О.В. Сазонова. Сімейні цінності та рольові установки подружніх пар. Теоретичний аналіз проблеми показав, що ієрархічна структура сімейних цінностей за ступенем їх важливості, актуальності й необхідності не є сталою системою. З'ясовано, що розбіжності в індивідуальних системах цінностей подружжя та розподіл сімейних ролей між подружжям можуть призвести до численних конфліктів різної руйнівної сили для шлюбного союзу.

У статті емпірично досліджено особливості узгодженості сімейних цінностей та рольових установок 40 подружніх пар. Використано комплекс методик для визначення розподілу ролей у сім'ї, установок у подружній парі, рольових очікувань та домагань у шлюбі, а також рівня задоволеності шлюбом. У результаті кластерного аналізу було виділено дві групи досліджуваних - партнери подружніх пар із вищим рівнем і нижчим рівнем узгодженості сімейних цінностей.

Результати порівняльного аналізу показали, що партнери подружніх пар із вищим рівнем узгодженості сімейних цінностей характеризуються вищим рівнем узгодженості рольових установок у господарськопобутовій сфері сімейного життя та у сфері соціальної активності. Вони більшою мірою орієнтовані на отримання задоволення від свого шлюбу, менше оцінюють значущість дітей у своєму житті, більш відкрито ставляться до теми сексу, мають вищу оцінку важливості сексуальної сфери і сексуальної гармонії для благополуччя стосунків між чоловіком та дружиною і мають «легке» ставлення до грошей. У подружніх парах із вищим рівнем узгодженості сімейних цінностей відповідальність за виконання функцій виховання дітей та організації побуту розподілена між чоловіком та дружиною рівномірно.

Показано, що для партнерів подружніх пар із нижчим рівнем узгодженості сімейних цінностей притаманна тенденція до неузгодженості рольових установок чоловіка та дружини у господарсько-побутовій сфері сімейного життя та у сфері соціальної активності. Вони більше орієнтовані на відчуття обов'язку, ніж на отримання задоволення у своєму шлюбі, мають упередження щодо теми сексу та нижче оцінюють значущість інтимної близькості для благополуччя подружніх стосунків, більше цінують значущість дітей у своєму житті, більше орієнтовані на те, щоб будувати своє життя навколо виховання дітей, та є ощадливішими у ставленні до грошей, ніж партнери подружніх пар із вищим рівнем узгодженості сімейних цінностей. Виявлено, що у подружніх парах із нижчим рівнем узгодженості сімейних цінностей відповідальність за виховання дітей та організацію побуту в сім'ї більшою мірою несе дружина.

Виявлено, що партнери подружніх пар із вищим рівнем узгодженості сімейних цінностей характеризуються вищою внутрішньою суб'єктивною оцінкою якості свого шлюбу, ніж партнери подружніх пар із нижчим рівнем узгодженості сімейних цінностей.

Результати порівняльного аналізу показали, що для подружніх пар із нижчим рівнем узгодженості сімейних цінностей характерним є неузгодженість між рольовими домаганнями дружини в господарсько-побутовій сфері сімейного життя й у сфері соціальної активності та між рольовими очікуваннями чоловіка щодо дружини у цих сферах.

Ключові слова: сімейні цінності, рольові установки, узгодженість сімейних цінностей, рольова адекватність, сімейні ролі, задоволеність шлюбом.

O.V. Sazonova. Family values and role settings of married couples. A theoretical analysis of the problem showed that the hierarchical structure of family values in terms of their importance, relevance and necessity is not a frozen system. It is proved that differences in the individual value systems of spouses and the distribution of family roles between spouses can lead to numerous conflicts of different destructive power for the marriage union.

The article explored empirically the features of the consistency of family values and role-play of 40 married couples. A set of methods was used to determine the distribution of roles in the family, attitudes in a married couple, role expectations and claims in marriage, as well as the level of satisfaction of marriage. As a result of the cluster analysis, two groups of subjects were identified: partners of married couples with a high level and low level of cohesion of family values.

The results of a comparative analysis have shown that partners of married couples with a high level of consistency of family values are characterized by a higher level of coordination of role installations in the household and family life and in the sphere of social activity. They are more focused on getting pleasure from their marriage, less value the importance of children in their lives, openly relate to the topic of sex, highly appreciate the importance of sexual sphere and sexual harmony for a successful relationship between spouses and have an «easy» attitude to money. In married couples with a high level of consistency of family values, the responsibility for performing the functions of raising children and organizing the way of life is distributed evenly among the spouses.

It is shown that for the partners of married couples with a low level of coherence in family values, there is a pronounced tendency to disagreement between the roles of the husband and wife in the domestic sphere of family life and in the sphere of social activity. They are more focused on a sense of duty than on getting pleasure in their marriage, have prejudices about the topic of sex and underestimate the importance of intimacy for the well-being of marital relations, appreciate the importance of children in their lives, they are more focused on building their lives around raising children, economical in relation to money in comparison with married couples with a high level of consistency of family values. It is revealed that in married couples with a low level of consistency of family values, the responsibility for raising children and organizing everyday life in the family is borne by the wife.

It is shown that partners in married couples with a high level of consistency of family values are characterized by a higher internal subjective assessment of the quality of their marriage than partners of married couples with a low level of consistency of family values.

The results of the comparative analysis showed that for married couples with a low level of consistency of family values, the discrepancy between the role requirements of the wife in the household and family life and social activity and between the role expectations of the husband in relation to the wife in these spheres is characteristic.

Key words: family values, role settings, consistency of family values, role adequacy, family roles, satisfaction in marriage.

Постановка проблеми. На кожному новому етапі розвитку суспільства, коли відбувається переоцінка цінностей, зростає інтерес до проблем створення та функціонування сім'ї. Найважливішою стороною сучасної перебудови шлюбно-сімейних відносин є трансформація рольових стосунків у сім'ї. Невизначеність норм, що регулюють у даний час шлюбно-сімейні, в тому числі рольові, стосунки, висуває перед сучасною сім'єю низку соціально-психологічних проблем. Найважливішими з них є проблеми «вибору» кожною сім'єю способу рольової взаємодії й формування ставлення членів сім'ї до різних аспектів рольової поведінки в сім'ї.

Система цінностей людини загалом і сім'ї зокрема є «фундаментом» її ставлення до світу. Сімейні цінності обумовлюються унікальністю і соціальним значенням сім'ї. Однак необхідно зазначити, що зміни, які відбулися в українському суспільстві упродовж останніх десятиліть, деструктивно вплинули на економічну стабільність сім'ї та її духовну цілісність. Відбувається девальвація сімейних цінностей, знижується соціальна значущість материнства і батьківства.

Дослідженню шлюбно-сімейних взаємин приділяють увагу багато українських дослідників, таких як М. Є. Жидко, О. С. Кочарян, Л. М. Пучкова, О. Ю. Сидоренко, О. С. Язвинська, Н. Є. Хлопоніна та ін. У психології ціннісні орієнтації, їх детермінанти вивчалися такими зарубіжними вченими, як М. Дефлер, Р. Лап'єр, Г. Олпорт, Е. Шпрангер, В. Франкл. Подружжя має низку рольових установок і свої сімейні цінності, вони повинні вирішувати широке коло завдань у шлюбі й забезпечувати ефективне функціонування сім'ї. Окремі її аспекти висвітлювалися в роботах М. А. Абалакіної, А. Н. Волкової, Л. Я. Гозмана, М. В. Маркової, Л. М. Омельченко, Н. Д. Потапчук, Л. П. Панкової, В. А. Сисенко, Б. Ю. Шапіро, В. І. Штильбанс. Однак у вітчизняній психології проблематика узгодженості сімейних цінностей та рольових установок у подружніх парах рідко була предметом теоретичних і практичних досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Подружні цінності обумовлені унікальністю і соціальним значенням сім'ї. Сімейні цінності, будучи комплексним феноменом, вивчаються різними соціальними науками: філософією, психологією, соціологією.

У соціології роль цінностей у життєдіяльності суспільства розглянута в теорії соціальної солідарності Е. Дюркгейма і М. Вебера. Надалі концепції цінності розроблялися в рамках феноменологічної соціології (У. Томас, Ф. Знанецький), біхевіоризму (Ч. Морріс), теорії соціальної дії (К. Клакхон), структурного функціоналізму (Т. Парсонс) [5].

У даний час специфіка ціннісних орієнтацій населення в контексті змін українського суспільства розглядається в роботах В. А. Ядова, Т. І. Заславської, Н. І. Лапіна, В. Е. Бойкова та ін. А. І. Антонов, В. А. Борисов, В. М. Медков, А. Б. Синельников розглядають сімейні зміни як прояв деформації сімейного способу життя. Зміна інституту сім'ї з позицій «модернізаційної» парадигми представлена в працях А. Г. Вишневського, С. І. Голода [3, c. 99-112], Т. А. Гурко, А. А. Клецина, М. С. Мацковської. Зміну ролі сім'ї в житті суспільства детально проаналізовано в роботах В. М. Архангельського, Т. П. Боргова, Л. П. Кукса, А. Б. Любимова, А. Г. Харчева.

Сімейні цінності - явна (відкрито схвалюється і культивована в колі сім'ї) або неявна характерна для сім'ї сукупність уявлень, яка впливає на вибір сімейних цілей, способів організації життєдіяльності та взаємодії [8].

С. П. Акутіна стверджує, що основою подружніх цінностей є духовно-моральні цінності. Сім'я є суб'єктом духовно-моральної національної культури [1, c. 9-15].

На думку С. А. Ільїної, провідна подружня цінність, по суті, належить до складноструктурованих духовно-моральних цінностей. Тут прослідковується безліч «зв'язків» між цінностями всередині. Так, наприклад, тісно пов'язані: подружня вірність, сексуальні стосунки - зі взаємною повагою партнерів один до одного; подружня вірність, сексуальні відносини - з готовністю обговорювати проблеми; подружня вірність - із вихованням дітей; повага партнерів - із вихованням дітей тощо [6].

В основі класифікації сімейних цінностей, що описана А. А. Яворською та М. В. Дмитрієвою, лежать соціальні функції, які виконуються родиною. Так, репродуктивна функція пов'язана з цінністю дітей. До функції соціалізації належить цінність соціалізації дітей саме в родині, участі обох батьків і старших поколінь у вихованні дітей. До екзистенційної функції належать цінності, пов'язані з підтриманням життєдіяльності членів сім'ї та дітей після їх народження: цінність сімейних комунікацій, сімейного мікроклімату, здоров'я, благополуччя і підтримки довголіття членів сім'ї. З економічною функцією сім'ї пов'язані такі цінності: цінність сімейного бізнесу, цінність сімейного споживання чи сім'ї як єдиного споживача [9].

Дослідники справедливо зазначають, що в сучасному українському суспільстві відбулася зміна позицій у взаємодії трьох різнорівневих суб'єктів: суспільства, сім'ї як малої групи й індивіда. Спостерігається феномен перевернутої піраміди: якщо раніше в її основі знаходився індивід, а на вершині - суспільство, то тепер вони ніби помінялися місцями: в основі піраміди знаходиться суспільство, а на вершині - індивід. Сім'я зберегла своє середнє положення в цій ієрархії, в тому сенсі, що як була, так і є каналом вирішення протиріч між соціумом та індивідом. Але змінилися акценти в оцінці значущості сім'ї, відбулася переоцінка моделей сім'ї, з'явились альтернативні моделі, у яких важливою функцією є накопичення приватної власності й передача її у спадок [4].

Проведений аналіз наукової літератури дозволяє говорити про те, що дослідники розділяють сімейні цінності за елементами зв'язку всередині сім'ї та виконуваними функціями сім'єю як інститутом [7].

Поняття сімейної ролі в психології спирається на уявлення вітчизняних авторів про соціальну роль як функцію соціальної системи, моделі поведінки, об'єктивно заданої соціальною позицією особистості в системі об'єктивних або міжособистісних відносин.

Роль - «це сукупність соціальних або культурних очікувань щодо поведінки індивіда в ситуаціях конкретного типу» [10]. Роль - це соціальна функція особистості, що відповідає прийнятим нормам, спосіб поведінки людей залежно від їх статусу чи положення в суспільстві, в системі міжособистісних стосунків [6, с. 112].

Ю. Є. Альошина пропонує таку класифікацію основних ролей у сім'ї: відповідальний за матеріальне забезпечення сім'ї; господар - господиня; вихователь; відповідальний за догляд за немовлям; сексуальний партнер; організатор розваг; відповідальний за підтримку родинних зв'язків; організатор сімейної субкультури; «психотерапевт» [2].

Рольова структура сім'ї значною мірою визначається провідними сімейними цінностями, ієрархія яких розвивається упродовж життєвого циклу сім'ї, відображаючи зміну значущості її функцій. Процес виникнення рольової структури і цінностей сім'ї є однією з головних сторін становлення сім'ї як соціальної та психологічної спільності, адаптації кожного з подружжя один до одного і вироблення стилю сімейного життя. У даний час якість міжособистісних стосунків подружжя визначається, перш за все, тим, як сприймає їх саме подружжя, наскільки благополучними й успішними воно їх вважає. Однак до теперішнього часу залишається маловивченим питання, як сприймають подружжя з різним сімейним стажем свій шлюб, і яке місце займають у цьому їх сімейні ролі та цінності.

Мета дослідження - теоретично проаналізувати й емпірично дослідити особливості узгодженості сімейних цінностей і рольових установок подружніх пар.

Методика та процедура дослідження. У проведеному дослідженні взяли участь 80 осіб - 40 подружніх пар. Вік досліджуваних - 20-47 років. Стаж сімейного життя - від 1 до 21 року.

Детальна характеристика групи досліджуваних наведена у таблиці 1.

Таблиця 1

Характеристика групи досліджуваних

Серед досліджуваних переважають особи з вищою освітою (63%), для яких актуальний шлюб є першим (91%), які мають одну дитину (40%) та не мають дітей від інших шлюбів (90%). Переважно, досліджувані відчувають свою задоволеність шлюбом та умовами свого проживання і є дещо менш задоволеними своїм матеріальним станом (оцінка проводилась за шкалою від 1 - абсолютно не задоволений (задоволена) до 10 - повністю задоволений (задоволена)).

Для дослідження особливостей сімейних цінностей та рольових установок у подружніх парах було використано методику «Розподіл ролей у сім'ї» (Ю. Є. Альошина, Л. Я. Гозман та Є. М. Дубровська), опитувальник «Вимірювання установок у подружній парі» Ю. Є. Альошиної та опитувальник «Рольові очікування та домагання у шлюбі» О. М. Волкової, а також тестопитувальник задоволеності шлюбом В. В. Століна, Т. Л. Романової та Г. П. Бутенко.