Динаміка ціннісних орієнтацій української молоді

Динаміка ціннісних орієнтацій української молоді

Ціннісні орієнтації молоді як найбільш «динамічної» групи суспільства більше за інших схильні до змін. Саме в молодіжному середовищі формується новий тип особистості, який буде домінувати і розвиватись у майбутньому. Актуальність теми визначається тим, що молодь можна вважати лідируючою групою суспільства тому, що внаслідок свого об'єктивного стану вона концентрує в собі і виявляє в своїй свідомості перспективні тенденції розвитку сучасного суспільства.

Дослідження ціннісних орієнтацій молоді в соціології привертало увагу багатьох вітчизняних авторів, таких як О. Балакірєва, О. Мурадян, Л. Сокурянська, І. Шапошникова, М. Скок та ін.

За умов глибокої економічної та демографічної кризи, кризи культури й ідеології, в якій перебувають країни пострадянського простору, включаючи й Україну, молодіжні проблеми у різних сферах набувають певних специфічних рис, відзначаються тяжкими та довготривалими наслідками, а відтак, потребують поглибленого аналізу й регулювання, розробки реалістичної, збалансованої, виваженої політики стосовно молодих поколінь [2, 5].

У соціології вирізняють розуміння орієнтації як сукупності дій суб'єкта, спрямованих на оцінку проблемної ситуації, її обстеження та планування поведінки. У структурному вимірі орієнтувальні потреби включають пізнавальну потребу, потребу в емоційному контакті, а також потребу змісту життя. Кожна з них зумовлює відповідні види адаптивної поведінки людини. Так, під впливом пізнавальної потреби мотивується прагнення індивіда до пізнання незрозумілих явищ. Потребі в емоційному контакті відповідає регулювання поведінки людини залежно від емоційних ставлень інших людей. А у відповідь на потребу змісту життя формується прагнення співвідносити цінність власної особливості з різними рівнями колективних та загальнолюдських цінностей. Реалізація орієнтувальних потреб мотивує специфічну поведінку людини, спрямовану на дослідження й аналіз нової ситуації середовища, що складається не лише з урахуванням предметних співвідношень, а й спираючись на емоційні оцінювання людей, а також за допомогою абстрактних понять, співвіднесення із сукупністю суспільних цінностей. Зміни в навколишньому природному чи соціальному середовищі, що стосуються конкретної людини, створюють елемент новизни ситуації, що є джерелом виникнення в індивіда орієнтувальних потреб. Під впливом останніх здійснюється мотивація поведінки людини.

Згодом поняття «молодь» розглядалося в значенні соціально-демографічної групи, виділеної на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального положення й зумовлених тими чи іншими соціально-психологічними рисами.

Молодь розглядається не лише як певна фаза життєвого циклу біологічної сукупності, а й як конкретні вікові характеристики та пов'язанні з ними соціальний статус і соціально-психологічні особливості, що детермінуються суспільним устроєм, існуючими формами культури і соціалізації, притаманної даному суспільству.

Сьогодні вчені визначають молодь як соціально-демографічну групу, що характеризуються становленням соціальної зрілості та знаходженням свого місця в соціумі. Водночас межі цієї групи є досить розмиті і рухомі. Зазвичай її пов'язують з віком 15-30 років.

-є провідником нових способів і стилів життя і виразником соціального динамізму.

Формування ціннісних орієнтацій особистості молодої людини можна представити у вигляді трьох взаємопов'язаних етапів: на першому етапі відбувається переоцінка цінностей та ідеалів, якими людина користувалася до цього часу (тому власний досвід життєдіяльності постає в якості важливого джерела ціннісних орієнтацій). На другому етапі засвоєння цінностей відбувається не лише шляхом створення цілісних функціональних одиниць емпіричних уявлень, а й комунікативних - через засоби масової інформації та пропаганди; основою третього етапу є діяльність, виражена в особистісних внутрішніх ставленнях до об'єктивних умов свого життя [8, 227].

Аналіз соціологічних досліджень, проведених Інститутом соціології у різні роки, дає можливість зробити висновки, що ціннісні орієнтації сучасних студентів зазнали певних змін. Наприклад, соціологи 80-х років констатували, що отримання вищої освіти було однією з головних життєвих цінностей студентської молоді. Сучасні українські студенти також не заперечують важливості освіти, хоча гарна освіта - лише одна з багатьох умов успіху в житті. Спостерігається значне зростання матеріального фактору в ціннісних орієнтаціях студентської молоді. Водночас знижується престиж такої цінності, як робота. На вищі місця в шкалі ціннісних орієнтацій підіймаються цінності «заробіток» і «службова кар'єра». Базовими цінностями залишаються сім'я, вірні друзі, любов. 74% юнаків і 92% дівчат українських вузів на питання «Що є головним мотивом вступу до шлюбу?» назвали любов, потім спільні інтереси і матеріальну зацікавленість [1, 73-74].

«Орієнтація на сім'ю пояснюється тим, що для багатьох сім'я сьогодні - це важливе джерело морально-психологічної підтримки, позитивних емоцій для збентеженої сучасними подіями особистості. Сім'я - єдиний інститут, який більш-менш зберігся поміж зруйнованих інституцій суспільства» [6, 129].

Соціологічні дослідження ціннісних орієнтацій сучасної молоді останнім часом свідчать, що у свідомості сучасної молоді (зокрема і студентської) формується тип особистості, властивий західному суспільству, а саме - особистості, яка передусім цінує себе і вважає, що її діяльність, успіх у житті залежать від неї самої [1, 72].

Зараз молоде покоління живе в досить жорстких умовах процесу трансформації суспільства, пристосовування до нового часу й здійснює переоцінку поглядів на життя та цінності, зокрема духовні. Як засвідчує практика, духовні цінності людини належать до найдієвіших чинників її поведінки у широкому значення цього слова. Духовна культура людини найповніше проявляється у її взаєминах з іншими людьми. У наш час - час пошуку нових орієнтирів в процесі формування особистості, актуальною залишається проблема естетичної орієнтації молоді, яка є однією з духовних цінностей. Значущість цінностей зростатиме тільки тоді, коли буде взаємозв'язок усіх цінностей в одній системі духовності, яка сформує особистість та її суть у трансформаційному суспільстві.

Становлення нових поколінь молоді як великих соціально - демографічних груп населення, в яких ціннісна складова перебуває в трансформаційному стані, - визначальна складова процесу самовідтворення суспільства. Розвиток кожного молодого покоління відбувається на тлі і в річищі загальних тенденцій цивілізаційного поступу, розвитку конкретного суспільства як перехід молодої людини з одного якісного стану до іншого, якому відповідають зміни її правового статусу, соціально-економічного становища, способів залучення до соціальної структури, характеру життєдіяльності тощо [5, 82-84].

В умовах соціально-економічних та політичних потрясінь в Україні та ході її європейських устремлінь особливої важливості набирає питання ціннісного сприйняття цих процесів найактивнішою соціальною верствою - молоддю. Особливо актуальним є моніторинг зміни ціннісних орієнтацій молодого покоління під час та після революційних потрясінь в України 2013-2014 рр. та військових дій на Сході країни.