Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

1) Знайомство з організацією роботи в установах, їх науково-організаційною структурою, наукової та виробничої проблематикою;

2) Удосконалити навики щодо складання анкети, програми та графіку проведення опитування;

5) Навчитися самостійно збирати соціологічну інформацію, закріпити навички з методики і техніки проведення соціологічного опитування;

4) Закріпити теоретичні та практичні навички щодо опрацювання заповнених анкет соціологічного дослідження за допомогою комп'ютерної програми SPSS.

5) Провести власне соціологічне дослідження за темою дипломної роботи;

6) Удосконалити навички щодо обробки результатів соціологічного дослідження та написання звіту.

7) Виявити власні слабкі сторони теоретичної та практичної підготовки з метою їх виправлення в подальшому навчанні;

1. Переддипломна практика: місце проходження та різновиди діяльності

організаційний соціологічний опитування анкета

Переддипломна практика є необхідним етапом навчання будь-якого студента-соціолога. Місцем отримання нових знань та поглибленням вже отриманих теоретичних та практичних основ може бути лише організація, що має у своїй структурі соціолога або соціологічну службу і займається практичною соціологією. Таким чином, студенти Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара були прийняті в якості практикантів в організації які відповідають вище зазначеним критеріям.

Я, Соловей Світлана Віталіївна, в якості практиканта, під час переддипломної практики була прийнята навчальної лабораторії соціально-психологічного забезпечення навчального процесу Університету митної справи та фінансів України.

Свою діяльність навчальна міжкафедральна лабораторія соціально-психологічного забезпечення навчального процесу Академії митної справи та фінансів України в 1998 р. Завідувач лабораторії соціально-психологічного забезпечення навчального процесу - Соболь Любов Василівна, кандидат наук з державного управління.

Навчальна міжкафедральна лабораторія соціально-психологічного забезпечення навчального процесу є структурним підрозділом Академії митної справи та фінансів України, який підпорядковується проректору з організаційно-гуманітарної роботи.

Діяльність Лабораторії спрямована на соціально-психологічне забезпечення управління та надання практичних рекомендацій щодо його удосконалення. Лабораторія забезпечує своєчасне і систематичне вивчення соціально-психологічних особливостей студентів та працівників Університету митної справи та фінансів (далі - Університет), які безпосередньо впливають на процес управління.

Лабораторія в своїй діяльності керується Конституцією України та законодавством України, указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, Статутом Університету, правилами внутрішнього трудового розпорядку Університету та іншими нормативно-правовими актами, а також цим положенням. Положення про Лабораторію затверджується наказом Університету.

Діяльність Лабораторії здійснюється відповідно до її компетенції, доручень ректора Університету, завідувача кафедри державного управління та митної справи. Лабораторія підпорядковується завідувачу кафедри державного управління та митної справи.

Структура та штатна чисельність Лабораторії визначається ректором Університету за погодженням завідувача кафедри державного управління та митної справи за поданням завідувача Лабораторією на підставі умов і особливостей організації роботи Лабораторії та можливостей фінансування.

Для виконання покладених завдань і функцій на належному рівні Лабораторія забезпечується оргтехнікою, засобами зв'язку, сучасною комп'ютерною технікою, меблями.

Основним завданням Лабораторії є діяльність спрямована на підвищення ефективності процесу управління та навчально-виховного процесу Університету за допомогою застосування результатів соціологічних досліджень та психологічної діагностики.

Завдання Лабороторії:

1. Організовує та проводить соціологічні дослідження щодо морально-психологічного клімату в студентських групах, на факультетах, які спрямовані на оптимізацію навчально-виховного процесу в Університету.

2. Проводить психологічне консультування студентів та співробітників Університету щодо вирішення особистісних та професійних конфліктів у ході навчально-виховного процесу.

3. Проводить соціологічне опитування щодо суб'єктивних оцінок студентів рівня викладання професорсько-викладацького складу Університету, чим забезпечує налагодження ефективного зворотнього зв'язку у навчально-виховному процесі та підвищення рівня ефективності процесу управління.

4. Організовує та проводить соціологічні опитування, спрямовані на вивчення громадської думки студентів щодо соціально-побутових умов проживання у гуртожитках Університету.

5. Проводить психологічну діагностику, використання результатів якої кураторами та спеціалістами деканатів, передбачає цілеспрямований вплив на студентів Університету з метою зміни, зміцнення або формування у них необхідних психічних якостей і станів для підвищення результативності навчально-виховного процесу.

6. Забезпечує консультативний супровід написання наукових робіт студентів та аспірантів Університету.

7. Консультує діяльність тимчасових робочих груп та наукових колективів щодо методів збору емпіричних даних; забезпечує зв'язок із соціологічними та психологічними службами в інших галузях.

8. Бере участь у проведенні профорієнтаційних заходів Університету.

9. Проводить систематичний моніторинг ринку освітніх послуг.

Основною метою проходження переддипломної практики є отримання нових практичних навичок роботи соціолога.

Прибувши в розпорядження керівників соціологічної організації, я в першу чергу мала ознайомитися зі структурою та діяльністю даної організації. Для кращого розуміння основних напрямків роботи та завдань організації, ми прослухали інструктаж з проведення дослідницьких проектів. Дізнавшись про всі нюанси роботи соціологічної організації, ми приступили до прямого виконання своїх обов'язків, як того і вимагали положення про проходження практики.

Під час практики у Академії митної справи та фінансів України, мною особисто, були виконані наступні завдання:

1) Брала учать у формуванні програми та графіку проведення опитування «Оцінка та шляхи удосконалення Інтернет-ресурсів УМСФ»;

2) Брала учать у польовому етапі опитування;

3) Займалась обробкою заповнених анкет соціологічного дослідження (Оцінка та шляхи удосконалення Інтернет-ресурсів УМСФ) за допомогою комп'ютерної програми SPSS.

Спочатку проходження практики нас долучили до складання програми та графіку проведення соціологічного опитування «Оцінка та шляхи удосконалення Інтернет-ресурсів УМСФ». Отже насамперед, варто зазначити мету та цілі цього дослідження:

Об'єктом дослідження виступили студенти Академії.

Предмет дослідження: Оцінка та шляхи удосконалення Інтернет-ресурсів УМСФ

Мета соціологічного дослідження: вивчення рівня задоволеності роботою Інтернет-ресурсів УМСФ.

Для досягнення поставленої мети були поставлені наступні завдання:

· Оцінити та знайти шляхи удосконалення сайту УМСФ

Студент вільно володіє доступом до сайту

Студент або абітурієнт вільно знаходить інформація на сайті

Виділяє та роз'яснює складні питання

Викладач викликає та підтримує зацікавленність предметом за допомогою сайту

Встановлює та підтримує зв'язок зі студентами

Проводиться таке дослідження співробітниками відділу соціально-психологічних досліджень двічі на рік (по факультетам) за стандартним опитувальним листом, розробленим відділом. Позачергове рейтингове опитування може проводитись за дорученням керівництва Академії, деканів факультетів, завідувачів кафедр, керівництва інституту післядипломної

Також, як зазначалось раніше, я мала можливість брати участь у польовій частині цього ж самого соціологічного дослідження, а саме роботі з респондентами та подальшому початковому етапі обробки його результатів.

Ще одним моїм завданням, було опрацювати заповнені анкети соціологічного дослідження (Оцінка та шляхи удосконалення Інтернет-ресурсів УМСФ) за допомогою комп'ютерної програми SPSS. А якщо точніше то, беручи участь у роботі даної організації, я займалась тим, що вбивала данні соціологічних анкет в програму SPSS. Приклад цієї анкети можно переглянути в додатках (див. Додатки 1).

Складання програми, опитування, робота зі статистичною програмою SPSS все це дало мені змогу, закріпити свій практичній досвід, як майбутнього соціолога. А також, використати цей досвід, проводячи своє власне соціологічне дослідження для дипломної роботи.

2. Звіт соціологічного дослідження на тему «Абітурієнт 2017»

Під час проходження практики нас долучили до аналізу отриманих даних та складання звіту соціологічного дослідження на тему: «Абітурієнт 2017».

Моя робота полягала в аналіз отриманих даних в результаті проведеного соціологічного дослідження діяльність навчальна міжкафедральна лабораторія соціально-психологічного забезпечення навчального процесу Академії митної справи та фінансів України за допомогою спеціальної професійної комп'ютерної програми SPPS. А саме, моїм завданням було проаналізувати та описати окрему частину питань та оформити у вигляді звіту. Нижче представлені результаті даного дослідження:

Якщо казати про чинники, які обумовили вибір спеціальності, то найбільш вагомими для абітурієнтів виявились поради друзів - 23%, а також те, що представники того чи іншого фаху мають достойну зарплатню (ці відповіді обрали понад 23% абітурієнтів).Наступними виявилися захоплення з дитинства - 19,1%, поради вчителів - 15,5% та престижність професії у суспільстві. Варто звернути увагу на те, що велика кількість абітурієнтів - 16% респондентів здійснили вибір випадково. Найбільш невпливовими чинниками виявились профорієнтаційні заходи - 4,7% і можливість проявити творчість 8,5%.

Такі тенденції свідчать про те, що здебільшого вибір спеціальності здійснюється неусвідомленно, що, в свою чергу, не вмотивовує абітурієнтів досягати високих успіхів у навчанні. Невисокий прохідний бал також не виступає впливовим фактором при виборі спеціальності - 7,8%. Слід зауважити, що респонденти могли обрати декілька варіантів відповідей.

Рис. 1. Розподіл відповідей на запитання: «Що найбільше вплинуло на вибір майбутньої спеціальності?» у% (сума відповідей перевищує 100%, оскільки респонденти могли обирати декілька варіантів відповідей)

Однією із задач нашого дослідження було виявлення найбільш пріоритетного ВНЗ у м. Дніпро на основі відповідей респондентів щодо поданих ними документів. В ході реалізації поставленої задачі ми отримали наступні дані (Рис. 2).

Рис. 2. Розподіл відповідей на запитання: «До якого ВНЗ Ви плануєте вступати?», у% (сума відповідей перевищує 100%, оскільки респонденти могли обирати декілька варіантів відповідей)

Щодо вибору конкретного ВНЗ, то серед абітурієнтів 2017 року найбільш популярним виявився ДНУ ім. О. Гончара (60,2% абітурієнтів обрали цей ВНЗ). На другому місці знаходиться НГУ - 34,8%, на третьому ДНУЗТ - 31,1%. Слід зауважити, що респонденти могли обрати декілька варіантів відповідей.

Варто звернути увагу на демографічні характеристики абітурієнтів різних ВНЗ (Рис. 3). Так, згідно з графіком на рис. 3, абітурієнти, щобажають навчатися у ДНУ проживають, здебільшого, у м. Дніпро - 58,3% або містах Дніпропетровсьбкої обл - 22,3%, серед абітурієнтів НГУ представлені як жителі міст Дніпропетровської обл - 26,4%, так і самого міста - 56,4%. Серед абітурієнтів ДНУЗТ наряду з тим, що переважають мешканці міста Дніпро - 59,2%, досить велику кількість набирають абітурієнти із міст Дніпропетровської обл. - 18,4% та інших міст України - 16%. Серед абітурієнтів УДХТУ представлені переважнок жителі міста Дніпро - 61%, а також так і інших міст Дніпропетровської обл - 27,1% відповідно.

АМСУ представлена, здебільшого, жителями міста Дніпро - 71,7%, і мастами Дніпровської обл - 20%, а НметАУ - мешканцями міста Дніпро - 46% та області - 31,1%, а також міст не Дніпровської обл - 17,8%, ПГАСА рівномірно - мешканцями міста Дніпро - 35,7%, міст області - 28,6% та міст не Дніпровської обл - 32,1%, ДДУВС - абітурієнтами із міст не Дніпровської обл - 35,3%.

Рис. 3. Демографічна структура абітурієнтів ВНЗ м. Дніпро за місцем проживання

Якщо розглянути демографічну структуру абітурієнтів ВНЗ м. Дніпро за статтю, то ми отримаємо наступні результати (Рис. 4).

Рис. 4. Демографічна структура абітурієнтів ВНЗ м. Дніпро за статтю

Представлені дані свідчать, що серед абітурієнтів таких ВНЗ як НметАУ, ПГСА, АМСУ та ДНУЗТ істотно переважають чоловіки, серед ДНУ, НГУ, УДХТУ розподіл абітурієнтів за статтю більш-менш рівномірний з деякими перевагами чоловіків над жінками. І лише серед абітурієнтів ДДУВС жінки переважають над чоловіками.

Наступним кроком нашого дослідження стало визначення джерел інформації, з яких абітурієнти дізнаються про ВНЗ (рис. 5).

Рис. 5. Джерела інформації про ВНЗ

Найбільш пріоритетним джерелом отримання інформації виступає Інтернет - 41%, наступними йдуть особисті контакти - 31%, потім Дні відкритих дверей - 12,9%, і інформаційні буклети різних ВНЗ - 5,8%.

Цікаво було дізнатися, як спрацювала інформаційно-популяризаційна вступна кампанія у кожному окремому вузі. З цією метою ми розглянули, як розподілились відповіді абітурієнтів стосовно найбільш првритетного інформаціного джерела в залежності від того ВНЗ, в який абітурієнти подали документи. Отримали наступні відповіді (рис. 6).

Рис. 6. Розподіл відповідей абітурієнтів щодо джерел отриманняґ інформації взалежності від ВНЗ

Результати дослідження стверджують, що Інтернет виявився найбільш дієвим джерелом інформації для абітурієтів ДДУВС - 58,8%, НГУ - 50%, НметАУ - 46,7%. Особисті контакти - для абітурієнтів ДНУ - 35,5% та ПГАСА - 35,7%. День відкритих дверей - АМСУ - 16,7%, ДНУЗТ - 14,4%, ДНУ - 12%. Інформаційні бууклети стали в нагоді абітурієнтам з АМСУ - 11,7%, ДНУЗТ - 9,6% та ДДУВС - 8,8%.

Цікаво також дізнатися про територіальну структуру пріоритетних джерел інформації серед абітурієнтів (рис. 7), тобто розподіл відповідей щодо джерел отримання інформації про ВНЗв залежностівідмісця проживання абітурієнтів.

Рис. 7. Територіальна структура пріоритетних джерел інформації серед абітурієнтів

Окрім Інтернету, який виступає в якості найбільш пріоритетного джерела інформації для більшості абітурієнтів, серед абітурієнтів, що проживають у м. Дніпро найбільш дієвими виявились ще такі джерела, як особисті контакти - 29,4%, День відкритих дверей - 10,4%, буклет ВНЗ та телебачення - по 5,9% відповідно. Для міст та сел Дніпровської обл. характерне також звертання уваги на особисті контакти - 29,7% та 34,8% відповідно та відвідування Дня відкритих дверей - 14,9% і 13% вадповідно. Інформаційні буклети допомагають більше мешканцям сел Дніпровської області - 8,7%. Жителі міст не Дніпровської області є лідерами у використанні Інтернету - 42,2%, а жителі сел не Дніпровської області - сподіваються, здебільшого, на особисті контакти - 66,7%.

3. Програма соціологічного дослідження

Під час проходження науково-дослідної практики студенти-соціологи курсу мають можливість не лише застосувати свої знання під час професійної діяльності, а й підготувати власне соціологічне дослідження, яке ляже в основу дипломної роботи.

Тема моєї дипломної роботи звучить так: « «Гендерна соціалізація дітей молодшого шкільного віку». Саме тому, під час проходження практики я мала підготувати весь необхідний інструментарій для проведення дослідження. Найбільш вдалим методом для апробації теми диплома було обране анкетування. Тема опитування:» Соціальна ситуація психічного розвитку і виховання молодшого школяра у сімї».

Отже, під час проходження практики було складено методологічну та методичну програму соціологічного дослідження. Оскільки, збір інформації досі триває, поки що можна ознайомитися з програмою та анкетою (див. додаток 3) мого соціологічного дослідження.

Методологічний розділ

Актуальність теми. Проблема формування гендерної ідентичності - актуальна і досить нова у соціальній і віковій психології. У дитинстві в людини формується самосвідомість, засвоюються моральні і соціальні норми. Стать - це перша категорія, у якій дитина осмислює себе як індивідуальність. Розвиток дитини як представника чоловічої або жіновий статі може бути повноцінним завдяки її взаєминам зі значимими дорослими - батьками й іншими людьми. Тому статевий і соціальний розвиток дитини тісно взаємозалежні між собою.

Усвідомлення і прийняття дитиною своєї статевої приналежності відбувається з відповідності з її власними визначеннями мужності і жіночності, що й веде до формування статевої ідентичності.

Важливим компонентом статевої ідентичності є засвоєння і прийняття дитиною своєї статевої ролі. Під статевою роллю розуміють систему середовищних стандартів, приписів, нормативів, очікувань, яким людина повинна відповідати, щоб її визнавали як хлопчика (чоловіка) або дівчинку (жінку). Рольові очікування батьків впливають на розвиток статевої свідомості дитини. При врахуванні значимих дорослих з хлопчиком, як і з дівчинкою, порушується його статева самосвідомість. І навпаки, коли з хлопчиком починають поводитися, як з чоловіком, процес його статевої ідентифікації буде протікати успішніше. Нормальний статево-рольовий розвиток дітей вимагає наявності як жіночого, так і чоловічого зразків. Одночасне сприйняття обох батьківських ролей припускає їхнє порівняння, усвідомлення не тільки протилежності кожної з них, але й необхідності єдності В цілому, основне джерело засвоєння статевих ролей дітьми - спосіб життя дорослих. Чим чіткіше виділені ці ролі, тим краще для дитини. Суперечливість сприйняття статевих ролей дезорганізує поведінку дитини [7, c. 9].

Правильний підхід до цієї проблеми допоможе диференційованому підходу у вихованні хлопчиків і дівчаток, запобігти порушенням процесу статевої ідентифікації, фемінізацію чоловіків і маскулінізацію жінок, попередити педагогічні помилки у вихованні дітей. При вивченні цієї проблеми стає важливим усвідомлення головних новоутворень на кожному віковому етапі формування статевої ідентичності. Актуальними стають завдання дослідження динаміки формування статевої ідентичності і факторів, які впливають на її розвиток.

Об'єкт дослідження: гендерна соціалізація дітей дошкільного віку з повних і неповних сімей.

Предмет дослідження: механізми формування статевої ідентичності в дошкільному віці сере дітей з повних і неповних сімей.

Мета дослідження: Розкрити вплив статево-рольових стереотипів та основних чинників гендерної соціалізації на дітей молодшого шкільного віку.

Сім'я та найближче оточення дитини - це те середовище, в якому формується почуття статевої належності та первинна соціалізація. Саме тому формування партнерських взаємин у родині залежить від наступних факторів: наявність / відсутність статево-відповідного поділу праці, обов'язків та прав між представниками подружжя, дихотомія (чи її відсутність) чоловічого і жіночого, рівень залучення кожного з подружжя до виховання дітей, матеріального забезпечення родини та культурного андроцентризму сім'ї.

Для перевірки впливу родини на гендерну соціалізацію дітей молодшого шкільного віку ми використовували такі методи роботи: бесіди, опитування, анкетування тощо.

Завдання:

· з'ясувати підходи до статевої диференціації дошкільників;

· визначити особливості психосексуального розвитку дітей трьох-п'яти років;

· охарактеризувати особливості сімейної гендерної соціалізації дітей дошкільного віку;

· дослідити гендерні відмінності статевої ідентифікації дошкільників з повних і неповних сімей.

Головна гіпотеза - різний тип складу сім'ї і батьківських установок по-різному впливає на формування статевої ідентичності хлопчиків і дівчаток дошкільного віку.

Теоретична інтерпретація понять:

Гендерне виховання пов'язане з моральним, фізичним, естетичним, розумовим і трудовим. Наприклад, у процесі трудового виховання створюються уявлення дітей про те. що праця людей різної статі має свою специфіку, яка пов'язана з фізіологічними особливостями та історичнимаспектом розвитку людини: праця чоловіків традиційно передбачає більші фізичні навантаження, ніж праця жінок. Зв'язок гендерного виховання з фізичним аналогічний: на заняттях фізкультури підбирають такі вправи, які розвивають різні фізичні якості і формують певне ставлення до стилю поведінки (фігура, постава, хода, динаміка рухів).

Гендерне виховання пов'язане з естетичним, наприклад, в організації дозвілля, Де враховуються надання перевага дітьми, залежно від статевих відмінностей. Зв'язок гендерного виховання з моральним виявляється в ознайомленні дітей з елементарними поняттями про мораль, роллю у суспільстві людей різної статі, орієнтації дітей на майбутню соціальну функцію.

Таким чином, специфіка тендерного виховання полягає в тому, що людина як суб'єкт діяльності не може виступати як безстатева істота. З одного боку, це означає, що для виховання можуть бути використані будь-які види діяльності, з другого - що важко знайти якийсь особливий вид діяльності, яку слід було б спеціально організувати чи стимулювати в інтересах гендерного виховання. Тому той чи інший вид діяльності учнів - праця, спілкування, гра. навчання - може служити інтересам виховання, якщо педагога враховують у процесі їх організації загальні закономірності і. крім того, оцінюють дії школярів з позицій гендеру, беруть до увага характер відмінностей між ними, ступінь їх важливості і суспільної цінності.

Методичний розділ

Обґрунтування вибірки.

У своєму дослідженні ми будемо опитувати вихованців дитячо-молодіжного центру м. Дніпро (усього 60 чол.) Серед них 31 дитина з повної сім'ї (16 дівчаток і 15 хлопчиків) і 29 дітей з неповної сім'ї, які виховуються лише матір'ю (15 дівчаток і 14 хлопчиків).

Обґрунтування методу

Опитування - соціологічний метод отримання інформації, у ході якого респонденти в усній або письмовій формі відповідають на спеціально підібрані питання. Метод опитування дозволяє у максимально короткі терміни опитати велику кількість людей.

Для дослідження було застосовано один з методів опитування - анкетування. Для проведення нашого дослідження даний метод є зручним, так як його перевага - це можливість опитати велику кількість людей, при мінімальних ресурсних витратах. Коли респондент відповідатиме на питання, то він зможе висловити свою думку, а вплив інтерв'юера на відповідь тут обмежений, так як ми будемо використовувати переважно закриту форм питань.

Переваги метода анкетування:

* Анкетування дозволяє залучити до дослідження значну кількість респондентів;

* Можливість отримання інформації від великої кількості людей за короткий проміжок часу.

* Можливість здійснення комп'ютерної обробки інформації.

* При анонімному анкетуванні можна отримати більшу кількість справжніх та відкритих висловлювань.

До недоліків метода відносяться:

* Залежність від репрезентативності вибірки, правильність відповідей, розпилення елементів у загальній вибірці та планах вибірки.

* Вплив суб'єктивних факторів, таких як небажання давати правдиві відповіді, нестабільність і необдуманість відповідей.

Опис інструментарію

Інструментом цього дослідження є анкета. Анкета - це засіб опитування, що включає формулювання питань і можливі варіанти відповідей, з яких респондент повинен вибрати найбільш відповідні або за зразком яких запропонувати власні. Також це методичний засіб для отримання первинної соціологічної інформації на основі вербальної комунікації. Є набір питань, кожен з яких логічно пов'язаний з центральним завданням дослідження. Структура складається з вітання, далі анкета наповнюється різними тематичними блоками питань і соціально-демографічною інформацією.

Висновки

Складання програми, опитування, робота зі статистичною програмою SPSS все це дало мені змогу, закріпити свій практичній досвід, як майбутнього соціолога. А також, використати цей досвід, проводячи своє власне соціологічне дослідження для дипломної роботи. 

Список використаної літератури

1. Абраменкова Ст. Ст. Статева диференціація і міжособистісні відносини в дитячій групі // Питання психології. - 1987. - №5. - С. 70-78.

2. Агєєв В.С. Психологічні і соціальні функції полоролевых стереотипів // Питання психології. - 1987. - №2. - С. 152-158.

3. Альошина Ю.О., Волович А.С. Проблеми засвоєння ролей чоловіка та жінки // Питання психології. - 1991. - №4. - С. 74-82.

4. Базыма Б.А. Взаємозв'язок колірних переваг і ідентифікації з кольором. / Матеріали конференції «Актуальні питання практичної психології та логопедії в закладах освіти та охорони здоров'я України». - Харків, 1998. - С. 11-19.

5. Баранник О.С. Вплив сім'ї на формування тривожності у дошкільнят // Ананьевские читання-99: Тези науково-практичної конференції. - СПб: Ю-Пітер, 1999. - С. 176-177.

6. Бєлкін А.В. Біологічні і соціальні фактори, що формують статеву ідентифікацію.-В кн.: Співвідношення біологічного і соціального в людині / Отв. ред. В.М. Банщиків, Б.Ф. Ломів. - М. 1995. - 790 с.

7. Бєлопольска Н.Л. статево-вікова ідентифікація. Методика дослідження дитячого самосвідомості: Посібник. - М.: Когито - Центр, 2002. - 90 с.

8. Берн Ш. Гендерна психологія. - СПб.: Єврознак. - 2002. - 320 с.

9. Божович Л.В. Особистість і її формування в дитячому віці. - М: Просвітництво, 1988. - 290 с.

10. Бутівська М.Л. Вікові та гендерні відмінності в уявленнях про смішне і сумне у дітей // Этнографическое обозрение. 2004. - №2. - 38 С. - 58.

Размещено на Allbest.ru