Проблеми ветеранів антитерористичної операції на сході України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми ветеранів антитерористичної операції на сході України

З початку військового конфлікту на сході України у квітні 2014 року до теперішнього часу було здійснено 6 хвиль мобілізації, в результаті чого до збройних сил прийшло 210 тисяч осіб [1], частину з яких було направлено до зони бойових дій, а понад 127 тисяч осіб [2] отримали статус учасника АТО. При цьому близько 8 тисяч військовослужбовців було поранено, а більше 2 тисяч - загинуло чи зникло безвісти. На жаль, статистика є приблизною, оскільки частина відповідної інформації є державною таємницею, а окремі дані просто неможливо однозначно проінтерпретувати (наприклад, йдеться про чисельність тих, хто пішли добровольцями та не ставали на військовий облік). Але, незважаючи на існування в Україні державних програм та системи пільг, що спрямовані на матеріальну підтримку ветеранів Указ Президента від 18.03.2015 № 150/2015 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту учасників антитерористичної операції», розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 359-р «Про затвердження плану заходів щодо медичної, психологічної, професійної реабілітації та соціальної адаптації учасників антитерористичної операції» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 року № 10-р «Про затвердження плану міжвідомчих заходів з адаптації до мирного життя учасників антитерористичної операції»., на шляху їх реалізації стоїть низка перешкод, серед яких необхідно насамперед згадати бюрократичні бар'єри, недостатнє фінансування, відсутність широкого розповсюдження інформації про можливості, які є у ветеранів АТО тощо. При цьому навіть обізнані учасники подій самі не завжди охоче йдуть по допомогу Про це свідчать дані дослідження “Психологічна та соціальна допомога очима ветеранів АТО” (01-03.2016), що було проведено громадським об`єднанням «Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження»: http://www.psyservice.org/wpcontent/uploads/2016/03/%D0%94%D 0%BE%D 1%81 %D0%BB%D 1 %96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D 1 %8F%E2%80%9C%D0%9F%D 1%81 %D0%B8%D 1 %85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D 1 %96%D 1 %87%D0%BD%D0%B0%D 1 %82%D0%B0%D 1%81 % D0%BE%D 1 %86%D 1 %96%D0%B0%D0%BB%D 1 %8C%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC% D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D 0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%90%D0%A2%D0%9E%E2%80%9D.pdf. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 423 «Про затвердження Положення про Міністерство соціальної політики України».. Тому проблеми ветеранів АТО й питання можливостей держави по їх вирішенню залишаються актуальними та потребують наукового аналізу, що й обумовило наше звернення до теми.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали роботи вітчизняних і зарубіжних авторів з проблем соціальної політики та її складової частини - соціальної реабілітації, а також дослідження, присвячені аналізу проблем, що стоять перед ветеранами бойових дій в період адаптації до умов мирного життя. Принципове значення при цьому також відіграє розуміння соціальної політики, викладене в Конституції України та Положенні про Міністерство соціальної політики України, в якому одним із приорітетних напрямів діяльності вказано забезпечення формування та реалізації державної політики щодо соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, зокрема, забезпечення їх психологічної реабілітації, санаторно-курортного лікування, технічними та іншими засобами реабілітації, житлом, надання освітніх послуг, організації поховання, а також соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, та учасників антитерористичної операції .

Важливими для розуміння проблем ветеранів АТО, особливостей їх соціальної адаптації після повернення із зони бойових дій є роботи, присвячені проблемам реабілітації учасників локальних військових конфліктів. Так, в роботах Г. О. Акімова, О. С. Лобастова, Р. Грінкера, Д. Шпігеля аналізувалися наслідки бойових психічних травм під час світових війн; А. Д. Бравєє, В. С. Гічун, В. В. Ковтун, О. М. Коржиков, Ю. Є. Лях в своїх роботах описували медико-соціальні аспекти реабілітації військовослужбовців; В. С. Березовець, С. В. Захарик, В. В. Знаков, І. І. Ліпатов, Т. П. Пароянц, В. Є. Попов, П. І. Сидоров, В. В. Стасюк досліджували наслідки бойових психічних травм під час воєнних конфліктів та ін. Актуальними в контексті проблеми, що розглядається нами, також є дослідження, присвячені проблемам реабілітації учасників війни в Афганістані (роботи P. A. Абдурахманова, В. В. Знакова, C. B. Литвинцева, A. A. Ляховського, М. Ш. Магомед-Емінова, Д. В. Ольшанського та ін.).

На думку російського соціолога Д. Д. Пожидаєва, соціальний стан військового - учасника бойових дій після звільнення у запас характеризується «кризою ідентичності», що «знаходить прояв у порушенні здатності особистості брати участь у складних соціальних взаємодіях (участі в інтимних відносинах і трудовій діяльності), в яких відбувається реалізація людської особистості і підтвердження її ідентичності» [3]. Дослідники Т. І. Єрєміна, Н. П. Крюков, Ю. Ю. Логінова свідчать, що адаптація учасників бойових дій до умов цивільного життя характеризується напруженими відносинами між ними та суспільством. Абсолютна більшість ветеранів негативно ставляться до представників влади (що, до речі, не підтвердилось у нашому дослідженні), вважають, що держава обманула їх. Суспільство ж ставиться до ветеранів з нерозумінням та побоюванням, що посилює реакцію ветеранів на незвичні умови, які вони оцінюють з притаманним їм фронтовим максималізмом [4]. Ще однією проблемою, з якою стикаються ветерани, є посттравматичні стресові розлади (ПТСР). Багато робіт, присвячених цьому феномену, з'являлось, як правило, після значних військових конфліктів (A. M. Краснянський, П. В. Морозов, Н. В. Тарабріна, Є. О. Лазебна, М. Е. Зєлєнова та ін.). Л. Китаєвим-Смик розроблено типологію учасників бойових дій з деструктивними постстресовими змінами особистості [5]. У той же час проблеми українських ветеранів ще тільки починають входити до кола наукових проблем, що досліджуються вітчизняними соціологами.

Мета даної статті - аналіз основних проблем ветеранів АТО на сході України, які спіткають їх після повернення із зони проведення бойових дій. Для досягнення означеної мети автори намагалися розв'язати такі завдання:

• виявити та описати основні проблеми, що турбують ветеранів АТО після повернення із зони бойових дій;

• охарактеризувати трудову зайнятість ветеранів АТО і визначити, яким чином від'їзд в зону бойових дій позначився на їхньому працевлаштуванні;

• виявити самооцінку стану здоров'я ветеранів АТО та фактори, що, на думку респондентів, на нього впливають;

• з'ясувати рівень обізнаності, досвід користування та задоволеність державними програмами та пільгами, що спрямовані на підтримку учасників АТО та їхніх сімей;

• виявити фактори впливу на користування державними програмами та пільгами.

Матеріали публікації ґрунтуються на дослідженні, яке проводилось за ініціативою Фонду ветеранів війни і учасників АТО факультетом соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка у квітні - травні 2016 року. Генеральну сукупність склала база телефонних номерів ветеранів АТО, які мешкають у м. Києві, Київській, Кіровоградській, Запорізькій, Рівненській, Одеській областях, надана Фондом (13934 номери); вибіркова сукупність становила 904 номери телефону. Спосіб відбору - проста випадкова вибірка. Довірча ймовірність - 0,99; похибка вибірки - 5%. Метод збору соціологічної інформації - телефонне опитування. Рівень досяжності респондентів (response rate) - 42%.

Основні проблеми, що турбують ветеранів АТО. Відповідаючи на питання про актуальні життєві проблеми, чверть респондентів (24,4 %) зазначила, що таких проблем у них на даний момент немає, 2,0% опитаних утруднились відповісти, а практично три чверті опитаних ветеранів АТО (73,6%) вказали на наявність таких проблем. Йшлося насамперед про фінансові негаразди (проблема відсутності житла, хоча і називалась респондентами окремо, втім її можна розглядати як наслідок фінансових проблем), третю та четверту «сходинку» посідають питання порушення прав на соціальні гарантії та незадоволеність владою, «топ 5» проблем завершують проблеми зі здоров'ям. Власне психологічні проблеми, як важливі, були артикульовані незначною кількістю осіб (табл. 1).

Фінансові труднощі та проблеми з працевлаштуванням. Як свідчать отримані дані, існує тісний кореляційний зв'язок між такими характеристиками, як відсутність роботи у респондента, фінансові труднощі та рівень матеріального стану сім'ї. Так, половина опитаних на момент проведення дослідження продовжувала служити в армії або знаходилась в зоні проведення АТО, третина респондентів (33,1%) мала постійну роботу, у той же час практично кожен десятий з опитаних ветеранів був безробітним (рис. 1).

Таблиця 1. Проблеми, що турбують ветеранів АТО ⁴ (N=1042 ,%)

Рисунок 1. Основний тип зайнятості ветеранів АТО (N=904, % до тих, хто відповів)

Основними причинами, через які ветерани АТО не працюють, були названі такі, як відсутність у місці їх проживання вільних/прийнятних робочих місць (36,3%) та неможливість працювати через проблеми зі здоров'ям (28,1%) (табл. 2).

Для визначення впливу факту перебування в зоні проведення АТО на нинішню працевлаштованість ветеранів, ми запитали про наявність роботи до участі в АТО. Так, до від'їзду в зону АТО працювали більше двох третин респондентів (78,6%), інші були непрацевлаштованими. На момент опитування 35,8% учасників АТО з групи непрацевлаштованих до від'їзду в зону бойових дій отримали джерело постійного заробітку шляхом служби в армії; у той же час 8% ветеранів, які до від'їзду в зону бойових дій мали роботу, виявилися безробітними Коефіцієнт спряженості = 0,271:

Основні причини, через які респонденти не працюють (можна було обрати декілька варіантів відповіді) (N=135; % до тих, хто відповів)

Таблиця 2.

Таблиця 3. Зв'язок основного типу зайнятості і працевлаштуванням ветеранів АТО до від'їзду у зону бойових дій (% до тих, хто відповів, N=902)

Отже перебування в АТО неоднозначно вплинуло на працевлаштованість учасників, втім знайшли роботу в армії у чотири рази більше людей , ніж її втратили внаслідок перебування у зоні АТО. За даними державної служби зайнятості, офіційний статус безробітного станом на 1 серпня 2016 року мали 22,3 тис. учасників АТО. 20,5 тис. із них отримують матеріальну допомогу по безробіттю [6].

Якщо порівняти працевлаштованість ветеранів АТО до від'їзду в зону бойових дій в розрізі областей проживання Коефцієнт спряженості = 0,173, то найбільший показник працевлаштування в Києві (88,5% працевлаштованих і 11,5% непрацевлаштованих), а найменший - у Кіровоградській області (64,6% і 35,4% відповідно). Ці дані корелюють з офіційною інформацією державної служби зайнятості про розподіл рівня безробіття (за методологією МОП) у першому кварталі 2016 року за областями. Так, найнижчий рівень безробіття спостерігався у Одеській (6,4%), Харківській та Київській областях (по 7,2%) та місті Києві (7,1%), а найвищий - у Тернопільській, Кіровоградській, Волинській (по 12,9%), Донецькій (14,8%) та Луганській (16,7%) областях [7].

Щодо віку безробітних з числа військовослужбовців, які брали участь в АТО, то найбільша частка таких серед осіб віком 35-44 роки (41%), 19% безробітних у віці 30-34 роки, 18% - старше 45 років, 16% - від 25 до 29 років, 6% - у віці 15-24 роки. Щодо освіти безробітних з числа військовослужбовців, які брали участь в АТО, то майже половину становлять особи з професійно-технічною освітою; 24% - з вищою, 28% - з початковою та середньою.

Опитані ветерани зазначають, що частина роботодавців не бажають брати на роботу ветеранів АТО, говорячи про їх непередбачуваність, побоюючись їх поведінки, наслідків фізичних травм та контузій.

Щодо відсутності житла, то було виявлено значущий зв'язок Коефіцієнт спряженості = 0.342 між наявністю даної проблеми та типом населеного пункту, де проживає респондент: так, серед ветеранів, що живуть в обласних центрах, 20,3% вказували на проблему відсутності житла, тоді як серед тих, хто живуть в селах, таких всього 11%, а в районних центрах та інших містах - 14%. Також найчастіше про житлову проблему згадували ті ветерани, які живуть у Одеській області (26,5%) та м. Києві (19,5%), значно менше таких відповідей було зафіксовано у відповідях тих, хто проживає у Кіровоградській області (7%). Серед тих, хто продовжує служити в армії, житлові проблеми хвилюють приблизно кожного п'ятого (21,9%). Зрозуміло, що ті респонденти, хто винаймає житло або проживає в гуртожитках, частіше зазначали проблему відсутності житла (34,9% та 29,9% відповідно).

Проблеми ветеранів АТО, пов'язані зі здоров'ям. Характеризуючи стан свого здоров'я, трохи більше половини опитаних (58,3 %) оцінили його як таке, що мають й інші їхні ровесники, в той час як майже чверть ветеранів вважають, що мають більш серйозні проблемі зі здоров'ям (рис. 2).

Рисунок 2. Самооцінка здоров'я ветеранів у порівнянні з ровесниками (N=904; %)

Як свідчать отримані нами дані, існує значущий зв язок між оцінкою стану власного здоров я та зазначенням ветераном проблеми зі здоров'ям як однієї з головних: чим гірше респондент оцінює власний стан здоров'я в порівнянні з іншими людьми, тим частіше він говорить про проблему зі здоров'ям. Також зазначення проблем зі здоров'ям корелює із сімейним станом респондентів: найбільше скаржаться розлучені (19,1%), менше - одружені (11,2%), а найменше - неодружені ветерани АТО (10,9%). Частіше за інших на власне здоров'я скаржаться сільські жителі (15,9%), менше - мешканці районних центрів (14,8%), обласних центрів (11,3%) та інших міст у цілому. Можна припустити, що на це впливає кількість фізичної роботи, яку має виконувати особа, а, відповідно, і значущість такого фактора як здоров'я.

Також в ході дослідження ми намагалися з'ясувати, як, на думку респондентів, перебування в АТО вплинуло на стан їхнього здоров'я. Так, 46,9% опитаних вважає, що стан їх здоров'я погіршився внаслідок перебування у зоні АТО, практично стільки ж (47,8%) не бачать суттєвих змін, а 4% опитаних ветеранів навіть відчули позитивні зміни (рис. 3). Коефіцієнт спряженості = 0,41

Рисунок 3. Самооцінка динаміки стану здоров'я у зв'язку із перебуванням у зоні АТО (N=904, %)

Було виявлено й значущий зв'язок Коефіцієнт спряженості = 0,211 між оцінкою змін стану здоров'я внаслідок перебування в АТО та участю в активних бойових діях Більшість тих, хто має досвід участі у активних бойових діях, говорять одночасно й про погіршення стану свого здоров'я; більшість тих, хто не був «на передовій», свідчать про відсутність змін у власному здоров'ї (табл. 4).

Таблиця 4. Зв'язок між самооцінкою стану здоров'я та участю у бойових діях (N=861;%)

Пільги та державні програми підтримки ветеранів АТО (досвідучасті та оцінка користування) Детальніша інформація про пільги за посиланням: http://ato.rv.ua/images/documents/pilgi.pdf При державних центрах зайнятості існують курси з перепідготовки фахівців, які допомагають безробітним, зокрема ветеранам АТО, оволодіти новою спеціальністю. в контексті проблем порушення прав на соціальні гарантії

Для того, щоб виявити, яким чином задовольняються потреби ветеранів АТО на державному рівні та наскільки така підтримка їх задовольняє, ми запитали ветеранів про знання, досвід використання та задоволеність державними програмами та пільгами (табл. 5). Як свідчать дані, наведені в таблиці 5, найменш відомою і затребуваною з усіх є програма отримання нової спеціальності , а нашірш реалізованою - програма з отримання земельних ділянок.

Таблиця 5. Знання, досвід використання та задоволеність ветеранів державними програмами та пільгами (%)

Розглянемо більш детально ситуацію щодо пільг та державних програм підтримки ветеранів АТО.

Пільги у наданні медичного обслуговування. Із широко відомих програм найменш затребуваною виявилася саме ця програма. Існують деякі відмінності серед ветеранів АТО, які користуються пільговим медичним обслуговуванням, щодо їх соціально-демографічних характеристик (область проживання та тип зайнятості) Коефіцієнт спряженості = 0,144. Так, найбільша кількість людей користується даною пільгою у Кіровоградській, Київській та Рівненській областях (40%, 30% та 30% відповідно), а найменш активними користувачами є мешканці Одеської області (17,6%). Найбільша чисельність користувачів пільги - серед ветеранів АТО, які навчаються (66%); непрацюючих пенсіонерів за інвалідністю; серед тих, хто відмічає погіршення свого стану внаслідок перебування в АТО; а також тих, хто оцінює свій стан здоров'я як гірший за однолітків.

Найменше пільгами у наданні медичних послуг користуються респонденти, які продовжують служити в армії; ті, які працюють (21% та 28 % відповідно) Коефіцієнт спряженості = 0,228 та ті, хто не відмічають погіршення свого здоров'я.

Пільги у користуванні транспортом. Використання пільг на транспорт не залежить від матеріального становища респондентів, але серед ветеранів АТО, які мешкають у різних областях України, такі відмінності є. Так, у Києві та в Київській області дослідження зафіксувало найбільшу кількість людей, які користуються пільгами на транспорт, найменшу -у Запорізькій та Рівненській областях Коефіцієнт спряженості = 0,130.

Пільги на житлово-комунальні послуги та послуги зв'язку. Серед соціально-демографічних характеристик, які впливають на активність користування пільгами на житлово-комунальні послуги та послуги зв'язку, насамперед слід вказати такі, як наявність дітей, тип житлового помешкання та область проживання. Так, серед тих ветеранів АТО, у яких є діти, користуються пільгами 75,6 %, а серед бездітних -67,4%) Коефіцієнт спряженості = 0,084. Ветерани, що винаймають житло, найменш активно користуються пільгами на житлово- комунальні послуги та послуги зв'язку (49%), тоді як власники помешкання лідирують за активністю користування цією пільгою (83,7) Коефіцієнт спряженості = 0,298. У цілому даними пільгами найактивніше користуються мешканці Запорізької (81,9%) та Рівненської областей (79,8%), тоді як найменше - Одеської (63,5%) Коефіцієнт спряженості = 0,122 (табл. 6).

Користування пільгами на житлово-комунальні послуги та послуги зв'язку в залежності від області проживання (N=849;%)

Таблиця 6.

Програма з отримання земельних ділянок. Як свідчать дані нашого дослідження, користування даною програмою залежить від таких характеристик респондентів, як рівень освіти (табл. 7), тип населеного пункту та область проживання.

Таблиця 7. Користування пільгами на отримання земельної ділянки в залежності від рівня освіти (N=884;%)

Менш за все користувачів програми серед респондентів з обласних центрів (46,3%), тоді як серед мешканців селищ міського типу, сіл та районних центрів - 66,3%, 58,3% та 59,1 % відповідно Коефіцієнт спряженості = 0,146. Щодо регіонального розподілу, то найбільше користувачів програми серед жителів Рівненської (61,9%) і Київської (61,7%) областей, менше - у Києві (49,5%), Кіровоградській (53,5%), Запорізькій та Одеській (по 43,8%) областях Коефіцієнт спряженості = 0,146.

Якщо говорити про активність у використанні державних пільг і програм у цілому, то найбільша кількість респондентів користуються двома (37%) та трьома (30,5%) програмами (рис. 4).

Рисунок 4. Активність користування державними програмами (N=904;%)

Таким чином, основні проблеми, що турбують ветеранів АТО - це фінансові труднощі, відсутність власного житла, порушення їхніх прав на соціальні гарантії, незадовільна державна політика, проблеми із власним здоров'ям та бюрократія державних органів при оформленні пільг. За характером трудової зайнятості, половина опитаних є військовими, цивільно працевлаштовані трохи більше третини опитаних, при цьому значна частка респондентів (більше 10%) не мають роботи.

Фактор від'їзду в АТО неоднозначно позначився на працевлаштуванні ветеранів після їх повернення до мирного життя.

З одного боку, значна частка працевлаштованих до від'їзду в АТО після повернення стали безробітними, з іншого - більше третини непрацевлаштованих респондентів до від'їзду в зону бойових дій знайшли джерело забезпечення завдяки службі в армії. Серед причин, через які безробітні ветерани АТО не працюють, переважає причина нестачі вільних і прийнятних робочих місць (36,3%) та неможливість працювати через проблеми зі здоров'ям (28,1%).

Більше половини ветеранів, які брали участь в активних бойових діях, відмічають погіршення стану здоров'я внаслідок перебування в АТО, але разом із тим, незважаючи на складність умов, 53% опитаних орієнтовані на продовження військової кар'єри.

Щодо державних програм, які спрямовані на підтримку ветеранів, то слід зазначити, що респонденти найбільше обізнані з програмою з отримання земельних ділянок та пільгами на транспорт і житлово-комунальні послуги, найменше - з програмою, що сприяє отриманню нової спеціальності.

Найбільше респонденти задоволені реалізацією пільг на житлово-комунальні послуги та послуги зв'язку, а найменше - на отримання земельних ділянок. Переважна більшість респондентів користуються одночасно двома-трьома пільгами або програмами.

Перспективними дослідженнями у даному напрямі нами вбачаються дослідження соціальної адаптації учасників АТО як комплексної проблеми, моніторинг їх соціального та психологічного самопочуття, аналіз наслідків їх участі у АТО як для них самих, так і для суспільства в цілому.

Література

ветеран антитерористичний соціальний правовий

1. Порошенко назвав кількість мобілізованих протягом шести черг мобілізації. УНІАН (24 серпня 2015). [Електронний ресурс] Режим доступу: www.unian.ua/war/1114740-poroshenko-nazvav-kilkist-mobilizovanih- protyagom-shesti-cherg-mobilizatsiji.html

2. Два роки АТО: скільки жертв принесла українцям неоголошена війна на Донбасі. Інфографіка ТСН. (13 квітня 2016). [Електронний ресурс] Режим доступу: http://tsn.ua/ato/dva-roki-ato-skilki-zhertv-prinesla- ukrayincyam-neogoloshena-viyna-na-donbasi-infografika-629981.html

3. Пожидаев Д. Д. От боевых действий - к гражданской жизни // Социологические исследования. - 1999. - №2. - C. 70-75.

4. Т. И. Еремина, Н. П.Крюков, Ю. Ю. Логинова. Социально-психологическая адаптация граждан, принимавших участие в боевых действиях. М., 2006. С. 60 [Електронний ресурс] Режим доступу: http://window.edu.ru/catalog/pdf2txt/270/50270/24619?p page=1

5. С.Ніколаєнко Особливості психологічної допомоги учасникам військових дій при посттравматичному

стресовому розладі[Електронний ресурс] Режим доступу:http://irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21TOM=2&mDBN=UJRN&P21DBN=U.JRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_ffle_name=PDF/sfr_2014_7_8.pdf.

6. Щодо надання послуг державної служби зайнятості безробітним з числа військовослужбовців, які брали участь в АТО. (4 вересня 2016). [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/statdatacatalog/document?id=393494.

Размещено на Allbest.ru