (за рахунок народження третьої дитини) переважно зменшувалась. Максимальною імовірність народження другої дитини була саме у когортах жінок 1954--1957 рр. народження, мінімальною ж вона виявилась у тих, хто народився вже після 1962 р. Локальний мінімум ймовірності появи третьої дитини співпадає з таким щодо другого малюка, а максимум зафіксовано у поколінь жінок, народжених ще наприкінці війни. Більш систематизоване уявлення про динаміку згаданих імовірностей за період дітородної діяльності доступних для дослідження когорт жінок (1944-- 1963 р. н.) в Україні дають показники, наведені в табл. 1.

Скорочення інтергенетичних інтервалів з підвищенням дітності жінок є ще одним відображенням тієї особливості, згідно з якою малодітним (зокрема, од- нодітним) важче зважитись на народження другої (третьої) дитини, аніж середньо- та багатодітним сім'ям на народження дитини наступної черговості. Показово, що саме перший інтергенетичний інтервал (тобто період між народженням першої й другої дитини), згідно з когортними таблицями народжуваності в Україні для всіх поколінь (починаючи з жінок 1944 р. народження і до народжених на початку 1970-х), є помітно більшим, ніж усі наступні. Так, наприклад, для жінок, які народились у 1973 р., по досягненні ними віку 40 років перший інтергенетичний інтервал становив майже 5,3 року, водночас інтервал між другими й третіми народженими ними до цього часу дітьми -- 3 роки, наступний же інтергенетичний інтервал -- 1,2 року тощо.

Таблиця 1. Середні темпи зростання (+) / зниження (--) імовірностей народження дітей різних черговостей в послідовних когортах жінок 1944--1963 років народження в Україні, %

Рік народження когорти Україна -±- Нідерланди Чехія Швеція

Джерело: за даними HFD.

Близький до вичерпаної плідності показник накопиченого числа других дітей, народжених жінками до 40 років, засвідчує, що зниження частоти других народжень в Україні відбувалось і у наступних поколіннях -- 1964--1973 років народження (рис. 2). Так, наприклад, накопичена народжуваність за другою черговістю до віку 30 років у поколінь, які народились в першій третині 1970-х років, є майже вполовину нижчою, ніж у жінок 1960 року народження. Співвідношення ж накопичених чисел других дітей до віку 40 років у жінок 1972--1973 р. н. з відповідним числом, досягнутим жінками 1960--1961 р. н., становило у середньому 65 %.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Як засвідчує порівняння вікових особливостей народжуваності других дітей у когортах жінок України й Швеції, у шведок, народжених після першої третини 1960-х років, теж має місце зниження накопиченої народжуваності за цією черговістю, але лиш у молодих вікових групах: переважно -- до 30 років, а у поколіннях, народжених наприкінці 1960-х -- початку 1970-х рр. -- до 35 років. Однак «підсумкова» когортна крива накопичених чисел народжень демонструє характерне для шведських жінок своєрідне «надолужування» народжень других дітей після 35 років, так що зрештою вичерпана плідність шведок за другою черговістю лишається практично незмінною для різних когорт жінок, народжених у 1955--1973 рр. У той же час в Україні вона впала, а розрив у відповідних когортних показниках з країнами північної (Швеція) та західної (Нідерланди) Європи відчутно збільшився. При цьому середній вік матері при народженні другої дитини (для народжень до віку 40 років) в останніх із досліджуваних нами когорт українських жінок становив 27,5--27,7 року, в Швеції він був на три роки вищим, у Нідерландах -- більш ніж на 3,5 р. вищим. Показово, що перший інтергенетичний інтервал у когорт українських жінок 1972--1973 р. н. (пік дітородної активності яких припав на середину -- другу половину 1990-х років) виявився у середньому вдвічі більшим, ніж у відповідних когортах жінок з досліджуваних європейських країн (Швеція, Нідерланди) і при цьому лише на третину більшим, ніж у когортах жінок Чехії:.

Загальний довготривалий тренд скорочення щодо третіх народжень (за накопиченим числом дітей, народжених у когортах до 40 років), в Україні набув сталого характеру ще з початку 1950-х. Найістотнішим було падіння когортної народжуваності за третьою черговістю у молодому віці. Так, накопичена народжуваність за третьою черговістю до віку 30 років у поколінь жінок, які народились у першій третині 1970-х років, виявилась вдвічі нижчою, ніж у жінок 1956--1957 р. н., майже таким (1,9 раза) є співвідношення показників для цих же когорт до віку 35 років. Накопичена ж народжуваність за третьою черговістю до 40 років у останніх когортах (1972--1973 р. н.) нижча за ту, яка зафіксована для жінок, народжених у середині 1950-х рр., у півтора рази, при цьому саме згадані останні когорти в Україні демонструють деяке підвищення вичерпаної плідності за рахунок третіх народжень у віці 35--40 років (рис. 3).

Останні, очевидно, теж певної мірою відкладали у цей календарний період народження дітей другої та третьої черговостей «до кращих часів».

Рис. 3. Накопичені числа народжених третіх дітей до певного віку в поколіннях жінок 1944--1973 р. н. в Україні та Швеції, дітей на одну жінку

За подібності основних рис динаміки когортної народжуваності за третьою черговістю в Україні та Швеції, відповідний рівень вичерпаної плідності шведок в когортах, які наразі завершують дітородний період, лишається істотно вищим, ніж українських жінок, причому це перевищення формується за рахунок порівняно пізніх народжень третіх дітей. Зрештою середній вік матері при народженні третьої дитини в когортах жінок Швеції та Нідерландів у середньому на 2--3 роки вищий, при цьому відповідний інтергенетичний інтервал майже вдвічі менший, ніж в Україні. Варто зазначити при цьому, що короткі інтервали між народженнями в Швеції зарубіжні дослідники пов'язують також зі специфікою сімейної політики (зокрема, термінами надання та високим рівнем оплати батьківської відпустки), за якої народження наступної дитини з незначним часовим лагом дає змогу практично уникнути зниження доходу в період між народженнями. Відповідний феномен навіть отримав влучну назву «премія за швидкість» (speed-premium) [15].

Аналіз динаміки когортної народжуваності за другими та третіми черговостями в нашій країні у поєднанні з відповідними календарними показниками за період з початку 1970-х до початку 2000-х років (рис. 4, 5) дає змогу виявити особливості кон'юнктурних коливань показників для умовного покоління й детермінації їх відмінностей від когортних тенденцій під впливом заходів сімейної й пронаталістської політики, екстраординарних суспільно-економічних подій тощо. Так, на динаміку згаданих показників за аналізований період як щодо других, так і третіх народжень суттєво вплинули, по-перше, заходи пронаталістської політики, запроваджені у першій половині 1980-х років, які зумовили кон'юнктурний підйом відповідних календарних кривих (рис. 4, 5) та, по-друге, умови кризи перехідного періоду, що супроводжувалась «обвалом» календарної народжуваності за суттєвого, однак не настільки різкого падіння когортної народжуваності за другою й третьою черговістю. Внаслідок цього посилилась дивергенція показників для реальних та умовних поколінь: когортні показники на доволі тривалий період істотно перевищили календарні (особливо щодо других народжень).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Співвідношення показників для послідовних когорт віддзеркалює ситуацію, за якої когорти молодших жінок у кризові 1990-ті могли відкласти народження других (або й третіх) дітей «до кращих часів» та при цьому частина старших жінок дітородного віку, які мали первістка, у цей період відмовилась від народження другої'/третьої дитини Докладніше специфіку феномену відкладання народжень в Україні буде висвітлено в матеріалі, який готується до публікації в наступному номері журналу..

У новому ж сторіччі відкладання народжень других-третіх дітей «поступилось місцем» підвищенню народжуваності за досліджуваними черговостями, котре позначилось на динаміці календарних індикаторів вже з початку 2000-х рр.. Це мало місце як в Україні, так і в інших країнах центральної й східної Європи, де в 1990-ті відбувся різкий спад дітородної активності під впливом кризових подій перехідного періоду (рис. 6).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

У цілому ж, при порівняннях календарної народжуваності в Україні та інших європейських державах за тривалий період (понад 50 останніх років) насамперед привертають увагу: універсальність зниження сумарної народжуваності як за третьою, так і за другою черговістю народження; порівняно більш еволюційний характер динаміки календарної народжуваності за другою черговістю у розвинутіших країнах (Нідерланди, Швеція), ніж у Чехії й Україні, де значна амплітуда коливань відповідних показників пов'язана з періодичним впливом тих чи інших демополітичних заходів Про пронаталістську політику в Чехії на початку 1970-х рр. див. [16]., або ж кризових подій, до яких частота других народжень у цей історичний період виявилась найбільш «чутливою».

Показовим у контексті реагування на пронаталістські «втручання» в нашій країні є й новітнє прискорення темпів зростання календарної народжуваності за досліджуваними черговостями та її внеску в сумарну народжуваність під впливом заходів демографічної політики: вагомого зростання одноразової допомоги при народженні дитини (запроваджено з 2005 р.) та введення її суттєвої диференціації за черговістю народження (з 2008 р.). Видається, що робити обгрунтовані висновки щодо наслідків подальших змін вектора сімейної політики в Україні (з 2014 р.) навіть на календарну народжуваність ще рано, хоча відповідні табличні показники для України засвідчують вже у 2015--2016 рр. скорочення народжуваності за другою і третьою черговістю та внеску цих народжень.

Тим більше недостатньо надто коротких динамічних рядів для «діагностики» можливого впливу пронаталістських заходів останнього десятиріччя на народжуваність других і третіх дітей у реальних поколінь українських жінок. Так, за інформаційно доступним «пороговим» когортним індикатором можна лише наближено констатувати, що у когортах жінок 1974--1976 р. н. накопичене число других дітей до віку 35 років виявилось менш ніж на 10 % вищим, ніж в останній дослідженій когорті жінок (1973 р. н.), а у народжених в 1977--1978 рр. -- у середньому на 10,5 %, тобто компенсація відкладених других народжень у когортному вимірі виражена порівняно слабко. Відповідні ж показники щодо третіх дітей вказують на те, що в цьому випадку ступінь компенсації помітно посилювався від покоління до покоління, наскільки це можна було відстежити на основі когортного динамічного ряду (1974-1978 р. н.).

Таблиця 2. Основні показники календарної народжуваності за другою та третьою черговістю народження в Україні у 2002--2013 рр.