Прояви дискримінації на ринку праці України: соціологічний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прояви дискримінації на ринку праці України: соціологічний аналіз

А.А. Гоць

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Старобільськ, Україна

У статті розглянуто прояви дискримінації за різними категоріями населення на ринку праці України, що обмежують можливості осіб влаштуватися на роботу відповідно до їх кваліфікації та досвіду. Під дискримінацією розуміємо обмеження або позбавлення прав певної категорії громадян за будь-якою ознакою. Встановлено, що на ринку праці є як пряма, так і опосередкована дискримінація, остання більш розповсюджена. Розкрито ознаки, за якими найчастіше відбувається дискримінація на ринку праці, а саме: за віком, статтю, зовнішністю, станом здоров'я. На основі аналізу даних соціологічних досліджень виявлено категорії осіб в Україні, які відчувають на собі дискримінаційні прояви. Це внутрішньо переміщені особи. Внутрішньо переміщені особи це громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Зазначено, що ці прояви не набули загального поширення на всіх внутрішньо переміщених осіб.

Ключові слова: гендер; внутрішньо переміщені особи; сексизм; лукізм; безробіття; зайнятість; роботодавець

Discrimination in the Ukrainian labor market: sociological analysis

A. A. Gots

Lugansk Taras Shevchenko National University, Starobilsk, Ukraine

Discrimination in the labor market occurs when any social group is denied the right that other members of society have. It is known that legislative acts of Ukraine prohibit any manifestations of discrimination, namely, restrictions on race, color of the skin, political, religious and other beliefs, ethnic characteristics, gender, social origin, property status, place of residence, and other features. However, it is established that such manifestations are quite widespread. The most widespread discrimination is age descrimination, that is, the restriction of rights through age, which has no objective basis. Anyone in the world can experience age discrimination, because, regardless of other individual characteristics, each of us interacts with people of all ages all the time, and the factor of age always affects relationships between people. Discrimination in the labor market is felt by young people (which equates to lack of experience) and people before retirement age.

The main negative age stereotypes about youth is its inexperience, irresponsibility, as well as the risk for young women to have a maternity leave. For older people negative stereotypes are their inability to absorb new information and lack of initiative. Sexual discrimination is also commonly spread in the labor market in vacancy announcements. Gender discrimination takes place in the branches of the economy, where the highest salaries are, the preference is given to men there. In addition, the labor market has a differentiation of men and women's professions. дискримінація праця соціологічний

The study also found such discrimination as discrimination based on appearance. There is a stereotype about the connection of the appearance and character. A great role in the reconstruction of such discrimination is owned by media. Unfortunately, there is also discrimination in health and, as a result, it is difficult for people with disabilities to find a job. It is established, apart from the others, that there is a “registration” discrimination, which is directed against such a group of people as internally displaced persons.

Internally displaced person is a citizen of Ukraine, a foreigner or a stateless person who is in the territory of Ukraine on the legal basis and has a right for permanent residence in Ukraine, who is led to leave her/his own accommodation place as a result or to avoid the negative consequences of an armed conflict, temporary occupation, widespread violence manifestations, human rights violations and emergency situations of natural or man-made disasters. This category of people appeared in Ukraine in 2014, experiencing discrimination in various areas (from landlords, local communities etc.) and in the labor market as well.

Employers are not willing to hire this category of people, because of their ability to return home. However, this research has shown that this type of discrimination is not so widespread in the labor market, as those which are shown above. Respondents pointed to other particular manifestations. Representatives of internally displaced persons face the discrimination based on gender, age etc. It was discovered that stereotypes in the labor market prevail to certain groups of the population.

Keywords: gender; internally displaced persons; sexism; lookism; unemployment; employment; employer

Проявления дискриминации на рынке труда Украины: социологический анализ

А. А. Гоць

Луганский национальный университет имени Тараса Шевченка, Старобельск, Украина

В статье рассмотрено проявления дискриминации относительно различных категорий населения на рынке труда Украины, ограничивающие возможности лиц устроиться на работу в соответствии с их квалификацией и опытом. Под дискриминацией понимаем ограничения или лишения прав определенной категории граждан по любому признаку. Установлено, что на рынке труда есть как прямая, так и опосредованная дискриминация, последняя более распространена. Раскрыто признаки, по которым чаще всего происходит дискриминация на рынке труда, а именно: по возрасту, полу, внешности, по состоянию здоровья. На основе анализа данных социологических исследований выявлено категории лиц в Украине, испытывающие на себе дискриминационные проявления. Это внутренне перемещенные лица. Внутренне перемещенное лицо это гражданин Украины, иностранец или лицо без гражданства, которое находится на территории Украины на законных основаниях и имеет право на постоянное проживание в Украине, кого заставили оставить или покинуть свое место жительства в результате или во избежание негативных последствий вооруженного конфликта, временной оккупации, повсеместных проявлений насилия, нарушений прав человека и чрезвычайных ситуаций природного или техногенного характера. Отмечено, что эти проявления не получили всеобщее распространение на всех внутринне перемещенных лиц.

Ключевые слова: гендер; внутренне перемещенные лица; сексизм; лукизм; безработица; занятость; работодатель

Постановка проблеми. Дискримінація є одним із видів порушення прав людини. Сутністю дискримінації є диференційне ставлення до людини, що прямо чи опосередковано пов'язано з її певною ознакою. Із розвитком України як правової демократичної держави питання визнання факту існування в українському суспільстві дискримінації та створення умов для її подолання є одним із найбільш важливих у напрямі гармонізації на-ціонального законодавства із міжнародними стан-дартами щодо прав людини, а сьогодні у зв'язку з воєнним конфліктом у суспільстві має місце за-гострення фактів дискримінаційних проявів. Про-блема дискримінації є досить актуальною як для України, так і для більшості країн світу та являє собою особливий науковий та практичний інтерес. Особливо широко це явище подано на ринку праці, що викликає безліч суперечностей у суспільстві, бо трудові відносини це найбільш важливі відносини в житті кожної людини, так як практично кожна людина є або роботодавцем або робітником.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблеми дискримінації досліджувалися в працях таких за-рубіжних і вітчизняних вчених, як: Дж. Макі, А. Шерис, Д. Хартлі, М. Мід, К. Гілліган, Н. Ноддінгз, І. Кон, Н. Лавріненко, О. Бондарчук, О. Іващенко та ін. Одним з перших, хто спробував визначити причини диференціації заробітної плати в Англії в кінці XIX ст., був Дж. С. Міль. Серед соціологів та економістів, хто займався аналізом причин дискримінації на ринку праці, слід назвати Дж. М. Кейнса, Г Бекера, А. Колота [15], І. Алієва, І. Лаврінчука, Г. Кейна, Ф. Блау, Г. Бориаса, Р. Эренберга, Р. Смита, С. Шульмана та ін.

Метою дослідження є виявлення проявів дис-кримінації на ринку праці України за різними вер-ствами населення.

Виклад основного матеріалу. Дискримінацією ми називаємо реальну поведінку стосовно іншої групи, що знаходить вияв у діях, які пере-шкоджають членам однієї групи скористатися можливостями, відкритими для інших. Під дис-кримінацією на ринку праці розуміється диферен-ційоване ставлення з боку роботодавця до окремих працівників або груп працівників, виділених за якою-небудь соціально-демографічною ознакою, але мають однакову продуктивність, що приводить до нерівних можливостей як на ринку праці, так і в процесі трудової діяльності, і в підсумку до зниження ефективності національної економіки.

На сьогодні в Україні, незважаючи на низку нормативних документів, є проблема трудової дискримінації, існує безліч оголошень у газетах про прийом на роботу, які містять вимоги щодо віку, статі та навіть зовнішнього вигляду бажаного працівника [8; 9; 10]. Тому суттєвим буде аналіз трудової дискримінації за такими формами ви-явлення: дискримінація за ознакою статі; тендерна дискримінація, пов'язана із сімейним станом; дис-кримінація за віком; дискримінація за зовнішністю. В останні роки в засобах масових інформацій з'явилась нова форма дискримінації дискримінація переселенців. Треба відзначити, що більшість із наведених форм дискримінації, перш за все, сто-суються жінок.

Дискримінація за ознакою статі або сексизм це ідеологія й практика дискримінації людей за ознакою статі. Вона заснована на установках або переконаннях, відповідно до яких жінкам (або чоловікам) помилково приписуються (або запере-чуються) певні якості. Подібно расизму, сексизм передбачає перевагу в фізичних та інтелектуальних проявах, хоча не наводиться переконливих ар-гументів на користь того, що чоловіки краще, ніж жінки, або навпаки. Традиційні доводи, такі як вказівку на обмеженість жінок в плані навчання, творчості, або посилання на жіночу логіку або ж психологічну нестійкість, продовжують підтриму-ватися в суспільній свідомості деякими ЗМІ. При цьому чоловіче домінування розглядається просто як природне, очевидне, звичне й вічне, а отже, справедливе. Почуття примітивної грубої чоловічої переваги над жінкою ще Сократ виразив таки ми словами: «Три речі можна вважати щастям: що ти не дика тварина, що ти грек, а не варвар, і що ти чоловік, а не жінка» [3].

Безробіття майже однаковою мірою є про-блемою як для жінок, так і для чоловіків. Проте практика свідчить, що жінкам важче знайти роботу, ніж чоловікам. Це можна пояснити тендерними перевагами деяких роботодавців, які натякають на негативні моменти щодо жінки-працівниці, а саме: можливість вагітності, пологів та відпустки із догляду за дитиною; хвороби дитини і як наслідок занадто часті лікарняні листи; неможливість частих та тривалих відряджень; неможливість працювати ненормований робочий день або затримуватися, у разі необхідності, після роботи [12] .

Рівень безробіття населення працездатного віку (за методологією МОП) у 4 рази перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахованого відповідно до економічно активного населення працездатного віку (у жінок у 2,9 разу, чоловіків у 5,6 разу) (діаграма 1).

На ринку праці України все ще наявна дис-кримінація в оплаті праці, праця жінок та чоловіків по-різному оцінюється й оплачується. Заробітна плата жінок на третину менша ніж у чоловіків.

Діаграма 1. Безробіття серед економічно активного населення жраиездатиого иікч за статтю у 201Л ропі (у % до економічно активного населення працездатного віку)

Можна зазначити, що в чоловіків, які працюють у промисловості, на авіаційному транспорті, се-редньомісячна заробітна плата в 1,3 2,1 рази вища, ніж у працюючих у цій самій сфері жінок. Навіть у таких традиційно жіночих галузях, як освіта та охорона здоров'я, заробітна плата чоло-віків у 1,2 1,3 рази перевищує заробітну плату жінок. Однак таке явище спостерігається не тільки в Україні [2].

Часто трапляється так звана «вертикальна се-грегація». Більшість працюючих на підприємстві жінки, але начальники переважно чоловіки, тобто перспективу професійного зростання для жінки на такому підприємстві закрито. Про обмежений доступ жінок до престижних посад свідчать такі показники: хоча жінки становлять 63,0 % усіх фахівців та технічних працівників в Україні, серед керівників усіх рівнів їх частка становить лише 38,0 % [12].

За європейською статистикою, жінки навіть у країнах ЄС отримують значно менше оплату своєї праці, ніж чоловіки. Наприклад, тендерний розрив в оплаті праці на керівних посадах є найменшим у Румунії (5,0 %), далі йдуть Словенія (12,4 %), Бельгія (13,6 %) та Болгарія (15,0 %). На противагу цьому жінка-менеджер заробляє приблизно на третину менше, ніж її колега-чоловік в Угорщині (33,7 %), Італії (33,5 %) і Чехії (29,7 %) і приблизно на чверть менше в Словаччині (28,3 %), Польщі (27,7 %), Австрії (26,9 %), Німеччині (26,8 %), Португалії (25,9 %), Естонії (25,6 %) та Великій Британії (25,1 %) [16].

Одним із механізмів дискримінації, до якого вдаються роботодавці, є оголошення про вакансії. Не всі оголошення містять вимоги до статі. Навіть ті, що конкретизують бажану стать кандидатів, не завжди виключають можливість найму працівника іншої статі. Але практичний аналіз оголошень про вакансії, що конкретизують бажану стать праців-ника підтримання та закріплення гендерних сте-реотипів. На наш погляд, важливим є подолання стереотипів існування «жіночих» та «чоловічих» професій, які посилюються низьким професійним статусом та низьким рівнем оплати праці в галузях із домінуванням жіночої зайнятості. Для ефектив-ного залучення чоловіків до окремих галузей, які є традиційно жіночими (наука, культура, охорона здоров'я тощо), необхідно перш за все підвищувати престиж професій та відповідно заробітну плату.

Ставлення роботодавців до материнських та сімейних обов'язків жінок, що демонструється в процесі співбесід, не лише перешкоджає жінкам в отриманні добре оплачуваної роботи, а й обмежує вибір місць, де жінки можуть шукати роботу. Практика дискримінування жінок у процесі найму на роботу через сімейний стан та родинні об-ставини існує як у державному, так і в приватному секторах. Однак у приватному секторі ця практика є поширенішою як наслідок недостатнього спосте-реження та слабкого регулювання приватних під-приємств державними органами, відповідальними за забезпечення рівних можливостей на ринку пра-ці.

Ще одна форма дискримінації це дискримі-нація за віком або ейджизм. Вимоги до віку ще один суттєвий аспект оголошень про вакансії, що має подальший негативний вплив на зайнятість на-селення. Більшість роботодавців шукають молодих працівниць до тридцяти або до сорока років. Хоча вимоги до віку присутні й в оголошеннях, розра-хованих на чоловіків, роботодавці часто вимагають досвіду роботи, не думаючи про те, як і де молода людина могла його набути. Часто практикуються не передбачені законодавством, не оформлені юри-дично, надмірно довгі випробувальні терміни, під час яких випробуваний отримує зменшену зарпла-ту, а іноді ніякої. Більшість вакансій для жінок (секретарки, няньки, танцюристки, офіціантки) на загальнокультурному рівні асоціюються виключно з молодими жінками. Тому жінки старшого віку стикаються з подвійною проблемою: їх не при-ймають на посади, у тому числі на добре оплачу-вані менеджерські, через гендерні обмеження, і так само їх не приймають на більшість вакансій, які визначаються жіночими, через вікові обмеження. Але й не всі молоді жінки можуть отримати роботу, доступну для жінок, через дискримінацію за сі-мейним станом. Як наслідок, дискримінація існує з обох боків вікового спектра. Лишається невелика можливість, де жінки сприймаються як серйозні кандидати на місце до тридцяти п'яти років, але із дітьми шкільного віку.

Найвищий рівень безробіття (за методологією МОП) спостерігався серед молоді віком 15 24 роки, а найнижчий серед осіб віком 40 59 років. Слід зазначити, що рівень безробіття населення віком 15 70 років у мешканців сільської місцевості на 0,5 в.п. перевищував відповідний показник серед городян, а в чоловіків на 3,1 в.п. рівень безробіття жінок. У 2016 р., порівняно з 2015 р., зростання цього показника відбулося в усіх вікових групах, за винятком осіб віком 30 34 роки (скорочення на 0,8 в.п.) та осіб віком 60 70 років (не змінився) [2].

Згідно з даними даслідження Міжнародного кадрового порталу hh.ua [5], більшість респонден-тів упевнені, що існує дискримінація за віком на ринку праці. Половина респондентів відзначили, що були випадки, коли їм відмовляли в роботі через невідповідність віку вакантної посади. Майже чверть опитаних вказали, що при відмові їм не по-відомляли причину, але було зрозуміло, що робо-тодавця не влаштовував саме вік здобувача. Дис-кримінація за віком на ринку праці України, хоча і заборонена законодавством, на жаль, залишається поширеним явищем. 43 % опитаних відзначили, що є безліч пропозицій про роботу, які передбачають відповідність кандидата віковим побажанням роботодавця.

Третина «білих комерців» вказує, що є пробле-ми з працевлаштуванням серед осіб передпенсійного віку через їх консерватизм, меншу креативність, їм важче працювати з новими технологіями, ніж у осіб молодого віку. Трохи менше четвертої частини опитаних також виділили вікову дискри-мінацію, яку відчуває на собі молодь через брак досвіду. Тобто залишається невеликий інтервал найбільш пріоритетних працівників. Молодь ро-ботодавці останнім часом почали охоче приймати на роботу з метою економії на заробітній платі. Та-кий підхід дає можливість отримати більш лояльних співробітників, готових працювати за невеликі гроші, і в перспективі вирощувати висококваліфі-кованих професіоналів всередині компанії. Майже в половині офісів є програми стажувань для студентів і початківців. Ще в 18 % офісів такі програми з'явилися в 2016 р. Тільки третина українських компаній не практикує працевлаштування студен-тів і молодих фахівців. Кожен п'ятий респондент вважає, що сьогодні найбільш яскраво виражена вікова дискримінація по відношенню до людей пенсійного віку. Саме пенсіонерам найскладніше бути поміченими роботодавцем і працевлаштуватися на будь-яку посаду в компанії [5]

Ще одна форма це тендерна дискримінація за зовнішністю або лукізм.

Лукізм являє собою соціальну проблему осо-бливого роду насамперед в силу своєї латентності й широкої розповсюдженості, адже в основі дискримінації є нерефлексована практика оці-нювання зовнішнього вигляду людини. Перевага одних людей іншим відбувається на основі ціннос-тей, установок, стереотипів, отриманих і засвоєних у процесі соціалізації. Дискримінація здійснюється в тому числі підтримкою і поширенням думок, суджень, міфів про зв'язок зовнішнього виду й внутрішнього змісту людини. У цьому аспектівелика роль у відтворенні лукізм належить ЗМІ [13] .

Вимоги до зовнішності з боку роботодавців, що шукають працівників на різні посади, особливо з боку тих, що шукають жінок, є звичайним явищем. Оголошення про вакансії, де фізична зовнішність прямо не стосується до роботи, що буде виконуватися, на відміну від сфери розваг або модельного бізнесу, часто містять вимоги до ряду фізичних якостей. Це стосується посад усіх рівнів, навіть менеджерських. Оскільки такі вимоги з'являються практично завжди в оголошеннях, розрахованих саме на жінок, вони є дискриміна-ційними і мають непропорційний вплив на можли-вості працевлаштування жінок порівняно з чоло-віками. В оголошеннях про вакансії офіціанток та продавщиць вимоги до зовнішності часто є одними з декількох або, навіть, єдиними вимогами до пошукачок. Так само оголошення про секретарські вакансії дуже часто розраховано на жінок і містять очікування стосовно зовнішності, часто на додаток до вимог щодо професійних кваліфікацій або освіти. Роботодавці, що шукають жінок на фахові та менеджерські посади, що є сьогодні рідкістю, також часто висувають суперечливі вимоги до зо-внішності.

В останні роки у зв'язку з розгортанням збройного конфлікту на Сході країни з'явилась ще одна група населення, яка так чи інакше піддається дискримінації, це внутрішньо переміщені особи. Тобто громадяни України, які покинули тимчасово окуповану території Луганської, Донецької області та зареєструвалися на територіях, яку контролює українська влада. За даними Мінсоцполітики найбільше внутрішньо переміщених осіб зареєстровано в Донецькій (676 533 особи), Луган-ській (251 231особа), Харківській (212 557 осіб), у м. Київ (127 026 осіб), Запорізькій (118 878 осіб), Дніпропетровській (76 457 особи), та Київській (48 975 осіб) областях [6].

Згідно з дослідженнями КМІС 61 % пересе-ленців не відчувають упередженого ставлення до себе, а 48 % не мають наміру повертатися в ко-лишнє місце проживання. Також 3 % опитаних переселенців відчувають упереджене ставлення до себе постійно, 11 % періодично, 21 % відчувають поодинокі випадки, а 5 % було важко відповісти на питання.

Серед тих, хто відчуває упереджене ставлення до себе, 50 % повідомили, що відчувають таке ставлення з боку звичайних людей (колег, сусідів), 31 % державних службовців, 30 % орендодавців, 22 % роботодавців, 10 % вчителів, лікарів і 4 % правоохоронних органів.

Згідно з даними дослідження бачимо, що на ринку праці переселенці загалом на відчувають проявів дискримінації, проте такі випадки зустрі-чаються. Загалом 16 % опитаних ставляться до переселенців дуже добре, 27 % швидше добре, ніж погано, 44 % нейтрально, 4 % швидше негативно, ніж позитивно, 1 % дуже негативно, 8 % залежно від самих переселенців [17].

Подібне дослідження проводилось у 2016 2017 рр. «Центром зайнятості вільних людей». Ме-тодом фокус-груп досліджувались проблеми жінок серед внутрішньо переміщених осіб і встановлено, що жінка-переселенка зіштовхується загалом із та-кими самими проявами дискримінації, як і жінка з пропискою на підконтрольній території. Проте все ж деякі респонденти вказали, що дискримінація жінок внутрішньо переміщених осіб додатково посилюється стигматизацією групи внутрішньо переміщених осіб у цілому, що створює додаткові бар'єри в пошуку роботи [7].

Висновки. Під дискримінацією розуміється нерівне становище окремих працівників або груп працівників, виділених якоюсь соціально-демогра-фічною ознакою, але мають однакові характерис-тики за ознакою продуктивності, що призводить до різного ставлення й нерівних можливостей як на ринку праці, так і в процесі трудової діяльності, і в підсумку до зниження ефективності національної економіки. В Україні пряма форма дискримінації зустрічається не так часто, проте, на жаль, прихована проявляється по відношенню до різних категорій громадян: за статтю, за віком, за зовніш-ністю, за станом здоров'я тощо. У всіх формах простежується тендерний акцент. Дискримінація часто пов'язана саме з стигматизацією відносно певних груп у суспільстві.

Литература

1. Galliano, G. (2003). Gender: Crossing Boundaries. Balmont, California: Tomson Wadsworth.

2. Безробіття за методологією МОП . Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

3. Тендерний підхід: історія, культура, суспільство / ред. Л. Гентош. Львів: ВНТЛ Класика, 2003. С.30.

4. Гендер для медій. Підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей. / Маєрчик М., Плахотнік О., Ярманова Г. Київ: Критика, 2013. 216 с.

5. Дискриминация по возрасту: кого притесняют на украинском рынке труда / исследование Международного кадрового портала hh.ua . Режим доступу: http://mmr.ua/show/diskriminatsiya_po_vozrastu_kogo_pritesnyayut_na_ ukrainskom_rynke_truda#513577645.1503405413

6. Дослідження «Внутрішньо переміщені особи: соціальна та економічна інтеграція в приймаючих громадах» Київ, 2016 . Режим доступу: http://pleddg.org.ua/wp-content/uploads/2016/05/TOP_REPORT_PLEDDG_edited_09.06.2016. pdf

7. Женщин-переселенок на рынке труда дискриминируют по гендеру и возрасту исследование / Центр информации

про права человека. Режим доступу: https://humanrights.org.ua/ru/material/zhinokpereselenok_na_rinku_praci_ diskriminujiut_zajenderom_i_vikom_ta_stigmatizujiut doslidzhennjia

8. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р. . Режим доступу: http://www.refugee.net.ua

9. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків» . Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua

10. Закон України «Про охорону праці» . Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua

11. Кількість незайнятого населення, що перебувало на обліку в державній службі зайнятості, за статтю та професійними групами у 1999-2006 рр. . Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

12. Московская А.А. Стереотипы или конкуренция? Анализ некоторых гендерных предпочтений работодателей / А.А. Московская // Социс. 2002. № 3. С. 52 61.

13. Орех Е.А. Феномен лукизма и возможности его социологического анализа / Е.А. Орех . Режим доступу: http:// jour.isras.ru/upload/journals/1/artides/4585/public/4585-9369-1-PB.pdf

14. Середня заробітна плата за видами економічної діяльності . Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ2016/gdn/reg_zp_m/reg_zpm16_u.htm

15. Соціально-трудові відносини зайнятості: сучасні тенденції, виклики, шляхи розвитку: монографія / А. М. Колот, І. Ф. Гнибіденко, О. О. Герасименко та ін.] ; за наук. ред. А. М. Колота, І. Ф. Гнибіденка. -- Київ : КНЕУ, 2015. -- 295 с.

16. У країнах ЄС середня зарплата жінок на 23,4% менше, ніж у чоловіків / Європейська правда . Режим доступу: http://www.eurointegration.com.Ua/news/2017/03/6/7062592

17. Цензор.нет . Режим доступу: https://ua.censor.net.ua/news/412099/61_pereselentsiv_ne_vidchuvayut_

uperedjenogo_stavlennya_do_sebe_a_48_ne_mayut_namim_povertatysya_v

REFERENCES

1. Galliano Grace. (2013). Gender: Crossing Boundaries. Wadsworth.

2. Bezrobittya za metodolohiyeyu MOP [Unemployment based on ILO methodology] Retrieved from http://www.ukrstat. gov.ua/

3. Hendernyipidkhid: istoriia, kultura, suspilstvo [Gender approach: history, culture, society]. (2003). ed. L. Hentosh. Lviv, VNTL Klasyka. 30.

4. Hender dlya mediy. Pidruchnyk iz hendernoyi teoriyi dlya zhurnalistyky ta inshykh sotsiohumanitarnykh spetsial'nostey [Gender for media. A Handbook on Gender Theory for Journalism and Other Socio-Humanities]. (2013). ed. Mayerchyk M., Plakhotnik O., Yarmanova H. 216.

5. Dyskrymynatsyya po vozrastu: koho prytesnyayut na ukraynskom runke truda. yssledovanye Mezhdunarodnoho kadrovoho portala hh.ua [Discrimination by age: who is oppressed in the Ukrainian labor market / research of the International Personnel Portal hh.ua]. Retrieved from http://mmr.ua/show/diskriminatsiya_po_vozrastu_kogo_pritesnyayut_na_ ukrainskom_rynke_truda#513577645.1503405413

6. Doslidzhennya «Vnutrishn'o peremishcheni osoby: sotsial'na ta ekonomichna intehratsiya v pryymayuchykh hromadakh» [Study "Internally Displaced Persons: Social and Economic Integration in Host Communities"]. Retrieved from http:// pleddg.org.ua/wp-content/uploads/2016/05/IDP_REP0RT_PLEDDG_edited_09.06.2016.pdf

7. Zhenshchyn-pereselenok na ruinke truda dyskrymynyruyut po henderu y vozrastu yssledovanye [Migrant women in the labor market are discriminated against in terms of gender and age research]. Retrieved from https://humanrights.org.ua/ ru/material/zhinokpereselenok na rinku praci diskriminujiut za jenderom i vikom ta stigmatizujiut doslidzhennjia

8. Zahal'na deklaratsiya prav lyudyny vid 10.12.1948 r. [The Universal Declaration of Human Rights of 10.12.1948]. Retrieved from http://www.refugee.net.ua

9. Zakon Ukrayiny «Pro zabezpechennya rivnykh prav ta mozhlyvostey zhinok ta cholovikiv» [The Law of Ukraine "On Ensuring Equal Rights and Opportunities for Women and Men"]. Retrieved from http://www.zakon.rada.gov.ua

10. Zakon Ukrayiny «Pro okhoronu pratsi» [The Law of Ukraine "On Labor Protection"]. Retrieved from http://www. zakon.rada.gov.ua

11. Kil'kist' nezaynyatoho naselennya, shcho perebuvalo na obliku v derzhavniy sluzhbi zaynyatosti, za stattyu ta profesiynymy hrupamy u 1999-2006 rr [The number of unemployed people registered with the State Employment Service, by sex and by professional groups in 1999-2006.]. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua

12. Moskovskaya A.A. (2002). Stereotipy ili konkurenciya? Analiz nekotoryh gendernyh predpochtenij rabotodatelej [Stereotypes or competition? Analysis of some gender preferences of employers]. Sotsys. (3), 52 61.

13. Orekh E.A. Fenomen lukyzmay vozmozhnosty eho sotsyolohycheskoho analyza [The phenomenon of Lukasmas and the possibilities of its sociological analysis] Retrieved from http://jour.isras.ru/upload/journals/1/articles/4585/public/45859369-1-PB.pdf

14. Serednya zarobitna plata za vydamy ekonomichnoyi diyal'nosti [Average wages by types of economic activity]. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/gdn/reg_zp_m/reg_zpm16_u.htm

15. Kolot, A. M., Hnybidenko, I. F., Herasymenko, O.O. and others. (2015). Sotsial'no-trudovi vidnosyny zaynyatosti: suchasni tendentsiyi, vyklyky, shlyakhy rozvytku [Social-Labor Relations of Employment: current trends, challenges, ways of development], KNEU, Kyiv, Ukraine.

16. U krayinakh YeS serednya zarplata zhinok na 23,4% menshe, nizh u cholovikiv [In the EU, the average wage of women is 23.4% less than that of men]. Yevropeys'ka pravda. Retrieved from http://www.eurointegration.com.ua/ news/2017/03/6/7062592

17. Tsenzor.net. Retrieved from https://ua.censor.net.ua/news/412099/61_pereselentsiv_ne_vidchuvayut_uperedjenogo_ stavlennya_do_sebe_a_48_ne_mayut_namiru_povertatysya_v

Размещено на Allbest.ru